Євген Чубук - Згурівщина 🇺🇦

Голодомор у с. Войтове (Згурівщина, Київська область)

До 1927 р. – село мало назву Витовка. За переказами, давня назва села походить від назви річки, яка колись протікала в його північних околицях і називалась річкою Витовкою.

З 1927 року село почало називатись Войково на честь радянського дипломата П.Л. Войкова, вбитого 7.06.1927 року у Варшаві російським білогвардійцем. До 1927 село мало назву Войтове. Давня назва села походить від назви річки, яка колись протікала в його північних околицях і називалась річкою Витовкою.

У 1927 році було організоване товариство по спільному користуванні машинами. На його базі були організовані ТСОЗИ, потім село поділили на чотири колгоспи: імені Калініна, імені Войкова, імені Хрущова, імені Молотова.

Правлінці цих колгоспів, сільські комуністи і комсомольці, восени і взимку 1932 року вигребли у своїх односельців у рахунок державних поставок усе продовольство і прирекли своїх односельчан, часто навіть близьких родичів, на голодну смерть.

Лише встановлених прізвищ відомо на сьогодні 114, а реальна цифра втрат набагато більша.

Мартиролог жителів с. Войтове – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями Тетері К.І., 1926 р.н.; Кірпи К.К.,1927 р.н.; Дудки Л.А.,1924 р.н., записаними в 2008 р. Міщенко Ю., уч. 10 кл.; Чухліб О., уч. 7 кл.; Шкарупілою О., уч.11 кл.

Бугера Оксана
Буймистер Мотря
Гальоса Гальоса
Гальоса Іван Євгенович
Гапон Гапон
Гапон Сергій
Гойник дитина
Гойник дитина
Гойник Омелько
Гойник Тарас
Гусак
Гусак
Гусак
Гусак
Гусак
Дернівська Марія
Дернівська Олена
Дернівська Олександра
Дернівській Антон
Дернівській Данило
Дернівській Омелько
Дещький Борис
Дзюба Дзюба
Дзюба Агафія Микитівна
Дзюба дитина
Дзюба дитина
Дзюба дитина
Дзюба Лисавета
Дзюба Трохим
Дзюба Якилина
Долина Василь
Долина Іван
Дудка Антон
Дудка дитина
Дудка дитина
Дудка дитина
Дудка дитина
Дудка дитина
Дудка Христина
Дуцка
Дуцка Микола
Зінченко Корній
Іванов
Іванов дитина
Іванов дитина
Іванов дитина
Іванов дитина
Іванова Кисіль
Кисіль
Киченко Лук’ян
Кобал
Кобал Прохор
Коваль Коваль
Коваль Тетяна
Комапшя Тиміш
Комапшя Яків
Короткоручка дитина
Короткоручка дитина
Короткоручка Грицько
Крамаренко Грицько
Крамаренко дитина
Крамаренко дитина
Мащенко Мащенко
Мащенко Мащенко
Мащенко Мащенко
Афанасій
Мащенко Петро
Мокра дитина
Мокра дитина
Мокра Марія
Наконечний
Наконечний
Наконечний
Наконечний
Наконечний
Наконечний
Наконечний
Наконечний
Наконечний Яків Андрійович
Олена Прохорівна
Опанасенко Андрій
Опанасенко Ігнат
Опанасенко Уляна
Опанасенко Олександра
Петро Прохорович
Пивоваренко
Пивоваренко
Пивоваренко
Пивоваренко Яків
Проценко дитина
Проценко дитина
Проценко Макар
Проценко Степан
Рачкин Григорій
Рачкин Микола
Сапожник дитина
Сапожник Іван Іванович
Сапожник Лукера
Хурдепа Василь
Чегуй
Чегуй
Чегуй
Чегуй
Чегуй
Шавло Палажка
Швайдок дитина
Швайдок Петро
Шкаруша дитина
Шкаруша дитина
Шкаруша Лукера

Світла пам’ять невинно убієнним жителям с.Войтове, світла пам'ять усім жертвам Голодомору!
Не пробачимо!

