Микола Макаренко @secretboni Channel on Telegram

Микола Макаренко

@secretboni


Працюю психологом, пишу книжки.

Для зв'язку та запису на консультацію: @mrMakarenko

Підтримати мою творчість можна ось тут: https://subbro.io/Mykola

Закрита вечірка (Ukrainian)

Закрита вечірка - це канал на Telegram, що пропонує читачам захоплюючі тексти і професійні консультації. Якщо ви любите літературні шедеври та цікаві статті, то цей канал - саме для вас. Автор каналу ділиться своїм творчим баченням і радить читачам, як вирішити різні життєві ситуації. Які теми обговорюються на каналі? Ви знайдете тут тексти про життя, мистецтво, любов, розвиток особистості та багато іншого. Для зв'язку з автором, ви можете написати у приватне повідомлення на каналі @mrMakarenko. Також ви можете підтримати творчість автора, ставши патроном на платформі Patreon за посиланням: https://www.patreon.com/unrealboni. Приєднуйтесь до каналу "Закрита вечірка" і отримуйте щоденну дозу відмінного читання та корисних порад!

Микола Макаренко

12 Jan, 19:46


Ну і ще думаю про те, що хтось придумав тісто, далі хтось винайшов згущенку, а ще якась людина недосяжного рівня поєднала ці інгредієнти у формі горішка.

Мене завжди дивувала різниця в уявленнях про світ і поведінка різних людей у ньому: хтось додумується занурити грецькі горіхи в шоколад, а хтось працює над створенням бомби. Один сортує сміття в країні, де цим займається буквально ніхто, інший ставить на своє авто прямоток і пердить містом, вважаючи це крутим.

Нам, як людству, доведеться ще дуже й дуже довго працювати над спільним уявленням про «нормальне».

Микола Макаренко

12 Jan, 19:32


Друзі, приніс вам на вечір цікаву історію.

На початку минулого століття, вчений Френк Моррісон, вирішив спростувати воскресіння Христа, використовуючи науковий метод. За правило він узяв розглядати тільки ті аргумети й факти, що не суперечать сучасному науковому підходу й судовій практиці доказування. Френк зарився у детальне вивчення історичних свідчень тих подій і прийшов до наступного висновку: Христос таки воскрес. Не метафорично, не в переносному значенні, не символічно – буквально ожив з мертвих. Своє розслідування Френк Моррісон закінчив глибоко віруючою людиною і виклав усе в книзі «Хто зрушив камінь?».

Микола Макаренко

11 Jan, 15:32


Одне з кращого, що можна зробити для себе в житті, це прийняти той факт, що людину неможливо врятувати, якщо вона не прагне порятунку.

Коли хтось йде на дно і не звертає уваги на ваші застереження – потрібно дати людині змогу жити так, як вона вважає за потрібне. Наші хвилювання нічого не змінять, а лише вселятимуть їй недовіру та бажання відсторонитись.

У програмі "12 кроків" першим кроком є визнання проблеми і своє безсилля перед нею. Не дарма сходинку подано таким чином, що людина відкривається допомозі, погоджуючись з тим, що сама впоратися не може. Лише у такому випадку переконання можна змінювати, у всіх інших – ваші поради сприйматимуться вороже.

Можливо, для переродження людині треба згоріти, можливо, такий у неї шлях, в будь-якому випадку вибір інших треба поважати. У кожного своє єдине унікальне життя і кожен має право прожити його так, як вважає за потрібне.

Таке прийняття збереже наш ресурс і допоможе впливати на тих, хто цього насправді потребує.

Микола Макаренко

10 Jan, 10:31


Ще одна книга, черговий подкаст, необхідний курс – бажання вивчити абсолютно усе перед початком будь-якої справи, ідеально підготуватися.

Навчання без дій – одна з форм прокрастинації.

Страх починати маскується під здобування знань: "Я ж навчаюсь, а не байдики б'ю!".

Нагадаю, що прокрастинація – це коли ви робите цілу купу справ, тільки не те, що справді потрібно зробити. Це ніщо інше, як одна з форм боротьби з тривогою та дискомфортом. Ілюзія контролю, приправлена магічним мисленням. Діти перестрибують стики плиток на тротуарі, аби у них все було добре, а дорослі прибирають в хаті, дивляться відоси, ходять в гості, щоб не здійснювати важливий дзвінок.

Фактично, навіть хірурги переходять від книжок до жаб та пацюків, а про інші професії годі й говорити. З однієї сторони, вічний студент вберігає себе від невдачі, не беручись до діла, але з іншої – шлях до перемог також закритий. Нудна, сіра суперпозиція.

Побути на початку дурнем – та ціна, яку ми платимо за старт у новій для нас сфері. Без зворотнього зв'язку від реальності, без помилок, ми ніколи не здобудемо необхідного досвіду, не розвинемо необхідних навиків.

Готуватися і навчатися потрібно.

Ще потрібніше починати, дозволяючи собі бути неідеальним.

Микола Макаренко

09 Jan, 11:17


Люди повсякчас живуть сценаріями, тобто несвідомо відтворюють одні й ті ж події у житті знову й знову, керуючись програмами, які були інстальовані у їхні голови в дитинстві.

Ось чому хтось може з поганих стосунків залізати у ще гірші, або на кожній роботі зустрічати колег змій та начальника козла. Декорації інші - начинка однакова.

Підготував розбір фільму "Форрест Ґамп" і підсвітив питання сценарності на прикладі нещасних стосунків та пошуку смерті. Також у розборі розпаковане питання детермінізму, свободи волі, впливу сприйняття на наше життя. Окрема тема – секрети успіху Форреста.

Сподіваюся, хоча б декілька думок стануть для вас цікавими та корисними.

Приємного перегляду!

https://youtu.be/kvkcXNZRnJg

Микола Макаренко

08 Jan, 10:00


Клієнтка каже, що їй по щасливому збігу обставин підвернувся вигідний проєкт: «Подруга була на заході, де шукали фотографа і вона дала організаторам мій контакт…».

Хіба це випадковість?

Чому мені не підвертаються проєкти по фотографії?

Можливо тому, що я не маю камери? Не вмію фотографувати? Дуже мало знаю про роботу зі світлом та ще менше про кольорокорекцію при обробці? У мене немає друзів, які впевнені у моєму таланті фотографа і, зрештою, я не фотограф?

Розумієте, аби «підвернулася випадкова удача» – до неї треба бути готовим. Інакше її не побачити, навіть дивлячись впритул.

Я ж теж можу сказати, що людина записалась на консультацію, бо алгоритми випадково порекомендували їй моє відео. Але чи можна сказати, що освіту, роки практики, розробку сайту, вміння монтувати, знання ютубу, досвід комунікацій, поставлену вимову, написання сценарію, прочитані книжки, пройдені курси і т.д., було здобуто випадково?

Посилання на випадковість та удачу – перший маркер синдрому самозванця. З цим треба боротись, детально розглядаючи усі свої навики та досвід, які допомогли щасливу випадковість впіймати за пʼяту.

Микола Макаренко

04 Jan, 16:08


Синя 💊:

- зняти фінансові блоки, вивідати секрет успіху, вкластись у супер тємку й зловити багато іксів. Шукати заняття, яке як тільки його побачиш, захопить так, що буде нуль сумнівів і мотивація потужним струменем фонтануватиме через вуха, ніс, рот і ще декілька місць! Підібрати бади, замікродозитись, пити відрами каву для продуктивності. Перш ніж починати діяти, вивчити усю можливу на світі інформацію, аби уникнути будь-яких помилок. Ну і бажано знайти гуру, який розкаже, покаже й навчить багато заробляти.

