Впливова жінка

​​Lara Fabian "Toutes les femmes en moi" (2009)

Альбом-присвята, альбом-подарунок всім жінкам, які залишили глибокий слід не лише в історії музики, але і в кожній нашій приватній історії. Лара Фабіан записала платівку кавер-версій культових франкофонних жіночих пісень. На альбомі можна знайти кавери на композиції Селін Діон, Франс Галль, Даліди, Едіт Піаф. Думаю, кожен з нас, якби був музикантом, хотів би зібрати альбом ключових пісень свого життя і вшанувати улюблених виконавців.

Звісно, це не просто караоке-версії, що наслідують оригінали. Наприклад, "L’hymne à L’amour" Едіт Піаф записана в госпел-стилі. Як і "Mamy Blue", якій госпел-хор додає краси і незвичайних відтінків. Всі пісні на альбомі супроводжувалися листами-зверненнями до співачок цих хітів, незалежно від того, живі вони чи вже покинули цей світ. У листах Лара розповіла, що означає для неї кожна з цих артисток і кожна обрана пісня. І я думаю про те, що я була би щаслива мати можливість звернутися до тих знакових постатей, які своєю творчістю рятували мене в різні періоди.

Поки ми любимо ці пісні, слухаємо їх, шукаємо нові звуки та варіації — музика жива і ці співачки належать вічності. Єдина авторська пісня на альбомі, "Toutes les femmes en moi", власне, перекладається як "Всі жінки в мені". Тут сміливо стверджується, що Бог є жінкою. І я, мабуть, не хочу сперечатися з цим твердженням.

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

#музика #франція #бельгія #канада #хороший_альбом

Підтримати канал можна підпискою на Patreon від 1$:
https://www.patreon.com/influential_woman

​​Anna Tatangelo "Essere Una Donna" (2005)

Назва пісні з італійської перекладається як "Бути жінкою". На перший погляд, нічого особливого. Але тут є прекрасний глибокий текст-маніфест про те, що жінка — не річ. Тобто, буквально: "Я не іграшка, і не м'яч, який можна передати, не мед, який ти можеш з'їсти". З цією піснею Анна отримала перемогу на головному італійському музичному конкурсі Sanremo, мене завжди тішить, коли подібні пісні отримують свою відзнаку.

А текст у пісні таки не простий, а золотий. У тому сенсі, що написаний не абиким, а метром італійської пісенної поезії Моголом. Наприклад, саме він написав текст до знаменитої пісні ''Confessa' Адріано Челентано, тож ви точно знайомі з його творчістю. Хочу звернути вашу увагу на другий заспів. Мова йде про те, що (сюрприз!) жінкам не подобається, коли на них дивляться з оцінкою, переслідують, роблять грубі компліменти. Це не прояв уваги, а образа, яка пригнічує і принижує.

"Essere Una Donna" — дуже сильна енергетична пісня про жінку з позицією, з власною думкою. Особливо рідко ми очікуємо від конвенційно красивих жінок сильних безкомпромісних заяв, а дарма. І в мене після прослуховування луною лишається рядок "Бути жінкою — це значно більше, більше, більше, більше!". Так.

"Essere una donna è di piu, di piu, di piu, di piu!".

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

#музика #італія

Ваша матеріальна підтримка для мене дуже важлива, це мій стимул продовжувати і розвивати канал:
https://www.patreon.com/influential_woman

​​"У відкритому морі" (Alta mar, 2019-2020, Іспанія, рейтинг IMDB: 6.8)

Відпочинок для розуму та очей — ось що таке іспанський серіал "У відкритому морі". Є кіно, що потребує активного залучення, роботи мозку, аналітики, душевної віддачі. Але ця історія зовсім про інше, і саме тому я сміливо рекомендую цей серіал, щоб розслабитися. "Всі на цьому кораблі намагаються знайти другий шанс" — ця фраза одного з героїв ідеально описує дане кіно.

1946 рік, від іспанського берега відходить корабель "Барбара Португальська", який пливе до Бразилії. На судні знаходяться сотні пасажирів, які чекають на нове благополучне післявоєнне життя. Світ приходить до тями після руйнувань і трагедій, люди хочуть розпочати все з нової сторінки. Головними героями історії є сестри Кароліна та Ева Вільянуева. Ева — письменниця, зухвала та різка, норовлива і дуже добра. Кароліна ж обережна і стримана, вдало заручена з власником корабля. Під час подорожі вони мають укласти шлюб, щоб запам'ятати це міжконтинентальне плавання на все життя. І всі дійсно запам'ятають те, що відбувається!

З першої серії ми занурюємося в історію краси і лицемірства. Брешуть усі, а хто не бреше, той щось не договорює. Кожен герой щось приховує, за видимим благополуччям ховаються десятки секретів. В перший же день плавання відбувається вбивство дівчини, якої, загалом, і не мало би бути на борту. У відкритому морі втекти нема куди, як немає кому і довіритися. Тому сестрам доводиться власноруч проводити розслідування вбивства, тим більше, що однією смертю все не обмежилося.

