Зона відповідальності | #УкрТґ

Де Зона відповідальності?

Куди вони зникли? І чи взагалі повернуться?

Чи залишатимемо автономію для Криму?

Уявлення про кримськотатарську проблематику хитається між двома обивательськими крайнощами. Ми або звинувачуємо кримських татар у лояльності до росії, або ностальгуємо за чебуреками. Чому останній підхід є провальною спробою медіа влитися в кримськотатарський контекст і як він мавпує російську стратегію знищення ідентичності?

Читайте у свіжому «(не)споживачі» — «Вбивча поверхневість: кримський інжир супроти українського інформаційного фастфуду»

#неспоживач, 3 хвилини, Уляна Костенко, «Зона відповідальності»

Північний потік підірвала ПВК «Рошен»

У цій «Кривді» розглядаємо чергову теорію змови, яка показує новий для України стан — замість жертви змови ми стаємо її авторами. Як Вашингтон прагне перевести стрілку й позбавити себе відповідальності за підрив?

Читайте в колонці «Україна кривдить Північний потік і взагалі весь світ»

#кривда, 3 хвилини, Анонім із залаштунків, «Зона відповідальності»

Чи слід обламати залізну руку Президента поки не пізно?

Такі запитання ми засуджуємо, вони натякають на протизаконні дії. Проте думка про те, що в лідера країни можуть бути плани на більш закручені гайки, нас абсолютно не влаштовує. Чи дихатиметься нам вільно після Перемоги й що для цього зробити?

Читайте в інтерв’ю з головою Українських студентів за Свободу Анною Тимошенко

#великий_голос, 7 хвилин, Анна Тимошенко, «Зона відповідальності»

Безкрила муха, що бігає по столу та намагається все засрати

Так описав могилянців Арестович. Однак нещодавня вистава «Гамлет, або феномен могилянського лібералізму» від «Драмквадрату» та «Кута» довела, що могилянська спільнота не боїться з гумором деконструювати себе, а також не підходить під визначення «культурних марксистів». Як у Могилянці навіть представники націоналістичних студентських організацій є лібералами? Чому важливо сміятися над самим собою?

Читайте в новому «симулякрі» «Бути чи не бути… могилянським лібералом: огляд на виставу «Гамлет, або феномен могилянського лібералізму»

#симулякр, 5 хвилин, Уляна Костенко, «Зона відповідальності»

Покинув країну під час війни — значить, зрадник?

Питання української еміграції та репатріації в умовах війни набули особливої гостроти, адже наразі за кордоном перебуває близько 5.5 мільйонів українців. Практично щодня ми можемо стати свідками дискусій, де одна сторона звинувачує «ТрО Мюнхена» в тому, що ті просто кинули країну в тяжкі часи, а інша скаржиться на нерозуміння своїх обставин і неприйняття співвітчизниками. То хто кому що винен і де тут зрештою правда?

Розбираймось у свіжому вимірювачі — «Україна глобальна: у пошуках підходів до українських біженців за кордоном»

#великий_голос, 8 хвилин, Максим Марциновський, «Зона відповідальності».

З такою «вищою» майбутнього у нас точно немає

З проблемою у вищій освіті згодні усі, проте різняться пропозиції щодо того, як її вирішувати. Саме тому, ми запросили директора з регіонального розвитку «Українських Студентів за Свободу» Аділя Абдураманова, який пояснить, чому перед реформами, потрібно відповісти на питання «навіщо?».

Читайте колонку Аділя Абдураманова для «великого голосу»: «Про освіту, академічну доброчесність і чому вона не існує без академічної свободи»

#великий_голос, 4 хвилини, «Зона відповідальності».

​​Нам кінець!

Такий висновок наші співгромадяни робили та роблять, коли бачать повідомлення посольств із закликами покинути нашу країну чи сусідню росію. На жаль, наступу на Мінськ не відбулося, проте віра посольствам залишилася. Зрозуміти дану практику без порушення закону «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» № 1770-ІХ, за словами автора, можливо. Проте як?

Читайте простою мовою у колонці «Заклики покинути територію рф та рб як знаки апокаліпсису»

#кривда, 3 хвилини, Анонім із залаштунків, «Зона відповідальності».

​​«Я, президент України, знищив російську присутність в парламенті України, знищив російські канали в Україні, знищив олігархів»

Ця фраза з сьогоднішньої прес-конференції, що пролунала у відповіді президента Володимира Зеленського на каверзне запитання журналістки «5-го каналу» щодо відповідальності за заспокоєння, замість підготовки громадян, у переддень вторгнення, лякає. Таке позиціонування воєнного лідера, здавалося б, абсолютно правильним, але чи не є це «дзвіночком» про «сильну руку», яка самостійно вирішуватиме українське майбутнє?

Читайте в екстреному «сенсі» від співголовного редактора — «Я — (і) український народ»

#сенс, 4 хвилини, Павло Гуль, «Зона відповідальності».

Маємо до вас прохання

Панове, якщо вам подобається наш проєкт і ви поділяєте місію «Зони Відповідальності» так, як і наша команда, дуже просимо вас поширити наші останні статті: на своїх каналах, у групах, серед друзів.

Ми спостерігаємо, що кількість прочитань наших статей упала порівняно з показниками за період до наших маленьких канікул. Просимо вас, наших читачів, допомогти нам та підтримати наше видання. Ми хочемо, аби про статті «Зони Відповідальності» дізналось якомога більше людей.