Червона 💊:

- обрати те, що до вподоби і починати діяти, паралельно навчаючись. Здобувати практичний та теоретичний досвід, робити помилки й вчитися на них. Думати власною головою й працювати на перспективу – не разовий великий дохід, а планомірне масштабування через набуття унікальних навиків. Налагодити нормальне харчування, сон, заняття спортом й відмовитись від шкідливих звичок, щоб привести мозок у стан максимальної ясності. Щодня робити кроки у напрямку цілі, толерувати стрес і працювати з дискомфортом. Не чекати віри, а діями, долаючи сумніви, переконуватись. Не шукати мотивацію – створювати її першими досягненнями. Брати й робити.

Микола Макаренко

02 Jan, 19:36


Перший допис 2025-го буде присвячений поясненню терміна «внутрішній конфлікт» на простих прикладах.

Людина хоче стати багатою і жити в достатку, але батьки запрограмували її на думки про те, що багаті люди – хабарники, злодії, тирани тощо. Виходить, що людина хоче стати багатою поганою. Конфлікт бажань та цінностей.

Цей конфлікт можна розвʼязати залишаючись бідним, або знявши обмежуюче переконання щодо успішних людей.

Ще приклад. Євген довгий час бавиться наркотиками, через що рівень його життя опустився дуже низько. Євген вважає себе розумнішим від усіх, але обʼєктивна реальність говорить про зворотнє. Євген – найрозумніший невдаха. Конфлікт уявлень та дійсності.

Розвʼязати його можна визнавши проблеми і, докладаючи зусиль, підійнятись соціальною драбиною. Інший, менш дієвий, але простіший спосіб – знецінювати всіх довкола, щоб на їхньому, уявно заниженому фоні, почуватись трохи краще.

Картина світу стає повнішою та приносить більше радості, коли ми розвʼязуємо внутрішні конфлікти дієвими способами, адже тоді наші уявлення про себе та світ приходять у стан гармонії.

Микола Макаренко

31 Dec, 15:11


Друзі, потурбую вас ще раз у цьому році: а як ви обираєте провести 2025-й?

Рекомендую прописати цілі, що було б для вас найкращим у прийдешньому році.

Коротко зафіксувати бажаний дохід і як його досягнете, що потрібно по здоровʼю (показатись лікарю, видалити вісімки etc.), куди рухатись в стосунках, планка в спорті, що плануєте вивчити, що підтягнути тощо.

Вже сама рефлексія на цю тему посіє кілька хороших зернин у несвідомому!

Колись сміявся з одногрупника, який писав подібне, а тепер сам роблю й іншим рекомендую. Це настільки дієва річ, що коли спробуєте вперше – вас очікуватиме приємне здивування, не інакше!

Усіх з прийдешнім!⛄️🎆

Микола Макаренко

31 Dec, 11:17


Зробив детальний розбір фільму "(500) днів літа", у якому розпакував психологію жертви в контексті побудови славним хлопцем стосунків з емоційними гірками.

Запрошую до перегляду, поки нарізаєте новорічні салати: https://www.youtube.com/watch?v=Y2oA9qRBuvk

Микола Макаренко

28 Dec, 09:49


Підсумки року:

Став татом🤩

Микола Макаренко

27 Dec, 11:37


Надто добрим людям часто присідають на вуха: родичі, таксисти, попутники в поїздах тощо. Люди несвідомо зчитують мʼякість та небажання відмовляти в підтримуванні діалогу і на повну цим користуються.

Тож пропоную для хороших дівчат та славних хлопців вправу, яку я називаю «толеруванням тиші». Коли до вас хтось заговорює, а тоді бере паузу, щоб почути вашу відповідь – ви мовчите. Не киваєте, не гмикаєте, не підтакуєте – холодна стоїчна незворушність.

Таксист: «Ну і влада продажна, здають по всім фронтам, раніше краще було, хіба ні?». Ви мовчите, незручність тиші наростає і ви її приймаєте, смакуєте цю паузу, стримуєтесь від відповіді. Здебільшого, людина, що прагне понависати, заспокоюється після третьої фрази, яка не зустрічає зворотнього звʼязку.

Варто дозволяти собі не приймати участь в небажаних діалогах. Спробуйте, це приємно.

Микола Макаренко

25 Dec, 08:55


Христос народився!

Друзі, вирішив поступово підбивати підсумки року. Почну з рубрики "дайджест по прочитаному". У 2024 начитав ого-го, як для себе, одним постом сюди не влізло.

Тому, хто цікавиться книжками, запрошую до мого списку, можливо, щось буде для вас корисним, а з якимось відгуком не погодитесь:

https://subbro.io/Mykola/posts/761

Микола Макаренко

24 Dec, 19:33


Люди по-справжньому вмотивовані не шукати задоволення, а уникати страждань.

Ось чому нам так складно змінюватись.

Змінюватись, це жити інакше, не як раніше, інакше - це невідоме, а йти у невідоме завжди страшно. Страх це емоція, що сигналізує про небезпеку, а небезпека - потенційні страждання. Ми їх уникаємо, пам'ятаєте?

Як собаки в експерименті Селігмана, котрих б'ють струмом у відкритих клітках, а вони продовжують у них залишатися: так - там погано, так - боляче... Зате знайомо!

Звідси легко пояснити, чому люди залишаються в стосунках, котрі давно треба залишити в минулому, працюють на роботах, які ненавидять, живуть у квартирах, які можуть й давно хочуть змінити тощо.

Мозку не важливо, як ми живемо, головне, що живемо.

Боятися стрибати з десятого поверху - об'єктивно, а боятися отримати нові навики та спробувати змінити роботу - ні. Йти треба якраз туди, де страх суб'єктивний. Це найкращий орієнтир для особистісного зростання.

Страх слід сприймати не як знак стоп, а як надійний дороговказ.

Микола Макаренко

23 Dec, 13:08


Так а вже все є, друзі⛄️

Тільки з Патреону я переїхав на SubBro – ресурс, який розробили талановиті люди з попередньої компанії, у якій працював.

Це українська платформа, в якій є змога не тільки підписки, а й разових внесків. Також підключив чудову функцію, яка спрямовує частину коштів на благодійність😌

Періодично туди публікуватиму довші тексти.

Якщо у когось є бажання та змога підтримати те, чим займаюся, буду вдячний:

https://subbro.io/Mykola

Микола Макаренко

22 Dec, 15:47


Істинні бажання, це ті, які звучать всередині рівно до «.., але».

- хочу навчитись водити автомобіль, але на дорогах дурні, екзамен самому не здати...
- хочу змінити професію, але зараз війна, плюс навчатись вже пізно, мені 32…
- хочу побудувати здорові стосунки, але….

Якщо ви чогось захотіли, то це чітка гарантія того, що ви можете це досягнути. У вас вже є усі необхідні для цього ресурси. Так, щось потрібно прокачати, чомусь навчитись, але кінцеву ціль ви 100% маєте змогу отримати і обовʼязково отримаєте, коли будете до цього готові.

Якщо вас щось зачіпає, то у вас щось десь стирчить.

Навпаки – якщо вам щось подобається в інших, то це також притаманно і вам, це ваш талант й він чекає реалізації.

Ви ніколи не захочете досягнути цілей, до яких не лежить душа. Ідея чогось, що вам не по силам, просто не прийде у голову. Хіба це не чудово?

Ваші істинні бажання, це ті, які звучать до: «.., але».

Їхня реалізація – подолання усього, що звучить опісля.

Микола Макаренко

20 Dec, 18:29


«Я люблю бокс, але не люблю тренуватися... Тренуватися тричі на день, бігати 15 кілометрів по піску не прикольно... Я коли біжу, то закрадаються думки: "може ну його нафіг... не біжи, пройдись, ти вже й так сильний..." – це до мене другий Саня приходить і я його жену, кажу: "Йди отсюда, я тебе не знаю!"».