В серіалі є все, що цікавить мене в розважальному кіно: красиві жінки в атласних сукнях із бездоганним макіяжем і зачісками, секрети нацистів, убивства в замкнутому просторі. Серіал достатньо сентиментальний, емоційний (що притаманно іспанському телепродукту), з деякою долею театральності і огріхами, які особисто я можу пробачити творцям. Я рекомендую подивитись перший сезон і на цьому зупинитись, так як наступні два помітно поступаються в інтризі і якості. Але перший сезон розтопив моє серце: захотілося нафарбувати губи червоною помадою, намалювати ідеальні стрілки і заховати дамський пістолетик у панчоху.

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

#кіно #серіал #іспанія

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​Робін Стівенс "Аж ніяк не жіноче вбивство"

Постійно пишу про жінок, для жінок. А що ж дівчата? А для дівчат коли? А ось! "Аж ніяк не жіноче вбивство" — прекрасний приклад мого улюбленого жанру "дитячий детектив". Я би сказала, навіть підлітковий, оскільки, головним героїням по 13 років. Але навіть я, доросла жінка, із задоволенням читала цю книгу, замріяно згадуючи своє дитинство, проведене за книжками.

Якщо ви, як і я, виросли на книгах Енід Блайтон і Агати Крісті, і хочете, щоб ваші діти також росли на подібній літературі — ретро-роман сучасної письменниці Робін Стівенс є саме тим, що ви шукали! Цікаво, що першим фактом про себе сама авторка зазначає те, що вона жінка. Виявляється, більшість читачів пише їй листи, звертаючись до неї "Містер Стівенс".

Події книги відбуваються в 1934-му році в закритій школі для дівчат Діпдін. Дві найкращі подруги, учениці восьмого класу, Дейзі Велс і Хезел Вонг, організували детективне агенство. Правда, організація поки роботи не має, адже в благородній англійській школі все тихо і порядно. Принаймні, до того моменту, як одну з учительок не знаходять мертвою.

Це проста історія про дружбу, спостережливість, кмітливість, і про те, що поважати треба не старших, а тих, хто достойний поваги. Книга майже повністю складається із жіночих персонажів, чоловіки в цій історії не грають жодної ролі. Головні героїні однозначно недостатньо леді в очах своїх виховательок і вони не хочуть прожити своє життя під девізом "ну ти ж дівчинка!". І, незважаючи на деяку наївність персонажів відносно сучасних підлітків (не забуваємо про те, що діти мають відповідати обраному авторкою часу), ця книга мені здалася дуже теплою і актуальною.

#книги #велика_британія

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​"Вона прекрасна, коли сердиться" (She’s Beautiful When She’s Angry, 2014, США, рейтинг IMDB: 7.8)

Документальний фільм, що присвячений жіночому руху в США в період між 1966 та 1971 роками, коли відбулися максимально концентровані зміни. В 60-х жінки знаходилися в полоні стереотипів: шлюб як вершина успіху, репродуктивне насилля, професійна дискримінація. І це лише основні положення, які викликали занепокоєння. Правду кажучи, далеко не всіх жінок це турбувало, багато зразкових дружин та матерів щиро не розуміли своїх сестер, які не хочуть присвятити життя домогосподарству і обслуговуванню чоловіка.

Феміністки другої хвилі (першими були суфражистки) бачили жінок у ролі заручниць традицій. Ніхто не вірить жінці, яка піддається насиллю, про рівноцінну зарплатню мова не йде, поблажливе ставлення медиків до жіночого тіла і здоров'я в рамках норми. Цікавий факт із фільма: в 1969 році в США тільки 6% книг були написані жінками. А потім ми дивуємося, чому в історії так мало прикладів успішних письменниць.

Американські феміністки об'єдналися і заснували службу допомоги жінкам "Джейн" — організацію з нелегальних абортів. Вони отримували по 100 дзвінків на тиждень з проханнями допомогти вирішити проблему, це справжній крик душі жінок, загнанних в глухий кут обставинами. За 5 років в рамках роботи організації було зроблено більш як 11 тисяч підпільних абортів. Тому що державі було не до почуттів та життів цих жінок.

В 60-х жіноча думка в пресі не враховувалась, жінки не могли бути експертами. Тому мені було дуже приємно дивитись на хоробрих відважних жінок в цій документалці, я вдячна їм за всі їх кроки, за перемоги і за помилки. Без їх самовідданості сьогодні ми б не мали стільки прав і свобод, скільки в нас є. Хотя того, що ми маємо все ще недостатньо.

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

#документальне #сша

Ніщо не береться нізвідки, тож, на підготовку матеріалів і написання текстів я витрачаю багато часу. Якщо ви хочете мені віддячити, найкращий спосіб — підписка або донат:

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​Years & Years "Night Call" (2022)

В мене часто є проблеми з тим, щоб знайти для себе музику на кожен день. Якось я проаналізувала свій плейлист і зрозуміла, що ледь не кожна збережена пісня така, що розриває мені сердце. Але так як я не можу помирати від туги більше десяти разів на день, то такі альбоми як "Night Call" — суцільна радість. Years & Years — це сольний проект Оллі Александера, якого ви точно знаєте, як головного героя нашумівшого серіалу "Це гріх".

Музика Оллі Александера — чистий британський поп в абсолюті. Паралельно прослуховуванню платівки в моїй голові нізвідки почала грати легендарна "The Loco-motion" Кайлі Міноуг. То й не дивно, що незабаром я почула дуетну пісню на альбомі з самою Кайлі "Starstruck". Та й раніше в них вже виходив дует "A Second to Midnight". І тут пазл склався остаточно. Це трохи ретро-вайбів, трохи електроніки, трохи лондонських гей-клубів і все в цьому кошику гармонійно. Мій фаворит — "Consequences", під неї я щоразу бадьоро крокую на роботу і очікую на хороший день.

