Що там у Коморі?

Сьогодні відзначаємо 11 річницю Дня Гідності та Свободи🇺🇦

Саме 21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності у Києві почалися студентські протести, що переросли у Революцію Гідності. З того часу ми продовжуємо боротися за власну незалежність і щодня втрачаємо своїх💔

➡️ Сьогодні хочемо поділитися з вами добіркою віршів українських поетів та поеток, що присвячена Революції Гідності. Готувала її до початку повномасштабного вторгнення, у 2021 році, Алла Пушкарчук, «Рута», яка також віддала своє життя за нашу з вами свободу.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Спецпроєкт «20-та річниця початку Помаранчевої революції» покажуть на Першому, «Суспільне Культура» та на місцевих каналах Суспільного, а документальний радіосеріал «Як ми дорослішали? Революції, які нас змінили» звучатиме в ефірі радіо «Культура».

20 і 21 листопада о 20:55 на телеканалі «Суспільне Культура» та о 23:00 на Першому каналі й місцевих каналах Суспільного відбудеться премʼєра проєкту, який розповідає про події 2004 року, коли Україна пережила протести на Майдані — «20-та річниця початку Помаранчевої революції».

Ведучий проєкту Олександр Зінченко разом з гостями розмірковує, чому люди вийшли на Майдан, які цінності вони захищали та як події Помаранчевої революції вплинули на сучасну політичну й соціальну ситуацію не тільки в Україні, а й у Європі та світі. Гостями стали українські діячі, які були свідками й учасниками подій, такі як Володимир В'ятрович, Марія Бурмака, Оксана Забужко, Наталка Дмитрук, Віктор Ющенко.

Детальніше: https://stv.detector.media/suspilna-korporatsiya/read/8636/2024-11-20-suspilne-pidgotuvalo-proiekty-pryurocheni-do-20-i-richnytsi-pomaranchevoi-revolyutsii/

Деталі оформлення видання «Квітнева відьма»🐦‍⬛️

Придбати книжку можна на нашому сайті: https://komorabooks.com/product/kvitneva-vidma/

​​Мене переповнюють емоції і я досі не розумію, чому ця книга не потрапила до моїх рук раніше.

Це історія про трьох зведених сестер Марґарету, Крістіну, Бірґітту та покинуту через фізичні вади Дезіре. У той час, коли в будинку Еллен з’являються дівчатка, Дезіре перебуває у лікарнях та притулках.

Кожна із трьох дівчаток через певні обставини залишається непотрібною своїм рідним батькам.

Якби мене попросили охарактеризувати цю книгу одним словом, то я б сказала — порожнеча. Чи можливо заповнити порожнечу в душі любов’ю та піклуванням? Чи дитячі психологічні травми зможуть бути забутими у дорослому житті? Саме про це і розповідається у книзі: як вплинули дитячі травми на доросле життя дівчат.

Чи змогла Дезіре пробачити матері та взагалі жити із своїми фізичними вадами? Також у книзі розповідається про сприйняття суспільством людей із фізичними вадами.

Через правила тодішнього суспільства Еллен все своє життя відчувала біль та провину перед покинутою дитиною.

У книзі присутні містичні елементи, але попри те, що я це не люблю, у цьому романі мені вони були зрозумілими та гармонійними.

Я дуже рекомендую прочитати цю книгу усім, адже ви зрозумієте та проаналізуєте, що наші проблеми дійсно родом із дитинства.

І навіть попри любов, яку дівчаткам дарувала Еллен, не всі змогли заповнити порожнечу в душі і руйнували своє життя у майбутньому…

Дуже сильна книга! 100/10


Дякуємо нашій читачці ivanna.shepelchuk за відгук на нашу книжку❤️

Починаємо тиждень з вашими неймовірними артами🥰

Оля Захарян, авторка ютуб-каналу Olya & Chik-lit, поділилася теплою ілюстрацією осіннього читання. Впізнаєте книжку?😉

Авторка ілюстрацїі: https://www.instagram.com/marinoss_art ❤️

«Кожна з них розібʼє вам серце, але буде варта кожного осколочка, бо з такими історіями ми дорослішаємо і стаємо глибшими», — зазначає iryna.stepanyk на своїй сторінці в інстаграм і ми цілком згодні😍

💔«Грузія – країна Золотого Руна і легенд, що їх місцеві розповідають довго і пристрасно, а потім обов’язково випивають. У Грузії забувають біль і власні помилки, бо безтурботність – національна риса. Країна нав’язаного доброго настрою – що може бути трагічніше?»

