Єлісей Ходоловський

🐱 ДемСокира збирає гроші на планшети для котиків!

Ні, не тих, що вдома під боком калачиком муркочуть, а для тих, хто на полі бою кожного дня.

Планшети на фронті — це більше, ніж просто гаджет.

Це — навігація та координація, взаємодія між підрозділами та ефективне командування, швидке та точне наведення артилерійських систем, спостереження за ворогом та його ліквідація.

Зібрати треба 250 000 гривень на 25 сучасних планшетів, які потягнуть потрібні програми та закриють усі потреби військових.

Хоча запит і невеликий по сумі, але по термінах дуже горить, тож маємо лише 2 дні на цей бліц-збір. Долучайтеся!

🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/6u5SMzT1uz
💳Номер банки — 5375411221488682
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169 3351 0047 5223
🌐 PayPal — [email protected]
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
🪓 Підписатися на регулярний донат — https://bit.ly/33x63od

PS: Кажуть, тим, хто донатить понеділок, приходять низькі платіжки за опалення. Перевіримо?👀

Вчені, які навчили щурів їздити на маленьких автомобілях, зʼясували, що гризунам дійсно це подобається.

У есе для The Conversation нейробіолог Університету Річмонда Келлі Ламберт сказала, що в ході її експериментів, навчаючи щурів водити машину, вона та її колеги дізналися багато нового про винагороду та очікування.

Вони створили перший автомобіль для гризунів із пластикового контейнера для круп. Після проб і помилок дослідники виявили, що щури можуть навчитися рухатися вперед, хапаючись за маленький дріт, який діє як педаль газу. Незабаром вони керували з дивовижною точністю, щоб дістатися до смаколиків.

Як і очікувалося, щури, яких утримували в покращеному середовищі – з іграшками, простором і компаньйонами – навчилися їздити швидше, ніж щури у стандартних клітках. Це відкриття підтвердило ідею про те, що складне середовище покращує нейропластичність: здатність мозку змінюватися протягом життя у відповідь на вимоги навколишнього середовища.

Автомобіль - не та річ, якою щури можуть користатися у дикій природі.
Проте і люди еволюціонували не для того, щоб керувати автомобілем. Хоча у наших давніх предків не було машин, у них був гнучкий мозок, який дозволяв їм набувати нових навичок – добування вогню, писемності, створення кам’яних знарядь праці та ведення сільського господарства.
А через деякий час після винайдення колеса люди зробили автомобілі.

Дослідники висунули гіпотезу, що водіння є цікавим способом вивчення того, як гризуни набувають нових навичок. Зʼясувалося, що щури мали інтенсивну мотивацію до навчання водінню, часто стрибали в машину та запускали «важільний двигун» перед тим, як їхня машина виїжджала на дорогу.

Спочатку щурів навчали базовим рухам, таким як залізти в машину та натиснути на важіль. Але з практикою ці прості дії перетворилися на більш складну поведінку, наприклад, керування автомобілем до певного пункту призначення.

Коли влітку 2020, під час пандемії, періоду ізоляції для багатьох, доктор Ламберт зайшла до лабораторії, вона помітила щось незвичайне: троє навчених водити щурів нетерпляче розбіглися вбік клітки, підстрибуючи, як це роблять собаки, коли їх запитують, чи хочуть вони погуляти.

Невже щури завжди це робили, а це лишалося непоміченим?
Вони просто хотіли смаколика чи передчували сам драйв? У будь-якому випадку, вони відчували щось позитивне – можливо, хвилювання та очікування.

Поведінка, пов’язана з позитивним досвідом, пов’язана з радістю у людей, а як щодо щурів? Чи бачили ми щось схоже на радість у щура? Можливо, це й так, враховуючи, що нейронаукові дослідження все частіше свідчать про те, що радість і позитивні емоції відіграють вирішальну роль у здоров’ї як людей, так і тварин.

Завдяки цьому команда перемістила фокус з таких тем, як хронічний стрес впливає на мозок, на те, як позитивні події — і очікування цих подій — формують нервові функції.

Нейроболог дійшла висновку, що в цих експериментах є урок для людей: очікування позитивних і приємних вражень може в кінцевому підсумку принести таке ж задоволення, як і сама подія.

«Замість того, щоб натискати кнопки для миттєвого отримання винагороди, — зазначила Ламберт, — щури нагадують нам, що планування, передбачення та насолода від поїздки можуть бути ключовими для здорового мозку».