#музика #велика_британія #хороший_альбом #лгбт

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​"Виправданий" (Frikjent, 2015, Норвегія, рейтинг IMDB: 7.4)

Успішний бізнесмен, що багато років живе у Малайзії, приїжджає до невеликого норвезького містечка на фіорді, з метою викупити місцевий завод, який годує всіх жителів. Але це не лише бізнес — Аксель Борген народився і виріс у Ліфіорді, жив тут доти, доки його не звинуватили в жорстокому вбивстві молодої дівчини. Хлопець був виправданий, хоча, через алкогольне сп'яніння він і сам не пам'ятає подій тієї ночі. Минуло вже 20 років, але всі дієві особи трагедії як і раніше живуть в місті і ніщо не забуто.

"Виправданий" — це драматичне, захопливе і красиве кіно. Простори і масштаби гір, затишок кольорового містечка на фіорді, засніжені вершини, гірські серпантини. Прийом доволі традиційний, коли маленьке містечко розташоване в райському місці та приховує таємниці своїх жителів. Красива природа навколо не робить людей хорошими і добропорядними, але тим більш очевидне потім людське моральне каліцтво.

Від серії до серії цікаво спостерігати за стражданнями головного героя, адже важко самому не бути впевненим у тому, чи вбивця ти чи ні. Зрозумілий гнів близьких дівчини, які бажають помсти, і це бажання засліплює все навколо. Ця історія не про поліцейське розслідування, не про пошук винних в юридичному сенсі, а, скоріше, про довіру, про виявлення правди як такої. Серіал тримає у напрузі до кінця, постійно придивляєшся до кожного героя, чи бреше він, чи говорить правду. Все ж найскладнішим є брехати самому собі, адже якщо ти сам не віриш в свою брехню, то коли оточуючі тебе розкриють — питання часу. І 20 років пролетять як одна мить.

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

#кіно #серіал #норвегія

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

Дороги іншої не треба поки зорить Читацький шлях

Скільки книжок має читати доросла людина? Якщо відкинути "я нікому нічого не винен", все ж таки, що ми вважаємо за оптимальну норму для підтримки інтелектуального рівня? Які показники є критично важливими, адже зважати потрібно не лише на кількість, але й на якість прочитаного? Яка кількість книжок не дасть нашому мозку заїржавіти? Який режим читання потрібно вибудувати для того, щоб розминати себе достатньою мірою і набувати нових вражень?

Приміром я підписана на багато книжкових каналів в телеграмі, інстаграмі, ютубі. Сприймаю цей продукт як інопланетні цивілізації, на які я маю змогу подивитися. Адже мій рівень книжкового споживання і близько не подібний до тих об’ємів, які я відмічаю у блогерів. Я захоплююся ними, коли бачу, як вони жаліються, що прочитали всього лиш якихось 7 жалюгідних книжок в цьому місяці. Я по-доброму радію за них, коли бачу, як їх місячні літературні надходження перевалюють за сотню книг. Я радію, коли хтось, але не я, встигає ознайомитись з усіма новинками усіх видавництв нашої країни.

Але чи заздрю я цим надздібностям? Ні. По-перше, велика частина з тих, хто читає книжки в промислових масштабах не дивиться серіали, фільми, документалки та не слухає музику в тих об’ємах, що споживаю я. А для мене цей баланс життєво важливий. По-друге, в мене немає мети услідкувати за всім виром подій та культурних новинок. Разом з тим, для мене є нормальним здоровим режимом читати по книзі на тиждень. І я вважаю, що якщо ми беремо до уваги дорослу людину з родиною, обов'язками, тваринами, роботою (не пов'язаною з видавничим бізнесом) — цього більш ніж достатньо.

В мене траплялися періоди, коли я не читала взагалі. Це тривало роками. Як людина з розладом харчової поведінки після насильного прийому їжі повертає все назад, приблизно я так само робила з книжками. Вони в мені не перетравлювалися, організм їх не сприймав. Тож, не читати є таким самим різновидом норми, як і запойне читання. Головне читати не заради челенджів, не в гонитбі за новинками, а в рамках здорового способу життя — щоб усі ментальні показники були в нормі.

#впливова_жінка

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​Том Вандербільт "Початківці"

Люди діляться на два типи: спринтери та стайєри. Перші легко адаптуються, за життя можуть спробувати безліч професій та навичок, різко розвертаються у нові сторони в побудові кар'єри, не бояться змінити роботу. Стайєри ж більш стабільні, можуть присвятити одній справі десятки років і досягти майже досконалого володіння певними навичками, але, разом з тим, вони доволі неповороткі та консервативні. До якої категорії належите ви? Я є ідеальним втіленням спрінтера, я залюбки пірнаю у нове і не хочу віддавати своє життя лише одному заняттю. Але є одне але.

Сьогоднішня реальність для України змусила мільйони людей переглянути свої звички, свою буденність, свої кар'єрні перспективи. Незалежно від того, ти поїхав за кордон чи залишився в Україні — всі відчули на собі, що як раніше вже не буде. Тож, "Початківці" — нонфік-книга, дуже корисна якраз для стайєрів, для людей, яких лякає все нове. Це не книга про зміну професій, це книга про набуття нових здібностей, звичок, вмінь. Навпаки, автор закликає дати собі шанс просто робити щось незвідане, без мети стати найкращим в цій галузі.

