Меморіал.ua

@memorial_ukraine

Розповідаємо про полеглих героїв та цивільних українців, яких вбила Росія.

🔻Донат на памʼять: https://www.victims.memorial/supportus

Щоб додати людину до Меморіалу, заповність анкету:

- військові https://bit.ly/3s7nTsR
- цивільні https://bit.ly/3CMEmHS

Меморіал.ua (Ukrainian)

Меморіал.ua - це канал у месенджері Telegram, який присвячений пам'яті полеглих героїв та цивільних українців, яких вбила Росія. Цей канал створений для того, щоб зберегти пам'ять про тих, хто втратив життя під час воєнних конфліктів. Тут ви знайдете історії героїв, їх заслуги та подвиги.

Окрім цього, на каналі "Меморіал.ua" ви зможете підтримати роботу проекту, зробивши донат на пам'ять жертвам. Крім цього, ви можете додати ім'я вашого близького до Меморіалу, заповнивши спеціальну анкету для військових або цивільних жертв.

Приєднуйтесь до каналу "Меморіал.ua" на Telegram, щоб разом з нами вшановувати пам'ять героїв та жертв війни, їхні заслуги та внесок у велику справу захисту України. Пам'ять про них повинна жити завжди!

Меморіал.ua

12 Feb, 15:26

Оксана Совгира мріяла стати адвокаткою. Наполегливо йшла до цілі й отримала посвідчення помічниці адвоката.

Вона впевнено досягала інших цілей – купила авто, навчилась водити.

Подорожувала, читала книги, мала песика Лео. Любила проводити час із рідними і оточувала їх турботою. Вона вміла бачити красиве довкола і в людях.

Щира, яскрава, сильна – такою залишиться назавжди у пам'яті близьких.

8 липня 2024 року життя Оксани обірвав російський обстріл Києва.

Ворожа ракета влучила у будівлю бізнес-центру, де працювала дівчина. Вона не встигла спуститися в укриття.

12 лютого Оксані мало б виповнитися 29 років...

Меморіал.ua

12 Feb, 12:54

Брат і сестра Кирило Писарєв та Софія Шульга жили з батьками в Умані.

Хлопець мав завершувати 11 клас школи та хотів далі вивчати іноземні мови. Софія мріяла лікувати тварин.

О 4:20 ранку 28 квітня 2023 року росіяни вдарили по Умані. Дві російські ракети Х-101 влучили в житловий 9-поверховий будинок, де мешкала родина. Кімната, де перебували Кирило та Софія, внаслідок удару опинилась у підвалі.

Тіла дітей ідентифікували завдяки ДНК-експертизі.

🔷Історію Кирила та Софії читайте у тексті на сайті Меморіалу

311

Меморіал.ua

11 Feb, 08:16

Платформа пам’яті Меморіал приєдналася до запуску онлайн-проєкту «Їх убила Росія: постаті української культури».

Він створений в пам’ять про загиблих внаслідок повномасштабної війни культурних дієвців.

▪️Це — спільна ініціатива державних інституцій і громадських організації, які мають експертизу в збереженні пам’яті, правозахисній діяльності та адвокації.

▪️Проєкт покликаний фіксувати імена діячів та діячок української культури, чий творчий поступ обірвала Росія з 2022 року.

▪️До створення долучилися Український ПЕН, INDEX: Інститут документування і взаємодії, Платформа пам’яті Меморіал, Товариство Рафаеля Лемкіна, Український інститут національної пам’яті, Центр прав людини ZMINA, НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab.

➡️Ознайомитися із сайтом проєкту.

601

Меморіал.ua

10 Feb, 16:44

Внаслідок російського обстрілу Краматорська 9 лютого загинув учитель фізичної культури, переможець конкурсу «Учитель року – 2023» Євген Миргородський.

Чоловік працював у загальноосвітній школі №11. Захоплювався східними єдиноборствами, займався бігом та надихав учнів вести здоровий спосіб життя.

Євген Миргородський також популяризував спорт у місті, створивши клуб любителів бігу «Kramatorsk Running Club». Він започаткував ініціативу щотижневих пробіжок у парках міста «Run Day».

Євгена згадують як небайдужого жителя свого міста, він був адміністратором спільноти «Рідний Краматорськ» у Фейсбук.

605

Меморіал.ua

07 Feb, 12:57

Єгор Антіпов був добрим та відкритим хлопцем. Рідні називали його «дитям від Бога». Він разом з батьками та молодшою сестричкою жив у Глухові на Сумщині.

Підліток захоплювався армреслінгом, розбирався в техніці та любив майструвати у школі.

27 липня 2024 року Єгор отримав поранення внаслідок російського артобстрілу.

Довезти хлопця до лікарні допоміг військовий Євген, який знайшов його пораненим. На жаль, у шпиталі хлопчик помер...

