ЛАБОРАТОРІЯ ДИТИНСТВА

​💔 Бувають моменти, коли саме ненависть допомагає «не зійти з розуму» і витримати незносний біль. Ця ненависть — справедлива і захисна.

І коли ти щось робиш, або кажеш в ненависті — це ніби знеболює і повертає тобі сили. Так, ненависть може давати енергію. Але як і з будь-якою сильною емоцією з ненавистю треба бути дуже обережним, бо якщо довго за нею йти — прийде глибоке та їдке виснаження.

🔹Енергія ненависті завжди приховує за собою крайню неприязнь, огиду, безпорадність, страх, зруйновану надію, благання про допомогу, яку мало хто чує, сліз у ненависті немає, бо як правило вони закінчуються ще задовго до. 

🔹Ми маємо право відчувати різні емоції. І це не застереження, я не намагаюсь втримати всіх нас від ненависті. Бо по собі знаю, часом ненависть як остання можливість, за яку ми чіпаємось аби здолати пекуче лихо. 

🔹Я хочу побажати всім нам сил, які допоможуть нам не тільки витримати біль, а й зцілитись після того, як ми здобудемо перемогу.

🚸Бо після перемоги прийде глибока скорбота, так має статись, бо деякі мрії про щасливу і повну сімʼю у багатьох людей, сімей, дітей — розбиті назавжди..Мене дратує це слово, «назавжди», особливо коли воно поєднане із біллю та втратою.

На фото однорічний Адам, його мати — яких вчора в Запоріжжі вбив російський КАБ

​🦊Квадробери — це питання не до дітей, а до батьків!

Ще одна масова культура захоплює дітей, але я прошу, відчепіться від них, не цькуйте не висміюйте.

Деякі психологи, які ведуть публічні дискусії про те шкідливий цей тренд чи нешкідливий, нарешті мають звернутись до батьків із закликом — увімкнути активне й свідоме батьківство.

▪️Батьки дуже зайняті / заклопотані / втомлені / виснажені. Тому зазвичацвнутрішній світ їх дітей формується за головуванням social media.

▪️Батьки не знають як сприяти становленню ідентичності своєї дитини. Багато сучасних дітей одною ногою вдома, а іншою у digital світі.

▪️Батьки не формують у своєї дитини значущість. Виховання без фокуса на внутрішні цінності та необхідні для життя орієнтири – дитина втрачає звʼязок зі своїм «я».

▪️Батьки не звикли діяти на випередження, а лише «тушать пожежі». Квадробінг — це ж не причина, а результат. Результат чого? Результат того, що діти сьогодні, більшу частину часу проводять в мережі, а не в реальній взаємодії один з одним, і проблема тут далеко не квадроберах.

🚸Digital світ ще буде приносити нам і не такі сюрпризи. Далі буде((

Завершимо цей допис словами Ліни Костенко:

Душа ніяк не вийде із-під варти.
То культ особи, то культура мас.
Колись ми, кажуть, виникли від мавпи.
Надалі мавпа виникне від нас.

​☔️Стрес шкодить серцю, впливає на кров`яний тиск, сечовий міхур та пам`ять.

Всі ми, діти й дорослі, вся Україна живемо у стані постійного стресу. Але нажаль ми мало вміємо давати собі раду. Тому для того, щоб підтримати себе й найближчих, я пропоную нам ще більше розібратись з темою стресу.

Психологічний стрес це про;
▪️Відчуття втрати контролю
▪️Нерозуміння коли це відбудеться, як довго триватиме, і наскільки буде погано
▪️Немає можливості виразити розчарування, яке викликано цим стресом
▪️Передчуття, що все буде погіршуватись, а не поліпшуватись
▪️Відсутня соціальна підтримка

Шкода для мозку:
🔻Погіршується пам`ять
🔻Розмиваються судження та моральні засади
🔻Страждає виконавча функція мозку
🔻Звужується діапазон турботи та емпатії

Існує три речі, які відіграють ключову роль під час стресової ситуації (дослідження ДС) та визначають наскільки сильно стрес вплине на тебе:
1️⃣ Хто ти — твоя ідентичність та культура?
2️⃣ Яке твоє місце в соціумі? Чи розвинений ти всебічно?
3️⃣ Де, в яких обставинах та якому оточенні ти знаходишся прямо зараз?

Лобні долі та кортизол:
Під час стресу гіпоталамус дає сигнал наднирковим залозам виділити кортизол. Насамперед від кортизолу страждають лобові частки, відповідальні за: короткочасну пам'ять, увагу, контроль емоцій, планування, прийняття рішень.

Сам по собі стрес існує для того, щоб ми жили та іноді він рятує життя. Але, якщо організм дитини знаходиться в стресі тривалий час — ми починаємо хворіти.

В стані постійного стресу:
🔻увага розсіюється
🔻ми не можемо приймати рішення
🔻насилу стримуємо емоції
🔻іноді не здатні запам'ятати, куди щойно поклали телефон

🚸 Ще у 2018 р., в одній з перших публікацій на цьому каналі я розповідав про ТРИ способи як впоратись зі стресом?

Важливо, що один метод зниження стресу може підходити тобі, але зовсім не підходити твоїй дитині.