Вирішив напередодні поєдинку глянути інтервʼю Усика і потужно надихнувся. Я часто говорю про авторську позицію, так-от Олександр, вже точно автор свого життя. Дуже зрілі та сильні посили.

Зробив невеличкий огляд головних тез, приємного перегляду:

https://youtu.be/Do8w5fSFncU?feature=shared

Микола Макаренко

19 Dec, 10:25


Чоловіки!

Записав великий гайд по тому, як перестати бути славним хлопцем.

Зібрав та систематизував свої знання по роботі з клієнтами на цю тему. В гайді ви знайдете конкретні вправи, книги, фільми, запитання, які допоможуть вирішити проблеми:

- взаємини з жінками
- страх конфліктів
- самореалізація
- сумніви та вагання

Усе у відкритому доступі, з картинками та моїми поясненнями. Сподіваюся, гайд стане для вас корисним: https://youtu.be/aTfJl75_MCE?feature=shared

дівчата, буде і вам окремий гайд

Микола Макаренко

16 Dec, 17:14


"Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має» (Мт 13:12)

Якщо ми з вдячністю проживаємо кожен день, не жаліємось на проблеми, а розглядаємо їх, як задачі, котрі необхідні для зростання, якщо радіємо найдрібнішим здобуткам, не заощаджуємо компліментів, хвалимо себе й усіляко підбадьорюємо – цей стан буде множитись. Таке ж працює й в протилежну сторону.

Для мене наведена біблейна цитата напряму корелює з японською мудрістю: "У дім, де сміються, обов'язково приходить щастя".

Ніякої езотерики та закону притягання, чиста логіка: позитивне мислення створює позитивний емоційний стан, з якого людина діятиме більш ефективно й шанси на успіх у неї зростуть. Навпаки, хто всюди концентрується тільки на мінусах, дуже швидко знайде підтвердження своїм баченням та опустить руки.

Самовтілюване пророцтво, або Ефект Пігмаліона сюди ж.

Мислити позитивно – вигідно.

Ми з вами люди вільні, зі свободою волі й можемо обрати вчитись мислити інакше, перебудовувати нейронні ланцюжки.

Найлегший і найбільш доступний спосіб - буддистська практика подяк за хороше впродовж дня. Перед сном згадуєте мінімум пʼять приємних речей, які з вами сьогодні стались, при чому, це має бути щось конкретне ("всі живі-здорові" не підходить).

А як ви розумієте цю цитату?

Микола Макаренко

15 Dec, 19:22


Друзі, непростим рішенням назву каналу змінено.

Жаба і якість контенту – залишаються незмінними.

Всім гарного вечора🙌

Микола Макаренко

15 Dec, 15:55


Дивно, коли люди аналізують показники компанії, прослідковують причинно-наслідкові звʼязки успіху, чи провалу, але зовсім не аналізують себе.

Nosce te ipsum.

«Пізнай себе», говорить нам напис на стіні храму Аполлона у Дельфах.

«Ведіть для цього щоденник самоспостереження», вторю йому я.

Пізнавати себе – це пізнавати людську природу, усвідомлювати мотиви власних вчинків, взаємозвʼязок думок та емоцій, відстежувати причини змін. Усе, що дізнаєтесь про себе – дасть чудове розуміння інших.

Користь ведення щоденника складно переоцінити. Безліч досліджень свідчать про те, що у людей, котрі відрефлексовують письмово думки та емоції, покращується не тільки ментальне, а й фізичне здоровʼя.

Як же його вести? Коли? В якому форматі? З якою періодичністю? Що туди писати?

Найкращий спосіб вести щоденник – це просто його вести. Як вмієте, як хочете, як заходить. Головне, не закидайте цю чудову звичку.

Найкращий день, аби почати – сьогодні.

Микола Макаренко

14 Dec, 16:55


Друзі, за 5хв починаємо пряму трансляцію на тему протистояння маніпуляціям.

Розберемо, для чого люди провокують і як цьому протидіяти.

Буде чіткий алгоритм та тренування.

https://youtube.com/live/yj54iIISaU0?feature=share

Микола Макаренко

14 Dec, 10:02


Ви маєте право не давати гроші у борг і при цьому почувати себе абсолютно нормально.

Це боржник має відчувати провину за те, що ставить вас у незручне становище.

Якщо він клянеться повернути борг після зарплати, то завжди є кредитна картка.

Не відбирайте у людини відповідальність. Дозвольте їй отримати холодний ляпас реальності, що навчить фінансової грамотності.

Ваше “Ні, не маю змоги тобі допомогти” – не вимагає виправдань та пояснень. Воно самодостатнє.

Існують різні ситуації, але правило одне:

Зичити можна тільки ту суму, яку готові подарувати.

Микола Макаренко

11 Dec, 14:50


Найбільше стресу створюють речі, які нам потрібно зробити, які ми можемо зробити, але які ми не робимо.

Для ресурсного стану не обовʼязково шукати щось нове. Найлегший спосіб – пофіксити речі, які в зоні нашої досяжності, куди ми постійно повертаємося думками.

Відро з дірою можна заповнити лише до рівня діри.

Прокрастинація – спосіб зменшити внутрішнє незадоволення собою: «Не роблю те, що справді повинен зробити, зате не сиджу на місці, а роблю купу всього іншого!».

Краще сісти, зануритись в себе, не втікати від думок та емоційного болю. Задатись питанням: «Що я справді повинен зробити?». Брати й робити.

Мотивація зʼявляється в процесі.

Справжня радість приходить з перемогами у важливих сферах, при докладанні справжніх зусиль.

Микола Макаренко

09 Dec, 19:46


Для того, щоб уникнути критики, потрібно: нічого не роботи, нічого не казати і бути ніким.

Коли ми бігали з луками і списами за мамонтами, критика сильно лякала, адже бути не прийнятим зграєю – загроза фізичного виживання. Зараз такої небезпеки немає, але думки інших людей все ще на нас впливають.

Щоб легше дихалось, важливо зрозуміти декілька речей:

1. Стане дуже сумно, якщо дізнаєтесь фактичну кількість разів, коли інші думають про вас.

2. Якщо ви пожертвуєте гроші на благодійність і поділитесь доброю справою в мережі – частина людей захоплюватиметься вашим прикладом, інші звинуватять у корисливості заради піару. Люди бачать в інших те, що у самих всередині.

3. Ви не стодоларова купюра. Дозвольте собі комусь не сподобатися.

4. Якщо інша людина вважатиме вас кактусом – ви не станете від цього кактусом. Чиясь думка – лише картинка в голові, слова – звукові хвилі. Інтерпретація завжди відбувається у вас всередині.

5. Уявляєте успішну, щасливу людину, що прокидається на сонячній віллі в оточенні сімʼї, робить йогу, медитує, а тоді за склянкою апельсинового фрешу пише якусь гидоту в адрес ваших починань? Я теж не уявляю.

Критики не уникнути.

Прийміть це і робіть, що підказує серце.

Микола Макаренко

07 Dec, 16:54


за 5хв починаємо трансляцію на тему:
"Як стати автором свого життя?"

У ній розберемо голові принципи авторської позиції, поговоримо про перепрошивку програмного забезпечення у нашій голові. Вкінці дам декілька практик для щоденного опрацювання.

Очікую на вас: https://youtube.com/live/RE_pMKt2OLg?feature=share

Микола Макаренко

07 Dec, 09:52


Цитату з моєї книги «Теплиця для помідорів» можна побачити на стаканчиках у 170-ти закладах «Львівські круасани» по всій Україні.