На МКС проблема з витоком повітря посилилась і НАСА з роскосмосом сруться на предмет чи це вже пиздець чи ще ні. (Лінк на доволі детальну новину: https://edition.cnn.com/2024/11/15/science/international-space-station-leak-nasa-russia/index.html).

Проблема існує з 2019 року. Місто витоку відоме - це перехідний відсік службового модуля Звезда, дівоче прізвище Салют-9. Він розташований в самій кормі МКС уздовж її поздовжньої вісі. Перехідний відсік розташований у кормовій частині модуля Звезда і закінчується стикувальним вузлом, до якого стикуються вантажні космічні кораблі Прогрес і, за необхідності, пілотовані космічні кораблі Союз.

Здавалося б: на МКС повно стикувальних вузлів, в одному лише російському сегменті їх ще 3 - цілком достатньо для усіх операцій, чого так носяться з цим вузлом? Справа в тому, що цей вузол - особливий. Як я вже казав, він знаходиться у самій кормовій точці МКС строго уздовж її поздовжньої вісі. Кораблі Прогрес, що стикуються до нього, виконують дуже важливу функцію: вони своїми двигунами піднімають орбіту МКС, штовхаючи її вперед. Це не вийде зробити з жодного іншого вузла в російському сегменті, бо наслідки будуть такі самі як при нештатному включенні двигунів модуля Наука після його стикування: МКС просто почне кувиркатися. Саме тому за цей вузол так і б'ються.

Чи можна обійтися без нього? Ну, теоретично так. В носовій частині МКС є інший стикувальний вузол, але не з радянським адаптером АПАС, а з західним CBM. До нього може пристикуватися Dragon або Cygnus (а ні, не може, програму закрили, тому лише Dragon) і так само підняти орбіту. Але для цього треба спочатку розвернути МКС кормою вперед, а потім назад, що не дуже зручно. При чому, що характерно, можливість піднімати орбіту Дрегоном продемонстрували вперше лише тиждень тому: https://blogs.nasa.gov/spacestation/2024/11/08/dragon-spacecraft-boosts-station-for-first-time/.

А поки Crew Dragon, які наразі опинилися єдиним окрім Союзів засобом доставки астронавтів на МКС, оснастили легкими пінопластовими сідушками, на яких в разі небезпеки астронавти зможуть покинути станцію у вантажній частині корабля - буквально сидячи верхи на тюках.

Олексій Парновський

Перше засідання нового уряду Трампа, січень 2025

Відпрацьованого ядерного палива в Україні накопичилась чимала кількість.

Паливо, яке вивантажували з енергоблоків Запорізької АЕС, зберігалося в контейнерах на спеціальному майданчику на території Запорізької АЕС, тож наразі ці запаси знаходяться на окупованій території.

Відпрацьоване паливо з реакторів Хмельницької, Рівненської та Південно-Української АЕС зберігається у пристанційних басейнах витримки, а після цього - звозиться у Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у Чорнобильському заповіднику.

Як я вже зазначав у попередніх дописах (раз і два), один сучасний енергоблок потужністю у 1000 МВт за рік утворює ~20-25 тонн опроміненого палива.
В ньому міститься близько 1% плутонію, який є найрозповсюдженішим компонентом для виготовлення ядерної зброї.

На відміну від урану-235, для отримання якого треба будувати заводи циклопічних розмірів з каскадами з тисяч центрифуг, плутоній утворюється у реакторі під час його штатної роботи з вироблення електроенергії, як приємний бонус.

Відпрацьоване ядерне паливо є надзвичайно радіоактивним, проте його технології його переробки та розділення розроблені ще у 1940-х роках у Металургійній Лабораторії Чикагського Університету, під керівництвом Гленна Сіборга.
Процес, що отримав назву PUREX (Plutonium-Uranium Recovery by Extraction), передбачає виділення цих елементів з розчину шляхом екстракції трибутилфосфатом.

Як правило, паливні стрижні у гарячій камері подрібнюють кусачками з дистанційним керуванням та розчиняють у концентрованій азотній кислоті.
Розчин, що отримується, може містити плутоній у концентраціях до 3 грамів/літр.

Елементи розділяють у декілька етапів: спочатку відділяють уран, нептуній та плутоній, потім же розділяють і їх.

Це відбувається завдяки властивості трибутилфосфату утворювати сполуки з актиноїдами, які не змішуються з водним розчином та можуть бути легко відділені.

