⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) @uapoetry Channel on Telegram

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

@uapoetry

▪️ Розвиваємо та популяризуємо українську поезію. 🍷

▪️ Поетичні читання у Києві: @ursus_poetry
▪️ Наші чати критики віршів: @tanok_salamandr і @litflib
▪️ Куди піти? Київ: t.me/+7X7sh-DxTKVjM
▪️ Поетична майстерня: @poets_ua

facebook.com/ukrainepoets

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) (Ukrainian)

Сучасна українська поезія - це канал, який присвячений розвитку та популяризації української поезії. Тут ви знайдете поетичні шедеври від сучасних та визнаних майстрів слова. Наша мета - відкрити широкому колу читачів красу української поезії та поглибити їхнє розуміння цього виду мистецтва.nnНа каналі ви також зможете долучитися до поетичних читань у Києві, організованих за підтримки нашого каналу. Крім того, у нас є чати критики віршів, де ви можете отримати конструктивну думку про свої власні твори від інших поетів та критиків.nnНе знаєте, куди піти у Києві? Ми також ділимося порадами щодо найцікавіших подій та заходів у місті. А для тих, хто мріє стати справжнім поетом, у нас є поетична майстерня, де ви можете розвивати свій талант та вдосконалювати свої творчі навички.nnПриєднуйтесь до нашого каналу, долучайтеся до обговорень, та діліться своїми враженнями від української поезії разом з нами! Facebook: facebook.com/ukrainepoets

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

02 Dec, 20:14

Лагідна осіння позолота.
Аж незрозуміло, що по чім...
Хлопчик...Очі...Випадкове фото
З кошеням на дужому плечі...
Ти не знати, до чи після бою
Узяла й заселфила, судьбо,
Він на фото був самим собою,
Схожим і на Бога, й на любов...
Погляд в осінь чорнобузинову,
В неминучість перших холодів,
І мовчання, схоже на розмову
З розпачем наляканих світів.
Знов Дніпро ховається у плавні,
І путивлі в кожному дворі,
Плачуть молоденькі ярославни
В проминальнім смутку прапорів,
Щебіт перелітної синиці,
І штрих-коди втомлених садів...
Вкотре забрехалися лисиці
На одчайну відданість щитів.
Знову вороги за ворогами,
І за ворогами вороги,
І стають прийдешніми боргами
Вчора неоплачені борги...
В Бога на живих, напевно, квоти.
Плачуть ярославни і дощі...
Зостаються передсмертні фото
З кошеням на лагіднім плечі...
Знимка випадкова з інтернету,
Світ, що ні на хвильку не притих.
Вчора закопали в цю планету
Ще одного з вічно молодих...

Богдан Томенчук
132
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

02 Dec, 17:54

Тут є хтось із Запоріжжя чи з хорошими знайомими із Запоріжжя, хто може/хоче здати в оренду квартиру?


Прошу репост по чатам!!!
Писати мені @polinashshsh
157
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

01 Dec, 22:33

Сьогодні вийшов дуже щемкий і теплий вечір в Мороці.
Була поезія і цікаві питання від Веронічки, так би мовити, відбувся міні-ПЕС☺️

Вероніка, я і Аміша - ми давно виступаємо на поетичних читаннях і тому сьогодні хочеться більше сказати про новеньких:

Олег Карачевський - не вперше у нас, але буває досить рідко, тому записую його, поки що, у «новенькі». Виступ був артистичний і в деяких місцях трохи заставив дівчат червоніти☺️ І, звісно, були розмови про велосипед)) хто у курсі, той в курсі)

Vira Volg виступала у нас вдруге, але її виступ в першій і другій частині вечору був максимально щемкий.
Після першого ми всі зробили висновок, що:
1. Треба ходити на чек апи і вчасно лікуватися
2. Треба виписуватись, коли є внутрішнє переживання. Так дійсно легше переживати біль
А ще Віра - одногрупниця Іллі Чернілевського і читала його вірш💔

Атмосфера на вечорі була настільки сповнена довіри, що подруга Віри Анна теж поділилася своїм одним віршем. По правді сказати, він дуже болючий, але я рада, що вона це зробила, бо це одначає, що ми робимо все правильно і люди можуть відкриватися на повну на вечорах.

Ще одна дебютантка на сьогоднішньому вечорі - Олександра. Багато хто зі спільноти знає її, як просто слухачку і лише сьогодні вона вперше виступила у нас (за допомогою мого маленького пендєля прохання😇) Я дуууууже рада, що Алєксашку тепер можу спокійно записувати у виступаючі, бо було дуже артистично і потужно.
Мушу зазначити, що вона є взірцем тієї молоді, яка топить за розвиток сучасної української культури не зважаючи на те, що її оточення, на жаль, стоїть осторонь. Я щиро бажаю тобі успіхів, Саш❤️🫂

Олег Швачко. Людина, яку я особисто вважаю своїм янголом-охоронцем в моїх зборах і підтримці (Вероніка теж підпишеться під цими словами). Він сьогодні теж вперше зачитав свій власний вірш. Я скажу лише одне: це нарешті сталось! І я хочу тебе чути на вечорах ще! 🫂🫶🏻

В кінці хочу додати дуже важливе: сьогодні на вечорі збір Вероніки досягнув свого екватору і тепер попереду друга половина величезного збору.
Будь ласка, задонатьте на основну банку або візьміть допоміжну на будь-яку суму.
Не будьте осторонь зборів своїх колег-поетів❤️
252
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

01 Dec, 20:57

Ну що, з першим днем зими!)
226
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

01 Dec, 19:42

Може сприймати життя простіше?
Просто ловити осінніх сов,
Кожен своє напише,
Кожному значно гірше,
Знаходити залишки тиші,
В гулі чужих розмов….

Може любити, як перед смертю?
Розтерти себе на пил?
Душі давно подерті,
Хоч би не марні жертви.
Просто часОм повЕртай,
В нетрі нових могил…

Може прибрати свої кордони?
Взяти в обійми рук?
Пише з нас час ікони,
Бʼється в окопах воїн,
Привиди, наче дрони,
Завжди летять на звук…

Може покинути власне тіло?
Випилятись уже?
Все, чого ми хотіли,
Всі, кого ми любили,
Душі давно дозріли,
Лиш проштрикни ножем…

Бризне нечуте червоним соком,
Запах приманить сов,
Так, ця війна на рОки,
Смерть на чотири бОки,
Плачуть твої пророки,
З тими, хто вже пішов…

Може, йдучи розсипати зЕрня?
Викує хтось серпИ,
Вродить десь поміж тЕрням,
Билися ж не даремно,
В тисячах наших Гернік,
Люди складуть снопИ…

Біле шитвО - шифрограма спІву,
Вузлики до, ре, мі,
Втримай себе до зрИву,
Грудень будЕ красивий,
Сови мишей ловили,
У цілковитій тьмі…

Василь Зима
251
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

30 Nov, 18:32

Зможу.

Всі ці дерева, які на собі тримають небо,
всі ці мости і недобудов деталі —
все це існує ж якось без тебе?
Значить і я зможу жити без тебе далі.

Значить і я зможу спати у тому ж ліжку,
Засинали в якому рідними і прокидались живими.
Стіл припадатиме й далі на ту ж саму ніжку,
весни, як і до цього, змінятимуть зими.

Кожен шукає щастя своєю дорогою,
в кожного рани старі болять по-новому.
Ти коли доберешся на небо — просто спитай у Бога,
чи всі, кого я любила, знайшли дорогу додому?

