Центр сучасної культури у Дніпрі

​​Експериментальна студія — найменший та водночас найбільш багатофункціональний простір DCCC.

Це приміщення на 2 поверсі поруч із Блакитною залою, яке вже декілька разів змінювало своє призначення. Тут була тимчасова бібліотека та коворкінг, проходили резиденції, поп-ап виставки та перформанси.

Ми постійно тестували це приміщення, шукаючи, чим його можна заповнити. І такий шлях привів нас до формату Експериментальної студії як простору, де можуть проходити різного формату події з фокусом на роботі з молодими митцями.

Пропонуємо й вам стати частиною історії Експериментальної студії — втілити свою ідею в цьому просторі. Це може бути перформанс, музична подія, майстерня, виставка, поетичні читання тощо.

Ми надамо:
— простір для вашого проєкту;
— кураторську підтримку;
— мінімально необхідну техніку;
— допомогу з монтажем чи іншими роботами (за потреби).

Проєкти для Експериментальної студії проходитимуть попередній відбір — про результати ми повідомимо вам на електронну пошту.

Щоб запропонувати свою ідею для Експериментальної студії, заповнюйте форму до 20 лютого включно.

​​Подовжуємо виставку «Кому ж іще те поле дороге?» до 1 березня.

Експозиція побудована навколо теми зв'язку з рідною землею та втрати доступу до неї через зміни клімату, військові дії чи екстенсивне сільське господарство.

Тут ви можете побачити фото, що документують роботу українських аграріїв під час повномасштабної війни; відеоесеї про пам'ять, експлуатування природи, деколонізацію та стирання ідентичності; репортаж з Інституту рослинництва ім. В. Юр’єва у Харкові, співробітники якого отримали насіння українського стародавнього сорту пшениці; відео з дронів, живопис та інші роботи.

Учасники та учасниці: Олександр Населенко, Василь Ткаченко (Лях), Андрій Ступак, Самаа Емад, Назіра Карімі, Ірина Лоскот, Діа Мрад, Нур Уайда, Діана Халілова, Дарця Цимбалюк, Сана Шахмурадова Танська.

Кураторки: Катерина Русецька, Діана Халілова, Сіселі Фаррер, Лора Мансфілд.

Побачити експозицію можна у виставковому просторі на 2 поверсі з вівторка по суботу 12:00-19:00. Вхід вільний.

Виставка створена у співпраці з артцентром Hospitalfield House та Feast Journal. За підтримки програми UK/UA Creative Partnerships, розробленої Британською Радою у партнерстві з Українським інститутом.

​​Поділіться своїм баченням нашої роботи та культурного ландшафту Дніпра.

Востаннє ми запрошували вас це зробити на початку 2022 року, але так і не встигли опрацювати відповіді через початок повномасштабної війни. Нещодавно ми все ж повернулися до цього опитування, подивилися ваші коментарі й побажання. Виявилося, що деякі з них нам вдалося навіть реалізувати: розширити кінопрограму, запустити мистецькі та перформативні резиденції, освітні курси, серію лекцій про Дніпро. Багато з чим плануємо працювати й надалі.

Останні три роки ми переважно діяли ситуативно, намагаючись вижити як культурна інституція, бути корисними тут і зараз. У 2022 році створили тимчасовий соціальний хаб, де робили події для місцевих та тих, хто вимушений був переїхати до Дніпра через війну.

Вже у 2023-му почали поступово повертатися до інституційної діяльності, фокусуючись на дослідженні контекстів міста та локальної ідентичності, а також підтримці культурних діячів у прифронтових регіонах, зокрема й у Дніпрі. Минулого року продовжили працювати з цими темами та навіть відкрили власний кінотеатр.

Все це ми робимо, аби розвивати Дніпро, робити його видимим на культурній мапі Європи та світу.

І зараз ми б знов хотіли вас попросити допомогти нам рухатися далі, покращувати свою діяльність, бути цікавою й корисною культурною інституцією та головне — змінювати наше місто. Розкажіть про те, що б ви хотіли бачити в DCCC, чим вас надихає та засмучує Дніпро, чого вам не вистачає у його культурному житті.

Це дозволить нам зрозуміти, що вас цікавить та непокоїть, і з чим надалі треба більше працювати, щоб культурний ландшафт Дніпра розвивався.

Заповнюйте форму за посиланням.

Будемо вдячні за ваші думки та відповіді 🌾

​​Сьогодні о 18:30 — перший кінопоказ цього року.

Дивимось фільм «Клондайк» Марини Ер Горбач.

Це історія про три дні з життя родини, яка опинилась перед складним вибором: чи можуть близькі люди з різним минулим іти у спільне майбутнє. Все це відбувається під час початку російсько-української війни та збиття літака МН-17 в липні 2014 року.

«Клондайк» — лауреат кінофестивалів «Санденс» і «Берлінале».

Вхід вільний, для участі реєструйтеся.

​​Долучайтесь до відкриття виставки World Press Photo вже у середу о 18:30.

У галереї Артсвіт та на 1 поверсі DCCC будуть представлені 129 фотографій, які документують війну, протести, міграційні й кліматичні кризи та інші важливі події 2023 року. Усі фото — переможці регіональних конкурсів у номінаціях «Довгостроковий проєкт», «Відкритий формат» та дві спеціальні відзнаки.

Крім інших робіт, на виставці можна буде побачити дві серії з України. Це проєкт Йоганни Марії Фріц «Гребля Каховської ГЕС: повінь у зоні бойових дій», що показує евакуацію цивільних. А також серія української фотографки Юлії Кочетової «Війна — це особисте», у якій зібрані фото, поезія, відео та музика, що показують війну через особистий досвід.

Виставка триватиме до 22 лютого: вівторок-субота, 12:00-19:00.
Вхід з боку Успенської площі.

Вхід вільний.

Подія в Україні відбувається за підтримки Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Ukraine. Партнери виставки — Odesa Photo Days Festival.

​​Поновлюємо покази в кінотеатрі.

Протягом цього місяця дивимось такі стрічки:

— «Клондайк» (Марина Ер Горбач, 2022, 100 хв)

Події фільму розгортаються у липні 2014 року у Донецькій області, де Ірка та Толік чекають на дитину. Брат жінки має проукраїнські погляди та постійно свариться з Толіком, який підтримує друзів-сепаратистів. Ірка відмовляється від евакуації, навіть коли село захоплюють, а поруч росіяни збивають цивільний літак MH-17. Пара вважає, що новини з телевізора їх не стосуються, але все це докорінно змінює їхнє життя.
Реєстрація.

— «Погляд на Україну» (Мо Штебе, 2024, 35 хв)

Це документальний фільм, присвячений українській молоді, яка живе з ВІЛ. Він розповідає історії кількох молодих українців, які стикаються з упередженнями та захищають свої права.
Реєстрація.

— «Любов, брехня та кровопролиття» (Роуз Ґласс, 2024, 104 хв)

За сюжетом, відлюдькувата менеджерка тренажерного залу Лу стає близькою з амбітною бодибілдеркою Джекі, яка в гонитві за мрією прямує у Вегас. Їхня пристрасть виливається в небезпечну пригоду, що затягне їх обох у тенета злочинних зв’язків.
Реєстрація.

Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.

Фільми «Клондайк» та «Любов, брехня та кровопролиття» надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».

​​Після повернення з канікул почали планувати нову програму.

Під час війни це доволі складно робити навіть на рік, але ми намагаємось продовжувати свою діяльність, бути частиною змін у Дніпрі, дивитися у майбутнє з надією й оптимізмом.

Цього року плануємо фокусуватися на темах меморіалізації, інклюзивності та безбар'єрності, досліджувати локальне та підтримувати місцевих культурних діячів. У просторах готуємо виставки, лекційну та кінопрограму.

Цьогоріч для нас, як і завжди, буде важливою співпраця з іншими інституціями. Будемо розширювати її на локальному, національному та міжнародному рівнях — робити спільні проєкти з давніми та новими партнерами. Також хочемо більше взаємодіяти з інституціями та ініціативами в місті.

Одним із наших завдань на 2025-й залишається презентація сучасної культури Дніпра в інших містах, зокрема, за кордоном. Сподіваємось, що буде більше можливостей для цього.

А поки ми працюємо над новою програмою, ви можете відвідати у нас на 2 поверсі виставку «Кому ж іще те поле дороге?».

Фото з події «І я дивлюсь на близьке місто».

​​Сьогодні останній день нашої роботи перед різдвяними канікулами.

16:00 — розмова з митцем та фотографом
Олександром Населенком, фотосерія якого представлена на виставці «Кому ж іще те поле дороге?» (2 поверх, виставковий простір).

16:30 — розмова з командою Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3 про те, як робити DIY-фестиваль та не зупинитися після першого року (кінотеатр).

18:00 — ретроспектива Івано-Франківського відеоарту (кінотеатр).

20:00 — показ фільмів-переможців конкурсних програм І-ФМФКМ 4:3 (кінотеатр).