Також трибутилфосфат може з легкістю селективно розділяти уран та плутоній з їх азотнокислих розчинів.
(Дуже спрощено, але наглядно екстракція природного урану з руди трибутилфосфатом показана на каналі Cody's Lab)

Звичайно, на усіх етапах важливо слідкувати за нейтронним потоком, не допускаючи утворення критичної маси, додержуватися усіх заходів безпеки, особливо на етапі відділення летких радіонуклідів та високорадіоактивних уламків ділення.
І повноцінне радіохімічне виробництво - надзвичайно дорогий та науковомісткий проект.

Проте у випадку успіху нагорода також висока - суверенітет та реальна, а не уявна безпека держави.

Частинки мікропластику, що знаходяться в атмосфері, здатні впливати на погоду. Про це йдеться в новому дослідженні науковців з Університету Пенсильванії.

У статті, опублікованій в журналі Environmental Science and Technology: Air, описується, що частинки мікропластику, які містяться у краплях води, працюють як центри кристалізації, пришвидшуючи замерзання крапель.

Це означає, що мікропластик у повітрі та його поширення вітром здатні впливати на погоду, моделювання клімату та навіть на безпеку авіаперевезень.

В лабораторних умовах дослідники вивчали мікрочастинки чотирьох типів полімерів: поліетилену низької щільності (LDPE), поліпропілену (PP), полівінілхлориду (PVC) та поліетилен-терефталату (PET).
Мікрочастинки цих пластиків вводили у краплі води та повільно їх охолоджували.

Було виявлено, що краплі, які містили мікропластик, замерзали за температури, на 5-10 градусів вищої, ніж краплі без пластику.

Зазвичай, краплини води у атмосфері починають гарантовано замерзати при температурі у мінус 38 градусів Цельсія.
Будь-які забруднювачі у краплях - пил, бактерії чи мікропластик, працюють як центри кристалізації, навколо яких вода починає замерзати за вищих температур.

У випадку мікропластику, 50% крапель замерзали вже при мінус 22 градусах.

Повний вплив на погоду мікропластику, що міститься в атмосфері, ще не вивчено.

Проте вже зрозуміло, що в забруднених пилом та мікропластиком регіонах планети, хмари, які містять ці частинки, здатні накопичувати більше вологи у краплях меншого розміру. Ці краплі не обовʼязково одразу випадатимуть рясним дощем, адже для цього вони мають дорости до певного розміру.
Таким чином, дощі будуть іти рідше, але будуть більш сильними.

Крім цього, мікропластик, що міститься у хмарах, буде впливати на здатність хмар відбивати сонячне світло, сильно ускладнюючи прогнозування погоди.

Науковці також виявили залежність властивості кристалізувати воду від типу пластику та часу, що частинки знаходяться в атмосфері. Було встановлено, що частинки LDPE, PP та PET з часом слабше кристалізують воду навколо себе, тоді як PVC - сильніше, так як його поверхня стає більш нерівною під дією сонця та кисню.

Наразі команда працює над вивченням того, як можуть впливати на клімат різноманітні домішки та присадки, що їх додають у полімери.

Сьогодні день незалежності Родезії - країни, яка зникла понад сорок років тому з карти світу, але залишилася в наших серцях.

Чому Родезія нам так важлива? Її історія - це важливий урок, який має бути ретельно вивчений нами - українцями. Урок про те, як підступність комуністів та лицемірство західних демократій знищили цілу країну. Країну з високими стандартами життя перетворили на землю, де людям буквально нема що їсти. Урок про те як Москва, Пекін, Лондон та Вашингтон доклалися до створення африканської Новоросії.

Виявляється, на 289 $ можна непогано повеселитись

До нового року залишилося 53 дні. Як плануєте святкувати?

А тепер, коли ми привернули вашу увагу, перейдемо до дійсно важливих нових.

Окрім того, що сьогодні Всесвітній день без WiFi, і ви його точно не празнуєте, ДемСокира продовжує збирати 2,3 мільйона на тепловізори, старлінки та зарядні станції.

Ба більше, ми вже перетнули позначку в 1 000 000 гривень та оплатили з цього збору 50 генераторів. Тож діло за малим — дозбирати решту суми.

Не станемо нагадувати, що кожен девайс — важливий, і необхідний на фронті ще «на вчора».

Донатьте! Підтримуйте! Поширюйте інформацію про збір.

Кожен внесок важливий — чи то 53 або 530 гривень. Репост, вподобайка і коментар — теж помічні.

🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/9HBS8PKmM2
💳 Номер банки — 5375411218134117
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169335100475223
🌐 PayPal — [email protected]
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
🪓Підписатися на регулярний донат — https://bit.ly/33x63od

Дякуємо!