Евеліна Ганська
320
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

29 Nov, 20:53

Дощ

Знаєш, я обожнюю слухати дощ...
На органі затоплених літом дахів і вуличок
Небо створює
мелодію тиші.
І колись я міг чути її.
Коли єдиним та справжнім вікном у світ був не ноут,
а кілька вибитих часом дощок
на старому горищі…

Тоді сам собі я здавався таким малим,
А ціле небо, стікаючи, лишалось в долонях…
Весна ностальгічно пахла дитинством:
Мокрими вулицями, сміхом, озоном, і
старими книжками...

А час все непомітно сипався
Мов насміхаючись, тихо, безжально.

Літом дні стали непристойно довшими,
Пахло димом, випускним, коханням…
Як манну небесну, ловив губами дощ –
Небо всміхалось блакиттю. Востаннє,
Як виявилось.

Під осінь душа достигла, поважчала
Квіти без води пожовкли –
обсипались

Заглибившись у філософію про сенс життя –
Ділив світ на трьох: диван, віскі, Ніцше.
Замість погоні за щастям, обрав стеження
Як мрії збуваються самі по собі. В інших.
Час вибілював спогади.
Холоднішало.

Гарантійний термін життя – скінчився,
Довелось жити як є, думкою більшості

Потроху почав звикати.
Соціум видав диплом офісного співробітника
і настанови:
Заведи сім’ю. Дочок, синів –
стань мужиком.
Годі. Жити. Надіями.

Січень, ніч.
Я виходжу на балкон общаги і посміхаюсь,
а по обличчю течуть сльози.
Йде дощ...

Федір Рудий
348
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

29 Nov, 19:47

мені снились пісні
казкові осінні
а на ранок розсіялись
то зима сумна панна
збирає жнива
моїм співом

вже схолола земля
і небесні дари
її вкрили
то зима сумна панна
себе звеселя
моїм співом

#поезіяверонічки
287
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

29 Nov, 17:31

Вона була з тих жінок, яких не брали ні слова ні стіни.
Він хотів її всюди, він хотів її завжди, постійно.
Вона була з тих жінок, яким моляться й страчують сміло
Вона була його демоном, Богом, вірою, джином і сіллю.

Вона була з тих жінок, яких кидають щоб потім не плакати
Яким зводять всі храми, щоб потім вести на розп’яття
Яких чекають, ненавидять, прагнуть і завжди згадують,
Коли сплять з кимось іншим в одноразових білих спальнях.
302
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

28 Nov, 12:10

Поезія на яку ви заслуговуєте 🙂🥂
#вірші #мемасіки
296
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

22 Nov, 21:56

#мемасіки #вірші
80
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

22 Nov, 20:25

#мемасіки #вірші
134
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

22 Nov, 14:43

Ніщо не зупинить мистецтво, час якого настав…

Ми працювали майже рік. Збиралася разом десятки разів. Вносили тисячі правок в кожну деталь. Нерідко сперечалася, але обовʼязково знаходили спільну мову. Тому нарешті ми готові.

Це - тільки початок нашого шляху. І ми впевнено підемо ним, хай там що чекатиме на нас. Гайда з нами, якщо хочете дізнатися, що там ховається за Обрієм.

https://www.instagram.com/hideout_band_/

12.12.24
Х А Й Д А У Т
о б р і й
181
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

22 Nov, 14:43

ши
196
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

21 Nov, 22:09

Нічого всередину не приходило.
Нічого з середини не виходило.
На шкірі тануло.
Гаряче дихання слів.
Водило колами і хороводами.
Людьми, що спинились у подиві.
Поглянь же, я ще не юродива.
Торкайся мойого слова
Як ще ніхто не вмів.

Спинись у гарячих сутінках.
Дивись як вповзає літо.
В холодні наші обійми.
Серед густої зими.
Я землю люблю ногами.
Тебе я люблю руками.
І слово моє виростає
з води і снігів.
Висріблене ночами.
Виплавлене з амальгами.
Витравлене між нами
до кристалічних снів.

Нарешті достатньо світла.
І проростають квіти
З квіткових тканин у тіло
І тіло моє — земля.
І темрява —
темрява коренів.
І всередині житиме слово.
По якому живемо і ходимо.
Люди неспинного подиву.
І ти його теж любитимеш.
Просто зумій.

Ліна Русалка
2024
260
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

21 Nov, 18:57

Згідно з Юнгом, найтяжчий гріх - небажання досягти усвідомлення, хоча така можливість є. Саме тому Юнг каже, що з погляду психології однією з найзліших і згубних сил є нереалізовані творчі здібності. Якщо хтось володіє творчим даром і внаслідок своїх лінощів чи з якоїсь іншої причини його не використовує, ця психічна енергія перетворюється на справжню отруту.

Марія-Луїза фон Франц
«Феномени Тіні та зла в чарівних казках»
217
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

21 Nov, 18:30

Спогади давніх зим
 
А колись був сніг — так багато снігу,
що по ньому важко бувало йти.
І куди б не ліг він, небесний вигин
обіцяв собою нові світи.
І усе добро, що було на світі,
на єдиний вечір збиралось там,
де тріщали дрова, сміялись діти,
і зоря казала, що час настав.
 
А колись був сніг, і в його заметах
так, здавалось, легко згубитись ві́д
усього́ і всіх, і життя, і смерті,
головне — добротно заме́сти слід.
У нору глибоку себе сховати,
де вітри не хлещуться навідма́ш,
і чекати, доки гукнуть до хати,
щоб допле́сти голос у "Отче наш."
 
А колись був сніг, і усе мінялось,
і ставало кращим, а ми — із ним.
І збивали з ніг хуртовинні шквали,
але це здавалось таким смішним!
І вітри бриніли морозним хором,
із якого кожен ловив своє.
А із неба пильно дивились зорі.
І одна манила у Вифлеєм.
 
А колись був сніг, і від того — щастя,
ніби більш нічого не треба нам.
Він пішов до снів і не попрощався,
а зостались холод, чума, війна,
і розбите градом вогке́ болото,
і вітрів пере́співи у пітьмі,
і міста, яким неважливо, хто ти...
І, скажу по правді, якби я міг
 
зачерпнути з вічності сутність світу
і її вмістити в єдину мить,
я обрав би січень і тьмяне світло,
що кидає місяць на плоть зими.
І на тихі вулиці з-за порогів
долітають гамір, тепло і сміх...
 
А вгорі — розтулені жмені Бога,
Із яких на світ опадає сніг.

Ніколассон

#годнота
211
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

21 Nov, 10:00

сніжинки-донати падають в банку й не тануть,
грошей кучугури прагнуть чимдуж намести...
агов, комунальники, ваші лопати збиральні
беріть і скоріше прямуйте із ними сюди❄️

#поезіяверонічки
214
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

21 Nov, 07:51

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

Платон Воронько

🙂❄️
259
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

21 Nov, 06:17

* * *
Білі мухи налетіли –
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.

– Галю, Петрику, Кіндрате,
Годі, ледарі, вам спати! –
І побігли до санчат
Галя, Петрик і Кіндрат.

Всі з гори летять щодуху.
Щоб спіймати білу муху,
А санчата їм усім
Змайстрував старий Максим.