Що робити?
Якщо є можливість кожен день виділяти 20 хв., на активність, яка подобається тобі, неважливо з якої сфери: арт, сон, прогулянки, трудотерапія тощо.. Але ці 20 хв. мають бути часом у який ти зупиняєш всі процеси, які тиснуть на тебе. — Якщо тобі це вдасться, то ти вже на правильному шляху, твій організм почне зцілюватись.

​🪖Коли тато не поруч - голосові зменшують відстань розриву та додають близькості

Почути голос свого тата - мрія всіх дітей сьогодні. Діти військових хвилюються та чекають, якщо можуть - радісно вітають та обіймають найрідніших.

А коли повернеться тато?
Запитання, яке каменем лягло на душах всіх дітей, які перейшли в режим очікування..

Працюючи з дітьми військових та спілкуючись з їх татами, я намагаюсь осмислити наслідки тривалого розділення дітей зі своїми татами/матерями. Але ця публікація про інше..

Як тати (або матері) розділені з дітьми можуть скоротити емоційну відстань один з одним?

📍Відправте дітям голосове, нехай ваш голос буде поруч із ними.

📍Говоріть з дітьми про свої почуття - що я відчуваю сьогодні?

📍Говоріть про свої мрії - чого мені дуже хочеться?

📍Запитуйте дітей про їх почуття.

📍Розповідайте дітям про свій побут: що ви їли, як поживає кицька, яка живе у вас в окопі.

📍Кажіть дітям в голосових про їх якості, про їх сильні сторони, якими ви захоплюєтесь та цінуєте, бо таким чином ви стверджуєте їх потенціал.

📍Навчіть дітей молитись. Це не про релігію, це про віру та відносини. Домовтесь про спільний час, пару хвилин молитви, тоді дитина відчуватиме міцний зв’язок, знаючи, що в цей час і вона і тато - моляться.

📍 Доручайте дитині прості та зрозумілі відповідальності по дому, а коли дзвоните - хваліть, що діти тримають це під контролем.

А тим, хто лишається з дітьми вдома, зазвичай це мама:

▪️Постійно нагадуйте дітям, що тато скучає, любить та чекає на зустріч, і що настане день і ви всі знову будете разом.

▪️Складіть, занотуйте й намалюйте з дитиною план: 5 речей, які ви зробите всі разом, коли тато повернеться. Обговоріть цей план з татом, щоб він був спільним.

▪️ Час від часу готуйте улюблену татову страву, та відправте татові фото-відео, скажіть, що чекаєте його, як тільки він повернеться, ви приготуєте це знову.

▪️Не відкладайте життя, нехай діти знають, що ваше щасливе життя - це те, за ради чого тато сьогодні на фронті. Діти мають бачити, що тато радіє та підтримує коли бачить своїх рідних щасливими.

😓 Але є діти, життя яких завмерло. Бо вони отримали страшну звістку про втрату тата. Тому, наша національна, громадська та персональна відповідальність - знати та підтримувати діток, які втратили опору, і вітають своїх татів біля сталей пам‘яті під синьо-жовтим
Прапором. Підтримайте цих дітей сьогодні, їм найважче, і вони мають відчути нашу турботу

🙏🏻P.S. Вибрав цю світлину, на якій близькі мені друзі, очі дітей такі невизначені, пів року не бачили тата, але знову разом

Бажаю всім нам скоріше почути слово Перемога!

​🔄 Відновлення ментального здоров`я дітей

Більшість дітей мають високий потенціал для відновлення та швидко набувають навички війни, які допомагають їм вжитись в нову реальність

Орієнтовно 7 з 10 дітей впораються зі стресом самотужки. Від чого ж це залежить?

🔹Інтенсивність та тривалість травмуючої події
🔹Свобода виплеснути свій болісний досвід (Страх, гнів та образу)
🔹Забезпечення базових ресурсів дитини (Сон, вода, їжа, гра, школа, підтримка здоров`я)
🔹Близький та безпечний соціум
🔹Отримання фахової допомоги
🔹Підтримка дорослих

Захисні механізми, які сприяють формуванню стійкості у дитини до довготривалого стресу:

🔸Здатність стратегічно мислити
🔸Система власних переконань
🔸Здорові сімейні стосунки
🔸Досвід міцної дружби

Аналіз 8 досліджень дітей, які втікали від війни показав, що є ризик тривалих наслідків:

▪️Чим триваліший конфлікт - тим сильніші симптоми травми після.

▫️Якщо стрес був інтенсивним, тривалим та неправильно пережитим - він трансформується в тривожність.

▪️По статистиці у 10% таких дітей ймовірно з`являться поведінкові проблеми та порушення, які заважатимуть їм в дорослому житті.

▫️Поширеність ПТСР серед них становить 22,7%, депресії - 13,8%, а тривожних розладів - 15,8%.

🚸 Згідно з світовими дослідженнями, через 5 років після переселення може зрости частота виникнення депресивних й тривожних розладів, якщо, наявні наступні обставини: низька соціальна підтримка, відчуття загрози життю, соціальна замкнутість, погане функціонування сім’ї та пригнічене мислення.

Що може прийти на допомогу? Батьківська любов та обізнаність!
Діти - є нашою найсильнішою мотивацією для перемоги. Тримаймось рідні.