🔷 Історію Єгора читайте у тексті Меморіалу

178

Меморіал.ua

06 Feb, 16:41

Найкращий з найкращих та справжній воїн – так згадують Максима Ємця з позивним «Єнот».

30-річний офіцер ЗСУ загинув на Покровському напрямку. Про це 5 лютого повідомила кохана Максима, військовослужбовиця Оксана Рубаняк. Максим Ємець родом з Івано-Франківщини. Він став на захист країни у 2014 році, коли йому було 19 років. Пройшов Іловайськ та Дебальцеве.
Боєць служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила та у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, був кавалером Ордена «За мужність» III ступеня.

Останнім часом Максим захоплювався творчістю та писав вірші. Оксана Рубаняк пообіцяла видати збірку поезій коханого, щоб розповісти світу про воїна.

491

Меморіал.ua

05 Feb, 14:04

💔Полтава, прощання з сім'ями Яворських та Запішніх, яких вбила російська ракета 1 лютого.

Олена та Дмитро Яворські загинули з 9-річною донечкою Софією.

Сергій і Катерина Запішні загинули з дітьми – 12-річною Діаною та 7-річним Даніїлом.

Всього обстріл забрав 14 життів. Ворог влучив у житловий будинок.

📷 Суспільне Полтава

592

Меморіал.ua

04 Feb, 06:59

🕯️9:00 – хвилина мовчання

Солдат Олександр Осипенко загинув 3 березня 2022 року під час оборони Чернігова. Воїну було 46 років.

Олександр за фахом був зварювальником. Із родиною жив у Чернігові. Працював на Чорнобильській атомній електростанції. Захоплювався мисливством, рибальством та виготовленням різних виробів з дерева.

З початком повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, чоловік став на захист країни. Служив у 119-ій окремій бригаді територіальної оборони. Отримав медаль «За оборону Чернігова».

В Олександра залишились дружина Оксана і двоє синів: Давид та Гліб.

217

Меморіал.ua

03 Feb, 10:10

💔У Полтаві від ракетного удару ворога 1 лютого загинула пара авіаційних конструкторів Сергій та Катерина Запішні і їхні діти Діана та Даніїл.

Сергій родом з Диканьки Полтавської області, Катерина – з Рубіжного Луганської області. Познайомилися під час навчання у Харківському авіаційному інституті.

Батько Сергія, Олександр Запішний був конструктором і авіатехніком. Разом із військовим пілотом Ігорем Політичим заснували в Полтаві конструкторське бюро «Аерокоптер». Сергій з Катериною продовжили династію і після навчання працювали у цьому бюро.

Сім'я відома любов'ю до настільних ігор: Сергій розробляв власні ігри та моделював фігурки. Родина також деякий час організовувала ігротеки й тримала невеликий магазин настільних ігор.

Донька, 12-річна Діана, цікавилась тхеквондо. Сину було 7 років. Був активним, веселим хлопчиком.

🔹Допоможіть розповісти більше про кожного загиблого у Полтаві. Якщо ви знали вбитих людей, поділіться спогадами про них.

📲 098 379 2169
📩 [email protected]
🔗 гугл-форма

601

Меморіал.ua

02 Feb, 13:00

💔Суми. Стало відомо, що в лікарні помер 18-річний юнак, який був поранений внаслідок удару шахедами 30 січня.

Днем раніше померла 76-річна жінка. Таким чином кількість загиблих внаслідок удару зросла до 11 людей.

Меморіал прагне розповісти історію кожної людини, чиє життя обірвав ворог. Аби люди не були цифрами у статистиці.

🔹Допоможіть знайти дані про загиблих того дня.
Якщо ви володієте інформацією, поділіться нею:
📲 098 379 2169
📩 [email protected]
🔗 гугл-форма

653

Меморіал.ua

02 Feb, 12:02

💔У Полтаві кількість загиблих зросла до 14, серед них – двоє дітей.

Ще 17 людей отримали поранення, 22 були врятовані. Рятувальники продовжують працювати на місці влучання та розбирати завали.

Нагадаємо, вночі 1 лютого російська армія вдарила ракетою по житловому будинку в Полтаві. Внаслідок удару був повністю зруйнований під'їзд.

🔻Люди – не цифри. Допоможіть розповісти історії усіх, чиї життя відібрав ворог.

🔗Поділіться даними за посиланням.

5,640

Меморіал.ua

01 Feb, 09:23

У ніч проти 1 лютого російська армія завдала ударів по українських містах ракетами, дронами та авіабомбами.

❗️Полтава. 7 загиблих, 14 поранених.

❗️Харків. 1 загибла жінка.

❗️Сумщина. 2 загиблих.

❗️Херсонщина, 1 загиблий

Є пошкодження в Запоріжжі, Одеській, Сумській, Харківській, Хмельницькій, Київській областях.

🔻Люди – не цифри. Допоможіть розповісти історії усіх, чиї життя відібрав ворог.