Максим Рильський

🙂❄️
279
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

21 Nov, 05:01

🍂🍂🍂

Перелітнице переправнице на межі
скільки літер у твоїм імені підкажи

я — пробач мені — ще не зламана ще жива
хоч життя моє — більше паузи — не слова

лялька-мотанка відвертається і мовчить
щось між піснею і розлукою між ключиць

щось між му'зикою й музи'кою щось між нас
щось ночами кровить із набряків десь у снах

а і правда ж ніхто не кликав і не просив
ніч накочує в чорне вмочені голоси

рукокрилою перепрілою тінню йде
щось безлике таке велике і молоде

здерти кірочку на п'ятірочку із колін
знов забракло у крилах певності на політ

до душі прикладаю папороть і полин
перелітнице
справді терпне а не болить

осінь-копанка — і не втопишся якби й хтів
лиш намочиш в болоті ніженьки золоті

лиш забудеш зміїну шкірку на камінцях
лиш ніколи вже не повернешся в ці місця

Єлизавета Жарікова
333
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

20 Nov, 23:10

розкручу рулон фольги...
де її торкнеться сонце,
там ріки срібляста просинь
розтечеться. береги
лиш триматимуть у руслі,
поки лоскотливим вусом
котик не сполошить сни

#поезіяверонічки
341
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

19 Nov, 21:53

Розжарені колеса,
Міцна сталева рама,
Жорсткими рукавицями
Впиваюсь у кермо.

З-під чорного шолома
Нахабно визираю,
Щосили газ натисну,
Зареве мотор!

Як на проспект заїду –
То краще оминайте
За сотню-другу метрів –
Здоров’я бережіть.

Бо кожен, хто наблизиться –
Розсиплеться на атоми
Жену на повній швидкості,
Я рознесу вас вмить!

Я маленька бегемотна фея,
З вітерцем ганяти – то життя моє!
Їжджу по усьому місту з феном,
Щоб сушити суші людям у кафе!

А в фені батарейка,
Падлюка, розрядилась.
І не проста, а крона,
Їх спробуй ще знайди.

І їду я ще зліше,
Бо як таке можливо?!
Вже мало не блюю, бо як це,
Суші – й не сухі!

Я маленька бегемотна фея,
З вітерцем ганяти – то життя моє!
Їжджу по усьому місту з феном,
Щоб сушити суші людям у кафе!!!
60
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

19 Nov, 19:09

Ти прийшла вже надломлена, вже скалічена
Ти прийшла не доводити, не просити і не проситися.
Розтеклася душа, як плющ у бетонні тріщини
Коли вчора ще "ми", а сьогодні вже просто "я"

Ти пішла. І пішли за тобою дощі і істини.
І пішли всі моря, всі усмішки, рани, радості
Наростали вітри, напинались вітрила,  чорніли відстані.
Ти пішла. Бережи себе, моя слабкосте.
142
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

19 Nov, 16:29

Широка ванільна завіса
зависла бейсиком.
Бог програмує, бавиться
нуликами, одиничками.

Хрестики з хрускотом
розхристано падають —
химерні біленькі ломики.

Кумкають черевики,
лишають незвіданий
слід гностики.
Хвостики хвильками
лоскочуть плесо.
Кригою слів
розбиваються весла.

Весело, сенсово
ключ відмикає двері.
А там —
нема стелі, там зима.

Там.
Там.
Там.

Хрестик
Нулик
Одиничка

Оксана Лихогляд
223
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

19 Nov, 15:34

Наша тисяча...?
Ще одна?
Тисяча тисяч. Віки.
Чи скільки там триває ця війна?
Виплакані сльози
Вкрадені роки
Вимучені полки
Кров’ю сплачена наперед, та не складена ще ціна

Тисяча?
Тисяча тисяч. Чого?
Душ відлетівших в рай?
Нервів перенапружених кілометри?
Цистерн крові і сподівань?

Хто підрахує розпач і муки?
Чим виміряти крики катованих,
Зруйновані долі й міста?
Де мірило наснаги і подвигу загартованих,
Пройшовших пекло, але втримавших блокпоста?

У війни своя математика
Однак навчені вчені тут безсилі.
Чим вимірюється сміливість і тактика,
Смерть і любов, надії і дії?

Юлія Паєвська
19.11.24
293
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

19 Nov, 14:06

#мемасіки #вірші
178
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

19 Nov, 13:30

знайдена під завалами рука
тягнеться до телефону

- мені потрібно сказати: все добре -
шепочуть червоні від крові губи

мені потрібно сказати:
люблю
ще раз
нехай і востаннє

потрібно запитати:
як ви?

листя падає

падають люди
падають будинки
вулиці і міста

як ви?

в сни приходять полеглі:
- ти забув моє ім'я

ще трохи і зима

я не хочу її
куди втекти
від неї
ма?

зима -
білий аркуш війни

танки малюють лінії -
пульс країни
болотом
на сніговому
полі

пульс ще є

як ви?

Валерій Пузік
252
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

19 Nov, 05:00

Кулеметною чергою линуть новини з етеру:

°обіцяють набої і зброю
°ювілей письменниці
°річниця чийогось весілля
°флешбеки початку вторгнення
°загинула дівчина із твого універу

Звали Настею. Двадцять два. Позивний Троя.
Жодного разу не бачились.
Сімдесят спільних знайомих

Спільні дороги. Спільні парти і кабінети.
Спільні лекції, трохи різні кафедри і предмети.
Читали книги сучасних крутих поетів,
Також уже полеглих

Знайома ця логіка спільних спальних районів:
Ось ви на відкритті пам’ятника таким як самі, стоїте на загальному фоні
Обоє підписані на сторінку Кантера Льоні
А ось у різному часі - медики у одному загоні

Позивний зникає з етеру.
Сонце ховається за териконом

Кінець географії.
Кінець усім нам відомим законам

Виє сирена, виють на площі трембіти.
Боляче з вами прощатись, вчорашні діти

Боляче молодість власну у вас впізнавати
Вчора студенти - сьогодні стаємо солдати

- Ким ти була до війни?
- Ще ніким і не встигла

Доля ламається, ніби ранкова весняна крига

Олена Герасим'юк
301
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

18 Nov, 23:03

а де поезія?
267
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

18 Nov, 21:52

#мемасіки #вірші
270
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

18 Nov, 21:35

#мемасіки #вірші
256
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

17 Nov, 21:21

На обрус впала крапелька вологи...
Сьогодні зайва мить - то є талан,
І щастя, що безцінність перемоги
Тобі відкрити встигла цей аркан!

Ружина - є не ружа, не розп’яття
Не грім природній, не завіт Христа...
Та нині маєш правду і завзяття,
Щоб клятий Каїн серця не дістав!

Не ремствувати, скніти, завивати,
Хоч і на те є час, і неспроста...
Не цмулити про ненависть до катів...
Рамена розправляй, щоб не дістав!

Не лицар, не монах, і не злочинець...
Людина - це достойний п’єдистал!
Ти просто жив, торкався долі вінець,
Хвалив мурелі у саду, дражнив кота...

А нині маєш стати майже богом....
Праведний гнів пізнати на вустах,
І перейти численнії пороги,
Яких благав ніколи не дістать...

Свою свободу, правду, честь, і гордість
В короні, що обрамлена у німб -
Ти вже несеш свою святу народність,
То є Ескалібур тій, і твій хліб!