Одного разу в Рукаві Оріона...


адмін у ЗСУ, пости будуть публікуватися рідше

Астронавти, що брали участь у місії Polaris Dawn, поділились деякими подробицями про своє здоровʼя і самопочуття після польоту.

«Гострота мого зору почала погіршуватися в перші кілька днів», — сказав CNN Скотт «Кідд» Потіт.

Його товариш по екіпажу Анна Менон, інженер SpaceX, яка була бортовим медиком місії Polaris Dawn, сказала, що її вразив синдром космічної адаптації. Це явище, яке вражає приблизно від 60% до 80% людей, які подорожують на орбіту, хоча астронавти рідко відкрито обговорюють цю хворобу.

«Це може бути цілий спектр переживань від запаморочення, нудоти, аж до блювоти», — сказала Менон. «Я відчула все вище перелічене».

Подорож у космос — з його різкими перевантаженнями та дезорієнтуючою невагомістю — може мати різні наслідки для людського тіла, починаючи від незручних і закінчуючи відверто небезпечними, навіть якщо літати на низьку навколоземну орбіту, в межах магнітосфери.

Початкові звіти екіпажу Polaris Dawn не містили інформацію про якісь конкретні наслідки радіації для здоров’я, хоча командир екіпажу Айзекман сказав, що бачив характерні спалахи, так звані фосфени, коли закривав очі, які виникали при потраплянні заряджених частинок на сітківку ока.
Про подібні явища раніше повідомляли і інші астронавти NASA, які брали участь у місіях Аполлон.
Це явище ще недостатньо вивчене.

Однак Потіт сказав, що його зір був помітно менш різким протягом перших кількох днів у космосі, що може вказувати на стан, який називається нейроокулярним синдромом, пов’язаним з космічним польотом.

Щури можуть підсилювати свій нюх, видаючи ультразвуковий писк, йдеться у новому дослідженні.
Вперше писк гризунів, який не може почути людина, відкрили у 1950-х роках і відтоді питання, з якою метою щурі так пищать, було предметом обговорення
Були версії, що це є формою соціальної комунікації або проявом залицяння.

В статті, опублікованій в журналі Neuroscience & Biobehavioral Reviews, припускається, що гризуни видають ультразвук частотою у 50 кГц не для того, щоб шукати друзів чи партнерів, а радше для того, щоб струсити навколишнє середовище, щоб пил та часточки змогли краще потрапити в їхній ніс, допомагаючи вловити навіть дуже слабкі запахи.

«Це явище ніколи раніше не спостерігалося у жодної тварини», — каже Едуардо Меркадо III, фахівець з біоакустики з Університету Буффало. «Це фактично новий спосіб отримання інформації про навколишнє середовище. Це настільки далеко від того, що ми знаємо, що виглядає як джедайські трюки».

Переглядаючи існуючі дослідження, Меркадо виявив невідповідності у поведінці гризунів, які не узгоджувалися з ідеєю, що ультразвуковий писк допомагає самцям спокушати самок.

Гризуни досліджують навколишнє середовище, гладячи поверхні вібрисами, скануючи очима та безперервно нюхаючи. Меркадо виявив, що дослідження вокалізацій тварин і водночас відстеження нюхання, показали, що щури нюхають повітря одразу після кожного ультразвукового писку.

«Це може бути випадковим збігом, або це може припустити, що вони функціонально пов’язані», — каже він. «Я знав, що методи використання ультразвуку для маніпулювання частинками використовуються у сфері віброакустики, і відразу подумав, що це також може працювати для тварин».

Штучно створені ультразвукові коливання спричиняють кластеризацію частинок у повітрі. З великою вірогідністю можна припустити, що гризуни використовують ультразвук для створення кластерів запахів, які покращують сприйняття феромонів.
Це полегшує тварині виявлення та ідентифікацію друзів, незнайомців та конкурентів.

Дослідники використовують вокалізацію гризунів, зокрема щурів і мишей, як модель для вивчення різноманітних розладів людини, особливо тих, які пов’язані зі спілкуванням, соціальною поведінкою та емоційною обробкою, включаючи тривогу та депресію, шизофренію, хворобу Паркінсона та аутизм. Якщо тести підтвердять гіпотезу Меркадо, дослідникам доведеться переоцінити результати цих досліджень.

З еволюційної точки зору є докази того, що нюх стимулював еволюцію більш складних когнітивних процесів, включаючи увагу та пам’ять.

