Der Kanal 🇺🇦 🇦🇹

Сигнали цивільного захисту (сирени)

В суботу 5 жовтня будуть тестувати систему цивільного захисту і оповіщення. Це ті 8000 сирен по всій країні, що кричать навколо щосуботи о 12:00. Але раз на рік в першу суботу жовтня тестують загалом всю країну, тому з 12:00 до 12:45 буде особливо гучно.

Але цього разу буде ще й тестування зовсім нової системи – AT-Alert. Коли у випадку небезпеки повідомлення приходять на ваш телефон незалежно від того, хочете ви чи ні. Їх отримають всі, хто знаходиться в конкретній локації.

Беручи до уваги актуальну обстановку в світі та природні катаклізми, краще бути готовими і знати, які сигнали бувають та що робити. Є три основні сигнали:

Попередження: 3 хвилини безперервного і рівномірного звуку сирени – наближається небезпека! Треба увімкнути державні канали ORF по на радіо, ТВ або відкрити сайт orf.at та слідкувати за повідомленнями.

Тривога: 1 хвилина звуку сирени, який наростає і знижується – безпосередня небезпека! Треба пройти до спеціального укриття або будь-якої споруди та продовжувати слідкувати за повідомленнями від ORF.

Відбій: 1 хвилина безперервного і рівномірного звуку сирени – небезпека минула! Подивитися, які рекомендації дають у повідомленнях від ORF та виконувати їх.

Інколи сигнали сирен використовують для повідомлення співробітників добровольчої пожежної служби про ситуацію, коли потрібна їх допомога на базі у пожежній частині. У цьому разі сирена лунає 3 рази по 15 секунд.

Аби все це вас не налякало, тре бути готовими:
Можна перевести телефон в авіарежим, але тоді ви не дізнаєтеся, чи прилетить оповіщення у випадку реальної небезпеки.
Та не лякатися, коли навколо будуть кричати сирени.

Послухати це все можна тут у форматі відосу: https://www.instagram.com/reel/DAqWqB7NyK7
Ну або тут в мене на сайті: https://zorka.at/sirene

Будьте у безпеці та підготовленими!

Крім цього захопливого блогу я працюю гідом в Австрії. Проводжу приватні тури в містах, горах та найкращих локаціях прекрасної альпійської республіки. Створюю маршрути країною на замовлення для самостійних мандрівників. І проводжу групові тури з Відня.

Як раз в цю неділю 6.10 ми їдемо в унікальний тур, де побачимо три найкрасивіші місця осіннього Зальцкаммергута: неймовірний Гальштат + дивовижне озеро Гозау + чарівний Траункірхен

Анонси всіх турів у окремому каналі @zorkatravel

— Подивитися, наскільки взагалі реалістичні обіцянки, що дають партії. Можливо, вони вже були/є при владі, тоді подивитися, що було зробленого з обіцяного раніше. Як це вплине на довгострокову перспективу, як мінімум в масштабі 5 років.

Свій вибір я ще не зробив і все ще зважую за і проти, місцями обираючи найменше зло. Поділіться вашими думками. Мене читають розумні дорослі люди, тому буде корисним.

Як я обираю за кого голосувати

Це будуть мої перші австрійський вибори, адже в квітні цього року я отримував громадянство. Тому до цих виборів я підхожу серйозно. Не те щоб я колись робив вибір легковажно на українських виборах, просто тут сильно більше нового, а на батьківщині ніби все вже давно зрозуміло.

Я не буду казати вам за кого конкретно голосувати. Та й таємницю голосування ніхто ніби не відміняв. Але я розкажу як саме я підхожу до процесу. Все дуже субʼєктивно, як завжди.

Я обираю серед партій, у яких є шанс бути в парламенті. Може і не стовідсотковий, але і не нульовий. Тому коло претендентів звужується з 9 партій до 7: Консерватори – ÖVP, Соціалісти – SPÖ, Популісти – FPÖ, Зелені – GRÜNE, Неос – NEOS, Комуністи – KPÖ та Пивна партія – BIER.

Далі іде ідеологічний фільтр. Тобто це базові принципи, які я маю загалом прийняти. Тому Комуністам та Популістам кажу чітке ні.

Слідом фільтр здорового глузду. Чи може Пивна партія з достатньо випадковими людьми, ідеологія якої розмита принести щось корисне? Серце каже дати новим обличчям шанс, а досвід з батьківщини і здоровий глузд підказують, що краще не треба. Як то кажуть: це було (є) вже.

Не можу сказати, що проблема екології і майбутнього, що є фундаментом Зелених мене не цікавить. Планета в критичному стані і треба діяти. Але «зелена» тематика є майже в кожній партії і зараз це логічно. Тобто не тільки вони здатні змінити світ, та й в теперішній коаліції вони вже попрацювали і поки виходить не ідеально.

Неос цікава партія і загалом її цінності мені не чужі. Але я не бачу принципових відмінностей. Ще одна партія, де за все хороше і проти всього поганого.

І Зелені і Неос могли би бути, але вони маленькі і самостійно (не як необхідна частина коаліції) принципової ролі не грають, бо місць в парламенті беруть відносно не багато. Ні в якому разі не кажу, що вони не важливі. Просто в порівнянні.