Поділіться даними за посиланням.

636

Меморіал.ua

14 Jan, 16:04

Олександр Жилінський налаштовував рідних, що може загинути. Просив поставитися до цього з холодним серцем.

Він служив у лавах «Азову» з 2021 року. Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі. Разом із побратимами мужньо тримав оборону міста. Поліг на «Азовсталі».

🎥 Сестри поділилися спогадами про захисника.
Дивіться відео за посиланням.

🟥 Відео створене завдяки донатам на пам'ять. Допоможіть робити більше роликів про полеглих героїв, підтримавши платформу.

486

Меморіал.ua

14 Jan, 14:22

🌻Акція «Стіл пам'яті-2024» увійшла до довгого списку Премії відповідальності Responsibility Award 2024.

Цьогоріч на премію подали 212 заявок, а у довгий список увійшли 67 організацій.

▪️Акцію «Стіл пам'яті» провели платформа пам'яті Меморіал спільно з Нrabar Foundation 29 серпня, у День пам'яті захисників. 800 закладів по всій Україні та за кордоном забронювали столики для полеглих героїв.

▪️Ця подія – синергія проєктів, місія яких – створення нової культури пам'яті в Україні.

▪️Ідея Стола пам’яті належить Марії Грабар, дружині полеглого захисника Іллі Грабара і директорці Нrabar Foundation. У 2023 році, коли акцію провели вперше, її підтримали 100 закладів. У 2024-му Меморіал і Нrabar Foundation об'єднали зусилля.

#ПреміяВідповідальності2024, #ResponsibilityAward2024

359

Меморіал.ua

14 Jan, 11:19

🕯14.01.23.

Два роки тому російська армія вдарила ракетою по багатоповерхівці в Дніпрі на вулиці Набережна Перемоги, 118.

Загинуло 46 людей, зокрема 7 дітей. Наразі нам відомі 36 імен:

💔Максим Богуцький

💔Батько і син Олексій і Микита Зеленські

💔 Олена Журавська

💔 Дмитро Гузь з дружиною Анастасією та сином Макаром

💔 Юрій Фігурний, його донька Марина Фігурна з чоловіком Андрієм Осинським, син Олександр Фігурний з дружиною Яною і донькою Анною

💔Михайло Кореновський

💔 Антоніна Коновалова, її донька Тетяна Ноніашвілі та онука Ліана Ноніашвілі

💔 Ірина Булгак

💔Ольга Усова

💔Максим Швець з дружиною Наталією

💔Подружжя Ірина та Максим Шевчуки

💔 Анна Павловська

💔 Подружжя Віктор та Ірина Вітальєви і зять Євген Соловйов

💔Валентин Вознюк з дружиною Іриною

💔 Ірина Саламатенко

💔Оксана Францева з доньками Лейлою і Михайлиною

💔Подружжя Олександр і Тетяна Гаврилюки

💔Марія Лебідь

🎥 Платформа пам'яті Меморіал зняла про трагедію документальний фільм «Перемоги 118».

Пам'ятаємо 🕯

433

Меморіал.ua

13 Jan, 13:17

Анастасія Блищик – журналістка, доброволиця ЗСУ, пресофіцерка.

Вона стала амбасадоркою Меморіалу, відкривши дружню банку на 50 тисяч гривень.

Це її внесок для збору Донат на памʼять, аби продовжити діяльність платформи памʼяті Меморіал.

🔻Задонатити на банку Анастасії

🔻Станьте амбасадором Меморіалу. Щоб відкрити дружню банку, пишіть за номером:
📲 098 379 2169

589

Меморіал.ua

08 Jan, 18:01

Русланчик, Руслик, Рус – так лагідно називали Руслана Марусика рідні та друзі.

Він був дуже добрим. З турботою ставився до інших, завжди допомагав.

Руслан із родиною мешкав на Буковині у селі Кадубівці. Деякий час працював за кордоном, проте майбутнє бачив лише в Україні. Тут будував дім, посадив сад. Мріяв про власне крафтове виробництво продукції з яблук.

Після початку повномасштабної війни чоловік доєднався до 107 окремої бригади тероборони. Боронив Харківщину, де загинув 8 січня 2023 року.

Воїну було 33 роки. У нього залишились батьки, дружина, двоє дітей, сестри, племінниця, бабуся.

Після загибелі Руслана його садом опікуються батьки та дружина.

Разом із РЕБом та іншими необхідними речами мама завезла декілька ящиків цьогорічного урожаю яблук до побратимів Руслана на Сумщину. Як знак того, що Рус завжди залишатиметься поруч із ними у їхній боротьбі, навіть після своєї загибелі.

У селі Кадубівці рідні посадили на честь захисника дубовий гай. На вʼїзді в село відкрили пам’ятник.