​🛟Примусова евакуація дітей - порушення прав чи єдиний спосіб порятунку?

Від початку повномасштабної ми з рухом Plus One та МГО Наша Спадщина активно займались евакуацією. Три з чотирьох наших 55-місних автобусів ми подарували командам, які також евакуюють людей. Ресурси для евакуації завжди були, але є один нюанс - у багатьох сімей не завжди є бажання виїхати в більш безпечне місце. 

Кабмін затвердив механізм евакуації у тому випадку, якщо батьки відмовлялися переїхати з дитиною з під обстрілів. Згідно з законом примусово вивозити дітей будуть в супроводі одного з батьків/опікуна, який їх замінює або іншого законного представника. Наразі під критерії застосування примусової евакуації дітей із зон бойових дій підпадає тільки Бахмут.

Разом із військовими я неодноразово умовляв людей - евакуюватись і назбирав наступні причини відмови:

▪️Будь що буде
▫️Нам тут комфортно
▪️Ми нікому непотрібні
▫️Боїмось втратити житло
▪️Ждуни (таких меншість)
▫️Ми не поїдемо в невідомість
▪️Сподіваємось скоро все заспокоїться
▫️Відсутні гарантії того, що нас приймуть і нам раді

В стресі, дорослі можуть впадати в ступор і неадекватно оцінювати загрозу. З мого особистого досвіду евакуації дітей, починаючи з Красногорівки, 2014, і до Березня 2023 у Бахмутському рн, евакуація - дієвий спосіб порятунку життя. 

🔻При обстрілах, дітям загрожують не лише бомби, а й стрес. Пам`ятаємо 6-річну Елю з Авдіївки, у якої в ніч на 11 Січня стався серцевий напад, дівчинка померла.

🔻При окупації міста, роzіяни депортують дітей в рф, після чого процес їх повернення стає надскладним, а в деяких випадках неможливим.

🔻Якщо сидячи під обстрілами дитина отримує каліцтво, це може викликати потужне відчуття провини у батьків, і серйозні психологічні проблеми у дитини.

🔻Чимало дітей, які тривалий час проживають в бомбосховищах під постійними обстрілами - починають важко хворіти. В першу чергу це обумовлено психологічними проблемами, найчастіші симптоми - часті приступи блювання, нічні кошмари, головний біль.

В суспільстві думки розділились, одна частина радіє - нарешті, у другої - є побоювання та сумніви. Коли мова заходить про примус зі сторони держави, то історично ми маємо право сумніватись. Бо непокоїть думка про те, що там, де сьогодні один примус на благо життя, то може бути інший - проти життя. Справедливе побоювання.

🚸Станом на 8 Березня 2023 в Бахмуті залишилось 38 дітей.

Ви підтримуєте механізм евакуації дітей погоджений КМУ що до міст в яких ведуться активні бойові дії❓

​​👾 ПТСР - війна ранить душу.

Одна з причин виникнення посттравматичного стресового розладу ПТСР у дітей - війна. Коли подія або низька подій викликають сильний стрес, це називається травматичною подією. Причому не обов’язково бути свідком жахіть, іноді дитина дізнається про них через медіа або від батьків. І чим триваліший цей потік, тим більший стрес. Як ми знаємо, іноді травмує не сама подія, а висновки, які дитина робить навколо неї.

ПТСР шкодить дитинству, та може спричинити серйозні аномалії в поведінці та психіці у майбутньому.

Основні ознаки та симптоми ПТСР у дітей шкільного віку:

🔻Неможливість згадати окремі деталі травмуючої події
🔻Наявність спогадів, які заважають вчитися
🔻Порушення пам`яті та напруга в тілі
🔻Блок на відчуття позитивних емоцій
🔻Дратівливість та гіпертривожність
🔻Проблеми з концентрацією
🔻Відстороненість від людей
🔻Саморуйнівна поведінка
🔻Надмірний переляк
🔻Проблеми зі сном

Ключовий симптом ПТСР - це повторне переживання болісних спогадів пов'язаних з психотравмою, а відтак - намагання уникати усього, що їх викликає.

⚠️Зверніться за підтримкою до спеціаліста, який використовує EMDR або TFCBT терапію, це допоможе.

Що вже можна зробити в домашніх умовах?

✅ Режим дня
✅ Фізична активність
✅ Сприяйте відпочинку
✅ Якісний час разом із дитиною
✅ Підтримуйте соціальну активність
✅ Залучіть дитину до корисної справи
✅ Навчайте технікам самозаспокоєння
✅ Створіть вдома безпечний та емоційно-стійкий простір
✅Пояснюйте все, що відбувається, говоріть, заохочуйте рефлексію, слухайте
✅ Оберігайте дитину від медійного контенту, який може травмувати!

🇺🇦 Згідно з дослідженнями mind ua — 57% українців пережили травматичну подію з початку повномаштабної війни.

🚸 Якщо травма застрягла в мозку - її треба осмислити та перезаписати, щоб почуття безпеки було знову відновлено. Бережіть себе та своїх рідних!

​​💆‍♂️Кортизол - 8 порад для організаторів проектів для дітей травмованих війною. 