Стає радісно на душі, коли вдається своїм світоглядом дотягнутися до усе більшої кількості людей. Дуже сподіваюся, що когось цитата підбадьорить, а комусь додасть упевненості в задуманому.

Друзі, нам «Все під силу, головне – старатися і безоглядно вірити».

Микола Макаренко

05 Dec, 17:27


Про що цей канал?

Мене звати Микола. Два роки життя провів у морі, працюючи судновим інженером. У 26 полишив моряцтво, переїхав до Києва і декілька років працював з блогерами, отримав другу вищу, звільнився в нікуди, щоб написати книгу. Написав, видав і почав консультувати людей, як психолог (усе про консультації ось тут: https://mrmakarenko.in.ua/).

У цьому каналі пишу на різні теми: життєві спостереження, висновки, психологія, гумор, натхнення й просто вайб. Щосуботи сповіщаю про прямі трансляції, які проводжу на своєму ютуб-каналі, мета яких – приносити людям користь.

Тут не було й не буде реклами, усе у відкритому доступі. За бажання, підтримати мою творчість можна на українському аналозі Патреону (частину коштів перераховую на благодійність).

Для звʼязку та запису на консультацію: @mrMakarenko

Дякую, що ви тут – це дуже цінно🙌

Микола Макаренко

03 Dec, 18:25


Єдиний шлях навчитись казати «Ні» пролягає через прийняття думки:
«Я не повинен усім подобатись».

Ви не змушені бути такими, якими вас хочуть бачити інші.

Ви маєте право не погоджуватись з роллю, яку вам приписують.

Чужі очікування не являються вашою зоною відповідальності.

Догоджаючи проти власної волі, втрачаєте себе.

Краще твердо сказати «Ні», чим, виляючи, залишити людину в хибному просторі можливих «Так».

Вміння казати «Ні» – це не про байдужість – це про самоповагу та чесність.

Лише з такої позиції можна будувати чесні стосунки з іншими людьми.

закрита вечірка

02 Dec, 19:05


Обожнюю вайб залізнодорожних вокзалів у маленьких населених пунктах.

У великих містах теж непогано, все-таки є щось у вокзалах, цих містичних місцях зустрічей та розлук, томливих очікувань та жахливих поспіхів.

Проте, маленькі вокзали мають інакшу атмосферу. При тому, вони мають бути настільки крихітними, щоб виникало враження (а може так воно і є?!), що там працює одна-однісінька людина, котра продає квитки, стенографує щось, постійно роздруковує якісь документи й розвішує їх у файлику на дошці оголошень. Ще цей працівник зустрічає та проводжає потяги. У нього є кашкет і може якась формова камізелька, а штани і шльопанці на ньому домашні, бо він щойно прибіг з дому, зустріти пасажирів, вхопивши необхідний одяг з цвяшка на стіні вокзальної каптьорки. Звісно ж, найкращий у світі вокзал знаходиться у Снятині. Щоб ви розуміли, перед тим, як їхати туди на велосипеді по квитки, тато заздалегідь телефонує, аби там хтось був. Пригадую якось проводжав товариша, а він усе сміявся, не міг заспокоїтись, бо диспетчер, оголошуючи номер поїзда 768, вимовляв «сімсот ШІЙШДЕСЯТ восьмий». Мене це теж насмішило, але й, не приховаю, трохи зачепило. Все-таки з рідного міста можна сміятися тільки жителям цього міста… Ну не вимовляє він шестірку нормально, зате документи на дошці оголошень акуратно висять у файликах, поїзд оголошено й він може спокійно відправлятися додому додивлятися футбол.

закрита вечірка

01 Dec, 18:10


Помітив, що поширеною проблемою додатків для знайомств є те, що люди в них швидко розчаровуються.

За моїми спостереженнями, найчастішою причиною зневіри у можливості знайти там споріднену душу є неправильний майндсет і підхід до пошуку.

Глибоко переконаний, якщо ви вважаєте себе адекватною людиною й коли-небудь, бодай на пару днів, давали шанс додатку для знайомств – десь у світі є така ж адекватна людина протилежної статі, яка робить те саме. Вам тільки знайтись потрібно.

Відкрив доступ до детального гайду по тіндеру, раптом хтось долю свою знайде, буде дуже гарно:

https://www.patreon.com/posts/112364528

закрита вечірка

01 Dec, 09:05


Якщо мене коли-небудь запитають, навіщо я так детально продумую свої заняття, я покажу ось цей коментар.

Вчорашній практикум на опрацювання почуття провини вже на каналі. Проставив таймкоди для вашої зручності.

Приємного перегляду: https://youtube.com/live/eip9W31t1AM

П.С. Вітаю усіх з першим днем зими!⛄️

закрита вечірка

28 Nov, 13:39


Чим більше працюю з людьми, тим більше переконуюсь у причинно-наслідкових звʼязках.

Їх можна називати кармою, описувати фразою «Що посієш, те й пожнеш», поняттям «закону бумеранга», або «ефектом доміно». Суть однакова: кожна наша дія, навіть найменша, створює наше майбутнє.

Як ми думаємо, так і відчуваємо, відповідно діємо й отримуємо, на що заслуговуємо. Не можна десь збрехати разок, що б це нас не змінило. Маленька хитрість і рамки нормальності тепер інші, зручніші для більших мухлювань.

Парадокс у тому, що кожен обман, не важливо куди він направлений, у першу чергу, підніжка самому собі. Як кажуть буддисти: «Метаючи в когось вогняну кулю, памʼятай, що спершу спалахує твоя рука».

Про це ж у Валерʼяна Підмогильного: «Зрадити раз – зрадити назавжди».

Те саме в зворотню сторону.
Кожна дрібниця грає роль.

У людей є свобода волі. Вірите ви у це, чи ні – в будь-якому випадку, ви праві.

Той хто вірить, має шанс зробити вибір у сторону змін і почати шукати способи. Хто не вірить.. ну, тут все детерміновано, який сенс розпинатись :)

закрита вечірка

27 Nov, 12:43


Друзі, минулий практикум гарно зайшов і станом на зараз його переглянуло більше півтисячі людей.

Вирішив підготувати ще одну кричущу тему, з якою доводиться боротись ледь не щодня у своїй психологічній практиці – почуття провини.

Цієї суботи, 30 листопада, о 19:00, поговоримо про:

1. Що це за почуття і парадокс, який мало хто помічає.
2. Зробимо вправу на опрацювання емоційної частини даного питання.
3. Друга вправа на вміння витримувати дане відчуття.
4. Третя вправа на оцінку його обʼєктивності і своєї долі відповідальності.

Рекомендую поставити дзвіночок, щоб не забути:

https://youtube.com/live/eip9W31t1AM

закрита вечірка

26 Nov, 16:24


Труднощі потрібні нам для виходу на новий рівень.

Існує багато свідчень про сумну долю людей, котрі виграють у лотерею. Вони закінчують ні з чим, бо не готові до великих грошей.

Людина, яка поступово приходить до багатства – керує ним інакше, розумніше. Це стається через те, що вона долає труднощі, які допомагають їй підготуватися до винагороди.

Контрольований стрес – частина процесу. Це потрібно прийняти, як невідʼємність, ба більше – хороший знак. Є труднощі, значить є зростання, чомусь навчаємось, чомусь повинні навчитись.

Не помиляється тільки той, хто нічого не робить.

Провал – це не спробувати і програти. Провал – це так і не спробувати.

Справа не у відсутності мотивації. Справа у неприйнятті стресу, бажанні уникнути труднощів.

закрита вечірка

25 Nov, 09:38


Каву не можна пити людям з підвищеним рівнем тривоги.

