Маранафа
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
@pochaivlistok
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК (Ukrainian)
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК - це канал для всіх любителів розкопок та археології. У нашому каналі ви знайдете унікальні відкриття та новини зі світу знахідок. Ми ділимося цікавими фактами, знахідками та історіями, які допомагають розкрити таємниці минулого. З нами ви будете знати про всі археологічні розкопки, нові відкриття та дослідження. Приєднуйтесь до нашого каналу "ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК" і долучайтесь до захопливого світу археології!
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
25 Dec, 11:03
Собора Перваго показался еси поборник и чудотворец, Богоносе Спиридоне отче наш. Темже мертву ты во гробе возгласив и змию в злато претворил еси, и внегда пети тебе святыя молитвы, ангелы, сослужащия тебе, имел еси, священнейший. Слава Давшему тебе крепость, слава Венчавшему тя, слава Действующему тобою всем исцеления
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
24 Dec, 13:27
Святитель Спірідон Триміфунтський називається Чудотворцем, оскільки за молитвою до святого звершуються численні чудеса і зцілення, святий надає допомогу всім, хто з вірою та молитвою до нього звертається.
Святий допомагає знайти роботу, встановити хороші партнерські взаємини тим, хто веде торгівлю або інший особистий бізнес.
Святого Спиридона просять про звільнення від боргів, про вдале вирішення справ у суді, про добробут та достаток у сім'ї.
Святителю моляться за заміжжя і про любов.
Часто звертаються з проханнями про допомогу у продажу чи купівлі будинку, в оренді квартири та вирішенні будь-яких інших питань, що стосуються нерухомості.
Також просять святого про зцілення хвороб.
Святий допомагає знайти роботу, встановити хороші партнерські взаємини тим, хто веде торгівлю або інший особистий бізнес.
Святого Спиридона просять про звільнення від боргів, про вдале вирішення справ у суді, про добробут та достаток у сім'ї.
Святителю моляться за заміжжя і про любов.
Часто звертаються з проханнями про допомогу у продажу чи купівлі будинку, в оренді квартири та вирішенні будь-яких інших питань, що стосуються нерухомості.
Також просять святого про зцілення хвороб.
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
24 Dec, 13:27
25 грудня – День пам'яті Святителя Спірідона, єпископа Триміфунтського, чудотворця.
Святитель Спірідон Триміфунтський чудотворець, народився наприкінці ІІІ століття на острові Кіпр.
З дитинства святий Спірідон пас овець, чистим і богоугодним життям подражав старозавітним праведникам: Давиду - в кротості, Якову - в сердечній доброті, Аврааму - в любові до мандрівників.
У зрілому віці святий Спірідон став отцем сімейства. Надзвичайна доброзичливість і душевна чуйність привернули до нього багатьох: безхатченки знаходили в його будинку притулок, мандрівники — їжу та відпочинок. За невпинну пам'ять про Бога і добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливості, зцілення невиліковних хворих та вигнання бісів.
Після смерті дружини, за царювання Костянтина Великого та його сина Констанція, святий Спірідон був обраний єпископом міста Триміфунта. У сані єпископа святитель не змінив свого способу життя, поєднавши пастирське служіння зі справами милосердя.
Він вів дуже просте життя, сам працював на своїх полях, допомагав бідним та нещасним, зцілював хворих, воскресав мертвих. У 325 році святитель Спіридон брав участь у Нікейському Соборі, де була засуджена єресь Арія, який відкидав Божественне походження Ісуса Христа та, Пресвяту Трійцю. Але святитель дивовижним чином виявив проти аріан наочний доказ Єдності у Святій Трійці. Він узяв у руки цеглу і стиснув її: миттєво вийшли з неї вгору вогонь, вода вниз, а глина залишилася в руках чудотворця.
Прості слова благодатного старця для багатьох виявилися переконливішими за вишукані промови вчених чоловіків. Один із філософів, який дотримувався аріанської єресі, після розмови зі святим Спірідоном сказав: «Коли замість доказу від розуму з вуст цього старця почала виходити якась особлива сила, докази стали безсилі проти неї… вустами його говорив Сам Бог».
Святитель Спірідон мав велику заслугу перед Богом. За його молитвою народ позбавлявся посухи, зцілювалися хворі, виганялися демони, звергалися ідоли, воскресали мертві.
Одного разу до нього прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, просячи заступництва святого. Помолившись, він повернув немовля до життя. Мати, вражена радістю, впала бездиханою. Знову святитель підняв руки до неба, закликаючи Бога. Потім сказав померлій: «Воскресни і встань на ноги!» Вона встала, ніби прокинувшись від сну, і взяла свого живого сина на руки.
Відомий із життя святого і такий випадок. Якось він зайшов у порожню церкву, наказав запалити лампади та свічки та розпочав Богослужіння. Люди, що знаходилися неподалік, були здивовані ангелоподібним співом, що долинав з храму. Вражені чудовими звуками, вони попрямували до церкви. Але коли вони увійшли до неї, то не побачили нікого, окрім єпископа з небагатьма церковнослужителями. Іншого разу під час богослужіння по молитві святого лампади, що згасали, самі собою стали наповнюватися оливою.
Святитель мав особливу любов до жебраків. Ще не будучи єпископом, він усі свої доходи витрачав на потреби ближніх та мандрівників. У сані єпископа Спірідон не змінив свого способу життя, поєднавши пастирське служіння зі справами милосердя.