Нам відомо, що у випадку критичної ситуації  або загрози життю, кора наднирників отримує від мозку сигнал - виділити кортизол (гормон стресу), який миттєво мобілізує тіло для усунення небезпеки та активує інстинкт самозбереження. Але окрім корисних функцій гормону, постійне та тривале підвищення кортизолу в крові - шкодить організму, викликаючи: артеріальний тиск, порушення сну, тривожність, постійне відчуття голоду, та інше..

8️⃣ методів, які сприяють виведенню кортизолу з організму:

✅ Атмосфера, в якій діти можуть щиро сміятись та радіти. Безпечне та дружнє середовище народжує гарні та позитивні емоції.

✅ Якісний сон. На стаціонарних проектах плануйте програму так, щоб діти правильно готувались до сну (без гучних ігор), забезпечте якісною постіллю, комфортним (свіжим) повітрям в приміщенні, а ранок починайте зі склянки води та фітнесу.

✅ Харчування. Включіть в раціон більше бананів, чорного шоколаду, чорний та зелений чай.

✅ Щоденний розклад має передбачати фізичну активність - ігри, прогулянки або квести, щоб були задіяні всі групи м'язів і щоб дитина могла в міру втомлюватись, а після відпочивати.

✅ Багато часу на природі. Особливо восени - природа стає золотою, повітря теплим, тому не варто просиджувати весь час в приміщенні, варто щодня проводити на свіжому повітрі по 2-3 год.

✅ Арт-терапія. Психологи, психотерапевти та інші спеціалісти по роботі з травмою підтверджують, що арт передбачає дуже багато творчих інструментів, які подобаються дітям і допомагають впоратись зі стресом.

✅ Ігротерапія - тімбілдінг. Варто думати не тільки про розважальну частину, а й про ту, яка допомагатиме вирішувати різні проблеми, які є в групі або особисто у дитини.

✅ Тренінги з техніками самозаспокоєння та з іншими техніками регуляції емоційного стану. Окрім розваг та майстер-класів, важливою складовою є тренінги, в залежності від обраної вами тематики, по суті вони сприяють розв'язанню будь-яких задач та розповідають про ресурсні техніки, які допомагають впоратись зі стресом, тугою, біллю та страхами.

🚸 Не зупиняймось, а продовжуємо далі дбати про дітей, щоб вони ставали більш стресостійкими та витривалими й продовжували жити повноцінним життям!

​​⚡️Переживання сильної втрати у дітей - спостереження

Відновлюючи дітей в таборах Karabin Camp ми зафіксували та дослідили 10 факторів, які стали джерелом стресу для дітей;

🔻Переховувались в бомбосховищах під сильними обстрілами
🔻Втрата друзів та звичного - безпечного середовища
🔻Бачили трупи, яких обходили виходячи з окупації
🔻Потрапляли під обстріл, та ховались від уламків
🔻Втрата житла, іграшок та звичного побуту
🔻Голод та відчуття сильного страху смерті
🔻Різке зниження соціального рівня життя
🔻Окупація та приниження від окупантів
🔻Втрата одного з батьків або родичів
🔻Розлучення батьків на фоні війни

П`ять порад та висновки після трьох місяців роботи з дітьми, яких травмувала війна;

1️⃣ Час не лікує травму, а іноді - навпаки робить її наслідки більш усвідомленими та укоріненими у вигляді страхів, панічних атак, апатії, безсоння та тривог тощо. Тому не варто думати, що пережите забудеться само собою. Дітей потрібно навчати технікам та практикам самозаспокоєння, подолання стресу й панічних атак.

2️⃣ Втрата змушує дитину відчувати самотність. Одразу за відчуттям втрати приходить сильне стресове почуття - горювання. Втративши стимул, опору, когось або щось важливе - дитина відчуває себе самотньою. І в цей момент важливо активувати механізми адаптації - які допоможуть впоратись із новими обставинами.

3️⃣ Коли мозок дитини переживає стрес - включається режим виживання, і мозок спрямовує  всі сили на здолання стресу, в цей час функції мозку, які відповідають за розвиток та пізнання нового - призупиняються. Отже, сьогодні, багатьом дітям важко вчитись, бо їх мозок перебуває в стані сильного стресу, на це потрібно звернути увагу в першу чергу.

4️⃣ Головний ресурс для дітей - батьки. За літо я познайомився із багатьма матерями, яких спустошило горювання, у деяких майже не залишилось сил жити. Варто задуматись - що ми можемо зробити сьогодні для жінок, які залишились сам на сам із горем і як конкретно підтримати їх.

5️⃣ Інтенсивний інформаційний тиск про війну - викликає у дітей хвилювання та збільшує вплив стресу. В більшості, наші діти - є свідками жахіть які роблять росіяни. Варто приділити дітям більше часу, пояснювати їм, відповідати на їх запитання.

🚸 Росіяни принесли багато горя та страждань маленьким українцям та їх сім`ям. І щоб залікувати рани тим, кого ще можна врятувати, нам потрібно усвідомити що відбулось. З цього і починається терапія.