Вчитись за принципом немовлят, вчитись у будь-якому віці. Хіба це не прекрасно? Хіба це не відкриває нові можливості для людей, яким 30, 40, 50 і більше? Немовлят не демотивують словами, що вони щось роблять неправильно, з маленькими дітьми дорослі поводяться інакше: заохочують і хвалять за найменші успіхи. Хоча сидіння, повзання чи ходіння не є винятковими талантами. Тож, було би добре у цей стресовий момент поставитись до себе так само, як до дитини. Дозволити собі все, хвалити себе за все. Адже коли, як не зараз?

Ніколи не пізно зробити своє життя цікавішим і не відкладати давні бажання на потім. Потім може і не відбутися. А якщо вам потрібно починати все з нуля, то також, дозвольте собі спробувати те, про що давно мріяли. Адже небажання навчатися зумовлене не тим, що ми не маємо змоги або хисту. Воно зумовлене, в першу чергу впевненістю у своєму провалі.

Коли я у 24 роки вирішила радикально змінити професію, моя мама мені сказала наступне: "Куди тобі вже щось міняти? Якщо вибрала, то вже працюй!". "Початківці" Тома Вандербільта якраз про те, що спробувати можна будь-коли. Забудьте про культуру продуктивності та експертності. Не вийде? Ну то добре! Зате маєте досвід. Але якщо не спробуєте — точно не вийде!

#книги #сша

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​"Чистий гламур: Зліт і падіння Abercrombie & Fitch" (White Hot: The Rise & Fall of Abercrombie & Fitch, 2022, США, рейтинг IMDB: 5.7)

За кожним великим іменем стоїть ідея. Одяг, власне, завжди про те, ким ти хочеш бути. Документальний фільм про легендарну компанію Abercrombie & Fitch є показовим. Він розповідає історію не лише бренду, але й соціального зрізу, епохи, того, куди ми рухались і до чого прийшли як суспільство.

Abercrombie & Fitch — це одяг для красивих, худих, білих та багатих. Саме таке позиціонування вибрали для себе очільники компанії. Зараз ідея, яку продавав бренд, здається недолугою і смішною. Сьогодні навіть ніяково слухати про ексклюзивність, обраність, престижність, побудовану на магазинах, в яких ти вдягаєшся. Безумовно, образ оголених спортивних чоловіків як символ марки дуже добре працював, адже не звернути на це увагу було неможливо. До того ж, Abercrombie & Fitch безсумнівно загравали з гей-еротикою і сексуальними фантазіями юності.

Але світ, на щастя, змінювався швидше ніж будь-які маркетингові стратегії могли передбачити. І поки планета рухалася в сторону мультикультурності і інклюзивності, компанія крок за кроком йшла до краху. Расизм, дискримінація, токсичне середовище, приниження працівників, ігнорування різноманіття кольорів, розмірів та форм своїх клієнтів... Здається, цього більш ніж достатньо для сумного фіналу.

Цей документальний фільм демонструє як усе змінилося усього за 30 років. Невисока оцінка на IMDB, судячи з негативних коментарів, пов'язана, в першу чергу, невдоволенням глядачів тим, на що був зроблений акцент у стрічці. Мовляв, замість того, щоб розповідати про особливості стилю компанії, запросили купу ображених колишніх працівників. Але хіба той вайб, який створює компанія не є головнішим за будь-який одяг? Хіба взагалі в модній індустрії йдеться про, власне, штани, футболки, взуття, парфуми? Я впевнена, що ні. І я гаряче переконана, що якщо твоя ідея протирічить еволюції, ти як динозавр, вимреш і покинеш ринок.

#документальне #сша #лгбт

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

Я пишу тексти майже кожен день, а ви можете мене заохотити донатом:

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​Demi Lovato "Holy Fvck" (2022)

Якщо ви скучили за Авріл Лавін і своїм підлітковим віком, то цей альбом Демі Ловато є прекрасною машиною часу. Ні, звісно, з таким описом ніхто не захоче послухати цю платівку. Чому цікавий цей альбом і персона Демі Ловато в сучасному контексті? По-перше, це дійсно дуже хороша ностальгійна робота, стилізована під поп-рок нульових, старт Демі в проектах Disney, і наше щасливе дитинство. По-друге, сама співачка проходить на очах у всього світу якусь неймовірну трансформацію і мені б хотілося про це поговорити окремо, бо вважаю цю репрезентацію дуже важливою для жінок.

За останні 5 років Демі Ловато переживала наркозалежність, зриви, кому, інсульти, лікування, діагностування біполярного розладу, пошук себе в релігіїї, заручини з хорошим хлопцем і їх скасування, кардинальну зміну іміджу, прийняття себе як ЛГБТ-персони, оголошення себе небінарною особистістю з подальшим поверненням до жіночої ідентичності... Здається, я не перерахувала і половини всього. І цього року співачці виповнилося всього 30. Тому особисто я розглядаю її випадок як унікальне навантаження на психіку, через яке людина виборює своє право на самовизначення.

