«І коли в когось із них народжується син, то на нього кладуть меч, а батько при цьому каже: «Немає в тебе нічого, крім того, що сам ти добудеш цим мечем».
«Від края нігтів декого з них до самої шиї можна бачити зібрання картин (= татуювання): дерев і тому подібного»
«Руси - величний народ, тілобудова їхня могутня й сила велика. [Під час війни] вони не відають про відступ і жоден з них не вдасться до втечі: він або вб’є, або буде вбитий сам. [У поході] кожен з них несе на собі зброю а також причіпляє до себе різні ремісничі знаряддя – сокири, молотки, пили й таке інше. Б’ються вони зі списом і щитом, мають при собі меч, палицю й рід кинджала. Воюють, зазвичай, пішими, особливо коли бувають прибульцями»
«Руси багаточисленний народ, а засобом свого існування вони вважають меч... Народ їхній сильний і могутній. Вони ходять з метою набігів у найвіддаленіші місця... Їхні хоробрість і мужність загально відомі. Навіть один з них дорівнює [у бою] багатьом [воїнам] з інших народів. Якби в них були коні і вони б зробилися добрими вершниками, вони б стали загрозою цілому людству».
«У них (русів) є цар, який зветься «хакан-рус»... І якщо один з них підійме справу проти іншого, то кличе того [на суд] до царя, перед яким вони ведуть суперечку. І коли цар виносить вирок, то його всі повинні дотримуватись. Якщо ж вирок царя виявиться незадовільним для обох сторін, то за його (царя) наказом, беруться до вирішення справи мечами... Суперники вступають у двобій і хто переможе, той і виграє суд».
«Країна Рус. Це величезна земля і в ній багато міст (поселень). Між містами там дуже великі відстані. Там живе великий народ з числа язичницьких. І нема в них закона і немає царя, якому б вони підкорялись. В їхній землі є золоті копальні. В країну цю не прибуває ніхто з чужинців, бо їх там вбивають. Країна оточена горами і виходять з цих гір численні джерела проточної води...».
«Між слов’янами перелюб є дуже поширеним. І якщо дівчина полюбить чоловіка, то [вільно] з’єднується з ним. Коли ж [чоловік] бере собі жінку (одружується), а жінка виявляється незайманою, то живе з нею. Якщо ж виявиться, що вона не вберігла дівочість, то [чоловік її] продає і каже: «Якби в тобі була гідність, то ти зберегала би себе». Якщо ж заміжня жінка вчинить перелюб, то чоловік вбиває її, не слухаючи жодних вибачань».
«Вони (слов’яни) спалюють своїх небіжчиків тому, що вклоняються вогню».
«...У будівлі знаходився великий істукан у вигляді старого чоловіка з палкою у руці, якою він рухає кістки мерців у могилах. Під правою його ногою знаходяться зображення різноманітних мурах, під лівою – зображення чорних воронів та інших крилатих істот. Також [можна там бачити зображення] дивних ефіопів і чорних людей.»
«Вони ходять з метою набігів у найвіддаленіші місця, плавають на кораблях в Хoзарському (Каспійському) морі, захоплюють [купецькі] кораблі і відбирають товар. Йдуть вони також і на Константинополь, у море Найтас (Чорне) і у затоку, що впадає в нього... Навіть один з них дорівнює багатьом бійцям з інших народів».
Арабські історики аль-Муккадасi, Гардизі, Ібн Русте, Ібн Мискавейх, Ібн-Фадлан, аль-Ганафі, аль-Марвазі, аль-Масуді про Русів.