​​​​​​😓Хроніка війни - криза та відновлення

Тривалий час я не писав, бо не міг зібратись думками, мозок переключився на іншу сферу

ЗИМА. Розлука з сім‘єю майже на три місяці. Рідні гостювали у друзів в Швеції, і за три місяці я зміг побачити їх лиш один раз, на тиждень, коли виїжджав в Європу по гуманітарному питанню.

ВЕСНА. В Березні ми дізнались, що нашого будинку в Ірпені й всього, що створювало наш побут та комфорт - більше немає, як і непрошених окупантів, які заїхали до нас у двір на машині БРДМ. 

В Карпатах ми створили прихисток для друзів, та їх друзів. Майже три місяці у нас проживало близько 40 жінок з дітьми. Проживали безоплатно. І ми запам‘ятали всіх, хто дер гроші з людей, які втікали від лиха. В загалом наша МГО створила три центри допомоги по різним напрямкам.

Вся моя діяльність була зосереджена на теробороні та забезпеченні тактичними аптечками військових й волонтерів на передовій. 

Це була затяжна та холодна весна. Ночі в теробороні та під час доставляння вантажів хлопцям на передок були довгими та часом болісними. Іноді я не міг втримати сліз, не від розпачу, а від усвідомленості, що мене немає поруч із тими, кому я потрібен найбільше. Страху не було, постійний ризик став звичним явищем. 

Перехідним періодом і намаганням «включити мізки» стало партнерство на платформі “Plus One” з різними фахівцями по роботі з дітьми, з якими ми створили програму «Дай п‘ять» для таборів, які планують приймати дітей, які бачили війну. 

ЛІТО. Я зосередився над тим, що в мене виходить найкраще - допомога батькам та дітям героїв. Karabin Camp та Бушкрафт запустили табори (в двох локаціях) - Хмельниччина та Карпати. Табори для дітей, які пережили жахіття війни, дітей військових, дітей, які втратили татів на війні.. Прагнемо дати їм якісний відпочинок, відновити, допомогти передити страх, позбутись стресу та тривог. Вже понад 200 дітей прийняли, загалом спробуємо посилити понад 1000 🙏🏻🇺🇦

​​🤷🏻Який батько вам потрібен?

Я пропоную всім нам замислитись над тим, що ми можемо зробити для того, щоб допомогти татам осмислити власну ідентичність і стати справжніми тренерами життя для своїх дітей.

▪️Ознаки "вимкненого" батьківства?
Постійна апатія, рутина, небажання замислюватись над власними компетенціями, робити все механічно, не дбати про всебічний розвиток дитини, жити подвійними стандартами, але при цьому - годувати, вдягати, ніколи поганого слова не сказати.

▫️Ознаки небезпечної присутності батька?
(Інстайт з книги, яку пише мій друг - Армен Акопян про відносини зі своїм батьком)

Постійне засудження, докір, страх, сором, насилля, приниження, порівнювання, ігнорування, деструктивний приклад.

🔳 Що відчуває дитина?
Покинутість, самотність, втрату значущості, пустоту, ненависть, некомпетентність, слабкість.

⚠️Сьогодні на подкасті БАТЬКО В ДЕТАЛЯХ вийшло перше інтерв'ю, і для мене це знакова дата (День народження мого батька, який пішов майже 14 років потому) і знакова подія.

🚸 Перше інтерв'ю я записав з людиною, яка стала другом для 24 дітей, трьох він народив, а інших просто прийняв і виростив їх. І на цьому подкасті з кожним випуском і з кожним особливим гостем, ексклюзивно ми розбиратимемось в деталях батьківства, ми почуємо безліч неймовірних речей, про які не говорять в слух. Тому я дуже прошу вас – підтримайте ідею розширення осмисленого батьківства в масах і підпишіться на YouTube канал БАТЬКО В ДЕТАЛЯХ, поставити дзвоник і поділитися з друзями.

​​💌 Лист до тата – крик дітей, який вимагає відповіді. 

Внутрішня туга дітей (якщо вона є), крик душі, біль та переживання ховаються за словом - травма. Зовні це може бути непомітно, тому іноді, дивлячись на дитину, яка посміхається ми навіть не здогадуємось, що всередині вона переживає бурю емоцій. Та де там, навіть самі діти не завжди усвідомлюють тугу, яка тривожить їх, підсвідому тугу за батьком, якого немає поруч, або немає взагалі. 

Уявіть собі, в багатьох школах, в різних областях України, діти 6-8 класів написали листи своїм татам. Анонімно, відверто, щиро. Деякі з цих листів - шокують, деякі викликають посмішку, деякі змушують плакати. Але головне - змушують татів замислитись над своїм місцем. 

Тато де ти? Останній аргумент, 154 листи було опубліковано у першому виданні. Друковану версію можна замовити тут.

🚸 Лабораторія Дитинства, разом з оргкомітетом «Основи сім‘ї» екранізувала перше видання «Лист до тата» і прямо зараз, ви маєте можливість подивитись ВІДЕО у якому, можливо ви впізнаєте знайомі почуття.

​​🚧Тривожність - підвищена схильність відчувати занепокоєння та побоювання.

Заголовки у ЗМІ, сюжети новин, розмови в суспільстві та спілкування батьків – з різних сторін діти чують про можливу війну. Все це навіює атмосферу повномасштабного зла. Але фантастична уява дитини створює в її голові різні страшливі картини.

