Sergiy TARAN

❗️Перший тур американо-російських перемовин відбувся. Відбувся заочно і не дуже вдало. Розмова з Путіним мовою економічних погроз і майбутніх санкцій, звісно, потрібна, але навряд чи вона сама по собі буде ефективною. Російський диктатор по великому рахунку плювати хотів на економіку та раціональні аргументи.

⚡️Але є і хороше - у риториці Трампа є чітке розуміння, що гальмо до миру сидить саме кремлі і саме тому він звертається насамперед до російського диктатора.

Однак ці звернення матимуть якісь наслідки, якщо до дискусії про санкції додадуться аргументи про безпеку та геополітику. Публічно оголошені наміри постачати зброю Україні у разі провалу розмов з росією, нарощування потужності НАТО, створення нових каналів комунікації із країнами, які мають для росії стратегічне значення (Китай, Індія) подіють на росію значно краще, ніж констатація реалій російської економіки.

👉Навіть, здавалося б економічний і справді важливий важіль впливу на путіна - намір обвалити ціну на нафту – подіє лише тоді, коли увімкнуються геополітичні , а не економічні важелі (скасування санкцій щодо Венесуели, розмова з країнами ОПЕК)

🌍Інша хороша річ – Трамп продовжує вперто говорити , що зупинить війну в Україні. Тому зіскочити з теми просто так буде важко. І тому доведеться шукати нові і переконливіші аргументи. Тому варто очікувати нового туру перемовин, які мають відбуватися за правилами міжнародної політики з позиції сили, а не лише долара.

❗️Американці житимуть краще, а всі інші – гірше.

Це короткий виклад інавгураційної промови Трампа.
Хоча саме твердження це сумнівне, оскільки американцям зараз доведеться втягнутися у складне внутрішньополітичне протистояння. Яке, як виявилося, з виборами не закінчилося, а тільки почалося. Американське суспільство дуже не любить одностайного «одобрямс», але дуже любить відстоювати свободи та право на власну думку – на цьому століттями побудована уся їхня політична культура, - зламати яку буде непросто. Навіть Трампу. Тому у найближчі місяці політика таки поцікавиться кожним американцем.

Хороших новин для України дві. Перша це те, що імідж геополітичного мачо змушуватиме Трампа показувати силу, в тому числі – Путіну. Тому прямої здачі українських інтересів не буде. Але будуть складні і багатоповерхові перемовини про «мир» в Україні, які можливо навіть завершаться стратегічною паузою (не плутати із завершенням) у війні.

Друга новина – це тверде переконання Трампа, що США мають залити світ своїми енергоносіями. Це серйозна історія, здатна погризти до дірок шланги російської бензоколонки.

💥Решта із сказаного Трампом про світ – це анонс поки що керованого хаосу. Ключове слово тут «керованого». А, можливо, ще ключове слово тут «поки». Бо жодного уявлення як будуть вибудовані відносини у трампівському світі із ЄС, НАТО, Китаєм чи іншими важливими гравцями у Білому Домі поки немає.

🌍Звісно, багато (але не всі) яскравих міжнародних анонсів розсиплеться як пил (про Гренландію, Панамський канал та Канаду напишу окремо). Але шоу і потрясіння будуть добрячі. І оскільки йдеться про найбільшу світову потугу - США, - то заховатись від цього буде нікуди. Навіть, як доводить Маск, у далекому космосі.

❗️Євросоюз не дозволить США забрати Гренландію, - гнівно заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

👉Отож, шанси на появу європейських збройних сил суттєво збільшуються. Погрози Трампа та відверта зневага Маска до європейських політичних еліт штовхатиме європейців до створення військових обʼєднань, які діятимуть паралельно до структур НАТО, де домінують американці.

Особливу роль в цьому відіграватимуть Франція та Велика Британія - обидві країни мають ядерну зброю. (Хоч остання вже не є членом ЄС).

⚡️Звісно, ніхто не говорить про те, що європейці та американці коли-небудь дійдуть до прямого протистояння. Але незалежність європейців від американської безпекової парасольки зараз буде дуже на часі.

❗️Вступ України до НАТО Трамп виставив на торги з Путіним. Це було прогнозовано. Як і ніколи не було секретом, що і сам Байден теж дуже обережно ставився до євроатлантичної перспективи України.

👉Звісно, Україна і далі має наполягати на праві вступу до НАТО, і тоді це станеться за першої зручної геополітичної нагоди, - але ключовим питанням на майбутніх перемовинах із США мають стати гарантії безпеки поза НАТО. Це, насамперед, постачання зброї та прямі угоди із окремим країнами НАТО, в тому числі із США. Головна вимога до цих угод - аби вони були чітко оцифровані у часі і грошах.

✅ З хорошого із заяв Трампа - це вимога до країн альянсу збільшувати військові витрати - до 5% від ВВП та критика Байдена за хаотичний вихід із Афганістану.

⛔️ З поганого - сумнівні заяви щодо Гренландії, які штовхають наших союзників у внутрішню політичну та правову кризу.

Але загалом, заяви Трампа - це проба пера перед початком справжнього президентства. Там для нього все буде складніше. Бо за кожне гучне слово тоді доведеться відповідати конкретними діями та наслідками.

❗️Виглядає так, що Трамп вже розуміє, що швидкі рішення щодо російсько-української війни неможливі. І тому спецпредставник Келлог переніс візит до Києва. Неможливі рішення не лише через позицію Путіна чи України, а і через те, що вони залежать від інших стратегічних питань - бачення Трампом подальших відносин з ЄС, Китаєм та блоком НАТО:

1️⃣ Дуже складною темою стає тема американо-європейських відносин. Поки заяви наближеного до Трампа Маска лише псують відносини майбутньої адміністрації Білого дому з європейськими елітами. А саме на європейців Трамп покладає величезну частину відповідальності за підтримку України і можливого миру.

2️⃣ Китай залишається головним зовнішньополітичним викликом для США у риториці Трампа. Але саме Китай може повпливати, або не повпливати на бажання Путіна всерйоз заговорити про мир. Більше того, невідомо що Пекін може попросити у Трампа у відповідь на вплив/не вплив на позицію кремля.

3️⃣ Відносини між НАТО та США теж залишаються незрозумілими. Трамп обіцяв змусити членів НАТО платити більше за свою безпеку, інакше, за його словами, США можуть залишити Північно-Атлантичний Альянс. Наскільки серйозні погрози Трампа і чи справді НАТО стане у результаті сильнішим - поки незрозуміло, а без розуміння майбутнього НАТО важко говорити про безпеку у Європі та, зокрема, умови припинення російсько-української війни.