Консерватори правлять зараз і вже були при владі неодноразово і виходить спірно. Чи зміниться щось за їх подальшого лідерства? Не впевнений… З іншого боку, це партія, яка дозволяє собі відносно не багато популізму, бо за нього треба відповідати і вони це знають. Не найкраща партія, але «сильна середина» і мінімальні зміни в майбутньому, що може в такі буремні часи й не найгірша ідея. Політична сила, при якій багаті багатіють, а бідні - ні. Була замішана в скандалах. Не дуже впоралася із останніми кризами. Хоча брала відповідальність і тримала удар, наскільки це можливо. Окрім того я вже детально розбирав їх бачення майбутнього і якщо хоч щось з того станеться в найближчі 5 років, стане точно краще.

Багато хорошого зробленого Соціалістами і може бути ще. Але в мене є питання і повного співпадіння в нас нема. Це сила, яку часто підтримують мігранти та малозабезпечені люди. Ну і загалом люди, що хочуть соціальної справедливості. Але я не багато бачу там моментів, що допоможуть людям, які багато працюють та платять багато податків. Тобто багатим допомагають Консерватори, менш багатим - Соціалісти, а що робити тим, хто посередині? Окрім того, я не приймаю теперішнього лідера партії. І сам процес його вибору то був сором. Мені не подобається, що періодично в гонитві за електоратом вони дають явно популістські і малореальні обіцянки. Ну і загалом, як на мене, то з трійки лідерів Консерватори/Соціалісти/Популісти в них найслабша передвиборча компанія. Мені подобається не все в тому, як міняється сучасний Відень, де вони надійно отримають владу багато років (так, памʼятаю, офіційно все ще найкраще місто в світі для життя).

Як вам зробити свій вибір? Мої поради від самого легкого до складного:
— Попросити ChatGPT переказати програми партій українською та попросити його порівняти їх одне з одним.
— Поговорити з людьми, яким ви довіряєте про їх відчуття і думки. За кого голосує ваше найближче оточення, з яким у вас є схожість.
— Почитати програми партій. Хоча б якісь принципові ідеологічні моменти.
— Послухати лідерів партій та ключових функціонерів вживу. Глянути, що то за люди взагалі, який в них бекграунд та досвід.

Виборці без вибору

29 вересня в Австрії пройдуть чергові парламентські вибори. Австрія – парламентська республіка, саме вони мають вирішальну роль. Потім коаліція партій сформує виконавчу владу – уряд на чолі з канцлером (прем'єр міністром). А роль австрійського президента тут не така важлива і місцями доволі умовна.

Вирішувати долю країни на наступні п'ять років будуть 6,3 мільйони виборців - громадян Австрії. А от ще 1,5 мільйони мешканців країни голосувати не можуть, бо австрійського паспорту в них немає. Половина з них громадяни інших країн ЄС.

Саме для таких “виборців” була організована ініціатива “Pass Egal Wahl” («пофіг на паспорт» вибори), в рамках якої активісти хотіли показати політичні вподобання тих, хто живе у країні, але на її долю через вибори впливати не може. І там все майже по-справжньому: виборчі дільниці в регіонах, бюлетені і голосування поштою.

У таких “виборах” прийняли участь 20 тисяч “виборців” і ось результати:
Соціалісти – SPÖ = 36,8%
Зелені – GRÜNE = 19,3%
Комуністи – KPÖ = 10,4%
Популісти – FPÖ = 8,1%
Неос – NEOS = 7,9%
Консерватори – ÖVP = 6,4%
Ніхто – KEINE = 3,2%
Пивна партія – BIER = 2,9%
Список Petrovic – LMP = 0,7%

А слідом я зроблю анонімну голосалку, яка дозволить зрозуміти наші з вами політичні вподобання.

Австрійський клуб автовласників ÖAMTC

На мій подив про Австрійський клуб автомобілістів, мотоциклістів та велосипедистів відомо поки далеко не всім. Я вступив в організацію майже одразу, як в мене з’явилося авто в Австрії і з тих пір кожного року оплачую членський внесок і постійно користуюся різними послугами спільноти. І таких як я ще 2,5 мільйони, що майже чверть населення країни.

Це добре працює, якщо мова йде про вас (одного чи цілу родину) + якийсь транспортний засіб (один або декілька), яким ви активно користуєтесь. Так, деякі послуги будуть корисні і просто пішоходам, але купити їх можна і окремо.

Все дуже просто: ви вступаєте в клуб, обираєте членство (авто, мото чи вело) і пакет послуг (є базовий обов’язковий і опційний розширений). Далі щороку оплачуєте рахунок і користуєтеся послугами клубу за потребою. Частина з них безкоштовна, частина – за гроші, але прайс адекватний.

Станом на 2024 рік базове членство для легкового авто (Mitgliedschaft) коштує 48,85€ на рік. Для мотоциклістів і велосипедистів дешевше. Є знижки для молоді, а для членів 15-19 років це взагалі безкоштовно. Додатковий пакет (Schutzbrief), який я завжди беру коштує ще 56,80€ на рік. Тобто членство в клубі для родини і двох наших авто коштує загалом 105,65€ на рік.

Членство розповсюджується на людину, але в профіль треба буде додати всі сімейні авто і членів родини (чоловіка/дружину) та дітей. Будь-хто звернутися з будь-яким авто від вашого імені не зможе. Тільки конкретні члени родини і вказані транспортні авто.

