Коли все почалось ми рахували кожну годину, кожен день був як перемога, але ми стоїмо вже 1000 днів.
Тоді ми з жахом усвідомлювали що тиждень йде війна, а потім місяць, нам здавалось що у всьому є свій кінець і ось ось має прийти і цьому кінець.
Памʼятаю як ми себе втішали, до літа все має закінчитись, а потім до кінця літа, а потім деокупація пішла і ось ось вже кінець, нам постійно казали що скоро все закінчиться, не знаю напевно так було легше жити.
І зараз так само говорять що війна ось ось закінчиться, прийде Трамп чи хтось ще домовиться і все закінчиться.
Але 1000 днів, свідчать про наступне, ми живемо в світі де є зло і воно вирує.
Попри все сьогодні 1000 днів як ми вистояли, коли ми обʼєднались і відчули свободу та незалежність. Ми нарешті побачили хто є друзі, а хто є вороги, ми відчути справжню потребу і отримати справжню допомогу. Ми відчули смак перемог і гіркоту ціни втрати всього що цінували.
1000 днів пройшло і буде ще, бо то війна..