4️⃣ Нарешті залишається незрозумілим блок внутрішньої американської політики (тарифи на європейські та китайські товари, бачення енергетичної політики, яка, зокрема, може змінити світову ціну на нафту та постачання енергоносіїв у Європу)

У підсумку, не маючи поки чітких відповідей, «офіс простих рішень» Трампа припинив свою роботу так і не відкрившись. Але якісь рішення будуть потрібні, бо Трамп надто багато обіцяв зупинити російсько-українську війну. Тому у Трампа запрацює офіс складних рішень. І вони будуть, як мінімум, реалістичніші.

❗️Політична історія Південної Кореї - це історія скандалів, корупційних розслідувань, гучних відставок, надзвичайних станів та втручань військових у політичне життя країни. Нічого аж надто незвичного як для історії цієї країни у запровадженні військового стану немає. Хоча в Сеулі завжди була своя визнана усіма демократія.

👉Просто у звʼязку з глобальним спалахом войовничості Північної Корея увага до того, що відбувається у Республіці Корея буде підвищеною.

⚡️Але ніякої війни не буде. Як не буде і різких засуджень з боку глибоко стурбованої світової спільноти. Адже Республіка Корея - важливий інструмент стримування у регіоні Китаю і Північної Кореї. А коли йдеться про безпеку, вся решта аргументів не мають значення.

❗️Складно уявити зараз Україну і Росію за одним столом переговорів. Хоча так само складно собі уявити, щоби після повернення Трампа вони в якомусь форматі не відбулися б. Досі вважав, що вони відбуватимуться за корейським сценарієм - через посередників і без підписання офіційних міждержавних угод.

❓А ви як це бачите?

❗️Німеччина прагне стати посередником у «мирному процесі». Тому сьогодні - Шольц у Києві, а Бербок - у Китаї.

Як пише Bild, Шольц хоче з'ясувати до чого готова Україна щодо мирних перемовин із Росією. Як неважко припустити, Бербок хоче зʼясувати Німеччина прагне стати посередником у «мирному процесі».

👉 Але всі ці маневри не мають особливого значення допоки Трамп офіційно не висловить свою позицію. Аби бути активними посередником Берліну варто починати із радикального збільшення військових витрат, поновлення військової індустрії та рішучих антиросійських санкцій проти товарів подвійного призначення. Тоді буде чим торгуватися і з Китаєм, і з Росією.

❗️В Грузії за законами жанру сьогодні-завтра має бути радикалізація - захоплення адмінприміщень, барикади, силовий спротив. Інакше - революція піде на спад.

З технологічного боку, майдан в Грузії - це легше історія, ніж в Україні. В Тбілісі проживає третина всього населення. Хто контролює місто - контролює всю країну.

Нагадаємо - зараз в опозиції найзручніший час для зміни геополітичного вектору країни. Путіну зараз не до Тбілісі. А як буде завтра - невідомо.

❗️Перший свій візит висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас разом із комісаркою з розширення Мартою Кос та президентом Євроради Антоніу Кошта зробили саме у Київ.

❓А пам’ятаєте паніку після останніх євровиборів, коли по всій Європі ультраправі показали несподівано сильні результати?

👉Візит новообраних чиновників означає, що попри загальну європейську інфантильність та праві ухили політичний істеблішмент Європи добре розуміє які мають бути справжні пріоритети зовнішньої політики ЄС. Особливо зараз, на тлі повернення до влади малопрогнозованого Трампа.

🌍Хоч і неохоче, але європейські політики будуть змушені визнати, що ключ до європейської безпеки вже не на американських військових базах, а у Києві. Від того, на яких умовах завершиться або призупиниться війна залежить доля всієї європейської безпеки.

❗️На замітку тим, хто протестує в Тбілісі. Всі ті, хто переживає, що євровибір країни спровокує Росію до війни за українським зразком має розуміти, що зараз напевно для Росії найменш зручний час для того, щоби починати в Грузії якесь «СВО». Напередодні важливих торгів із Трампом Путіну це зараз точно непотрібно. Крім того, російських військ не вистачає навіть для Сирії. Тому зараз - саме той час... А як буде далі - невідомо.

❗️У Шольца черговий напад німецького політичного інфантилізму, який цього разу виявився у тому, що канцлер звинуватив главу опозиційного ХДС Мерца у тому, що той хоче грати у «російську рулетку», пропонуючи надати Україні далекобійні ракети.

Варто при кожній нагоді нагадувати інфантильному канцлеру Шольцу, що в «російську рулетку» з Росією почала грати попередниця Шольца Меркель, яка купуючи у Росії газ щедро фінансувала до цієї «рулетки» патрони. Саме інфантильна політика Європи до Росії і стала однією з причин війни. І наступникам Меркель не варто її повторювати.

❗️Території в обмін на членство в НАТО – так званий «німецький варіант» – неофіційно обговорювався ще рік тому. Шансів на його ухвалення було небагато, але ці шанси все-таки були. Однак тоді цей варіант був несприйнятий в Україні, і тому до офіційних пропозицій з будь-чийого боку так і не дійшло.

Важлива обмовка – ніколи не йшлося про «здачу територій», а лише про згоду на те, що визволяти їх доведеться довго, і переважно дипломатичними методами. Власне так, як було з об’єднанням Німеччини, яка ніколи не визнавала свого поділу, але таки змогла об’єднатися, коли настали сприятливі геополітичні умови.

Зараз шансів зараз на «німецький варіант» ще менше. Цього разу – з огляду на зміну влади у США. Тому логіка пропозиції «мир в обмін на НАТО» може бути хіба в тому, щоби різко підвищити очікування від Заходу перед великими геополітичними торгами Трампа.

❗️Єдиний шанс у таких невеликих і віддалених від Заходу країн як Грузія позбутися від впливу Росії - це робити те , що зробив свого часу Азербайджан - зробити стратегічну ставку на іншого потужного гравця, який зацікавлений у впливові на регіон і буде контрбалансувати тиск Росії . Азербайджан зробив ставку на Туреччину.

Вірменія зараз намагається робити ставку на Захід (особливо Францію) та власну потужну діаспору у світі. Але робити ставку - як це робить грузинська влада - на Росію аби Росія не тиснула на Грузію - це геополітична шизофренія .

❗️Ердоган виграє у Путіна сирійську партію. Проксі Туреччини громлять ставлеників російського режиму в Алеппо, - місто, де залишиться назавжди чимало російських найманців.

Для України це означає дві новини. Погана новина в тому, що Путін ще більше посилюватиме обстріли України - лише у такий спосіб він може забити медійний галас від сирійської ганьби.

Хороша новина в тому, що поразка Асада виявила слабкість російського режиму. Куди там Путіну змагатися із США чи Китаєм, якщо утримати маріонетковий режим у Сирії для нього є проблемою!