Коли світ починає здаватись дітям насторожливим, в решті це призводить до:

▪️Почуття пригніченості
▪️Відчуття непереборності
▪️Постійна настороженість
▪️Похмурий погляд у майбутнє
▪️Складність у соціалізації
▪️Формування заниженої самооцінки

У випадку, коли очі саме БАЧАТЬ потенційну загрозу у дитини (так і дорослого) є три види реакції;

1️⃣ СТУПОР - дитина завмирає на місці.
2️⃣ ПАНІКА - шок, дитина починає робити безкорисні рухи. 
3️⃣ ДІЯТИ - оцінивши всі ризики дитина намагається убезпечити себе.

Але в цій публікації мова не про ситуативну загрозу, а про загальнонаціональну атмосферу. Ми - дорослі, в різний спосіб готуємось до загрози, і тепер маємо навчитись підтримувати психологічну стабільність наших дітей.

Стартери нездорової тривожністі у дітей;

🔻 Занепокоєна атмосфера вдома - дитина відчуває, що батьки чогось постійно бояться. 
🔻 Нестача зрозумілої інформації - без пояснення діти схильні робити травмуючі висновки. 
🔻 Авторитарний стиль виховання - дитина змушена постійно виправдовувати завішені та часом неадекватні очікування та вимоги. 
🔻 Тривожність у батьків - якщо мама чи тато живуть у постійній тривозі, скоріш за все дитина отримає у спадок від них те ж саме.
🔻 Постійне навантаження та швидкий ритм життя - у дитини немає часу відпочити та побути наодинці. Осмислити власний внутрішній стан, зробити висновки.

🚸 Щоб дитина не стала пацієнтом – грайте та обіймайте, спілкуйтесь та пояснюйте. Будьте готові до будь-якого розвитку подій. Запевнюйте дитину у безпеці та підтримці. А головне цінуйте один одним!

А ви пояснюєте / говорите з вашими дітьми про війну❓

​​💰Діти та гроші - п'ять дій батьків для фінансової обізнаності дітей!

Намагання дати дітям максимум матеріальних речей, яких не мали ви, шкодить їхньому майбутньому фінансовому життю.

Герой епохи учнівства - Брюс Лі якось сказав: «Не купуйте дітям все те, чого ви не мали, краще навчайте їх тому, чого ви не знали. Речі зношуються, знання залишаються».

1️⃣ Спілкуйтесь з дитиною про гроші. Починаючи з того, які бувають (монети, купюри) і закінчуючи тим, як користуватись пластиковою карткою, що таке інвестиції чи пасивний дохід тощо. 
2️⃣ Давайте своїм дітям кишенькові кошти. Нехай перші помилки з грошима будуть на незначних сумах, ніж в дорослому віці на великих. І ваш другий крок - пояснювати, які можливі інші варіанти поводження з грошима. 
3️⃣ Говоріть з дітьми про вибір професії. Почніть з бесіди про свою роботу. Простою та доступною мовою. Згодом почніть ділитись тим, як ви вчитесь і вдосконалюєте свої професійні навички та чи це допомагає вам в роботі. 
4️⃣ Грайте з дітьми в бізнес-ігри.Почати можна з монополії, Капітал і звісно CashFlow. Це ті прості й цікаві активності, які можуть розвивати правильне ставлення до грошей і вже у дитячому віці формувати бізнес-мислення.
5️⃣ Давайте дітям читати дитячу бізнес-літературу.

👨‍👩‍👧‍👦 Щоб навчати дітей підприємництву, персональним фінансам, управлінню грошима, та знати як правильно інвестувати в освіту дітей - запрошую Вас підписатись на унікальний телеграм-канал iPlan Kids

🚸 І вже сьогодні о 20:00, на моїй сторінці в інстаграм я проведу прямий ефір для батьків на тему виховання підприємницького мислення у дітей. Мій гість - Любомир Остапів, фінансист, інвестор, сім’янин, автор книги «Малюк та бюджет».

​​🙈Візуальна культура - користь та ризик

Є мультфільми які легко та доступно пояснюють дитині важкі теми, є й такі, що торкаються дитину на всіх рівнях почуттів, але нам потрібно бути обережними з ними, а є взагалі токсичні. Щоб візуал не травмував дитину, а навпаки розширював її кругозір все має бути осмислено та вчасно

На що батькам варто звернути увагу:

🔺Не показуйте мультфільми дітям до 3-х років. Якщо дитина бачить яскраві кольори, незрозумілих героїв, швидку зміну кадрів та безконтрольні рухи. Все це не дає дитині можливість з’єднати дві головних складових: візуал й аудіал - це подразнює нервову систему та робить дитину дратливою та агресивною. 
🔺Обираючи мультфільм варто зрозуміти. Чи задає цей мультфільм питання, які є актуальними для дитини конкретного віку? Наприклад: дружба, прибирання в кімнаті, любов до навчання і т.п. Дитина має навчитись споживати та думати.
🔺Щоб не загубити дитину в соціальних мережах у підлітковому віці, вже в три роки, у періоді ознайомлення з анімацією та короткометражними мультфільмами - важливо закласти правильну основу вдумливості та осмислення.
🔺Мультфільми перейшли з розділу «розваги» до сфери «потреби» і особливо з 8 років діти особливо починають взаємодіяти з інформацією, тому, нам варто встигнути вчасно закласти правильні орієнтири для сприйняття візуальної культури.