Переконався у цьому на власному досвіді, а також на досвіді своїх клієнтів. Якщо у вас проблеми зі сном, приступи тривоги, або ж просто лякаючі думки виринають частіше, чим того хотілося б – почніть з відмови від кофеїну.

Це база, без якої немає сенсу працювати над переконаннями, автоматичними негативними думками, будувати стратегії подолання страху.

Кофеїн – стимулятор, що виводить нервову систему з рівноваги. Пити каву і боротись з тривогою, все одно, що тиснути на газ і боротись з прискоренням.

Вам будуть розповідати про нормальність 300-400 мг кофеїну на добу (3-4 чашки), кидатимуться лінками на дослідження (пролобійованими виробниками кави), а ви, як справжні науковці, проведіть власне емпіричне дослідження – відмовтеся від кави на два тижні.

Ну а тоді вже можна працювати над іншими причинами підвищеної тривожності.

закрита вечірка

24 Nov, 11:26


Провів учора повторно практикум по тому, як зрозуміти свої бажання. Дякую всім за участь і теплі слова🙌

Хто не зміг прийти – для вас є запис за посиланням: https://www.youtube.com/live/dDByxjtTM04

Зараз готую новий практикум, адже по відгукам бачу, що цей формат дуже корисний і гарно заходить.

Раптом у вас є побажання стосовно бажаної теми й запитань, які слід розглянути, пишіть мені в особисті @mrMakarenko, або сюди в коментарі.

закрита вечірка

23 Nov, 11:51


Друзі, керуючись не власною волею, а вашою активністю та графіками відключення світла, вирішив провести сьогодні о 19:00 додатковий практикум для тих, хто не встиг.

Запис точно буде, адже трансляцію проводитиму на своєму ютуб-каналі.

На практикумі ви дізнаєтесь:

1. Чого я хочу?
2. Які риси потрібно для цього розвивати?
3. Як здійснити вибір та відрізнити істинні бажання від навʼязаних?

Поставте нагадування, клацніть на дзвіночок:

https://www.youtube.com/live/dDByxjtTM04

закрита вечірка

22 Nov, 10:02


Провели вчора крутезний практикум по усвідомленню власних бажань. Більше 20-ти людей отримали нові усвідомлення, чим реально пишаюсь.

На жаль, через перебої зі світлом, не вдалося зробити запис. Проте, якщо буде достатньо охочих – з задоволенням повторю для тих, кого не було.

Найближчим часом приготую ще одну цікаву тему. Дякую усім, хто був присутній учора, ви круті👍

закрита вечірка

20 Nov, 18:44


Одна з моїх мрій, чи швидше цілей: водити людей в походи.

Це мають бути ретрит-мандрівки, в першу чергу для душі. Перезавантажитись, насититись енергетикою гір та інших людей, краще пізнати себе, роздивитись звичне під новими кутами.

Давно зрозумів, що ми найкраще навчаємось, як мавпочки – наслідуючи. Ось чому важливо фільтрувати коло спілкування, тягнутись до кращих.

Уявіть: зібрати гарних людей і відправитись у гарні місця. На декілька днів, щоб вечірнє багаття, спів, зустріч сонця, купання в гірських озерах й багато, багато розмов. Обирати цікаві теми, медитувати, створювати атмосферу.

В ідеалі, не обмежуватись Карпатами.

Ця мрія зі мною віддавна. Чим більше про неї думаю, тим чіткіше усвідомлюю, що нікуди від неї не дінуся. Чекаємо на можливість і як тільки – так зразу😌

закрита вечірка

18 Nov, 16:23


Чому у дітей не виникає проблем з розумінням своїх мрій та бажань?

…а от у багатьох дорослих – такі труднощі присутні.

Друзі! Вирішив провести практичне заняття, на якому попрацюємо над питанням: «Чого я бляха насправді хочу?!». У кого труднощі з розумінням себе, своїх мрій, цілей, бажань – велкам, це абсолютно безкоштовно!

Буде мінімум теорії для вступу і далі практичні вправи.

Цей четвер, 21 листопада, 19:00.

Запис – буде! (якщо не забуду)

Заповніть форму на 2 питання і я запрошу вас на зустріч: https://forms.gle/vWzKJWauDTWC6Tpw5

закрита вечірка

17 Nov, 19:32


Токсичні стосунки схожі на американські гірки: спершу знайомий підйом вгору, а далі болючий політ з емоційної гірки вниз.

І так: знову, знову й знову.

Людина обирає залишатися в цих стосунках через страх. Лякаюча невідомість змушує проживати гірку звичність.

Це не любов, це наркотична залежність.

Людина вгамовує тривогу перед самотністю – дозою,
яка руйнує її особистість.

Перший крок до звільнення – визнати, що стосунки себе вичерпали. Альтернатива – пристебнути ремені й продовжити мандри емоційними гірками.

Вибір – діло індивідуальне.

закрита вечірка

16 Nov, 19:55


Написав допис про внутрішній конфлікт.

Він у відкритому доступі на моєму патреоні.

Буду також вдячний за платну підписку та підтримку моєї творчості.

Приємного прочитання: https://www.patreon.com/posts/116137546

закрита вечірка

15 Nov, 13:23


Найкраще, що може статися з людиною в казино - це перший програш.

Гроші потрібно вчитись заробляти.

Заробіток - навик.
Азартні ігри - ймовірність.

І шанси не на вашу користь.

Навіть виграш великих грошей не принесе результату.

Це не удача - швидше ведмежа послуга, що виводить гравця на слизьку стежину.

Азарт - це залежність, яка наповнює життя людини емоційними гірками.

А на довгій дистанції –
Безжально спустошує.

Казино робить легкі гроші на тих, хто вирішив заробити легкі гроші.

закрита вечірка

11 Nov, 07:44


Друзі, цього четверга, о 19:30 проведу лекцію про психологічні захисти.

Поговоримо про альтернативну реальність, яку постійно для себе створюємо. Розберемося, як бороти самообман та покращувати якість життя.

Офлайн: Київ, вул. Кирилівська, 41 (2-й поверх, простір Drugstore). Відео, як туди потрапити, ось тут.

🎦Онлайн трансляція тут.

✍️Реєстрація на подію тут.

Всіх чекаю.

@drugstore_1

закрита вечірка

10 Nov, 15:55


а є тут твіттерські?

фоловте, буду вдячний🙌: https://x.com/psyboni

закрита вечірка

09 Nov, 18:23


Оце відчуття, коли тягнеш додому якісь гарячі вкусняхи, його прям ні з чим не порівняти. Не обід в кафе, навіть не доставка – особисте транспортування чогось дуже бажаного до себе на хату.

Це може бути шаурма, така щоб зі скоринкою, смачна й поживна. Хоча, шаурма трохи втрачає з теплом. Пригадую я так тягав хачапурі по-аджарськи до себе в печеру, коли на берестейській жив.

Особливо, це було кайфово взимку: під ногами хрумкотить сніг, пальці відмерзають, тримаючи мотузку, якою обвʼязана пласка коробка, у якій пітніє великий шмат гарячого тіста з сулугуні та яйцем. В кишені куртки погойдується баночка пепсі.

За делікатесом треба йти прям голодним, щоб потім кайфувати в очікуванні винагороди. («Планування свята – краще самого свята!»). Саме тому, дома поспішати теж нікуди: коли здобич в клітці, треба протерти гарнесенько стіл, вимити ретельно руки й тільки тоді приступати.

Мінуси життя на одному – самотність.

Плюси – ціле хачапурі твоє.

Поглинаєш його, як удав в «Маленькому принці» проковтнув шляпу, після чого лягаєш зірочкою на підлогу й легенько дрімаєш.

На обличчі ледь помітна посмішка.