Цілодобово ви можете викликати мобільну службу допомоги на дорозі. Наприклад, запустити під домом акумулятор, що розрядився. Чи якщо в дорозі сталася несправність, майстерня на колесах приїде та зробить максимум на місці.

Сервісні стації ÖAMTC розкидані по всій країні, але це не класичні СТО. Там не будуть серйозно ремонтувати ваше авто, не поміняють масло чи не зроблять якісь роботи по кузову. Але безкоштовно проведуть діагностику і скажуть, що не так. Це важливо, оскільки ви одразу можете зрозуміти масштаб проблеми. Або проведуть діагностику перед відпусткою, зимовим чи літнім сезонами. І зроблять всякі не складні процедури: щорічний техогляд, заміна коліс, заклейка дірки на склі, заміна лампочки, двірників, наповнення рідин та інше. Так само там можна зробити діагностику якогось авто перед покупкою.

В сервісних центрах можна купити всяке необхідне для авто, включаючи навіть дитячі автокрісла. Купити необхідні вінєтки для платних автобанів і отримати різну інфу щодо закордонної подорожі. Або просто взяти дитяче крісло в оренду за 3 євро в день. Актуально, коли до вас приїдуть гості з дітьми і без авто, наприклад.

Сюди ж входять різні сервіси щодо пригод на дорозі: евакуація авто, логістика, готель, медичне страхування та підмінне авто. А ще страховка, яка прокриє евакуацію гелікоптером з гір, наприклад.

Перелік послуг, які входять до пакету величезний. Детальний опис на сайті та в буклеті, який вам дадуть після вступу в клуб. Є адекватний сайт та додаток, через який можна взаємодіяти із клубом онлайн.

Організація дуже стара, а її історія це більше 120 років. Формально вона з’явилася у 1946 році, але це сталося шляхом злиття двох ще більш старих організацій (туристичного та автомобільного клубів), які були засновані в кінці 19 століття.

Чому особисто я вважаю членство вартим того? До авто я ставлюся по-споживчому: мінімум уваги і часу, аби працювало. Та й перестрахуватися на рахунок проблем на дорозі не завадить, беручи уваги європейські ціни. За допомогою клубу я знімаю з себе купу головного болю з авто-питань і маю одне місце, куди можна завжди звернутися і бути впевненим, що там допоможуть.

Є альтернатива – організація ARBÖ, але про неї знаю тільки в загальних рисах.

Kulturpass для зголоднілих до мистецтва та культури

Що це?
Документ, який дозволяє безкоштовно відвідувати культурні установи та заходи для певних людей, що заробляють мало або взагалі знаходяться на державному забезпеченні.
Ціль – дати доступ до культури та мистецтва всім бажаючим, незалежно від фінансових обмежено.
Ініціатива функціонує в Австрії вже більше 20 років – з 2003.

Хто може отримати?
Переліка категорій залежить від федеральної землі.
Загалом це люди, які перебувають на базовому забезпеченні (Grundversorgung, Mindestsicherung), шукачі притулку (Asylwerber), отримувачі мінімальної пенсії (Mindestpension), отримувачі соціальних виплат щодо втрати можливості працювати (Krankengeld, Arbeitslosengeld, Notstandshilfe), люди, що згідно прибутків та видатків родини перебувають на межі бідності (Armutsgefährdungsgrenze), приватні підприємці (Selbstständige, Freiberufler) дохід яких не рік не перевищує певну межу.

Де можна отримати?
В різних федеральних землях Австрії за це відповідають різні організації. В основному ті, що займаються організацію відповідного фінансового утримання для згаданих вище категорій. Наприклад, Карітас.
Знайти потрібну організацію можна на сайті, вибравши в верхньому меню свою федеральну землю.
Сам Культурний паспорт безкоштовний.

Де діє Культурпас?
Зараз це 250 різних установ по всій країні.
Перелік установ, що приймають його можна знайти на сайті, обравши свою федеральну землю.
Також можна знайти інформацію в додатку для iOS та Android.

Як скористатися?
Деякі установи можуть надавати обмежену кількість квитків для власників Kulturpass, але загалом документ просто діє як безкоштовний вхідний квиток.

Як довго діє?
Загалом один рік, але в деяких випадках 6 місяців.

Його можна передати?
Ні, він індивідуальний. На документі вказала ім’я власника, а з собою треба мати документ із фото, що підтверджує особу.

Хто це оплачує?
Фактично оплата ініціативи лягає на самі культурні установи і бюджетних коштів тут майже немає.
Деякі культурні установи збирають пожертви, аби покрити безкоштовні квитки, які надаються власникам Kulturpass. Сама організація, що займається Kulturpass також збирає добровільні пожертви.

Дефіцитні професії в Австрії

Кожного року профільне міністерство визначає перелік професій, яких в Австрії не вистачає. Це вакансії, на які менше 1,5 бажаючих працювати на одне місце. На практиці це дає відносно спрощене право на отримання посвідки на проживання, ну і загалом дозволяє зрозуміти ваші шанси щодо пошуку роботи.

При цьому різні вимоги до претендентів на вакансію щодо мови, профільної освіти, досвіду та іншого нікуди не діваються, навіть попри сумне становище із заповненістю кадрами. Рівно як і залишаються вимоги до отримання права на проживання.

