анархо-соліпсист 🇺🇦

Нас обʼєднує гаряче.

Зустрінемось, друзі. Люблю кожного.

Буття невпинне!

Згадується класика (перше відео зняте до повномаштабки)

«Хахляндия ебучая. Хахлыыыы»

Літак Дубай — Москва довелося екстрено садити в Баку через неадекватного росіянина у салоні.

Спочатку він був спокійний, але раптом почав бити по ілюмінатору і кричав: «хохли» і «хохляндія».

@oko_ua

До повномасштабного вторгнення Дмитро Мрачник був політичним активістом, засновником сатиричного видання про політику і культуру «Нігіліст». Він робив татуювання у власній київській студії Black Swallow Tattoo та шив взуття. А ще в різний час працював редактором новин і журналістом у «Бабелі» та на «Громадському».

З 24 лютого 2022 року єдиною його роботою стала війна — він пішов у Тероборону мінометником. За майже три роки Дмитро побував у багатьох гарячих точках фронту — брав участь у звільненні Харківщини, воював під Бахмутом. Уперше він дав інтервʼю «Бабелю» в листопаді 2022 року.

📹 У новому випуску циклу «Війна очима журналістів» через два роки ми запитали, як змінились його побратими, чи можна бити людей за пияцтво на службі та про міни, які не вибухають. Дивіться випуск на ютуб-каналі «Бабеля».

@babel

Вибачте, не стримався, але це ідеальна ілюстрація

я навіть коментувати не буду

Додам важливе. Мені не симпатична політика ваххабізму очищення української культури від російськомовної єресі. Тому що це мій культурний скарб серед іншого. ВГНВЖ (в минулому «Вагоновожатые») нині охуєнно валять українською. А раніше охуєнно валили російською. Це все моє. Не віддам. Не віддам Довженка, радянську Україну у всій її контраверсійності, Київнаукфільм і його шедевральну мультиплікацію, Батьківщину-Матір, Арку (не)Дружби Народів, що обросла новими густими сенсами, фільми Муратової, відеоесеї Wicker Mag.

Все це творчість минулого часу. Її традиція нині перервана — і, мабуть, на краще. Але не варто наповнювати російський імперський музей нашими артефактами.

Окей, давайте ще раз про мову. Спочатку диспозиція: я сам з Полісся, тутейший. Відповідно, моя материнська мова — суржик. Пишу це без тіні сорому, останнім часом регіональна ідентичність багато значить для мене. Українською, як і російською, володію вільно. Після переїзду в Київ схилився перед культурною домінантою російської (так працює конформізм) й почав вживати в побуті. Був щиро радий камбеку української, витримав паузу і повернувся сам. Але татуювання “сомневайся” не перебʼю ніколи — немає нічого гірше полохливих конʼюнктурних смикань. Я ціную свою історію.

Тепер по суті.

В цій країні найбільш незахищена категорія — переселенці. Втративши дім, вони вимушені інвестувати величезну кількість ресурсів у швидку адаптацію. Батьківська мова — це конструкт, що формується натуральним чином в дитинстві. Легкості вжитку, аналогічну носієві, ти не отримаєш за пару років, навіть якщо їбанеш курси. Вимога “поважати співрозмовника і не спілкуватися мовою окупанта” — це особливо цинічний мув зі сторони київських хіпстерів, які тікали зі свого міста, тєряя гавно, максимум в лютому-березні, а потім туди повернулися. Чекніть вже, нарешті, власні привілеї. Людям хочеться відчувати себе людьми у своїй країні, а не лайном з медведчуковської карти про 3 сорти (їбана політтехнологія стала реальністю).

В цій країні найбільш респектабельна (але не захищена теж) категорія — це військові. Ніби не відкриття для вас, що російської в окопах не менше, ніж української? Бійці повернуться, і не дай боже мовнюку перднути щось про їх малороство. Ви розумієте, яке моральне провалля між нами, хто гріє жопу на гражданкє, і тими, хто дозволяє українській ідентичності продовжити себе в майбутнє? 

Тилова свідомістська пиха, на мою думку, має єдину природу — відчуття безпорадності та втрати контролю. Комсомольці генерують білий шум, щоб уникнути виїдання почуттям провини. Тут їх можна було б пошкодувати й приголубити, травмованих, але своєю жовчю вони отруюють життя іншим. Часто ще більш травмованим. Абсолютно байдуже, яке дитинство було в абʼюзера, якщо він бʼє свою жінку тут і зараз.

Дистанція, що її вибудовують бійці піздабольного фронту, синонімічна пафосу демократів з фракції 25%, що бажали позбавити електоральних прав інші 75%. Те ж саме з заламуванням рук щодо тисячі Зеленського, яку 63% українців витратили на комуналку. Зверхня офісна пліснява не розуміє, що це за категорія така — виживання. Як казав будівничий сучасної України, ви не мозок нації, шановні, ви її гівно.

Будь ласка, перестаньте вивалюватися назовні.

Даруйте, але весь цей Lebensraum і поклони на приєднання — піздєц. Неприємно нагадує окремі режими середини минулого сторіччя і початку цього.