закрита вечірка

08 Nov, 19:29


По суті, моменти ступору, коли забуксував і не знаєш, що далі – свідчать про вихід на новий рівень у найближчий час. Глухі кути приносять напругу, біль. Вони сигналізують про неповноту наявної картини світу, або ж її хибність. Що працювало раніше – не готове везти тебе далі. На наступному рівні нова швидкість, нові труднощі. Стара карта неефективна в новій місцевості. Потрібно здобувати нову. Через випробування, через блукання, пошук знаків, спирання на внутрішній компас. Так, можна залишитись там де є, але, але хіба це не нудно? Всі хто йде – прийдуть. Опустити руки – затриматись за крок до прориву. Думати, діяти, не боятися нового. Йти.

закрита вечірка

03 Nov, 19:17


В моєї літературної редакторки на пошті підпис: «Візьми й зроби». Настільки сильна фраза, що й годі переоцінити.

Справді, замість того, щоб говорити, відкладати, розтягувати, примірятись – треба брати й робити. Усе інше не має значення. Ти або робиш, або ходиш й усім кругом розказуєш про свій перфекціонізм.

Перед цією фразою безсилі аргументи (відмазки), перед нею тремтять дурні балачки про музу, найкращий час, потенціал тощо. Візьми бляха й зроби. Все тут. Крапка.

От немає ніяких секретів, їх просто не існує. Секрети, ключі, спеціальні техніки, допоміжні інгредієнти – придумані тими, хто не хоче брати й робити, або ж тими, хто на таких підзаробляє.

Шлях, друзі, він лише один.

закрита вечірка

02 Nov, 14:17


Столичні друзі, наступної середи 6.11 о 19:00 відбудеться презентація моєї книги в «Сенсі» на Арсенальній.

Подробиці і реєстрація за посиланням тут. Приходьте, будемо говорити про велике☝️

закрита вечірка

31 Oct, 19:05


Мало хто знає, але “Місто” Валерʼяна Підмогильного - це ще й про дисципліну!

Якщо без жартів, то минулого року я надихався, перечитуючи розклад Степана Радченка, зацініть:

“О 7:00 похід на річку…Вранці скупавшись, з десятої до третьої — читати; по­тім до п’ятої всякий дріб’язок — лекції в установах, міняти в бібліотеці книжки, обідати, лежати; тоді дві годи­ни — мова, англійська й французька через день, і до десятої — українська література; наприкінці погуляти десь на вулиці чи в садку, повечеряти і з одинадцятої спати до сьомої — такий був розпорядок, що він виконував, як зверхній закон, на небесних скрижалях писаний. Хвилинами, коли щось починало повставати в ньому проти такого клятого життя, він кричав на себе й лаявся останніми словами, добре знаючи, що зрадити раз є зрадити назавжди. Зате коли, погулявши ввечері й проробивши вправи за системою лікаря Анохіна, вкладався спати, по­чував надзвичайну стрункість своїх думок і ту довершену ра­дість, що про неї вчив Епікур”.

І ще:

“Тепер уже не дозволяв собі їсти, коли схочеться і що схочеться. У визначені години мусив снідати, обідати, ве­че­ряти, вживаючи їжі поживної, насамперед овочі й каші. Виходячи на вулицю, ретельно загортав шию в кашне, чого не робив і в морози. Дбайливо провітрював мешкання й зменшив порцію тютюну вдень, щоб увечері курити більше, не виходячи, проте, з тих меж, що за ними, на його думку, нікотин починає вже шкодити.”

закрита вечірка

28 Oct, 19:10


Розповіли історію, як чувак відпрацював 8 років в ІТ компанії проджект менеджером, задовбався, звільнився і з кінцями перебрався у Португалію. Купив собі скутер – розвозив перший час піцу, відпочивав від офісної метушні, розвантажував голову. Далі зайнявся столяркою, про яку давно мріяв. Зараз має невеличку майстерню, декілька підлеглих. Двері типу роблять: стругають там, шліфують, запах лаку і оце от усе. Ну чим не рольова модель?

закрита вечірка

25 Oct, 17:24


Для чого люди сперечаються в інтернеті?

Чи бувало хоча б раз таке, щоб вам вдалося когось переконати під час суперечки?

«Але ж він несе повну тупість!».

А чи не тупо намагатися переконати незнайому вам людину в інтернеті, враховуючи, що шанс успіху близький до нуля? Та і не тільки в інтернеті. Суперечка це не дискусія, в ній нема простору для пошуку істини. Це радше поєдинок по знищенню точки зору опонента.

Неприємна істина, але від суперечки не може втриматися той, в кого є сильно просівша сфера життя: стосунки, робота, здоровʼя, самореалізація тощо. Будь-яким способом потрібно відчути свою правоту, вищість, хоча б десь, бодай в коментах під тіктоком.

Уявіть щасливу людину, яка среться з кимось в коментарях. (І я не можу).

Зрештою, якщо свербить вступити в суперечку, памʼятайте: «Не сперечайся з дурнем, бо опустишся на його рівень, де він задавить тебе досвідом».

закрита вечірка

21 Oct, 18:11


Батько Арнольда Шварценеггера змушував малого Арні і його старшого брата, після перегляду кіно, писати про те, що вони зрозуміли, що дізналися нового. Те саме робив тато Сирени та Вінус Вільямс. 

Ось вам простий і дієвий спосіб формувати власну думку, розвивати мислення, краще пізнавати свої смаки: “Що мені подобається, а що ні?”. Особливо корисною буде вправа для людей, які часто сумніваються у власному виборі і їм необхідно запитувати сторонню думку. 

Прочитали книгу, переглянули кіно, сходили на виставу (це ж можна застосовувати до покупок, їжі, подорожей тощо) - зафіксуйте свої враження, ні з ким не радячись: що сподобалось, що не сподобалось, що нового дізналися. Саме так формується власне бачення, суб’єктивний смак, впевненість у поглядах. 

Таким чином, чуттєва сфера стає гарно проаргументованою, у вас меншає сумнівів і збільшується розуміння себе.

закрита вечірка

19 Oct, 17:34


Зрештою, аби зменшити життєві страждання, потрібно прийняти той факт, що вони являються такою ж частиною життя, як усе інше. Без страждань ми б не знали, що таке насолода, без печалі не було б радості, а не знай ми, що таке темрява - звідки узагалі взялося б світло? 

Допоки прийматимуться приречені на невдачу спроби уникнути болю, допоки будуть намагання досягти постійного, перманентного стану щастя - доти страждання відчуватимуться особливо гостро. По суті, такі спроби приносять додаткові невдачі й, як наслідок, розчарування. Хто хоче вивчити іноземну мову, освоїти нову професію, опанувати специфічну навичку, не докладаючи зусиль - окрім неминучих зусиль, отримає ще й корито розбитих ілюзій. 

Прийняти біль - це сказати “Так” життю, у всій його повноті. Це зустрічати проблеми, як уроки, котрі надіслані для того, щоб ми чомусь навчилися. Це з радістю дякувати людям, стосунки з якими закінчилися, за неоціненний досвід. Це не вигадувати альтернативну реальність, радше навпаки - сприймати її об'єктивно, без власних маркувань, упереджень, фільтрів. Так чи інак, а дійсність не знає таких понять, як “добре”, чи “погано” - їх надають їй люди, в кожен окремий момент часу. 

Подивіться на життя у ретроспективі, згадайте ключові моменти, коли картину вашого уявлення про світ було розбито. Спершу це біль, а далі - мудрість, рух уперед. Хіба можемо ми чомусь навчитися, не зіштовхуючись з тим, що допікає, не дає спокою, свербить, коле, без кінця нагадує про себе?

Крізь терни до зірок. 