Нині у Грузії не стихають мітинги проти «російського чобота» при владі. Грузини борються за свою свободу, і тільки народи, які пережили й далі переживають репресії Москви, справді здатні усвідомити, що зараз відбувається в країні.

Саме тому нині радимо прочитати книгу «Восьме життя (для Брільки)» – родинну сагу, пронизану трагічною історією Грузії, у якій до болю впізнається і минуле нашої країни.

Книжку зараз можна придбати на нашому сайті зі знижкою –35%: https://komorabooks.com/product/vosme-zhyttia/

​​Поки ми чекаємо з друку книжку Софі Оксанен «В одну річку двічі», поділимося цікавими фактами про письменницю:

📎Софі має фінсько-естонське походження, що відображається в її творчості, особливо в темах радянського минулого та впливу диктатури. Вона активно виступає проти тоталітарних режимів, особливо привертаючи увагу до радянських злочинів в Естонії, а тепер і до російської війни в Україні

📎Оксанен відома тим, що підіймає важкі соціальні та політичні теми, такі як насильство, травма, свобода та репресії, роблячи це через особисті історії. Її проза вирізняється напруженою атмосферою, психологічною глибиною та детальним описом емоційних станів героїв

📎 Софі є активною феміністкою і часто звертається до теми жіночої сили, зокрема у її творах розкриваються переживання та боротьба жінок. «В одну річку двічі» — есей, у якому вона досліджує мізогінію як державну політику Росії. Це історія про війну і жінок, про те, як Росія змушує жінок мовчати, використовуючи зґвалтування як зброю

📎Вона — одна з найвідоміших сучасних фінських письменниць, чию творчість перекладено більш ніж 40 мовами, що зробило її голос чутним далеко за межами Фінляндії. The Times назвала Оксанен «літературним феноменом», а тиражі її творів перетнули позначку у 2 млн примірників

📎У 2021 році у нашому видавництві вийшов український переклад роману Софі Оксанен «Собачий майданчик». У ньому події у Гельсінки переплітаються з минулим пострадянської України. Корупція, притаманна державам Сходу Європи, зустрічає і живить жадібність Заходу. Авторка розповідає про бізнес, побудований на донорстві яйцеклітин, міжнародні «фабрики з виготовлення дітей» та жіноче тіло, яке стає в цьому бізнесі вигідним товаром

Три чеські романи, які не залишать байдужим нікого:

📌«Занадто гучна самотність» — культовий роман Богуміла Грабала, класика чеської літератури, про життя одинокого старого, який знищує книги на роботі, але водночас таємно їх рятує. Це зворушлива й глибока історія про самотність, любов до літератури та непростий пошук сенсу життя

📌«Гроші від Гітлера» Радка Денемаркова — потужний роман про пам’ять, біль та спробу відновити справедливість після Другої світової війни. Головна героїня повертається до рідного села в Чехії, щоб зустрітися з минулим, яке місцеві жителі намагаються забути, але її історія знову піднімає складні питання про провину та прощення

📌«Із лисиці в даму» Їржі Кратохвіл — це химерний роман, у якому реальність переплітається з фантазією, а міфологічні образи проникають у буденне життя. Книга досліджує теми перетворення та свободи через історію про жінку-лисицю, що переходить межі людського світу й стикається з його спокусами та випробуваннями

Читали щось із цього? Поділіться враженнями❤️

«… а солі на ранах так багато,
що уже, здається, ніяким «цукром» не дістати до живого»
(Іван Чендей)

У своєму щоденнику Іван Чендей зізнався: «Для мене завжди нелегким видавався початок твору. Були новели, що починав їх писати і по десять разів, поки, нарешті, почав і далі написав. Найважчим видавалося перше речення, до якого хотілося вкласти душу, дух, дихання цілого твору. Були новели, що починалися і легко. Це ті, що виношувалися місяцями, а то й роками. Тоді, правда, уже все для початку було готове – і добір слів, і побудова самого речення»…

Роксолана Жаркова — літературознавиця й письменниця — у післямові до збірки короткої прози Івана Чендея зазначає: «я вдумуюся і вдивляюся у тексти Івана Чендея, у перші й останні речення, у написані й ненаписані слова, у любов і самотність, у загадку Ясенової, у затишне Дубове, у простір його робочого кабінету, у чайок, що летять, у березневий сніг, у калину під снігом, у смерть, що є тільки межею життів, перехрестям відчувань.