❗️План замінити американських військових в Європі на українських не такий вже і абсурдний. Звісно, замінити не буквально, а стати новою важливою складовою загальної європейської системи безпеки.

👉Зараз європейські лідери гаряче дискутують якою має бути архітектура безпеки у Європі, якщо Трамп виконає свою обіцянку і перекладе безпеку Європи винятково на плечі європейців. Тривогу європейців викликає і те, що насправді не так багато армій у Європі, які здатні воювати. Так само мало громадян, які після десятиріч комфортного життя мають волю і бажання брати до рук зброю і захищати свою свободу.

🖍️А тому політикам доведеться ухвалювати непопулярні рішення - як наприклад повернення до загального військового призову, яке вже дискутується у Франції та Німеччині, або скорочення соціальних програм, а натомість - підвищення військових видатків.

❓І от тут і постає питання хто ж буде воювати за європейців? Більш-менш боєздатних армії у Європі не так багато. Це безумовно армія Великої Британії (хоч вона і не є членом ЄС), а також Франція. Безумовним лідером інвестицій у власну безпеку є Польща, яка з нинішніми темпами модернізації армії через кілька років матиме найпотужнішу сухопутну армію серед членів ЄС.

Щодо решти європейських армій, то тут лишається одні питання… І от і виявляється, що українська армія і Україна, якщо буде включена у систему європейської безпеки зможе стати одним із щитів, який захистить стару Європу від російської експансії. Звісно, не за просто так. А за гроші (українська армія має стати професійною), і за доступ до політичних рішень Євросоюзу.

🌍Тому перспектива заміни американських солдатів та українських - це не «фантазія Трампа», і не лише бажання України. Сама логіка подій і спроможностей ЄС спонукатимуть європейців залучати Україну до нової архітектури європейської безпеки.

Цей процес підтримуватимуть і американці, і тому, що про це обіцяв Трамп, і тому що це точно збільшить відповідальність європейців за власну безпеку.

⚡️Днями на Заході навіть була висловлена позиція, що це може стати частиною торгів з Росією, - мовляв, коли на можливих «переговорах» Путін вимагатиме скорочення української армії, можна запропонувати, щоби ця українська армія просто перебувала на території ЄС - подалі від російських кордонів, але у разі нової війни, зможе швидко повернутися на батьківщину.

До речі, іншою країною яка отримає шанси на нову євроінтеграцію є Туреччина. Вона теж має боєздатну армію, тому при правильних дипломатичних підходах турецька євроінтеграція може отримати друге дихання.

Звісно, втягнення українців (та, можливо, навіть турків) у європейську систему безпеки може бути не сприйнято у деяких країнах ЄС. Але тут європейцям треба буде вибирати - або власні дуже непопулярні рішення, або запрошення до європейських структур тих, хто зможе їх захистити. Повторю - не за просто так. А за гроші і політичний вплив на долю усієї Європи.

❗️Деталі плану спецпредставника Трампа по Україні Келлога можна зрозуміти із його статті «America First, Russia, & Ukraine», яку той разом із колишнім керівником апарату Ради національної безпеки адміністрації Трампа Фредом Фляйцем оприлюднив у квітні 2024 року. Звісно, кінцевий план Трампа може відрізнятися від позиції Келлога та Фляйца висловленої ними у квітні, але, думаю, ключові положення залишаться незмінними:

1️⃣ Головне, що потрібно зараз у світі – це рішуче лідерство США.

2️⃣ Сильна армія – це те, що це лідерство має спиратися. Це означає, що потрібно працювати з партнерами, аби вони також брали на себе відповідальність за безпеку у регіоні.

3️⃣ Саме завдяки сильному лідерству та санкціями проти Північного потоку -2 Трамп у часи свого президентства зумів стримати Путіна від війни.

4️⃣ Непослідовна політика Байдена заохотила Путіна до війни проти України. Ця політика також підштовхнула Путіна до союзу з Китаєм.

5️⃣ В інтересах США підтримувати з Росією якийсь мир та не провокувати загальними кампаніями за права людини та зусиллями долучити Україну в НАТО.

6️⃣ Помилкою Байдена було те, що у 2021 напередодні війни він не надав Україні значну допомогу з летальною зброєю – якби це було зроблено, це би також стримало би Путіна. Така нерішучість Байдена була сприйнята Путіним як слабкість.

7️⃣ Байден реалізувував план опосередкованої (через Україну) війни з Росією. Але насправді це була не стратегія, а надія, яка будувалася на емоції.

8️⃣ Настав час для мирних перемовин. Аби переконати Путіна почати перемовини потрібно зупинити на довгий час розмови про вступ України до НАТО. Україні потрібно запропонувати усіляку допомогу, зокрема, кошти на відбудову країни, а також переконати почати дипломатичні зусилля по визволенню окупованих територій вже після того, як Путін піде.

9️⃣ В Україні можуть сприйняти такі перемовини несправедливими, але як
заявив Трамп, зараз важливо зупинити вбивства і це вже буде перший хороший крок.


https://americafirstpolicy.com/issues/america-first-russia-ukraine

❗️Призначення генерала у відставці Кіта Келлога на посаду свого "спеціального представника з питань України та Росії" у порівнянні з іншими кадровими рішеннями Трампа є одним із кращих. Насамперед тому, що він є представником класичної школи американської безпекової науки. А досвід роботи з попереднім віце-президентом Пенсом та, навіть більше, - досвід участі у вєтнамській війні вказує на те, що генерал не має жодних ілюзій про те, як насправді влаштований світ…

⚡️Келлог буде просувати головну ідею трампістського підходу до російсько-української війни, неофіційно висловленої ще більше року тому – замороження по лінії протистояння, примус України до Росії до перемовин (можливо, через посередників) та посилення військових спроможностей України як гарантії від нової хвилі російської агресії. Найгірше з цього плану – гальмування вступу України до НАТО.

👉Звісно, Україну чекають надскладні дипломатичні перемовини з усіма сторонами та посилення тиску Росії (Путін підніматиме ставки до останнього). Але і ймовірність «здачі Трампом України», про яке передрікали деякі любителі геополітичної апокаліптики, тепер значно зменшується.

❗️Кадрові призначення Трампа – це не «за» чи «проти» України, це – «за» чи «проти» самого Трампа. Особиста лояльність – це ключовий критерій кадрових анонсів обраного президента США, і так вже історично сталося, що після втрати двопартійної підтримки України висловлюватися за Трампа та різко критикувати Байдена означало також різко висловлюватися проти збільшення допомоги Україні.

Пам'ятаючи протистояння із спецслужбами під час свого першого терміну Трамп прагне убезпечити себе від зайвого контролю призначаючи керувати силовиками цього разу винятково "своїх" людей.