606

Меморіал.ua

08 Jan, 16:17

❗️13 людей загинуло у Запоріжжі внаслідок російських обстрілів.

8 січня ворог вдарив по місту авіабомбами. Станом на цю годину відомо про 13 загиблих та десятки поранених. Кількість постраждалих і загиблих постійно збільшується.

Триває аварійно-рятувальна операція. Поліція, рятувальники, медики та інші профільні служби безперервно працюють над ліквідацією наслідків ворожої атаки. Розбирають завали, шукають людей, надають допомогу потерпілим.

🔷 Допоможіть розповісти історію кожної людини, чиє життя обірвала Росія.

📩 Якщо ви знаєте загиблих, напишіть нам.

592

Меморіал.ua

01 Jan, 15:12

1 січня 2025 року в Херсоні загинув 23-річний волонтер Павло Матвієць. Він був членом громадської організації «Сильні Бо Вільні».

«Паша був дуже активним, завжди готовим серед перших прийти на допомогу. Попри свій вік, він встиг зробити багато для відновлення нашого прифронтового Херсона.
Паша допомагав нам доставляти постраждалим херсонцям побутову техніку, продукти, гігієнічні набори. Разом із нашими працівниками розбирав завали та виносив будівельне сміття, на яке окупанти перетворили житло наших людей. Багато херсонців пам'ятатимуть його веселу вдачу та велике жовто-блакитне серце», – повідомив Роман Мрочко, начальник Херсонської МВА.

627

Меморіал.ua

01 Jan, 14:03

Максим Бордусь жив у Києві. Працював у приватній охоронній компанії та мав великі досягнення у спорті.

«Динамо Київ» – це була його друга родина. Кікбоксинг та бокс – це була його пристрасть. Він досяг великих успіхів, ставши чемпіоном, але найголовніше – він знайшов себе в цьому напрямку. Він жив спортом, дихав ним», – розповіла мама Людмила.

У перший день повномасштабної війни Максим добровільно мобілізувався. Служив у складі 112-ї окремої бригади територіальної оборони, захищав та звільняв від окупантів Київ та область. Згодом вирушив на Донеччину, де обороняв Лиманський напрямок. У березні 2023 року перевівся до ОЗСП «Азов», що у лавах НГУ.

11 червня 2023 року в районі села Мала Токмачка Запорізької області Максим Бордусь загинув. Йому було 23 роки.

628

Меморіал.ua

26 Dec, 16:01

Ігор Суботяк умів грати на кларнеті і гітарі, проте його знають передусім як бандуриста.

До своєї бандури він ставився, як до дитини. Називав інструмент Олею. Зберігав його у чохлі. Не дозволяв нікому до нього торкатися.

Ігор тривалий час жив у Фінляндії, проте з початку повномасштабного вторгнення приїхав в Україну, аби боронити її. Його життя обірвалося у Покровську влітку 2023 року.

🟥 Читайте текст пам'яті музиканта і воїна

🔻Ця історія увійшла до спецпроєкту Меморіалу «Сила ідентичності», який розповідає про творців кобзарської культури, які полягли на фронті.

348

Меморіал.ua

26 Dec, 12:51

Туди – боєприпаси, підкріплення, ліки та їжу. Звідти – поранених захисників з оточеного міста. Сім вильотів здійснили українські захисники на Мі-8 в окупований Маріуполь у березні-квітні 2022 року.

Російські солдати збили два гелікоптери та ще один, який вирушив на допомогу збитому екіпажу.

Борис Горошко – учасник АТО/ООС, миротворчої місії ООН у Ліберії та Конго, український льотчик, який був командиром Мі-8, що через ворога так і не закінчив свою місію в Маріуполь.

Борису разом з іншими членами екіпажу вдалось привезти до міста зброю та ліки, але довезти додому поранених так і не зміг.

🟥 Історію Бориса Горошка читайте у спецпроєкті «Місія – Маріуполь»

🔻Текст підготувала Платформа пам’яті Меморіал спільно з проєктом Серце Азовсталі.

🔻Авторка: Наталія Куліді
🔻Ілюстраторка: Наталія Назаренко

402

Меморіал.ua

25 Dec, 17:03

Життя Тетяни Лисенко відібрав удар російської армії по Глухову 18 листопада 2024. Вона тимчасово вимушено оселилася у гуртожитку, по якому вдарив ворог.

Тетяна із літньою мамою виїхала до Глухова з прикордонного села Студенок, рятуючись від атак російської армії. Її мама у день обстрілу Глухова була у лікарні.

Тетяні Лисенко було 49 років. Народилась у селі Харківці на Сумщині. Згодом із родиною переїхала до Студенка. Деякий час жила у Росії. Незадовго до повномасштабного вторгнення РФ приїхала до Студентка, щоби доглядати матір. Повертатися до Росії після початку повномасштабної війни не хотіла.