Дослідження підтверджують - безконтрольне споживання мультфільмів перевантажує дитячий мозок, що в результаті призводить до:

▪️Втрати навичка вчитися
▫️Збільшення дратливості та агресивності
▪️Мозок звикає до постійної стимуляції від екрана
▫️З’являється дофамінова залежність - дитина постійно хоче більше
▪️Слабшають когнітивні здібності - дитина споживає, а не генерує ідеї

🚸 Років 20 потому мультфільми були легкою розвагою, тоді їх було мало, і вони були іншої якості. А зараз ми живемо у світі візуальної культури, і сьогодні вони буквально «бомбардують» свідомість.

​​🎎Гра в кальмара - як мотивувати дітей до усвідомленості? 

Південнокорейський серіал вже зібрав сотні млн. шанувальників з 90 країн світу і менш ніж за місяць здобув світове визнання, в тому числі й серед дітей, які швидко підхопили тренд, та заполонили тікток мемами та відео по темі. 

Серіал наповнено сюжетами смерті з кров‘ю, сексом, органами та мертвими тілами, катування, сценами гомосексуальності, психологічного та фізичного насилля.

Чи ми відстежуємо те, що споживають наші діти у цифрових медіа❓

Не буду багато писати про психологічну шкоду серіалу, який безумовно - не варто дивитись дітям до 16 років. Багато експертів: психологів, психотерапевтів, аналітиків та педагогів вже висловились про негативний вплив серіалу на мозок та поведінку дітей.

Згідно з дослідженнями
🔻37% ЗМІ спрямованих на дітей, мають сцени фізичного чи психологічного насильства.
🔻90% фільмів, 69% відеоігор, 60% телевізійних шоу, та 15% музичних кліпів - містять певну форму насильства.

П‘ять аргументів для розмови із підлітком (усвідомлення);

1️⃣ Вікові обмеження на перегляд відео - важливі. Міжнародні норми та класифікація інформаційної продукції, впроваджує безпеку від інформації, яка може завдати дітям психічний, фізичний і моральний збиток. Детальніше про те, чому дітям варто дотримуватися вікових обмежень на перегляд фільмів я писав тут

2️⃣ Спеціалісти, які досліджують мозок - проти. Нервову систему захоплюють невідомі та заборонені речі. І лікарі, які вивчають мозок, говорять про те, що візуальна інформація буває токсичною і може завдати шкоду нашій нервовій системі. Тому, ми не їмо все підряд, щоб не отруїтись, так варто піклуватись і про мозок і не пропускати через очі небезпечний контент, бо інакше - будуть негативні наслідки: нав’язливі думки, нічні кошмари, потяг до агресії, збуджений інтерес до теми насилля і т.п.

3️⃣ Наша ідентичність - інакша, ми проти жорстокості. Сцени насилля, вбивства та крові, які є в серіалі пропагують аморальну поведінку і показують що вона припустима, і коли ми захоплюємось такими сюжетами, то автоматично припускаємо - що жорстокість є нормальною і за певних обставин може мати місце. Краще провести моральну червону межу і не ставати прихильником таких відео. Так, жорстокість існує, але ми не захоплюємось нею та не виспівуємо її, ми за інший уклад речей.

4️⃣ Чи існує альтернатива? Підберіть разом з дітьми цікаві книги, спорт, інші хобі чи заняття, які з користю принесуть розвиток вашій дитині. Разом із вашою дитиною подумайте про те, що і як потрібно зробити для того, щоб був баланс між розвитком, розвагами й відпочинком. Фільми також можуть бути в цьому переліку, але правильно підібрані та без залипання в екрані.

5️⃣ Ти вмієш критично мислити? Варто навчитись ставити правильні питання до того, що ми дивимось. Не спішити довіряти, тому, що ми побачили, а перевіряти, розрізняти реальність від вигадки, правду від брехні, розуміти природу речей. Іноді є інформація, яка може нашкодити нам, тому нам варто навчитись ставити блок на токсичну інформацію, і не споживати її.

⚠️ Допоможіть дитині самостійно прийняти усвідомлене рішення. Говоріть, говоріть, говоріть. Заборона - не є ефективним методом, і тому, ці поради спрямовані на усвідомленість, щоб підліток мав внутрішній орієнтир, моральний авторитет і межу, за яку він чи вона не перейдуть навіть тоді, коли батьків не буде поруч.

🚸 Ми не залишили дітям часу для розвитку їх унікальної творчості. Екрани заповнили дитячий резерв уваги й тому фантазії дітей сьогодні - це сюжети фільмів та серіалів. Діти не можуть дати волю своїй уяві, бо вона вже виснажена технологіями, не залишилось сил для винахідливості, навчання та творчості.

​​📵Глобальний збій соціальних мереж Фейсбук та Інстаграм спровокував вселенську емоційну кризу, тривогу та розпач.

Я не проти технологій, але намагаюсь проаналізувати, чому ми не мислимо свого життя без них, у якому світі житимуть наші діти?