👉Професійні якості, вочевидь, відіграють не першочергову роль, і знаменитій американській інституційній системі незабаром доведеться зуміти продемонструвати свою стійкість.

⚡️Україні теж доведеться стикнутися з наслідками нових політичних трендів у США. Ключовим стане анонсоване призначення спецпредставника по Україні для переговорів щодо завершення війни. Думаю, його призначення - це питання днів, максимум – тижнів.

❗️Якщо призначенці Трампа Волц і Рубіо є вихідцями із яструбиного крила Республіканської партії, то номінант на очільника Пентагону Піт Хегсет є кандидатурою винятково Трампа. Ветеран війни і телеведучий Fox є давнім прибічником Трампа і близьким йому по духу.

👉Після складного першого терміну президентства, коли Трампу іноді протистояли власні силові структури новообраний президент США вирішив тепер дуже уважно ставитись до того, щоб на ключові силові позиції потрапляли не просто відомі політики, а насамперед лояльні до нього люди. Хегсет є саме такою людиною .

🇺🇦Про Україну Хегсет майже нічого не говорив. Лише на початку великомасштабної війни він порівняв агресію Росії проти України з насиллям на вулицях американських міст і яке, на його думку, є не менш важливим, ніж війна в Україні.

Порівняння таке собі як для очільника стратегічного і найпотужнішого силового відомства світу. Але, з іншого боку, всі ключові рішення все одно будуть лишатися за Трампом. Власне тому Трамп і призначає головою Пентагону популярного коментатора теленовин.

❗️Трамп призначить на дві ключові посади яструбів, які адаптувалися до специфіки політики Трампа.

⚡️Відновідно до джерел американських журналістів Трамп призначить на посаду держсекретаря Марка Рубіо, а на посаду радника з нацбезпеки - Майка Волтца.

Таке призначення означає, що фінальна зовнішня політика Трампа враховуватиме класичні жорсткі підходи у зовнішній політиці Республіканської партії.

👉 Але ці підходи унеможливлюють ізоляцію США від світових справ. Адже як можна тиснути, наприклад, на Китай чи Іран і при цьому відгородитися від світу стіною?

🌍До речі, призначення Рубіо та Волца знаменуватиме зміщення уваги Вашингтону вбік Китаю, який видається Трампу набагато небезпечнішим, ніж росія.

❗️Щодо України - і Рубіо, і Волц підтримують ідею геополітичних торгів про припинення війни. Але яструбине бачення зовнішньої політики підштовхуватиме їх до умов, які хоча і не передбачатимуть швидку перспективу вступу України в НАТО, але міститимуть військову підтримку Києва як гарантію збереження статусу кво у разі досягнення якоїсь умови про припинення вогню.

❗️Польща, яка сьогодні відзначає День незалежності, – гарний приклад того, як влада і опозиція попри шалені внутрішні дискусії можуть разом працювати на міжнародній арені.

🌍Поки прем’єр Туск готується зустрітися з європейськими лідерами аби поговорити про безпекову ситуації на континенті та, зокрема, підтримку України, якщо США цю підтримку зменшать, польський президент Дуда готується до зустрічі з Трампом аби ще до його інавгурації поговорити
не лише про безпеку, але і про консервативні цінності, які об’єднують двох лідерів. Дуда є один із небагатьох європейських лідерів, які мають непогані відносини з новообраним президентом США.

⚙️Якби не склалася нова архітектура безпеки на континенті, але Польща не програє.

Україні вигідно посилення Варшави. Оскільки в Європі важко знайти країну, яка би була більше налаштована проти росії і при цьому вживала дуже конкретні заходи для посилення своєї армії. З нинішніми темпами
переозброєння збройних сил Польщі вона через кілька років матиме найбільшу сухопутну армію на континенті серед країн ЄС.

👉Переконаний, що питання історії та аграрного сектору хоч і струшуватимуть часом медійний простір, не стануть головними для україно-польських відносин. Бо коли йдеться про безпеку інші питання мають стати другорядними.

❗️Якщо узагальнити всі інсайди та висловлювання впливових західних інфлюенсерів після виборів у США, можна припустити, що Трамп, а, отже, і Захід готують для України суміш фінського та корейського
варіантів, коли Україні наполегливо запропонують:

1️⃣Тимчасовий нейтралітет на термін від 5-ти до 20-ти років.
Неофіційно кажучи – до смерті Путіна, коли геополітичні умови можуть змінитися на краще. Схожу історію пройшла Фінляндія, яка після втрати
території змушена була дотримуватися нейтралітету, поки не настали сприятливі геополітичні умови для її вступу в НАТО.

2️⃣ Де факто втрачені території, які Україна не визнає російськими, але суверенітет Києва над ними поновиться винятково за нових геополітичних умов, тобто за умов системної кризи в Росії.

3️⃣ Тісне співробітництво з ЄС та НАТО, яке, однак не міститиме
конкретних термінів щодо повноправної участі України у ключових західних союзах.

4️⃣ Значне постачання американської зброї, в тому числі далекобійної, яку можна буде застосувати лише у разі поновлення російської агресії.

5️⃣ Гроші на відновлення країни.

👉 Цей сценарій паузи у війні, на думку новообраного американського
істеблішменту, кращий ніж «війна на виснаження», яку по факту обстоює адміністрація Байдена. Як висловився впливовий республіканець Марко Рубіо, якого називають ймовірним держсекретарем в адміністрації Трампа, «українці були неймовірно хоробрими, коли протистояли Росії, але зрештою, це патова війна, і вона повинна бути доведена до завершення".

Аби завершення війни було реальним США пропонуватимуть Путіну:

1️⃣ Поступове зняття санкцій з Росії. Щоби хто не казав, але
антиросійські санкції, особливо у царині технологій дуже шкодять
росії, створюючи як мінімум безнадійно неконкурентні умови для її економіки.

2️⃣ Повернення росії та особисто путіна у статус пристойних політиків, з якими можна сідати за один стіл. Можливість «вирішувати долю світу»
разом із США було давньою фантазією Путіна. Звісно, Трамп ніколи не виконуватиме цю його фантазію, але принаймні зробити ілюзію повернення
росії у клуб впливових країн заради паузи у війні Трамп може.

3️⃣ Обіцянку, що Україна не зможе приєднатися до НАТО, яке Путін зможе продати як величезну перемогу.

4️⃣ Окуповані території по факту лишатимуться за Росією – ніякої
«мирної угоди» між Києвом та Москвою звісно не буде, але буде режим «припинення вогню» за корейським сценарієм.