Шкода, Дробович був на своєму місці (на відміну від пропагандиста В'ятровича)

жаліються)

Початок постом вище 👆

⁉️ Щодо мотивації.
Луїджі із дитинства мав зміщення хребців, і стан сильно погіршив нещасний випадок під час занять серфінгом на початку 2022-го, після якого чоловік тиждень пробув у ліжку. Цього року він кидав другу рентгенівський знімок свого хребта із медичними гвинтами у ньому та писав на Reddit про операцію, що полегшила його симптоми, хоча й жалівся на постійний туман у голові та слабкість. Судячи з усього, це та політичні погляди Луїджі (антикорпоративні та антикапіталістичні) і підштовхнули його до вбивства гендиректора страхової компанії.
🗒 Зі слів мусорів, затриманий мав при собі невеличкий маніфест, що описує його світогляд, направлений проти корпоративної Америки. «Ці паразити заслуговують на це. Я вибачаюся за можливі чвари і травми, але це треба було зробити» — наводять цитати копи.
📗 Із цікавого для нас: Луїджі має сторінку на Goodreads, де цього року позитивно оцінював «Industrial Society and Its Future» Качинського, і написав відгук: «... коли всі інші форми комунікації не працюють, насилля необхідне для виживання. Вам можуть не подобатись його методи, але з його [Качинського] точки зору, це не тероризм — це війна та революція». Почитай повністю, класний відгук. До речі, там само, на Goodreads, Луїджі відмічав, що читав книги про хребет: про анатомію та як подолати хронічні болі.

🌈 Реакція в інтернетах та вплив.
Співчуття висловили UHC, урядовці та шокована сім'я Луїджі. Та, зненацька, багатьох американців не засмутила новина про вбивство. Хоча загиблий лишив по собі жінку та двох дітей, його професія та посада гостро вплинула на суспільну думку.
🥸 Ще до того, як Луїджі арештували, люди в мережі масово сподівались, що його не знайдуть: для багатьох він став народним героєм, тож люди не хотіли його арешту. У Нью-Йорку влаштувався конкурс двійників. І навіть спільноти TikTok та Reddit, які займаються пошуком злочинців по відкритим даним, всі як один відмовились братись за цей випадок саме через роботу жертви. Користувача Twitter, який теоретизував щодо маршруту вбивці та поділився інформацією з поліцією, почали травити як "пацюка".
👍 У некролозі компанії UHC прийшлося закрити коментарі, проте 122 тисячі реакцій, абсолютна більшість із яких «😆» — чудово демонструють ставлення читачів. Люди жартують, що вбивство Браяна Томпсона — не страховий випадок, та пародіюють довжелезні відписки страхових компаній. Про історії деяких жертв страхувальників, які тепер радіють від новини, можна почитати тут.
🫢 З іншого боку, деякі відомі люди непокояться... Дональд Трамп (молодший) закликав інтернет: «зроби свою справу і знайди цього хлопця». Бен Шапіро, на диво ще популярний коментатор, звинуватив якихось «ліваків» у радощах, назвав це «марксистською жорстокістю», зі страхом згадував «ліве насилля 1970-х», а пізніше заскиглив, що «неправильно стріляти у гендиректора страхової компанії, навіть якщо компанія вам не подобається» 🤭
🍔 Навіть заклади McDonald's у містечку Пенсильванії почали "нищити" негативними відгуками та оцінками — через працівника, який і викликав мусорів. У коментарях люди скаржаться на «щурів» у закладах: «від кухонних щурів вам стане зле, а ваша страховка цього не покриває». Поліція назвала працівника героєм та, ймовірно, виплатить йому $60,000 нагороди. Негативні відгуки сипались і на готель, у якому зупинявся Луїджі — бізнес співпрацює із поліцією. Ґуґл активно видаляє відгуки, яким менше тижня.
👀 За дивним співпадінням, інша страхова компанія передумала робити суворішою власну політику виплат по анестезії. Раніше вони вирішили, що не платитимуть пацієнтам, які надто довго перебували під наркозом під час процедур. Тепер вони стверджують, що їх не так зрозуміли, і вже розсилають по штатам сповіщення із конкретикою. Як вчасно!
👮 Поліція шт. Колорадо попереджає про можливих імітаторів, а у Чікаґо невідомі вивісили банер «Deny Defend Depose» та малюють графіті «kill your CEO»…

💁‍♂️ Як казав один пост-мета-іронічний ютубер, «у нас лишилося ще років п'ять, поки вони не почнуть робити собі залізні черепа і завантажувати свою свідомість у мережу».
What time to be alive 🤯

ПЛЕМ’Я 🔥🐒

🗞 Нарешті новини, на які ми заслуговуємо!

4 грудня в Нью-Йорку застрелили Браяна Томпсона — CEO UnitedHealthcare, найбільшої компанії з медичного страхування США.
✊ На гільзах, що лишилися на місці події, було написано: «delay», «deny», «depose». Це відсилка на фразу «delay, deny, defend» («затримуй, заперечуй, захищай») — популярну стратегію відмов клієнтам в позовах щодо компенсації виплат. «Depose» перекладається як «повалюй». Це означає, що вбивство було політично та ідеологічно вмотивованим, через що і набуло розголосу.
🔍 Гендиректор неймовірно дорогої корпорації, рішуче вбитий під камерами в мільйонному місті, та розшук вбивці, що тривав 6 днів, вже ввели цей напад в історію!