До 19:00 також можна відвідати виставки «Кому ж іще те поле дороге?» (виставковий простір) та «Павло попаси короову» (галерея Артсвіт).

Вхід вільний.
На події в кінотеатрі потрібно зареєструватися.

​​Ми йдемо на канікули.

22 грудня — останній день, коли до нас можна завітати цього року. Далі на нашу команду чекають короткі різдвяні канікули, з яких повернемось вже 7 січня.

Цього тижня ви можете відвідати декілька подій: виставку «Кому ж іще те поле дороге?», експозицію «Павло попаси короову» (галерея Артсвіт), ком'юніті кухню, покази Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3 в кінотеатрі та розмову з митцем Олександром Населенком.

Гарних та спокійних свят!
Побачимось наступного року ❤️

На фото — виставка «Кому ж іще те поле дороге?».

​​Цими вихідними до нас завітає Івано-Франківський міжнародний фестиваль короткого метру 4:3.

Ви побачите експериментальні міжнародні стрічки, один із найвидатніших українських фільмів «Хліб» з музичним супроводом (у записі), ретроспективу франківського відеоарту та найкращі конкурсні короткометражки цьогорічного фестивалю.

Також поговоримо з командою І-ФМФКМ 4:3 про те, як не зупинитися після першого року DIY-фестивалю.

Вхід вільний, за реєстрацією.

Фото — кадр з фільму «Хліб».

​​Запрошуємо на розмову з художником та фотографом Олександром Населенком у неділю о 16:00.

На виставці «Кому ж іще те поле дороге?» представлена частина фотосерії «Земля», над якою автор працював у 2022 році. Вона зображує працю українських аграріїв під час повномасштабного вторгнення.

На зустрічі Олександр розповість історію виникнення фотосерії, а також про образ землі/земного у своїй мистецькій практиці. Модеруватиме розмову співкураторка виставки Діана Халілова.

Вхід вільний, без реєстрації.

Подія відбудеться у виставковому просторі на 2 поверсі.

​​Знайомство з пермакультурною та Slow Food спільнотами у Дніпрі — вже цієї суботи на ком'юніті кухні.

Вирощувати їжу за принципами пермакультури означає враховувати усі процеси, які відбуваються в екосистемі, та вести господарство без шкоди довкіллю. Slow Food — це міжнародний рух, головна мета якого — захистити кулінарну спадщину спільнот, які цей рух представляють.

Детальніше про концепції пермакультури та Slow Food розкажуть пермакультурна дизайнерка Лілія Моруга та фермерка, засновниця молочного господарства «Фільварок» Поліна Жовтяк.

Вхід вільний. Для участі реєструйтеся.

Кількість місць обмежена.

​​Відлуння Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3 — наступного тижня в кінотеатрі DCCC.

Програма складається з експериментальних українських та міжнародних стрічок: короткометражних та повнометражних, німих та звукових, аналогових та диджитальних, ігрових та неігрових, кіно та відео-арту.

21 грудня
18:00
Чи знайдеться нам місце в цьому кадрі: спеціальна міжнародна програма експериментального кіно

Аналогова зйомка передбачала лімітованість спроможностей носія, тоді як цифрова ера значно примножила кількість створених кадрів. Програма експериментального кіно ставить запитання: як не загубити себе та помітити особистість у диджитальному просторі?

19:30
Хліб (Микола Шпиковський, 1929)

Попри свою трагічну долю, «Хліб» є одним з найвидатніших українських фільмів доби німого кіно, цінним свідченням про життя в Україні у період початку радянської окупації. Фільм буде показано з новим музичним супроводом франківського гурту «Злипні» (в записі).

22 грудня
16:30
DIY фестиваль: розмова про те, як не зупинитися після першого року, посилаючись на досвід І-ФМФКМ 4:3

І-ФМФКМ 4:3 проводиться вже четвертий рік. Часто фестивалі, особливо DIY, тривають недовго: не знаходять фінансування в якийсь рік, розпадається команда або ж організатори просто втомлюються. Цей фестиваль попри всі труднощі проходить далі, то як він розвивається та як змінився за ці роки?

Учасниці: фестивальна координаторка Софія Слюсаренко та кураторка ретроспективи Івано-Франківського відео-арту Анна Потьомкіна.

18:00
About Faith: ретроспектива Івано-Франківського відео-арту

Назва ретроспективи натхненна роботою Ростислава Котерліна — одного з піонерів відео-арту в місті. У програмі буде багато про циклічність, спостереження та віру як особливий спосіб говорити про важливе через покоління.

20:00
Best of Fest: фільми-переможці конкурсних програм

Широкий зріз нових національних та міжнародних стрічок з різним поглядом на природу формату зображення 4:3 та інноваційність в підході до створення короткого метру. Це програма найкращих конкурсних фільмів цьогорічного фестивалю за думкою журі.

Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.

​​У вівторок о 17:30 проводимо воркшоп, присвячений переосмисленню модульних укриттів Дніпра.

Разом з польським митцем та куратором Мацеєм Здановичем ви зможете обговорити поточний стан укриттів, їхнє символічне значення та потенціал для трансформації в інклюзивні спільні простори.

Через розмови та візуальний аналіз ми спробуємо поміркувати над тим, що означає «укриття» поза контекстом фізичного виживання; уявимо, як ці порожні споруди можуть стати символами спільної надії.

Під час воркшопу ви зможете:
— обговорити емоційне, культурне та символічне значення міських укриттів;
— поділитися особистими історіями та ідеями щодо громадських просторів Дніпра;
— дослідити можливості для перетворення укриттів на дружні та інклюзивні місця;
— створити ескізи, мапи та символічні концепції для майбутніх художніх втручань.

Взяти участь можуть митці, студенти, дослідники, урбаністи, дизайнери та всі, хто зацікавлений у формуванні просторового ландшафту міста.

Мова воркшопу — англійська з українським перекладом.

Для участі реєструйтеся. Кількість місць обмежена.

Мацей Зданович — польський мультидисциплінарний митець, куратор мистецьких та соціально ангажованих проєктів, викладач факультету мистецтв Університету Яна Кохановського в Кельце. Досліджує теми пам’яті, наративів постпам'яті та колективної ідентичності.

​​Наступного тижня в кінотеатрі — стрічка про красу буденності та драма про «банальність зла».

— «Зона інтересу» (Джонатан Ґлейзер, 2023, 105 хв)

«Зону інтересу» часто називають фільмом про Голокост без Голокосту. За сюжетом, чоловік із дружиною будують оселю мрії — з затишним садом, дорогими пожитками, родинними вечорами за читанням із дітьми. І тільки високий паркан нагадує, що поруч з їхнім райським куточком стоїть концтабір, де чоловік працює комендантом.

Стрічка підкреслює те, що небажання помічати жахи у кількох метрах від тебе також є вибором.
Реєстрація.

— «Ідеальні дні» (Вім Вендерс, 2024, 123 хв)

Нова робота Віма Вендерса розповідає про Хіраяму — прибиральника туалетів у Токіо. Він повністю задоволений своїм простим життям: дотримується розпорядку дня, а вільний час присвячує слуханню рок-музики, читанню книг та вирощуванню дерев.

«Ідеальні дні» — це поема, яка оспівує буденність та красу життя.
Реєстрація.

Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».

​​Друкований журнал ПОМІЖ отримав гран-прі конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2024» від Книжкового Арсеналу.

Також видання перемогло в категорії «Утилітарна книга».

ПОМІЖ — це журнал про Дніпро та навколо, який видали наші співзасновники, організація Культура Медіальна. Видання присвячене місту, його історії, культурі, повсякденності, мешканцям та мешканкам.

У ньому зібрані матеріали про Дніпро, вірші дніпровських поетів/-ок, світлини локальних фотографів/-ок та ілюстрації від митців/мисткинь.

Над дизайном першого випуску ПОМІЖ працював Саша Биченко (студія Kultura). Журнал надрукований у незвичайний спосіб — із заміною звичних фарб на інші відтінки.

Замовити журнал можна буде згодом на сторінках медіа у соцмережах.

Радіємо за команду ПОМІЖ та дякуємо усім, хто долучився до створення видання про Дніпро!

У листопаді ми провели резиденцію «Робоча група — звук».

Цей проєкт об'єднав саунд-артист_ок та дослідни_ць звуку, які протягом місяця працювали разом з куратором та митцем Клеменсом Пулом.

На зустрічах учасни_ці обговорювали те, як війна вплинула на нашу чутливість до звуків та їхнє сприйняття; як записувати звуки навколишнього та використовувати польові записи у своїй роботі.

Протягом резиденції також проходили відкриті івенти, де до взаємодії зі звуком могли долучити всі охочі. Кульмінацією проєкту стала фінальна подія, яка поєднала звукові інсталяції, виступи, аудіопрогулянку та саунд-перформанси.

У своїх проєктах учасни_ці резиденції досліджували тишу та звуковий аскетизм, терапевтичну функцію музики, сни та міський простір, втрачені звуки та плинність пам’яті, фоновий шум та персональні аудіальні досвіди.