Завдяки такому миру Трамп  зможе:

1️⃣ Продемонструвати яскравий контраст з Байденом, який попри всі зусилля не зміг досягти миру ні в Україні, ні на Близькому Сході. Важливо пам’ятати, що для американців відповідно до соціологічних
опитувань «план миру» від Трампа виглядає привабливіше, ніж політика Байдена.

2️⃣ Показати американцям «заощадження коштів» американських платників податків. Тема «зайвих витрат» постійно звучала і звучить у риториці Трампа .

3️⃣ Змусити Європу нарешті збільшувати військові бюджети та брати відповідальність за власну безпеку. Ще за першої каденції він постійно наголошував, що Європа не доплачує за власну безпеку.

4️⃣ Важливо! - Зосередитися на Китаї, який для Трампа більша загроза, ніж Росія, і союз між якими, на думку Трампа, треба обов’язково
зруйнувати.

⚡️Найскладнішою частиною цього плану є питання гарантій – гарантій, того, що Путін дотримуватиметься хоча б чогось досягнутого на геополітичних торгах із Трампом. Поки суттєвою гарантією виглядає лише озброєння, яке Трамп може надати Україні. Інша гарантія у вигляді «демілітаризованої зони» та миротворчого контингенту за участі європейців, але без участі американців, про який написали кілька видань виглядає поки незрозуміло і навіть утопічно.

Але в будь-якому разі саме гарантії виконання угод мають стати в центрі попередніх консультацій та фінальних угод. І не тому, що Трамп дуже любить мир в Україні. А тому, що Трампу буде важливо аби досягнуті ним угоди виконувались. Інакше одне із його найгучніших передвиборчих зобов’язань виявляться порожніми словами. А сильне лідерство, про яке вперто повторює обраний президент США не може собі дозволити всесвітнього фейлу.

❗️Індія – країна, яка точно виграла від російсько-української війни. Купуючи дешеву російську нафту індійські компанії стали одними із ключових постачальників нафтопродуктів на європейський ринок. Однак політично Нью-Делі намагається бути миротворцем – тому і заявляє на
всіх майданчиках, що Індія «за мир» і негайне припинення усіх воєн.

⚡️Час для візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Києва вибраний вкрай вдало – візит у дні святкування Дня Незалежності – це промовистий жест на підтримку суверенітету України. І у кремлі це з великою неприємністю помічають.

👉А Україні треба знайти правильні підходи як працювати з країною, яка фінансує російську економіку, але при цьому просуває «мир». Тим
більше, що на Заході на Індію робитимуть великі ставки. Саме вона має стати альтернативою китайському лідерству серед країн Глобального півдня. А для провідних західних країн саме Китай становить ледь не
головний стратегічний безпековий виклик, тому, переконаний, розвиток
відносин з Нью-Делі стане важливим пріоритетом зовнішньої політики ключових країн Заходу, і Україні це треба враховувати.

🌍Звісно, емоції підказують щось там про мораль і цинізм. Але міжнародна політика ніколи не була про мораль чи справедливість, а лише – про національні інтереси.

❗️Нова кандидатура від демократів радикально змінює головний сюжет виборів. Боротьба між сильним Трампом і «слабким Джо» перетворюється та боротьбу між білим міліярдером і жінкою афроамериканського походження, яка має шанс вперше стати президентом.
Захищаючись від неконтрольованої міграції республіканські консерватори витягли на гора питання ідентичності. І тепер ці питання можуть зіграти з ними поганий жарт.
Перебіг виборчої кампанії може бути дуже непростим для американського суспільства.
Звісно, нова кандидатура від Демпартії навіть близько не гарантує перемоги нинішній американській партії влади. Але нерви конкурентові вона точно попсує.

Про деталі - говорили у ефірі Прямого.

https://www.youtube.com/watch?v=quosHqiU3nw

❗️Інтрига повертається у американські вибори. Демократи знову отримали шанс – шанс на повне перезавантаження своєї виборчої кампанії. Звісно, шанс на перезавантаження – не означає перелому у виборах. Але, принаймні, тепер вибори у США не виглядатимуть грою в одні ворота.

⚡️Тим часом, Трамп уже виклав всі свої карти. І ім`я кандидата у віце-президенти, який виявився ще більшим трампістом, ніж сам Трамп, і основні ідеї, і навіть емоційний бонус у вигляді раптового замаху на життя.
І тепер республіканцям потрібно буде шукати нові кроки, аби не втратити початковий імпульс та захопити голоси виборців, які ще коливаються – особливо у стратегічних штатах.

👉Ну, а Україні, звісно, треба бути готовою до будь-яких результатів та сценаріїв американських виборів. І найкращих, і найгірших. Бо зовнішня політика, яка тримається лише на одному сценарії у сучасному світі не має шансів на успіх.

❗️Що справді подобається у британській політиці, то це те, що незалежно від зміни політичних партій геополітичні орієнтири і антиросійська позиція Лондона залишатиметься незмінною.

⚡️Майбутній прем’єр Кір Стармер не просто заявляв про незмінну підтримку України у разі своєї перемоги, а особисто знає усі наслідки злочинної путінської політики, - у якості адвоката він безпосередньо брав участь у судовому процесі у справі колишнього агента ФСБ Литвиненка на стороні звинувачення. І тепер у якості прем’єра у Стармера будуть чудові можливості працювати на зменшення російського впливу у світі.

🌍Але іронія в тому, що приголомшлива поразка британських консерваторів стала результатом саме безвідповідальної зовнішньої політики. Але не по відношенню до росії, а по відношенню до Європи. Консерваторів таки наздогнали результати Брекзиту, які призвели до зниження торгівлі, зменшення інвестицій та, зрештою, до рекордного падіння добробуту життя британців. Вперше не останні десятиріччя їхній добробут не просто не зростав, а зменшувався - це доволі рідкісне явище для країн розвиненого Заходу.

⚡️Поки що дуже рано говорити, що Британія у часи Стармера повноцінно повернеться до ЄС, але точно можна сказати, що відносини між Лондоном та Брюсселем суттєво покращаться. І це насправді дуже добре, - особливо та тлі того, що після можливого повернення Трампа Європі буде потрібна нова безпекова політика, за участі країн, які добре розуміють головні головні загрози для цивілізованого світу.

❗️Орбан приїхав до Києва аби спробувати дати друге дихання зовнішній політиці Угорщини, яка за його каденції перетворила країну на геополітичного відщепенця. «Особлива» політика Орбана призвела до того, що його давно вважають троянським конем – чи то росії, чи то Китаю, і ініціативи угорського лідера вже давно не сприймають всерйоз. Навіть більше, Євросоюз почав шукати механізми як обходити право вето, яким постійно зловживав офіційний Будапешт, зокрема, коли йшлося про підтримку України.