Голодомор у Пасківщині (Згурівщина, Київська область)

В період з 1929 по 1931 роки у Пасківщині було утворено два колгоспи: імені Затонського, де головою колгоспу був Задорожній, та імені Демченка, першим головою якого став С.І. Харченко.

Активну участь в організації колгоспів брала комсомольська організація села, яка нараховувала в своїх рядах 15 комсомольців. Секретарем комсомольської організації був Лука Чередниченко. Саме ці люди були диригентами і виконавцями розкуркулювання в першу чергу дбайливих, умілих селян, які вміли господарювати на землі, таких як Остап Дибань, Лаврін Тимченко, Іван Чупака, Василь Рудько, Іван Харченко та багатьох інших. Вони ж були керівниками бригад по викачуванню хліба, продуктів та майна селян, безпосередніми винуватцями страшного голоду в селі. Люди їли макуху, висівки, лободу, цвіт акації, бур’яни. Траплялись випадки людожерства.

Як свідчить корінний житель с. Пасківщина Григорій Полюлях, лише на одному Окопі (вулиця в селі) померло під час голоду 110 осіб, а взагалі Голодомор 1932-1933 років забрав понад 300 людських життів дорослих і дітей.

Рятуючи матір від голоду, дочка Неговора Парасковія Йосипівна поїхала наміняти хліба, а коли повернулась додому, то стареньку вже поховали. У сім’ї Перепелиці Агафії вимерло 6 осіб – 5 дітей і чоловік. Залишився лише один син Іван.

Оскільки жодних документів про ті події не збереглося, за свідченнями очевидців встановлено 119 прізвищ померлих від голоду.

Мартиролог жителів с. Пасківщина – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями Харченка І.В., 1927 р.н.; Очколяс С.П., 1910 р.н.; Єгорової Н.О., 1926 р.н., записаними в 2008 році Воробей Н.І., зав. бібліотекою.

Гайовий
Гайовий
Гайовий
Гайовий
Гайовий
Гайовий
Гайовий Федір
Голод
Голод
Голод
Голод
Голод
Голод
Голод Гаврило
Даник
Даник
Даник
Даник
Даник
Даник
Даник
Даник
Даник Нечип
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Дибань
Панфіл
Дибань Федір
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш
Кайдаш Іван
Лакиза
Лакиза
Лакиза
Лакиза
Лакиза
Лакиза
Лакиза Семен
Макій
Макій
Макій
Макій
Макій
Макій Дмитро
Очколяс
Очколяс
Очколяс
Очколяс
Очколяс
Очколяс
Очколяс
Очколяс
Очколяс Олексій
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця
Перепелиця Ганна
Перепелиця Орина
Перепелиця Параска
Пшик
Пшик
Пшик
Пшик
Пшик
Пшик
Пшик
Пшик
Пшик
Пшик Олексій
Харченко
Харченко
Харченко
Харченко
Харченко
Харченко
Харченко
Харченко
Харченко
Харченко Григорій
Харченко Степан
Царик
Царик
Царик
Царик
Царик
Царик Павло

Світла пам’ять невинно убієнним жителям Пасківщини, світла пам'ять усім жертвам Голодомору!
Пам’ятаємо!
Не пробачимо!

Пожарський Іван
Панченко Єфросинія
Панішко Петро
Петренко Катерина
Петренко Єфросинія
Петренко Катерина
Петренко Пріська
П’ята Іван
П’ята Григорій Павлович
П’ята Андрій Демидович
Рекеда Федір
Рекеда Якилина
Сахон Іван Павлович
Сахон Григорій
Сахон Марія
Сахон Василь
Сахон Марія
Сахон Павло Павлович
Сахон Іван Павлович
Сахон Василь Павлович
Сахон Віталій Павлович
Сахон Борис Павлович
Середа Олександр
Скоблов Олександр
Скоблов Палажка
Смоленська Катерина Володимирівна
Тищенко Марія
Харченко Анастасія
Харченко Степан
Харченко Якилина
Харченко Микола
Харченко Яків
Харченко Хівря
Харченко Андрій Андрійович
Харченко Марія
Черевата Олександра Охрімівна
Черевата Катерина Охримівна
Шкарупіло Явдоха
Шкарупіло Єфросинія Трохимівна
Шкарупіло Іван Трохимович
Швадченко Уляна Євгенівна
Штихван Прокіп Гнатович
Штихван Олександр Прокопович
Яловка Петро
Яловка Палажка