Якщо зараз вам болить - запитайте у себе: “Для чого мені ця ситуація?”, подякуйте за урок і починайте зростати. 

закрита вечірка

14 Oct, 10:38


Оцей страх життя починається ще зі школи, коли тобі (собі?) розповідають, що далі складніше й сумуватимеш за безтурботністю.

Ой, ну не знаю, друзі. Я в школі потів над навчанням, а після уроків намотував кілометри в басейні. Зараз пишу цей допис, доїдаючи галицький круасан (на майонезі) у львівських круасанах.

Ще багато розповідей чув про те, що з віком зʼявиться живіт і боки, що нічого тут не вдієш. Востаннє таке затирав давній знайомий на пруті, тримаючи в руках пляшку пива.

Живота немає. Для цього потрібна хоча б якась фізична активність та бодай мінімально-адекватне харчування (акуратно витираю серветкою майонез з пальців).

Далі йдуть розповіді про роботу, яку не треба любити, а могти хоча б терпіти, ну і головний гість програми: «Діти це дуже складно».

Виникає враження, що деякі люди не живуть, а повзуть під нескінченним колючим дротом, ніби далі ніякого світла в тунелі немає.

Чому, містере Андерсон, чому? В імʼя чого? Навіщо, навіщо встаєте? Продовжуєте боротьбу..?

Гадаю, усі ці розповіді для того, аби ви здивувалися, яка людина молодець, що долає таку нелегку долю(!).

Як-то кажуть, слухаємо інших, а висновки робимо самостійні☝️

закрита вечірка

11 Oct, 06:48


Читаю статті про награбоване українськими посадовцями і диву даюсь – суцільний несмак.

Оцей чувак з Хмельницького, Саня з пенсійного фонду, в якого на хаті знайшли 6 мільйонів доларів і який ще так кумедно, наче ламантин, лежав на ліжку перед купою кешу. Якийсь диван з позолотою, сумки Луї Віттон, а поруч трухани і шкарпетки сушаться.

Згадайте Пшонку. Спеціально прогуглив фотки: яйця Фаберже, діаманти, золоті шкатулки, картина, де він зображений Цезарем, а поруч вже реальна фотка в погонах. Наче потрапляєш в якийсь химерний совковий музей і от-от має вийти тьотінька з бігудями для екскурсії.

Яник теж відзначився золотом, туалетами, батоном і всяким таким. А ще ці страуси… хоча в страусах все ж щось є, визнаю. Решта, наче футболки Гордона – всі по 200€, а враження, наче мама визбирала на першу шкільну дискотеку.

Нувориші – вчора ніхто, а сьогодні треба придумувати, куди вкладати бабки. Дивно, чому вони досі не їздять по Хмелю на ламборджині.

Мабуть, їм відмовляються ставити на такі тачки газ, щоб було дешевше…

закрита вечірка

09 Oct, 06:39


Стаєш старше і все чіткіше розумієш людей, які залишають усе й перебираються жити в Карпати. 

Хворі з тачками на прямотоках, гучні мотоцикли, тривожні наслідки косметичних операцій, неадекватні сусіди, персонажі, що лізуть без черги на Новій Пошті, просто п’яне бидло й нескінченна людська тупість. “Не можеш перемогти - очоль”. Єбав очолювати - їдь у Карпати.

План Б, чорний хід, рятівний аеродром.

Жити може й не на горі, але, як мінімум, на добротному пагорбі, щоб перед тим, як йти до вас у гості, людина двічі подумала, а перед тим, як виходити з магазину додому - ви тричі перечитували список покупок. Вузька стежка, стрімкий набір висоти, супровід калатаючих дзвіночків на шиях корів. 

Поставити старлінк, гарну сонячну батарею. Завести настільки злу собаку, щоб не було потреби у попереджувальній табличці на хвіртці. Уява ще малює декілька кіз, лінивого кота, десяток курей. На стінах висять сушені гриби, у погребі потіють закрутки. 

Лежиш в гамаку на фоні лісу, десь поруч дзюркотить струмочок. Сонячні промінчики відбиваються від логотипу епл на твоєму ноуті. Дихаєш свіжим повітрям, клацаєш у компуктері, заробляєш гроші на своєму двохгодинному робочому дні. Поруч проходить п’яний сусід, який усе ж живе на самій горі. Він гукає тобі “Добрий день” і вішає мішечок з бринзою на паркан, забираючи залишений тобою лоток яєць вже для нього. Карпатський олх. 

Злий пес дивиться на тебе, очікуючи команди гавкати на сусіда.

Не треба, дорогенький, усе добре, це свої.

закрита вечірка

07 Oct, 17:18


Є книжки, які читаєш і даєшся диву: «Ну от як автору вдалося це збагнути і так (ТАК!) описати?!».

Персонажі в книжках Донни Тартт; відносини Гумберта і Лоліти в домі її матері, описані Набоковим; лист Петронія Нерону в «Камо Грядеши» Сенкевича; метафори й порівняння Прохаська.

Мова безсила в передачі трансцендентного, але їм якось вдається: крізь рядки проривається несказане, невловиме. Персонажі оживають, а пейзажі наливаються фарбами.

Влучна метафора, неочікуване спостереження, правильна подача, темп. Читач сидить з книгою в руках і споглядає красу, витвір мистецтва.

Від однієї думки, що у світі було і є так багато талановитих людей – стає добре на душі.

закрита вечірка

05 Oct, 19:00


Спершу в твоєму дворі ріжуть свиню, а потім тобі потрібна психотерапія.

Спершу похвальні грамоти в школі, а далі психотерапія.

Спершу батьки не розлучаються заради вас з сестрою, а далі тебе не розлучити з психологом.

Спершу вирвані листки з неправильним домашнім, а далі домашнє завдання від психотерапевта.

Спершу «Я - остання буква в алфавіті», а потім ти остання ланка офісного ланцюжка.

Спершу «Не будь розумником!», а потім ти й справді не розумник.

Спершу «Роби, як тобі кажуть батьки», а потім ти невротик, який не знає, чого хоче.

Спершу тобі виривають молочні зуби в місцевій поліклініці, а далі тебе вже нічого в житті не лякає.

закрита вечірка

03 Oct, 18:43


Провів лекцію про когнітивні викривлення.

Дякую усім, хто прийшов і хто дивився онлайн. Було дуже атмосферно та пізнавально. Отримав цілу купу задоволення🙌

На цьому каналі є інформація, яка допоможе копнути тему викривлень глибше тут, тут і тут.

Вже домовляємося про наступну лекцію. Маю бажання розкрити тему психологічних захистів.

Ще раз усім дякую й бажаю гарного вечора!

П.С. Всі зрозуміли, чому довбаний мʼячик коштує 5 грн?

закрита вечірка

02 Oct, 09:30


Зрештою, мій рецепт щасливого ранку дуже простий: прокидаєтеся раніше інших, читаєте добру молитву, або ж самостійно складену на день установку, в якій нагадуєте собі про найважливіше, вмиваєтесь, вітаєтеся з сонцем, робите 15-ти хвилинну йогу. Після цього варто десять хвилин посидіти в медитації. Завершується ранкова рутина одним латиноамериканським танцем. Не забудьте одягнути навушники, щоб не збудити близьких запальною музикою. Промовляєте тихенько, що все буде добре.

День розпочато.

Ви прекрасні.

закрита вечірка

01 Oct, 07:36


Кияни, киянки, гості міста!

У четвер, 3-го жовтня, проведу офлайн лекцію на тему самообману. Розглянемо когнітивні викривлення та їхній вплив на прийняття рішень.

Презентація з фактами, цікавими дослідженнями, купою незвичайних практичних порад вже готова. Буде цікаво, тому не пропустіть. Я старався.

