Archive artifacts

Про Асада (старшого).

Наприкінці 1940 року совєти провели великі арешти діячів ОУН. Цей процес, котрий завершився у січні 1941 року ввійшов в історію, як "Процес 59-ти" від кількості засуджених.

Загалом, 19 засуджених було розстріляно, 24 отримали по 10 років ув'язнення, 15 осіб отримали від 8 до 4 років тюрми, одну обвинувачену депортовано за кордон.

Кілька світлин із тієї справи. Цікавими є навчальні матеріали, котрі були вилучені у підпільників і на основі котрих вони вишколювались. Серед іншого: "Как владеть лопатой", "Інженерно-військова справа", "Військова хемічна справа", "Подривньіе средства", "Стратегия" тощо.

Також на інших фото озброєння та кошти організації (цікаво, що долари та рублі)

Джерело: Архів СБУ

Із коментарів.

Підписник Картель Изи помітив велику схожість шаржа на Стуса із таким ж на Цоя.

Ану гляньте. Ну дійсно

Дружній шарж на Василя Стуса.

Це робота відомого українського художника Володимира Патика.

Джерело: Фонди Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"

Цікава світлина, особливо для тих хто цікавиться уніформою.

Була у Райху така служба, як "Веркшуц" - охорона заводів та фабрик.

Українці (досить невелике число) на початках Другої світової використовували її для здобуття військових умінь та навичок.

На вилогах цих двох стрільців є літери PFP, наймовірніше це охорона фабрики пороху у Пйонках (центрально-східна Польща) "Pulverfabrik Pionki".

Джерело: Архів Центру досліджень визвольного руху

7 травня 1943 року, предстоятель Української автономної православної церкви в юрисдикції Московського патріархату митрополит Олексій (Громадський), подорожуючи на автомобілі Луцького гебітскомісара Мілера, випадково потрапив у засідку боївки ОУН(м) під командуванням «Хріна» - Микола Медвецький, і загинув разом з німецьким супроводом.

Цікаво, що у архіві СБУ є його справа періоду так званих "перших совітів", коли його заарештували і схиляли до "молитовного єднання" із Москвою.

Кілька світлин із цієї справи.

Джерело: Архів СБУ

Трошки посміятися, або "опєрработнік нє учєл..."

Історія наступна, була одна агентка, котрій оперативник призначав зустрічі виключно ввечері. Чоловік ангентки щось запідозрив, чого б то вечорами пропадати...

Простежив за своєю дружиною і побачив, що та зустрічається з іншим чоловіком. Підняв гвалт.

Таким чином розконспірував і агентку, і конспіративну квартиру.

"опєрработнік нє учєл..."

Більше в документі. Там ще одна історія

Джерело: Архів СБУ, світлина ілюстративна

Товариство, хто у Харкові? Є нагода розвіртуалитися)))

У рамках циклу історичних лекцій “Як подолати Росію: спитай історика” 15 листопада в ЄрміловЦентрі відбудеться перегляд документального фільму “Київські файли” (Нідерланди, 2023) спільно з DOCUDAYS UA, а також лекція “Секс, шпигуни та інші секрети КГБ” Володимира Бірчака, історика, редактора "Історичної правди", заступника директора Архіву СБУ (2014-2016), а нині сержанта бригади “Хартія”.

Фільм, який цього вечора побачать харків’яни, занурює в час, коли приватні життя людей пронизувала параноя радянського режиму, і показує, як на них впливала ця маніакальна недовіра. Історії героїв нагадують нам про важливість прозорості, відповідальності за злочини та захисту прав особистості.

Історик Володимир Бірчак, який був історичним консультантом фільму, розповість про те, як документальна стрічка створювалась.

На завершення розповість:

що ж знаходиться у цих архівах, наскільки великий їх масив та як шукати інформацію про себе чи своїх родичів.

Сьогодні день народження Остапа Вишні. Він же ж Павло Губенко. Він же ж агент НКВД під псевдонімом "018".

