Посилання на щойно анонсований вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Презентація «плану перемоги», чи ще раз «шашлички на майскіє»? Цинізм, брехня, скаменілі обличчя…" Запрошую:
https://www.youtube.com/watch?v=jBqNqy1NsF8
===
Сьогоднішня презентація так званого «плану перемоги»…Кого? Наших союзників без нас? Чи щось діаметрально протилежне до того, що проголошувалося? Тут, у передмові не буду розбирати тих наскрізь фальшивих і цинічних заяв, що прозвучали від Зе з трибуни. Їх спробував доволі детально дослідити в цьому розширеному сюжеті. Постарався не пропустити нічого суттєвого, тож, запрошую до перегляду. А тут кілька вступних деталей і пару підсумків. Диявол ховається в деталях. От, найперше, про них.
Рідкісний день, коли в Києві взагалі не було повітряної тривоги. Після нічних Шахедів у столиці суцільна благодать. В Раді зібрана вся влада країни, головнокомандувач, керівники всіх спецслужб, з трибуни протермінований виголошує план перемоги над ворогом… А ворог дає змогу так благополучно пройти зібранню. Щоб, боронь Боже, не зашкодити, не потривожити. Жодна ракета, жоден Міг-31 з Кинджалами не піднявся… Ніби умисно забезпечували ідеальні умови для проголошення планів перемоги над собою. А може не зовсім перемоги? А атаками вони на нас завтра відіграються, коли це Зе поїде до Брюсселя.
І друге. Лиця присутніх. Це важлива річ, як сприймають виступ. Завжди в слуг було якесь натхнення при виді свого Зє-прідента, якась жвавість, усмішки. Тут – омертвілі обличчя, жодних емоцій. За командою Хряка підводяться, відпрацьовують порцію аплодисментів і той самий заморожений вираз суміші тривоги й збайдужіння. Аналогічно в ложі уряду, ті самі вирази в силовиків. Ой, не так вітають план перемоги. Десь такими я бачив фізіономії декого із слуг 22-23 лютого 22-го року. Ці в залі знають, що все сказане – суцільний блеф. Вони знають щось геть погане? Чи страх перед невідомістю й що їх звинуватять у співучасті в зраді?
А ще ви не звернули уваги на те, що Зе не просто виписав план, який за нас мають виконати інші. Що цей план складається саме з тих вимог, у яких йому вже публічно відмовили. Він ставить ультиматуми, на які вже отримав відповіді. І ці відповіді негативні. А там, де міг би бути якийсь прогрес, як із вступом в НАТО, він вибудовує такі формулювання («безумовне запрошення зараз же»), коли негативна відповідь буде, попри небажання, спровокованою. Про розміщення засобів неядерного стримування – це те, чого навіть найкращому союзнику Ізраїлю не надають…Узагалі, перелік ультиматумів шокує хамством змісту й висловлювання. Так не просять, так умисно нариваються на негативну відповідь, особливо, коли вона вже раз прозвучала.
І саме в цьому я бачу основний сенс цієї пропагандистської акції та її завтрашнього реміксу в Брюсселі. Усе це виглядає не просто погано, а навіть дуже погано. А ще напускний тривожний настрій, якась унікальна нарада з керівниками фракцій Ради… Таке було лише двічі: на початку, коли Раду розпускав і за день до вторгнення. Я ж, усе таки, сприймаю все це, як брутальну гру на нервах, щоб суспільству вбити в голову, що «нас усі зрадили, Захід нас не підтримав і здав, нема іншого виходу, як приймати умови москви». З якою зараз активно йдуть нові переговори. Вже не через Китай, а за посередництвом Індії… Про все це в сьогоднішньому сюжеті. Запрошую.