Зустріч зі самотністю у творах Чендея, як і зустріч з любов’ю у творах Чендея, просто так не минає»

А ви вже насолодилися творами Івана Чендея? Якщо ще ні, придбати книжку можна на нашому сайті.

Популяризаторка української культури Софія Безверха на своїй сторінці в інстаграм радить 5 книжок, які мають бути в кожного українця біля ліжка!

У списку дві книжки видавництва «Комора»:

📎«Найдовша подорож» Оксани Забужко — короткий, харизматичний, «точковий» виклад історії війни у двох вимірах — тридцятилітньому і трьохсотлітньому. Авторка перемежовує факти власними спогадами про те, як незлічима сума людських воль здатна змінити хід історії.

📎 «Набої для розстрілу» Гелія Снєгірьова — приголомшливе розслідування справи «СВУ» 1930-х. Гелій Снєгірьов ще в 70-х роках довів — справу «СВУ» сфабрикували радянські спецслужби, однак одне не давало йому спокою – обвинувачені самі підігравали катам у сценарії власного вбивства.

Долучитися до благодійного розіграшу ви можете на сторінці Софії🙌

​​Роман поєднує історію «заробітків» совєцького перекладача-українця і бажання знати своє походження громадянина незалежної України. Щоденник нащадка нації, яку морили голодом, бере участь в «гуманітарній» місії нащадків виконувачів того голодомору. І тепер спеціалісти ж вилучення продовольства в зайвих людей, допомагають будувати світле майбутнє в Ефіопії і Еритреї, а підкорені народи мусять їм допомагати. «Театр абсурду. Добре, якщо нам у ньому відведено роль робітників сцени…»

Ця книга обовʼязкова для ностальгуючих за совком, за «безплатними квартирами, медициною і освітою», за найсмачнішим морозивом, за ковбасою по 2,20. «Ти живеш у великій та сильній державі, за якою з острахом стежить цілий світ, а сам сахаєшся власної тіні, закриваєш на все очі, плутаєш ногами по життю, втупивши носа в землю, бачачи рівно стільки, щоб не звергтися в яму й не потрощити кості, встав-ліг-Новий рік... Аж ось потрапляєш до хворої, злиденної, загидженої Ефіопії, і від мерзенності діянь твоєї великої Батьківщини тебе нудить, як у трупарні.»

І ще вважаю, що вона повинна бути в шкільній програмі, бо молодь має знати від якої небезпеки береже нас усіх ЗСУ.

«…що країна, в якій могли вбити дитину за п’ять колосків, збиратиме врожай ненависті сто років.»

10 з 10

Дякуємо нашій читачці Ані Рогозі за відгук на книжку Сергія Сингаївського «Дорога на Асмару», яким вона поділилися на своїй сторінці в інстаграм❤️

Придбати книжку можна на нашому сайті https://komorabooks.com/product/doroga-na-asmaru/

🔥Бестселер 2024 року «Квітнева відьма» повертається в продаж!

Шведська письменниця Майґуль Аксельссон змальовує Швецію, далеку від її сучасного образу, де добробут та цінність людського життя – на першому місці. Авторка розповідає про Крістіну, Марґарету та Бірґітту – трьох зведених сестер, які росли без материнської любові, яка, на думку письменниці, закладає в кожну людину основи любові до себе.

Але є ще одна сестра – Дезіре, квітнева відьма. Прикута до ліжка важкими хворобами, вона може керувати свідомістю інших, щоби побачити світ чи помститися тим, кого виховувала її справжня мати, тим, хто на думку Дезіре, украв її долю. Жінка перебуває в притулку для людей з інвалідністю, опис жахливих реалій якого викликав у Швеції бурхливу реакцію. Звідти Дезіре «керує» своїми сестрами наче маріонетками з надією певної миті перерізати нитки🤔

Замовити книжку вже можна на нашому сайті 👉 https://komorabooks.com/product/kvitneva-vidma/

