Unholy Jack 🇺🇦

Мені тривожно. Тож ловіть скетчик дітей…. 🥺

#art
#fanart (alien stage)

🤯 Момент удару ймовірно той міжконтитентальної балістичної ракети по Дніпру вранці

🇺🇦 Радар НУ І ДНІПРО | Підписатись

Завжди треба бути обережним, але сьогодні прям треба-треба. Будь ласка, по можливості, уникайте скупчення людей, сидіть вдома і реагуйте на тривоги. Бережіть себе.

Нагадую що росня не люди

І перше шо Адлер помічає - не розйобаний стан начебто "коханої" людини, а поскубане волосся, зміну в зовнішності, які не входили в його плани, і взагалі вириваються з під його теми контролю лол

Собсна, я довго сам не міг продумати проблематику відносин Ніка і Адлера, і шо в них там було такого, що Нік власноруч захотів з'їбатися (і з'їбався, але цю втечу Адлер взагалі не признає, бо моє, а значить повернеться, просто зараз не дуже хочу повертати, хай погуляє)
А тут мене з ранку йобнуло усвідомленням, і це так боляче, але прикольно.

Плюс фанфакт за оскубане волосся, якого Домінік не має в аушці, но в каноні воно є

Відношення як до речі, яке ламає ще сильніше, ніж просто фізичне насилля.

В Адлера були справи, але він просто навіть не задумувався про те, що Нік - це людина, окрема особистість, яку не можно просто так залишити в обмеженому просторі. Так, він би не помер в тій квартирі, там буквально є все для фізичного життя, і навіть більше, але обмеження: :))

🦋🦋🦋🦋🦋

Вперше Нік порівняв себе з собакою десь в дитинстві. Пес, який намагається здобути ласку, яку не отримує. Пес, який починає все псувати, щоб привернути до себе увагу.

Зараз він відчував себе псом знов. Дурний хаскі з зеленою шерстю, якому зовсім плювати на їжу і іграшки, які для нього "турботливо" лишив хазяїн.

Перший день ще пройшов доста спокійно. Домінік проспав майже до вечора, і тільки з появою сутінок зрозумів, що заперт в квартирі.
Телевізор, фільми, пачка чипсів.

Ближе до ночі він почав перейматись. Адлер не відповідав на повідомлення. Дзвонити йому Нік боявся - може якась важлива нарада, а він дзвінком все зіпсує...

На другий день - подзвонив. Слухавку не взяли.
Двері виявились зачиненими. Відкрити з середини -неможливо. Ключів, які завжди були на одному місці - поличка з ефірними палочками у прихожій, не було.

Третій день - пес, скавчащий і дуріющій.
Голову розриває від руйнующих думок. Заспокоїтись не можливо. Він один, один, його лишили, заперли, залишили, забули. Знову, знову, все повторюється, як в дитинстві, хто він бляха такий, чому з ним можно так себе поводити???

Четвертий. Він кричав в подушки, царапав власне тіло, вхопився за лезо. Що завгодно, тільки повернись. Я же чекаю, я же чекаю, я же люблю, я же хочу... Дихати важко, думати важко, робити нічого не може. Пес всередині здається і скавчить.

повернись, повернись, повернись, повернись, я слухняний, я більше не буду все псувати



Вхідні двері відкриваються звично тихо. Три оберти одного замка, два оберти іншого. Але для Домініка цей звук зараз до болі ріже вуха.

— Тебе декілька днів не було.

В Домініка волосся заплутане, очі червоні, і губи потріскані. Він дивиться широко розплющеними очима на пришедшего. Тягне рукава светра, закриваючі руки.
Адлер - сама спокійність. Витонченість. Ідеальність.
Холод.

— Ти чіпав волосся? Я же казав, — рука в тонкій чорній перчатці тягнеться до обличчя Ніка. Той шарахається занадто різко для свого аморфного стану. Наче удару очікує.
— Домінік.
Голос скляний ріже вуха. Карає одним словом. В мить всередині все, що залишалось - обривається. Пальці вхоплюють за волосся, різким рухом повертаючи до себе. Наче цуценя, який наробив поганих справ: подрав диван, чи шпалери, чи взагалі перевернув телевізор, утворивши збитків для власника квартири. Власність і справді була пошкоджена.
— Пусти мене блядь, — Хойс шипить, дьоргається, майже скавчить від болю, але пальці чоловіка тримають міцно, за кожне пручання нагороджують сильнішим ривком і стисканням, але він більше аж ніяк не реагує. Роздивляється, вільною рукою підхоплюючи під підборіддя. Вертить обличчям зеленовласого, тягне пальці, розплутуючи "зачіску", відокремлюючи передні пасма, які були порізані в пориві емоцій. Точно річ. Красива річ, яку залишив вдома на декілька днів, а вона вирішила сама себе зіпсувати.
Нік шмигає носом, піджимає губи, очі бігають, намагаючись вчепитись хоч за якусь зміну емоцій на обличчі блондина. Їх немає.
— Пусти мене, я сказав! Я тобі хто взагалі? Що хочу то і роблю. Чи це знов не вписується в ту гарну картинку, яку ти з мене створити намагаєшся?
Він майже зривається на крик, але заткнути доста легко - різкий удар по щоці. Так, що на блідій кожі залишається червоний слід. А на губах знов розходиться стара ранка. Кровоточить.
Перед очима - білий шум. Та біль. Біль, яка принизливо заставляє очі блестіти.

— Мені за тебе соромно. Поки волосся не відросте - з дому не вийдеш.



#tenderthorns
🦋🦋🦋🦋🦋
#art

1000 днів повномасштабної війни…

В цій аушці Сільвер з Ніком знайомі з дитинства 🥺

#tenderthorns AU
🦋🦋🦋🦋🦋
#art

шось мене піздец унесло в нежнятинку......

І, собсна, трошки моїх страждань

#tenderthorns AU
🦋🦋🦋🦋🦋
#art

Мені дуже мало обоснованої нєжнятинки (з примішками скла, звісно, куди ж без нього), тому я йобнув хвостато-фентезійне ау по цим двом доморощеним аб'юзерам.
Хоча б тут не буде такої кількості травм, як в каноні, і можно обливати себе рожевим сиропом (рожевим, тому що все ж таки від скла трошки кровушки буде, і воно короче ну да ну ви зрозуміли)


А ще я не вмію малювати псових, тому це ще один виклик.

#tenderthorns AU
🦋🦋🦋🦋🦋
#art

В мене від цього розділу травма, тому я її малюю

росіяни заслуговують лише на смерть та муки

Кількість вбитих у Одесі зросла до 10 людей.
Ще 43 поранених.

Я тут вам приніс скетчика


#art
#fanart
#arcane

Доброго ранку! Сподіваюсь він у вас всіх більш-менш добрий і спокійний.

Ловіть зайобаного Ніка, якого насильно затягнули в ванну робити 300500 умивашек і 3х ступеневий догляд за шкірою.


#tenderthorns
🦋🦋🦋🦋🦋
#art

хіх

#art
#moonsun