Одного разу до нього прийшов бідний землероб, просячи в борг грошей. Святитель, обіцявши задовольнити його прохання, відпустив хлібороба, а вранці сам приніс йому цілу купу золота. Після того як селянин з вдячністю повернув свій долг, святитель Спіридон, подавшись до свого саду, сказав: «Підемо, брате, і разом віддамо Тому, Хто так щедро дав нам у борг». Святитель став на молитву і просив Бога, щоб золото, раніше перетворене з тварини, набуло знову свого первісного вигляду. Шматок золота раптом заворушився і перетворився на змію, яка почала звиватися і повзати.
По молитві святителя Господь звів на місто зливу, яка розмила житниці багатого і немилосердного торговця, який продавав хліб під час посухи за дуже високими цінами. Це врятувало багатьох бідняків від голоду та злиднів.
Святитель Спірідон Триміфунтський чудотворець, народився наприкінці ІІІ століття на острові Кіпр.
З дитинства святий Спірідон пас овець, чистим і богоугодним життям подражав старозавітним праведникам: Давиду - в кротості, Якову - в сердечній доброті, Аврааму - в любові до мандрівників.
У зрілому віці святий Спірідон став отцем сімейства. Надзвичайна доброзичливість і душевна чуйність привернули до нього багатьох: безхатченки знаходили в його будинку притулок, мандрівники — їжу та відпочинок. За невпинну пам'ять про Бога і добрі справи Господь наділив майбутнього святителя благодатними дарами: прозорливості, зцілення невиліковних хворих та вигнання бісів.
Після смерті дружини, за царювання Костянтина Великого та його сина Констанція, святий Спірідон був обраний єпископом міста Триміфунта. У сані єпископа святитель не змінив свого способу життя, поєднавши пастирське служіння зі справами милосердя.
Він вів дуже просте життя, сам працював на своїх полях, допомагав бідним та нещасним, зцілював хворих, воскресав мертвих. У 325 році святитель Спіридон брав участь у Нікейському Соборі, де була засуджена єресь Арія, який відкидав Божественне походження Ісуса Христа та, Пресвяту Трійцю. Але святитель дивовижним чином виявив проти аріан наочний доказ Єдності у Святій Трійці. Він узяв у руки цеглу і стиснув її: миттєво вийшли з неї вгору вогонь, вода вниз, а глина залишилася в руках чудотворця.
Прості слова благодатного старця для багатьох виявилися переконливішими за вишукані промови вчених чоловіків. Один із філософів, який дотримувався аріанської єресі, після розмови зі святим Спірідоном сказав: «Коли замість доказу від розуму з вуст цього старця почала виходити якась особлива сила, докази стали безсилі проти неї… вустами його говорив Сам Бог».
Святитель Спірідон мав велику заслугу перед Богом. За його молитвою народ позбавлявся посухи, зцілювалися хворі, виганялися демони, звергалися ідоли, воскресали мертві.
Одного разу до нього прийшла жінка з мертвою дитиною на руках, просячи заступництва святого. Помолившись, він повернув немовля до життя. Мати, вражена радістю, впала бездиханою. Знову святитель підняв руки до неба, закликаючи Бога. Потім сказав померлій: «Воскресни і встань на ноги!» Вона встала, ніби прокинувшись від сну, і взяла свого живого сина на руки.
Відомий із життя святого і такий випадок. Якось він зайшов у порожню церкву, наказав запалити лампади та свічки та розпочав Богослужіння. Люди, що знаходилися неподалік, були здивовані ангелоподібним співом, що долинав з храму. Вражені чудовими звуками, вони попрямували до церкви. Але коли вони увійшли до неї, то не побачили нікого, окрім єпископа з небагатьма церковнослужителями. Іншого разу під час богослужіння по молитві святого лампади, що згасали, самі собою стали наповнюватися оливою.
Святитель мав особливу любов до жебраків. Ще не будучи єпископом, він усі свої доходи витрачав на потреби ближніх та мандрівників. У сані єпископа Спірідон не змінив свого способу життя, поєднавши пастирське служіння зі справами милосердя.
Одного разу до нього прийшов бідний землероб, просячи в борг грошей. Святитель, обіцявши задовольнити його прохання, відпустив хлібороба, а вранці сам приніс йому цілу купу золота. Після того як селянин з вдячністю повернув свій долг, святитель Спіридон, подавшись до свого саду, сказав: «Підемо, брате, і разом віддамо Тому, Хто так щедро дав нам у борг». Святитель став на молитву і просив Бога, щоб золото, раніше перетворене з тварини, набуло знову свого первісного вигляду. Шматок золота раптом заворушився і перетворився на змію, яка почала звиватися і повзати.
По молитві святителя Господь звів на місто зливу, яка розмила житниці багатого і немилосердного торговця, який продавав хліб під час посухи за дуже високими цінами. Це врятувало багатьох бідняків від голоду та злиднів.
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
18 Dec, 17:38
При цьому, залишаючись ревним воїном Христової Церкви, він руйнував язичницькі храми, перетворюючи на порох ідолів.
Приблизно 345-351 р. святитель Миколай, доживши до глибокої старості, мирно відійшов до Господа. До цього дня його чесні мощі зберігаються нетлінними, і випромінюють цілюще миро, яке зцілює від хвороб. У 1087 році вони були викрадені з Миру і доставлені в італійське місто Барі, де і сьогодні відбувається диво – їхнє мироточіння.