Сексуальна революція і фото в стилі ню — ділимося з вами випуском «Шалених авторок», де літературознавці Ростислав Семків і Віра Агеєва говорять про творчість В. Домонтовича загалом і його «Дівчину з ведмедиком» зокрема 👇

https://youtu.be/gZhkBkeOiMg?si=4U4Azi91LvmDDc4n

І нагадуємо: сьогодні останній день, коли ви можете придбати книжки В. Домонтовича на нашому сайті зі знижкою – 40%

Місто — це великий звір? Простір для здійснення всіх мрій? Щастя чи небезпека? Дедалі більше авторів створюють свої так звані «міські тексти». З героями можна гуляти знайомими вуличками, заходити в улюблені кав’ярні, ходити в кіно й дивитися на милі оку краєвиди.

А який же сучасний український міський текст? Спробуємо розібратися на прикладі повісти «Перехід» Юлії Баткіліної. Цю книгу можна сприймати як новий «харківський текст», де серед міських вулиць і багатоповерхівок вирує життя сучасних українців з усіма його викликами.

Як іще місто проявлено в тексті? Читайте на сайті медіа Сенсор Медіа.

Матеріал підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги».

«Ми оплачували Європі лояльність до Росії»

У новому інтервʼю Оксана Забужко міркує про майбутнє Європи, імперіалізм, сутність демократії та популізму, а також про вічні «страшилки» РФ, які досі діють на колективний Захід.

Дивіться розмову на «LIGA Інтерв'ю», а в описі під відео дізнавайтеся, як виграти артбук Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку»

Її голос любили Катерина Білокур і Соломія Крушельницька, її запрошували до Москви, але вона повернулася у Київ.

Оксана Петрусенко народилася у Криму й свою співочу кар'єру почала саме з гастролей півостровом. Вона не мала академічної освіти, але змогла стати співачкою Київської опери. Її кар'єра припала на радянський час, через репресії вона навіть планувала самогубство...

Що варто знати про Оксану Петрусенко, яку Оксана Забужко згадала у тексті Радіодиктанту?

«І нашого голосу більше нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити»💙💛

Друзі, діліться враженнями від диктанту 😍

Сьогодні, 25 жовтня, об 11:00, Радіодиктант національної єдності відбудеться вже 25-й раз поспіль. 

❓Як долучитися

Увімкніть зручний для вас майданчик трансляції:

📌  Українське Радіо чи Радіо Культура;
📌  телеканал Суспільне Культура;
 📌  Ютуб-канал Українського Радіо; 
 📌  Фейсбук-сторінка Суспільного.

❓Як себе перевірити

У понеділок, 28 жовтня, об 11:00, на сайті Українського Радіо та сайті Суспільне Культура буде оприлюднено текст.

А якщо хочете, щоб ваш диктант перевірили фахівці, ви можете:

📍 надіслати текст паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26.  Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 27 жовтня;

  📍 сфотографувати / відсканувати написаний текст та надіслати його до 11:00 28 жовтня на адресу [email protected].

Готові до диктанту?😉

Вже завтра українці писатимуть щорічний Радіодиктант національної єдності. Робити це можна вдома, а можна — з однодумцями десь у закладі, бібліотеці, освітньому центрі чи з колегами в офісі❤️

👉🏻 Щоб учасники налаштувалися на правильний лад і показали свій найкращий результат, літературна редакторка Суспільне Культура зібрала 7 порад для підготовки до Радіодиктанту. Ділимося з вами, щоб встигнути налаштуватися на відповідний лад🙌

Прапор 37-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ в офісі нашого видавництва❤️

Цей символічний подарунок і для вас, наші дорогі читачі! Саме завдяки вашому візиту на презентацію артбука «Казка про калинову сопілку», а також участі у розіграшах сопілкового лоту та 14 томів Лесі Українки ми змогли зібрати понад 200 000 гривень, половину з яких Андрій Любка конвертував у автівку для підрозділу.

Саме завдяки Силам оборони українське книговидання продовжує працювати й розвиватися, тож ми не могли не поділитися результатами – зібрали й передали захисникам наші улюблені книжки🙌

Сьогодні відзначаємо 130 років з дня народження Віктора Петрова (або В. Домонтовича)

Що таке «безґрунтянство»? На яке покоління українських письменників найбільше вплинув В. Домонтович? Про що розповідає його головний твір, який писався у переломний період XX століття?