Є загальнодержавний дефіцит, де зараз 110 процесій і це історичний максимум. А є локальні по федеральним землям, враховуючи місцеві особливості, в основному кількість населення та профіль економіки землі. Найбільша кількість таких професій в Верхній Австрії (може варто придивитися щодо життя та пошуку роботи там), а в деяких землях, типу Відня, Бургенланду і Каринтії взагалі нема таких переліків, але це зовсім не означає відсутність роботи чи дефіциту.

Професії дуже різні: для якихось треба вищу освіту, десь достатньо умовного ПТУ, а для частини вона взагалі не потрібна. Десь робота важка і платять мало, а десь все інакше.

Це не означає, що треба все кинути і перевчитися на одну з професій з переліку. Він все ж таки оновлюється кожен рік. Але те, що, наприклад, кадрів по догляду за хворими і літніми людьми не буде вистачати і дефіцит тільки збільшується – факт. Аналогічна історія з обслуговуванням туристів (ресторани, готелі) та професії, де треба працювати руками.

В нас тут не вистачає багато кого! Різних інженерів, токарів, електриків, слюсарів, лікарів, персоналу по догляду за людьми, теслярів, машиністів, бухгалтерів, ковалів, штукатурів, різних механіків, м’ясників, акушерок, бетонників, пічників, сажотрусів, деревообробників, кондитерів, малярів, пекарів, дитячих вихователів, склярів, перукарів, декораторів, столярів, каменярів, дієтологів, соціальних працівників, водіїв автобусів та трамваїв, офіціантів, юристів, садівників, продавців, рекламістів, та навіть журналістів. І список далеко не вичерпний.

Якщо не мігранти, то хто?

Я думаю всі бачили нещодавні новини, що якісь молодики на німецькому острові Зюльт кричали про мігрантів, яким треба покинути Німеччину. А потім цей безглуздий трюк повторила австрійська молодь з півдня Австрії – Каринтії. І австрійські вболівальники вирішили підключитися до флешмобу на футбольному матчі проти Туреччини.

Не буду розглядати тут моральну чи протизаконну суть кричання про те, що когось треба кудись там відправити. Розберемося, чи зможе наша любима Австрія без мігрантів.

Наразі 27% населення Австрії має мігрантське походження. Це загалом 2,45 мільйони людей з 9,16 мільйони загального населення. З них більшість мігранти в першому поколінні і лише третина – у другому. Найбільші нації-донори: Німеччина (232 тисячі), Румунія (153), Туреччина (124), Сербія (122), Угорщина (107), Хорватія (106), Боснія і Герцеговина (99), Сирія (95), Україна (80) та Польща (67 тисяч).

У двохмільйонному Відні третина населення не має австрійських паспортів. У землях Зальцбург, Тіроль та Форарльберг таких 1/5 населення. А найменше іноземців у землі Бургенланд – всього 11%.

На ринку праці Австрії чверть всього працездатного населення – це іноземці і зараз на благо країни трудиться 893 тисячі робітників з інших країн. В таких сферах, як гастрономія, готелі та обслуговування туристів іноземних кадрів більше половини. В інших сферах бізнесу та обслуговування це чверть або третина. Особливо що стосується некваліфікованої роботи. У столиці 82% іноземних працівників зайняті на некваліфікованих позиціях. В середньому ринок праці Австрії залежний від іноземців на третину.

В Австрії стабільна недостача робочих рук. Тут і традиційно мігрантські сфери, як то туризм і обслуговування. І малокваліфікована робота. А також висококваліфіковані кадри.

При цьому рівень зайнятості населення з мігрантським походженням на 8% нижче, ніж у таких же повністю місцевих і зараз зайнята чимось корисним за гроші 2/3 мігрантського населення. Для третини молоді німецька мова взагалі не є рідною, а рівень грамотності молодого населення стабільно знижується. 45% всіх злочинів в країни вчиняються не громадянами Австрії.

Населення Австрії стабільно росте за рахунок міграції, а от з народжуваністю проблема. За підсумками минулого року людей в Австрії померло на 12 тисяч людей більше, ніж народилося. І це найвищий дефіцит народжуваності з часів Другої світової війни. Минулого року в нас народилося 77605 немовлят, що на 6% менше, ніж до того і тренд загалом негативний.

Висновки? Все просто: без мігрантів нема буде кому працювати і продовжувати славетний австрійський рід.

Підписники прислали інфу (дякую!) про штрафи, які отримали люди, що вербально образили такими словами якусь посадову особу (в основному поліцейських).

Буде корисним для розуміння, чого і кому казати не варто. І загалом аби відчути рівень вразливості і порівняти так би мовити з іншими реаліями.