Учасни_ці резиденції: Олександр Супрун, Олексій Подать, Анастасія Горбаньова, Аліна Штефан, Олексій Шевченко, Юрій Буличов.

Фото Олени Місюри.

​​10-14 грудня дивимось в кінотеатрі стрічки про один День Незалежності очима різних мешканців України, плавучий психіатричний заклад у центрі Парижу, дружбу та кохання учнів школи №3 на Донеччині.

«День Незалежності» (Володимир Тихий, 2023, 79 хв)

Фільм показує День Незалежності очима людей, відповідальних за ввімкнення сигналу тривоги в столиці, «пляжних» патрульних з Одеси, операторки протитанкового комплексу, мінометної батареї, штурмовика ЗСУ, 14-річної прибиральниці пабу в Харкові, художниці з Києва та народного депутата, який стояв у витоків проголошення незалежності України.
Реєстрація.

«На Адаманті» (Ніколя Філібер, 2023, 109 хв)

«Адамант» — це унікальний психіатричний лікувальний центр: плавуча споруда, розташована на Сені в самому центрі Парижа. Заклад приймає дорослих, які страждають на психічні розлади, пропонуючи їм вид догляду, який вкорінить їх у часі та просторі й допоможе відновитися. Команда, що керує ним, намагається якнайкраще протистояти знелюдненню психіатрії.
Реєстрація.

«Школа №3» (Ґеорґ Жено, Ліза Сміт, 2016, 116 хв)

Історія дорослішання 13 підлітків зі школи №3 містечка Миколаївка на Донеччині. Фільм вибудований на їхніх відкритих монологах паралельно з реальним життям. Період, зображений у фільмі, — це межа між війною та миром, дитинством та дорослим життям. Це стрічка про дружбу, перше кохання та плани на майбутнє.
Реєстрація.

Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».

​​6-8 грудня проводимо покази Нового німецького кіно.

Це традиційний поглиблений експрес-курс останніх подій у кінематографі Німеччини та один із найстарших українських кінооглядів. Ви побачите добірку головних прем'єр року та одну з найвідоміших робіт сучасного класика Віма Вендерса.

6.12 / 18:30
Все, чим ти є / Alle die Du bist
Міхаель Феттер Натанскі (2024, 108 хв)

Надін, самотня мати, влаштовується працювати на фабрику, де закохується в імпульсивного Пауля. Сім років потому їхнє кохання згасає, а робота опиняється під загрозою. Надін відчайдушно намагається відродити ті якості, які колись бачила в чоловікові, балансуючи між реальністю та своїми ідеалізованими спогадами про початок їхніх стосунків.
Реєстрація.

7.12 / 18:30
Небо над Берліном / Der Himmel über Berlin
Вім Вендерс (1987/2024, 128 хв)

Відреставрована версія культового фільму Віма Вендерса, що розповідає про життя двох ангелів у розділеному Берліні. Вони бачать світ у чорно-білих тонах, не відчуваючи ні болю, ні радості. Зустріч з цирковою акробаткою змінює це — один з ангелів починає мріяти про кольори, дотики та смаки людського життя.
Реєстрація.

8.12 / 18:30
Вмирання / Sterben
Маттіас Ґлазнер (2024, 180 хв)

Сім'я Луніс давно втратила родинні зв'язки, але смерть змушує їх знову зустрітися. Ліссі дізнається про смертельний діагноз, а її діти опиняються в епіцентрі власних драм: син працює над композицією «Вмирання», донька тим часом тоне в алкоголі та романі з одруженим чоловіком. Перед обличчям смерті ця родина намагається знайти спосіб примиритися з життям і одне з одним.
Реєстрація.

Мова фільмів: мова оригіналу з українськими субтитрами.

Вхід вільний, за попередньою реєстрацією. Кількість місць обмежена.

Фестиваль проводиться Goethe-Institut в Україні спільно з компанією «Артхаус Трафік» за підтримки генерального партнера German Films та офіційного партнера ProCredit Bank.

Приєднуйтесь зараз до презентації результатів резиденції «Робоча група — звук». У програмі — музичні виступи, саунд-перформанси, аудіопрогулянка та звукові інсталяції.

Подія триватиме до 20:00, вхід вільний.

Учасни_ці резиденції: Олександр Супрун, Олексій Подать, Анастасія Горбаньова, Аліна Штефан, Олексій Шевченко, Юрій Буличов.

​​7 грудня о 15:00 відкриваємо поп-ап виставку «Теперішнє непросте» та презентуємо зін резиденції для молодих митців.

Виставка зібрала роботи митців та мисткинь, які протягом вересня-жовтня брали участь у художній резиденції DCCC. Об'єднує експозицію відчуття часу та дійсності, циклічність та плинність, над якими міркували резиденти. Вона не має єдиного візуального мотиву — кожен розповідає власну історію.

Центром виставки є зін, що є виданням без кінця й початку, без змісту й обкладинки. Кожний лист присвячений окремому автору й авторці, що описують свої практики.

Відсутність ієрархії виражає взаємоповагу, поєднання різних медіа в одній площині. Це підкреслює й форма зіну — млин, лопаті і сонце водночас. З однієї спільної точки кожен рухається у своєму напрямку, будучи при цьому окремим елементом культури.

Під час відкриття учасники й учасниці розкажуть про зін та поділяться власним досвідом перебування на резиденції.

Учасни_ці резиденції: Соф'я-Любов Алексіна, Бо, Марія Авула, Олексій Шевченко, Анастасія Юрчина, Руслана Ключко, Єва Кочанова, Софія Соболь.

Виставка триватиме до 21 грудня.

Вхід вільний, 2 поверх, простір експериментальної лабораторії (поруч з Блакитною залою).

​​Цього тижня показуємо в кінотеатрі фільми, присвячені Революції Гідності.

Сьогодні о 18:30 дивимось «Сильніше, ніж зброя» від кінооб'єднання Вавилон’13. Після показу поговоримо про документалістику як спосіб боротьби з дезінформацією.
Реєстрація.

Завтра о 18:30 — документальний фільм Юрія Грицини Varta 1. Стрічка фіксує простори міста після Революції й ставить питання про її природу: що таке самоорганізація та як створюється демократія?
Реєстрація.

Вхід вільний.
Кількість місць обмежена.

Фото — кадр з фільму Varta1.

​​Спеціальні покази фестивалю феміністичного кіно Фільма — у грудні в DCCC.

2-5 грудня покажемо стрічки про екологічні проблеми, нерівність, насильство та колонізаторську міфологію. Фільми фестивалю об’єднують досвіди людей із різних спільнот, країн та часів, а також універсальні проблеми: бідність, расизм, класизм, стирання ідентичностей, замовчування знань, історії та пам'яті упосліджених груп і живих організмів.

02.12, 18:30
Фільмотопія: влаштуйте безлад, щоб навести лад
Добірка короткометражних фільмів: зонґ (Україна), «Мертві як додо» (Судан), 2 Spirit Dreamcatcher Dot Com (Канада), Homotopia (США), «Чоботи в ґрунті, руки в землі» (Україна, Нідерланди, Велика Британія), «Чи може гора памʼятати» (Аргентина, Мексика).
Реєстрація.

03.12, 18:30
Мовчання розуму
Кумяна Новакова, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, 63 хв, 2023

Криміналістичний відеоесей, побудований як перформативне дослідження першої міжнародної кримінальної справи, що визнала зґвалтування під час війни формою тортур, а сексуальне поневолення — злочином проти людяності. Особисті досвіди насильства у ній стають колективними спогадами, які перетинають межі часу та простору.
Реєстрація.

04.12, 18:30
Ти гадаєш, що земля — це щось мертве?
Флоренс Лазар, Франція, 70 хвилин, 2019

Фільм досліджує глобальну екологічну кризу з перспективи острова Мартиніки. Рефлексуючи над екологічними викликами, він не лише зосереджується на проблемах природи й пошкоджених екосистем, а й робить акценти на осередках опору, де жінки й чоловіки визнають історичну перспективу колоніалізму та діють з огляду на неї, адже екологічний спротив і колоніальне минуле повʼязані нерозривно.
Реєстрація.

05.12, 18:30
Terror Nullius
Soda Jerk, Австралія, 54 хв, 2018

Частково політична сатира, подекуди еко-горор, а місцями роуд-муві. Це оповідь про політичну помсту, повністю побудована на вибірці, спіраченій з австралійського кіноканону. Апокаліптичні табори в пустелі «Шаленого Макса-2» перетворюються на майданчик для утримання біженців/-ок, хижі вівці починають антиколоніальне повстання, а жінки з австралійського кіно стають на шлях помсти Мелові Ґібсону.
Реєстрація.

Зверніть увагу, що фільми містять звуки сирени повітряної тривоги, сцени/описи смерті, сексуалізованого, фізичного та психологічного насилля.

Мова стрічок: мови оригіналу з українськими субтитрами.

Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.

​​У грудні в кінотеатрі показуємо феміністичні короткометражні стрічки від фестивалю Фільма, нове німецьке кіно, українську документалістику та фільми-номінанти на цьогорічну премію «Оскар».