Із Вишні був такий собі агент, чекісти весь час скаржилися, що він намагається більше вигородити своїх колег, ніж щось на когось донести. Зустрічі і оперативниками прогулював, на зв'язок не виходив. От же ж...)

Кілька фото, а також обкладинка агентурної справи.

Прочитати і завантажити автобіографію Вишні зі справи НКВД можна тут.

Джерело: Архів СБУ

Цікава розповідь про те, якими іноді бували відносини в управліннях КГБ на місцях. Харківські чекісти "повстали" проти начальника.

У книзі ім'я не названо, але це Петро Фещенко, який керував КГБ на Харківщині з 1961го по 1974й. Після цього ще трохи очолював УМВД. Суддя, який судив Василя Стуса - його тезка.

На роки Фещенка припала відома нині історія зі знайденими рештками вбитих польських військовополонених.

А згадує про "бунт" контррозвідник Альберт Диченко (Діченко).

Текст із книги "Борис Шульженко. Особистість і час: Документи, спогади, матеріали" (АДЕФ-Україна, 2006).

Довідки про звільнення Василя Величковського із виправно-трудової колонії на Луганщині, м. Алчевськ. А також фото "НН" (наружного налюдения - зовнішнього спостереження) за ним (на фото справа)

Величковський, єпископ УГКЦ, редемторист був засуджений совєтами за висвячення священників та поширення релігійної літератури.

Після закінчення терміну покарання виселений за межі СРСР. Певний час був у сестри у Загребі, Хорватія. Також був у Римі, де зустрічався із Йосипом Сліпим та Папою Павлом VІ. Згодом перебрався до Канади.

Та недовго єпископ був на волі. Помер 30 червня 1973 року у Вінніпезі.

У 2001 визнаний Папою Іваном Павлом ІІ блаженним священномучеником.

Джерело: Архів СБУ

Вчора пропустив дату, то навздогін.

6 листопада 1968 року у лікарні помер Василь Макух, колишній вояк УПА, котрий здійснив акт самоспалення за день до того на Хрещатику.

Свого часу вдалося знайти в архіві СБУ його останній лист. Адресувався він до Першого секретаря ЦК Компартії України Петра Шелеста.

Значну частину викладених у листі думок Макух присвятив питанням русифікації України:

«Чому нас називають молодшими братами тоді, коли Київська держава, а ми, українці, – її спадкоємці, існувала на два століття раніше, ніж Московська?.. Ви самі пишете, що кожен п’ятий воїн Червоної Армії на фронті – це були українці. А славу пожинають росіяни? І так весь час вони обкрадають нас – в науці, в літературі, в мистецтві…»

Завершив свого листа Василь наступними словами:

«Протестуючи протів кривд, заподіяних російськими окупантами – пийте ще й мою кров (я спалю себе в жертву не Вам, а нашому народові, щоб молоде покоління сміло, відважно продовжувало святу справу боротьби)».

Джерело: Архів СБУ

Одна світлина, одне життя. На ній щаслива сім'я, здавалося б безтурботне подружжя Павликів - Володимир та Марія, а також їхній маленький син - Ігор.

Світлина зроблена наймовірніше десь у 1943-1944 роках. За цей час у Володимира, він же ж "Ірка" чи "Пік" були за плечима підпілля ОУН, а також служба у батальйоні "Нахтігаль" старшиною (офіцером). Далі він - заступник командира і шеф штабу Воєнної округи УПА «Сян».

У 1945-му подружжя заарештуює НКВД. "Піка" засудять до 20 років концтаборів, а дружину до 10. Сина, котрий перебував із мамою на Лонцького вдалося передати бабусі у Перемишль.

Володимир помре у Магаданський області, а Марія ж відсидить увесь термін і вийде на волю у 1955 році, коли синові виповниться уже 14 років.

Так совєти перемелювали людські долі. А на фото короткий період щасливого життя.