Показати комусь язика (Die Zunge herausstrecken) = 150€
Агов, дівчинко (Du Mädchen) = 200€
Тупа корова (Dumme Kuh) = 300€
Пішов ти (Leck mich doch) = 300€
Тупа свиня (Du blödes Schwein) = 475€
Тупа дурепа, не знайшла чим зайнятись (Hast du blödes Weib nichts Besseres zu tun) = 500€
Чого тобі, пташко (Was willst du, du Vogel) = 500€
Соціопат (Asozialer) = 550€
Сонечко голівоньку напекло (Dir hat wohl die Sonne das Gehirn verbrannt) = 600€
Звернення на ти (Einen Polizisten duzen) = 600€
Придурок (Du Holzkopf) = 750€
Покрутити пальцем біля скроні (Einen Vogel zeigen / Bei dir piept‘s wohl) = 750€
Коли емоційно показуєш різне через лобове скло авто (Scheibenwischer-Geste) = 1000€
Ідіот (Idiot) = 1500€
Мудак (Arschloch) = 1600€
Шльондра (Schlampe) = 1900€
Бридка сучка (Fieses Miststück) = 2500€
Стара свиноматка (Alte Sau) = 2500€

Bundesmuseen Card — державні музеї Відня за одним абонементом

З 1 липня 2024 року у Відні можна придбати картку Bundesmuseen Card, яка дає змогу цілий рік без обмежень відвідувати 8 державних музеїв столиці. По факту більше, бо в складі деяких музеїв є кілька локацій, яких аж загалом 26.

Вартість абонементу — 99€ на рік, що копійки, порівняно з білетами для одного відвідання більшості музеїв. Та й відвідувати їх можна без обмежень, що, беручи до уваги розміри та колекції деяких установ, логічна пропозиція, бо подивитися все за один раз фізично не можливо.

Картка може бути цікава не тільки місцевим. Ви — турист, приїхали на кілька днів і плануєте відвідувати музеї міста. Візьмемо ціни на дорослий квиток перших пяти музеїв з переліку нижче: 21€ + 16€ + 18€ + 21€ + 16€ — і ось за рахунок картки ви вже заощадили пару євро. І в вас буде ще цілий рік повернутися і провести у Відні ще кілька днів, відвідуючи інші музеї.

Купити картку можна онлайн або на касі одного з музеїв. Абонемент дійсний за наявності документу з іменем і фото.

Мій особистий суб’єктивний рейтинг того, що входить в абонемент:
1) Музей історії мистецтв
2) Технічний музей
3) Музей природознавства
4) Бельведер
5) Скарбниця
6) Національна бібліотека
7) Альбертина
8) Дім історії
9) Музей сучасного мистецтв
10) Музей прикладного мистецтва

Безкоштовна понаднормова робота в Австрії

Згідно даних Австрійської федерації профспілок (ÖGB) в минулому році працівники в Австрії відробили 47 мільйонів робочих годин безоплатно або без якоїсь іншої компенсації. Європейська цивілізована країна, як же так?

Коротке нагадування про те, як має бути. Звичайний робочий день в країні – 8 годин. Але за потреби працівник може відпрацювати на день аж 12 годин, але загалом не більше 60 годин на тиждень. Понаднормові години мають оплачуватися з надбавкою або можуть бути використані працівником у якості відгулу. За порушення цих правил відповідальність у вигляді порівняно невеликого штрафу має нести роботодавець.

Але в реальності величезна кількість годин понаднормової роботи не компенсується належним чином. Чверть всіх працівників тупо джобають понаднормово безкоштовно. На власному досвіді я стикався з самими різними форматами того, як роботодавець робить «магію», аби ви трудилися для нього частково безкоштовно.

Спосіб «Тупорилий». Роботодавець просто намахує вас за обліку ваших годин. По факту 20, але в записах буде 10. Можна вести запис самостійно, а потім сперечатися з наймачем.

Спосіб «Економний». Замість того, аби виплачувати вам понаднормові у подвійному розмірі, компанія дає вам ці години вихідними годинами та днями (які також мають рахуватися з підвищеним коефіцієнтом). Комусь ок, але хтось же вбивався на роботі саме за гроші.

Спосіб «Мотиваційний». Ви і роботодавець – одна родина! Ви ж в це вирите? А в родині взагалі то все роблять в першу чергу через відчуття любові і відданості, а не через ці ваші гроші. Скрутне економічне становище, бізнес ледве тримається, а тут ще ви зі своїми меркантильними думками…

Спосіб «Паушальний». У вашому контракті написано, що ніяких понаднормових бути не може. А якщо й так, то максимум 5 годин на місяць. А тут робота, проекти, дедлайни, замовники. Комусь це все робити треба. Ну а те, що ви не вкладаєтесь в обумовлену кількість годин на місць, то може й ваша проблема…

Спосіб «Затурканий». Роботи дуже багато і робити її треба вам. Роботодавець записує вам безкінечну кількість таких годин, але через те, що ситуація не стає кращою, ви просто не встигаєте відгуляти ці години вільним часом, а грошима не дають. З часом записані довгі місяці тому понаднормові години-дні-тижні просто зникають. Та й у такому ритмі ви й самі вже не пам’ятаєте скільки там їх було.

Спосіб «Підставний». Ви працюєте 22 години на день (деякі робочі зміні з мого минулого), але це дуже незаконно. Аби не порушувати закон та не переплачувати вам, роботодавець на паперах записує все це як 3 звичайні робочі дні без будь-яких понаднормових годин і оплачує відповідно. А потім дає вихідні, які ви проводите просто щоби відіспатися після такої роботи.

На кожен такий випадок логічно було би просто звільнитися, гримнувши дверима, і таке не терпіти. У ідеальному світі – так. Коли ви маєте безкінечну кількість пропозицій по роботі, ви затребуваний кадр, знаєте мову і маєте стабільність, аби спокійно прожити місяці без роботи. В реальності ж може бути інакше.

Європейський вибір Австрії

В Австрії відбулися вибори! Щоправда, поки не в національний (вони будуть 29 вересня), а у Європейський парламент. Але це не менш важливо і показує, що буде далі.