🏢 Трохи про UnitedHealthcare.
Міжнаціональна компанія із медичного страхування, найбільша в США страхова компанія. Зростаючи, все ближче підбирається до монополізації сфери.
📍 У липні цього року більше сотні людей зібралися під офісом UnitedHealthcare у Міннесоті, протестуючи проти політики компанії та відмов у задоволенні вимог клієнтів. Компанія має право перевіряти інформацію про лікування пацієнтів, перш ніж вирішувати, чи платити їм. За блокування проїзду було затримано 11 людей. Всі протестувальники були клієнтами компанії, які захищали свої права.
🤖 Минулого року на UnitedHealthcare подали до суду родичі померлих клієнтів: вони стверджують, що компанія використовує ШІ, щоб відмовляти у виплатах. Мовляв, алгоритми (зламані, на їхню думку) не погоджуються із лікуванням, які призначають лікарі, і це дає UnitedHealthcare привід не виплачує страховку. Для розуміння масштабів: у сфері є приклади того, як ШІ-алгоритмізація за 2 місяці відхиляє 300,000 заявок!
💸 У розслідуванні Сенату США стверджується, що UnitedHealthcare втричі частіше за інші фірми відхиляла вимоги клієнтів на дороге лікування, збільшуючи прибуток, і це — наслідок автоматизації: машини та алгоритми вирішували, які справи компанія не буде оплачувати та зможе виграти в суді, і вирішували дуже вдало. Загалом, про стандартну боротьбу компанії та клієнтів можна прочитати тут.
🔪 Навіть у соцмережах вбитого Браяна було багато повідомлень від розчарованих клієнтів, яким відмовляли у виплатах після важких хвороб. У компанії він працював із 2004-го, а гендиректором став у 2021-му. Погрози, пов'язані із роботою, він отримував неодноразово.

🫡 А що відомо про вбивцю?
Вчора у сусідньому штаті, Пенсильванії, поліція затримала чоловіка на ім'я Луїджі Манджоне. Його здав працівник МакДональдсу, що впізнав його по поліцейським фото. За словами мера Нью-Йорку, у затриманого виявили маску, кілька підроблених паспортів та вогнепальну зброю. Луїджі висунули обвинувачення.
💁‍♂️ Тож, Луїджі 26 років, він із заможної сім'ї, має гарну освіту — магістр інженерії комп'ютерних/інформаційних наук, із другою спеціальністю математика. Він активно подорожував (певний час прожив на Гаваях), вів соцмережі та займався спортом. Працював у сфері продажу авто, викладав, розробляв відеоігри. Та кілька місяців тому він закинув соцмережі та перестав спілкуватись із близькими та друзями. Його друзі із Гаваїв розповідають, що він повернувся до материкових Штатів після погіршення стану здоров'я, про це нижче.
👥 Після арешту, знайомі та друзі хором заявляють, що шоковані та не очікували такого від «класного та розумного хлопця». «Не думаю, що він божевільний, — каже колишній однокласник. — Сподіваюсь, він матиме шанс пояснити все, що трапилось, у відкритому суді».
🔫 При затримці мусора вилучили у Луїджі «ghost gun» — пістолет, надрукований на 3D-принтері. Надрукованим був і глушник. Це також додали до звинувачень.

Найцікавіше далі, продовжуємо постом нижче 👇

Насправді, Луіджі Манджоне, вбивця корпората, досить базований мен. Я нещодавно проводив лекцію про етику тероризму і там згадував, що з точки зору опонента системи пригноблення різні соціальні групи можуть вважатися комбатантами. Розділення на «військових» та «невійськових» не есенціальне, це форма ліберального консенсусу щодо принципів війни. Для таких, як Луіджі, війна, виражена через експлуатацію, це перманентний стан. А керівники страхових медичних компаній, що паразитують на есенціальній потребі в здоровому житті, є ворогами та бійцями опресивного порядку. І в такому таргетуванні я бачу сенс.

Племʼя підготувало дуже розлогий матеріал про контекст цього індивідуального акту боротьби, який я раджу всім почитати:

Режим родини Асадів правив у Сирії 53 роки, а розвалився за два тижні. Головною рушійною силою наступу на сирійську армію, який призвів до падіння диктатури, стала ісламська організація «Хаят Тахрір аш-Шам» (ХТШ). Вона визнана терористичною у США, Росії, Туреччині та багатьох інших державах. Її лідер Мухаммад аль Джулані колись був членом «Аль-Каїди», але зрікся терористів і останні роки робить усе, щоб відбілити репутацію і свою, і своєї організації. Після успішного повалення режиму він обіцяє захист усім меншинам у Сирії, запевняє, що всі матимуть рівні права, а країною керуватимуть інституції.

«Бабель» вивчив біографію та публічні заяви аль Джулані і розповідає, як колишній радикальний ісламіст перетворився на поміркованого політика, який обіцяє Сирії світле майбутнє.

@babel

Цю тезу гарно ілюструє, наприклад, зміна наративу визвольної боротьби в Ічкерії. Зачищаєте поміркованих - приходять відбиті.

https://t.me/sampleName32/11297

Хотелось бы дополнить первый и второй тезис.

Любая политическая ситуация после коллапса диктатуры всегда является последствием этой самой диктатуры. Когда после сорока лет вашей диктатуры самыми способными противостоять вам оппозиционными группировками являются не военные с хорошим образованием и не представители внеидеологической государственной бюрократии, а разной степени нанюханности пиздоватые исламисты — это прямое последствие вашего ближневосточного айкью, которое не смогло вложить цилиндр в круглое отверстие, и между гедонизмом и внутренними склоками не успело подумать, что если сажать, пытать и убивать говорящих с вами и борящихся с вами мирно, то останутся только глубоко зашифрованные заговорщики и террористы, а позиция таких людей касательно переговоров и мирного транзита не будет столь приятной. Да, в этом абзаце есть намёк и на другую диктатуру, не заметившую что сдохла.