Сусіди пригадують: Тетяна всю себе присвячувала мамі. Обожнювала висаджувати квіти – усе навколо її хати цвіло різнобарвʼям. Тетяну згадують доброю і ввічливою.

У жінки залишилась мама і четверо дітей.

517

Меморіал.ua

29 Nov, 16:08

Тисяча і одне завдання – так можна описати роботу Саші Соколовської, яка обіймає посаду менеджерки співпраць та комунікаторки Меморіалу.

Її голос чують ті, хто телефонує на робочий номер Меморіалу. Якось, перед стартом акції «Калина пам'яті», вона здійснила 250 дзвінків за день!

Це вона нагадує про те, що ви реєструвалися на показ фільму.

Це Саша повідомляє, коли можна побачити ролик про загиблого воїна на екрані Гуліверу чи ЦУМу.

Завдяки її зусиллям щодня у низці ЗМІ о 9:00 виходять дописи про загиблих військових та цивільних.

Усі ініціативи Меморіалу відбуваються за участю Саші. Всюди, де потрібно домовитися, написати чи зателефонувати, залучена вона.

Тато Саші – Андрій Соколовський – загинув на фронті. Тож її особиста місія тепер – зробити свій внесок у збереження пам'яті про кожного, хто на щиті.

🔻Допоможіть команді Меморіалу зберегти пам'ять про всіх загиблих у війні.

🔻Підтримайте нас щомісячним донатом або разово через Монобанк чи ПриватБанк.

453

Меморіал.ua

28 Nov, 17:35

Акція «Стіл пам'яті-2024» – cеред кандидатів на Премію відповідальності Responsibility Award 2024.

ЇЇ провели Меморіал, заснований Агенцією медійного росту Або, спільно з Нrabar Foundation.

Ця подія – синергія проєктів, місія яких – створення нової культури пам'яті в Україні. Ідея Стола пам’яті належить Марії Грабар, дружині полеглого захисника Іллі Грабара і директорці Нrabar Foundation. У 2023 році, коли акцію провели вперше, її підтримали 100 закладів.

У 2024-му Меморіал і Нrabar Foundation об'єднали зусилля. Акція стала національною. 800 закладів по всій Україні та за кордоном забронювали столики для полеглих героїв 29 серпня, у День пам'яті захисників. Крім символічних соняхів та свічки, додався також ритуал – кожен міг на спеціальній листівці записати імена тих, за ким сумує.

Ми вдячні Нrabar Foundation та усім закладам, які підтримали ініціативу. Адже це та пам'ять, яка об'єднує нас і робить сильнішими.

#ПреміяВідповідальності2024, #ResponsibilityAward2024

572

Меморіал.ua

24 Nov, 11:01

Головний сержант Віталій Панчоха на псевдо Динамо загинув 24 березня 2023 року на Донеччині. Йому було 29 років.

Віталій був родом з Києва. У 2013-му розпочав службу у Внутрішніх військах МВС України та Національній гвардії України, прослуживши до 2018 року. Потім працював адміністратором системи у ТОВ «Хмара».

Любив футбол та комп'ютерні ігри. Вболівав за збірну України та футбольний клуб «Динамо» (Київ). Сам займався аматорським футболом, також отримав диплом арбітра. Навіть у зоні бойових дій знаходив можливість переглядати матчі.

24 лютого 2022 року чоловік став на захист своєї країни. Служив у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

601

Меморіал.ua

23 Nov, 06:59

🕯️9:00 – хвилина мовчання

Старший солдат Дмитро Мирний поліг 14 лютого 2023 року в місті Бахмут на Донеччині. Воїну було 26 років.

Дмитро жив у місті Павлоград Дніпропетровської області. Був за фахом підземним гірником. Цікавився автомобілями та футболом, читав багато книг, був товариським, мав багато знайомих і друзів. Дуже цінував та любив свою сім'ю.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік взяв воював у лавах 58-го окремого стрілецького батальйону.

Посмертно Дмитро нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

637

Меморіал.ua

22 Nov, 14:11

У Вінниці пройшов музично-поетичний фестиваль «Маємо жити», присвячений пам’яті загиблих захисників.

В артпросторі «Галерея XXI» зібралися рідні полеглих Героїв з усіх куточків України, а також митці та небайдужі українці, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за Україну.

Під час фестивалю презентували виставку картин «100 історій кохання дружин загиблих героїв» та виставку малюнків дітей полеглих воїнів «Дитяче серце». Учасниками заходу були артисти Анжеліка Рудницька, Darisha, Ірина Грищенко (з Київського академічного драматичного театру на Подолі), Світлана Басовська та Володимир Холкін (з Вінницького обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського).

На сцені фестивалю син полеглого воїна Ярослав Веселов представив свій авторський номер.

Захід відбувся за підтримки фонду МАЄМО ЖИТИ , Фонду МХП-Громаді, Громадського об‘єднання «Ми - Вінничани» та нардепа Сергія Кудлаєнка. Того вечора зібрали 26 000 грн для соціально-психологічного проєкту підтримки родин загиблих.