А жити? Будеш жити! Й жито!
І невістулька! Ціле поле! Ні, поля!...
І буде сонце в темних закаулках,
І небо чисте, і своя земля...

azesmel
319
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

17 Nov, 16:56

Дім - це там,
Де можна сховатись, коли сльота
Де валяється шерсть твого кота
І всіх попередніх твоїх котів
Це - дім
Дім - це щось,
Що для тебе саме обжилось
І на старому килимі лось
Дивиться так, наче з ікон святі
Це - дім
Дім - це те,
Що бере і просто росте
Проростає у річку, в гори, у степ
Проростає у час, у "тепер" і в "тоді"
Це - дім
Це дім
Це мій дім
Він дістався мені від бабів і дідів
Разом з умінням ходити в походи й шинки
Різати по живому і зшивати шматки
Стріляти з рушниць, вишивать рушники
Вішати рушники між ікон і картин
Рвати ці рушники на бинти
Влаштовувати вечірки й бунти
Знаходити істину у вині
Лишатись холодними у вогні
Вбивати ворога на війні -
І тоді
Встигати до холодів
Відбудувати дім
Цей дім мій
У найглибшій пітьмі
У найхолоднішій зимі
Стіни його теплі й тверді
Це мій дім.

Марина Пономаренко
302
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

17 Nov, 13:18

Хочеться плакати…
Нестерпно хочеться плакати…
Серце на клаптики
Вкотре..
Як в перший раз…
Й знову швидкими стіжками,
Й фігурними латками,
Щоб протрималось,
Хоч трохи,
Хоч деякий час…
..
Далі не знаю…
Можливо і справді загоїться,
Досвід підказує -
Роки ще ті лікарі…
Нова дорога…
Й нові незнайомі вибоїни,
І не завжди
Є на ній хоч якісь ліхтарі…

Іра Спірідонова
03.03.2023...
322
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

17 Nov, 11:39

🙂 #ші поетичний
255
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

14 Nov, 13:21

Малюнки для Бога

Ті малюнки й листи
які надсилають на фронт
наші нові Да Вінчі й Далі
наші власні Моне і Шекспіри
українські Фолкнери та Гюго
талановиті нащадки
козацького роду
які будуть в рази кращими
за всіх перелічених
закордонних митців
дарують надію
бо навіть якщо нам не вижити
якщо нам не судилося
то хоч цьому поколінню
точно пощастить

Адже ці роботи
мають сакральну силу
тож суворі окопні дядьки
обклеюють ними СПшки та бліндажі
І носять як оберіг, з собою
щоб захищали й нагадували
рідні міста і домівки
мокрі очі ромашок
та землю, червону від маків

І не страшно
якщо вони з часом зітліють
від безвиході й втрат
або ненароком згорять
у обіймах артобстрілу
з бліндажем та їх власником
і, можливо, навіть з його котом
або куля, пробивши броню
зіпсує малюнок
чимось червоним фарбуючи
жовто-блакитні поля
це не страшно
бо це – війна

Але страшно коли
ті малюнки й листи летять
як літачки з паперу
за своїми творцями
далеко-далеко за обрій
де немає обстрілів і тривог
де маленькі поети
із тиші, яка передує крику
створюють вірші
а їх друзі художники
підписують кров'ю свої роботи
і дарують їх
Богу.

Федір Рудий
04.09.2024

#годнота
109
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

14 Nov, 12:40

А мені ж ніколи не присвячували віршів...
128
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

13 Nov, 14:17

не пиши мені про війну
краще напиши чи є біля тебе кафе
де готують капучіно на безлактозному молоці
напиши про гру в футбол і свій спортзал
про те як тікав від тцк
як тремтячими руками "донатив" лікарям і МСЕК
про те як таксисти об'їжджають сьомою дорогою "опасні" місця
напиши про бронь свою та іншу стратегічну хуйню
напиши як у тих далеких від нас краях
люди називають військових
як бояться їх та уникають

те чого найбільше би я хотів
щоб не було смутку в твоїх рядках
пиши про розвиток та перспективи
про своє ментальне здоров'я
про те як задовбався від повітряних тривог
і йога тобі допомагає
напиши чому хочеш за кордон
як проходив курси психологічної допомоги
і допоміг собі

якщо перепливеш річку
розкажи усім кого зустрінеш
що обрав жити
що життя безцінне
що життя одне

Валерій Пузік
336
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

13 Nov, 11:55

я, Ліза Тіточка разом з Полєю Усовою вже рік влаштовуємо книжкові клуби!🌟

спочатку це були вечірні обговорення прочитаного в компанії друзів по зуму, а згодом ми вирішили масштабуватись - створили канал «лампова біблія» 🕯

тому усіх, хто полював на мотивацію для читання, або ж просто любить полялякати чи послухати про книжки, але й не має змоги відвідувати офлайн..

запрошуємо до нас!! 🧸

до речі, наступний клуб вже 18 листопада... обговорюватимемо «Солодка Даруся» Марії Матіос 🖇
277
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

13 Nov, 11:50

💚 Любі римокотуні та верлібролисики! 🧡

Прийом робіт на поетичний конкурс котолисячого міжсезоння завершується через 3⃣ дні.

❣ ДЕДЛАЙН — 15 ЛИСТОПАДА О 23:59! ❣

🔍 Детальніше — тут.

🎁 Про призи — тут.

З ЛЮБОВ'Ю — ВАШІ КОТОЛИСИ!
259
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

13 Nov, 11:01

Близнючки

Я в шість не любила зеленку і вазелін.
Імітувала хвороби, постійно губила ручки.
Підходила до чужого вікна, що росло із землі,
а з нього дивились на мене сусідські близнючки.

Їх каламутні погляди з-під широких лобів,
їх безкінечна слина й короткі стрижки.
А ще в них був тато і він їх, здається, любив.
Ставив по черзі на підвіконня і гладив ніжки.

Я поверталась додому, лаяла школу, їла обід,
ловила в тенета заздрощів оті сопливі моменти,
згадувала щосили, яким був мій дід.
А мама, затуркана, бігла по аліменти.

І коли закривалися двері, вимикалося світло,
Усі на світі секрети розлазилися по фантиках.
Я уявляла, як сильні руки, ніжно і вміло
Одягають на мене форму і білий фартух.

А місяць вростав у осінь уламком ребра.
І вже нічого на світі не мало значення…
…І кожного разу мама казала, що хоче мені добра.
І просила пробачення.

Анна Малігон

#годнота
229
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

13 Nov, 10:37

Останнім часом замітив, що при великій кількості лайна, поганих емоцій та відверто гнилих людей, цей світ обов'язково "нашкребе в собі" "дві" світлих людини, які врівноважать шальки нестабільного соціуму. Когось, хто з усмішкою поступиться місцем закоханій парі на останній лавочці в парку, когось, хто відкладе свої справи, лиш би допомогти тобі у скруті, хоч і бачить тебе вперше.
"Дві" сказано не в конкретному значенні, а з усвідомленням того, що їх точно не явна більшість.
Не проїби їх, світ.
Поки вони є - ти живий.