Дивіться повну програму та приєднуйтесь до показів.

Вхід вільний, для відвідування потрібно буде зареєструватися. Реєстрацію на найближчі покази відкриємо вже незабаром.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

​​У суботу о 17:00 відбудеться фінальна подія резиденції «Робоча група — звук».

У програмі — виступи, саунд-перформанси, аудіопрогулянка та інші форми взаємодії зі звуком та простором.

Резиденція «Робоча група — звук» була присвячена новій звуковій чутливості українців. Протягом листопада саунд-артисти/-ки та дослідники/-ці працювали над дослідженням цієї теми та створювали власні музичні проєкти.

Допомагав їм у цьому митець, дослідник та засновник лейблу kyivpastrans.records Клеменс Пул.

На фінальній події, використовуючи шуми та польові записи, учасники/-ці поділяться результатами резиденції та покажуть, як змінилось їхнє ставлення до звуку під час повномасштабної війни.

Учасни_ці резиденції: Олександр Супрун, Олексій Подать, Анастасія Горбаньова, Аліна Штефан, Олексій Шевченко, Юрій Буличов.

Вхід вільний, реєструватися не потрібно.

Другий поверх, простір експериментальної студії (поруч з Блакитною залою).

Чекаємо на вас сьогодні о 16:00 на кураторській екскурсії виставкою «Кому ж іще те поле дороге?».

Будемо говорити про звʼязок із землею, українські поля та вирощування зерна в умовах війни.

Вхід вільний 🌾

​​19 лютого 2014 року найважчі дні Євромайдану продовжилися «ніччю гніву» у Львові.

Активісти-водії, об’єднані навколо zello-каналу Varta 1, на певний час перебрали на себе функцію правоохоронців у місті.

Про ці події йдеться у документальному фільмі Юрія Грицини Varta1, який ми покажемо наступної п'ятниці у кінотеатрі.

Стрічка ставить питання про природу революції. Що таке самоорганізація? Як створюється демократія? Хто визначає покарання? Де центр і периферія революції? Де її початок і кінець?

У Varta1 режисер також намагається подивитися на повсякденні простори міста і зрозуміти, наскільки в них все ще присутня історична і революційна непевність.

Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

​​28 листопада о 18:30 показуємо в кінотеатрі одну з найвідоміших стрічок кінооб'єднання Вавилон’13 «Сильніше, ніж зброя».

Це розгорнуте полотно подій Революції Гідності та початку російсько-української війни: від стихійної спроби захоплення будівлі Адміністрації Президента до кривавих боїв у руїнах Донецького аеропорту. У фільмі немає жодного неправдивого чи симульованого кадру: він нагадує сплав, у якому показ драматичних подій перетікає в осмислення шляхів творення нового українського суспільства.

Після показу о 20:00 відбудеться обговорення з командою Вавилонʼ13 про документалістику як спосіб боротьби з дезінформацією.

Учасниці: представниця Вавилон’13 Іванна Хіцінська; співрежисерка «Сильніше, ніж зброя», авторка фільмів «Автомайдан» та «Як ми стали добровольцями» Лариса Покальчук; журналістка й співзасновниця медіа ПОМІЖ Оля Василець.

Вхід вільний. Для відвідування показу й обговорення реєструйтеся за посиланням.

Кількість місць обмежена.
Зверніть увагу, що фільм містить сцени насилля та звуки пострілів.

Показ відбудеться у межах проєкту «Сила правди», що втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX in Ukraine.

​​Проводимо кураторську екскурсію виставкою «Кому ж іще те поле дороге?» у неділю о 16:00.

Мисткиня та співкураторка виставки Діана Халілова розповість про ідею створення експозиції, співпрацю з артцентром Hospitalfield у Шотландії та те, як мистецтво допомагає осмислювати локальні й глобальні проблеми, з якими ми зіштовхуємось. Поговоримо про звʼязок людини із землею, продовольчий суверенітет та вплив російського вторгнення на можливість вирощувати їжу в Україні.

Учасни_ці виставки: Олександр Населенко, Василь Ткаченко (Лях), Андрій Ступак, Самаа Емад, Назіра Карімі, Ірина Лоскот, Діа Мрад, Нур Уайда, Діана Халілова, Дарця Цимбалюк, Сана Шахмурадова Танська.

Кураторки: Катерина Русецька, Діана Халілова, Сіселі Фаррер, Лора Мансфілд.

Вхід на екскурсію вільний, реєструватися не потрібно. Потрапити до нас можна з Успенської площі.

2 поверх, виставковий простір.

Виставка створена у співпраці з артцентром Hospitalfield та Feast Journal. За підтримки програми UK/UA Creative Partnerships, розробленої Британською Радою у партнерстві з Українським інститутом.

​​17 листопада о 14:00 в галереї Артсвіт пройде фінальна презентація програми з перформансу «ДІЄзміст».

Протягом останніх двох місяців учасники й учасниці «ДІЄзмісту» відвідували лекції та воркшопи з митцями, перформерами, діячами театру та хореографами. За результатами зустрічей резиденти/-ки обрали собі ментора/-ку та створювали власний перформанс, який і буде презентований на фінальній події.

Учасники/-ці: Аліса Єпіфанова, Дарина Каліновська, Денис Лукін, Єгор Кучерук, Іра Хворост, Катерина Конюшенко, марина ґаба, Олена Харахулах, Таміла Куріло.

Експерти/-ки: Юлія Гришина, Микола Набока, Наталя Лісова, Юрій Кручак, Станіслав Туріна.

Вхід вільний.

Проєкт є переможцем грантової програми Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Fonds Podiumkunsten / Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні.
#PerFormaKCMD

​​Наступного тижня дивимось культові стрічки Девіда Лінча та Йоргоса Лантімоса.

— «Загублене шосе» (Девід Лінч, 1997, 130 хв, 18+)

Саксофоніст Фред Медісон підозрює свою дружину у зраді. Коли після низки містичних подій жінку знаходять мертвою, звинувачення одразу лягає на чоловіка. Фреда засуджують до найвищої міри покарання, та загадковим чином він зникає з камери смертників. На його місці виявляють невинного юнака Піта, який уявлення не має, як опинився у в’язниці. Та справжнє божевілля лише починається. Реєстрація.

— «Ікло» (Йоргос Лантімос, 2009, 97 хв, 18+)

На околиці міста живуть батько, мати та троє дорослих дітей. Їхній великий будинок оточений високим парканом. Жоден із дітей ніколи не бував за межами цього ізольованого світу: вони ростуть, розважаються і навчаються так, як їхні батьки вважають за потрібне. Усі добре знають головне правило: «не можна залишити домівку, допоки в тебе не випаде ікло». Реєстрація.

Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.

Зверніть увагу, що у стрічках присутні сцени насилля.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».

​​Останні лекції програми «Лабораторія експериментального театру».

16 листопада о 15:00 сценограф, театральний художник та викладач КНУТКіТ Петро Богомазов (онлайн) проведе лекцію «Сценографія зсередини». У творчому доробку Богомазова — 30 вистав у театрах Києва, Одеси та за кордоном — у Латвії, Литві, Чехії. Будемо говорити про те, як проходить процес підготовки до вистави: від взаємодії з режисером до прочитання п'єси та розробки ескізів. Реєстрація.

18 листопада о 18:00 режисерка, театральна художниця та культурна менеджерка Ольга Турутя-Прасолова (онлайн) розповість «Чи повинен режисер бути художником?». Поговоримо про те, як художнику краще зрозуміти режисера, а режисеру — художника; про процес створення вистави від А до Я — з якими проблемами можуть зіткнутися режисер і художник та як їх уникнути? Реєстрація.

30 листопада о 13:00 на вас чекає лекція головної режисерки Харківського театру ляльок, театрознавиці та театральної діячки Оксани Дмітрієвої «Про важливість цілісного сприйняття театру». Розмова буде присвячена поділу театру на драматичний та ляльок, де останній часто виступає як щось меншовартісне. Чому справді існує такий стереотип та як його позбутись? Який він — сучасний театр ляльок і загалом театр? Реєстрація.

Модеруватиме розмови Олеся Папушнікова.

Всі лекції проходитимуть у лекторії на другому поверсі.
Вхід вільний, для участі реєструйтеся.

Проєкт є переможцем грантової програми Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Fonds Podiumkunsten / Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні.
#PerFormaKCMD

​​Наступний воркшоп освітньої програми «Співтворчість» від галереї Артсвіт присвячений звуку.

«Передаємо відчуття через звук» — воркшоп для підлітків 14-17 років, що покликаний розширити розуміння музики. Саундартист Марко Медведєв розкаже про поєднання звуку з іншими формами медіа та те, як за допомогою музики можна переповідати історії й формувати емоційний стан.

16 листопада 12:00
Вхід вільний, за реєстрацією.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

​​У листопаді ми почали нову резиденцію для саундартистів/-ок та дослідників/-ць «Робоча група — звук».