Это уже поднимает более сущностный вопрос — а действительно ли "умеренный асадовский режим" и 😬умеренная оппозиция😬 являются такими уж противоположностями? Каждый молодой боец исламистской группировки это в других обстоятельствах студент, протестующий на кампусе с требованием выпустить нелояльного вам профессора, это наследник семьи средней руки городских лавочников, что благодаря невиданной доселе в истории информационной прозрачности сумел бы создать успешную торговую сеть; в конце-концов это молодой офицер вашей же армии, искренний патриот, желающий достойного будущего своей стране, а потому к вашей идиотии относящийся прохладно. Однако, все эти альтернативы были закрыты внутренними репрессиями и преследованиями вне страны ещё при поколении его отца. Неужто и их проводили внешние враги, желавшие нарушить стабильность государства?

Если ваш умеренный и адекватный двадцать первому веку режим за сорок лет породил не новое поколение чиновников, осознающих тупиковость диктатуры, а гражданскую войну, миллионы беженцев и Джейш аль-Фатх, то достоин ли он даже вынужденной поддержки и терпения его присутствия на международной арене? У меня ответ однозначный.

Зайшов до Шрайка в коменти — що можу сказати, приємно здивований прокурдським сантиментом тотальної більшості дописів. Здається, українцям потрібно було пройти крізь війну, щоб зрозуміти цинічну універсальність принципу "одного народу, промитого західною пропагандою".

Ердоган — це Путін без власної ядерної зброї, от і все.

картвели 🖤

🇺🇦 Знайомтеся зі ще однією нашою новою бійчинею — Юлією

“Привіт, мене звати Юля, мій позивний «Відсутня». Цього року я стала частиною Збройних сил України, де працюю в екіпажі роти ударних БпАК. Моя роль — майстриня FPV: я споряджаю та запускаю дрони на Покровському напрямку.

Моє цивільне життя насправді також було про боротьбу. Я організовувала феміністичні, екологічні та анархістські акції, проводила просвітницькі заходи. Готувала їжу для безпритульних, допомагала в дитячих будинках і притулках для тварин. Панк-сцена стала моїм першим середовищем боротьби. Вона навчила мене відстоювати свободу й право голосу. І ці ідеї досі — частина мене.

Рішення піти до війська прийшло, коли я зрозуміла, що більше не можу залишатися осторонь. Усе моє життя було про зміни: якщо хочеш щось змінити в суспільстві — починай із себе. Хочеш побороти дискримінацію — дій. Хочеш зупинити російський імперіалізм — борись.

Шлях до ЗСУ був для мене непростим. Мене не хотіли брати в підрозділи, до яких я прагнула. Лише через те, що я жінка. Відбір я проходила нарівні з усіма й ніколи не просила поблажок, але це не знімало упереджень. Проте зараз я розумію, що опинилася саме там, де маю бути. Мій колектив підтримує мене, тут немає місця дискримінації. Тільки взаємоповага. Після більш ніж 2 років повномасштабного вторгнення я нарешті бачу сенс у тому, що роблю й сподіваюся, що принесу користь своїми діями”.

Смішно жити в реальності, в якій мем барнаул, алтайский край перестає бути смішним. Повітряна тривога по ту сторону атлантики змушує хвилюватися більше, ніж власна червона мапа, зафарбована шахедами. Наші електоральні процеси на паузі, тож залишається спостерігати за переможним танцем головного нарциса планети (Ілон Маск добровільно обрав роль покемона, тому не рахується).

Американська політика завжди тяжіла до карнавалу. Найкращу паралель, яку я зустрічав в контексті боротьби республіканці vs демократи, це професійний спорт. Спільне поле і в цілому спільні принципи, реальний вибір глядача визначається трайбалізмом та харизмою форвардів. Червоні та сині, слони та віслюки — це, фактично, команди з монолітними фан-базами. Ну всі в курсі цих штатів, де на трибунах сидять кузьмічі, що не ганяють за конкретний клуб, а визначаються в процесі. От вони не розуміють, як працює спорт, хоча саме їх доводиться улещувати.

Так було і так буде, але наше дитя автозасмаги принесло в гру дещо нове. Показове ігнорування правил. Людина з zero accountability, патологічно нездатна відповідати за свої слова, пуссі грабер, звинувачений, очільник бунту, клоун в решті решт — вже вдруге затащив катку на наглості та харизмі. Людям таке подобається. Він розвантажує етичну систему виборця, бо вітає мудака в кожному. Це проста і дієва філософія нігілізму, коли продається не декларація відповідальності, а її відсутність. Такий підхід, до речі, популярний у Путіна, коли на всі претензії щодо порушення прав людини, військових агресій, геноцидних практик є канонічна відмазка “так у них те ж саме, а ми хоч не лицеміри”. Як обіцяв кандидат Лупан: “я буду красти, але робитиму це чесно і прозоро”.

Трамп довів американське електоральне шоу до межі абсурду. От республіканської партії, наприклад, більше не існує. MAGA це рак і хуй знає, чи допоможе тут хімієтерапія. Республіканських медіа теж, фокс ньюс настільки збили толєр власному глядачу, що нині їх контент не відрізняється від гною breitbart. По психотипу Трамп — це їбанутий автократ, обмежений виключно республіканськими (не в сенсі партії) інституціями США. Він щиро респектує Путіну, Кім Чен Ину, Сі Цзіньпіну, його надихає розлогість їхньої влади.

У 2016 підтримку Трампа можна було читати як форму панк протесту. Славой Жижек тоді сподівався, що його перемога кардинально перебудує партійну культуру, в якій царювала некрофілія та бездушні алгоритмічні моделі а ля Гілларі Клінтон. Цього не трапилося. Американський виборець втік в інфантилізм, а партійні еліти замість комунікації обрали автовідповідач. В результаті Трамп перетворився на потужну гравітаційну масу, що деформує реальність навколо. На момент 2024 мага має 6 з 9 судів Конституційного суду, більшість в Сенаті й розраховує на більшість в Палаті представників. Тепер це не лише фантазія про владу. Це і є влада.