21:29
11 вер.
207
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

13 Nov, 10:27

Мама в лапках


Сьогодні писав щоденник, там я максимально відвертий з собою. Інакше який сенс писати щоденник?.. Ця вправа — ніби зазираєш до себе справжнього. Потім можна і не перечитувати. Головне — побачити.
Так от, пишу: «говорив з "мамою"». Взяв маму в лапки. Якби я написав це слово, як писав за життя мами, то визнав би, що вона жива, незважаючи на смерть. Не хочу бути в компанії невігласів, які вірять в «душу», «потойбічне існування» і т.п.
Пам'ять про маму жива.
Ще пишу іноді «говорив з образом мами». Це мені здається чесним.
Така в мене традиція — йдучи додому з роботи, я роблю гак алеєю і розповідаю образу мами, як пройшов мій день. Подумки.
Це наш час і місце зустрічі з нею.
Післяроботна мама.
Звичайно, я можу і в будь-який інший час з «нею» поговорити, але після роботи на алеї — то святе. Не хочу ставити знак смайлику, просто уявіть собі.
Навіщо я це роблю? Ніби стає легше після таких розмов. Але не завжди.
Вчора було якось особливо сумно. Сів на лавочку, і плакав — без сліз, без звуку.
Чому б просто не признати той факт, що мами немає, і не краяти собі серце? Припинити думати про те, що б було, якби... і чому життя таке несправедливе?
Дуже багато проблем у людей від того, що вони не можуть визнати очевидні речі. Люди сформовані снами, які бачать кожного дня, коли сплять: живуть в ілюзії. Або просто всі мазохісти і люблять страждати.
...Після того, як я подумки розповім, як в мене справи, я ще тихіше, ніж безгучний голос до себе, запитую: «А в тебе як?». Максимально тихий мовчазний крик: «А В ТЕБЕ ЯК?!».

та ніяк, синку. прийми це вже нарешті

Цибулькін
258
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

12 Nov, 13:27

ти мій янголе вкотре взяв — і мене зберіг
серед стрьомних посадок і неживих доріг
де багато лягло моїх —
та жалітись гріх
пропусти поза чергою
так, мені лиш спитати:  

що таке ця стежина яка протина серця 
і чому ані краю їй 
ані їй кінця?
я б хотіла співати — пісня не до лиця 
перед ликами втрати 

і колись твій начштабу втомиться це читати 
нас обох геть невчасно виведуть поза штат 
і почнуть розбирати на віхті чудних цитат
пам'ятаєш — ваш головний говорив: не бійся!?

і у нас хто кричав "не бійся!" вже на хресті
і той хрест прогинаючись треба ще донести 
друге дихання всі діла 
хто ж бо як не ти 
має врешті дійти до справді благої вісті? 

просто є номери куди досі — голосові 
я пишу крадькома на той бік 
де усі живі 
де попереду сонце встає і роса в траві
наче щось із дитинства блищить чарівне безкрає 

і дограти б оте адажіо ре мінор 
але там угорі був набір у небесний хор 
вибач друже 
постав цю музику на повтор 
де ламається літо 

та щось в нім не проминає 

Єлизавета Жарікова
302
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

11 Nov, 20:31

А перед сном трішки декламації віршів Жадана 🧡
319
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

11 Nov, 18:56

Від “львівського різдвяного” до істерики- п’ять хвилин
Дні як чорні, нечіткі ксерокси
Як гіркий полин
Я у посмішку викривлюю губи і кажу- напилась
Моя улюблена каторга - тікати від себе
І від всіх вас. 
Кожна осінь зраджує твої літні дні -подивись
Ми пішли, не лишилось неба, тому прямуй вниз.
Усі таксисти, бармени і пастори - відріклись
В списку моїх найжахливіших фобій - ти бажаний приз
Я достатньо вже виросла щоб калічити душу гарно
Поможи йому Господи, не стати для мене кармою.
Заваривши чай, важливо не лити його на пальці
У розмові з тобою, важливо тебе не торкатись
До біса цей світ, до біса усі його ігри, тікаймо зараз
Я візьму два квитки. я чекаю. на всіх вокзалах.
316
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

11 Nov, 18:24

моя люба осяйна бабусю,

я друкую тобі імейл просто зараз

на ноутбуці – позичило людство.
не такі вже вони й погані, ти в курсі?
щоправда, заводи ревуть і плюються,
та дерева стоять

безвусі..

планети знов шепочуть загучно, я чула все вчора – я марна, так?
бабусю, мене топчуть смердючою гумою сучасні барони і барині –
аж німіє зашитий рот, без тями й сил видихаючи в світ проміле.
ба, мені б лиш лягти і розплавитись
під вагою автомобіля

стомленим тілом. я не хочу кахикати
квантами,
математичними твердженнями і переперченим ґрунтом.
тони (не)ліків
в мої корчі вік сиплять між каменів.
мають всю вічність, збережену в стрічці,
та купаються в бруді.

ба, а я взагалі не вперше думаю про смерть.
вперше було, коли я хотіла вкритися ковдрою з нафти – прямо як пелікан, авжеж!
в банці із алюмінію поховати свій хрест..
щемно, болісно.. люди сказали, біди в голову класти марно – то чорнота без меж.

і тепер я милуюся татуйованим океаном.

/кхаркх/

слухай, бабусю, щось трохи зле сьогодні, погрієш мені боки?
сірі хмари складаються в парниковий орнамент. прах
тихо на кручах щок хай осяде в тебе. безгрішно згорить в котлі.

Анастасія Толубицька

#годнота
288
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

11 Nov, 17:20

Перший в Україні поетичний інтенсив

12 практик і 4 лекції очікують усіх тих, хто:

> пише поезії або тексти пісень
хочеш, аби твою творчість цитували та шанували
> шукає свій стиль та голос у віршах
> проживає зараз кризу творчості
> цікавиться історією української поезії та культурою
> хоче навчитися працювати з
художніми засобами, композицією та ритмом
> має синдром самозванця та комплекс мистецької меншовартості
> хоче заробляти на поезії

Хто хотів список рекомендованої для творчого розвитку літератури? Він є!
Хто хотів зворотнього звʼязку? В закритій групі є кураторка-філологиня!
Комусь, можливо, треба менторська підтримка? Є і така можливість.
 
Менторка курсу:
поетеса та блогерка Дарʼя Лісіч

Модераторка закритої групи:
Альона Гриценко, учителька української мови та літератури, наставниця в школі української мови «невгаМОВНО», засновниця літературного проєкту «Серпанок»


зайняти своє місце можна за посиланням 👇

https://secure.wayforpay.com/payment/poetry4life
266
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

11 Nov, 17:06

Я циклічно пощуся,
Без церковних свічок та ікон.
Просто тихо собі мощуся ,
Я горюю — це мій марафон.
Це мій час на побути з тобою,
Мій хрестовий похід.
Час напитись святою водою,
Час на сповідь і на новий завіт.
Час забути слова, що маю.
Час відчути себе в собі.
Час торкнутися свого раю,
Час сказати усім: любіть.
279
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

11 Nov, 11:39

А давайте поговоримо на тему чому важливо виходити з дому і ходити на літературні вечори ( особливо якщо це вечори в Ursus 😉) .
І так мої топ причини
- це майданчик де ти можеш поділитися своєю творчістю
- місце де можна почути нових крутих авторів і познайомитися з їхньою творчістю (вийти за межі шкільної програми і тих кого ви там вчили)
- розширення меж своєї свідомості і світогляду
- підтримка свого ментального здоровʼя
- знайомство з новими крутими людьми
- розвиток та підтримка української культури
- і загалом я можу тут писати дуже довго, бо причин є дуже багато, але залишу ще вам простір для роздумів.

Ps. Накидайте в коментарях продовження списочку причин виходити з дому і ходити на літературні вечори ( ну будьте котиками і запишіться на літературники в Ursus )
305
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

10 Nov, 13:36

Ну якщо за декламацію не закинули, то хоч за красу мою закиньте❤️

https://send.monobank.ua/jar/3CUoAr9Bsf – на авто для 21 ОМБр
348
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

10 Nov, 12:25

Її судили вчора три судді:
Людські плітки, Традиції і Совість.
Кайдани тисли кисті рук худі
І біль тупий сочився у свідомість.

