Lampa

Всі вже бачили? Лоу-кост гаражний детектор дронів: https://github.com/edwardrybka/FPV_DETECTED_1.2_5.8GHZ

Будуть жарти про Ардуіно, але тим не менш - це гарна основа для студентських проектів в напрямку покращення вартості, характеристик і створення конструкції для надійної роботи в польових умовах

Привіт! Маємо крутецькі новини😊

Цього місяця 26 числа о 12:00 в Лампі відбудеться захід на тему «Світові тренди робототехніки до 2030 року та місце України в цих процесах» 🚀

Лектор - Віктор Єгоров, засновник та керівник найбільшої лабораторії робототехніки України і найбільшої лабораторії прототипування Європи — FabLab MiRONAFT, заступник директора Інституту прикладних систем управління НАН України, д.т.н. До того ж в рамках заходу буде продемонстровано функціонування колаборативного 6-ти осьового робота🦾, такого, як на фото)

Локація: https://maps.app.goo.gl/vpWoxaDKxkeJBUdt8?g_st=com.google.maps.preview.copy

На захід можна зареєструватися за посиланням. Кількість місць - обмежена. До зустрічі😉

Нарешті дістались до запуску лазерного верстату

З цим верстатом історія наступна. Досить давно придбали СО2 L-Laser L4030 потужністю 60 Вт. Спершу довго робили вентиляцію і витяжку в приміщенні з верстатом. Коли вже майже дійшли до запуску почалася повномасштабна війна і тривалий час доступ в лабу був обмежений. Зараз, коли питання з доступом в лабораторію вирішене, повернулися до введення верстату в експлуатацію

Тут докладніше про характеристики верстату: https://www.larsen.ua/ua/shop/oborudovanie/lazernye-stanki/so2-lazernye-gravery-l-laser/lazernyy-stanok-so2-l-laser-l4030/

Тут багато прикладів використання подібного верстату в роботі: https://www.youtube.com/playlist?list=PLeKaKWOIPgi_XP6Nxzeapp-vUMCLQyVMB

Проконсультувались зі спеціалістом, який тривалий час працює на схожому верстаті і з'ясувалося, що для стабільної і ефективної роботи потрібен чілер для охолодження, вартістю порядку 25К грн: https://grizlicnc.com.ua/tovar-cw-5000

Тому звертаємось за допомогою до відвідувачів лаби і небайдужих :) Можливо у когось лежить на полиці аналогічний чілер і є можливість задонатити його в лабу? Або можливо компанія з українського бізнесу могла б допомогти з придбанням?

Ближчим часом будемо робити день відкритих дверей в лабі, де показуватимо обладнання і розкажемо, як відвідувачам не з КПІ отримати доступ в спейс. Якщо все піде добре і знайдеться чілер, то на заході зможемо продемонструвати і роботу лазерного верстату!

Привіт, друзі!

Наш дописувач Vasyl Bondarenko має плату GateMateA1-EVB з Cologne FPGA та процесором на борту і готовий її віддати безкоштовно для цікавих дослідів. Основний критерій, щоб плата не лежала без діла

Тут більше інформації: https://www.olimex.com/Products/FPGA/GateMate/GateMateA1-EVB/open-source-hardware

Пишіть в коментарях, як би ви цю плату використали. Оберемо на наш погляд найбільш життєздатний сценарій, далі Василь зконтактує і надішле плату. Термінів не ставимо, як знайдемо одержувача, так і відправимо. Але імовірно пошук може зайняти до пари тижнів

Всім гарного дня! 😊

Слава Україні!
Сьогодні ми зі слухачами розбираємо часовий аналіз і будемо вирішувати задачу. Спробуємо тут розібрати її.
Нижче наведена картинка схеми: три однакових тригери, часові параметри яких показані внизу, та три комбінаційних схеми (CL1, CL2 CL3), затримка в яких показана для кожної комбінаційної схеми окремо в хмаринках.
Тактова частота надходить на всі тригери одночасно, тобто Tclk1 = Tclk2. Джитер вхідної тактової частоти відсутній.

Якщо давно хотіли розібратися з таймінгами в ASIC/FPGA, ця серія дописів на каналі ddlab для вас)

Живем в такі часи, коли можна з телефону оплатити виготовлення власного чіпа: https://store.efabless.com/products/chipignite-mini

Поговоримо про можливості для виготовлення DIY та студентських чіпів

Серійне виготовлення чіпів дороге задоволення. Лише виготовлення фотошаблонів може коштувати від сотень тисяч $ (для старих техпроцесів) до десятків мільйонів $ (для передових процесів)