Джерело: Архів СБУ

Чекісти, що боролися із українським визвольним рухом. 1948 рік, Кремль.

Думаю, що велика частина цих "награждьонних" були ще тими байкарями.

Чекісти весь час завищували втрати ОУН і УПА, щоб показати, які вони герої. Ну якби, нову зірочку, або значок, чи брязкальце усі хотіли)))

За підрахунками істориків, за всю історію через лави УПА пройшло від 80 до 100 тис. осіб.

Натомість, підбиваючи підсумки боїв з УПА у 1944—1945 р, НКВД УРСР рапортував, що в майже 40 тисячах їхніх операцій вбито 103 313 повстанців, полонено 126 744, і ще 50 058 вийшли з повинною.

Такі от байкарі.

Джерело: Архів СБУ

Цікава й маловідома світлина українського кооперативу "Маслосоюз".

Важко повірити, але сто років тому масло, вироблене в Галичині, на етикетці якого була чотирилисткова конюшинка й літери МС — символи Маслосоюзу, подавали до сніданку не в одній європейській сім’ї, адже експортували його до Німеччини, Англії, Франції, Італії, Голландії, Данії, Чехо-Словаччини й навіть до Палестини.

Більше про цей кооператив можна почитати тут.

Джерело: Архів СБУ

Учора в коментарях підписник відзначив, що конверти цікаві ще й як філатилістичне джерело.

Що ж. Ловіть трошки совєтських конвертів, у котрих надходили листи до КГБ.

До слова, крейсер "Київ" був проданий рф і зараз експонується у Китаї.

Джерело: Архів СБУ

У ці дні 27 жовтня - 4 листопада 1937 року в урочищі Сандормох, у Карелії відбувалися розстріли невинних в'язнів, серед них був і Лесь Курбас.

Пройдуть роки, про Курбаса будуть довго брехати, мовляв помер у тюрмі від хвороби тощо. Навіть у період горбачовської перебудови, коли багато таємниць Великого терору стали відкритими, надати слідчу справу на Курбаса комітетчики не спішили.

Так, влітку 1989 року завідуюча відділом мистецтв газети "Літературна Україна" Скалій Раїса зверталася до Прокуратури м. Москва із проханням про надання на ознайомлення справи, чи бодай копій. Ті ж все рівно відмовили.

Цікавим був той факт, що для свого листа вона обрала конверт із портретом Курбаса.

У совєтскій "країні чудес" твій портрет могли надрукувати на коверті, однак всієї правди все-рівно не можна було говорити.

Джерело: Архів СБУ

Я дуже люблю цю будівлю, дужжже.

А й*бані п*дари хай згорять разом і своїми виводками🤬🤬🤬

Фото архівні.

Харків. Будівля Держпрому, 1961 рік.
Фото зроблене подружжям шпигунів Вернер Адольфом та Херміне із ФРН.

Джерело: Архів СБУ

Тут мабуть і перекладу не потрібно!

У Чехії сьогодні День незалежності!

Джерело: Архів справ держбезпеки Чеської республіки

Трошки екзотики)))

Членська книжка комуністичної партії Чехословаччини за 1945 рік (це ще до державного перевороту Готвальда і приходу комуністів до влади).

А також гімн СРСР чеською мовою, а на звороті гасло - "Сила комуністичної партії Чехословаччини в людях".

Джерело: Архів СБУ

Репресовані совєтською владою українські державні діячі доби Української революції.

Голубович Всеволод Олександрович - Голова Ради народних міністрів і міністр закордонних справ УНР.

Ярослав Юрій Юрійович - радник надзвичайної дипломатичної місії УНР.

Лизанівський Іван Миколайович - керівник управління преси й інформації, держсекретар в уряді Б. Мартоса.

Петренко Назар Антонович - український політичний діяч, депутат Трудового конгресу України.

Токаревський Михайло Дмитрович - голова Полтавської губернської земської управи (1917-1918).