Читайте про це у конспекті Читомо лекції Віри Агеєвої про «Без ґрунту» Домонтовича.

Нещодавно Архів-музей літератури і мистецтва оцифрував нові фото і особисті документи письменника до його річниці. А видавництво Vivat анонсувало нову книжку про Віктора Петрова від історика Едуарда Андрющенка.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

ох, Домонтович, чого ти не стався зі мною раніше, і не розвіяв міф постійного багастраждальнецтва в укрлітературі

«Дівчинка з медведиком» роман про неправильне кохання вчителя до його юнної учениці. Протиставлення їх характерів та способу життя, інженер Варецький що відновлює досліди в хімічній лабораторії, після війни та сімʼя Зини Тихменевої, яка живе в роскошах.

📌 «Серце моє (- сірий патлатий ведмедик у руках маненької дівчинки -) затремтіло, замоталось. (- Синьоока дівчинка в довгих панчішках, схопивши ведмедика за ногу, розмахує ним із боку в бік. Мати зупиняє дівчинку: «Зинусю, залиши ведмедика, а то його болітиме» -)
У мене серце, ніби ведмедик у руках дівчинки, бʼється й тремтить. Треба будь-що-будь, хоча б і через силу взяти себе в руки, стриматись, щоб не виказати схвильованости. (- Я рішуче беру ведмедика з рук дівчинки і, обережно поставивши на поличці, закриваю дверці шафочки -) Напруженням волі я примушую себе заспокоїтись.»

Як наслідок «любовного неврозу» Варецький пропонує дівчині одруження, як вихід із обтяжливої ситуації, збереження її втраченної честі. «Мені не потрібна твоя порядність»- каже дівчина відмовляючи йому, дана пропозиція для неі принизлива, адже це був її вибір. «Не бійся, я захищатимусь сама. Я залежу від себе й ні від кого більше.»

За кілька років по тому сидячи в ресторані Варецький отримує записку ресторанної повії, і він чесний працівник радянського заводу не читаючи ії згорнув. Пролунав постріл один у нього, інший дівчина випустила в себе, та лише за кілька тижнів він прочитав записку та зрозумів, що то була вона….

Роман впершу чергу про внутрішні діалоги людини у віднайдені власної самоідентифікації у складний історичний період. Роман могли б назвати київським, через романтичні описи кавʼярень на Прорізній та Фрунзинській, забігайлівок на Золотих, київської молоді футуристів, кубистів, деструктивістів, описів моднявого одягу київських денді, серед яких і Михайль Семенко у своїх замшевих черивиках з перламутровими ґудзичками. А разом з тим це не про місто, а про людей у ньому…

Дякуємо нашій читачці Юлії Зініч за чудові світлини і відгук на її сторінці в інстаграм❤️

А зараз ви можете придбати книжки Домонтовича зі знижкою —40% на сайті Комори😉

27 жовтня українці відзначатимуть День української писемності та мови💙💛

З такої нагоди Кіт Інжир зібрав 8 настанов від Оксани Забужко:

🔸Памʼятати: ця дорога — зі скла
🔸Заволокам не служити
🔸Бути красивими — ворогам на подив і злість
🔸Бути вільними — як вільним буває лист
🔸Бути невбогими на пісні та свячені ножі
🔸Невразливим пронести слово
🔸Не дати історії знову взяти тебе за горло
🔸Знати: важливо не як було, а як буде. А буде так, як я напишу.

«З чого почати читати Забужко?»🤔

Сьогодні книжкова блогерка Олена Книжниця пропонує свою інструкцію до читання творів письменниці👇

https://youtu.be/Mg6gZLsE9Yw?si=uf4jdW7dsPV_Zcnp

Віктор Петров, він же В. Домонтович, він же Бер. Письменник, археолог, етнограф і літературознавець, а також таємний агент спецслужб і чекіст у німецькій військовій формі.

До 130-річчя від дня народження письменника Суспільне Культура розповідає історію життя, чи то пак, життів Петрова-Домонтовича: його київський богемний період двадцятих, участь у любовному трикутнику з дружиною друга і, врешті, таємну діяльність на декілька розвідок із завданням убити Гітлера.