Святому Миколаю Угоднику моляться в хвилини всіх складних життєвих обставин і цей великий святий, мов блискавка, летить туди, де його закликають на допомогу.
Найчастіше звертаються до Миколи Угодника з такими проханнями:
Лікування, позбавлення хвороб.
Збереження сімейного миру та благополуччя.
Заступництво дітей.
Звільнення від бідності, злиднів.
Допомога у тяжкій життєвій ситуації.
Благополучне повернення з подорожі.
Вигнання нечистої сили, злих духів. Захист людини від усілякого чаклунства, магічних, екстрасенсорних впливів.
Збереження цнотливості дочок, їхнє вдале заміжжя.
Допомога вдовам, сиротам.
Допомога безпорадним, беззахисним.
Захист на воді.
Порятунок від смутку.
Порятунок із полону.
При бідах і поневіряннях, молячись за захист себе та вашої сім'ї, звертайтеся до святого Миколая за допомогою. Вірте та знайте, що допомога обов'язково прийде.
Приблизно 345-351 р. святитель Миколай, доживши до глибокої старості, мирно відійшов до Господа. До цього дня його чесні мощі зберігаються нетлінними, і випромінюють цілюще миро, яке зцілює від хвороб. У 1087 році вони були викрадені з Миру і доставлені в італійське місто Барі, де і сьогодні відбувається диво – їхнє мироточіння.
Святому Миколаю Угоднику моляться в хвилини всіх складних життєвих обставин і цей великий святий, мов блискавка, летить туди, де його закликають на допомогу.
Найчастіше звертаються до Миколи Угодника з такими проханнями:
Лікування, позбавлення хвороб.
Збереження сімейного миру та благополуччя.
Заступництво дітей.
Звільнення від бідності, злиднів.
Допомога у тяжкій життєвій ситуації.
Благополучне повернення з подорожі.
Вигнання нечистої сили, злих духів. Захист людини від усілякого чаклунства, магічних, екстрасенсорних впливів.
Збереження цнотливості дочок, їхнє вдале заміжжя.
Допомога вдовам, сиротам.
Допомога безпорадним, беззахисним.
Захист на воді.
Порятунок від смутку.
Порятунок із полону.
При бідах і поневіряннях, молячись за захист себе та вашої сім'ї, звертайтеся до святого Миколая за допомогою. Вірте та знайте, що допомога обов'язково прийде.
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
18 Dec, 17:38
19 грудня – День пам'яті святого Миколая Чудотворця.
Одним з найбільш шанованих святих у світі є Святитель Миколай архієпископ Мир Лікійських, який народився в місті Патарі Лікійській і жив у 4 столітті в Римській імперії.
Його батьки - Феофан та Нонна були християнами. Будучи вже в похилому віці, вони мріяли про дитину і дали обітницю присвятити її Богу. За старанними молитвами, у 270 році у них народився син. Йому дали християнське ім'я – Микола (з грецької означає «переможець народів»). Після пологів його мати зцілилася від хвороби.
Вже з перших днів було зрозуміло, що його шлях – це шлях служіння Богові. За переказами, немовля самостійно простояло три години в купелі при хрещенні, а по середах і п'ятницях вкушав материнське молоко тільки ввечері після молитви.
Благочестиві та заможні батьки намагалися всіляко вселити християнські істини і закласти основи богоугодного життя. У підлітковому віці, завдяки природним даруванням і доброчесному життю, святитель Миколай зміг швидко освоїти книжкову грамоту, брав участь у церковних богослужіннях, присвячував весь свій час вивченню Святого Письма. Його дядько, єпископ, звів племінника у сан священика.
Під час гоніння на християн молодого священнослужителя посадили до в'язниці, де він усіляко намагався підтримувати та зміцнювати інших ув'язнених. Після закінчення гонінь святитель Миколай зміг повернутися до міста Міри, де продовжив своє пастирське служіння.
У питаннях віри йому не було рівних. Його пізнання викликали здивування та захоплення у оточуючих. Після смерті батьків святитель Миколай роздав все своє майно жебракам, виявивши милосердя та співчуття до них.
Все життя святого було пов'язане з чудесами. Його молитви і за життя, і після смерті допомагали людям. Душа цієї надзвичайної людини відгукувалася на людські прикрощі та страждання. Своєю допомогою та чуйністю він здобув неймовірне народне кохання.
Так, одного разу він дізнався, що один городянин опинився в тяжкому становищі і, маючи трьох дочок, не в змозі їх прогодувати, а крайня потреба змушує йти на ганебне. Щоб цього не сталося, вночі таємно, рятуючи цю сім'ю від гріха, голоду і ганьби, святитель Миколай підкинув їм у вікно мішечок із золотом. Завдяки цьому дівчата змогли благополучно вийти заміж. Всі свої добрі справи святий Миколай завжди намагався творити таємно.
Ім'я великого угодника Божого, святителя і чудотворця Миколи, швидкого помічника і молитовника за всіх, хто звертається до нього, прославилося у всіх кінцях землі, у багатьох країнах та народах. Глибоке почитання іспитують навіть невіруючі люди.