Плітки кричали: "Як вона могла!
Та головного ви ж іще не чули!"
Слова впивались в душу, як стріла:
"Якби ви знали про її минуле!"

Традиції, сипнувши в рани сіль,
Читали вирок чітко й зрозуміло:
"А це тому, що жити як усі
Вона, на жаль, ніколи не хотіла!"

Гіркі слова дочерпали до дна
І Совість нагадала про важливе:
"Не забувайте, що її вина
Лише у тому, що була щаслива!"

Її судили палко три судді,
І вироки виконували пильно...
А Бог сидів у шостому ряді
І знав, що так народжуються сильні...

Ольга Саліпа

#годнота
356
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

09 Nov, 23:00

як багато тебе
в мені...
перли смутку й бажань загати.
тануть спогади у вогні,
вже не треба не себе грати.
все чистіше наступний день
крок і подих. все легше знати -
як повітря до дна легень
і мене у тобі
багато

Ольга Бурканова
425
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

03 Nov, 15:50

Невідомість—це ок…
Знаєш, такий «ок», після якого ніхто не ставить знак оклику… не обмиває його алкоголем, або слізьми, такий «ок», про який навіть мовиться без слів.
Чийсь батько вийшов за хлібом і не повернувся.
Чиясь мама так і не стала щасливою жінкою.
Чийсь Бог суворо вбиває тебе.
Тисячі історій минулого, в яких не вистачить сили розібратися, але все одно першою професією, яку ми отримуємо від життя є професія «Бібліотекаря».
Ти занурюєшся в Архіви минулого, намагаючись знайти там відповідь на питання: що ж ти за зернятко в цьому полі?
І кожного дня перебираєш тисячі коренів минулого.
Хто винен в тому, що ти є собою?
Хто винен в наявності тебе?
Кому платити дань?
І з кого збирати її?
Архіви переповнені життями, образами, цілями, смутком.
Вони чекають, коли їх нарешті спалить час, але натомість згораємо ми, сидячі в архіві минулого.
Що обереш ти?
Невідомість і її пустоту без знань, без уявлення про завтра, без жодної можливої опори… відкритий світ, про який ти насправді нічого не знаєш?
Чи все ж залишитись в архіві, щодня передаючи тисячі історій на розгляд у власному судовому засіданні. Кого ти засудиш сьогодні? Яку правду про світ ти відкриєш? І в кого прилетить завтра твоя персональна куля?
Ким ти обереш бути:
«Бібліотекарем чужих життів» чи «Письменником, що описує невідомий світ»?

Я закохуюсь в невідомість. Немає нічого красивішого за слово:
«Я не знаю», скільки можливостей, скільки простору, скільки різних світів відкривається.

Ти будеш готовий.
Ти відчуєш, коли будеш готовий покинути ці стіни, ти відчуєш, що жодна відповідь не була «правдою».

«Ми всі первинно народженні в Бібліотеці, пів життя перебираємо чужі «Біблії», поки одного дня не підемо писати свою…
Свою персональну «Біблію».

Амінь!
Ти і є свій персональний
Амінь!
101
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

03 Nov, 15:10

А це талант – отак залізти в душу,
І розтоптати все що в ній болить!
Усі закони гідності порушить –
І залишить... Нехай щемить...

А це театр – зробити нерви голі,
І вичерпавши спокою ліміт,
Порізати, немов стерня у полі,
Тонку підошву  зношених чобіт.

А це урок, щоб гордо іти далі,
І силу множити ціною втрат!
Від смороду токсичного подалі,
І лиш з партеру бачити театр!

Божена Макар
21.08.2020
145
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

03 Nov, 11:58

Буває сил не лишається бути сильною
І ти стаєш така абсолютно втомлена
І втома накриває тебе з головою хвилями,
І обіймає, загортаючи зверху ковдрою
І ти відпускаєш усі ті "мушу", усі ті "треба",
І дозволяєш, щоб сльози просто текли назовні,
Щоб вони падали дощами додолу з неба,
І щоб ставало все чистим й таким прозорим,
Таким довірливим, приймаючим і відкритим,
Як перші проліски, як дитячі тонкі долоні,
Без страху й відчаю і без тої вічної критики
Й складаючи зброю ти мовчки йдеш
З свого власного
Поля
Бою...

Ірина Спірідонова
31.10.2024
181
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

03 Nov, 10:41

🥳Сьогодні свій день народження святкує дуже талановита та щира поетка - Ірина Спірідонова!
Іро, твої вірші дійсно здатні лікувати душу, наповнювати та вселяти надію!
Дякуємо тобі за це🥰
Нехай не полишає тебе натхнення! Здоров’я тобі, моральних і фізичних сил, душевного спокою та миру🌷
172
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

02 Nov, 19:25

Короче знаєте що я зрозумів під час черговой попайки в посадці.
Якщо Поліна мати Урсусу, Паша батько, то я дід.
1. Взагалі дупля не віддаю чим ви займаєтесь і навіщо, але інколи розчулююсь як діти стараються і які вони талановиті.
2. Роздаю поради з свого досвіду, якого в мене насправді нема, але ніхто не здогадається.
3. Постійно хожу з хмурим їбалом.
4. Періодично розповідаю охуєнні історії з війни, наче я забув таблетки випити. (А я не забув, я їх принципово не пью)
5. Бачу всіх раз в рік хоча хотів би частіше
204
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

02 Nov, 16:45

Доєднуйтесь до етеру https://www.facebook.com/ukrainepoets/videos/1231626858046185. Дуже затишно. ❤️
231
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

02 Nov, 09:44

Але тут, розумієте, не лише чорнозем.
Бувають інші ґрунти.

Чутливі сипкі піщаники, грудки вологої глини,
каштанова оранка півдня, сіре підніжжя лісу,
тривожний болотяний торф,
крейдяна порода – довга пам'ять про море,
і жовтий підступний льос,
і солончак прилиманський, на якому втримується
лише цупке і колюче –
також комусь потрібні.

Бо це така земля, з якої життя росте.
Усе, що було важливим, пекучим –
таким і лишається.
Все, що бігло задихано,
щоби виговоритися нарешті,
викручувало вихудлі руки текстам –
залишається тут
і росте.

Земля така: що не встромиш – усе росте.
Встромиш війну – за ніч виростає
відчайдушна козацька держава.
Посадиш відірвану ногу, а виросте
переможець
у міжнародному спринті.
Закопаєш
перерізану замертво пуповину –
виросте
здатність любити знову.

Бо любов, що малою спиналась на ноги,
а дорослою – опускалася на коліна у підворітні,
і відсмоктувала у порожнечі, ковтала,
втираючи губи – залишалась любов’ю.
Ковзаючись у баюрі бруду й розхитуючись –
завжди залишалась любов’ю,
залишалася тут
і втомлено, мовчки росла.

Бо всі тутешні ножі з однієї сталі,
бо вони, закривавлені, обіймаються після бою,
бо рута росте поміж ними з кожного ґрунту.

Бо коли захищаєш себе – для тебе немає втоми

Катерина Калитко
253
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

01 Nov, 14:39

Листопад стереже святих і стріляє в грішників,
поки вулиці сплять під злив неземною магією.
Мій Спасителю, я Твій хліб. Я щодня черствішаю.
І ніяка рука ніколи не розламає мене.