Від героїні тінейджерів до співачки, яка однією піснею спричинила вибух в медіапросторі. Мова йдеться про сингл "29". В тексті Демі дуже детально розповідає про свій досвід стосунків із чоловіком, коли їй було 17, а йому 29. Історія відома, герой її пісні — американський актор Вілмер Вальдеррама, з яким Демі зустрічалася близько шести років. Зараз Демі говорить про те, що відрефлексувала минуле, що хоче застерегти дівчат від таких стосунків, як повні маніпуляцій. І ця пісня викликала бурхливу річку коментарів від дівчат, які проживали подібний досвід, або проживають сьогодні і почуваються використаними. Я знаю мільйон таких історій, коли все закінчилося добре і пара прожила гармонійне життя, так само як знаю і багато прикладів травмованих молодих жінок, про що і співає Демі.

Поза тим, беззаперечним є той факт, що Демі Ловато є однією з найсильніших вокалісток сьогодення, і це абсолютна насолода — слухати її неймовірні мелізми і белтінг. Цікаво, що вся група Демі складається з жінок, що не є дуже типовим, ми звикли бачити бородатих басистів за спиною вокалістки (ще один стереотип). Я раджу, як і завжди дивитися трохи глибше, ніж просто на пісні чи платівки, оскільки, як виявляється між титулованою американською співачкою і багатьма загубленими дівчатами різниця не така вже велика. Чи що, ніхто не відчував себе порожнім, в пошуках відповіді на запитання "Хто я?".

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

#музика #сша #хороший_альбом

Підтримати мене можна підписавшись на Patreon:
https://www.patreon.com/influential_woman

День тих, завдяки кому ми

Вітаю всіх захисників і захисниць України! Цього року як ніколи цей жовтневий день є великим святом, тому що без ЗСУ ми не впораємось. Можливість пити каву, читати нові книжки, дивитись серіали, вигулювати собаку у дворі — це все завдяки їм, справжнім непереможним героям і героїням. Так, іноді бувають чорні дні, але наші збройні сили роблять все, і навіть більше за можливе. Мені хочеться, щоб наступні покоління дітей росли з відчуттям шани і поваги, вдячності та гордості за наші збройні сили. Це наша опора, це наша мапа до мирного "завтра".

Але було би наївно думати, що все змінилося докорінно, що всі зрозуміли, що відбувається. Приміром, Київ, наші дні, величезна компанія з сотнями співробітників. Збирають гроші з дівчат "на 14 октября, чтоб поздравіть мальчіков". Збір йде на десятки тисяч гривень, і ці гроші не задонатять на ЗСУ, ні, на них дівчата будуть "виставляцця" для хлопців і дарувати їм футболки з написом, що вони наші захисники. Лють та сором. Зневага та презирство. Таких не виправить і ракета.

Для мене ЗСУ — символ змін в Україні. Колись армія була найбільшим страхом матерів, задовго до війни, бо боялися не ворогів, а своїх. Дідівщини, принижень, зламаної психіки. Відкупити дитину від армії означало врятувати її, не ламати їй життя. Згодом збройні сили реформувались, стало служити більше жінок, а зараз взагалі відбувається унікальна трансформація! Чого тільки варта низка камінг-аутів серед військових! Армія для суспільства стала символом любові та віри. Нікого не ідеалізую, в будь-якій галузі є люди достойні і недостойні. Але загальносуспільний зріз ставлення має саме таку динаміку як я описала вище.

Все, що я бажаю нам — змогти втримати величезну хвилю довіри, яку суспільство надало ЗСУ. Все, що я бажаю воїнам, незалежно від віку і статі — знайти собі гідне місце в мирному житті, яке неодмінно настане. Не забуваємо, що ЗСУ — не ситуативні герої, це назавжди наш фундамент, наш природній відбір, наш символ відчайдушної, не завжди раціональної любові до України.

Донатимо на ЗСУ, будьмо впертими і непохитними! Все буде Україна!

#впливова_жінка

​​"Свята Евіта" (Santa Evita, 2022, Аргентина, рейтинг IMDB: 6.7)

- Ти завжди була одержима історією Еви Перон! - докоряє мені подруга після того, як я розповідаю, що з нетерпінням очікую на серіал "Свята Евіта".
- Принаймні, це краще, ніж твоя одержимість Евою Браун. - я не залишаюсь у боргу.

Отож, "Свята Евіта". Якщо ви, на відміну від мене, не є з дитинства зачарованими біографією Еви Перон, то я коротко розкажу хто це. Ева була і є видатною особистістю в історії Аргентини, спражньою прижиттєвою легендою. Носила титул "Духовний лідер нації". І так, Ева Перон була першою леді Аргентини, дружиною президента Хуана Перона. Але про нього у всій цій історії ми будемо згадувати не дуже часто. Особа Еви Перон є настільки ж масштабною, наскільки і неоднозначною. Але похитнути її статус ікони вже ніщо не зможе, адже Евіта померла від раку в 33 роки рівно 70 років тому.

Серіал є екранізацією однойменного бестселлера письменника Томаса Елоя Мартінеса, продюсеркою виступила Сальма Хайєк. Далі я мала би написати, що кіно присвячене життю Еви Перон, або, хоча б, історії її ранньої смерті. Але насправді все обертається навколо...тіла померлої. Не дивно, що жінка, яку обожнювали і ненавиділи живою стала об'єктом ледь не релігійного поклоніння і після смерті. Як то кажуть, нам спокій тільки сниться. Це справжня детективна історія із забальзамуванням, виготовленням копій трупа, викраденням тіла. Труна улюблениці Аргентини як метод політичної боротьби... Що ж, такого сюжету ми ще не бачили.