До наших днів дійшли історії з життя цього великого заступника перед Богом, славетного подвижника і виконавця Божої волі, захисника і покровителя - Миколи Чудотворця, який мав Дар пророцтва і міг воскресати людей. Все його життя – проповіді, зцілення хворих, вигнання бісів, спасіння бідних, чудеса... Цнотливий праведник ніс послух – служив Богу завжди і скрізь. Він чинив завжди так, що ніхто не міг засумніватись – на це була воля Божа.
На I Вселенському Соборі в 325 році, коли був прийнятий Символ віри, в запалі викриття єретика Арія, святитель Миколай завдав йому ляпаса. За це він був узятий під варту і позбавлений святительського омофора. Однак незабаром був відновлений у сані, після того, як деяким святим отцям було відкрито у баченні, що Богові угодна його відвага.
Після того як святитель Миколай паломником відвідав Святу Землю і побував на Голгофі, він вирішив усамітнитися в пустелі. Але йому було бачення - повертатися додому. Повернувшись, він вирішив жити в безмовності, і для цього обрав собі братство. Але знову отримав вказівку йти у світ і нести пастирське служіння. У видінні Господь подав йому Євангеліє, а Пресвята Богородиця – омофор. Незабаром його було обрано єпископом Мир Лікійських. Цьому передувало те, що одному з єпископів Собору у баченні було вказано на святого Миколая як єдиного претендента на це місце.
Ставши архієреєм, він залишався таким самим великим подвижником, виявляючи пастві образ лагідності, незлобства і любові.
Одним з найбільш шанованих святих у світі є Святитель Миколай архієпископ Мир Лікійських, який народився в місті Патарі Лікійській і жив у 4 столітті в Римській імперії.
Його батьки - Феофан та Нонна були християнами. Будучи вже в похилому віці, вони мріяли про дитину і дали обітницю присвятити її Богу. За старанними молитвами, у 270 році у них народився син. Йому дали християнське ім'я – Микола (з грецької означає «переможець народів»). Після пологів його мати зцілилася від хвороби.
Вже з перших днів було зрозуміло, що його шлях – це шлях служіння Богові. За переказами, немовля самостійно простояло три години в купелі при хрещенні, а по середах і п'ятницях вкушав материнське молоко тільки ввечері після молитви.
Благочестиві та заможні батьки намагалися всіляко вселити християнські істини і закласти основи богоугодного життя. У підлітковому віці, завдяки природним даруванням і доброчесному життю, святитель Миколай зміг швидко освоїти книжкову грамоту, брав участь у церковних богослужіннях, присвячував весь свій час вивченню Святого Письма. Його дядько, єпископ, звів племінника у сан священика.
Під час гоніння на християн молодого священнослужителя посадили до в'язниці, де він усіляко намагався підтримувати та зміцнювати інших ув'язнених. Після закінчення гонінь святитель Миколай зміг повернутися до міста Міри, де продовжив своє пастирське служіння.
У питаннях віри йому не було рівних. Його пізнання викликали здивування та захоплення у оточуючих. Після смерті батьків святитель Миколай роздав все своє майно жебракам, виявивши милосердя та співчуття до них.
Все життя святого було пов'язане з чудесами. Його молитви і за життя, і після смерті допомагали людям. Душа цієї надзвичайної людини відгукувалася на людські прикрощі та страждання. Своєю допомогою та чуйністю він здобув неймовірне народне кохання.
Так, одного разу він дізнався, що один городянин опинився в тяжкому становищі і, маючи трьох дочок, не в змозі їх прогодувати, а крайня потреба змушує йти на ганебне. Щоб цього не сталося, вночі таємно, рятуючи цю сім'ю від гріха, голоду і ганьби, святитель Миколай підкинув їм у вікно мішечок із золотом. Завдяки цьому дівчата змогли благополучно вийти заміж. Всі свої добрі справи святий Миколай завжди намагався творити таємно.
Ім'я великого угодника Божого, святителя і чудотворця Миколи, швидкого помічника і молитовника за всіх, хто звертається до нього, прославилося у всіх кінцях землі, у багатьох країнах та народах. Глибоке почитання іспитують навіть невіруючі люди.
До наших днів дійшли історії з життя цього великого заступника перед Богом, славетного подвижника і виконавця Божої волі, захисника і покровителя - Миколи Чудотворця, який мав Дар пророцтва і міг воскресати людей. Все його життя – проповіді, зцілення хворих, вигнання бісів, спасіння бідних, чудеса... Цнотливий праведник ніс послух – служив Богу завжди і скрізь. Він чинив завжди так, що ніхто не міг засумніватись – на це була воля Божа.
На I Вселенському Соборі в 325 році, коли був прийнятий Символ віри, в запалі викриття єретика Арія, святитель Миколай завдав йому ляпаса. За це він був узятий під варту і позбавлений святительського омофора. Однак незабаром був відновлений у сані, після того, як деяким святим отцям було відкрито у баченні, що Богові угодна його відвага.
Після того як святитель Миколай паломником відвідав Святу Землю і побував на Голгофі, він вирішив усамітнитися в пустелі. Але йому було бачення - повертатися додому. Повернувшись, він вирішив жити в безмовності, і для цього обрав собі братство. Але знову отримав вказівку йти у світ і нести пастирське служіння. У видінні Господь подав йому Євангеліє, а Пресвята Богородиця – омофор. Незабаром його було обрано єпископом Мир Лікійських. Цьому передувало те, що одному з єпископів Собору у баченні було вказано на святого Миколая як єдиного претендента на це місце.