В рамках проєкту учасники та учасниці досліджують те, як змінилася звукова чутливість українців під час повномасштабної війни, та працюють над власними проєктами.

Вже завтра о 17:00 відбудеться перша відкрита подія резиденції.

Учасники/-ці резиденції, Юрій Буличев, Аліна Штефан та Олександр Супрун, створюватимуть імпровізаційний звуковий ландшафт та презентуватимуть результат їхньої співпраці. Формат події передбачає спільну взаємодію з музикою та звуком, тому кожен охочий може долучитися та стати її повноцінним учасником.

Вхід вільний.
Другий поверх, простір експериментальної студії (поруч із Блакитною залою).

Фото з зустрічей резиденції «Робоча група — звук».

Минулого четверга відкрили виставку «Кому ж іще те поле дороге?», присвячену землі, зерну та продовольчому суверенітету.

У ній зібрані роботи митців та мисткинь, які по-різному опрацьовують теми взаємодії з довкіллям, колонізації природи, колективної пам'яті та те, як знищення російськими військами родючих українських полів впливає на світову продовольчу безпеку.

Учасники та учасниці: Олександр Населенко, Василь Ткаченко (Лях), Андрій Ступак, Самаа Емад, Назіра Карімі, Ірина Лоскот, Діа Мрад, Нур Уайда, Діана Халілова, Дарця Цимбалюк, Сана Шахмурадова Танська.

Кураторки: Катерина Русецька, Діана Халілова, Сіселі Фаррер, Лора Мансфілд.

Виставка працює з вівторка по суботу 12:00-19:00. Вхід вільний, з Успенської площі.
2 поверх, виставковий простір.

Фото Олега Самойленка. Більше дивіться на нашому Facebook.

Виставка створена у співпраці з артцентром Hospitalfield та Feast Journal. За підтримки програми UK/UA Creative Partnerships, розробленої Британською Радою у партнерстві з Українським інститутом.

​​Долучайтесь сьогодні до наших подій.

15:00 — лекція «Як робити оперу в XXI столітті» від українського композитора, автора опер, співзасновника лабораторії сучасної опери Opera aperta Іллі Разумейка.

17:00 — лекція про підтримку перформативного мистецтва в Україні від культурної менеджерки та співзасновниці Стипендії імені Антонена Арто Ольги Дятел.

18:30 — показ фільму Романа Бондарчука «Українські шерифи».

На 2 поверсі до 19:00 працює виставка «Кому ж іще те поле дороге?», а галереї Артсвіт — «Павло попаси короову» Богдана Бучковського.

Вхід вільний, на лекції та кінопоказ — за реєстрацією.

Фото — з виставки «Кому ж іще те поле дороге?».

​​Кіно про підліткове кохання та дорослішання, багаторівневе дослідження збиття рейсу MH17 та французький трилер про соціальні упередження, з якими стикаються жінки, — наступного тижня в кінотеатрі DCCC.

— «Залізні метелики» (Роман Любий, 2023, 84 хв)

Влітку 2014 року соняшникові поля та вугільні шахти на cході України перетворилися на місце трагедії площею 12 квадратних кілометрів. «Залізні метелики» — це фільм-дослідження збиття рейсу MH17, що розповідає про обставини воєнного злочину, розслідування якого тривало 8 років. Реєстрація.

— «Стоп-Земля» (Катерина Горностай, 2021, 122 хв)

У звичайній київській школі у 11 класі навчаються друзі Маша, Яна та Сєня. Їм більше подобається проводити час одне з одним, ніж у галасливій компанії решти класу. Бажання спілкуватися ще з кимось виникає, коли Маша закохується в однокласника Сашу.

Це фільм про дорослішання, перше кохання та життя українських підлітків. Прем’єра стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі, де вона виборола нагороду Кришталевий ведмідь юнацького журі. Реєстрація.

— «Анатомія падіння» (Жюстін Тріє, 2023, 151 хв)

Успішну письменницю підозрюють у вбивстві чоловіка в віддаленому шале у французьких Альпах. Жінка всіляко заперечує провину, але слідство відкриває все більше підозрілих обставин сімейного життя.

«Анатомія падіння» показує, як судова система може дискримінувати жінок. Стрічка отримала «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю. Реєстрація.

Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».

​​Сьогодні о 18:00 відкриваємо виставку «Кому ж іще те поле дороге?».

Це експозиція про рідні землі, зерно та продовольчий суверенітет.

У ній зібрані роботи митців та мисткинь, які по-різному опрацьовують теми взаємодії з довкіллям, колонізації природи, колективної пам'яті та те, як знищення російськими військами родючих українських полів впливає на світову продовольчу безпеку.

Вхід вільний, з Успенської площі.
2 поверх, виставковий простір.

До зустрічі 🌾

​​Долучайтесь до відкритих лекцій «Лабораторії експериментального театру» вже цими вихідними.

У суботу о 15:00 відбудеться лекція «Як робити оперу в ХХІ столітті» від українського композитора та автора опер Іллі Разумейка. Він розповість про історію створення лабораторії сучасної опери Opera aperta та те, чим вона займається сьогодні.

Ви дізнаєтесь більше про проєкти Opera aperta останніх років, зокрема про те, як будувати команду, шукати ресурси та простори, підбирати акторів та співпрацювати з художниками. Реєстрація.

О 17:00 культурна менеджерка та співзасновниця Стипендії імені Антонена Арто Ольга Дятел розповість про підтримку перформативного мистецтва в Україні. Поговоримо про те, яким може бути театр майбутнього, які є проблеми в цій галузі та як їх вирішувати.

Розглянемо також історію створення стипендії імені Антонена Арто, що орієнтована на пошук прогресивних театральних форм і підтримку експериментальних форматів. Реєстрація.

У неділю о 14:00 відбудеться лекція актора, театрального діяча та режисера Артема Вусика (онлайн) «Про заснування незалежного театру НАФТА». Будемо говорити про виклики в українській театральній сфері, створення незалежного театру в Харкові, підготовку вистав, командну роботу сценографів, музикантів та художників. Реєстрація.

Всі лекції проходитимуть у лекторії на другому поверсі.

Вхід вільний, для участі реєструйтеся.

​​Як готувати без відходів — говоримо вже цієї суботи на ком'юніті кухні.

За останні десятиліття у світі викидають більш як 30% виробленої їжі. Щороку ситуація з надмірним виробництвом та утилізацією відходів тільки погіршується. Тим часом багато харчових залишків з нашої кухні насправді можуть стати смачним обідом.

На наступній зустрічі ком'юніті кухні будемо вчитися готувати з максимальним використанням продуктів, а також поговоримо про нашу взаємодію з землею та іншими живими істотами.

Проводитиме захід мисткиня Ірина Лоскот, яка у своїй художній практиці досліджує експлуатацію навколишнього середовища та опір їй.

Вхід вільний.
Кількість місць обмежена, тож поспішайте зареєструватися.

Нагадуємо, що зареєструватися можна раз на три зустрічі. Якщо ви брали участь у попередніх двох подіях, просимо вас не заповнювати форму.

​​У суботу об 11:00 в галереї Артсвіт пройде воркшоп з друку на тканині для підлітків.

Його проведе харківська мисткиня Тетяна Пухнавцева, яка працює з художнім друком та графікою.

Заняття відбудеться в рамках освітньої програми «Співтворчість», що має на меті познайомити підлітків з сучасним мистецтвом.

Вхід вільний, за реєстрацією.

​​Наступного тижня показуємо в кінотеатрі фільм про двох «шерифів» з південноукраїнського села, фентезійну драму про вічне життя та фінську стрічку про випадкову зустріч, що здатна змінити долю двох людей.

— «Опале листя» (Акі Каурісмякі, 82 хв, 2023)

Фільм про двох самотніх людей, яких турбують проблеми минулого. Ансу розставляє товар на полиці у супермаркеті й сортує пластик для вторинної переробки. Холаппу працює різноробом та зловживає алкоголем. Випадкова зустріч змінює життя обох. Стрічку представили на Каннському кінофестивалі, де вона боролася за Золоту пальмову гілку та отримала Приз журі. Реєстрація.

— «Виживуть лише коханці» (Джим Джармуш, 123 хв, 2013)

Фентезійна стрічка розповідає історію двох тендітних і чутливих вампірів, Адама і Єви, які були коханцями протягом століть. Вони — інтелектуали з всеосяжною пристрастю до музики, літератури та науки, які більше не вбивають, аби жити. Тим часом молодша вампірка Ава ще не навчилася цього. Це змінює життя Адама і Єви назавжди, а разом з ними — й усього світу. Реєстрація.

— «Українські шерифи» (Роман Бондарчук, 85 хв, 2015, 16+)

Це історія про двох «шерифів», обраних громадою села на півдні України. Вони рятують жінку від анаконди, заселяють бездомного Колю в порожню хату, аби той нарешті повернувся до нормального життя. Країна для цих людей — їхнє село. За традицією, навесні вони святкують День перемоги, хоча до перемоги в новій війні ще дуже далеко. Реєстрація.