697

Меморіал.ua

21 Nov, 15:47

На Аскольдовій могилі в Києві відкрили монументальну скульптуру Дмитру Коцюбайлу «Да Вінчі».

Символічно, що це відбулося у День Гідності та Свободи, адже Дмитро був учасником Революції Гідності. Після Євромайдану він вирушив на фронт і все подальше життя присвятив боротьбі за українську свободу.

Легендарний командир 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» воював упродовж 9 років. Загинув під Бахмутом 7 березня 2023 року. Похований на Аскольдовій могилі.

📷 Libkos

554

Меморіал.ua

21 Nov, 08:11

🇺🇦21 листопада – День Гідності та Свободи. 11 річниця спротиву.

Українці вийшли на Майдан, аби сказати «ні» проросійському уряду, що відмовлявся від євроінтеграції.

Відтоді Україна виборює найцінніше – незалежність та гідність. Ціною великих втрат. Памʼятаємо борців, дякуємо за подвиг.

Знакові моменти революції – у світлинах.

📷 Сергій Бабенко, Максим Білоусов, Іван Любиш-Кірдей, Богдан Пошивайло, Олексій Фурман

590

Меморіал.ua

20 Nov, 10:39

📚У Києві презентують книгу «Записки добровольця» Олександра Закерничного – письменника та військового, який поліг на фронті.

🗓22 листопада
🕕18:30
📍Простір PEN Ukraine, вул. Лук’янівська, 14а

▪️Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Під час презентації уривки з тексту прочитають учасники проєкту «Театр Ветеранів» – гітарист Віктор Донцов та актор Максим Девізоров.

Віра Сивороткіна продемонструє пісочну анімацію за мотивами фрагментів книжки.

💔Олександр Закерничний – одесит. За освітою – інженер-теплофізик, за покликанням – літератор та художник.

Ще він співав під гітару, кував ножі, підкорював гірські вершини і лижні траси, ходив під парусом, пірнав з аквалангом, стрибав з парашутом, блукав катакомбами, ліпив цеглу з глини і ходив гарячим вугіллям, опановував керування яхтою та брав участь у фотоконкурсах, займався козацьким бойовим мистецтвом.

Олександр пішов добровольцем на фронт у лютому 2022 року. Загинув у серпні 2023 року на Харківщині.

388

Меморіал.ua

19 Nov, 15:56

Продовжуємо знайомити з людьми, які працюють на Платформі пам'яті Меморіал.

🔻Світлана Корженко – редакторка військового Меморіалу.

З темою смерті стикалась у роботі ще до повномасштабної війни – певний час працювала редакторкою сторінки з некрологами в «Газеті по-українськи».

У команді Меморіалу Світлана – 2 роки. Вона опрацьовує історії полеглих воїнів, координує роботу журналістів та редагує тексти, відповідальна за мапу на честь полеглих воїнів та вихід пам'ятних відео на YouTube-каналі.

Щотижня вона встановлює особистий рекорд з кількості опрацьованих історій і вважає, що архів Меморіалу буде важливий для майбутніх поколінь.

🔻Підтримайте команду Меморіалу разовим або щомісячним донатом, аби розповідати про ціну нашої незалежності.

494

Меморіал.ua

19 Nov, 13:01

В Умані висадили алею «Гай дитячих снів» на згадку про дітей, які загинули внаслідок ракетної атаки на місто 28 квітня 2023 року.

Дерева посадили на території гімназії №5 за ініціативи очільниці громади Ірини Плетньової.
До висадки дерев долучилися рідні, близькі, вчителі та однокласники загиблих діток.

🕊Уляна Тройчук
🕊️Іван Одайський
🕊️Кирило Писарев
🕊️Софія Шульга
🕊️Аліна Барченко
🕊️Олексій Лисак

Світла пам'ять🕯️

Проєкт «Гай дитячих снів» – це ініціатива для вшанування памʼяті дітей, життя яких обірвала війна. Проєкт реалізовує 1+1 media та благодійний фонд Greening of the planet.

542

Меморіал.ua

19 Nov, 08:33

У Києві виконали частину заповіту полеглого воїна Романа Ратушного – вилікували 200-річну шовковицю в будинку-музеї Тараса Шевченка.

За життя захисник заповів спрямувати на це частину своїх бойових виплат.

Базове лікування виконав відомий арборист Володимир Ветроградський. За 25 років своєї діяльності він врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні.

Володимир вважає, що легендарна шовковиця після лікування, за умови належного догляду, може прожити ще не одну сотню років.

Роман Ратушний – інтелектуал, активіст і громадський діяч, відомий своїм бунтом проти несправедливості, корупції та свавілля.