Ставши архієреєм, він залишався таким самим великим подвижником, виявляючи пастві образ лагідності, незлобства і любові.
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
17 Dec, 18:50
Літургія в трапезному Варваринському храмі в день великомучениці Варвари
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
15 Dec, 20:34
Мощі Святої Великомучениці Варвари в VI столітті були перенесені до Константинополя, а в XII столітті дочка візантійського імператора Олексія Комнина, княжна Варвара, одружуючись з великим князем Київським Святополком-Михайлом Ізяславичем, привезла їх із собою до Києва.
Свята Варвара – покровителька шахтарів, військових, ремісників (свята за життя дуже любила займатися рукоділлям), торговців, моряків та взагалі будь-яких мандрівників. Також вважається, що свята Варвара допомагає одружитися.
Перед іконою Святої Варвари просять:
про вдале і швидке заміжжя;
про жіноче щастя, також підносять молитву святій Варварі про вагітність;
про захист від раптової смерті, тобто без покаяння;
про зцілення хвороб, зокрема, підносять молитву Варварі про здоров'я дитини.
Свята Варвара – покровителька шахтарів, військових, ремісників (свята за життя дуже любила займатися рукоділлям), торговців, моряків та взагалі будь-яких мандрівників. Також вважається, що свята Варвара допомагає одружитися.
Перед іконою Святої Варвари просять:
про вдале і швидке заміжжя;
про жіноче щастя, також підносять молитву святій Варварі про вагітність;
про захист від раптової смерті, тобто без покаяння;
про зцілення хвороб, зокрема, підносять молитву Варварі про здоров'я дитини.
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
15 Dec, 20:34
17 грудня – День пам'яті Святої Великомучениці Варвари.
Батько Варвари – Діоскор, який рано втратив свою дружину, хотів уберегти свою красиву дочку від сторонніх поглядів та позбавити її спілкування з християнами та звів для дочки спеціальний замок, звідки вона могла виходити тільки з його дозволу.
Споглядаючи з висоти вежі красу Божого світу, Варвара часто відчувала бажання дізнатись про свого істинного Творця. Коли приставлені до неї вчителі говорили, що світ створений богами, яких шанує її батько, то вона подумки говорила: «Боги, яких шанує мій батько, зроблені руками людськими. Як же вони могли створити таке пресвітле небо і таку земну красу? Тільки один повинен бути такий Бог, Якого створила не людська рука, але що Сам Він має власне буття». Так Свята Варвара навчалася пізнавати Творця від споглядання творінь видимого світу.
З часом до Діоскора почали приходити багаті та знатні женихи, просячи руки його дочки. Батько, який давно мріяв про заміжжя Варвари, вирішив завести з нею розмову про шлюб, проте почув від неї рішучу відмову. Діоскор вирішив, що з часом настрій дочки зміниться й у неї з'явиться схильність до заміжжя. Для цього він дозволив їй виходити з вежі, сподіваючись, що в спілкуванні з подругами вона побачить інше ставлення до заміжжя.
Одного разу, коли Діоскор знаходився в тривалій подорожі, Варвара познайомилася з місцевими християнками, які й розповіли їй про Триєдиного Бога, про Божество Ісуса Христа, про Його втілення від Пречистої Діви та про Його добровільне страждання та Воскресіння.
Сталося так, що в той час в Іліополі проїздом з Олександрії перебував священик під виглядом купця. Дізнавшись про нього, Варвара запросила пресвітера до себе та просила здійснити над нею Святе Таїнство Хрещення. Освічена благодаттю Хрещення, Варвара ще з більшою любов'ю звернулася до Бога. Вона обіцяла присвятити Йому все своє життя.
За час відсутності Діоскора у його будинку велося будівництво кам'яної вежі та робітники за наказом господаря повинні були спорудити два вікна з південної сторони будівлі. Але Варвара, прийшовши одного разу подивитися на будівництво, впросила їх зробити третє вікно на честь Пресвятої Тройці. Коли ж повернувся батько, то зажадав пояснень.
Почувши це від своєї дочки чому збудовано третє вікно, Діоскор дуже розлютився. Він кинувся на неї з мечем, проте Варвара встигла вибігти з будинку та сховалась в гірській ущелині.
Вечором Діоскор, за вказівкою одного пастуха, все ж знайшов Варвару та з побоями притягнув додому. Зранку він відвів її до міського правителя і сказав, що відмовляється від неї, бо вона відкидає богів і якщо не навернеться до них знову, то не буде його дочкою.
Довго вмовляв градоначальник Варвару не відступати від древніх батьківських законів та не противитися волі батька. Але Свята мужньо викривала оману ідолопоклонників і сповідувала Ісуса Христа Богом. Тоді її почали сильно бити воловими жилами, після чого робили глибокі рани жорсткою волосяницею.
В кінці дня Варвару відвели до в'язниці. Вночі, коли її розум був зайнятий молитвою, їй явився Господь і сказав: «Не бійся, наречена Моя, бо Я з тобою. Я бачу подвиг твій і полегшу твої страждання".
Наступного дня всі були здивовані, побачивши, що на її тілі не залишилося ніяких слідів від недавніх катувань. Бачачи таке диво, одна християнка, на ім'я Юліанія, відкрито сповідала свою віру та оголосила бажання постраждати за Христа.