Хтось просто виспався, хтось, провів вечір у живому спілкуванні з сім’єю, хтось разів 20 перевантажував роутер WiFi й телефон, хтось подумав, що його знову покарали модератори та заборонили доступ в мережу на 30 днів, а хтось нарешті дочитав улюблену книгу.

❗️Що може вказувати на існування небезпечної інтернет-залежності?
🔻Ми покладаємось на соц.мережі більше ніж на реальних людей.
🔻Вечір в спальні ми охоче проводимо зі смартфоном, аніж у спілкуванні із коханим \ коханою.
🔻Тривалий час ми можемо прокручувати стрічку і без конкретної мети просто залипати роздивляючись все підряд.

Понеділок 4 Жовтня - запам’ятався для багатьох стресом, нас ніби роз’єднали зі світом:

6 годин глобального збою - і рівень тривожності у світі зашкалював. І поки соціальні мережі не працювали, більшість людей відчули не свободу, а саме залежність. І сьогодні, коли ми проснулись і робота мережі була відновлена, ми знову відчули полегшення, і життя ніби налагодилось. Але ризик залишився, і полягає він в тому, що залежність призводить до порушень роботи мозку.

💡 У себе на сторінці Фейсбук, я поділився декількома спостереженнями літа 2021 - про Бушкрафт відпочинок та розвиток дітей в природних умовах і БЕЗ ГАДЖЕТІВ. Цікаво? Читайте тут!

⚠️ Анонс. Прямий ефір на тему - Цифрова залежність у дітей. На моїй ІНСТАГРАМ сторінці відбудеться 12 Жовтня о 20:00. Підписуйтесь зараз - буде цікаво!

🚸 Також я хочу подякувати Вам, що Ви з терпінням чекали та залишались тут. Ця піврічна перерва була пов’язана із наступними речами:
☑️ Навантаження через відкриття нової локації для відпочинку в Карпатах, а також ціле літо Бушкрафт: походи, табори, тато-вікенди.
☑️ Вступ на заочну форму до Польського вишу для наступного кроку підвищення моєї кваліфікації дитячого психолога.
І ось, після паузи й переосмислення, я із новими силами й назбираними цікавинками, дослідженнями та ідеями радий продовжити бути тут із Вами.

​​👫 12 років разом! 

Сім’я, це перш за все чоловік та дружина, а потім діти, тому сьогодні ми святкуємо день народження нашої сім’ї.

Дванадцять секретів щасливого подружжя:

✅ Вірність та повага
✅ Сюрпризи та увага
✅ Постійний інтерес 
✅ Бути романтичним 
✅ Потребувати один одного
✅ Бути чесним  та відвертим
✅ Любити - знаючи язик любові   
✅ Пробачати й просити пробачення 
✅ Вміти проводити якісний час вдвох
✅ Бути уважним до емоцій один одного
✅ Підтримувати покликання один одного
✅ Говорити й ніколи не влаштовувати бойкот

Я відчуваю що з кожним роком люблю її більше і більше. У нас з коханою є цінність - разом на завжди, інших варіантів ми не розглядаємо.

Як чоловік, скажу відверто. Найбільшим ворогом для подружжя я вважаю те, коли ми любимо наші очікування більше ніж саму особистість. Докладніше про це в іншій публікації.

А скільки років ви в шлюбі❓

​​🙊Мовлення дитини - рано чи пізно? Всьому свій час.

Мій молодший син - Теодор, почав розмовляти дуже рано: чітко вимовляв склади, а потім слова. А в 1.4 він почав бувати речення з двох слів. В 1.9 говорить реченнями з трьох. Ми не ставили собі таку ціль. Є діти, які можуть говорити, але просто не хочуть і тому більшість часу мовчать, але то вже інша тема. Старший син розвивався так само. В цілому ж, активне мовлення у дитини починається від 3 років. А якщо є потреба зробити корегування, то логопеди радять звертатися до них у 3-4 річному віці.

Ми з дружиною проаналізували, що допомогло нашим синам розвинути мовлення у ранньому віці:

✅ Гени від мами
✅ Без екранів та мультфільмів до 3 років
✅ Не шкодували увагу і багато носили на руках
✅ Щодня грали в ігри з усім що попалося під руку
✅ Читання цікавих книжок, відповідних до його віку
✅ Ніякого сюсюкання, а виключно чітке вимовляння слів
✅ В оточенні майже щодня були інші діти (близькі родичі)
✅ Постійно розмовляли, коментували й пояснюючи все що робимо

Мовлення - це ознака розвитку мозку дитини, а саме - її інтелекту, і хоч у мізках дворічної дитини ще, ну зовсім мало академічних знань, але з дитиною, яка розмовляє:

✔️ Можна домовлятись
✔️ Цікавіше вивчає світ 
✔️ Може попросити про допомогу
✔️ Краще засвоює вказівки батьків
✔️ Виявляє власні почуття та емоції
✔️ Краще будує комунікацію з іншими

🚸 В сторіс Instagram Лабораторія дитинства я щоденно ділюся фокусом на батьківство, через приклади щоденного життя. Там ви можете побачити й переконатися, що для мене батьківство й дитинство, це не теорія, а щоденне життя. Запрошую підписатись!