Для здешевлення вартості виготовлення чіпів при створенні прототипів, або для університетів використовують підхід MPW (Multi Project Wafer), коли на одній кремнієвій пластині розташовані проекти від кількох замовників. Або коли університетські невеликі проекти розміщують в областях на краях кристалу, які не використовуються в комерційних замовленнях через підвищений ризик дефектів виробництва. MPW проєктами займаються багато компаній. Зокрема це MOSIS та Europractice. Для прикладу, ціни за кв. мм. у Europractice: https://europractice-ic.com/schedules-prices-2024/ Як бачимо, навіть для старих процесів (наприклад, 130 нм), вартість за кв.мм. складає пару тисяч $. Все ще дорого для DIY проектів і багатьох університетів

Компанія TinyTapeout (TT) пішла далі, створивши революцію на ринку MPW для DIY проектів і універів. Ідея TT полягає в тому, що в кожному виготовленому чіпі розміщують всі кілька сотень проектів учасників, додаючи інфраструктуру для комутації вхідних/вихідних портів кожного проекту на 24 піна мікросхеми. За умовами всі проекти повинні бути відкриті. Однак за додаткову оплату можна зробити закритий проект)

Використовується відкритий 130 нм PDK від SkyWater (SKY130 PDK): https://github.com/google/skywater-pdk Чіп TT поділений на tiles, розміром ~160 x 100 мкм кожен. В кожному tile можна розмістити порядку 1000 логічних комірок SKY130 PDK. Всі проекти мають доступ до ліній тактування і скидання. Можливі не лише цифрові, а також аналогові і mixed signal проекти. Для розробки можна використовувати, відкриті тули на зразок OpenLane, або навіть засоби розробки в браузері від TT. За бажанням можна працювати у професійних тулах (наприклад, Cadence). Головне, щоб проект був відкритий. По фіналу вам надсилають evaluation board з виготовленим чіпом, за допомогою якої ви можете керувати вашим проектом, а також іншими проектами на кристалі.

Загалом про TT можна глянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=qVWq_XZko-M

Тут можна подивитися на уже виготовлені проекти: https://tinytapeout.com/runs/

Тепер про те, як можна долучитися до програми

Ось тут є платний курс Zero to ASIC, в якому за 650$ учасники отримують відео лекції з описом процесу створення чіпа у відкритих тулах і місце на кристалі в розмірі одного tile (можна доплатити за збільшення місця, або за те, щоб проект був закритим): https://www.zerotoasiccourse.com/#asic-def

А тут ціни для університетів: https://tinytapeout.com/teaching/

Як бачите 25 студентських проектів коштують 2000$. Університети України без проблем можуть собі дозволити такий порядок цін залучивши спонсорів

Зараз університети і DIY хоббісти, як ніколи близькі до виготовлення власних чіпів, а ера open source silicon лише починається. Це дуже захоплює і надихає)

Слава Україні!
Майже рік тому я вже згадував курс по цифровому дизайну та архітектурі комп’ютера Onur Mutlu в університеті ETH Zurich: https://t.me/ddlab_ua/40. Це один з найкращих курсів по цифровій схемотехніці, що розміщений у загальному доступі і має всі відкриті матеріали. Подивимось на цей курс вже в новій ітерації.
У цьому сезоні 2023-2024 цей курс читав Frank K. Gurkaynak (про нього самого трохи згодом), оскільки професор Onur Mutlu взяв собі sabbatical.
Кардинально курс не відрізнявся від попередніх ітерацій і заснований на підручнику Харріс і Харріс «Цифрова схемотехніка і архітектура комп’ютера» з використанням оригінальних слайдів, але з прикладами систем та коментарями самого професора Onur Mutlu. На YouTube іде пряма трансляція лекцій і паралельно видно Frank K. Gurkaynak у дошки і коментарі в чаті. Загалом 27 лекцій, що покриває повністю весь підручник Харрісів.
До курсу у відкритому доступі на сторінці з курсами (https://safari.ethz.ch/courses/) є всі матеріали для навчання – зліва у розділі Materails: слайди до лекцій, додатковий список літератури (є що почитати), домашні завдання (цього року не було, а в попередніх роках були), завдання на лабораторні роботи, екзаменаційні питання https://safari.ethz.ch/ddca/spring2024/doku.php. Якщо ви викладач, то дуже раджу подивитись матеріали попередніх років, оскільки домашні завдання та деякі інші матеріали за роки викладання змінювались – як збільшувались так і зменшувались.
Для більшого заглиблення в сучасний стан комп’ютерної архітектури можна дивитись ще один курс професора Onur Mutlu - Seminar in Computer Architecture (https://safari.ethz.ch/architecture_seminar/spring2024/doku.php?id=start). Це розмова про сучасні наукові дослідження по архітектурі і тут вже не вистачить просто подивитись відео. Тут треба читати статті і заглиблюватись в архітектурні рішення для комп’ютерних систем різного типу – від вбудованих і мобільних до великих дата-центрів. І знову, доступні записи та матеріали попередніх років, тож є що подивитись та вивчити.
А тепер про Frank K. Gurkaynak. Frank керівник дизайн-центру мікроелектроніки в ETH Zurich. Він вже багато років займається розробкою мікросхем. Список мікросхем, які розробляв Frank можна знайти на його сторінці: http://asic.ethz.ch/cg/authors/Frank_K._Gurkaynak.html. Паралельно він читає в ETH Zurich курс VLSI 1. Тобто перший курс по розробці цифрових мікросхем. І саме цей курс буде використовуватись у Київській школі економіки на магістерській програмі з мікроелектроніки з вересня місяця. Але про це вже іншим разом.
#UniversityCourse