Чи була Ева святою? Звісно, ні. Ева Перон була жорсткою, фанатичною, одержимою владою популісткою. Але, разом з тим, унікальною ораторкою, гіпнотизеркою натовпу, і, зрештою, неканонізованою святою Аргентини. Разом з тим, я не можу не згадати вплив Еви Перон на емансіпацію жінок не лише в своїй країні, а й по всьому південноамериканському континенту. Саме вона змусила суспільство прийняти той факт, що жінка може приймати рішення, з жінкою можна і потрібно радитись, що політика не є справою, яку чоловіки вирішують за закритими дверями кабінетів. І, звісно, Ева активно боролася і, зрештою, домоглася виборчого права для аргентинських жінок.

Окремо хочу сказати, що Наталія Орейро прекрасна в ролі Еви Перон, і точно значно більш переконлива, ніж Мадонна, яка зіграла аргентинку у відомому мюзиклі. У виконанні Орейро Ева вийшла дуже темною, важкою, похмурою жінкою, що лише додало атмосфери в цю моторошну, але надзвичайно захопливу історію. Правду кажуть, іноді життя пише такі сюжети, що навмисно не придумає жоден автор.

#кіно #серіал #аргентина

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

Ящо ви вірите в мене, ця віра взаємна: я вам надзвичайно вдячна за донати і буду продовжувати писати:

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​Піп Вільямс "Загублені слова"

Книга про те, як укладався Оксфордський словник англійської мови на межі 19-го і 20-го століть. Звучить нудно? А якщо інакше: роман про те, що жінка також людина. Про те, що є жіночі слова і навіть, прости господи, фемінітиви. Про права жінки в суспільстві, про вибір "кар'єра чи материнство", про суфражисток. Так краще? Роман "Загублені слова", дія якого відбувається більше ста років тому, вмить стає неймовірно актуальним сьогодні. І так само неочікувано виявляється, що жінки нашого часу переживають схожі історії.

Я вагалася, чи писати огляд на цю книгу, так як вона не перекладена українською. Але коли я побачила, що все паризьке метро завішане рекламою французського видання "Загублених слів" я згадала про цей роман і вирішила, що про цю книгу треба говорити вголос і в Україні. Можливо додаткові згадки в мережі пришвидшать український переклад. Ціннісно для мене це дуже важлива робота, і тому що для мене важливий жіночий рух і тому що я люблю слова і ця тема мені особливо близька.

"Paroles, paroles, paroles" — як співають в легендарній пісні, слова, одні слова. Весь роман Піп Вільямс складаєтся зі слів і не лише буквально. Ті, хто очікують на інтригу і динаміку можуть розчаруватися. Але люди, що закохані в слова, книги, бібліотеки, лексикографію, роботу редакторів — ви зможете оцінити. Так само ця книга буде цікава тим, хто хоче поринути в атмосферу жіночого визвольного руху на самому його початку. Тому що в цій історії чітко прослідковується думка: всі люди рівні, але деякі все ж рівніші. Звичайно, чоловіки.

Письменниця пройшла колосальну дослідницьку роботу з архівами. Більша частина героїв — реальні люди, як реальні і ті події, які згадуються в книзі. Провідником і основною ланкою є вигадана лінія головної героїні. Ось тут автора можна було б звинуватити у тому, що життя у жінки, прямо скажемо, не фонтан. Але хто сказав, що головною героїнею неодмінно має бути умовна Скарлет О'Хара — яскрава, зухвала, активна? Хіба не за це жінки боролись століттями, щоб кожна була почутою? Щоб історія кожної, навіть не видатної, не героїчної жінки мала вагу. Щоб кожна жінка мала право голоса і право на свої власні слова. Слова, які не стануть загубленими.

#книги #австралія

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

Все має бути добровільно і з любові, тож подякувати мені за тексти можна тут:

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​"Мене звати Полі Мюрей" (My Name Is Pauli Murray, 2021, США, рейтинг IMDB: 6.6)

Полі Мюрей — активістка за права чорношкірих, феміністка, гомосексуальна небінарна особистість, правозахисниця і пасторка Єпіскопальної церкви. Після того, як все це проговорюєш, хочеться видихнути. Надто важкий груз для однієї людини, очевидно. Особливо для того, хто народився в 1910-му році. Міс Мюрей боролася проти соціального стандарту "жінки гірші за чоловіків", проти жахливої расової сегрегації, що панувала в США того часу, проти того, щоб проживати своє життя в рамках. Міс Мюрей боролася за своє життя.

Цей документальний фільм прекрасний тим, що він розповідає не лише історію конкретної жінки і її хоробрості, але і пояснює американські соціальні настрої і порядки того часу. Я не можу уявити жииття Полі Мюрей: виховуватись під час свавіль Ку-клус-клана, не мати доступу до освіти, ставати жертвою побутового расизму. Закінчивши коледж в 1933 році, в розпал Великої Депресії, важко навіть уявити, як молодій темношкірій жінці було будувати кар'єру, або, вірніше сказати...виживати?