«Розуміння цієї системи може допомогти нам дізнатися, як усе почалося», — каже Меркадо.

І це розуміння також може призвести до нових технологій, так само як розуміння зору нічних тварин сприяло розробці приладів нічного бачення.

NASA відкладає перший рейс Starliner.
Агенція використовуватиме Crew Dragon від SpaceX для своїх двох місій з ротації екіпажу на МКС у 2025 році.
На даний момент продовжується аналіз, чи знадобиться Boeing виконати ще один випробувальний політ їхнього корабля Starliner.

У заяві від 15 жовтня NASA заявило, що використовуватиме Crew Dragon як для місії Crew-10 до МКС, запланованої не раніше лютого 2025 року, так і для місії Crew-11, запланованої не раніше липня. До експедиції Crew-10 летітимуть астронавти NASA Енн Макклейн і Ніколь Айерс, астронавт Такуя Оніші з японського космічного агентства JAXA і російський космонавт Кирило Пєсков (так, і NASA і SpaceX не припиняли співпрацю з країною-агресором, продовжуючи користуватись російськими кораблями “Союз” та возячи росіян на Crew Dragon) . Склад екіпажу для місії Crew-11 поки оголошений не був.

На початку цього року NASA сподівалося, що Starliner буде вчасно сертифікований для виконання місії на початку 2025 року.
Проблеми з випробувальною місією Crew Flight Test, яка стартувала в червні з астронавтами Бутчем Вілмором і Суні Вільямс на борту, відклали його сертифікацію.
Це затримало місію Starliner-1 з лютого на серпень 2025 року, перемістивши Crew-10 на лютий. Тоді NASA також оголосило, що готуватиме Crew-11 паралельно зі Starliner-1 до запуску в серпні 2025 року.

«Терміни та конфігурація наступного польоту Starliner будуть визначені, коли буде встановлено краще розуміння шляху Boeing до його сертифікації», — йдеться у заяві NASA щодо місій 2025 року. «NASA тримає на столі варіанти того, як найкраще досягти сертифікації корабля, включаючи вікна можливостей для потенційного польоту Starliner у 2025 році».

NASA не надало жодних оновлень щодо даних випробувальної місії Crew Flight Test місії Starliner, яка завершилася 7 вересня приземленням без екіпажу в Нью-Мексико. Під час повернення Starliner офіційні особи агентства припустили, що вони все ще можуть провести запуск Starliner-1, незважаючи на проблеми з двигуном та витоками гелію.

«Дані розглядаються. Нам потрібно прийняти рішення: чи потрібен нам ще один тестовий політ?» - сказала заступник адміністратора NASA Пем Мелрой на прес-конференції під час Міжнародного астронавтичного конгресу 16 жовтня, коли її запитали про стан перевірки Starliner.
Вона додала, що немає строків, коли перевірка польотних даних завершиться.

Інше відкрите питання для майбутніх комерційних польотів екіпажу полягає в тому, чи будуть NASA надалі користуватись російськими кораблями та возити росіян на своїх.
🤡 Такий прояв «дружби народів», де астронавти NASA літають на космічних кораблях «Союз», а космонавти Роскосмосу — на Crew Dragon, як пояснюють посадовці NASA, призначені «для забезпечення присутності обох агентств на станції, якщо будь-який космічний корабель зупиняється на тривалий період» .

Наразі на російському кораблі «Союз» планують відправити астронавта NASA Джонні Кіма, під час наступної місії, «Союз MS-27» до МКС у березні 2025 року. У серпні представники Роскосмосу оприлюднили склад екіпажу для наступних двох польотів «Союзу», «Союз МС-28» наприкінці 2025 і Союз МС-29 в 2026 році, які повністю складалися з космонавтів Роскосмосу.

🤡 На іншій прес-конференції IAC 15 жовтня адміністратор NASA і ще один любитель росіян Білл Нельсон висловив впевненість, що NASA і Роскосмос погодяться продовжити бартерну угоду про місця. «Це буде з часом. Це будуть нормальні переговори», – сказав він. «Ми повністю очікуємо, що рейси будуть і надалі інтегровані».

Друже, прямо зараз закинь 20 гривень за себе і ще 20 — за того, хто не побачить цей пост. Чи 200+ гривень, якщо ти не з такої сім’ї, а з багатої.

ДемСокира проводить невеликий бліц-збір на зарядні станції для військових. Постачальник запропонував гарну ціну, і ми не змогли встояти.

Десять «зарядок» вже на складі, та їх ще треба оплатити.
Загальна сума – 200 000 гривень.

