🎙Післяматчева прес-конференція Мікеля Артети:
– про свої думки щодо гри:
«Справді щасливий. З самого початку гра була домінуючою, був ентузіазм, і це те, чого я вимагаю, коли ми забиваємо гол. У першому таймі повинно було бути ще два чи три голи».
«Потім я мусив замінити Жоржиньо через жовту картку, проте Томас вийшов і забив гол. Рахім вийшов і зробив асист. Ітан вийшов і забив гол. Якуб теж вийшов, щоб отримати кілька хвилини. Це дає нам інший тип домінування. Багато основних гравців не вийшли в старті, і завжди виникає питання: "Це правильне рішення?". Вважаю, що команді це було необхідно, щоб всі відчували себе важливими і мали реальний шанс. Те, як деякі гравці тренувалися, було неймовірним, і я маю похвалити їх за це».
– про відчуття комфорту в останні 10 хвилин:
«Так, але, очевидно, за рахунку 1:0 може статися що завгодно, а ми втратили кілька дуже хороших моментів. На жаль, ми не опинилися в більш комфортній ситуації раніше, але віддамо належне «Форесту», адже це справді хороша команда, вони постійно загрожують вам, як тільки отримують м’яч. Вони не програвали на виїзді цього сезону, ми стали першою командою, яка їх обіграла, і це не випадково, адже ми зіграли дуже добре».
– про повернення Мартіна Едегора на «Емірейтс»:
«Ми говоримо про плавність і розуміння хімії та часу, він один із найкращих у цьому, у вмінні керувати темпом гри, знати, коли прискоритися, а коли уповільнитися. Очевидно, його бракувало, проте добре, що у нас була можливість замінити його, адже він почав втомлюватися. Потім виходить Ітан, і ви могли почути реакцію фанатів, відчути енергію, вони люблять дивитися на гру цього хлопця. Це чудово».
– про те, чи здивований він впливом Едегора:
«Ні, я це ціную, адже після 5-6 тижнів без ігрової практики дуже складно робити подібне. Він мене не дивує, бо я бачу його щодня, бачу як він працює над собою, як прагне цього, скільки енергії вкладає і яку сміливість має, щоб грати за будь-яких обставин. Очевидно, коли він у складі, ти відчуваєш, що щось змінюється. Важко точно описати, що саме, але це відчутно».
– про іншу енергію в команді:
«Я відчув це за 48 годин до матчу. Вперше за шість тижнів ми тренувалися не з 12 чи 13 гравцями, а з 19. І ти одразу думаєш: "Вау, рівень, якість, розуміння, конкуренція — все зростає". І це те, чого ми потребуємо щодня. Коли це є, то рівень обов’язково підвищується».
– про те, чому Ітан Нванері не грає частіше у старті:
«Я завжди відчуваю цю спокусу. Здається, він став другим наймолодшим гравцем клубу, який забив у Прем’єр-лізі. Це дає нам усі підстави, щоб випускати його. Але це завжди вибір – випустити його чи когось іншого. Тут усе крок за кроком, я б сказав».
– про те, чому Букайо Сака не грав за збірну Англії:
«Ми можемо надіслати вам МРТ! Але це питання комунікації. Між медичним персоналом «Арсенала» і збірної все було дуже чітко. Він нічого не робив, був поза грою, йому потрібно було відновлюватися і провести хоча б одне тренування».
– про хімію між Сака та Едегором:
«Так, це хімія. Інколи ти зустрічаєш когось і одразу знаходиш контакт, щось близьке. І в цих двох так і сталося. Це видно поза полем, це видно на полі, і з багатьма іншими також. У футболі це складно пояснити, але коли ти ставиш їх у правильні позиції, то все розквітає і відбувається природно. А з іншими ти намагаєшся це створити, і це не працює. Нам дуже пощастило з цими двома».
– про керування очікуваннями щодо Ітана:
«Я не можу керувати очікуваннями. Я намагатимуся його навчати, підтримувати та прокладати шлях, який ми вважаємо найкращим. Його родина, агент та друзі також будуть дуже важливими. Зосередься на тому, що ти робиш, а це гра у футбол, і насолоджуйся кожною хвилиною. З ним обов’язково станеться щось хороше».
Як тебе не любити, Арсенале мій?