beyond reanity

#truestory ❤️

сходили з подругою на Babygirl, фільм англійською з португальскими субтритрами, де один з головних героїв ледь розкриває рота і ні на паузу не поставиш, ні слово не погуглиш - це був виклик))

але мені фільм дуже зайшов) спойлер: подрузі - ні))
єдине на чому зійшлися - Ніколь Кідман в свої 57 виглядає краще, ніж ми в 30 😁

якщо ви дивилися трейлер, то знаєте, що це історія про стосунки дорослої жінки - СЕО корпорації - та молодого хлопця, який прийшов до неї стажуватися

ну як стосунки - "блін да він просто її трахає кожні 5 хвилин" (с), тому якщо раптом ви хочете подивитися як кінематографічно трахають гарну жінку - це вже привід сходити в кінотеатр))

але особисто мені зайшла сама ідея про потаємні бажання і те, що певний ряд гострих відчуттів ти можеш отримати лише в ситуації небезпеки, незахищенності та заборони. тема не нова, але й ми вже пожили на цьому світі і знаємо, що з точки зору суто хімічних процесів - суміші адреналіну, дофаміну та кортизолу - є речі які можеш отримати лише "незаконним" шляхом

і бути дорослим означає робити свідомий вибір щодня і брати за це відповідальність)

кіно гарне, хімічне, іноді дуже влучно дотепне, але без комедії - дітей з собою не беріть)) а ще завдяки причинно-наслідковій драматургії дуже швидко відпадає бажання робити сумнівний вибір, тому якщо вас щось турбує - можна ще сходити для профілактики 😁

хтось вже подивився Носферату? як вам? бо жанр зовсім не мій, але дуже хочу піти в кінотеатр (а ще на Babygirl з Кідман)

поки не розумію в нас тут дубляж португальскою чи оригінал, в розкладі ніяких приміток нема((

мені так подобається ось це прям якесь святкове очікування всім світом виходу оніксового шторму 🥰

і поки букток штормить теоріями, мемами, нагадуваннями та нагнітає події не гірше самої Ребекки Яррос, я думаю як би так швидко згадати всі лінії та основні події, бо часу перечитувати вже нема 🥲

і здається я таки куплю її англійською, бо не витримаю небезпеки спойлерів на кожному кроці 🫠

почала нову книгу і просунулася аж на 3 відсотки, а все тому що ввечері тупо вирубає

тому замість книжкового контенту можу розказати, що сходила на йогу

тепер класи з йоги закривають і бізнес продають

хочете сходжу в гості до ваших ворогів?))

а я тим часом починаю «Із крові й попелу», щось засумувала за фентезі 🙃

Оніксовий шторм та наступний корт оф щось там ще чекати, тому буду себе розважати новою серією

хтось читав? як вам?

дуже прикольно коли автор обирає собі нішу і в ній впевнено працює - точно знаєш якого стилю і якої глибини очікувати від кожного наступного твору

«Вівці цілі» - досить сумна історія про село на стику років, у якому морально та емоційно застряглі люди - Максим, що доглядає батька з Альцгеймером, приїжджа Яна, що досліджує ворожіння для дисертації, Слава Джуніор, якому лише дай підірвати петарду, Люба, яка піклується про всіх і вся, сублімуючи переживання за власного сина, що живе в Одесі на 13тому поверсі новобудови, та ще купа гостей, на яких не чекали і які приїхали на свята.
тільки настрій щось дуже не святковий

ця книга нагадує українську зиму, яка колись була сніжною та щасливою, а тепер навкруги лише чорна багнюка, і вже нема сил мріяти про майбутнє, а тому кожен намагається бути сьогодні. просто бути, просто не втратити себе (ще більше?)

якщо порівнювати з попередніми книгами, де Драбина - це про життя під час війни в еміграції, Мієчка - про сонячне дитинство, то Вівці - про життя під час війни в Україні. раджу братися за останню тільки якщо хочеться з кимось розділити свій стан і знайти «однодумців» в особі персонажів, але вцілому це не та історія, яка розрадить та допоможе перемкнути голову від реальності, а для мене це основна функція художньої літератури - емоційно досліджувати та проживати нові паралельні життя, а не розглядати своє власне під різними кутами (для цього є терапія)

Вівці цілі - 6/10

і в мене питання до тих, хто зараз в Україні:

скажіть будь ласка, чи подобається вам читати книги/дивитися контент про війну? я зараз не про новини чи документальні роботи, а про художнє відтворення подій, станів та рефлексію

якщо так - що саме вам дають такі історії?