І голодні птахи по крихті мене не їстимуть
із долоні Твоєї, теплої і пораненої.
Я - дешеве вино, в якому ні краплі істини.
Я - Твій вбогий врожай, натомлений Виноградарю мій.

Бо усе, що в мені від Тебе, - болюча цілісність.
Я - причастя, застрягле в горлі у нерозкаяного.
Листопад відступає, тихо у мене цілячись.
І кожнісінький вірш прощає і відпускає мені.

Аля Гулієва
2014
324
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

01 Nov, 12:58

🚑❤️‍🩹 ЗБІР НА ОПЕРАЦІЮ

Сталася доволі прикра ситуація. Солісту рок-гурту Більше Нічого, поету, реперу, і просто моєму хлопцю Марку Лаферу потрібна операція.

🥼У нього було виявлено камень в лівій нирці діаметром 10 см з високою щільністю, гідронефроз і пієліт. Це означає, що існує ризик відмови нирки, якщо операція не буде проведена.

Собівартість операції 40 000 грн без анестезії, а для нас зараз це непід'ємна сума, тому було прийнято рішення відкрити збір хоча б на якусь її частину.

🤍Ми будемо дуже вдячні за допомогу і просимо вибачення за незручності, які можемо доставити вам цим.

Всі звіти будуть опубліковані на цьому телеграм-каналі та на каналі гурту.

📲 Контакти, як з нами можна зв'язатися:

Telegram: @thornysnow та @marklafer

Instagram:

Ася, дівчина Марка

та

Марк Лафер

Гурт:

Більше Нічого

Не хворійте🌷

🎯 Ціль: 20 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5TgsEZb86D

💳Номер картки банки
4441 1111 2960 3159
234
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

01 Nov, 10:35

десять
двадцять
тридцять
п'ятдесят
вкрий мене повністю
сповни і
переповни
вся моя місткість для тебе
вся глибина
най понад вінця вивершиться тобою

двісті
п'ятсот
триста сорок
шістсот одна
з вдячністю і любов'ю
тебе приймаю
будь моїм
першим
сягни до самого дна
тільки для тебе відкритися я готова

тисяча
п'ять тисяч
вісім
десять сімсот
ми із тобою частинки
одної цілі
сходимося
зливаємося
разом
ти мій донат, а я твоя вірна банка❤️

#поезіяверонічки
266
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

01 Nov, 05:01

“Ось і до осені дожили, – дума вона. – Дожилися”
Стоїть біля вікна і роздивляється листя,
Що впало із дерева. Що за дерево? Липа?
У горлі у неї застрягло ім'я зі списку загиблих
То як усе було з ним? Було просто й довершено
З ним усе було солодко, з ним усе було вперше –
Перше кохання,
перший нервовий зрив,
перша затяжка канабісом
Він писав їй на спині вірші, їй і досі горять ті написи
То були вірші Єсєніна,
Маяковського і –
божечки – Леонарда Коена
В них ішлося про те, як сильно вона була в нього закохана
Його поцілунки були на всіх її випуклостях і заглибинах
Голос його п'янив як портвейн, шкіра його пахла липами
Він був, як пишуть в казках, красою подібний до місяця
Об його погляд можна було вколотися чи порізаться
Вона й різалась регулярно, досі шрами на венах
Він знімав її на прострочену плівку “Свема”
Звичайно ж, голу, звичайно ж, на чорному шовку
Те, що вона почувала, було подібне до анафілактичного шоку –
Жар в голові, зашморг на горлі, біль у грудині тиснучий
Він був найкрутішим хлопцем Донецька пізніх двохтисячних
Вона ім'я його не могла вимовити без схлипування чи стогону
Вона була в нього закохана.
Я вже казала?
Вона дійсно була закохана
А тепер у неї за вікнами Львів і липа жовтого кольору
Вона слухає – не повірите – Леонарда Коена
Ця затишність осені їй видається такою дивною
Нікому, крім неї, немає діла до списку загиблих противника
Сльози її течуть по склу струмками холодними
Вона думає:
"Сподіваюсь, його убило тим безпілотником,
На який пішло пів моєї зарплати"
Їй залишається тільки плакати. Пів ночі плакати

Марина Пономаренко
301
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

28 Oct, 20:32

Привіт, коханий! Як ти там, в бою?
Завжди веселий. Завжди тридцять вісім.
А я живу, працюю, каву п'ю.
Доньці весілля роблю через місяць.

Привіт, коханий! Я пізнала суть
і говорю з тобою, як із небом,
сто двадцять сім мільйонів сто секунд...
Уже сто дві. Вже стільки я без тебе.

Тут жовте поле, небо голубе,
яскраві квіти і знайомі риси...
Дивлюся в них – і бачу там тебе...
Бо ти назавжди в соняхах лишився.

Ольга Криштопа
179
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

28 Oct, 19:28

Це прекрасно! 🔥
#зачаровує
198
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

28 Oct, 18:22

Серед цих розлогих, крислатих твоїх дерев,
Де ніхто не чує, скільки не голоси,
Хижий звір тебе вполює і роздере
На безсонні ночі, рими і голоси.

Помирають ріки, лишаючи старика
І попалені та понівечені мости.
Не дивуйся, коли дожити до сорока
Значно важче, аніж померти до двадцяти.

У своїм нахненні пнутися догори
Не зважай, чи будуть це гори, а чи горби.
Коли світ тебе поріже на прапори -
Хай ті будуть кольору боротьби.

Олекса Бик
220
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

27 Oct, 14:07

Осінь живе в комуналці, де вікна виходять на південь,
Зранку встає ще до півнів і робить сніданок з яєць.
Чекає на Бабине літо, щоб прогулятись деінде -
Шлях обом невідомий, щоразу новий манівець.

Блукають на вулицях міста - на вилицях сльози від сміху,
З балончика крони дерев фарбують в медовий бурштин.
На стінах виводять віршí сонним киянам на втіху,
Полюблять поезію люди - отримують в дар дофамін.

У каву накапають рому й крокують під ручку Подолом,
«Жовтневий» сьогодні не буде притулком для двох непосид,
«А вже осінь прийшла у мій сад» завзято співатимуть хором,
Аж поки не стане багряним увечері весь небосхил.

Трамвай на останній зупинці скаже «па-па» мандрівницям,
Осінь і Бабине літо додому нарешті прийшли.
Робитимуть свіже варення з каштанів і прілого листя,
Щоб взимку згадати якими варʼятками в жовтні були.
279
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

26 Oct, 18:47

скільки було рядків
даних моїм містам
скільки ночей я пив
тільки тому що сам
скільки разів втрачав
думку під гуркіт злив
я б описав печаль
але усе спалив

скільки було вина
відданого пітьмі
скільки разів лунав
мій ні для кого сміх
скільки разів у снах
я осягав усе
я б написав про крах
але не бачу сенс

взявши девіз і герб
скільки я славив зим
скільки було легенд
щоб розказати всім
скільки разів росу
крала брудна вода
я б написав про сум
але усе віддав

скільки заклав душі
в кожен новий пробіл
скільки життів прожив
доки забракло сил
кожен дає землі
те що в собі несе
я б написав про тлін
але сказав усе

далі від всіх доріг
я заховав свій дім
те що завжди беріг
нині дарую
всім

Ніколассон
339
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

25 Oct, 19:40

👀
485
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

25 Oct, 12:32

Жінка жінці - любов, жінка жінці - не друг.
Розмова. Спокій. І сміх. Погляд трохи із заздрістю.
Бо перед собою бачиш таку красу чарівну,
Що інколи ледь за келих вина спокійно тримаєшся.
Не втратити щоб рівновагу. І слухати. Слухати. Слухати.
Жінка жінці - не друг. Жінка жінці - спокуса є.
Щоби мовчати удвох. Треті завжди є зайві.
Жінка жінці - маршрут. Від станції і до станції.
Голос. Тиша. Рука. В темряві щоб бути сильною.
Мати, сила й сестра. Пігулка на межі божевільності.
Навіть якщо любов, легко усе це сплутати.
Жінка жінці - добро. Тримайся за мої руки...