Коли світ тяжіє до складних антиутопій, це хоч естетично виглядає. А коли референсом слугує "Ідіократія", відчуваєш себе на сеансі гіпнозу Пєтросяном. Смішно, але є нюанс.

Без вати, без хуйні, завжди там, де треба. Нагадую, шо бумерське політичне лайно, що травило її «аутизмом» та «дитячістю», виявилося зграєю ссикливих пристосуванців, тоді як вона рухається фактично в просторі moral purity.

My girl. Always has been.

У Тбілісі триває мітинг прихильників опозиції проти результатів парламентських виборів, які відбулись у країні 26 жовтня. Шведська екоактивістка Грета Тунберг приєдналася до акції біля парламенту Грузії.

Раніше лідер «Коаліції за зміни» Ніка Гварамія попросив прихильників опозиції принести на мітинг намети, натякаючи на те, що акція може набути безстрокового характеру. Натомість лідер парламентської більшості «Грузинської мрії» Мамука Мдінарадзе заявив, що це «може призвести до сутичок із поліцією».

За офіційними результатами ЦВК, правляча партія «Грузинська мрія» набрала 53% голосів, а опозиційні партії разом — близько 38%.

Блядь, ну яка ж вона охуєнна

Реакции наших комментаторов часто напоминают мне поведение детей в магазине.

- Купи мне вот это! Ну купи!
- (длинное объяснение, почему нельзя)
- А я хочу! Хочу! Хочу! Хочу!

Единственное отличие в том, что дети не начинают ненавидеть своих родителей за отказ (ну, разве что ненадолго), а вот мы кого только ебанатским словом "куколд" не обзывали.

К сожалению, эмоциональные требования, претензии и обиды в реальном мире работают плохо. На третьем году войны так точно.

Давайте взглянем на ситуацию с Северной и Южной Кореями.

Южная Корея давно обозначила, что ее волнует - чтобы Россия не дала КНДР свои ракетные технологии. Потому что обстрелы ее территории более продвинутыми ракетами - это реальная угроза.

Поэтому они говорят России:

- Если вы дадите КНДР технологии, мы дадим Украине оружие. А оно у нас есть.

На этом история временно затихает. Россия не дает КНДР технологии, Корея не дает Украине оружие.

Сейчас, когда КНДР отправляет солдат, Южная Корея возмущается, но ответ гораздо более размытый. Мол, у нас есть разные сценарии ответа, может даже поставки оружия.

Почему бы Корее не отправить оружие сразу? Простой ответ - "куколды!"

Сложный ответ - если Корея отправит Украине оружие, ничто не будет сдерживать Россию от предоставления КНДР вожделенных технологий. То есть увеличится вероятность того, что старается предотвратить Корея.

А значит, если Корея в ответ на отправку кндровских солдат что-то и может нам дать, то точно не "наступательное оружие".

Но сегодня появилась новость от Буданова, что РФ уже передает КНДР технологии для тактического ядерного оружия малой мощности и систем запуска подводных ракет. Если эта информация подтвердится, и если это именно те технологии, которых боялись в Корее, ситуация станет интереснее.

Эта история всего лишь пример. Между западными странами и Россией есть целая куча подобных взаимно сдерживающих условий, которые уходят далеко за пределы российско-украинской войны. Из недавних примеров - угроза передачи "Ониксов" хуситам. И все это учитывается в сложном балансе переплетающихся угроз.

Но если не хотите принимать мир таким, какой он есть, у вас всегда есть простой ответ.

4:19
4:20

Підвищення військового збору до 5% це несправедливо по відношенню до чесного бізнесу — Залізий нардеп

І без того низькі зарплати вчителів фактично знизяться на 3,5% із підняттям військового збору з 1,5% до 5%, — нардеп Южаніна

сміюсь з формулювання «чесний бізнес», бо нам залишається лише сміятися.

При пораненні Веган втратив все спорядження, а тепер, повертаючись на бойові, збирає новий сетап. Ціна питання значно більша 85к, але частину екіпи допомогають зібрати Колективи Солідарності, а дещо буде придбано за власний рахунок ❤️‍🩹

💅 Банка збору

🦄 Номер картки банки:
5375 4112 2206 1264

В коментах пішов срач, тому відсиплю ще трохи провокативного.

Не дуже люблю айтішників за елітизм. Люди живуть по заповіту Маркса "буття визначає свідомість", а апломбу повні штани. Недорозвинений емоційний інтелект, кічева мізогінія, вузькі знання, зневага до системних гуманітарних дисциплін, дешевий утилітаризм, дроч на "саморозвиток" (художка рулить, друзі). Топлять за ринок, але відмовляються визнавати, що така оплата праці — просто кон'юнктурний феномен, а не відзнака за інтелект. Шкільна деформація, яку розчесав капіталізм: цифри високі, бо я самий розумний (а не тому, шо відповідаю очікуванням вчителя).

Все це, звичайно, свідома генералізація та спрощення. Просто я в цій сфері вже 15 років і сформував для себе висновки. Класні люди є всюди, але IT середовище — інфантильне та токсичне.

Я айтішник і, якщо щиро, не розумію, звідки такі привілеї цьому професійному прошарку. Окей, до війни можна було сказати, що це високомобільна група, і якщо її душити податками, вона просто звалить. А так ми маємо ефективну експортну сферу, що дуже динамічно розвивається — давайте не лякати рибку.