я тут тільки що дуже майстерно пронесла в салон літака купу речей, маючи базовий квиток, а навчилася цьому минулого року під час подорожі в Канаду на 3 тижні з однісіньким рюкзаком

поділюся з вами лайфхаком, якщо раптом не знали) а ви діліться своїми ☺️

окрім рюкзака, я завжди подорожую з маленькою сумкою а-ля бананка (до неї питань ніколи не було) та шопером

оскільки єдиний момент коли перевіряють кількість речей це біля гейту, то до гейту я в цей шопер кладу всі шапки, шарфи, планшет, кіндл, снеки, зарядки і так далі

а біля гейту дістаю максимум, залишаючи зарядки та снеки, шопер на плече, зверху куртка, а всю електроніку тримаю в руках як personal items - вцілому в руках, як і на собі, ви можете пронести хоч слона

пройшла гейт - знову все поскладала в шопер) руки вільні, а в салоні твоя додаткова сумка вже нікого не цікавить

придовбалися до мене лише один раз в Порто, коли жіночка прям ходила роздивлялася хто шо має, а я ще не встигла зробити шоперні махінації і вона побачила його великим та відверто неприхованим)

цей шопер реально збільшує капасіті в півтора рази і допомагає в подорожі, особливо коли вона не коротенька)

коли ну дуже хочеться в Гоґвортс 😅

трошки вам продовження епопеї із шиєю (яка почала боліти в жовтні і яка потім перейшла на затиснутий мʼяз у спині)

я оце обійшла масажистів, остеопатів, пішла на йогу, роблю розтяжки, займаюся спортом, сплю солдатиком, танцюю з бубном, молюся богу - все до фєні. воно в моменті стає легше, а потім повертається

сходила нарешті до невролога, вона дала мені тест на тривожність і, побачивши купу галочок, відправила до кпт-психотерапевта, бо якщо спина хєрачить 3 місяці і перестає тільки коли я відпускаю контроль (приблизно ніколи) або змінюю обстановку (наприклад, у відпустці), то питання затиску йде від голови

а ще вона виписала мені міорелаксанти та обезболи для мʼязів - стало трошки краще, але це всього на 10 днів

чи допомогла мені кпт-терапія дивіться в наступній серії 😄

нарешті стало ясно шо з тими книгами робити 😂

я ніколи не обираю нижню поличку в потязі, бо це означає, що на ній всі будуть сидіти/проходити повз/підіймати, щоб поставити сумки і взагалі як на мене нижній поверх це для екстравертів, а нижній - для інтровертів))

тому я забираюся на свою верхню палубу через 2 хвилини після того, як потрапляю в купе, і там ховаюся обіймаючи однією рукою телефон, другою паспорт, правою ногою притискаю до матрацу готівку, а лівою - татові мариновані грибочки, щоб не дай бог нічого не вкрали)))

і в такій позі «не чіпайте мене» проводжу всю дорогу

скажіть мені будь ласка, подорожуючі, ну от що може спонукати людей обирати екстравертну нижню поличку, коли нагорі так прекрасно і самотньо?

ситуація: якимось дивним чином я одночасно почала читати і слухати книги одного невластивого мені жанру з де в чому схожим сюжетом:

сталося вбивство, пройшов час, і тепер його починають розслідувати наново.

але якщо "Посібник з убивства для хорошої дівчинки" мені прям зайшов, то друга книга, обрана за критеріями "категорія топ", "всього 8 годин" та "читає Соня Сотник" - виявилася топом лише в рейтингу найнудніших аудіокнижок евер

мені було настільки нецікаво, що я навіть не знаю про що вам писати 😂

сюжет рухається повільно, екшену майже нема, герої не запамʼятовуються, емпатії ніхто не викликає, а розвʼязка - заради якої я блін мучилася! - як пшик в небо

з хорошого - я двічі під час прослуховування заснула))) тож якщо у вас закінчився мелатонін в капсулах - ви знаєте що робити

Яке тихе місце - 1/10

в мене були погані книги, але якщо в "Щиголі" чи "Страшенно голосно і неймовірно близько" я хоча б відстрелювала наявність айсбергу глибокого сенсу, то тут я для себе не знайшла нічого

якщо раптом у вас накопичилися обіймашки Укрзалізниці - ось як виглядають поточні книжкові пропозиції 🙌

я блін думала купити на лібраріусі аудіокниги, а там знижка тільки на електронні, халепа

я повинна вам це показати - альтернативна побутова версія «Гри в кальмара»:

LISTEN TO YOUR MOTHER!!! 😂

так, сьогодні в нас пак зимових шпалер-ілюстрацій ☃️

новиночка у АБУЦІ! 🌿

всьо, я пішла лікувати травму попередньо прослуханої неймовірно нудної книги, про яку скоро вам напишу і яку пораджу не слухати)))