P. S. Навіяно роздумами на вечорах Даші ☺️
328
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

25 Oct, 11:31

Тікати,вертатись,писати вже сотий текст
Не про тебе,офкорс, всі збіги сюжету- то вИпадок
Дуріти із кимось пустим,сміятись- ти "next"
Дарувати мовчання і тіла солодкі вигини.

Порвати з тобою як з грипом чи як з застудою.
Щоб вранці прокинутись і зрозуміти - не хвора вже.
Спогади стерто, найменші деталі загублено.
Скажеш я стерво? Так ти ж мій творець, ти лише.

Бігти Від Тебе, не озиратись, не думати
Тільки ж..я білка у твому блядському колесі
Чорт, я знову сумую за тими отрутами
І суд тебе виправдав, за всіми статтями мого особистого кодексу
290
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

24 Oct, 19:46

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП) pinned «»
0
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

24 Oct, 18:58

ЗоваН

Скрізь обступають боги, мов на Божий суд
збіглися, визирають з усіх усюд.
Та із сили-силенної треба обрати одного.
Стою. Обираю єдиного – власного бога...

Хтозна вже скільки марудних спливло годин.
Пляшка стоїть мінеральної диво-води
переді мною із написом: «Слабогазована».
Натяк збагнув. Натяк прийнято:
«Слав бога Зована!»

Бачу табличку на церковці: «Це – раби Господа».
Господи! Плутаюсь в літерах: Господа? Гаспида?
Поруч табличка моя, цивілізована.
Світить як в морі маяк: «Це – вільні Зована».

Бачу: у всіх, хто згадував
словами гарними Зована,
на противагу гадинам –
душа згармонізована!

У хрестовопохідних карателів,
що кидали каменем в Зована:
душа за іконними гратами,
церквою канонізована.

Славте Зована!
В ритмі Зована
моя лірика ритмізована.
Славте Зована!
В стилі Зована
моя лексика стилізована.

Коли лексика не дозована –
ти звертаєшся не до Зована.
Чує лихо душа розорана.
Більше Зована! Більше Зована!

Атмосфера чиясь загазована.
В когось мова полонізована.
Я ж – дочитую сагу Зована.
Безтурботність в полоні Зована.

Так релігія організована:
я і ти – просто органи Зована.
Мною дихає він, а тобою – їсть.
Він не злий, а тому – не зганяє злість.

Не карає, як... «сильногазована».
Не щипає, як «сильногазована».
Наша усмішка символізована:
кожен з нас просто – син волі Зована!

Сашко Обрій

#годнота
307
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

24 Oct, 18:37

бракує слів
аби пояснити те,
що я підслуховував у птахів
вони говорили про дім

вони говорили про дім
немов торкались голів
бо істина вже у них

на межі тонкій

між турботою двох світів
між свободою
спису мідного,
і любові легкості
горбатих китів

на відміну від мене
вони знали усе
бо в повітрі з мотузки кільце
не в'яжеться

лелійно теорія чотирьох стін ламається
бо дім це стан
дім — це син
бо дім — це той, хто мене зростив
а мене зростив пан Світ
і вона
матінка сонце — бджола
проте не сказала де дім

тому знову шукаю птахів
і погодився птах
народити
відповідь:

— і нині, і прісно
і во віки віків
ти — дім всіх домів

і батько світ на крилах твоїх
то ж зрадити
люд-ство
не смій

Світляр
345
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

24 Oct, 18:18

Ось прийшла й моя черга...
279
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

24 Oct, 16:19

Шось така ностальгія…❤️

Квітень. Морок. Вірш про кохання.
319
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

24 Oct, 14:34

Просто, аби ви не забували, як я виглядаю. 🤗
п/с. схуд на 8 кг, якщо кому цікаво
342
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

24 Oct, 10:24

Тримаймося, мій брате, молодцем,
шануймось, рідні, бережімось, друзі.
Нам ще стояти свідками нарузі,
нам опиратися такій напрузі,
що тільки й вам лишається оце.

Оці слова, однакові і марні,
усе наземне і усі захмарні,
і скрип, і стиск, і щем, і ще багато -

Тобі я вже не маю що сказати,
Мій Господи з відвернутим лицем.

Наталія Дьомова
403
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

23 Oct, 17:51

Та я не умнічаю, я просто очолюю спільноту захисту динозавриків))
Щоб вони не вимерли хоча б у наших віршах 😁
373
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

23 Oct, 16:50

Парк затягнуло туманом
Я - грудочка в каші манній
по стежці з обпалого листя
вперше в садочок іду.
Там будуть чужі мені лиця,
там сльози мої будуть литись,
але я там друзів знайду.

На вулиці вогко. Канаву
з болотом і мохом як лаву
я подолаю стрибком.
На східцях пахло узваром,
при вході- ведмедів пара
пилú щось смачне за столом.

Була я дуже налякана,
мене поманили лялькою
до шафки з малюнком радісним,
що гордо звався грибом.
У нього шапка червона, у нього спідничка-корона
і плямки білі рядком.
І так мені стало розуму
поглинути в свої роздуми,
де захопила повністю мене ота дивина...

Минули роки, і не скоро
взяла я до рук мікроскопа
вивчати грибкові спори.
Із гордим званням- міколог
в душі я залишуся завжди
здивованим світом малям.

Катя Цимбал
398
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

23 Oct, 11:32

Казали люди в селі: чудний ти.
Та з плином часу я бачу, діду,
Як твій будинок двома руками
Тримається за фундамент.

Джерела знань твоїх повні правди.
Тоді не знав я іще, що раптом
Мого життя числовий проміжок
Надвоє пряма розріже.

Коли весна розкриває землю
І промінь будить вологі зерна,
Мені б хотілось, щоб був ліс поряд,
І на ніч твоїх історій.

У повінь ми рятували звірів.
Їв хліб від зайця і зайцю вірив!
І нишком мріяв знайти дракона
І гріти його в долонях.

Та споконвіку в лісах тутешніх
Їх не водилось. В сусідніх — теж ні.
Тож повертав у руслó природи
Очікувань теплий подих.

З тих пір, як я у світи поїхав,
Розтало в горах багато снігу.
Та дім твій не постарів нітрохи,
Лиш сивим узявся мохом.

Димар лоскоче повільну хмару,
В саду черешня цвіте духмяно.
Вона впізнала мене не зразу.
Її ми садили разом.

Сміється сонцем з усіх морозів
Твоя онука рудоволоса,
Вона ховає у теплій ковдрі
Маля золотих драконів.

Таланна
395
⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

23 Oct, 10:11

Лишилось 2500 грн
346

2024 All Right Reserved

Disclaimer: The content displayed on this website is solely provided by the respective Telegram channels. We hold no ownership or responsibility for the content shared by these channels.