Суть змін:
Попередньою редакцією Закону передбачалося, що жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Однак, у термінології національного законодавства юридичний термін «пропали безвісти» не визначено, що як наслідок унеможливлювало належне й чітке застосування цього положення, та призводило до неоднозначного трактування.
Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначено, що особа, зникла безвісти за особливих обставин – це особа, що, зникла безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Отже, прийнятим Законом забезпечено уніфікацію визначень «особа, зникла безвісти за особливих обставин» та «пропали безвісти», що у свою чергу відповідає чинному законодавству та усуває правову невизначеність.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.