Світла пам’ять невинно убієнним жителям Нової Оржиці, світла пам'ять усім жертвам Голодомору!
Пам’ятаємо!
Не пробачимо!

Зупиніться, прочитайте, згадайте... Голодомор у Новій Оржиці (Згурівщина, Київська область)

Село вперше згадується в 1700 році. Губернський архів Полтави свідчить, що на початку ХVІІІ століття Яків Безбородько купив землю в Яготинського козака Івана Федоровича Онищенка біля річки Оржиця й на ній заснував хутір Безбородьків. У 20-х роках ХХ століття на зборах громадян було ухвалено назвати село Нова Оржиця.

В 1929-му році було створено два колгоспи: ім. Карла Маркса та ім. Чапаєва.

Місцеві активісти дуже старанно виконували вказівки вищого партійного і державного керівництва. Спочатку розкуркулили 5 сімей: М.С. Куценка, П.Л. Шустя, Г.О. Купрія, К.С. Желаги, М.П.Колесника. Серед зими напівроздягнених, з дітьми на руках вивезли в поле – йдіть у світ широкий. Сім’ї Н.Ф. Мойси, П.Ф. Крилача, П.П. Бабича, К.Ю. Боженка, Г.І. Гойси, О.Н. Желаги також були репресовані. Пізніше повернулися лише Н.Ф. Мойса та О.Н. Желага.

З таким же завзяттям сільські активісти через три роки вигребли у односельців усі продовольчі запаси. На їхній совісті 400 померлих під час Голодомору в 1933 році жителів Нової Оржиці.

М.Н. Момсик за 10 качанів кукурудзи отримала 5 років ув’язнення, П.С. Осьмак – 3 роки за колоски (через кілька днів і помер). Євдокія Кучеренко, глухоніма дівчина, назбирала колосків у полі – засудили матір до 5 років ув’язнення. За подібне ж були засуджені О.М. Сибіренко, Є.Д. Журавська, М.П. Бреус, М.М. Крепець, Г.Ю. Приймак. Були репресовані також два голови колгоспу – С.П. Приймак та О.П. Купрій, обидва отримали по 5 років ув’язнення за те, що пожаліли людей з буряком чи колосками.

За свідченнями старожилів села встановлено 131 прізвище померлих від голоду. Для увічнення пам’яті замучених голодом односельців з ініціативи учителів Шкарупіла О.В., Погребного П.Й. та голови сільської ради Туровця І.Г. ще в 1993 році встановлено пам’ятний знак «Жертвам Голодомору 1933 року».

Мартиролог жителів с. Нова Оржиця – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями Шкарупіло О.В., 1923 р.н.; П’яти А.М., 1926 р.н.; Купрій М.П., 1923 р.н.; Погребної М.Г., 1925 р.н., записаними сільським головою Хижняком О.С. і опублікованими в газеті «Панорама» 12 серпня 2000 р.