Портативні джерела живлення на фронті — маст хев. Бо це в тилу «існує ймовірність» блекаутів, а в зоні бойових дій відсутність електрики — сувора щоденна реальність.

Скидай донат, заряджай армію, лови «+» до карми.

🏦 Банка — https://send.monobank.ua/jar/6u5SMzT1uz
💳Номер банки — 5375411221488682
🏦 Гривня, валюта і крипта — https://bit.ly/2Pvj6y2
💳 Карта — 5169 3351 0047 5223
🌐 PayPal — [email protected]
(Обирайте в «Payment type» опцію «For friends and family»)
🪓 Підписатися на регулярний донат — https://bit.ly/33x63od

Дякуємо!

Загальна кількість втрат військ РФ, які підтверджені офіційними повідомленнями, некрологами родичів або пам'ятними дошками та зібрані небайдужими громадянами, на 19:00, сьогодні, 14 жовтня становить 74 815 військовослужбовців.

10 жовтня був рік повзучого російського наступу на Східному напрямку, який почався 10 жовтня 2023 зі штурму терикону АКХЗ та наступу на промку. Рік безперервного наступу.
Жовтень 2024 продовжує тенденцію вересня, при збереженні поточних темпів втрат цей місяць встановить черговий рекорд.
Нагадаю, у вересні було зафіксовано 4660 повідомлень про загибель російських військовослужбовців, у серпні - 4290, у липні - 4430. За перші два тижні жовтня вже зафіксовано загибель 2355 ворожих солдат.
Сюди входять як свіжі втрати (в основному), так і новознайдені дані з фотографій з кладовищ, роковин, повідомлень родичів про загиблих у 2022-2023 роках.

74 815 загиблих - це більше, ніж населення такого російського міста, як Дубна Московської області, де ворог робить свої ракети (Бігус.інфо робили про це місто матеріал) - 74 183 мешканці, та майже сягає чисельності населення закритого міста Озерськ Челябінської області, де росіяни переробляють відпрацьоване паливо своїх АЕС, виділяючи з нього плутоній для своєї ядерної зброї - 76 434 мешканців.

З 74 815 знайдених некрологів на сьогодні оброблено 44 000, з цієї кількості вдалося встановити точну дату загибелі в 30 157, дату народження - в 30 315. Також у 15 285 російських військовослужбовців було точно встановлено підрозділи, в яких вони служили, а у 12 722 військовослужбовців було точно встановлене військове звання.

На діаграмі по даті загибелі додалося багато уточнених втрат РФ за 2023 і 2022 роки, окрім того, продовжує зростати кількість загиблих з початку штурму Авдіївки. Дуже ймовірно, що за кількістю загиблих Авдіївка обійдеться ворогу дорожче Бахмуту.
На цій діаграмі додатково показано червоним, на скільки зросли стовпчики, порівняно з минулим постом за 30 вересня. Це показує кількості військовослужбовців, дати загибелі яких стали відомі за останні два тижні.

Ця діаграма відрізняється від тої, що її публікує Медіазона, бо журналісти цього видання склали разом і кількість некрологів з точною датою смерті, і кількість некрологів з невстановленою датою (у цьому випадку вони брали дату публікації похоронки) - а як ми бачимо, дата загибелі може відрізнятись від дати, коли про це стало відомо, на рік і більше.
Тут же кількість загиблих показує саме інтенсивність бойових дій по місяцях війни.

З часом, враховуючи велику кількість даних, що їх буде додано, співвідношення може змінитись.

На діаграмі по року народження видно вікову структуру російських військ, які зараз складаються переважно з контрактників.
Вже вимальовується найпоширеніший рік народження російського солдата -1990, а також аномально низька кількість осіб 1993 р.н., порівняно з сусідніми роками.
Загалом, діаграма розподілу втрат за віком вже починає відображати реальну демографічну картину РФ.
Вже не рідкість загиблі російські солдати 2006 р.н, найстарший солдат, вік якого вдалося встановити, був 1950 р.н.

Також кількість накопиченої інформації вже дозволяє зробити діаграму розподілу втрат ворога по місцю загибелі. Точне місце загибелі вдалося встановити на даний момент у 9 518 військовослужбовців, з них 275 росіян загинули на власній території. Так як місце загибелі встановити, як правило, найскладніше (встановлено точно лише 12% від загальної кількості), ці цифри зростають найповільніше

Сирі дані, як завжди, можна глянути тут.

Далі буде…

#втрати_ворога