⚡️Тепер, коли формально Угорщина шість місяців формально головуватиме в Європейському Союзі та організовуватиме роботу Ради ЄС Орбану треба показати, що Будапешт хоч трохи вміє робити притомні зовнішньополітичні кроки. Тим більше, що в останні місяці через американські вибори та перебіг війни в Україні з’явилися очікування щодо можливого великого геополітичного торгу. Участь у цьому торзі і хоче взяти Орбан.

👉Спроба цікава, але навряд чи матиме результат. Будь-яка країна, аби впливати на важливі рішення, повинна мати або інструменти зовнішньої політики (гроші, армія), або мати беззастережний політичний авторитет. Ні того, ні іншого у Будапешта і близько немає.

❗️Хороша новина про дебати Байден-Трамп – це те, що зовнішня політика стала чи не головною темою під час дебатів. В останні десятиліття претенденти на посаду американського президента зосереджувалися насамперед на внутрішніх питаннях. Цього разу – світові проблеми стали ключовими. Навіть для Трампа, який досі обіцяв відгородити США від світу політичною і навіть фізичною стіною.

👉Це сигнал до того, що США за будь якого президента будуть займати активну роль у світовій політиці. Критика Трампом хаотичного виведення військ з Афганістану, яке сталося у часи Байдена теж на це натякає.

⚡️Трамп після наполегливих уточнень журналістів наголосив, що «умови» висунуті Путіним для «припинення війни» в Україні неприйнятні. Але треба розуміти також, що Трамп вкотре повторив, що буде будь-що намагатися завершити війну «дуже швидко». І хоча жодної конкретики як саме це відбуватиметься Трамп не надав, схоже, що ставка на «стратегічну паузу» у російсько-українській війні стане першим зовнішньополітичним кроком США у разі повернення Трампа до Білого дому.

🌎Ставки Трампа вищі, ніж це здається. Адже у випадку провалу цього Плану А Трампу вже не буде на кого нарікати, і тоді треба буде пропонувати радикальніший План Б. І поки невідомо чи він на нього готовий. Хоча чекати на ясність залишилося справді недовго. Восени буде остаточним зрозуміле і ім’я наступного президента США і плани цього президента на протистояння з росією.

❗️Оптимістична дата вступу України до ЄС – 2030 - через 6 років. Приблизно скільки часу забрав вступ Хорватії до Євросоюзу, яку у цьому контексті часто порівнюють з Україною.

👉Для того, щоб цей вступ таки відбувся потрібні дві фундаментальні вимоги – припинення війни, або, принаймні, стратегічна пауза у війні, – адже мало віриться у те, щоби Європа відкрила ринки та політичні права для країни у стані війни. А друге – це повернення в Україні повноцінної демократії.

⚙️Сьогоднішній старт перемовин про вступ України до ЄС – це важливий, але швидше лише політичний старт. Наступного року, коли Польща почне головувати у Раді ЄС почнуться основні практичні дії.
Зважаючи на війну та масштаби країни перемовини про вступ України до Євросоюзу буде одним із найбільших геополітичних викликів для ЄС.

🌍Але в кінці все завершиться добре. Бо Європі теж потрібна Україна. І не лише через «ринки», як часто у нас говорять. Але через міркування безпеки. Європі дуже потрібний надійний мур, який відділятиме її від здичавілої Росії. І європейці будуть готові інвестувати політичні та фінансові ресурси у цей мур - нову «берлінську стіну», який пройде там, де зупиниться російська навала.

❗️Вибори до Європарламенту показали, що політичний ландшафт Європи ще тримається купи - попри значні зовнішні землетруси. Центристи зміцнили свої позиції, і це добре. Дві ключові партії Європарламенту - Європейська народна партія та Соціал-демократи, вочевидь, знову створять кістяк більшості, а Урсула фон дер Ляєн має шанси зберегти свою посаду.

⚡️Зростання ультраправих – це тривожний, але очікуваний результат. Однак, важливо розуміти, що поняття «праві» у європейському контексті - це дуже широке поняття. До правих груп зараховують і партію проукраїнської прем'єрки Італії Мелоні, і непроукраїнської Марін Ле Пен із Франції, і проросійську німецьку «Альтернативи», і польську «Право і справедливість» Дуди.

Всі ці групи в жодному разі не зможуть створити системну альтернативу центристам. Їхня максимальна мета – зуміти заблокувати рішення парламенту. Але знову таки – це мета не у всіх.

💥Окремі важливі країни:

- 🇫🇷Франція – поразка партії Макрона, - з усіх новин про євровибори – це найгірша новина для України. Відтепер через дочасні вибори Макрон зосередиться переважно на внутрішніх питаннях і менше займатиметься рішучими зовнішньополітичними ініціативами.

- 🇭🇺Угорщина – опозиція до Орбана стає сильнішою, монополізації влади Обрана в Угорщині не буде.

- 🇩🇪Німеччина - зростання популярності «Альтернативи», але разом з тим і зростання опозиційного ХДС, лідер якого Фрідріх Мерц, підтримує, зокрема, надання Україні німецьких крилатих ракет.

- 🇮🇹Італія – перемога партії Джорджії Мелоні. Як для вразливої до популізму Італії домінування Мелоні - це непоганий результат з точки зору українських інтересів.

- 🇵🇱Польща – перемога Туска означає активнішу зовнішню політику Варшави та посилення її співпраці з Брюсселем, і це добрий знак.

👉Загалом, в Європі всі основні рішення все одно ухвалюються на рівні національних парламентів. Європарламент – має радше символічну роль.

⚡️Однак перед Європою зараз постають значно серйозніші виклики, ніж 5 років тому. Євросоюзу потрібно реформуватися, аби гарантувати безпеку на континенті навіть за умови ізоляції США.

А тому європарламентарям буде важко - за умови посилення ультраправих партій їм буде складно сформувати єдину і централізовану безпекову політику – головний виклик, який стоятиме перед новою/старою більшістю Європарламенту.

❗️Оголошення у розшук очільників України так званим «мвс росії» - це відповідь путіна на натяки української влади, що перемовини з рф, в принципі, можливі.

👉Це не означає, що в росії зовсім не хочуть поговорити про те, як поставити війну на паузу. Адже сама росія стратегічно втрачає – перетворюючись на технологічно другорядну країну – такого собі сировинного васала Китаю.

⚡️Але говорити про паузу у кремлі хочуть не з Україною. А оскільки у Європі виразного політичного лідерства поки не спостерігається (хоча Євросоюз потроху йде до цього) говорити про «заморозку» путін схоче хіба із США. І, вочевидь, тільки після американських виборів (чекати не так і довго).

🇺🇸Звісно, не факт, що такі перемовини будуть можливими і після американських виборів. Але спроби на якомусь рівні тоді точно будуть. І з боку москви, і, цілком можливо, з боку Вашингтону.

