18 жовтня 2024 року у Тульчині попрощалися із загиблим військовослужбовцем Кушніром Станіславом Івановичем
Щодня із гирла війни надходять болючі звістки, які сповіщають про найстрашніше - загибель українських синів і доньок.
Знову вся Тульчинська громада оплакує нашого земляка, мужнього воїна, з гарячим і патріотичним серцем - Кушніра Станіслава Івановича.
Кушнір Станіслав Іванович народився 27 серпня
1968 року в селі Носківці Жмеринського району. Там же закінчив загальноосвітню школу, далі була служба в армії. Справою його трудового життя, його покликанням була професія будівельника.
Працював у різних будівельних організаціях у м.Тульчині, Вінниці, за кордоном: Болгарія, Угорощина.
Останнє місце роботи - оператор газової котельні Тульчинської загальноосвітньої школи Nº2.
Станіслав Іванович був гарним сімʼянином, щирою та порядною людиною з відкритим серцем та душею, працьовитим, відповідальним хорошим та надійним другом та побратимом.
З початком повномасштабного вторгнення без вагань став на захист України.
20 лютого 2024 року в районі населеного пункту Ласточкіно Покровського району Донецької області, головний сержант, Кушнір Станіслав Іванович прийняв свій останній бій. Світла памʼять про нього ніколи не згасне у серцях вдячних тульчинців.
Довгі місяці, дні і ночі очікувань, сподівань для сімʼї, близьких, друзів... Надія, якою жила родина, не здійснилась. Жахлива звістка про загибель Кушніра Станіслава Івановича підтвердилась.
Мужній захисник сьогодні повернувся до рідного дому «на щиті». Сумно, боляче на серці. Ідуть у засвіти найкращі. Ще одного воїна, що віддав своє життя за рідну землю, за кожного із нас відібрала ненависна російсько - українська війна, організована кровожерливими нелюдами московії.
На церемонії прощання слова співчуття висловили командир роти охорони старший лейтенант Тарас Квасюк, міський голова Валерій Весняний, директор Тульчинського ліцей #2 Марат Плотицький, дружина Тетяна Іванівна.
Чин похорону відбувся у Свято-Вознесенському храмі ПЦУ м.Тульчин.
Поховали воїна на Алеї Слави на кладовищі в місті Тульчин, з усіма належними військовими почестями, під залпи почесної варти та державний гімн України.
Висловлюємо щирі співчуття від втрати найріднішої людини дружині - Тетяні Іванівні, дочці - Анастасії, онуку - Назарчику, зятю Павлу, який теж сьогодні захищає нашу незалежність, сестрі Тетяні Іванівні, племінникам. Всім близьким, друзям, землякам, побратимам та всім, хто знав Станіслава Івановича.
Світлий спомин про мужнього бійця ЗСУ - Станіслава Кушніра, назавжди залишиться у памʼяті наступних поколінь.
Вічна слава Герою, який тепер з Небес буде охороняти наш мир і спокій!
Вічна слава Кушніру Станіславу Івановичу!
Вічна памʼять та Слава Героям України!