Взагалі супер спонтанна видалася поїздка, мої друзі проїздом були в Києві і тупо забрали мене з собою у Львів, в мене було 5 хвилин на роздуми, я швидко закинула два луки в чемодан і ми поєбашили☕️
Мабуть так історично мало скластися тому що ця поїздка дуже позитивно вплинула на моє самопочуття, хоча і по приїзду у Львів щодня в мене були моменти коли мені треба було свідомо боротися з темними параноїдальними думками та болісними спогадами, зранку все ще вставала через силу, ранок це найскладніше для мене зараз. Протягом подорожі я ловила дикий ахуй з того натскільки по-іншому живуть люди у Львові, вайб там звісно наче я перенеслась на кілька століть назад, все дуже ✨fancy✨, ну і відповідно настрій міста зовсім інший, ніхто нікуди не спішить, вдень та ввечері всі заклади забиті людьми, не відчувається війна абсолютно…це все прекрасно, але хотілось би ще бачити більше якихось волонтерських ініціатив на воєнну тематику, тому що, відверто — в їх реальності війна десь «далеко»🥹