Шикарний огляд відкритих курсів з архітектури обчислювальних систем від Політеху Цюріху

Відомий розробник мікросхем @valentyn_solomko з Infineon Technologies за підтримки мікроелектронних компаній України організовує студентське змагання з проектування дзеркала струму

У студентів-учасників буде можливість обговорити результати і отримати консультації у інженерів компаній Melexis, BOSCH, Renesas, Infineon Technologies

Переможці долучаться до стажування/працевлаштування у згаданих компаніях

За деталями конкурсу можна слідкувати на каналі @microelectronicaUA

А ви знали, що MATLAB Online (basic) доступний безкоштовно з обмеженням в 20 годин на місяць?

https://www.mathworks.com/products/matlab-online/matlab-online-versions.html

Для повноцінного навчання/роботи цього все ще недостатньо, але можна епізодично робити нескладні розрахунки з браузера

Напівпровідниковий інститут IHP, який створив відкритий 130 нм PDK, оголосив про гранти на безкоштовне виготовлення чіпів: https://ihp-open-ip.readthedocs.io/en/latest/

Глянули умови, все досить адекватно, будемо пробувати долучитися командою з України)

Якщо цікаво взяти участь, пишіть @Korotkiy_Eugene) Буде плюсом, якщо ви подались на магістерську програму з мікроелектроніки: https://kse.university/microchip/

Друзі, в цю неділю, 30 червня, в Kyiv School of Economics на дні відкритих дверей будемо представляти магістратуру з мікроелектроніки і телекоммунікацій ☝️

Загалом про програму написано тут: http://tiny.cc/microtelecom

Будемо грунтовно вивчати розробку аналогових і цифрових чіпів, швидкісний FPGA дизайн, телекоммунікації із застосунком до актуальних на сьогодні задач (If you know what I mean 😉)

За нашими враженнями це унікальна можливість побудувати еталонну навчальну програму на основі досвіду молодих вмотивованих викладачів зі значним практичним бекграундом в індустрії, експертизи ETH (входить в топ10 кращих універів світу) і значного залученого капіталу.

Подія відбудеться тут: https://university.kse.ua/open-day-qa-coffee

Будемо дуже вдячні за поширення інфи 😊 Дуже важливо залучити людей, яким такий напрямок цікавий!

Рубрика чудових новин з мікроелектроніки!

В Українському відділенні BOSCH запустили програму BOSCH Incubator для навчання студентів і випускників цифровому дизайну, аналоговому дизайну, цифровій і mixed signal верифікації. Студентам платять стипендії. Навчання частково онлайн, частково офлайн в офісі BOSCH. Тривалість навчання 0.5-1.5 років (залежно від бази і успішності). Кращих випускників звісно працевлаштовують☝️

Докладно про програму: https://drive.google.com/file/d/1Y5OImGNsC1sblozUub9xTdY0Mw4rd5Vc/view?usp=sharing

Лінк на реєстрацію:
https://forms.office.com/pages/responsepage.aspx?id=GR7lCsgHS067bWSO5YQQ9E6xuajCzvdEv8M-T0UWW7JUNlJOMk5XT0VJSkc3WU9DOVhJNUxITzRZNy4u&origin=QRCode

А для тих, хто вже вміє в мікроелектроніку вже зараз є дві вакансії!

1) Цифровий дизайн: https://jobs.smartrecruiters.com/BoschGroup/743999987120664--?trid=dd118021-8010-47f2-89ac-fe5e03deda05

2) Верифікація:
https://jobs.smartrecruiters.com/BoschGroup/743999973067453--asic-digital-verification-engineer-?trid=dd118021-8010-47f2-89ac-fe5e03deda05

В Українському відділенні BOSCH працює багато друзів/знайомих, всі задоволені. Тому найкращі рекомендації!!