А до того часу - будуть лише маневри. І на війні, і в медіа, і в дипломатичних коридорах.

❗️Трамп обіцяє не допомагати Україні, якщо Європа не буде допомагати так само як і США. І це означає, що Трамп вимушений буде допомагати Україні хоча би тому, бо в останні місяці американської невизначеності – коли у Конгресі довго не могли проголосувати за допомогу Україні – європейська допомога за обсягом вже зрівнялася з американською.

🐘🇺🇸Але справа навіть не в позиції Європи. Республіканці себе загнали у погану ситуацію, коли республіканські виборці і добра частина самих республіканців підтримують допомогу Україні (варто лише поглянути на розкол республіканців у Конгресі), а сам Трамп дуже довго повторював, що замість зброї «принесе мир за один день».

⚙️І тому зараз Трамп намагається маневрувати – шукаючи компроміс між своєю улюбленою риторикою ізоляціонізму і між необхідністю заявляти активну позицію щодо російсько-української війни, як того хочуть частина його виборців і однопартійців.

⚡️Хоча це також означає, що насправді жодного плану щодо України у Трампа немає. І у разі його повернення у Білий дім можна буде чекати чого завгодно – від спроб поставити війну на паузу до продовження довготривалої війни. Всі ці сценарії будуть для України складними. Але важливо, що всі вони відбуватимуться за активної політичної та фінансової співучасті Вашингтону.

❗️Палата представників США нарешті ухвалила $61 млрд. для України. В залі така неймовірна ейфорія перемоги, ніби всі ці місяці у залі були російські десантники, які тримали членів Палати за руки і не давали їм голосувати.

⚡️Звісно, треба дякувати американським законодавцям за повернення до мудрості. Адже сьогодні у Палаті представників йшлося не лише про Україну. Голосування стало апогеєм перевірки здорового глузду усього вільного світу. Якби сьогодні стався провал, під сумнів була би поставлена вся система світової безпеки. І тоді нас неминуче би очікував глобальний переділ влади і впливів.

✅ Звісно, це лише одне голосування. Яке, до речі, ще має бути підтверджено у Сенаті. Але приклад фейеричної еволюції Палати представників, особливо, її республіканського крила, дає надію, що вільний світ зуміє відповісти на виклики осі зла.

👍Нинішнє голосування - буде і дуже важливим сигналом для Європи. Чутки про втрату євроатлантичної єдності можуть виявитися перебільшеними. А весь світ сьогодні відійшов на півкроку від прірви.

Чому американські літаки збивають шахеди націлені по Ізраїлю і не збиває ті, що летять по Україні?

1️⃣ Звісно, ключова причина в тому, що росія – ядерна країна, на пряму конфронтацію з якою (а удари по російських безпілотниках буде саме такою конфронтацією) учасники НАТО поки не наважуються.

2️⃣ По-друге, відносини між США та Ізраїлем будувалися десятки років. В угодах про безпеку між цими країнами є конкретні зобов’язання виражені у грошах і цифрах, а не загальні слова про «сприяти …. і допомагати…» і, головне, ці угоди будуються на взаємних інтересах. За багато років у зовнішній політиці Ізраїлю не було місця для «багатовекторності» та зміни зовнішньополітичної орієнтації в залежності від результатів останніх виборів.

3️⃣ Третя причина – це ізраїльське лобі в західних демократіях та, зокрема, в США. Про це часто люблять поговорити в Україні. Але не всі хочуть зрозуміти, що політика до своїх громадян закордоном в Ізраїлі та Україні кардинально різна. Для Ізраїлю свої громадяни або цілі громади, які перебувають поза межами країни під час постійної війни є потенційними лобістами, з якими треба працювати. В Україні ж – протиставлення між тими, хто є в країні, і тими, хто поїхав стає модним, але безмістовним для оборони країни трендом.

4️⃣ Четверте – обмеження у політичних комунікаціях під час війни між США та Україною та відсутність таких обмежень між США та Ізраїлем. Просування інтересів своєї країни у США потребує постійної присутності у Вашингтоні самих різних політиків та експертів, які спілкуються з американськими конгресменами, напряму виходять на американські медіа та клуби виборців окремих членів парламенту, - аби потім вже ці їхні виборці не полінувалися зателефонувати до свого депутата і спитати чи проголосував він за потрібний твоїй країні законопроект. Така робота є нормою для багатьох досвідчених у стосунках із США країн і є недосяжним космосом для нинішньої України.

Рецепти ефективної співпраці з американським політикумом давно відомі. Треба лише мати волю не боятися їх застосовувати. І тоді літаки НАТО будуть ближчими до того аби збивати російські шахеди над Україною.

Про наслідки удару Ірану по Ізраїлю:

1️⃣ Ця війна навіть близько не буде схожою на російсько-українську війну. В ній не буде довгих ліній фронту, натомість – повітряні удари та диверсії. Але і такою ця війна відволікатиме від України, і це погано.

2️⃣ Зараз важко спрогнозувати інтенсивність і періодичність цих ударів та диверсій. Багато що залежатиме від результатів нинішньої атаки Ірану по Ізраїлю, від довготривалих спроможностей ізраїльської ППО та навіть політичної атмосфери всередині Ізраїлю. В свою чергу США докладатимуть зусиль аби цього обміну ударів не було, або було значно менше.

3️⃣ Війна змінить виборчий дискурс у США. Ізолюватися від світу тепер там буде немодно. Це підриває основи трампізму, але разом з тим змушуватиме Трампа повернутися до світу своєю «сильною стороною» - позиціонуватися сильним геополітичного мачо, спроможним активною американською політикою «навести порядок» у світі.

4️⃣ Це дає шанси отримати більшу ідеологічну підтримку допомоги України. Однак ускладнить процедурну підтримку питання, яке допомога Ізраїлю та Україні буде назавжди розведена у різні законопроекти. Разом з тим в контексті нового медійного дискурсу – «протистояння «вільного світу» і «осі зла»» - Україна отримає смисловий бонус.

5️⃣ За умови загострення війни може з’явитися особлива тема –ядерне протистояння. Ізраїль давно натякає, що має ядерну зброю, Іран – давно натякає, що може швидко її розробити. Тому погрози, демонстрації та інші міряння потугами (на крайній випадок, навіть випробування) між «майже» ядерними країнами теж можливе.

P.S. Про те чому американські літаки збивають шахеди націлені по Ізраїлю і не збиває ті, що летять по Україні напишу окремий пост.

❗️Абсурдна епоха.
У звʼязку із терактом частина «прогресивного людства»
шле співчуття тому, хто щодня відкрито надає наказ на знищення тисяч цивільних українців.