Бабич Марко
Бабич Марія
Бабич Федір Маркович
Бабич Петро Маркович
Бабич Петро Павлович
Бабич Сергій
Бабич Ольга
Бабич Михайло
Бабич Тихон Гаврилович
Бабич Марко
Бабич Марія
Бугай Микита Федорович
Бурбела Петро Григор
Бурбела Надія
Бурбела Олена
Бурбела Яким Григорович
Бурбела Григорій Вариванович
Бурбела Євдоха
Бурбела Митрофан
Бурбела Ганна
Бурбела Лукера
Бурбела Семен
Бурбела Олексій
Бугай Марія
Бреус Павло
Бреус Григорій Тихонович
Бреус Ганна
Візір Антон
Візір Векла
Воронін Іван
Воронін Векла
Воронін Микола
Воронін Марія
Воронін Ольга
Гриценко Іван Миколайович
Гриценко Оксана
Гриценко Йовмин
Гриценко Явдоха
Грабко Семен
Грабко Катерина
Желага Ганна
Желага Марія
Желага Оксана
Желага Ларіон Романович
Желага Пимон
Желага Олексій
Желага Прокіп
Зануда Єгор
Зануда Лисавета
Зануда Іван Норович
Задоя Олександр
Іванченко Марія
Іванченко Ганна
Іванченко Катерина
Іванченко Марко Васильович
Іванченко Петро Васильович
Іванченко Василь Маркович
Куценко Данило Олексійович
Куценко Олександр Назарович
Куценко Марина
Крепець Андрій
Коряк Панас
Купрій Івга
Лущій Іван Омелянович
Лущій Василь
Литвяк Федір
Литвяк Ольга
Литвяк Свирид Іванович
Ляскало Палажка
Ляскало Марфа
Метелиця Марія
Метелиця Трохим Сергійович
Метелиця Параска Трохимівна
Метелиця Марія Трохимівна
Овчаренко Марфа
Погребний Ничипор Іванович
Погребна Явдоха Іларіонівна
Погребний Петро Ничипорович
Погребний Дмитро
Погребна Галина
Погребний Олексій
Погребний Григорій Йосипович
Погребний Василь Семенович
Погребна Марина
Погребна Софія
Перекопай Анастасія

Голодомор у Малому Круполі (Згурівщина, Київська область)

Мартиролог жителів с. Малий Крупіль – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями Куси О.М., 1922 р.н.; Куси О.П., 1922 р.н.; Мацько Д.Д., 1923 р.н., записаними у 2008 р. Юндак Г.В., секретарем сільради, та Несторенко Н.О., завідуючим сільським клубом.

Друченко Мар’яна, близько 30 р., за свідченням дочки Друченко Ольги
Друченко Галина, 3 р., за свідченням сестри Друченко Ольги
Головко Іван, 11 р.
Головко Микола, 8 р.
Горбачевська Маруся
Горбачевський Ілля
Мацько Іван Андрійович 4.10.33., 84,
Стадник Федір Омелянович
Стадник Григорій Федорович
Гук Ларіон
Малета Харитина, 19 р.
Щербатко Пилип, 55 р.

Світла пам’ять невинно убієнним жителям Малого Круполя, світла пам'ять усім жертвам Голодомору!
Пам’ятаємо!
Не пробачимо!

Голодомор у Малій Супоївці (Згурівщина, Київська область)

В 1930 році було створено перший колгосп “Боротьба”, який очолив Кийко А.П. Восени 1932 р. все зерно було вивезене з колгоспу, але плану хлібозаготівель село не виконало. Тоді витрушувати все до зернини пішли партійно-комсомольські ударні бригади. Під час Голодомору працюючі колгоспники отримували 200 грамів хліба за один трудодень. Як результат, зі 1445 жителів села померло голодною смертю 254. З них встановлено прізвища лише 11 родин.

Мартиролог жителів с. Мала Супоївка – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями Музиченко М.І.,1926 р.н.; Курочки Н.Я.,1928 р.н., записаними у 2008 р. завідуючою бібліотекою Дуць К.А.

В мартирологу подано прізвище, ім’я, по батькові, рік смерті та вік померлих.

Галушко Іван Павлович, 1932, 29
Галушко Павло Павлович, 1933, 43
Гапоненко Микола Степанович, 1932, 31
Курочка Володимир Якимович, 1933, 25
Курочка Михайло Якимович, 1932, 14
Курочка Параска Якимівна, 1933, 33
Музиченко Артем Степанович, 1932, 34
Музиченко Микола Степанович, 1932, 28
Росохацький Федір Митрофанович, 1932, 52
Тищенко Василь Олександрович,1933, 34

Світла пам’ять невинно убієнним жителям Малої Супоївки, світла пам'ять усім жертвам Голодомору!
Пам’ятаємо!
Не пробачимо!