Вхід вільний, за реєстрацією. Кількість місць обмежена.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні. Фільми надано проєктом «Кіноклуб. Всеукраїнська мережа».

Субота — останній день роботи поп-ап виставки за результатами резиденції «Лабораторія експериментального театру».

А вже завтра о 18:00 ви зможете дізнатися більше про експозицію й резиденцію під час кураторської екскурсії від Олесі Папушнікової. Вона розповість про те, як була влаштована лабораторія, з якими темами працювали учасники/-ці та як їм вдалося перенести досвід руху будівлею DCCC в об'ємні форми й структури.

Вхід вільний. Перший поверх.

А другу частину напрацювань «Лабораторії експериментального театру» — презентацію робіт в русі — вже можна подивитися на нашому YouTube.

​​7 листопада о 18:00 відкриваємо виставку «Кому ж іще те поле дороге?».

Це експозиція, зібрана з історій, присвячених праці на землі в умовах військових дій та змін клімату. Виставка посилається вірш зі збірки поезій «Пальмове гілля» українського дослідника «Сходу» Агатангела Кримського, яку той створив під час перебування в Бейруті.

Кураторки звертають увагу на втрату людьми доступу до своєї землі внаслідок змін клімату, екстенсивного сільського господарства, видобутку корисних копалин та військових дій, що призводять до продовольчої катастрофи та зникнення цілих екосистем.

Окремий фокус — на тому, як російська агресія знищує разом з усім живим і їжу, яка мала годувати населення інших країн відповідно до ролі України як «житниці» Європи та світу.

Виставка стала результатом мистецької резиденції «Зерно», створеної у співпраці мистецького центру Hospitalfield House у Шотландії та громадської організації Культура Медіальна. На резиденції митці та мисткині досліджували вплив російського колоніалізму на український ландшафт та концепцію України як «житниці» в контексті повномасштабного вторгнення.

Учасники та учасниці: Олександр Населенко, Василь Ткаченко (Лях), Андрій Ступак, Самаа Емад, Назіра Карімі, Ірина Лоскот, Діа Мрад, Нур Уайда, Діана Халілова, Дарця Цимбалюк, Сана Шахмурадова Танська.

Кураторки: Катерина Русецька, Діана Халілова, Сіселі Фаррер, Лора Мансфілд.

Побачити виставку «Кому ж іще те поле дороге?» можна буде до 1 лютого 2025 року. Вхід вільний.

Виставка створена у співпраці з артцентром Hospitalfield House та Feast Journal. За підтримки програми UK/UA Creative Partnerships, розробленої Британською Радою у партнерстві з Українським інститутом.

​​Заняття для підлітків з мистецтва — щосуботи в галереї Артсвіт.

«Співтворчість» — це новий проєкт Артсвіт, покликаний поглибити знання підлітків про українське мистецтво, а також показати, що культура значно ближче до кожного з нас, ніж може здаватися.

Цієї суботи о 12:00 в рамках курсу відбудеться воркшоп з перформативної дії. Фахівчиня з сучасної хореографії Юлія Гришина розкаже та покаже, як можна висловлюватися через рух та тіло.

Вхід вільний, за реєстрацією.
До участі запрошують підлітків віком від 14 до 17 років включно.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe Institut в Україні.

​​У листопаді показуємо сучасні українські та закордонні стрічки, а також фільми, що вже можна назвати культовими.

Серед них — ігрове кіно та документалістика.

Протягом наступного місяця ви зможете побачити відеороботи Акі Каурісмякі, Джима Джармуша, Романа Бондарчука, Романа Любого, Катерини Горностай, Жюстіна Тріє, Девіда Лінча, Йоргоса Лантімоса, Юрія Грицини та об’єднання «Вавилон'13».

Програма об'єднує фільми, присвячені темам кохання, дорослішання, складних стосунків між людьми, війни, Революції Гідності та змінам, які відбулися в українському суспільстві з того часу.

Вхід вільний, для відвідування потрібно буде зареєструватися. Реєстрацію на 4-10 листопада відкриємо вже незабаром.

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

​​Ми відкриваємо кінотеатр ⚡️

Він стане простором для незалежного кіно у Дніпрі. Платформою для розмови про сучасний кінематограф, документалістику та аудіовізуальне мистецтво. Будемо фокусуватись на показі авторських й експериментальних стрічок українських й закордонних режисерів/-ок.

Створюючи цей простір, ми прагнемо розширювати локальну кіноспільноту, говорити про незалежне кіно, дивитися стрічки, які не завжди можна переглянути в місті. Мріємо й про те, що він сприятиме розвитку кіномистецтва Дніпра в ширшому сенсі, гуртуючи навколо себе всіх, кого цікавить відеоарт, документалістика та анімація.

Цього року на вас чекають покази та обговорення з режисерами/-ками. А вже наступного плануємо розширювати формат роботи — проводити освітні події та програми для підтримки локальних діячів/-ок кіно, а також створювати можливості для розвитку дніпровського кіномистецтва.

З кінотеатром ви вже могли познайомитись протягом кількох останніх показів. А якщо ж ні, то зможете це зробити найближчим часом.

Покази проходитимуть кілька разів на тиждень — незабаром анонсуємо програму на місяць.

До зустрічі на першому поверсі DCCC у залі з синіми кріслами 💙

Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

Сьогодні о 18:00 показуємо стрічки, присвячені темі російського колоніалізму:

— «Там, де закінчується Росія» Олексія Радинського;
— «Під знаком якоря» Тараса Співака.

Українські режисери, працюючи з кіноархівами кінця 20 століття, розповідають про різні вияви імперської політики. Зокрема, про пригноблення корінних народів та роботу елітного закладу «Київське вище військово-морське політичне училище» у місті без моря.

Після показу ви зможете обговорити побачене з режисером Тарасом Співаком (онлайн).

Вхід за реєстрацією.

Відео — тизер до стрічки «Там, де закінчується Росія».

Сьогодні о 18:30 в галереї Артсвіт відкривається виставка дніпровського художника Богдана Бучковського «Павло попаси короову».

Тут зібрані роботи, що фіксують пошуки нової візуальної мови після початку повномасштабного вторгнення.

Ці пошуки приводять художника до футуристичної поезії Михайля Семенка та поезомалярства, у якому змішується візуальна та вербальна мова. А вірш Семенка «Павло, попаси короову!» стає центральним у новій художній практиці Бучковського.

Вхід вільний.

​​Цього місяця ми почали нову резиденцію «Лабораторія експериментального театру» для театральних діячів/-ок та перформерів/-ок.

Протягом двох тижнів учасники/-ці працювали під керівництвом актора, викладача та засновника мистецького обʼєднання «Хвиля» Миколи Набоки. У рамках курсу резиденти/-ки знайомились з французькою методологією Жака Лекока, взаємодіючи з простором через тіло, рух, динаміку й ритм.

У суботу о 16:00 покажемо результати резиденції: поп-ап виставку та презентацію робіт в русі. Виставка включатиме напрацювання, створені під час занять з ательє, де учасники/-ці вчилися переносити досвід руху фізичних тіл в об'ємні форми та структури, колажі, скетчі.

Кульмінацією лабораторії стало просторово-динамічне дослідження поезій харківського митця та військового Олега Каданова, яке теж буде презентоване на фінальній події практичної частини резиденції.

Вхід вільний.

Виставку за результатами «Лабораторії експериментального театру» можна буде побачити до 2 листопада включно у просторі біля сходів на першому поверсі (12:00-19:00).

​​Минулого тижня частина нашої команди була в Кельні на фестивалі IMMER WIEDER AUFBRUCH.

У рамках події ми презентували роботи різних представників культурної спільноти Дніпра.

Це виставка фотографій від локальних авторів; покази стрічок колективу fantastic little splash, режисерів Микити Лиськова та Станіслава Сантімова; музичний виступ SHIP HER SON (спільно з Dnipropop); дискусія про культуру в прифронтових регіонах, у якій взяв участь наш керівник Андрій Палаш.

А на офіційному відкритті фестивалю подарували примірник журналу ПОМІЖ про Дніпро меру Кельна.

Все це стало можливим завдяки співпраці з актором та режисером Андре Ерленом. Ще наприкінці минулого року ми спільно запустили проєкт Neue Ufer/Нові береги, аби створити мережу співпраці між ініціативами Дніпра та Кельна, які стали містами-побратимами у 2022 році.

Першими етапом стало дослідження стану культурних організацій у Дніпрі та області, результати якого ми презентували в лютому на відкритій події в DCCC. Тоді ж Андре Ерлен завітав до міста, де ми познайомили його з локальними культурними ініціативами.

Такі проєкти дуже важливі для нас зараз, як і загалом міжнародна співпраця. Це дозволяє знаходити підтримку, обмінюватися ідеями та досвідом, будувати діалог з організаціями інших країн, розповідати за кордоном про нашу культуру та життя під час війни.

Дякуємо Андре Ерлену, Марʼяні Садовській, Blau-Gelbes Kreuz e.V. та Українському інституту за проведення такого важливого фестивалю та можливість участі в ньому.