Але 22-й все змінив. Ми тут, і питання переїзду більше не проблема глибини водойми. Як казав один веселий фермер в період перших санкцій в рф, рибку з'їсти й відпочити присісти тепер не вийде. При цьому неймовірно конкурентні зарплати з західного ринку в Україні дозволяють відчувати себе тим самим відсутнім середнім класом. 5% податку — це копійки, даруйте, шаги.

Звичайно, можна кивати на добру волю цифрових меценатів. Мовляв, всі розуміють, в якій країні живемо. Але, по-перше, ідеологічно айтішники найчастіше відносять себе до лібертаріаців (атлант знизав плечима), а по-друге, інституції надійніше благодійності.

Думаю, це все магічні сили Федорова (він справді крутий чувак). Єдиний міністр, якого не розстріляли від початку каденції Зеленського.

P.S. Добре хоч трохи банки потрусили.

❗️РОЗІГРАШ НА АНАРХІСТСЬКИХ МЕМАХ!

Минулої весни наші товариші видали книжку «Україна лібертарна: Михайло Драгоманов. Невеличка антологія статей», якої вже немає в наявності і друкуватися більше не буде. Ми спеціально для вас вкрали останній екземпляр зі складу і готові його віддати за донат на автомобіль для військового-анархіста Беза. Також щедро насипемо diy-стикерів від анархомемів!

Товариші додатково подарують дві книжки:
«На пути к единодушию» Пола Ґудмана
«Їду в Магадан» Ігара Аліневіча.

Умови: задонатити 50 грн на монобанку (можна кратну суму: 100, 150, 200… щоб збільшити свої шанси)
Термін: тиждень. Через сім днів магією рандому визначимо переможця.

🔗Посилання на монобанку: https://send.monobank.ua/jar/8Q5dAy1dHo

🅰️🅰️🅰️

Позавчора Верховна Рада таки відправила у відставку керівника МЗС Дмитра Кулебу. З другої спроби, разом з рештою міністрів та чиновників з останнього пакету на звільнення. Як це у нас водиться, через заяву по власному бажанню, хоча очевидно, що Кулеба не мав мотивації йти з посади. Як наслідок, очільник МЗС не прийшов на відповідне засідання і не підготував звіт. Демократичні процедури виглядають все більш формальними.

Я не знаю причину, чому звільнили міністра, мені не доповідають. Зеленський казав щось критичне щодо постачання зброї та повернення українців із закордону. Але тиждень тому стався ще один скандал. Кулеба разом з польським колегою Радославом Сікорським був на панельній дискусії в Ольштині. З залу поставили питання про ексгумацію загиблих під час подій 1943-45 років на Волині. Замість дипломатичної відповіді на сенситивне для польського суспільства питання, Кулеба включив подмєчателя і розповів, що, взагалі-то, в 1947 році в рамках операції «Вісла» примусово депортували сотні тисяч українців з українських територій в такі от місця як Ольштин. По-перше, вотебаутізм це дуже хуйовий риторичний прийом, яким регулярно користується російський істеблішмент для розмиття та нівеляції функціональних основ демократії. У нас геїв репресують? А в США чорношкірих стріляють. Ми напали на Україну? А США напали на Ірак. Друга проблема полягала в референсі на “українські території”. Ви, будь ласка, визначитеся, що для нас бажане: кордони 91 року, чи Велика Україна від Сяну до Дону? А то, знову ж таки, у нас є приклад східних сусідів з постійним ниттям (і не лише) щодо історичної ревізії сучасних держав. МЗС України довелося навіть уточнювати, що голова відомства не висловлював територіальних претензій до Польщі.

Позиція "та забули", в яку Кулеба обгорнув свій коментар — це теж слабка відповідь. Якщо твій союзник чекає від тебе символічного жесту, є сенс його зробити, а не ставати в позу. Тим паче коли ви будуєте актуальний національний міф на спадщині УПА. Будьте ласкаві, дійте послідовно. В політиці є принцип наслідування. Глорифікуємо УПА як провідника визвольних змагань? Маємо зважати й на їх злочини. Ми звикли бачити себе апріорі моральними, але це інфантильна позиція.

В мене багато претензій до дій Польщі як стратегічного союзника. Тут і історія агресивного протекціонізму власної торгівлі, і беззуба реакція на перетин повітряного простору НАТО російськими дронами. Але щодо Волині вони мають право звертатися до нас за моральною сатисфакцією. Просто уявіть, через 50 років український політикум буде вимагати від демократичного уряду РФ (якщо цей кадавр до того часу вистоїть) визнання воєнних злочинів путінського режиму, а нам гарні руські з підйобом будуть відповідати: ну, умер и умер, було та й було. Підійде?

Що стосується операції “Вісла”, якщо це справді болюче питання для української політичної культури, сформуйте дипломатичний запит, підніміть цю тему на окремій панельній дискусії, але не спекулюйте однією трагедією, щоб перекрити іншу. Державна дипломатія — це не про те, хто ефектніше наставить іншому ріжки.

​Вітаємо нашого редактора Тараса Білоуса з отриманням міжнародної лівої журналістської премії імені Даніеля Сінґера 👏

Від початку повномасштабного вторгнення Тарас долучився до Збройних сил України. Та увесь цей час він також продовжував боротьбу, беручи участь у запеклих дебатах міжнародної лівиці про характер російського вторгнення та підтримку лівими українського спротиву.

Підважуючи кемпістський підхід до міжнародної політики та намагаючись висвітлити український лівий погляд на розгорнуті події та їхні можливі наслідки з позицій міжнародної солідарності пригноблених, Тарас опублікував низку статей:

◼️ «Лист із Києва до західної лівиці».
◼️ «Самовизначення та війна в Україні».
◼️ «Тарас Білоус: не можна спрощувати цю війну до проксі-конфлікту».