Зі справи т.зв. "Українського національного центру".

Джерело: Архів СБУ

Дякую за донат на ремонт машини Єлисею Бурмакіну!

На фото військовий чехословацької армії Кундрацик. У нього на однострої - цікава чехословацька військової пам’ятна медаль. Була розроблена і виготовлена у Лондоні учасниками чехословацької армії у Великій Британії. Медаль заснована постановою уряду Чехословацької Республіки для військовослужбовців чехословацької армії за кордоном на відзначення служби в армії за кордоном.

Вінок із листя липи та лаврового листя, меч, а також герб Чехії - срібний лев. На колодку могли кріпитися накладки, на якій території брав участь у військових діях (Велика Британія, Франція, СРСР). На фото без накладки.

Джерело: Архів СБУ

Дякую за донат на ремонт машини Олексію Скоцику!

До Вашої уваги тимчасова посвідка періоду німецької окупації православного священника із Волині - Федорчука Максима.

А також лист вимога від районної влади щодо здачі церковних дзвонів. Йшло літо 1943-го, а у німців уже був брак металу.

Джерело: Архів СБУ

У Києві презентують артбук “Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому” 

✅ 27 жовтня о 17:00
📌 Книгарня "Сенс" (Хрещатик 34)
Вхід вільний, кількість місць обмежена. Форма реєстрації.

“Столиций Київ” — зізнання у любові місту, яке стало серцем української державності. Це спроба показати Київ справжнім, наповненим українським змістом, всупереч ворожим міфам про його “споконвічний російський дух”.

Авторки книги — історикиня Тетяна Швидченко, літературознавиця Діана Андрієвська та художниця Надія Харт охопили три аспекти життя столиці: військово-політичний, мистецький та літературний. Герої книги — вояки, політики, митці, письменники та громадські діячі, які творили нову державу і нове мистецтво в часи національно-визвольної боротьби 1917-1921 років. 

Дух епохи переданий історіями таких діячів як Симон Петлюра, Михайло Омелянович-Павленко, Всеволод Петрів, Людмила Старицька-Черняхівська, Василь Кричевський, Софія Русова, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний та інші видатні особистості, що творили українську культуру й державність. Їхні історії не про суху біографічність, а про творчу енергію та цікаві моменти з життя у ритмі української столиці: улюблені ресторани та цукерні Дмитра Донцова, адреси для шопінгу Георгія Нарбута, перші кроки до створення київського метро від інженерів Павла Скоропадського. Видання ілюстроване Надією Харт, яка надихалася мистецькими традиціями класиків української графіки.

Книгу можна придбати на сайті видавництва.

Уррррра!!! Збір закрито🎉🎉🎉

Безмежно вдячний усім, хто долучився.

Ще впродовж кількох днів дякуватиму тут благодійникам обіцяними постами із артефактами.

Тепер буду із відремонтованою машиною такий же ж крутий, як Євген Коновалець на цьому фото🙃😎

Ще раз величезна подяка усім, хто підтримав збір.

Джерело: Архів ЦДВР

Дякую за великий донат на ремонт машини Едуарду Андрющенку та пану Владіміру із Болгарії.

До Вашої уваги цікавий румунський документ (дослівно - Реєстраційний бюлетень в Управлінні населення).

Його власник Порошенко Іван був родом із комуни Саф'яни округу Ізмаїл.

Джерело: Архів СБУ

Нагадую, що триває збір на ремонт бойової машини. Ціна питання = 19 000 тис. грн. (це із транспортуванням його евакуатором із єбєнів до Дніпра та ремонтом). Днями отримав рахунок, це зі знижкою для військовослужбовців.

Залишилось зібрати менше 7 тис. грн.

Зі своєї сторони обіцяю за кожен донат більше ніж 500 грн. тут появиться допис із цікавими архівними артефактами.