У 16 років брав участь у Революції Гідності. Коли розпочалась повномасштабна війна, боронив рідний Київ.

На початку квітня 2022-го вступив до 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Служив у розвідувальному взводі. Загинув під Ізюмом на Харківщині у віці 24 роки.

📸Будинок-музей Тараса Шевченка в Києві

630

Меморіал.ua

16 Nov, 10:01

16 жовтня в Україні відзначають День працівників радіо, телебачення та зв'язку.

Згадуємо людей, які працювали в цій сфері, але з початком повномасштабного вторгнення стали на захист своєї країни та загинули від рук російських військових:

💔Петро Цурукін
💔Микола Оранський
💔Юрій Сілюк
💔Ірина Цибух
💔Володимир Чернишов
💔Богдан Затула
💔Павло Пархоменко

Пам'ятаємо 🕯️

436

Меморіал.ua

15 Nov, 06:59

🕯️9:00 – хвилина мовчання

Молодший лейтенант Олександр Харитонов на псевдо НОМАД загинув внаслідок прямого влучання ворожого дрона 1 червня 2024 року в місті Вовчанськ Харківської області. Захисникові назавжди 22 роки.

Народився Олександр у місті Слов'янськ Донецької області. Вчителі пригадують його як блискучого учня, переможця чисельних олімпіад, друзі – як гарного товариша, надійного, веселого, з безліччю планів та любовʼю до життя.

Після школи Олександр вступив до Військово-юридичного інституту Харківського національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Працював у Державному бюро розслідувань.

Повномасштабне вторгнення застало його у Харкові. Олександр закінчував 4 курс університету. Не роздумуючи, разом із однокурсниками приєднався до оборони міста, вступивши у місцеву територіальну оборону. Згодом долучився до лав 82-ї окремої десантно-штурмової бригади.

В Олександра залишилася мама. Він був її єдиним сином, гордістю і сенсом життя.

609

Меморіал.ua

14 Nov, 12:57

Вперше за 3 роки Меморіал оголосив збір Донат на памʼять. Ми просимо допомогти нашій команді і знайомимо з людьми, які зберігають памʼять про загиблих у війні.

▪️Наталя Дєдова – журналістка, сценаристка, авторка відео. Розповідає історії цивільних та військових, які загинули в її рідному Маріуполі.

Наталя фіксує злочини Росії і показує пекло війни. Вона втратила у Маріуполі чоловіка Віктора Дєдова – загинув від російського обстрілу.

Тепер її особиста місія – робити все можливе, аби жодна втрата не була абстрактною цифрою статистики.

🔻Підтримайте Меморіал щомісячним донатом або разово через Монобанк чи ПриватБанк.

600

Меморіал.ua

27 Oct, 14:17

Ілля Горохолінський разом з мамою Юлією, татом Олександром та молодшим братиком Матвієм жив у Вільнянську Запорізької області.

З початком повномасштабного вторгнення ворог обстрілював місто по околицях. Від вибухів родина ховалася за двома стінами, проте рідний дім все ж таки вирішили не покидати.

У 2023-му батько Іллі долучився до ЗСУ. У цьому ж році Ілля пішов у 9 клас. Батьки пропонували після його закінчення піти вивчати програмування, але хлопець сказав, що буде військовим – як тато.

Закінчивши 9 клас, Ілля відправив документи до ліцею «Захисник». Зранку 29 червня 2024 року написав останній іспит. Далі пішов підстригтися, заїхав додому і вирушив з друзями кататися на мотоциклах.

Надвечір ворог вдарив по місту ракетами. Юлія Горохолінська, почувши вибухи, почала дзвонити синам. Молодший вже повертався додому, а от до старшого не вдалося додзвонитися.

Від тієї атаки на Вільнянськ загинуло 7 людей, серед них 15-річний Ілля.

🕊️ Історію хлопця читайте у тексті Меморіалу

482

Меморіал.ua

27 Oct, 06:59

🕯️9:00 – хвилина мовчання

Солдат Андрій Шпак, позивний Капелан, загинув 16 лютого 2024 року на Харківщині. Йому був 41 рік.

Чоловік жив у Запоріжжі. Працював будівельником і пічником. Кожні вихідні готував на вогнищі та пригощав усіх бажаючих. Організовував літні табори для дітей села. Навчав хлопців, у яких не було батька, будівництву. Був для багатьох наставником.

Робив вино з власного винограду. Обожнював риболовлю, особливо любив ловити коропа.

З початком повномасштабної війни волонтерив, а в жовтні 2022 року був мобілізований до ЗСУ.

У захисника залишились дружина, син і донька.

522

Меморіал.ua

26 Oct, 09:43

Віталій Чуйко із Запоріжжя мріяв про великий дім та подорожі з родиною. Хотів потрапити на чемпіонат світу з футболу.

Він мав чимало захоплень, серед яких – риболовля, кулінарія, інтелектуальні ігри.