Найбільше голосів отримали праві популісти з FPÖ. Загалом виборці розділили свої голоси +- порівну між правими (6 мандатів), консерваторами (5 мандатів) та соціалістами (5 мандатів) – по чверті голосів кожній силі. 3% голосів навіть віддали комуністам, але ті таки не пройшли. По 2 депутати будуть мати зелені та NEOS.

Місця у Європарламенті розподіляються відповідно до кількості населення і тут у Австрії не те щоб вирішальний вплив: всього 20 з 720 депутатів. Але наші праві посилять право популістське європейське крило, яке представлено в більшій мірі фракцією ID (58 голосів), але також не варто забувати про фракцію EKR (76 голосів).

І беремо до уваги результати різних виборів в інших країнах Європи, де також ультраправі або перемогли, або сильно укріпили свої позиції: Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Польща, Швеція.

Те, що відбулося зараз – репетиція майбутніх парламентських виборів в Австрії. І результат це не те щоби якийсь неочікуваний сюрприз. Якщо ви слідкуєте за опитуваннями виборців чи моїми постами, то про актуальний тренд і майбутніх переможців виборів я вже неодноразово писав.

Чи почне Австрія після перемоги правих популістів на національних виборах негайно висилати біженців чи забороняти їм в’їзд? Не думаю, адже це демократична соціальна країна, в якій є закони та інші політичні сили. Але умови і загалом відношення можуть з часом змінитися. І не варто забувати, що результати таких виборів це ще й волевиявлення народу, яке показує реальне відношення і бачення майбутнього.

Пошук дебютантів на бал

За традицією Віденський оперний бал, який пройде у столичній опері в лютому наступного року, відкривають 150 пар дебютантів. Це молоді люди, які пройшли відбір, відповідають певним вимогам і будуть танцювати на початку балу, урочисто відкриваючи його.

До самої події більше півроку, але прийом заявок онлайн на сайті Віденської опери починається вже зараз від усіх бажаючих. Для участі маєте відповідати переліку вимог.

Треба вміти танцювати Віденський вальс. Це пришвидшена популярна версія класичного танцю. Раптом не навчилися, хутко записуйтеся до танцювальної школи!

Вік учасника на дань балу має бути від 18 до 26 років для дівчат та до 28 – для чоловіків. Дебютанти не можуть мати видимого пірсингу, татуювань чи помітно фарбованого волосся.

Дебютант має сам купити собі необхідний одяг (плаття, костюми, взуття, рукавички, прикраси, зачіска), що стане десь в тисячу євро на людину. Додатково треба придбати квиток за 140€.

Пари з Відня, Нижньої Австрії та Бургенланду мають пройти живе прослуховування у Віденській опері. Мешканці інших локацій можуть надіслати відео. А от якщо вас відберуть, то треба буде відвідати три обов’язкові живі репетиції у Відні.

Бути дебютантом на паркеті можна лише раз в житті, але пробувати можна поки ви підходите під вимоги. Заявка подається саме від танцювальної пари.

А ще існують сайти, де більше тонкощів по різних питаннях щодо дебютанстсва: танцювальні школи, правильні перукарні, тонкощі одягу та багато іншого. Ціла наука!

Almdudler – австрійська травʼяна «кола»

Якщо ви спитаєте австрійців про відомий всім місцевий газований напій, то скоріш за все почуєте у відповідь – Альмдудлер. Згідно опитувань цей бренд відомий 99% місцевих. Ну, ще звичайно можуть назвати Апероль шприц чи просто вино з газованою водою, але то вже з проміле, а ми сьогодні про безалкогольне. Відомий в межах країни, а от серед туристів майже ні, на відміну від тих самих Кульок Моцарта.

Альмдудлер – це австрійський трав’яний лимонад. Майже 70 років тому його створив підприємець з Відня Ервін Кляйн. Перша пляшка напою була весільним подарунком для дружини Інгрід. Назва походить від фрази "dudeln auf der Alm" – тобто співати традиційний австрійський йодль на полонині.

На етикетці пляшки зображена пара у традиційних австрійських костюмах на тлі гір, маленького міста та церкви – типової Австрії. В них навіть є імена: Маріанна та Якоб. Пляшка з тих пір не мінялася, але одяг пари інколи коригувалися в залежності від актуальної моди.

Рецепт напою – то секрет, як у відомих світових брендів газованої води. Але відомо, що оригінальний смак виникає завдяки суміші більше 30 альпійських трав, серед яких меліса, шавлія, тирлич, квіти бузини та ехінацеї. Трави збирають, сушать, потім розтирають в пюре і дають дозріти кілька тижнів. Далі отриманий ароматний екстракт змішується з джерельною водою, буряковим цукром і лимонною кислотою, газується і розливається в оригінальні пляшки. Напій сертифікований як веганський.

Виробник пишається, що там на 1/5 менше цукру, ніж в інших лимонадів, але у лінійці є й варіант взагалі без цукру. Компанія експериментує зі смаками, хоча самий популярний саме оригінал. На полицях можна знайти концентрат, який треба розбавляти з водою, а також енергетик на основі напою. За межами Австрії існує алкогольна версія лимонаду, а от в нас тільки без градусів. Оригінальна компанія, серед власників якої діти засновника, займається більше не виробництвом, а передачею за гроші прав на виробництво оригінального лимонаду іншим компаніям.