Привітання з Днем працівників сільського господарства 👆

З Днем працівників сільського господарства!

Україна має споконвічні хліборобські традиції, а любов до рідної землі та невтомна праця на ній завжди поверталися українцям сторицею.

Ми завжди вдосталь вирощували хліба аби нагодувати не лише себе, а й інші народи. Але деяким сусідам завжди було мало. Вони хотіли все задурно - вбиваючи, а не працюючи.

Ми любимо землю свою, бо там наше коріння, бо це земля нашої Нації. За це нас вбивали голодом, кулями та сибірськими таборами. За те, що ми українці!

І завжди це робила московська імперія зла, яка сьогодні називає себе росією. Завжди це робили представники цієї кривавої орди-імперії, які сьогодні називають себе росіянами. Але ми відроджувалися, як те зерно, що впало у землю - в українську найродючішу землю.

Ми вміємо працювати не піднімаючи голови, але коли хтось бере у руки нагайку і зазіхає на найцінніше - нашу землю і свободу, ми піднімаємо голову та боремося. Українці - щедра й відкрита до світу, але нещадна до ворогів нація лицарів-хліборобів. Нам чужого не треба, але свого не віддамо!

Сьогодні ми працюємо і маємо можливість годувати націю лише завдяки українському війську та незламним українським воїнам. Дякую, товариство! Без вас не було би ні землі, ні хліба, ні держави, а можливо вже й не було би української нації. Тому всі ці 10 років ми разом - максимальною допомогою та підтримкою.

Всіх, хто працює на землі, вітаю із сьогоднішнім святом й щиро бажаю многая літа, міцного козацького здоров'я, затишку та лише позитивних емоцій у ваших домівках і, звичайно ж, - миру на ваших нивах! Нехай вони колосяться й приносять щедрі врожаї на благо українцям і на славу Україні!

Любіть землю свою і вона Вам родить! Любіть як маму, боріться за неї як за рідне життя. Бо вона - це не лише те, що нас годує, бо вона - це простір для існування нас - української нації!

З.І. Фото знакове - на фоні донецьких териконів. 2015 рік. Аби нагадати, що Донбас - споконвік і навіки український! І що Донбас - це не лише про вугілля, металургію та коксохім.

Тримаймося купи на своїй Богом даній українській землі! Так переможемо!

Голодомор у Малій Березанці (Згурівщина, Київська область)

При організації 3-х колгоспів: «Заповіт Ілліча», імені Сталіна та імені Тельмана у селі було багато розкуркулень, але під час Голодомору 1932-1933 років керівництво села і місцевих колгоспів людей підтримало. Працюючим видавалися пайки, роздавалася населенню баланда. Тому в порівнянні з навколишніми селами: Черевками, Тамарівкою та деякими іншими Мала Березанка постраждала менше. Але й тут від голоду померло кілька сімей. Встановлено прізвища 8 скошених голодом жителів села.

Мартиролог жителів с. Мала Березанка – жертв Голодомору 1932-1933 рр. укладений за свідченнями Панченко Л.П., 1924 р.н.; Козоріз М.П., 1922 р.н.; Горобей Н.О., 1920 р.н., записаними Коханевич Н.К., директором СБК, та за виданням «Історичні екскурси Згурівщини» (редколегія Н. Нечипорук, В. Янішевський, В. Баран та ін.,1996 рік, сторінки 65-72).

Больбот Петро
Больбот Поліект
Больбот Порфир
Горобей Ілько
Мринський Григорій – приблизно 60 років
Мринська Марина – приблизно 60 років
Зуєвич Архип – приблизно 60 років
Зуєвич Марія – приблизно 60 років
Зуєвич Марія – приблизно 80 років
Зуєвич Григорій – 2 роки
Зуєвич Марія – 4 роки
Орел
Орел Севастьян
Орел Тихон

Світла пам’ять невинно убієнним жителям Малої Березанки, світла пам'ять усім жертвам Голодомору!
Пам’ятаємо!
Не пробачимо!