Обох мучениць повісили на дереві та довго катували. Їхні тіла рвали гаками, палили свічками та били по голові молотком, відрізали соски, оголеними водили містом із знущаннями та побоями.
За молитвами святої Варвари Господь послав Ангела, який світлозорим одягом прикрив наготу святих мучениць.
Залишаючись вірними Христу, за наказом правителя, мучениці були обезглавлені. Святу Варвару стратив її батько – Діоскор. Сталось це 17 грудня 306 року. Незабаром безжального батька вразила блискавка, перетворивши його тіло в попіл.
Батько Варвари – Діоскор, який рано втратив свою дружину, хотів уберегти свою красиву дочку від сторонніх поглядів та позбавити її спілкування з християнами та звів для дочки спеціальний замок, звідки вона могла виходити тільки з його дозволу.
Споглядаючи з висоти вежі красу Божого світу, Варвара часто відчувала бажання дізнатись про свого істинного Творця. Коли приставлені до неї вчителі говорили, що світ створений богами, яких шанує її батько, то вона подумки говорила: «Боги, яких шанує мій батько, зроблені руками людськими. Як же вони могли створити таке пресвітле небо і таку земну красу? Тільки один повинен бути такий Бог, Якого створила не людська рука, але що Сам Він має власне буття». Так Свята Варвара навчалася пізнавати Творця від споглядання творінь видимого світу.
З часом до Діоскора почали приходити багаті та знатні женихи, просячи руки його дочки. Батько, який давно мріяв про заміжжя Варвари, вирішив завести з нею розмову про шлюб, проте почув від неї рішучу відмову. Діоскор вирішив, що з часом настрій дочки зміниться й у неї з'явиться схильність до заміжжя. Для цього він дозволив їй виходити з вежі, сподіваючись, що в спілкуванні з подругами вона побачить інше ставлення до заміжжя.
Одного разу, коли Діоскор знаходився в тривалій подорожі, Варвара познайомилася з місцевими християнками, які й розповіли їй про Триєдиного Бога, про Божество Ісуса Христа, про Його втілення від Пречистої Діви та про Його добровільне страждання та Воскресіння.
Сталося так, що в той час в Іліополі проїздом з Олександрії перебував священик під виглядом купця. Дізнавшись про нього, Варвара запросила пресвітера до себе та просила здійснити над нею Святе Таїнство Хрещення. Освічена благодаттю Хрещення, Варвара ще з більшою любов'ю звернулася до Бога. Вона обіцяла присвятити Йому все своє життя.
За час відсутності Діоскора у його будинку велося будівництво кам'яної вежі та робітники за наказом господаря повинні були спорудити два вікна з південної сторони будівлі. Але Варвара, прийшовши одного разу подивитися на будівництво, впросила їх зробити третє вікно на честь Пресвятої Тройці. Коли ж повернувся батько, то зажадав пояснень.
Почувши це від своєї дочки чому збудовано третє вікно, Діоскор дуже розлютився. Він кинувся на неї з мечем, проте Варвара встигла вибігти з будинку та сховалась в гірській ущелині.
Вечором Діоскор, за вказівкою одного пастуха, все ж знайшов Варвару та з побоями притягнув додому. Зранку він відвів її до міського правителя і сказав, що відмовляється від неї, бо вона відкидає богів і якщо не навернеться до них знову, то не буде його дочкою.
Довго вмовляв градоначальник Варвару не відступати від древніх батьківських законів та не противитися волі батька. Але Свята мужньо викривала оману ідолопоклонників і сповідувала Ісуса Христа Богом. Тоді її почали сильно бити воловими жилами, після чого робили глибокі рани жорсткою волосяницею.
В кінці дня Варвару відвели до в'язниці. Вночі, коли її розум був зайнятий молитвою, їй явився Господь і сказав: «Не бійся, наречена Моя, бо Я з тобою. Я бачу подвиг твій і полегшу твої страждання".
Наступного дня всі були здивовані, побачивши, що на її тілі не залишилося ніяких слідів від недавніх катувань. Бачачи таке диво, одна християнка, на ім'я Юліанія, відкрито сповідала свою віру та оголосила бажання постраждати за Христа.
Обох мучениць повісили на дереві та довго катували. Їхні тіла рвали гаками, палили свічками та били по голові молотком, відрізали соски, оголеними водили містом із знущаннями та побоями.
За молитвами святої Варвари Господь послав Ангела, який світлозорим одягом прикрив наготу святих мучениць.
Залишаючись вірними Христу, за наказом правителя, мучениці були обезглавлені. Святу Варвару стратив її батько – Діоскор. Сталось це 17 грудня 306 року. Незабаром безжального батька вразила блискавка, перетворивши його тіло в попіл.
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
14 Dec, 05:09
Не біда, що світло вимикають:
Я, при свічці, з Богом говорю..
Вороги нічим не налякають,
Не погасять в небесах Зорю!
Та Зоря всім диво сповіщає-
Про народження Спасителя землі!
Хай ніхто з нас віри не втрачає,
Буде перемога на війні!
Не сумуйте, рідні українці!
Один одного із храмів не женіть:
Станьте поруч, у святій молитві-
І за МИР в країноньці моліть!..
Я, при свічці, з Богом говорю..
Вороги нічим не налякають,
Не погасять в небесах Зорю!
