Але хочу згадати про друзів, про тих, кому завдячую життям.
Олексій «Солдат» Рубцов - саме ця людина дала мені позивний, людина герой, чоловік та батько, який двіжував ще в 15-му. Саме він провів нашу компашку друзів через початок війни, взявши відповідальність за 30 молодих та не досвідчених «бійців». На жаль, сам загинув в бою в Донецькій області в 22му році.
Дніпрянин - на даний момент мій безпосередній командир. На початку 23 року вночі неподалеку від н.п Солерад заніс на свому хребті близько сотні 40мм гранат для «бульдога». Відпрацював все БК по підарам, але йому було замало, тому він вирішив підняти кулемет нашого пореного товариша та дати їм прикурити ще більше, прикриваючи евакуацію трьохсотих та полеглого побратима Баєва «Баян» Кирила.
Лисий - мій друг, та учасник ГО «Культ». Ця людина поєднує в собі найкращі якості бійця та справжньої людини, не одноразово рятуючи життя суміжників, ризикуючи своїм, сумлінно виконуючи усі завдання, що ставились перед ним. Але він той ще клептоман – літом 22го року ми виконували різні завдання в лісах Харківщини, одне з правил такої робити не залишити слідів та не піднімати нічого, що є не природнім. Бо може бути як в історії одного русачка і про дзвоник в лісі. Так от, заходимо в ліс, проходить близько 15хв подорожі і чую по заду: « Вікі, диви якого ножа знайшов!».
Загалом, я би розповідав лише про своїх побратимів та друзів, бо це і є майбутнє та теперішнє нашої країни. Це сучасні герої, що не носять плащі. Кожен вартий уваги та щоб його згадали!
📍Інстаграм Вікіпедії
ЕПІЗОДИ ВІЙНИ