І от нещодавно за ще одну свою публікацію «Війна в Україні, міжнародна безпека та ліві» наш редактор отримав міжнародну ліву журналістську премію імені Даніеля Сінґера.

У цій статті, полемізуючи з Сьюзан Воткінс із «The New Left Review», Тарас розвінчує тезу про «війну Росії проти НАТО», висвітлює вплив військових блоків й імперіалізму на низову боротьбу за визволення, а також порушує питання — як може виглядати прогресивна система міжнародної безпеки після 24 лютого 2022 року?

Усі гроші від премії — 10,000$, — Тарас передав волонтерській організації, яка підтримує антиавторитарних військових «Колективи солідарності».

Ще раз вітаємо нашого редактора і друга. А вам усім радимо прочитати його статтю за посиланням.

🔼 початок

В 1968 році в Німеччині було створено Соціалістичний колектив пацієнтів — обʼєднання пацієнтів та психотерапевтів, які звинувачували в провокації ментальних розладів не індивідуальні життєві події, а хворобливий стан суспільства внаслідок капіталізму. З часом їх заборонили як терористичну організацію, але концепція “антипсихіатрії” залишилася. Я хочу піти далі й оголосити ворогом не лише капіталізм (беззмістовну вірусну сутність, вічний двигун, що перетворює людську працю в самовиправдовувальну “економічну активність”), а й всю нашу технологічну цивілізацію. Friendship ended with cyberanarchism, now anarcho-primitivism is my best friend. Проблема не в прогресі як такому, а в його функціональному поєднанні з суспільними моделями, що користують людину як шматок пластиліну. 

Ми приречені вчитися штучним адаптивним стратегіям в наглухо їбанутому світі. Це як будувати замки на піску: ми перетинаємо пласти тяжкої нафти, щоб дістатися до зелених резервацій, ми заливаємо в очі синє світло, щоб мати можливість раз-двічі на рік вʼїбатися сонячними шотами, ми накидуємо собі ваги серед інших спітнілих тіл, бо не можемо подарувати нашим мʼязам нормальної динаміки.

Я вчуся бути один, бо постапокаліптична реальність уже навколо.

Ну а тепер я поїду крутити педалі.

6 років тому мені поставили діагноз великий депресивний розлад. Це відкриття стало шоком, хоча я декілька років як супроводжував кохану людину на її непростому шляху тими ж стежками. Панічні атаки, тривожка, критична втрата ваги, відсутність сну — я отримав досить густий пакет. Тоді ж я написав свій перший текст на цю тему, а ще через 2 роки вибухнув фрустрацією, бо товариш “втомився від ниття в інтернеті”. Моє життя виявилося наповненим новими подіями: розлучення, лікарні, фарма, терапія, кетамінові сеанси, поступова стабілізація. Ідею кінцевого зцілення я переніс в країну мрій, сфокусувавшись на ремісії.

Але минули роки, і я отримав новий досвід. Раніше я сприймав депресію синтетично — як зовнішнє захворювання, що атакує наче простуда. Я дратувався на тези людей з третім оком, які маркували депресію як певну сигнальну систему і ледь не глорифікували її. Я шукав універсальну хімічну формулу, що пофіксить мій баланс нейромедіаторів. Але серотонінову теорію нині заперечують, а я сам став критичніше відноситися як до соціального середовища, так до і до механізмів функціонування власної психіки.

Сьогодні я усвідомлюю, що обсесивне бажання зближення з коханою людиною, схильність до співзалежних відносин, ідеалізації та таке інше — не моя лірична фіча, а прокляття. Це складне відкриття для людини, яка спостерігала сюжети в кіно, де любов освячувала будь-які їх дії закоханих — і радісно цвірінькала: literally me! Сьогодні мій терапевт каже мені: треба вчитися самості. Не заповнювати діру в собі романтичним ідеалом. І, дійсно, це про ефективні адаптивні стратегії. Іншого виходу, ніж вчитися ним, в сучасному світі просто немає. Але в цьому і полягає проблема.

Як анархіст, я завжди вірив в цінність індивідуального вибору. Колективістські ідеї я пояснював виключно гносеологічно: кооперація ефективніше конкуренції, кожен виграє від залученості в спільне. Але ідеали — все одно свобода та забезпечення власних потреб. Так от, повертаючись до самості. Проблема в тому, що вектор на психологічну самодостатність — вимушений. Чужий для людини. Ми ніколи не жили як атомізовані субʼєкти раніше. Історія людства — це історія взаємодій колективів. Це наша еволюційна стратегія. Навіть нуклеарна сімʼя (мама-папа-я) — це чистий модерн, який палеоконсерватори з похміляя проголосили традицією, тоді як традицією є племʼя. Навіть більш складні інститути, як церква, ґрунтувалися на постійній колективній взаємодії. Недарма священників вважають такими собі психологами по фріпрайсу. Наша психічна система складна, вона потребує регуляції, а її каркас що зараз, що тоді незмінний. Біологічна еволюція не соціальна, вона вимагає десятків тисяч років. І ми, складні примати, схильні до регуляції колективом. Дико писати таке, все моє етичне бунтує, але це історична біг дата. Саме тому, бувши жорстким антипатиком організованих релігій, я наголошую на важливості багатьох їх відкриттів — ритуали створюють відчуття причетності та контролю, поклик до верховного Батька/Матері є виправданим, бо слугує компенсацією нашого екзистенційного жаху. Ліберальна модель взагалі не враховує всього цього. Центристи-подмєчатєлі люблять звинувачувати ультралівих у фантазійному баченні людини, але, по факту, бажана для них економіко-політична система сама будує штучну людину. Істоту, яка проводить години в фокусній відстані 50 см (тоді як приматам було важливо бачити горизонт для захисту від хижаків), в позі, якою людство стало послуговуватися лише 5000 років тому (без біологічної адаптації), що оперує знаковими абстракціями більше, ніж реальними обʼєктами, що сточує дофамінові рецептори об гемблінгові тригери, що перетворює нормальну для тіла глюкозну потребу в наркотичну тягу.