Локація: простір drugstore, кирилівська, 41. Відео, як потрапити до приміщення тут.

Заносьте в календарик, початок 19:30.

Буде запис та онлайн трансляція, але чекаю вживу🙃

закрита вечірка

30 Sep, 06:50


Топ фраз, які мріє почути кожна жінка:

- не знаю
- не впевнений
- подивимось
- я не готовий до чогось серйозного
- мені потрібен час
- от моя колишня…
- що про це подумає моя мама?
- таксі дорого, ти ще встигаєш на останню маршрутку
- моє хобі це компʼютерні ігри
- на ставках можна піднятись, головне дотримуватись системи
- одне пиво ввечері це не алкоголізм
- просто не хочу виставляти на загал наші відносини, не те що приховую
- ти дуже самостійна і впораєшся з цим сама, триматиму кулаки за тебе
- штамп у паспорті нічого не змінює
- не тисни на мене
- не треба ускладнювати, краще насолоджуватись моментом
- я купив курс по крипті

закрита вечірка

28 Sep, 13:57


Література в Україні стає все більш популярною.

Про це свідчить низка соціологічних опитувань, які чітко вказують: щороку відсоток читачів зростає. Власне, збільшення книгарень теж сигналізує про зростання попиту (+122 книгарні з 2019 р).

За останній місяць продали з дружиною 12 прочитаних книг, щоб розвантажити шафу. Зʼясувалося, що збути книгу на олх дуже просто! До того ж, читачі-покупці приємні та пунктуальні люди.

Сьогодні на мою першу книжкову презентацію прийшло майже два десятки людей. Охочі до чтива, спілкування, знань! Розумні й красиві.

Книжки дають змогу подорожувати світами.

Відкривають нові горизонти.

Дозволяють краще пізнати себе.

Сприйміть цей допис, як знак взятися за добру книгу.

закрита вечірка

26 Sep, 09:42


Кияни, киянки!

На суботу нічого не плануйте!

Чекаю всіх на ВДНГ о 12:00 у шостому павільйоні (така велика будівля праворуч від входу), друга зала.

Буду проводити презентацію своєї книги. Поговоримо про шлях до мрії і прийняття доленосних рішень. Звісно ж, познайомимось і повайбуємо.

До речі, в ці дні там проходить фестиваль «Книжкова країна», тож буде багато цікавого. Я вже хвилююся, тому приходьте підтримати!

До зустрічі🙌

закрита вечірка

25 Sep, 17:17


Друзі, на патреоні з'явилися нові чудові дописи:

1. Чому ми обираємо не тих? Причини, через які потрапляємо у небажані стосунки, а головне - як же потрапити в такі, де нам буде дуже добре.

2. Сім рівнів розвитку людини. Езотеричний та духовний погляди на те, як зняти себе з ручника і "почати викупати".

3. Страх змін. Філософський підхід до прийняття рішень, які кардинально змінюють наше життя.

4. Служба, яка б'є тупих людей. Мій улюблений допис про те, що має бути окремий державний орган, який лупцює недоумків. Ніяких протоколів про адмін правопорушення - старе добре насилля🙌

5. Як розірвати сценарій? Про те, як змінити хибні шаблони поведінки. У відкритому доступі.

6. Повний гайд по тіндеру. Один з найпрактичніших дописів, в якому даю чітке керівництво пошуку адекватних людей в подібних додатках. Якщо ви розчаровувались і неодноразово видалялись з тіндера - гайд буде дуже (дуже!) корисним.

Приєднуйтеся!

закрита вечірка

22 Sep, 07:13


Нещодавно спілкувався з людиною, в якої діти: 11 і 12 років. На телефоні батьківський контроль, при необхідності дитина може скинути геолокацію, завжди є можливість подзвонити.

Інша справа наше дитинство.

Йдеш на нічну риболовлю на Прут з пацанами. Не те що б без мобільного – без намету. В руці вудка, в іншій старе покривало, на якому будеш спати. Хтось несе бутери, велику пачку соняшникового насіння, пляшку води.

Вночі біля річки холодно, тому аби покривало не мокло від сирості, ми наламували під нього гілочок з верби. Купалися до останнього, потім говорили до ще більш крайнього і, за відсутності кльову, пробували заснути.

Під час сну, наче шашлики, крутилися стороною, яка змерзла, до вогню. Коля, наш товариш, пропалив собі таким чином футболку. Інколи, й без того поганий сон, обривали дзвіночки на вудках. Інколи ми щось таки ловили.

Пишу це і розумію, що справжніми самураями в цій історії були наші батьки.

От би теж мати таку довіру до буття й віру у власних чад.

закрита вечірка

21 Sep, 18:19


Вчора дочитав Орвелла «1984». Досі знаходжуся під сильним враженням.

Не знаю, як ця книга оминала мене, та схоже всьому свій час. Читати таке під час війни - суцільне задоволення.

У книзі є міністерство правди, яке займається брехнею, міністерство любові, де катують людей, а ще міністерство миру, яке веде війну.

Прикол, що минуло більше 70 років з моменту написання роману і Росія пішла далі, не зупинившись на міністерстві оборони, що веде загарбницьку війну. Тільки вони дійшли до рівня, де зруйноване вщент місто називають «звільненим».

Однозначно рекомендую до прочитання👌

закрита вечірка

17 Sep, 16:55


У вільних стосунках один завжди в неволі.

Люди, що у вільних стосунках, розповідають про оупен майнд, відкритість, свідомість, аргументують зі сторони інстинктів, тотального прийняття, справжньої довіри(!). Точніше, хтось один аргументує трохи більше та завзятіше, поки інший(а) мовчки дивиться собі під ноги, слабо підтакуючи.

Усе зводиться до того, що є біологічні потреби і недобре їх стримувати. Пригадую, навіть в "Докторі Хаусі" ця тема підіймалася, звісно ж, там лише в одного з партнерів була така нестримна біологічна потреба (мати різних сексуальних партнерів).

Інша людина підписується на вільні стосунки з наступної причини: "Краще так, чим ніяк". Страх втратити те, що є. Лякаюча схожіть з френдзоною, коли "Краще вже дружити, чим ризикнути отримати більше і втратити, що є". Краще синиця в руках...

(не краще)

Найцікавіше, що людина, якій запропонували такі стосунки і вона погодилася на них через страх, виправдовує свого партнера і закривається від реальності. Вона каже щось на штиб: "Та це він давно пропонував, в нього нікого немає, він мав на увазі інше, я ж слідкую за його підписками...". Сумно.

Друзі, коли людина каже, що не готова до серйозних стосунків, вона сором'язливо замовчує найважливіше: "Я зараз не готовий до серйозних стосунків... з тобою".

закрита вечірка

15 Sep, 16:52


Мені подобаються кінофільми, де ставка робиться не на сюжет, а на вайб.

Хорошим прикладом є стрічка «Після сонця». В ній тато і дочка відпочивають в Турції, купаються, обирають килими, пʼють чай і багато говорять. Ніби нічого особливого, але відірватися неможливо.

Вчора переглянув фільм «Ідеальні дні». Ще один екземпляр унікальної атмосферності.

Головний герой, Хіраяма, працює прибиральником громадських туалетів в Токіо, живе в маленькій квартирі, самотній. При цьому – щасливий.

Хіраяма старанно виконує свою роботу, любить слухати гарну музику, читати книжки. Він посміхається незнайомцям, фотографує дерева, катається на велосипеді.

Людяність, відчуття моменту, радість у дрібницях. Максимальний дзен. Максимально рекомендую.

Komorebi – слово, присутнє лише в японській, яке можна перекласти, як: «Сонячне світло, що просочується крізь дерева».