​​Фільми про російський імперіалізм та складні зв‘язки між війною й культурою — цієї суботи о 18:00 в DCCC.

Показуємо «Там, де закінчується Росія» Олексія Радинського та «Під знаком якоря» Тараса Співака. Українські режисери міркують про різні вияви російської колоніальної політики, використовуючи кіноархіви кінця минулого століття.

— «Там, де закінчується Росія» (2024, 25 хв)
Наприкінці 1980-х років група кінематографістів з України вирушила в кілька експедицій до віддалених регіонів Сибіру. Їхні втрачені кіноматеріали минулого року знайшли у Києві.

Це стало відправною точкою для кіноесе, що досліджує російський імперіалізм, нищення довкілля та пригноблення корінних народів у російських колоніях.

— «Під знаком якоря» (2024, 28 хв)
У місті без доступу до моря працює елітний навчальний заклад — Київське вище військово-морське політичне училище. Згодом на його місці відкривається університет «Києво-Могилянська академія».

Фокусуючись на історії зміни ідеологічної функції інституції, «Під знаком якоря» досліджує зв‘язки між війною та культурою, радянським минулим та сучасністю. Це фантасмагоричне кіноесе про несповідимі шляхи російського імперіалізму в Києві.

Після показу на вас чекає онлайн-обговорення з режисером Тарасом Співаком.

Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.

​​Остання можливість податися на участь у резиденції «Робоча група — звук».

Резиденція пропонує подивитися на те, як змінилося наше ставлення до звуку після початку повномасштабної війни. Протягом 4-29 листопада ви зможете дослідити нову українську чутливість до звукових ландшафтів з акцентом на польових і знайдених записах.

Куруватиме роботу групи митець, дослідник та засновник лейблу kyivpastrans.records Клеменс Пул.

Під час резиденції ви зможете:
— обговорити історію та теорію звуку, поточний стан звукових практик в Україні й за кордоном;
— попрацювати над власним музичним проєктом/дослідженням;
— організувати публічний захід (наприклад, музичну подію чи дискусію).

Подаватися можуть музиканти/-ки, саунд-артисти/-ки та дослідники/-ці, які мешкають у Дніпрі (або мають можливість жити в місті під час резиденції). Проїзд та проживання не покриваються.

Ми забезпечимо кураторську підтримку, гонорар у розмірі 8 000 грн, приміщення для репетицій/виступів/подій на період резиденції.

Чекаємо на ваші заявки до опівночі.

​​Останній кінопоказ програми «Я не люблю природи, якою вона є».

Наступного четверга о 19:00 будемо дивитись документальну стрічку Саломе Джаші «Приборкання саду».

Фільм розповідає про вишукане захоплення колишнього прем’єр-міністра Грузії — він збирає столітні дерева, що ростуть вздовж узбережжя. Його робітники переносять рослини заввишки як 15-поверхівка до особистого саду можновладця.

Щоб пересадити таке велике дерево, доводиться вирубувати інші, переносити кабелі електромереж і прокладати нові дороги через мандаринові плантації.

У фільмі процес викорчовування виходить за межі метафоричної площини, стаючи частиною насильницької, матеріальної та водночас сюрреалістичної дійсності. Це химерна казка про людину, що хоче довести свою владу, навіть над природою.

Стрічка «Приборкання саду» була номінована на Гран-прі Конкурсу документальних фільмів світового кіно «Санденс» 2021, а також отримала відзнаку як найкращий фільм Docudays UA 2021.

Простір кінотеатру може вмістити 50 осіб, тому вхід — лише за реєстрацією.

3 4 по 29 листопада в DCCC проходитиме резиденція «Робоча група — звук».

До участі в ній ми запрошуємо музикантів, саундартистів та дослідників звуку, які мешкають у Дніпрі (або мають можливість жити в місті під час проєкту).

Протягом резиденції ви зможете дослідити нову українську чутливість до звукових ландшафтів з
акцентом на польових та знайдених записах. Куруватиме роботу групи митець, дослідник та засновник лейблу kyivpastrans.records Клеменс Пул.

Ми забезпечуємо:
— кураторську підтримку,
— гонорар у розмірі 8 000 грн,
— приміщення для репетицій/виступів/подій на період резиденції.

Подавайтеся за посиланням.

​​14-15 жовтня беремо участь в українсько-німецькому фестивалі IMMER WIEDER AUFBRUCH.

Це дводенна мистецька подія в Кельні — місті-побратимі Дніпра, присвячена українській культурі. Завдяки нашим партнерам платформі Freihandelszone вдалося долучитися до проєкту та організувати окрему програму про Дніпро:

— виставку фотографій міста від локальних авторів;
— показ короткометражного фільму «Конкретний і неясний» колективу fantastic little splash, анімаційних стрічок «Кохання» Микити Лиськова та «Спукі Лупс» Станіслава Сантімова;
— виступ музичного проєкту SHIP HER SON спільно з Dnipropop,
— панельна дискусія про те, як працюють культурні організації в прифронтових регіонах.

Частина нашої команди вже в Кельні, займається монтажем виставки та відео-робіт.

Учасники виставки: Юрій Стефаняк, Арсен Дзодзаєв, Марія Костенко, Єгор Паркер, Аліна Стаменова, Михайло Тарабаркін, Андрій Палаш, студія 12345678910.

Дякуємо Freihandelszone та особисто Андре Ерлену й Марʼяні Садовській за запрошення, співпрацю й можливість розповідати про культуру Дніпра за кордоном.

Приєднуйтесь до подій, якщо ви раптом неподалік Кельна.

​​24 жовтня о 18:30 в галереї Артсвіт відкриється виставка дніпровського художника Богдана Бучковського.

«Павло попаси короову» — перша персональна експозиція Бучковського. У проєкті зібрані роботи, створені після початку повномасштабного вторгнення. Вони фіксують пошуки нової візуальної мови та поступове відновлення мистецької діяльності.

Бучковський звертається до медитативних практик та філософії стоїцизму, наголошуючи на важливості й терапевтичній функції повсякденної фізичної праці. А відмова митця від ґрунтування полотен — того, що зазвичай визначає міцність та довговічність твору, показує невпевненість у майбутньому й крихкість теперішнього.

Пошуки нових способів говоріння приводять художника до футуристичної поезії Михайля Семенка. А саме — поезомалярства, у якому змішується візуальна та вербальна мова.

Вірш Семенка «Павло, попаси короову!» стає центральним у проєкті Бучковського. Ця фраза спонукає продовжувати свою роботу попри обставини та досліджувати рідні простори оновленою художньою мовою.

Виставка працюватиме в галереї Артсвіт до 11 січня 2025 року.

Вхід вільний.

Маємо ще три місця на комʼюніті кухню завтра. Реєструйтеся, якщо хотіли, але не встигли.

upd. закрили форму, дякуємо за активність 💙

​​Сьогодні о 19:00 показуємо ретроспективу фільмів українського художника, поета та кінематографіста Ореста Бачмаги.

Його стрічки, часто створені на власноруч розроблені апарати, вирізняються уважністю до навколишнього світу, технічною скрупульозністю та почуттям гумору. У них можна побачити прогулянки, комічні етюди та екологічні маніфести.

Завершимо показ онлайн-розмовою про екологію та аматорські медіапрактики з кінознавцем Олександром Телюком та істориком Олесем Маханцем.

Вхід вільний, за реєстрацією. Приєднуйтесь 🍀

Показ проходить в рамках програми «Я не люблю природи, якою вона є».

​​Продовжуємо дізнаватися більше про їжу етнічних та національних спільнот України в рамках ком'юніті кухні.

У суботу о 15:00 будемо говорити про кулінарні традиції греків Надазов'я. Цього разу проводимо ком'юніті кухню разом з Дарʼєю Шкурат — маріупольчанкою, яка зараз живе у Дніпрі.

Вона розкаже про життя спільноти греків Надазов'я до повномасштабного вторгнення та про складові культури, які вдалося зберегти. Разом ми приготуємо традиційну страву, яку в родині Дар'ї готують на свята, — шумуш, пиріг з гарбуза та мʼяса.

Вхід вільний, реєструйтеся за посиланням. Кількість місць обмежена.

Прохання до тих, хто був на попередніх двох зустрічах, не заповнювати гугл-форму. Охочих взяти участь в події дуже багато, і нам би хотілося, щоби всі вони могли долучитися.

У суботу завершили показ «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!».

Це виставка-присвята втраченому та водночас спосіб поратися з нашим складним теперішнім. «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» ставить питання про те, що означає втратити дім, наближатися до нього через спогади, тримати зв'язок, навіть якщо довелося поїхати.

Відкриття виставки припало на активні липневі відключення світла. Це неабияк ускладнило підготовку, але зрештою все вдалося. Нам було важливо показати «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» як проєкт, що осмислює теми відчуття дому, рідних просторів, пам'яті та намагання повернутися в місця, які в нас вкрали.

