Євген Чубук - Згурівщина 🇺🇦 Telegram-Beiträge

Нагадалося. 24 лютого 2023 р.

24 лютого 2022 року світ мовчазно погодився, що нас більше не має

«Похорон України» символізували приспущені і зняті прапори на посольствах та їх персонал, що спішно покинув країну.

Але найбільша загадка Європи - «Україна» вже понад три роки повномасштабки і дванадцятий рік російсько-української війни чинить опір і не збирається здаватися найбільшому світовому хижаку.

Попри те, що деякі «гаранти і стратегічні союзники» вимушену підтримку України «скільки треба» надавали в форматі аби ми не дай Боже не виграли.

Відтак, вся стратегія підтримки вміщалася між сценаріями «жаху без кінця» до «жахливого кінця», - або тиха непомітна смерть від виснаження, або раптовий інфаркт у вигляді ганебної капітуляції з величезними контрибуціями як покарання за виклик і спротив рішалам світу цього.

Тепер після років страшних бойовищ з безіменного пішака, щоб вижати ми маємо прорватися у ферзі.

Стати Великими.

Регіональним лідером і важливим геополітичним гравцем.

І в цій стратегії головним союзником залишаються своя армія, суспільна синергія, віра в своє призначення і можливість перемоги і воля досягати своїх цілей, - нехай проти нас буде весь світ.

Цю місію здатна реалізувати лише козацька нація і націоналістична держава як би зараз це слово не різало вуха.

В умовах ренесансу імперіалізму, націоналізм як би його не називали в різних країнах залишається головним імунітетом націй від знищення.

Тому робімо як заповідав Микола Міхновський.

«Вперед! Бо нам ні на кого надіятися, і нічого озиратися назад».

Нам точно ніколи і ні перед ким вже не буде соромно…

Головне не складаймо зброю і не припиняймо стріляти.

Бо наша субʼєктність сконцентрована на вістрях наших вогневих засобів.

Тому ми ще повоюємо…

Три роки нашої незламної боротьби. Три роки, як ми тримаємо небо, нищимо ворога і кожним вильотом, кожною місією наближаємо перемогу.

Ця війна навчила нас бути безжальними до ворога і незламними для своїх. Ми вже змінили світ, і ми доведемо справу до кінця.

Вічна пам’ять нашим героям! Вічна слава тим, хто воює! Слава Україні! Разом до перемоги!🇺🇦

Згадаймо! 21 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області захищаючи Україну загинув Бурбела Олексій Миколайович.

Народився 24 листопада 1979 року у с. Войтове, проживав у рідному селі. Серед односельчан, друзів, рідних та колег мав авторитет доброї, світлої та надійної людини.

У 2014-2014 рр. захищав Україну від московського окупанта у Донецькій та Луганській областях.

З перших днів повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року став до лав ЗСУ.

Вічна пам'ять та слава Герою!
Вбитий росією.
Не пробачимо!

22 лютого (за іншими даними 21 лютого) 1942 р. гітлерівцями в Києві у Бабиному Яру було розстріляно близько 40 українських націоналістів

Цього дня були розстріляні поетеса Олена Теліга та її чоловік Михайло Теліга, головний редактор газети «Українське Слово» Іван Рогач, київський бургомістр Володимир Багазій, один з провідних ідеологів-націоналістів Орест Чемеринський більш відомий під під псевдонімом «Ярослав Оршан» та інші.

Перші розстріли учасників підпілля ОУН у Києві розпочалися вже в грудні 1941 р. поблизу Бабиного Яру і тривали до самого кінця окупації міста.

За офіційними даними в 1941–1943 рр. в Бабиному Яру гітлерівців розстріляли 621 оунівця.

Вічна пам'ять борцям за волю України, жертвам комуністичного і нацистського режимів!

Сьогодні на росії день пам'яті Алєксєя Навального. І дивлячись на те, як це все відбувалося (з ментами, затриманнями та іншим трешом який є нормою на болотах) розумієш абсолютно точно: як добре, що Україна - це не росія, а нинішня росія - це те, на шо заслужили росіяни.

А зробити передзамовлення унікальної книги «Недобровільне приєднання: нариси з історії визвольної боротьби поневолених росією народів» можна тут, треба заповнити форму:
https://docs.google.com/forms/d/1P4j_0OMqiCDLAQhS1nYbaAtFni31J018nIkUXrjxANs/edit?usp=drivesdk

Понад півтисячі сторінок героїчної історії спротиву, написаних кровʼю загарбаних але нескорених росією народів. Волзькі татари та чемериси, буряти та якути; карели і помори, нохчі (якщо не знаєте хто це такі, сором вам) і черкеси; саха і чукчі - невідомі історії кількасотлітнього спротиву москві.

Ще декілька днів передзамовленям книга коштує 300 гривень. З 20 лютого почнеться її продаж в мережах загальноукраїнських книгарень за комерційною ціною.

СБУ викрила топового "щура" фсб рф у своїх лавах - керівника Штабу Антитерористичного центру, який працював на цій посаді з 2016 року. У відомстві кажуть, що затримував його особисто Василь Малюк. Гарне фото. Особисто) Якщо "щурі" водяться на найвищих посадах СБУ, то ви собі уявити не можете, що відбувається на місцях. Але це питання часу.

125 років тому, 11 лютого 1900 року у Харкові студенти на «Раді чотирьох» створили Революційну українську партію – першу політичну партію Наддніпрянської України.

Політичною платформою РУП стала брошура адвоката Миколи Міхновського «Самостійна Україна». 100 примірників якої надрукували у Львові. «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна, – йшлося у «Самостійній Україні»,– від Карпатів аж по Кавказ». Це була промова Міхновського, виголошена на Шевченківському святі у Полтаві.

РУП мала осередки у Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові, Лубнах. Після І з’їзду партії, що відбувся 1902 року в Києві, було утворено закордонний комітет у Львові.

Серед чотирьох її засновників були Дмитро Антонович (син історика Володимира Антоновича), Боніфатій Камінський, Левко Мацієвич і Михайло Русов. Поява цієї партії засвідчила перехід української інтелігенція від культурницької до політичної діяльності.

Рівно 3 роки тому Лавров публічно оголосив, що після навчань у Білорусі російські війська не вторгнуться в Україну, а повернуться додому.

До вторгнення російських військ в Україну залишалося 2 тижні.

росіянам вірити НЕ можна. Ніколи!

За 11 років допомоги армії це моя перша подяка. Завжди просив хлопців без формальностей, бо для мене відчуття причетності до української справи - найкраща нагорода. Але справді неочікувана подяка від 5-ї окремої штурмової Київської бригади з рук легендарного Юрка Сиротюка та ще й на Бандерівські читання - це дійсно артефакт та честь. Дякую, товариство, за можливість працювати на українській землі та допомагати нашому війську. Разом до Перемоги!

Повага Юрію Сиротюку, який просто немислимо встигає у складі штурмового підрозділу робити рускіх хорошими, ефективно очолює Українські студії стратегічних досліджень, 11 років поспіль без жодної грантової чи державної допомоги проводить Бандерівські читання, бере участь багатьох надважливих проектах та ще й поєднує це все із активною громадсько-політичною діяльністю. Без перебільшення: Україна стане великою та соборною коли нею керуватимуть такі особистості. І воно так і буде, якщо народ знову не продасть державу за гречку і дешевий газ.