картка Моно: 5375 4141 0873 3352

Наперед дуже вдячний за допомогу.

Дякую за донат на ремонт машини Дмитру Фірсту.

До Вашої уваги цікаве посвідчення особи періоду німецької окупації Харкова. (фото 1)

Уродженка Куп'янська Посохова Антоніна, проживала у Харкові на вулиці Катеринославській (нині - це одна із ключових артерій міста відома, як Полтавський шлях, 53/55) (фото 2)

Джерело: Архів СБУ

Нагадую, що триває збір на ремонт бойової машини. Ціна питання = 19 000 тис. грн. (це із транспортуванням його евакуатором із єбєнів до Дніпра та ремонтом). Днями отримав рахунок, це зі знижкою для військовослужбовців.

Залишилось зібрати менше 7 тис. грн.

Зі своєї сторони обіцяю за кожен донат більше ніж 500 грн. тут появиться допис із цікавими архівними артефактами.

картка Моно: 5375 4141 0873 3352

Наперед дуже вдячний за допомогу.

Сьогодні 130 років з дня народження одного з найзагадковіших українських авторів минулого століття — Віктора Петрова (Домонтовича). З цієї нагоди тримайте анонс 💚

«Агент із ведмедиком» — так називатиметься книжка, яка вийде у Vivat наступного року. Її зараз пише історик Едуард Андрющенко, якого ви можете знати за попередньою працею — «Архіви КГБ. Невигадані історії».

Цього разу все теж обертається навколо розсекречених архівних справ. А де, як не в них, шукати відповіді на питання, які хвилюють не лише дослідників, а й читачів «Доктора Серафікуса» та «Дівчини з ведмедиком»? Всі, хто хоч трохи цікавився біографією письменника та вченого, знають, що він співпрацював з радянськими спецслужбами. Але конкретних, підтверджених документами фактів ніхто не знав — більше було легенд і чуток, іноді напівфантастичних. І ось нарешті історію Віктора Петрова можна побачити майже без «білих плям».

Але майбутня книжка — не тільки про Петрова. Автор розкаже і про людей навколо нього — видатних науковців та письменників, агентів, об’єктів розробки, жертв репресій та співробітників спецслужб.

📖 А також нагадуємо, що в серії української класики можна насолоджуватися книжкою «Доктор Серафікус»

Дякую за велллликий донат на ремонт машини Грегу і Джойс Форчак!

Цікава підбірка листівок із визначними місцями Орлеану, Франція, що зберігаються у справі заарештованого Підмогильного Миколи Кириловича

1. Собор Сент-Круа
2,3. La Rue Royale
4. Place du Martroi
5. Pont Mal Joffre
6. La rue du Tabour
7. La rue Bannier
8. Maison de Jeanne d'Arc
9. Hotel des Postes (ідентифікував Oleksii D.)

Джерело: Архів СБУ

Нагадую, що триває збір на ремонт бойової машини. Ціна питання = 19 000 тис. грн. (це із транспортуванням його евакуатором із єбєнів до Дніпра та ремонтом). Днями отримав рахунок, це зі знижкою для військовослужбовців.

Залишилось зібрати менше 7,5 тис. грн.

Зі своєї сторони обіцяю за кожен донат більше ніж 500 грн. тут появиться допис із цікавими архівними артефактами.

картка Моно: 5375 4141 0873 3352

Наперед дуже вдячний за допомогу.

Дякую за донат ремонт машини Михайлу Медруню!

Дуже цікавий і рідкісний документ. Це довідка видана Любомиру Ортинському в організації (легіоні) Роланд.

Довідка засвідчує, що Ортинський перебував у складі Вермахту із 22 травня до 15 вересня 1941 року.

Звільнений із Вермахту у зв'язку із закінченням перебування на фронті та розформуванням підрозділу (це був той момент, коли бійці "Роланду" і "Нахтігалю" відмовились продовжувати боротьбу через арешти Проводу ОУН, а також невизнанням німцями Акту відновлення Української Держави).