Вдячні за співпрацю кураторкам виставки Настасії Лелюк та Наташі Чичасовій. Дякуємо митцям та мисткиням, які взяли участь в експозиції; усім, хто допомагав з монтажем; тим, хто відвідував виставку та ділився думками про неї.

Учасни_ці виставки: Ксенія Бурика, Тамара Турлюн, Вікторія Розенцейг, Оля Чікало, Єва Кафідова, Марія Стоянова, Клеменс Пул та Дмитро Чепурний.

Експозиція є частиною проєкту «DCCC: ми працюємо» та здійснюється за підтримки Academie Des Beaux-Arts.

​​Ретроспектива фільмів Ореста Бачмаги — 10 жовтня о 19:00 в DCCC.

Цього разу в межах циклу кінопоказів «Я не люблю природи, якою вона є» також поговоримо про екологію, DIY культуру та аматорські медіапрактики.

Орест Бачмага (1943-2021) — художник, фотограф, кінематографіст, поет, винахідник, що мешкав у Винниках (Львівська область). У своїй творчості він поєднував любов до природи та технологій.

Його стрічки, подекуди зняті на власноруч розроблені апарати, зображували прогулянки, комічні етюди та екологічні маніфести. Бачмага активно знімав впродовж 1970-80-років, створюючи фільми, що вирізняються уважністю до навколишнього світу, технічною скрупульозністю та почуттям гумору.

Показ фільмів супроводжуватиметься онлайн-обговоренням між співкуратором програми Олександром Телюком та істориком, дослідником урбанізму й аматорського кіно, співробітником Центру міської історії (Львів) Олесем Маханцем.

Простір кінотеатру може вмістити 50 осіб, тому вхід — лише за реєстрацією.

Просимо заповнювати форму, якщо ви впевнені, що зможете відвідати кінопоказ.

​​У перші місяці повномасштабного вторгнення, часто несвідомо, багато українців почали працювати зі звуком.

Застосунки для створення та записування аудіо раптово стали цінними архівами. Деякі з записів є документацією повсякденного життя під час війни — сирени повітряної тривоги, хори генераторів, збиття ракет засобами ППО, — водночас інші фіксують спокійні звукові пейзажі без шуму, пов’язаного з війною.

Можливо, широка розповсюдженість цієї практики свідчить про нову українську чутливість до звукових ландшафтів. І ця чутливість, певно, виходить за межі видимих ​​реакцій на травму. Натомість вона включає нове емоційне та практичне розуміння звуку й тиші.

DCCC запрошує дослідити таку чутливість з акцентом на польових записах і знайдених звуках в рамках резиденції «Робоча група — звук».

Резиденція триватиме з 4 по 29 листопада.

Під час проєкту ви зможете:
— взяти участь у щотижневих зустрічах, де обговорюватимуть історію та теорію звуку, поточний стан звукових практик в Україні й за кордоном;
— попрацювати над власним проєктом/дослідженням;
— організувати публічний захід (наприклад, музичну подію чи дискусію).

Подаватися можуть:
— музиканти/-ки, саунд-артисти/-ки та дослідники/-ці, які мешкають у Дніпрі (або мають можливість жити в місті під час резиденції).

Розглядатимуть заявки як окремих діячів, так і груп. Проїзд та проживання не покриваються.

DCCC забезпечить:
— кураторську підтримку,
— гонорар у розмірі 8 000 грн,
— приміщення для репетицій/виступів/подій на період резиденції.

Від резидентів очікується активна участь у зустрічах робочої групи, організація одного публічного заходу та створення власної роботи/дослідження.

Дедлайн: 20 жовтня.
Результати будуть оголошені 25 жовтня — ви отримаєте лист на пошту.

Щоб подати заявку, заповнюйте форму за посиланням.

​​Назва виставки «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» — фраза із Випадкового сонета літературознавця та поета Івана Світличного.

У цьому вірші він говорить про людину, що не вкладається в радянську тоталітарну систему і приймає свідоме рішення протистояти їй. Для кураторок виставки було важливо зафіксувати і обміркувати історії, які подекуди теж випадають, але вже внаслідок війни — це досвіди окупації.

Через персональні розповіді виставка ставить питання про те, що означає втратити дім, наближатися до нього через спогади, намагатися тримати звʼязок, навіть якщо довелося поїхати. Кожен з цих досвідів — чисельні випадки, що після початку повномасштабного вторгнення перестали бути винятковими.

Художні роботи доповнюють звичні предмети, які нагадують митцям та мисткиням про дім: порожня пляшка, алое, булочки, яблучний пиріг, льодяники-півники, фігурка кота, листівки, кодовий замок та малюнки.

Учасни_ці виставки: Ксенія Бурика, Тамара Турлюн, Вікторія Розенцейг, Оля Чікало, Єва Кафідова, Марія Стоянова, Клеменс Пул та Дмитро Чепурний.

Кураторки: Настасія Лелюк, Наташа Чичасова.

«Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» працює у виставковому просторі на 2 поверсі до завтра включно з 12:00 до 19:00.

Вхід вільний, з Успенської площі.

​​19 вересня у нас почалася нова резиденція для молодих митців та мисткинь.

Минулого року ми вперше провели цей проєкт в DCCC, щоб попрацювати з локальними митцями та мисткинями, підтримати їхню роботу й допомогти розібратися з питаннями, які виникають на початку творчого шляху.

Протягом резиденції митці та мисткині, яких ми попередньо відібрали за опен-колом, відвідують лекції, зустрічаються з культурними діячами та представниками інституцій, знайомляться та презентують одне одному власні художні практики.

Ми говоримо про те, з чого починати свій шлях в сучасному мистецтві, як формувати портфоліо та CV, шукати можливості, подаватися на участь в опен-колах, взаємодіяти з інституціями та розвиватися як митець/мисткиня.

Завершується резиденція вже у неділю, де ми будемо підбивати підсумки того, що вдалося зробити за ці два тижні.

​​До суботи включно ви можете побачити у нас виставку «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!».

Експозиція зібрала історії про дім та зв'язок із місцями, які довелося покинути. Почалася вона з невеликої виставки робіт друзів та подруг мисткині Настасії Лелюк, яку та створила у своїй луганській квартирі у 2018 році. Цього проєкту в будинку художниці вже, мабуть, немає, як і можливості дістатися до її рідного міста.

«Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» звертається до образів того, що було втрачено, поєднуючи їх з новими роботами українських мисткинь та митців.

Вони, своєю чергою, розповідають власні історії: відтворюють обриси різдвяної вечері в Новій Каховці, запрошують на прогулянку маршрутами дитинства, показують життя в сірій зоні через діалог доньки та матері, міркують про реальність війни та те, як вона вплинула на сприйняття дому.

Ми прагнемо експонувати проєкти, що у різний спосіб осмислюють досвіди, які ми проживаємо сьогодні. Так у художніх роботах можна впізнати власні історії, відрефлексувати ті чи інші події, зрештою, побачити, як війна змінює всіх нас і як ми пораємось з цим спільно та окремо. Мистецтво реагує на все, що відбувається навколо, і для нас важливо це показувати.

«Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» працює у виставковому просторі на 2 поверсі з 12:00 до 19:00.

Вхід вільний, з Успенської площі.

​​Встигніть відвідати виставку «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» — її ми подовжили до 5 жовтня.

«Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» — це виставка-присвята втраченому та спосіб бути разом із нашим теперішнім і майбутнім. В основі проєкту — експозиція, яку художниця Настасія Лелюк створила у своїй луганській квартирі у 2018 році.

Мистецькі роботи так і залишись в Луганську, проте «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» поєднав спогади про них з новими проєктами українських митців. Ця виставка — спроба бути в місці, яке в тебе вкрали.

Учасни_ці виставки: Ксенія Бурика, Тамара Турлюн, Вікторія Розенцейг, Оля Чікало, Єва Кафідова, Марія Стоянова, Клеменс Пул та Дмитро Чепурний.

Кураторки: Настасія Лелюк, Наташа Чичасова.

Вхід вільний.
2 поверх. Графік роботи: вівторок-субота 12:00-19:00.

Експозиція є частиною проєкту «DCCC: ми працюємо» та здійснюється за підтримки Academie Des Beaux-Arts.

​​Подовжено передзамовлення друкованого журналу про Дніпро та навколо ПОМІЖ.

Зробити його можна до 28 вересня включно.

У першому номері — тексти про минуле та сучасність міста, образ міста в авторів Розстріляного Відродження, андеграундну музику Дніпра 1990-х та 2000-х. Також тут можна прочитати поезію дніпровських поетів та поеток, побачити фотографії й ілюстрації локальних митців.

«Нам завжди здавалось, що Дніпро недостатньо досліджений — насамперед нами самими, що місту бракує уважного погляду на власну історію, спадщину та міфосистему. Ми задумували це видання як наш внесок у те, щоб це змінити», — розповідає команда ПОМІЖ.

Вартість журналу за передзамовленням — 600 грн.
Передзамовляйте за посиланням.

Новий наклад журналу очікується на початку листопада.

Фото: студія Kultura.