Мені особисто смак подобається і я відверто раджу напій туристам. Це смачний, цікавий і ні на що не схожий напій, який є одним із смачних символів Австрії.

Кліматичний бонус – гроші від австрійського уряду для всіх

Гроші кожному за просто так від австрійського уряду – тема, яка не перестане бути актуальною ніколи. Я вже багато про це писав і створив сторінку з відповідями на всі питання про омріяний Klimabouns.

Отже, для того, щоб якось допомогти нам пережити подорожання всього і взагалі непрості часи, австрійський уряд придумав геніальне – просто роздати людям трохи грошей. А потім повторювати це щороку. Радісна новина і крута ідея? Воно було би так, якби не закони ринкової економіки і інфляція, з якою Австрія останні роки бореться не дуже успішно.

Аби все не виглядало простим подарунком, уряд пояснює, що насправді це частина грошей, які той збирає у вигляді спеціального збору від бізнесу за викиди вуглецю (шкоду екології). Сподіваюся всі пам’ятають, що будь-які додаткові платежі для бізнесу – то насправді подорожчання для споживача. Кругообіг грошей в природі, не інакше.

Якщо перший транш у 2022 році був однаковим для всіх, то у 2024 році розмір бонусу залежить від того, наскільки, згідно статистичних даних, екологічне місце вашого проживання. Чим більша шкода, тим менше грошей дадуть. Перевірити ваш регіон можна на спеціальній мапі. Особливо драматично, коли різні райони одного міста отримають різний бонус.

Дають взагалі усім, незалежно від громадянства, статусу (головне – жити легально і не туристом), працевлаштування та інших індивідуальних параметрів. Все, що треба зробити, це прожити (а по факту бути прописаним) в Австрії 183 дні на час підрахування цього строку.

Цього року дорослим дадуть по 145-195-245-290€, а от неповнолітнім лише половину. Все відбувається автоматично: просто чекаєте, поки гроші прилетять на вашу картку чи прийдуть у сертифікатах листом додому. Заднім числом бонус не дають, тому хто встиг, того і гроші.

Відбувається виплата не миттєво і треба почекати кілька місяців, що нервує отримувачів, які кожного дня питають у коментарях та особистих повідомленнях: коли прийде і що робити, коли не прийшло. Та й навіть в цьому випадку можна подзвонити і спитати або заповнити форму онлайн.

Як отримати безкоштовну земельну ділянку в Австрії, а на додачу дружину, дитину і будинок

Ви могли бачити в інтернеті новини, як в різних країнах Європи віддають безкоштовно старі будинки у віддалених регіонах, а деякі локації пропонують грошові бонуси за переїзд до них жити. І коли ви питали мене про Австрію, я казав, що нічого такого не тут немає. Але щось таки знайшлося.

Муніципалітет Раппоттенштайн на півночі Нижньої Австрії поділився цікавим і невідомим. 15 років тому вони стартували програму, згідно якої виділили 9 земельних ділянок, які можна отримати повністю безкоштовно. Станом на зараз залишилося лише 2 вакантні клаптики землі. Але є певні умови і вони, м’яко кажучи, підійдуть далеко не всім.

Ми всі живемо в реальному світі і нічого хорошого просто так задарма не віддають. Завжди є декілька але, які можуть все зіпсувати. Одне діло прочитати красиву новину, а інше розібратися і прийняти всі умови, що по факту змінюють твоє життя.

Площа безкоштовних ділянок в районі 800 квадратних метрів з можливістю будівництва. І це добре, бо вже є дорога і необхідні комунікації та документи. Вистачить для будинку, саду, басейну і що там ви собі запланували для щасливого життя. На сайті вказана ціна в 12 євро за квадратний метро, а це означає, що безкоштовно віддають доволі дешеві ділянки за 10 тисяч євро. Ну точно не та економія, заради якої ви все кинете і переїдете у регіон Вальдфіртель.

А далі цікаві умови. За наступні 10 років після отримання землі ви маєте одружитися, народити дитину і побудувати будинок. Якщо забути про всякі фінансово-бюрократичні перепони (будинок + кредит то не дешево і складно), уявити, що ви таки знайдете свою половинку, то от з дитиною складніше, бо тут фізично можуть бути різні моментики. Весь цей челендж аби заощадити 4 середні місячні австрійські заробітні плати.

Навіщо це все? За останні 140 років кількість населення в Раппоттенштайні сильно скоротилася та й було його відверто там не багато. Якщо у 1880 році в муніципалітеті проживало 2700 осіб, то сьогодні лише 1700. Ідея була в тому, що за рахунок такої програми вдасться стримати відтік населення, але марно.

Я прожив там поруч в місті Цветль більше трьох років. Чудові люди і непогане місце, аби жити. Але умови в регіоні так собі: мало населення, мало роботи, нема залізничного сполучення, а їхати кудись до цивілізації складно і довго.

Праві популісти проти європейського божевілля (і здорового глузду)

На вулицях великих міст та маленьких сіл Австрії з’явилася нова передвиборна агітація австрійських правих популістів з FPÖ. Про них я згадую вже не перший раз і вони один із сумних європейських трендів, коли нереальні, дурні, небезпечні та відверто популістські слогани збирають навколо себе солідний шмат електорату, що забув уроки історії та прогулював географію. Поміркована частина людства обурюється, а українське посольство вже направило офіційну ноту протесту.