У компанії з ним завжди було весело, а в тяжкий момент на чоловіка завжди можна було покластися.

Віталій працював на заводі, а коли розпочалося повномасштабне вторгнення, добровольцем пішов на фронт.

Служив у лавах тероборони. Поліг на Донеччині 26 жовтня 2022 року. Не дожив тиждень до 45-річчя.

637

Меморіал.ua

25 Oct, 12:53

Тато загиблої в Одесі 4-річної Злати Росточил створив петицію, в якій просить президента подбати про безпеку в реанімаційних відділеннях.

В'ячеслав Росточил втратив доньку через російський обстріл. Злата була поранена внаслідок ракетного удару і 3 тижні перебувала в комі в кардіореанімації Одеської обласної клінічної лікарні. Дівчинка померла 23 травня 2024 року.

За період перебування в лікарні батьки Злати звернули увагу, що пацієнти реанімаційних відділень особливо вразливі під час повітряних тривог, адже не можуть спуститися в укриття.

В'ячеслав Росточил у петиції просить посприяти, аби для пацієнтів реанімаційних відділень, зокрема дитячих, створили належні умови:
🔹встановлення захисних вікон і броньованих жалюзі
🔹створення укриттів всередині лікарень
🔹використання мобільних захисних екранів
🔹створення резервних систем життєзабезпечення
🔹укріплення стін і стель реанімаційних відділень для підвищення їх стійкості до ударів і вибухів.

◼️ Підтримати петицію

🕊 Історія Злати Росточил

564

Меморіал.ua

25 Oct, 05:59

🕯Люди, яких ми згадуємо у хвилину мовчання.

Гурт Tember Blanche згадує Костю «Стамбула» Юзвюка.

Костя жив у Рівному. Виріс у сім'ї волонтерів, тож допомагав війську ще з 2014 року. Багато часу присвячував й іншій громадській діяльності.

Відбудовував громадські приміщення у селах та малих містах разом з організацією «Бур», підтримував діяльність UAnimals: у 2021 році організував Марш за права тварин у Рівному.

У перший день повномасштабного вторгнення пішов до військкомату, але його відправили додому. Костя почав евакуйовувати тварин з прифронтових територій.

Разом із тим навчався військової справи й у 2023 році долучився до ЗСУ. Був оператором дронів і командиром відділення у 117-й бригаді.

Позивний «Стамбул» взяв через візантійську назву міста — Константинополь, співзвучну з його іменем.

Костя отримав важкі поранення на Запорізькому напрямку й помер 18 липня 2024 року в лікарні. Воїну було 23 роки.

649

Меморіал.ua

23 Oct, 12:02

У Маріїнському парку в Києві висадили дерева на честь військових музикантів, які віддали життя за Україну. Цю акцію організували представники мистецької платформи Open Opera Ukraine, Національної філармонії, ансамблю солістів «Київська камерата» та Будинку музики.

Для постановки semi-opera («напівопери») «Король Артур: у пошуках героя» від Open Opera Ukraine було придбано живі клени, які висадили після прем’єрних показів.

Одним із постійних учасників усіх оперних та концертних ініціатив Open Opera Ukraine був співак Ігор Воронка. У 2022 році він приєднався до ЗСУ, а 12 липня 2024 року прийшла звістка про його загибель.

«На знак пошани та пам'яті про наших колег-музикантів, що віддали життя за Україну, в центрі Києва ростимуть клени. А ми будемо продовжувати працювати і пам'ятати водночас, зрощувати спроможність приймати виклики та ставати на заміну тим, хто виборює наше життя щомиті на полі бою», — зазначили організатори.

📸 Руслан Сингаєвський

224

Меморіал.ua

23 Oct, 09:48

Меморіал оголошує кампанію Донат на пам’ять.

Ми хвилюємося. Але відчуваємо велику відповідальність продовжувати свій шлях. Це відповідальність перед тисячами людей, про яких не маємо права забути.

Ми розповіли понад 8 тисяч історій. Випустили 17 документальних фільмів. Створили понад 250 великих текстів.

Започаткували відеодемонстрації пам’яті захисників на екранах ТРЦ, вокзалах, у поїздах та кінотеатрах.

Започаткували акцію «Калина пам’яті» у школах. Спільно з Фондом імені Іллі Грабара провели національну акцію «Стіл пам’яті».

У понад 20 країнах світу показали виставку про вбитих дітей «Втрачене дитинство».

Ми побачили, як пам’ять об’єднує нас і підтримує.

Вперше із початку роботи ми наважилися оголосити про кампанію Донат на пам’ять.

🔴Як ви можете допомогти?

🔻Підтримувати нас щомісячним донатом.
🔻Зробити разовий донат через Монобанк або ПриватБанк.

Будемо вдячні за кожну підтримку і кожне поширення. Робіть донат на пам’ять і ставайте поруч з нами!

300