Та Зоря всім диво сповіщає-
Про народження Спасителя землі!
Хай ніхто з нас віри не втрачає,
Буде перемога на війні!
Не сумуйте, рідні українці!
Один одного із храмів не женіть:
Станьте поруч, у святій молитві-
І за МИР в країноньці моліть!..
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
04 Dec, 11:06
Зі святом Введення в Храм Пресвятої Богородиці!
Якщо ми звернемося до святоотцівських слів на це свято, то майже кожне призиває нас всіх ввійти, вступити – слідом за Богородицею – в храм Божий, щоб в ньому перебувати і духовно виховуватися.
Думка святих отців проста: нашою душею і думкою ми ніколи не маємо покидати храм Божий, але призвані постійно перебувати в ньому. Наше серце має навіки поселитися в новозавітній Святая Святих. В цьому ми має уподібнитися Богородиці: тому що вона багато років жила при храмі.
Більш того: можна сказати, що саме Божа Матір першою зустрічає і приймає в Свої обійми на порозі храму кожного християнина, Сама вводить його, як колись ввели Її. Тому що, Вона Сама і є істинний Храм Божий.
Кожен християнин призваний до входження в храм, для того щоб долучитися тут до Божественної благодаті в головному таїнстві – Євхаристія. Тому не тільки в Богородиці, але і в кожного із нас має здійснитися в житті своє особисте Введення в храм, в церковне життя.
Якщо ми звернемося до святоотцівських слів на це свято, то майже кожне призиває нас всіх ввійти, вступити – слідом за Богородицею – в храм Божий, щоб в ньому перебувати і духовно виховуватися.
Думка святих отців проста: нашою душею і думкою ми ніколи не маємо покидати храм Божий, але призвані постійно перебувати в ньому. Наше серце має навіки поселитися в новозавітній Святая Святих. В цьому ми має уподібнитися Богородиці: тому що вона багато років жила при храмі.
Більш того: можна сказати, що саме Божа Матір першою зустрічає і приймає в Свої обійми на порозі храму кожного християнина, Сама вводить його, як колись ввели Її. Тому що, Вона Сама і є істинний Храм Божий.
Кожен християнин призваний до входження в храм, для того щоб долучитися тут до Божественної благодаті в головному таїнстві – Євхаристія. Тому не тільки в Богородиці, але і в кожного із нас має здійснитися в житті своє особисте Введення в храм, в церковне життя.
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
03 Dec, 05:56
ЙОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВУ,
ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОМУ ВОЛОДИМИРУ,
МИТРОПОЛИТУ ПОЧАЇВСЬКОМУ, ВІКАРІЮ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ,
НАМІСНИКУ СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ
Ваше Високопреосвященство, дорогий Владико!
Сердечно вітаю Вас з 24-річчям з дня Вашої архієрейської хіротонії.
У цей пам’ятний день Вашої особистої П’ятидесятниці радію разом з Вами та молитовно бажаю Вам великих і богатих милостей від Господа, Який поставив Вас на високий свіщник Архієрейського служіння і служінню Якому Ви з радістю присвятили своє боголюбиве життя.
У цей знаменний день молитовно бажаю Вам, дорогий Владико, міцного здоров’я, миру та духовної радості. Нехай Пастиреначальник Господь наш Іісус Христос зберігає Вас і ввірену Вашим турботам братію Почаївської Лаври серед бурхливих хвиль житейського моря у єдності духу та союзі миру (див. Еф. 4:3), у всякому благочесті і чистоті.
Многая і благая Вам літа!
З любов’ю у Христі
+ОНУФРІЙ
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОМУ ВОЛОДИМИРУ,
МИТРОПОЛИТУ ПОЧАЇВСЬКОМУ, ВІКАРІЮ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ,
НАМІСНИКУ СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ
Ваше Високопреосвященство, дорогий Владико!
Сердечно вітаю Вас з 24-річчям з дня Вашої архієрейської хіротонії.
У цей пам’ятний день Вашої особистої П’ятидесятниці радію разом з Вами та молитовно бажаю Вам великих і богатих милостей від Господа, Який поставив Вас на високий свіщник Архієрейського служіння і служінню Якому Ви з радістю присвятили своє боголюбиве життя.
У цей знаменний день молитовно бажаю Вам, дорогий Владико, міцного здоров’я, миру та духовної радості. Нехай Пастиреначальник Господь наш Іісус Христос зберігає Вас і ввірену Вашим турботам братію Почаївської Лаври серед бурхливих хвиль житейського моря у єдності духу та союзі миру (див. Еф. 4:3), у всякому благочесті і чистоті.
Многая і благая Вам літа!
З любов’ю у Христі
+ОНУФРІЙ
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
06 Nov, 20:07
«Всіх скорботних радість» Кременець. Богоявленський жіночий монастир.
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
13 Oct, 11:37
Вітаємо зі святом Покрова Пресвятої Богородиці!!!
Нехай Всемилостива і Вселюбезна Матір Божа, завжди покриває Своєю материнською ласкою і любов'ю, щоб Її молитвенним заступництвом вороги видимі і невидимі не заподіяли нам ніякого зла, а все зле зникло і воцарилась любов, мир і злагода, без яких ми не маємо права дерзати бути дітьми Сина Божого і Його Пречистої Матері!!!
Радуйся, Радосте наша, покрий нас від всякого зла, чесним Твоїм омофором!