Принагідно нагадуємо, що до кінця жовтня на сайті нашого видавництва діють знижки -40% на книжки Домонтовича 👉 https://komorabooks.com/product-tag/domontovych/

Робота над проєктом книжкового клубу дає можливість інколи читати ті книжки, які б сам певно не обрав як першу опцію до купівлі і прочитання. Наприклад, якщо з “Місис Делловей” ще могло бути, що я сам би свідомо зацікавився текстом, то з “Ніщо” такого б не було, я б просто не знав про її існування 🤷‍♂️

#прочитане

Барселона 1940-х років, після громадянської війни, навколо бідність, незагоєні рани суспільства та інші соціальні виклики. Зовсім не та загадкова та готична Барселона, в яку можна закохатись, читаючи, наприклад, Карлоса Руїса Сафона. Ця Барселона — голодна, важка, позбавлена любові. І на додачу до того, що глобально все погано, головна героїня — вісімнадцятирічна Андреа — переживає низку негараздів і на власному, особистому рівні. Вона переїздить до міста, щоб вивчати літературу, в надії на нові знайомства і гарне майбутнє. Натомість потрапляє до власної ж токсичної родини, читати про яку важко на фізичному рівні. І загалом — хорошого в житті Андреа відверто мало.

Думаю, коли читатимете, ви відчуєте, що текст перегукуватиметься своєю важкою атмосферою і безпорадним становищем з українською літературою часів сталінського терору 🙏

Що я ще відмітив — це талант авторки до письма, в тексті так багато влучих деталей, і при цьому так легко читається. Звісно, є недоліки, як недопрацьовані персонажі, логіка яких часто незрозуміла, але Кармен написала цей текст, коли їй було лише трохи за 20 років.

Легка в читанні і страшна в сенсах. Книжка, до якої у вас точно будуть питання, але яка так само не залишить вас байдужими. Якщо подивитись/почитати допоміжні контекстні відео/статті про Кармен Лафорет, то 100% сприймається краще, перевірено на практиці.

​​Незнаний незламний Гелій Снєгірьов.

Людина, яка творила українську історію, дисидент, який був одним із тих, хто закладав підмурівок сьогоднішньої України. Викривач правди одного із найгучніших злочинних процесів СРСР, який у 30-ті роки дістав назву «справа «Спілки визволення України (СВУ)» і на десятки років із часу його зародження був підданий фальсифікації.

1930 р. у Харківському оперному театрі відбувся судовий процес (правильніше - «вистава») над учасниками «СВУ». Представників української інтелігенції безпідставно звинувачували у нібито в підготовці збройного повстання проти радянської влади.

І лише у 1972 р., коли українську інтелігенцію спіткали нові переслідування, Гелій Снєгірьов насмілився розслідувати та оприлюднити злочини сорокарічної давності про жертви обмови, сфабрикованої репресивними органами влади за їхнім же сценарієм.
Прагнучи розповісти правду і передавши рукописи закордон, він розумів, чим ризикує, що їхній відголос з часом потрапить до радянської влади.

Найцікавіше те, що у своїх розслідуваннях автор звинувачує не катів сфабрикованої справи, а саме жертв – представників української інтелігенції, тих хто прийняв умови гри і погодився обмовити себе, хто піддався самознищенню, тим самим подавав набої для свого ж розстрілу, що своєю чергою породило новий виток винищення української нації.

Тож свої рукописи «Набоїв для розстрілу» Гелій Снєгірьов відправив передусім для майбутніх поколінь, щоб його «набої» використали для боротьби за власну гідність та свободу України.

«...І де твоя впевненість, що ти – або діти твої – завтра не будете подавати патрони для власного розстрілу?»

Сьогодні нове покоління українців переломлює типовий сценарій гри орди. А погодившись на мирні перемовини у новітній війні, ми станемо такими ж жертвами справи «СВУ», тими, хто своїми ж руками готували набої для свого розстрілу й розстрілу наступних поколінь.

Дякуємо нашій читачці Ірині Славич за чудовий відгук на її сторінці в instagram❤️‍🩹

🔥Даруємо знижку 40% на книжки Домонтовича!

Цьогоріч Україна відзначає 130 років від дня народження цього суперечливого й водночас непересічного автора. Літературна спадщина Петрова – феноменальна, під своїм ім'ям він писав кон'юктурні тексти, а от під псевдонімом В.Домонтович творив чисте мистецтво.