Голодомор у Любомирівці (Згурівщина, Київська область)

Село засноване жителями Лизогубової Слободи навесні 1928 року. Це були брати Василь та Микола Головані, інші селяни. Невдовзі над річкою Оржицею з’явився Слобідський Виселок. Згодом, на сході, люди дали назву селу Право Жовтня, оскільки свої земельні наділи переселенці одержали внаслідок жовтневої революції 1917 року.

У 1930 році було відкрито школу. Навесні 1930 року в Лизогубовій Слободі почалася масова колективізація. Встановлено прізвища 13-ти розкуркулених. Хто не хотів вступати в колгосп, того виселяли з села. Господарство очолив Яків Марченко.

У 1933 році в селі створено колгосп ім. Дзержинського. Головою правління обрано Івана Довгопола. Потім цю посаду обіймали Маркіян Забережний, Герасим Каліберда, Іван Гета та інші.

Внаслідок того, що восени і взимку 1932 року у селян були відібрані всі продовольчі запаси, спалахнув страшний голод. Людей померло багато, але на сьогодні встановлено прізвища лише 13-х померлих від голоду.

Мартиролог жителів с. Любомирівка (кол. Право Жовтня) – жертв Голодомору 1932-1933 року укладений за свідченнями Бабенко А.І, 1912 р.н.; Чабей Г.Г., 1922 р.н., записаними в 2008 році Мельник Н.І., директором СБК.

Бабенко Михайло Петрович, 1933 рік
Довгопол Лаврін Сергійович, 1932 рік
Довгопол Уляна Михайлівна, 1933 рік
Кошіль Оксана Василівна, 1933 рік
Кошіль Опанас Герасимович, 1932 рік
Кузьменко Володимир Олегович,1932 рік
Музика Клим Володимирович, 1933 рік
Олещенко Кузьма Васильович, 1933 рік
Олещенко Михайло Григорович,1932 рік
Пантелусь Іван Семенович, 1932 рік
Пантелусь Семен Миколайович,1933 рік
Хрущ Яків Тимофійович, 1932 рік
Шевченко Михайло Миколайович,1932 рік

Світла пам’ять невинно убієнним жителям Любомирівки, світла пам'ять усім жертвам Голодомору!
Пам’ятаємо!
Не пробачимо!

Сукур Тимофій
Сулима
Сулима
Сулима
Сулима Гаврило
Сулима дитина
Сулима дитина
Сулима дитина
Сулима дитина
Сябро
Сябро
Сябро
Сябро Маруся
Сябро Настя
Таран
Таран
Таран
Таран
Таран
Терентійович
Терешко
Терешко
Терешко
Тосенко
Тосенко
Тосенко
Тосенко Дмитро
Трощинсьий
Трощинський
Трощинський
Трощинський
Трощинський
Чмир
Чмир
Чмир
Чмир
Чмир
Чмир
Шевченко Андрій Іванович
Шевченко Григорій Іванович
Шевченко Іван
Яловнича
Яловнича
Яловнича
Яловничий

Світла пам’ять невинно убієнним жителям Лизогубової Слободи, світла пам'ять усім жертвам Голодомору!
Пам’ятаємо!
Не пробачимо!

Голодомор у Лизогубовій Слободі

Село носить ім’я свого засновника Лизогуба Я.К., який отримав наприкінці ХVII ст. «cлобідні» землі.

В 1929 році в селі було створено колгосп імені Любченка, першим головою якого обрали А. К. Задорожнього – згодом головного керівника по викачуванню хліба із селян. За його вказівками активісти забирали в односельців не лише зерно і худобу, а й інші продукти, одяг, побутові предмети. Цим людям видавали трохи хліба і раз на день – їсти. За свідченнями очевидців - особливо старались молоді комсомолки Чепіль Марія, Яловича Марфа, Дрофа У.