🔽 продовження

Товариш висловив критичну ремарку: насправді, "звіриної ненависті до всього українського" в цьому дискурсі немає. Є лише імперська зверхність і знецінювання. Відповідно, інциденти винищення є суто емоційними або терористичними актами, а не ідеологічною боротьбою проти одвічного ворога.

Але будь-які порівняння (включаючи нацистів та євреїв) є умовними. Бо правий і мій товариш, коли каже про поблажливий наратив "старшого брата", і автор тексту, коли бачить в його реалізації тваринну ненависть. Насправді одне не заважає іншому. Бажання навернути нас до руського міру просякнуте щирим насиллям. Це, умовно, реакція традиційної сім'ї Кавказу (Ічкерія, Дагестан) на "розпусне" життя доньки — батьки, родичі, кровинушка, хіба ні? Чи заважає це їм викрадати й вбивати власних дітей? Аж ніяк. Так і тут. Ах ти, братішка, сука така, не бачиш мене родичем, цураєшся, та я тебе в попіл зітру! Послухайте дідусів божих одуванчиків, які після тєлєги про єдіний рускій народ як два пальці переходять на "стерти хохлів з лиця землі".

Тому все складніше.

У зв'язку з постійними інтернет-дискусіями на тему, фашизм у Росії чи комунізм, пропоную наступний тейк: у Росії націонал-більшовизм.

Так, ця ідеологія має прямий зв'язок з усіма трьома тоталітаризмами — фашизмом, нацизмом і сталінізмом.

Як на мене, сьогоднішні російські реалії — втілення вологих снів Едуарда Лімонова. Щоправда, у дещо кошмарному варіанті, як і все, що пробують зробити в цій країні. Самі нацболи при цьому або вбиті, або ув'язнені, або куплені, або у вигнанні.

Політичний режим Росії в 2024 році відповідає нацбольським мріям буквально:

• культ вождя;
• тоталітаризм;
• мілітаризм;
• антизахідництво;
• ультранаціоналізм, за якого «своїм» може стати будь хто, хто падає на коліна перед вождем, говорить і ненавидить російською;
• сталінський марксизм + фашистський корпоратизм;
• вибірковий расизм;
• звірина ненависть до всього українського — за аналогією нацистського антисемітизму.

Так, націонал-більшовизм у політичній компоративістиці ближчий до фашизму, ніж до сталінізму саме завдяки вибору на користь волюнтаризму замість більшовистської покірності. Цей аспект прослідковується і в російському суспільстві, де вождизм спокійно уживається з бунтівництвом.

Такі справи. Але як би ми не характеризували природу російського режиму, він заслуговує якнайшвидшого знищення незалежно від того, вважаємо ми його фашистським, сталінським чи ще якимось.

@penultimate_resort

Так звучить незалежність 🇺🇦

🇺🇦 Збір на авто Mitsubishi L200

Відкриваємо новий важливий збір на автомобіль для нашого хорошого друга Беза.

На початку повномасштабного вторгнення Без став одним із засновників «Колективів Солідарності». І невтомно працював, щоб допомогти військовим.

Вже більше року, як Без сам пішов воювати, і зараз його новоствореному підрозділу потрібна ваша допомога.

Ось що пише Без:

«Вітаю, Я Бєз, анархіст, з початку повномасштабного вторгнення волонтерив для антиавторитарних бійців і бійчинь, а тепер вже більш ніж рік як воюю в рядах Сил Оборони. Зараз я в новоствореному підрозділі протидії ворожим БПЛА. Хоч наша команда й нова, ми вже виконуємо бойові завдання на Донеччині. Але як буває з новими підрозділами, нам багато чого бракує, і в першу чергу – власного авто для роботи. У зв’язку з цим потребуємо Вашої підтримки – допоможіть нам рятувати життя!»

Тож не вагаючись відкриваємо збір на 460 000 гривен, та дуже просимо його підтримати.

🎯Ціль: 460 000.00 ₴

🔗Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/349oybUfYt

💳Номер картки банки
5375 4112 2188 5523

PayPal: [email protected]

Ось таким чином має себе репрезентувати українська армія. Важливе відео.

Корч, куплений на ваші гроші в грудні 2022, згорів від удару ФПВ-дрона. Водію пощастило вискочити на ходу — відбувся відносно легким пораненням. Я вийшов з машини за 15 хвилин до удару. Мораль — засоби РЕБ не дають 100% захисту, навіть якщо закривають кілька популярних частот.

Курський фронт зараз у пріоритеті, але інші нікуди не ділися. На одному з них стримує повзучу навалу ворога наша частина.

Прошу допомогти зі збором на додаткові 3 станції РЕБ, що закриють діапазон у 0,3-0,6 ГГц. Сукупно ми зможемо закрити 0,3-1 ГГц — тобто ОСНОВНІ частоти ФПВ.

💣БАНКА

А я нагадаю, що у 2021 році український твіттер намагався відмінити Ярославу через спільне фото з російською спортсменкою (якій вона, 19-річна, респектувала як видатній атлетці та взірцеві для наслідування)