Джерело: Архів ЦДВР

Нагадую, що триває збір на ремонт бойової машини. Ціна питання = 19 000 тис. грн. (це із транспортуванням його евакуатором із єбєнів до Дніпра та ремонтом). Днями отримав рахунок, це зі знижкою для військовослужбовців.

Залишилось зібрати менше 8 тис. грн.

Зі своєї сторони обіцяю за кожен донат більше ніж 500 грн. тут появиться допис із цікавими архівними артефактами.

картка Моно: 5375 4141 0873 3352

Наперед дуже вдячний за допомогу.

Дякую за донат на ремонт машини Ярославу Медведєву!

До Вашої уваги атестат зріслості. Так в Австро-угорській імперії, а також Польщі називали документ про закінчення середньої освіти, у даному випадку гімназії Миколи Коперника у Тернополі.

Документ належав Дзвонику Володимиру, із 1943 року був учасником "Армії Крайової" під псевдонімом "Володар скель" і виконував обов'язки інформатора

Джерело: Архів СБУ

Нагадую, що триває збір на ремонт бойової машини. Ціна питання = 19 000 тис. грн. (це із транспортуванням його евакуатором із єбєнів до Дніпра та ремонтом). Днями отримав рахунок, це зі знижкою для військовослужбовців.

Залишилось зібрати менше 9 тис. грн.

Прохання до усіх небайдужих допомогти поставити цього звіра знову на ноги, вірніше на колеса.

Зі своєї сторони обіцяю за кожен донат більше ніж 500 грн. тут появиться допис із цікавими архівними артефактами.

картка Моно: 5375 4141 0873 3352

Наперед дуже вдячний за допомогу.

Дякую за донат на ремонт машини Ірині Бублик!

До Вашої уваги фото української поліції Києва 1941-1943 рр., а також довідка із ідентифікацією осіб, що на ньому зображені.

Цікаво, що в поліції був єврей, котрий відповідав за госпіталь. Дехто із особового складу був розстріляний німцями, а дехто втік від них.

Джерело: Архів СБУ

Нагадую, що триває збір на ремонт бойової машини. Ціна питання = 19 000 тис. грн. (це із транспортуванням його евакуатором із єбєнів до Дніпра та ремонтом). Днями отримав рахунок, це зі знижкою для військовослужбовців.

Залишилось зібрати 9 тис. грн.

Прохання до усіх небайдужих допомогти поставити цього звіра знову на ноги, вірніше на колеса.

Зі своєї сторони обіцяю за кожен донат більше ніж 500 грн. тут появиться допис із цікавими архівними артефактами.

картка Моно: 5375 4141 0873 3352

Наперед дуже вдячний за допомогу.

Дякую за донат на ремонт машини Анатолію Маляренку!

Восени 1944-го фронт поступово підходив до західних кордонів сучасної України. Для НКҐБ розпочалася підготовка диверсійних груп, щоб мали бути десантовані в німецький тил.

Такі спецгрупи створювались 4-м Управлінням НКҐБ, функціонал якого характеризувався наступним чином – «диверсія і терор».

Ось приклад фіктивних документів одного бійця групи "Шквал". Був він Валерієм Виноградовим, а став інженером Михайлом Комісаровим, що проживав у Львові.

Джерело: Архів СБУ

Нагадую, що триває збір на ремонт бойової машини. Ціна питання = 19 000 тис. грн. (це із транспортуванням його евакуатором із єбєнів до Дніпра та ремонтом). Днями отримав рахунок, це зі знижкою для військовослужбовців.

Прохання до усіх небайдужих допомогти поставити цього звіра знову на ноги, вірніше на колеса.

Зі своєї сторони обіцяю за кожен донат більше ніж 500 грн. тут появиться допис із цікавими архівними артефактами.

картка Моно: 5375 4141 0873 3352

Наперед дуже вдячний за допомогу.