Придбати книжки можна за посиланням: https://komorabooks.com/product-tag/domontovych/ ❤️

Найвідоміший в’язень «психушок», який залишив нам детальні спогади про своє перебування там, це Леонід Плющ, а історію його арешту та перебування в психушці ми знаходимо в мемуарах «У карнавалі історії».

Леонід Плющ готував себе до імовірного перебування в таборах чи «психушці». Як людина, що цікавилась психологією професійно, він знаходив для себе позитив у можливості спостерігати відхилення в чистому вигляді у психіатричному закладі.

У мемуарах він зізнається, що міркуючи так, погано уявляв «психушку» зсередини. Під дією нейролептиків його власні реакції, як і реакції інших людей, були змазаними. Тож будь-яке інтелектуальне життя швидко сходило нанівець.

Хто ще з українських письменників став жертвою каральної психіатрії❓
Які «діагнози» були найбільш поширеними❓
Що було із тими, хто відмовлявся від «суспільної радянської норми»❓

✅ Читайте детальніше у розвідці від Тетяни Петренко на сайті Читомо.

Книгу Леоніда Плюща «У карнавалі історії» замовити можна на нашому сайті.

​​Осінь холоднішає, і читачам усе більше хочеться глибших текстів, про які можна довго говорити за чашкою кави ☕️ Тому сьогодні ділимося з вами добіркою сильних книжок для роздумів від нашої випускової редакторки Ольги Лілік👇

📎«Кривоклят», Яцек Денель

Роман про мистецтво і Любов до мистецтва, сповнений чорного гумору і написаний наче на одному подиху. Про те, що втрата, скажімо, вібруючої «Зоряної ночі» ван Гога стане не просто збитком у банкнотах, монетах, злитках чи акціях, а непоправною втратою всього людства. Чи можете ви уявити світ без «Зоряної ночі» ван Гога? Після прочитання «Кривоклята» я замислилася про це вперше.

📎«Занадто гучна самотність», Богуміл Грабал

Медитативна історія про любов до книжок, про шлях до серця книжки, про читання як богослужіння, як ритуал. Історія із довгими реченнями-прогулянками, коли усього за кілька хвилин встигаєш побачити і схід сонця, і його захід, і сутінки, і початок ночі, і її глибину, і зоряне небо Канта.

📎«Швейцарське плато», Петер Штамм

Збірка оповідань, об’єднаних регіоном Seerucken із його неймовірними краєвидами та мальовничим Боденським озером. Той випадок, коли письменник і читач є співавторами, а одна і та сама історія щоразу прочитується по-різному, відкриваючи інше бачення, інші сенси. Героїня одного із оповідань говорить: «Все завжди не так, як ти уявляєш». Ця фраза стала моїм ключем до збірки. Пошукайте свій.

Цьогорічною авторкою національного диктанту єдності стане письменниця та есеїстка Оксана Забужко. Як створювався текст, в чому найбільша складність, а можливо, що дуже легко далось розказала його авторка в ефірі Українського радіо ❤️

Три книжки про гендерні дослідження від Тамари Марценюк, які варто прочитати:

📌«Гендерна рівність та недискримінація на практиці» — простою мовою про гендерну нерівність у нашому суспільстві та протидію їй, про міжнародні зобов’язання України й українське законодавство, а також про впровадження гендерної й недискримінаційної політики в організаціях

📌«Чому не варто боятися фемінізму» — огляд основних етапів феміністичного руху, його ключових постатей і праць, а також здобутків, що їх нині сприймаємо як належне. Також багато інформації про сучасний фемактивізм. До кожного розділу — посилання на тексти, фільми, відеолекції та інші ресурси

📌«Захисники галактики: влада і криза в чоловічому світі» — якими чоловіки бачать себе і якими їх бачать інші, чого від них сподіваються і вимагають, за що засуджують і карають, як це позначається на можливостях самореалізації в суспільстві та загальній якості життя, як історично розвивалися уявлення про маскулінність і чому нині можемо говорити про кризу маскулінності

✒️25 жовтня, до Дня української писемності та мови, мільйони українців з усього світу вкотре писатимуть Радіодиктант національної єдності!

Авторкою тексту цього року стане українська письменниця Оксана Забужко, а читатиме його поет і військовослужбовець ЗСУ Павло Вишебаба.

Флешмоб укотре вийде за межі суто радіоформату: він наживо транслюватиметься також на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного😍

Вже готуєтеся?😉