На плакаті, що розвішують на вулицях та тиражується в інтернеті, український президент Зеленський цілується з головною людиною ЄС – німкенею Урсулою фон дер Ляєн. Головний меседж – зупинити європейське божевілля, а навколо пояснення: розпалювання війни, криза біженців, еко-комунізм та хаос з тією хворобою, що тривала два роки.

Що всередині програми? Зменшення впливу ЄС на країни-учасниці, за рахунок зменшення повноважень, бюджету та апарату. Закриття кордонів для біженців, їх надійна охорона та висилка тих, хто вже приїхав. Відмова від фінансування оборони України та мотивація до негайних переговорів з ворогом. Переосмислення подій з хворобою, що тривала в світі 2 роки та видача компенсацій постраждалим (так-так, вони ще й проти цього). Відмова від «зеленого» європейського курсу, який шкодить економіці. Повна свобода слова і відсутність моніторингу з боку держави (мабуть, аби простіше просувати свої божевільні меседжі).

На кого це розраховано? На зневірених, не дуже розумних та не сильно далекоглядних виборців. І тут сумна новина для всіх нас і майбутніх років Австрії: прямо зараз таких в нас 29% і з кожним днем їх стає більше. Це на 7% більше, ніж в наступних за ними конкурентів – правлячої партії консерваторів. Скоріш за все саме популісти виграють наші наступні вибори.

Поки мова про вибори до Європарламенту, але ж вже дуже скоро у вересні ми будемо обирати новий австрійський парламент і курс зрозумілий. Точніше це тільки початок, адже для цього божевілля фактично немає меж і прокачувати подібні наративи можна безкінечно аж до рівня радикальної «Альтернативи для Німеччини» і наскільки там ще дозволяє європейська свобода та толерантність.

Погана безкоштовна австрійська медицина

Маю розказати про кілька важливих речей. Бо інколи чую про погану австрійську медицину, за яку пацієнт платить 0 євро 0 центів. Що чекати довго. Або лікар не посміхався. Чи не хоче говорити англійською. Коли не дослухався до рекомендацій самого пацієнта щодо лікування. І навіть відмовляється слідувати інструкціям українського колеги. Або ж виписав чай та спокій замість антибіотиків. Допишіть сюди щось своє…

В Австрії страхова солідарна система охорони здоров’я. Це означає, що всі платники податків платять в єдиний котел (касу), а потім всі користувачі системи отримують звідти медичні послуги та медикаменти. Однакової якості і незалежно від внеску. Для когось це і справді «безкоштовно», але по факту це нет так. На цю систему багато і важко працюють мільйони інших людей.

Лікарів спеціалістів в Австрії майже завжди не вистачає. Точніше вони ніби фізично є, але система організації і розподілення робочих місць для спеціалістів бюрократизована, складна та місцями не логічна. Є лікарі з інших країн, але їх беруть не автоматично, а спочатку вивчити мову та пройти підтвердження диплому. Місцеві ж не завжди хочуть витрачати багато років на складне навчання. Тому треба почекати, бо пацієнтів багато, а лікар – один.

Якщо не подобаються «безкоштовні» лікарі, завжди є доступ до приватних. Записуєшся, платиш за все з власної кишені (будете здивовані, як це все дорого порівняно з «безкоштовним» варіантом) і шукаєш свого ідеального лікаря. Все швидше, може бути привітніше і клієнтоорінтованіше. Або не платиш і приймаєш правила системи.

Державна мова в Австрії – німецька, а без мови тут нема ніякого майбутнього. Лікарі не мають говорити на рідній мові пацієнта чи англійській (лікар може не знати якусь термінологію чи почуває себе на цій мові невпевнено), а от пацієнт має знати німецьку аби зрозуміти суть процедур та дати на них свою згоду. Інколи деякі лікарі говорять іншими більш зрозумілими мовами, за що їм велика подяка.

В тандемі лікар-пацієнт в Австрії, на відміну від батьківщини, головній лікар. Він сам вирішує, як лікувати і які дослідження призначати. В якості альтернативи можна закінчити медичний університет і стати лікарем, або лікуватися вдома самостійно.

Хочеться преміум-медицини, страхової стоматології та окрему палату з панорамним вікном в лікарні? Можна придбати додаткову страховку і за кілька сотень євро на місяць мати все, що захочеться.

Швидка – це не таксі. В ній не їздять лікарі. За швидку можуть потім виставити рахунок. В багатьох випадках до лікарні можна дістатися самостійно. Якщо в транспорті довго чи некомфортно, можна викликати таксі.

Якщо нема впевненості що робити далі і нема загрози життю, можна подзвонити і проконсультуватися за номерами 1450 (будь-які медичні питання для розуміння, чи варто їхати до лікаря) та 141 (якщо ваш сімейний лікар недоступний, а його допомога потрібна).

Для того, аби задати лікарю будь-які абстрактні питання та попросити якісь бажані обстеження є щорічний медичний огляд. Він входить у страховку. Користуйтесь.

Чи є в Австрії погані лікарі? Впевнений, що так. Вони такі ж самі люди з реального світу. Але чи всі мають медичну освіту та достатній досвід, щоб це правильно оцінити, а не з позиції «подобається / не подобається»?