згадала як колись в мене був нетбук (маленький ноут), і я перед сном залишила його на підлозі

зранку встала і випадково на нього наступила. подумала ай ну нічого йому не буде і наступила ще раз 😂😂😂

полетіла матриця, і власне більше мене нема нетбуку))

з тих пір я не кладу ноути на підлогу і вам не раджу, бо чорт його знає чого від себе очікувати)))

ще в мене є історія як я залила чаєм одну кнопку на клавіатурі, і ноут згорів - не вдалося відновити взагалі нічого

як думаєте чи перестала я пити напої поряд із технікою? 😅

цікавий факт: кожен сезон я шукаю для нас з вами гарні якісні шпалери на телефон, і у зимових виявився найбільший вибір 😍❄️

тому буде три паки))

нетфлікс випадково спалив дату виходу 3го сезону 🤓

на YouTube-каналі Netflix Korean опублікували тизер 3 сезону серіалу “Гра в кальмара”. в описі тизера випадково з’явилася дата виходу фінальних серій — між ієрогліфами можна побачити два числа — 6 і 27. на основі цього спостерігачі зробили висновок, що нові серії вийдуть в ефір 27 червня 2025 року.

нетфлікс інформацію не підтвердив, але те відео видалили) канал Screen Culture запостив довший трейлер 3го сезону - можна подивитися тут

починаю новий рік з нетипового для себе детективного жанру, а все тому що побачила колись у книгарні 3D обкладинку фізичної версії і вирішила що гарна палітурка = класна книга))

дисклеймер: це не працююча схема 😁

спойлер: але мені пощастило!

отже, що в нас дано:

є сімнадцятирічна Піппа, є маленьке містечко, є вбивство пʼятирічної давності - жертвою була школярка Енді, тіло якої так і не знайшли.
проте знайшовся винний - її хлопець Сел, який зізнався, якого покарали і родина якого тепер як чорна пляма на репутації всього міста.

і ось Піппа, яка мріє вступити в кембрідж на факультет права, ставить під сумнів провину Села і темою свого шкільного проекту обирає розслідування цього вбивства, бо щось не дає їй спокою.
____

книга читається легко, сюжет розвивається динамічно, а Піппа - дуже розумний котик) от знаєте, трапляються іноді персонажі, які прям приємні, яких по голівці хочеться погладити, коробку цукерок подарувати і побажати щастя - ось тут саме той випадок. якщо б я хотіла доньку, то приблизно таку - тільки нехай ще серфінгом займається))

а ще я багато разів ловила себе на думці що не зважаючи на підлітковість роману (ну він обʼєктивно 12+), авторка веде діалог з читачем краще, ніж це роблять дорослі історії - з класно прописаним влучним гумором, без роялів у кущах, з мінімумом гормональних нерозумних вчинків, а питання задаються тоді, коли вони виникають у тебе в голові, і при цьому нема топтання на місці.

а ще - справжнє чудо - я не плутаю персонажів, вони не зливаються в одне обличчя, чітко зрозуміло (і нагадується!) хто у чому підозрюваний, і тому ти не випадаєш з історії - це основна причина, чому я не люблю детективи - бо мій мозок тупо задовбується слідкувати за овер заплутаним сюжетом з великою кількістю подій та учасників)

але тут прям все гарненько 🙂

Посібник з убивсва для хорошої дівчинки - 8/10

ps дуже тішуся що іноді цю книгу можна знайти у розділі трилери та жахи, а іноді - у янг адалті)) хоча насправді це просто милий детектив, у якому нема ні горрору, ні адалту))

ps2 у цієї книги є продовження "Хороша дівчинка, зіпсована кров", але її ще не випустили в електронному варіанті 😭

ps3 на нетфліксі є однойменний серіал-екранізація з Еммою Маєрс у головній ролі (вона ще грала Енід Сінклер у "Венздей"). я його колись починала, і шось взагалі не пішло.
може хтось дивився, треба дати другий шанс?

так скільки, жінки?)))

тут вже всі встигли поділитися своїм топом 2024 року, а я томат на лікарняному

тому ось вам мої фаворити в картинках 🙃

всі відгуки є у закріплених 💛

how was your December, Anya?