Ця жінка випередила свій час, але, можливо, без таких жінок наш час був би зовсім інакшим. Полі Мюрей не очікувала на те, що їй щось дадуть, вона домагалася свого і брала все самостійно. Завдячуючи своїй настирливості правозахисниця познайомилась, а згодом, і подружилася з Елеонорою Рузвельт — першою леді США. А з часом Йельський університет назвав на честь Полі Мюрей коледж. Це особлива честь, тому що в коледж дівчина дуже довго не могла потрапити (і тому що жінка, і тому що чорна).

Незважаючи на неможливість повноцінно бути собою, Полі знайшла своє кохання, жінку свого життя. Безумовно, в ті часи такий союз не міг бути легалізованим або відкритим, як і небінарність героїні. Я не думаю, що у Полі вийшло прожити щасливе життя, але однозначно вийшло прожити життя достойне. Знати про вклад таких людей в розвиток цивілізованого суспільства дорівнює вшанувати їх пам'ять, зробити їх безсмертними.

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

#документальне #сша #лгбт

Якщо для вас важливо підтримувати український контент, я буду вам вдячна за натхнення продовжувати:

Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

Про (не)повітряну тривогу

10 жовтня — Всесвітній день психічного здоров’я. Але криваві жахливі обстріли України сьогодні не спонукають покращенню психічного стану. Навпаки, відчуття смерті зовсім близько, розхитує тебе зсередини, подекуди навіть непомітно, тому що "ми ніби вже звикли". Тому що бомби, ракети, обстріли, війна загалом, стали фоном.

У мене тривожний розлад. Діагностований, який я контролюю медикаментозно. Контролюю з різним відсотком успіху, але як би ти не лікувався, через десятки років життя з цим захворюванням ти ніколи не позбавишся його повністю. Але з лютого я вдячна, що я маю тривожний розлад. Інакше зі мною могло би статися будь що.

В чому полягає цей стан? Ви завжди бачите все в найгірших варіантах, в найтемніших відтінках. Ви ніколи не почуваєтесь у безпеці, ніколи не відпочиваєте достатньо, не висипаєтесь, скільки б годин ви не спали. Найгірше — ви завжди дуже усвідомлені, що ніколи не дає розслабитись. І ніколи дійсно означає ніколи.

В якісь моменти ви перетворюєтесь в високофункціонального завжди зібраного на все готового робота, в якого в голові 24/7 йдуть шахові партії. От тільки йдеться не про шахи, а про події в реальному житті. І в жодному з ваших ходів немає хеппі-енду.

Чому я це розповідаю? Мене лякає, що багато людей повертаються в Україну з-за кордону зі словами "вже все налагоджується", мене лякає те, з якою рішучою бравадою сьогодні зустріли мої кияни вибухи. Мене лякає, що ті, хто не знають тривожності, а є оптимістами, безстрашними героями з вірою у те, що "все буде добре", часто стають жертвами цієї війни.

Мій рахунок вже йде на десятки моїх, особисто моїх знайомих, які втратили житло, здоров’я, час, близьких, саме через цю химерну оптимістичну віру "гірше вже не буде". Моя тривожність як диявол за моїм плечем нашіптує, що гірше завжди є куди і скоріше за все, таки буде гірше і страшніше. А цінність людського життя, життя моїх українців я ставлю вище за будь-що. І я ніколи, чуєте, ніколи не хочу бути в цій ситуації тим, хто скаже "а я ж казала".

#впливова_жінка

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

На каналі є зручна навігація за допомогою #:

"Впливова жінка" — це територія толерантності, мультикультурності і відкритості. Знаходьте тут найкращі рекомендації для себе і закохуйтеся в нове ❤️

#кіно — загальний тег для всіх художніх фільмів та серіалів.
#серіал — суто серіали.
#музика — загальний тег для всього навколомузичного.
#хороший_альбом — пластинки, які варті вашої уваги.
#ретро — рубрика про те, що наше уявлення про традиційні цінності часто далеке від того, як все було раніше насправді.
#документальне — документальні фільми та серіали.
#книги — люблю.
#лгбт — колекція знакових, важливих фільмів, серіалів, музики, книг, історій особистостей, завдяки яким палітра цього світу розфарбована в яскраві кольори.
#поп_культура — обговорюємо новини в масовій культурі.
#впливова_жінка — я розмовляю з вами і запрошую вас до діалогу зі мною.

Також є теги-країни, з кожним новим постом географія стає все більш різноманітною:

#аргентина #бельгія #велика_британія #німеччина #греція #данія #ізраїль #індія #італія #ісландія #іспанія #канада #ліван #мексика #нідерланди #норвегія #польща #росія #саудівська_аравія #сша #туреччина #угорщина #україна #фінляндія #франція #швейцарія #швеція

Мого ентузіазму недостатньо для регулярного та інтенсивного наповнення каналу цікавими матеріалами, тому якщо вам подобається те, що я роблю — підтримайте "Впливову жінку".

✅Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058

​​"Ваджда" (Wadjda, 2012, Саудівська Аравія, рейтинг IMDB: 7.5)

Дивовижне кіно про жінок, зняте першою режисеркою з Саудівської Аравії. Прямо скажемо, загалом один з небагатьох фільмів, знятих в цій країні, так як, загальновідомо, що з кіноіндустрією там все не дуже добре. Не так давно, власне і була знята заборона на кінотеатри. Ваджда — це дівчинка 12 років, яка не вписується в традиційне уявлення про дівчат у Саудівській Аравії. Вона носить кеди і джинси, дружить з хлопчиками, мріє їздити на велосипеді, слухає рок-музику. Тобто, поводиться абсолютно зрозуміло, як належить підліткам в будь-якій країні, але лише не в цій, закритій для жіночої свободи.

