Залітаю в останній вагон новорічних відгуків🤓
В сімʼї головної героїні Мейлін прийнято зустрічати Різвяні свята в гарному будинку, разом з друзями батьків з університету. Нажаль, це свято станнє останнім в цьому гарному та затишному будинку, але це не всі проблеми Мейлін, вона працює на роботі, яку не любить, в особистому житті також відбувається безлад. І ось вже позакінченню свят, коли родина повертається додому в машині головна героїня просить у всісвіта показати їй, зо може зробити її щасливою, і наступної миті машина потрапляє в аварію, а Мейлін прокидається в літаку, в якому вона тільки летить на свята. І так починається її “день бабака” і намагання зробити своє життя щасливим та наповненним.
Вперше читаючи книгу, зрозуміла опис, який раніше читала серед відгуків на інші книги, що персонажі картонні, ось саме так і є. Хотілось казати кожному з них - я вам не вірю!
Мені не вистачило кількості цих повторень, бо здається головна героїня майже одразу зрозуміла, що їй треба робити і не було чогось загадкового. Приблизно третина книги це повтори, а вся рештка історії в одній часовій шкалі. А ще мені не сподобалось, що умовна післямова затягнулась на так багато сторінок, приблизно 20-30.
Похвалити книгу хочеться за дійсно святкову атмосферу, Різдво відчувається в усьому. (атмосфері я більше довіряла ніж кожному з персонажів) А ще прекрасна атмосфера саме сімʼї та дружби, так тепло від їх любові один до одного.
Насправді, якби це не була книга на книжковий клуб, навряд би її дочитала. А так дочитала спеціально, щоб потім казати аргументовано, чому вона мені не сподобалась.
Моя оцінка 5 з 10.