моя улюблена естетична звичка - дивіться початковий пост 🤍

вибачте, не могла залишити вас без цитати за 5 червня 2008 року, краще вже не буде:

«Твої фіолетові очі… і твоя сумна посмішка… Мені не вистачає сліз із кока-коли та тонкого шару попелу на губах… стара-стара флейта мирно лежить на замшевій подушці… і мені зовсім не хочеться грати… дощ… але я його не відчуваю… навіщо він мені потрібен? він тьмяно виглядає на тлі попелястого неба фіолетового світу кока-кольних богів.. і я не та… і ти не той… але наші діти… вони будуть найщасливішими…»

завіса

яка найбільша помилка у вашому житті?

моя - вважаючи, що Віталік у моїх ніг, я взялася за Славу 😳

знайшла свій щоденник за 2005-2006 роки, не можу відірватися))) таке враження, що читаю якусь підліткову драму, яка до мене відношення не має, але ж бляха це моє життя 😅

багато чого не памʼятаю (блін, в 11 років в мене кожні три дні було нове кохання, як тут все втримати в голові??), тому зараз відчуття ніби мозок займається реконструкцією минулого, відбудовуючи мою підліткову особистість і ті часи

згадала, що коли відправляли смски, то потім чекали на смс-звіт про доставку

писали латиницею, щоб влізло більше знаків

куріння в таборі називали «читати книгу», а тамбур - бібліотекою 😱

протягом року я була закохана в Надаля, Адідаса, Сонце, Ліпстіка , Астарота і Карена - ніколи не думала що Карен виявиться єдиним нормальним імʼям 😁

в icq, коли ви сварилися, то розмовляли «статусами», це типу як кинути привселюдну обідку))

про період переписок «албанською» я взагалі мовчу (олди, ви тут?)))

ну і вишенька на торті - виявляється, я все ще знаходжуся у стосунках з деяким Віталіком, бо ми почалися зустрічатися, але не розійшлися 😂 дарма я вважала себе моногамною людиною)))

коротше, вести щоденники це топ! через ще двадцять років буду певно так само перечитувати цей телеграм канал і писати про нього у якомусь марсіанському міжгалактичному застосунку)))

думала я думала заповнити якийсь щоденник рефлексії та записати плани на майбутнє, але щось придавило ковдрою і нічого не хочеться робити

тому підсумок року коротко та в цифрах:

30 перельотів
+4 нові країни, 3 континенти
~175 годин серфінгу
залізо - 24, вітамін D - 99, гемоглобін - 130 😂
38 книжок
137 днів комбо в дуолінгво
69 днів комбо в drops
-789 550 росіян
1 великий переїзд
16 спродюсованих веб-серіалів
1 телеграм-канал, в якому мене читають найкращі в світі люди
1 найкраща в світі людина поряд, яка кожного дня робить мене щасливою ❤️

складного теж було достатньо, але нехай воно все залишається у 2024 - свідомо обираю фокусуватися на хорошому)

всіх з прийдешнім! 🫂

святковий настрій бі лайк:

захворіти на новий рік - done ✅ 🫠

книгу мого одногрупника тепер можна купити у аудіоформаті в застосунку АБУК 🙃

хочу комусь зробити приємне і подарувати свою книгу "Місто дівчат" 🙂

залишайте в коментарях плюсики, і я першого січня рандомно оберу кому відправити 🥰

статистика каналу 2024: півмільйона переглядів! і це за трішки більше ніж півроку 😱

блін, аж не віриться що так багато людей мене читають і що вони (ви!!) поставили 11к реакцій, та ще й 4к разів дописами поділилися і ще стільки ж залишили свою думку в коментарях ❤️‍🩹

дякую, що ви в мене є, дякую за підтримку, увагу, теплі слова і такі цінні для блогерів реакції - я неймовірно це ціную)

але найбільше тішуся коли друзі та підписники купують за моїми рекомендаціями книги - я цього року багато кого підсадила і на акотар, і на крило, і на евелін гюго, і на скованих, і на панк і на все що мені сподобалося))

наступного року - більше! stay tuned 🥰

у threads гуляє нова теорія…

так, я на 4тій серії, і цей чувак - мій краш ❤️‍🔥

актору, на секундочку, 54 роки!! 😱

#гравкальмара

ВСЛ не встигли надрукувати новий роман Євгенії Кузнєцової до свят, буде аж в березні, а книжка з зимовим вайбом. Тому вирішили продавати електронку вже зараз, раніше за паперову. 250 грн отут

в мене до вас трошки контроверсійне питання 🙈

ви теж, коли зустрічаєте у книгах палкі поцілунки на ранок після вечірки чи пристрасні сцени сексу після важкого бою, подумки закочуєте очі, бо: «а душ? а зуби почистити?» 😅

бо я прям не можу читати оце глянцеве феєричне «ми кохалися добу після того як тиждень валялися в багнюці» без фейспалму

ну що, які плани на вечір? 😏