Мрія про велосипед переслідує Ваджду, і коли в школі оголошують конкурс на найкраще знання Корану, з суттєвою грошовою винагородою, дівчинка вирішує у будь-який спосіб виграти. В цьому фільмі дуже сильно відчувається жіноча режисура, оскільки всі побутові подробиці життя жінок показані дуже м'яко та ненав'язливо. Кожен кадр побудований таким чином, щоб ти міг побачити дещо більше, ніж показано. Ми бачимо і те, як живе мати Ваджди, як родина незадоволена тим, що в них дівчинка, а не хлопчик. Бачимо, як дівчат намагаються зробити байдужими в школі. Разом з тим, жінки, по суті, все одно лишаються один на один зі своїми проблемами, емоціями, і навіть матеріальними труднощами.

Як на мене, "Ваджда" — один з найбільш приємних, добрих, але дуже важливих фільмів, знятих на жіночу тематику. Він відкриває завісу іншого світу, про який у нас більше стереотипів, ніж правдивої інформації. І найголовніше, стрічка знята так, щоб життя, продемонстроване у ній, не здалося глядачеві ні хорошим, ні поганим. Тут немає ні вихваляння, ні осуду. Кожен з нас, в залежності від культурного багажу та досвіду зробить свій особистий висновок.

⬇️ Додаткові матеріали — в коментарях.

#кіно #саудівська_аравія

Я створюю багато контенту для цього каналу і рада, якщо вам цікава моя робота. Спонсорувати нові пости ви можете підписавшись на мій Patreon:
https://www.patreon.com/influential_woman

Розкажіть мені свою нову історію

В той час як все навколо несеться із шаленою швидкістю, ми ніби проживаємо один довгий день. Це відчуття знайоме всім, відчуття постійного очікування, якогось привалу, що ось-ось щось стане зрозуміло та зміниться. Але, оглядаючись назад, можна проаналізувати свої нові сім місяців життя. Це достатній термін для того, щоб пройшов перший шок, друга злість, третя апатія, четверте звикання і так далі. Це достатній час для того, щоб адаптуватися і стати кимось новим. Або ж віднайти себе справжнього. Тому я би хотіла сьогодні підняти тему того нового, що ви переглянули в собі, що ви дізналися про себе, що ви почали собі дозволяти.

Знаю, що більшість із нас жила за принципом "це не чіпай, це на Новий рік". І мова не йде про матеріальні речі, які ми собі не дозволяли. Часто ми в цілому не розуміли, які в нас пріорітети, наше життя без цього страшного струсу було настільки затерто-звичним, що не лишалося місця для рефлексій. А потім у більшості з нас ввімкнувся сортувальний цех: ось це йде на смітник, а це я залишу назавжди, а цю людину я ніколи не відпущу від себе, а от за ці стосунки і боротися не варто. Ніби увімкнувся фільтр, який все показує надто ясно, щоб щось відкладати на потім, залишатися в токсичному оточенні, відмовляти собі в реалізації мрії.

Як у вас? Пішли, нарешті, до психотерапевта? Освідчились в коханні важливій людині? Просто дозволили собі їсти все, що заманеться? Чи, навпаки, вирішили, що саме зараз прийшов час правильного харчування та спорту? Пішли з роботи, яка давно вже не приносить радості? Чи зробили ви за ці сім місяців щось, що ніколи не змогли б усвідомлено собі дозволити раніше?

Під час війни моє уявлення про мене саму, про мої характеристики, про мою особистісь розсипалися на крихти. Всі твердження, що починаються з "я б ніколи" стали безглуздими. Я все життя прожила інтровертом за зачиненими дверима своєї спальні, але на початку війни мені довелося кілька місяців жити в одній кімнаті з дванадцятьма людьми різного віку та статі. І це не стало для мене трагедією, я змогла адаптуватися, хоча ніколи від себе не очікувала нічого подібного.

А ще з початку війни в мене оновилися смакові рецептори. Улюблені страви відійшли на другий план і я стала нав'язливо мріяти, а згодом і купувати те, чого ніколи не любила і не їла в Києві. Наприклад, в моєму київському холодильнику неможливо було знайти йогурти, зараз же я можу їсти їх постійно. Так само я 30 років не їла свіжі ананаси, а сьогодні я можу ніч не спати і крутитись від нестримного бажання вгризтися в ананасну скибочку.

Але буває і зворотній бік всіх цих оновлень: мені часто важко згадати, якою я була. Що я любила? Кого я любила? Що відчувала в різніх ситуаціях? Тому дуже багато зусиль витрачаю на баланс між згадуванням себе минулої і знайомством із собою сьогоднішньою. А у вас як?

#впливова_жінка

Якщо вам не байдужа подальша доля цього каналу, долучайтесь до підтримки комфортним для вас способом. Ставайте спонсором на Patreon або робіть разовий донат на монобанку

Підписатись на Patreon
https://www.patreon.com/influential_woman

🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/5m8F5Eqe29

💳Номер картки Банки
5375 4112 0093 1058