Якщо вам таке цікаво, будемо вдячні за поширення інфи! :)

Друзі, а є у когось FMC Loopback на тиждень-два дати покористуватись, доки куплений приїде? Бо наш десь загубився, а треба терміново

Поговоримо про відкриті інструменти для створення mixed signal чіпів

1. В University of Hawaii є чудовий курс EE 628 "Analysis and Design of Integrated Circuits" в якому за 15 тижнів студенти в командах створюють чіпи cігма-дельта АЦП, які далі виготовляють (по грантовій програмі) і тестують

Презентація про курс: https://bit.ly/3KMo06C

Матеріали курсу: https://github.com/bmurmann/EE628

Протягом курсу студенти створюють аналогову схему, виконують її моделювання, розробляють топологію, виконують фізичну верифікацію (DRC/LVS), після виготовлення тестують чіп.

Використовують відкритий 130nm BiCMOS PDK від IHP:
- https://github.com/IHP-GmbH/IHP-Open-PDK
- https://ihp-open-ip.readthedocs.io/en/latest/

IHP надає гранти для виготовлення чіпів створених на цьому PDK (звісно за умови виконання певних вимог)

В курсі розглядаються ще два відкритих PDK: SkyWater 130nm CMOS (https://github.com/google/skywater-pdk) та GlobalFoundries 180nm MCU (https://github.com/google/gf180mcu-pdk)

Із інструментів розробки використовують Xschem, Ngspice, KLayout, Magic. Є прям докер контейнер з встановленим необхідним софтом: https://github.com/iic-jku/iic-osic-tools

На гіті є всі необхідні матеріали: лекції, інструкції, приклади. От можна прям брати і використовувати в університетах України!

Ось фідбек одного з учнів: https://bit.ly/4b3Zfh4

2. Курс EE6350 VLSI Design Lab в Columbia Engineering

Протягом курсу студенти розроблять, верифікують обраний чіп, який виготовляється на грантові гроші Apple, а після виготовлення тестується студентами

Докладна стаття по організацію курсу: https://ieeexplore.ieee.org/document/10224621/references#references

Презентації успішних проектів: https://www.youtube.com/watch?v=H0-fBRIJ4Tg

Щороку створюється сторінка з докладним описом усіх проектів: https://www.ee.columbia.edu/~kinget/EE6350_S24/index.html

Велика подяка Dmytro Kotov за підгон) Треба буде і в Україні таке зробити!!

Цікавий допис про те, як студенти ETH Zurich з команди AMZ Racing розробили контролер двигуна електричного боліда для Formula Student, що розганяється до 100 км/г за 0.956 секунди. Новий світовий рекорд!

Лінк: https://blogs.mathworks.com/student-lounge/2024/06/03/how-amz-racing-designed-the-motor-controller-to-achieve-0-to-100-km-h-in-0-956-seconds/

Real time частину алгоритму зробили на FPGA, повільну частину на ARM. Використали недорогу Zynq7000 SoC, що містить на одному кристалі і FPGA і ARM

Алгоритм спершу віддебажили в Matlab/Simulink. З використанням Vitis Model Composer згенерили HDL реалізацію для FPGA. Автори відзначають, що відсутність експертизи в FPGA не завадила їм втілити проект в життя. Чудова ілюстрація потужності Model Based підходу. Для професійних інженерів такий підхід працює аналогічно, даючи х10 до продуктивності розробки. Також автори звертають увагу, що з Vitis Model Composer виникали певні складнощі, тому далі хочуть працювати з використанням HDL Coder

В коментах лишимо лінк на наш попередній пост з прикладами використання Matlab/Simulink для моделювання гоночних болідів

До речі, Mathworks надає безкоштовну ліцензію на всі можливі фічі Matlab для участні у студентських змаганнях. Користувались такою можливістю пару років тому. Теж лишимо лінк в коментах

Якщо хочеться вивчати в школі/університеті цифровий дизайн на FPGA, але немає обладнання (FPGA плат), не біда. Вам стане в нагоді DESim: https://github.com/fpgacademy/DESim

DESim допомагає симулювати проекти зроблені для налагоджувальної плати DE1-SoC (http://de1-soc.terasic.com.tw), імітувати натиснення кнопок на платі, спостерігати за світлодіодами, виводом на VGA, тощо.

DESim це по суті фронтенд над симуляторами ModelSim або QuestaSim. В релізах є докладні гайди і приклади, як то все встановлювати і як користуватися: https://github.com/fpgacademy/DESim/releases/tag/v2.1

Дивіться, які прикольні вакансії є в Україні

Senior VLSI Backend Engineer: https://jobs.dou.ua/companies/p-product/vacancies/267171/

Готові платити 6K$

З цією компанією не працювали, пост не заради реклами конкретної вакансії. Скоріш нагадуваня широкому загалу (хто в темі і так знають), що FPGA/ASIC дизайн в Україні зараз активно розвивається, в той час, як ринок класичного IT, скажімо так, просів. Половина вакансій з бронюванням. Хто думає в якому напрямку розвиватися (наприклад, студенти), є інформація для роздумів)