До 1932 року в селі налічувалось більше 500 дворів, понад 1500 жителів. В період Голодомору 1932- 1933 років до 700 жителів села померло від голоду, майже половина дворів спорожніла. Вимирали цілими сім’ями. Померлих ховали на кладовищах в спеціально викопаних ямах, а інколи і вдома на городах.

За допомогою селян похилого віку, які пережили Голодомор і пам’ятали ті страшні події, були складені списки з 218 прізвищ закатованих голодом односельців та знайдені місця, де похована основна кількість померлих під час Голодомору.

Мартиролог жителів с. Лизогубова Слобода – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями Недобор В.І., 1925 р.н.; Голованя О.І., 1921 р.н.; Мартиненко О.В., 1922 р.н., записаними Бровченко К.В., директором СБК, та Ревич Т.М., завідуючою бібліотекою.

Бакум Гаврило
Битюк
Битюк
Битюк Євдокія
Битюк Іван
Бобиха
Бобиха
Бобиха
Бобиха Христя
Бондаренко
Бондаренко
Бондаренко
Бондаренко
Бугай
Бугай
Бугай
Бугай
Бугай
Бугай
Бугай
Бугай
Бугай Грицько
Веребей
Веребей
Веребей
Веребей
Веребей
Веребей
Веребей
Веребей Павло Вич, 12 років
Гета дитина
Гета Іван
Гета Петро Павлович
Гета дитина
Гета дитина
Головань
Головань
Головань
Головань
Головань
Головань
Головань
Головань
Головань
Головань
Головань
Головань
Головата Галина Федотівна
Головата Маруся Федотівна
Головата Марфа
Головата дитина
Головата дитина
Головатий
Головатий Володим. Максимович, 4 роки
Головатий Григорій Ничипорович, 38 років
Головатий Іван Федотович
Головатий Микола Федотович
Головатий Олександр Федотович
Головатий Петро Максимович, 3 роки
Головатий Федір Ничипорович, 36 років
Довгопіл Кирило
Дрофа
Дрофа
Дрофа
Дрофа
Дрофа
Завертайло Віра Іванівна, 2 роки
Завертайло Галина Іванівна, 1 рік
Завертайло Григорій Іванович, 3 роки
Задорожний
Задорожний
Задорожний
Задорожній Микола Якович, 5 років
Задорожня Ольга Яківна, 10 років
Зеленський
Зеленський
Зеленський
Зеленський
Зеленський
Калаберда Антон
Калаберда Євдоха
Калаберда Петро
Книш
Книш
Книш
Книш
Книш
Книш
Книш
Книш
Книш
Книш
Книш
Книш
Кошіль
Кошіль
Кошіль
Кошіль Віра Миколаївна, 8 років
Кошіль Володимир
Кошіль Володимир Миколайович
Кошіль Іван Володимирович
Кошіль Корній
Кошіль Микола Володимирович
Кошіль Микола Омелянович, 39 років
Кошіль Надія Миколаївна, 7 років
Кошіль Ніна Миколаївна, 6 років
Кошіль Тетяна
Литвиненко
Литвиненко
Литвиненко
Литвиненко
Литвиненко
Лущій
Лущій
Лущій
Лущій
Лущій
Лущій
Лущій
Лущій
Молодченко Петро
Молодченко Микола Петрович
Павлюченко
Павлюченко
Павлюченко дитина
Павлюченко дитина
Павлюченко дитина
Павлюченко дитина
Павлюченко дитина
Павлюченко Олександра
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван
Панійван Василь
Панійван дитина
Панійван дитина
Панійван дитина
Панійван дитина
Панійван Іван
Пантелусь
Пантелусь
Пантелусь
Пантелусь
Пономаренко
Пономаренко
Пономаренко
Пономаренко
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Пустовий
Рудомина Наталка
Рудомина Афанасій
Рудомина Настя
Сема Андрій, 7 років
Сема Ганна
Сема Пилип Степанович