Продовжуємо розвивати ідеї Свободи та Відповідальності в українському суспільстві та творити нові сенси для вас!

Дякуємо!

З повагою,
редакція «ЗВ».

​​Я за геїв, ти — ні? Отже, проросійський

Для того, щоби перемогти опонента в дискусії, достатньо назвати його проросійським. Українські ліві та праві добре втямили цю стратегію та послуговуються нею по відношенню одне до одного. Однак навіть нашої нової короткої замітки вистачить для того, аби довести її поверхневість.

Читайте сьогоднішню замітку — «Усі ліві та праві — проросійські»

#сенс, 3 хвилини, Олекса Андрощук, «Зона відповідальності».

​​У чому різниця між Аліною Паш та опзж і як їх правильно скасовувати?

Продовжуємо дискусію з «Зейгарнік ефект». На цей раз пропонуємо альтернативний та відповідальний погляд на культуру скасування. Новомодне західне cancel culture останнім часом стає популярним інфоприводом для різних медіа. Українці використовують його як інструмент для покарання за негідні вчинки та висловлювання, однак часом ризикують нівелювати цим відповідальність. Як використовувати кенселинг так, щоби інститут репутації запрацював, а суспільство тільки виграло?

Читайте у сьогоднішньому сенсовому (не)споживачі — «Як не вбити ідею відповідальності кенселингом?»

#неспоживач, 5 хвилин, Уляна Костенко, «Зона відповідальності».

російська федерація — це криптоколонія Британії?

Подібними істериками про договорняки та продаж країни Заходу супроводжувався відхід
зс рф з-під Києва, Куп'янська, Ізюму та Херсону. У дебютній роботі анонімного автора ви дізнаєтеся усі секрети цієї теорії: як американські програмісти викрали «русскую душу» та в чому полягає кайф від думки, що тебе колонізували.

Зʼясовуємо у новій кривді — «Чому російський патріот вірить, що його криптоколонізували?»

#Кривда, 4 хвилини, Анонім із залаштунків, «Зона відповідальності».

​​Україна – не частина європейської цивілізації, а 51 штат.

Саме ця провокативна думка пронизує нашу нову відеорозмову. Ми впевнені, що насправді в українців набагато більше спільного з жителем Техасу, ніж Мюнхену. Як це повʼязано з повагою державних інститутів та, часом, безвідповідальним ідеалом «вишневого садку»?

Дивіться на YouTube або слухайте у вигляді подкасту на будь-якій зручній вам платформі

​​Держава зовсім не сприяє розвитку українського кіно!

Штучні перепони Держкіно у призначенні Олени Гончарук директоркою Довженко-Центру можуть свідчити на користь цієї думки, без якої не обходиться жодна дискусія про українське кіно. Однак з цією тезою багато чого не так, адже якби ми постійно ставали в позу «дайте», то навряд чи б змогли вийти зі стану забуття у 2014 році. Як повʼязаний розвиток українського кіномистецтва та проактивна позиція?

Читайте у свіжому софістичному симулякрі — «Дайте? Візьміть»: як робити українське кіно всупереч»

#Симулякр, 4 хвилини, Уляна Костенко, «Зона відповідальності».

📍Навігація рубриками видання

Сенси можуть легко загубитися в потоці інформаційного споживацтва та одноденних дописів, тому пропонуємо вам зручну навігацію по новим рубрикам видання:

▪️ #стоїк
«Український стоїк» — записки людей, які дивляться на світ стійким, витриманим, поглядом. Присвячена новим межамам наших свідомостей і світоглядів

▪️ #неспоживач
«Сенсовий (не)споживач» — короткі есеї з нещадною, але конструктивною критикою споживацьких медіа, або з сенсовим доповненням якісної публіцистики

▪️ #симулякр
«Софістичний симулякр» — колонка, в якій рецензуємо культурні й мистецькі продукти, зазираючи за лаштунки оболонки в їхній зміст без зайвого писаризму

▪️ #вимірювач
«Вимірювач зон відповідальності» — класична рубрика есеїв-ваговиків, присвячена ставленню, вирішенню моральних дилем, суспільно-політичних проблем та метафізичних катастроф.

▪️ #великий_голос
«Один великий голос» — колонки запрошених авторів, лідерів суспільних думок, на яких ми заслуговуємо, з їхніми принциповими поглядами на важливі проблеми й реальними пропозиціями щодо того, як будувати суспільство Свободи та Відповідальності

▪️ #кривда
«Кривда» — авторська колонка про конспірологію та все, що з нею пов'язане. Її мета — психологічне осмислення віри в теорії змов, опис найяскравіших з них без зайвого моралізаторства, простою мовою, далекою від крамольників.

▪️ #сенс
«Сенс» — короткі замітки поза контекстом звичної есеїстики, в яких викладені гострі та ємнісні думки.

А для того, щоби не пропускати нагоду отримати додаткову порцію інсайтів, закликаємо вас також увімкнути сповіщення на наш телеграм-канал. Ми не публікуємо нічого зайвого та не засмічуємо ваші свідомості.

Хто понесе відповідальність за коментарі, що підіграють пропаганді?

Розмірковуємо про коментаторів, агентів психологічних операцій з росії, «порохоботів» та «зелеботів» через призму злочину відповідальності. Чому люди чинять такі злочини й чому йдуть з «фабрик»?

Читайте у сьогоднішньому вимірювачі — «Злочин на вулиці відповідальності: милість до російського ІПСОшника»

#Вимірювач, 7 хвилин, Мар'яна Крамар, «Зона відповідальності».