👉Виконання цих наказів показують усі телеканали, цьому обурюються політики, це засуджують різнобарвні громадські активісти. А потім вони закатують очі і висловлюють «співчуття» режисеру цього терору - лише тому, що в його столиці кілька недоумків розстріляли натовп людей.

Засуджувати терор безумовно треба. Але як можна його засуджувати і при цьому висловлювати співчуття головному терористу світу?

❗️Як і попереджали західні спецслужби – у москві відбувся масовий теракт. Військова машина рф, яка кинула всі гроші і кадри країни на війну з «терористами» в Україні, «чомусь» не побачила підготовку до теракту у своїй столиці, - теракту, про який всі публічно попереджали.

👉Варто нагадати, що знищення своїх же цивільних є улюбленою політтехнологією путіна – від самого першого дня його пришестя у велику політику. Вибухи у висотних будинках ще у далекому 1999 стали візиткою диктатора. Тоді це потрібно було для «виборів», зараз – вочевидь для нової мобілізації.

Страх і терор – це перевірений і єдиний спосіб народної мобілізації на москві.

❗️Китай планує імпортувати рекордну кількість російської нафти, від якої відмовилась Індія через санкції США.

🧨Це і є «план миру» від Китаю - організовувати гучні дипломатичні візити з закликами про «мир», а тим часом - підживлювати російську армію грошима від купівлі нафти.

💥Позиція Китаю завжди була в тому, що замість постачання зброї Захід має спонукати «сторони» до перемовин. А зброя, мовляв, лише розпалює конфлікт. Про те, що сам Китай весь цей час через закупівлі російських енергоносіїв по суті спонсорує виробництво російської зброї Пекін, звісно, мовчить.

Довготривалими задачами Китаю у російсько-українській війні є:

1️⃣ максимальне руйнування західних інституцій та звʼязків через зростання міжнародної напруги.

2️⃣ збільшення залежності Росії від Китаю через ізоляцію кремлівського режиму.  

3️⃣ компенсація збитків від світової рецесії спричиненої війною за рахунок дешевих російських ресурсів.

Тому чим далі війна триватиме, тим Китай більше намагатиметься максимізувати свої вигоди.

⚡️Але є і однозначно хороша новина. Переформатування російського нафтового експорту з Індії на Китай – наочний доказ дієвості американських санкцій щодо індійських компаній. І це важливо. Бо Індія – це не лише на сьогодні найнаселеніша країна світу, а і один із лідерів глобального Півдня, модель відносин якої із Заходом може стати прикладом для інших країн, які у протистояння «осі зла» і Заходу намагаються тримати нейтралітет.

❗️Швеція стала новим членом НАТО і добила надії Путіна на те, що внутрішні сварки розвалять західну коаліцію. Ставки кремля на Угорщину та Туреччину не зіграли. Нейтралітет на півночі Європи остаточно завершився, і Росії тепер там буде дуже самотньо.

❗️Макрон продовжує бути «яструбом» зовнішньої європейської політики і на зустрічі з лідерами французьких політичних сил в Єлисейському палаці заявляє, що «жодних меж», - жодних «червоних ліній» для підтримки України не існує.

👉 Цим самим він продовжує заочну дискусію з «голубом» європолітики - німецьким канцлером Шольцом, який постійно наголошує, що червоні лінії, які обмежують підтримку Україну мають існувати, - аби не спровокувати зіткнення Росії та НАТО.

💥Також у Німеччині наголошують, що гроші, які виділяє Берлін на допомогу Україні значно перевищують французькі внески, а, відтак, Макрон займається переважно «словесною» допомогою.

⚡️У свою чергу Макрон розширює географію своєї геополітичної підтримки. Сьогодні Макрон і президентка Молдови Санду підписали угоду про оборону, - якраз на тлі погроз Молдові з боку Росії. Ця угода, до речі, передбачає відкриття «постійної оборонної місії» у Кишиневі.

🌎Неприхована конкуренція між Парижем та Берліном та їхнє різне розуміння безпекової політики ЄС стратегічно спрацює на зміцнення європейської безпеки. Адже і Францію, і Німеччину, і їхніх розмаїтих сусідів об’єднує спільний ворог – Росія, - небезпека, яку нарешті повною мірою усвідомлюють європейські політики.

❗️Наслідком скандалу з прослуховуванням німецьких військових, які обговорювали удари по кримському мосту німецькими крилатими ракетами стало широке обговорення у німецьких ЗМІ проблем безпеки країни, а також заходів, які в Німеччині треба вжити, аби в подальшому убезпечити себе від російських загроз.
 
⚡️І це зовсім не той ефект, на який розраховували у кремлі, коли Симоньян оприлюднювала записи розмов німецьких військових.
 
👉Хоча канцлер Шольц досі заперечує проти надання Україні німецьких ракет «Таурус», саме німецьке суспільство така перспектива вже не дуже лякає. Власне, сама оприлюднена розмова німецьких офіцерів, в якій вони детально обговорюють знищення кримського мосту – тому підтвердження.   
 
✅А ще недавно в Німеччині було страшно навіть думати про застосування німецької зброї проти росіян. Ще два роки тому в Німеччині було модно говорити, що «ніколи більше» після Другової світової війни з німецької зброї не будуть вбивати росіян. А тепер потроху стає модним говорити, що таки будуть вбивати.
 
❗️Оприлюднивши секретні розмови німецьких офіцерів російським спецслужбам вдалося зганьбити німецьких «службістів». Однак вони не змогли прорахувати, що подальший скандал з цього приводу руйнуватиме останні табу і страхи німців перед Росією. І тим самим  - наближатиме надання Україні дуже потрібних зараз далекобійних ракет.

❗️Путінці Придністров’я вирішили полякати світ новою війною. Мовляв не повернете нам «пільговий» режим, коли «економіка» сепаратистського регіону майже повністю працювала «в чорну», ми вам тут почнемо нову війну. Після початку масштабної війни в Україні Молдова почала змушувати місцевих «бізнесменів» платити ті самі податки, що і решта країни, і, звісно, їм це не сподобалося.

⚡️У ескалації конфлікту безумовно зацікавлений і кремль, який напередодні так званих «виборів» хоче втюхати росіянам чергову байку про «собіратєля рускіх земель путіна». Однак, це лише до виборів.

👉Бо ніхто не зможе пояснити як саме зараз путін може «захищати» надійно віддалений від росії сепаратистський регіон. А відсутність дій росії у відповідь на «звернення депутатів» – лише підкреслить її слабкість.

Замість шантажу придністровські «депутати» ще раз нагадають світові, що там де пахне росією, - будь-коли може спалахнути нова війна. І тому будь-який проросійський анклав має бути ліквідований. І чим швидше, тим краще.