Нехай Всемилостива і Вселюбезна Матір Божа, завжди покриває Своєю материнською ласкою і любов'ю, щоб Її молитвенним заступництвом вороги видимі і невидимі не заподіяли нам ніякого зла, а все зле зникло і воцарилась любов, мир і злагода, без яких ми не маємо права дерзати бути дітьми Сина Божого і Його Пречистої Матері!!!
Радуйся, Радосте наша, покрий нас від всякого зла, чесним Твоїм омофором!
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
26 Sep, 19:24
Зі Святом Воздвиження!
І Хрест Господній Освятить всю країну!
І в Украіну прийде Мир!
І Хрест Господній Освятить всю країну!
І в Украіну прийде Мир!
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
20 Sep, 12:17
Від всього серця вітаю Вас з днем народження Божої Матері та святом на честь Почаївської ікони!!!
Нове небо з'явилось на землі, щоб на Ньому засяяло Сонце Правди - Христос Бог наш.
В день народження прийнято приносити подарунки народженому. Тож принесімо кожен Пресвятій Діві дар свого життя. Як пише прп. Іоанн Дамаскин: "Самий найкращий дар у тих, котрі проводять дівственне життя, є непорочність, у супругів - воздержання, у богатих - щедрість, у бідних - вдячність, у начальників - кротість, у царів - правосуддя, у священників - преподобіє, у всіх справедливість у всьому."
Хай Матір Божа прийме кожного дар, а взамін завжди покриває Своїм покровом!!!
Зі святом!!!
Нове небо з'явилось на землі, щоб на Ньому засяяло Сонце Правди - Христос Бог наш.
В день народження прийнято приносити подарунки народженому. Тож принесімо кожен Пресвятій Діві дар свого життя. Як пише прп. Іоанн Дамаскин: "Самий найкращий дар у тих, котрі проводять дівственне життя, є непорочність, у супругів - воздержання, у богатих - щедрість, у бідних - вдячність, у начальників - кротість, у царів - правосуддя, у священників - преподобіє, у всіх справедливість у всьому."
Хай Матір Божа прийме кожного дар, а взамін завжди покриває Своїм покровом!!!
Зі святом!!!
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
20 Sep, 12:17
Знову Церква Христова нас кличе у храм,
щоб всі привітали Святу Маріам.
Вона народилась від сивих батьків,
Іоакима і Анни святих праотців.
Ми хочем сьогодні усі привітать,
низенький поклін Пречистій віддать.
За те, що Вона смиренням Своїм,
у світ привела, Спасителя всім.
Нехай же твоя, Маріє душа,
радіє завжди немов немовля.
Тебе ж ми благаєм і просим з слізьми:
"Прости нас Пречиста, прости нас прости.
Ти дай покаяння кожній душі,
щоб всі наші біди далеко пішли.
Як ніч прогоняє світанок щодня,
так зникне нехай страшна ця війна.
Хай висохнуть сльози у мами з очей,
живими побачить своїх всіх дітей.
О, Матінко миру, Свята Маріам!
Не дай, щоб забрали у нас Божий храм.
Не дай щоб сміялись із нас вороги,
бо ми християни - є діти твої!"
Твоє вже різдво святкуємо всі,
І нашу молитву благаєм прийми!
З прийдешнім святом Різдва Богородиці!!!
щоб всі привітали Святу Маріам.
Вона народилась від сивих батьків,
Іоакима і Анни святих праотців.
Ми хочем сьогодні усі привітать,
низенький поклін Пречистій віддать.
За те, що Вона смиренням Своїм,
у світ привела, Спасителя всім.
Нехай же твоя, Маріє душа,
радіє завжди немов немовля.
Тебе ж ми благаєм і просим з слізьми:
"Прости нас Пречиста, прости нас прости.
Ти дай покаяння кожній душі,
щоб всі наші біди далеко пішли.
Як ніч прогоняє світанок щодня,
так зникне нехай страшна ця війна.
Хай висохнуть сльози у мами з очей,
живими побачить своїх всіх дітей.
О, Матінко миру, Свята Маріам!
Не дай, щоб забрали у нас Божий храм.
Не дай щоб сміялись із нас вороги,
бо ми християни - є діти твої!"
Твоє вже різдво святкуємо всі,
І нашу молитву благаєм прийми!
З прийдешнім святом Різдва Богородиці!!!
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
10 Sep, 01:50
СВЯТИЙ ІОВ ПОЧАЇВСЬКИЙ - ПОКРОВИТЕЛЬ ВСІХ ХТО ЗАХИЩАЄ ПРАВОСЛАВНІ СВЯТИНІ
Коли скрутно, коли зневіра переповнює серце, звертайтеся в молитві до цього святого угодника Божого.
Внучатий племінник Анни Гойської, Андрій Фірлей намався різними шляхами вигнати монахів з Почаївської обителі, хоча він зазнавав постійних невдач, але зупинитися не міг і вирішив посягнути на святе.
В 1623 він нацькував на обитель орду своїх буйних слуг, які, пограбувавши монастир, викрали і чудотворну ікону. "Бо, думав він: якщо візьму чудотворну ікону, монахи розійдуться".
Після цього пограбування преподобному Іову 25 років довелося позиватися до Фірлея, неодноразово бувати у Кременецькому та Луцькому судах, подавати різні позови та скарги, і, зрештою, незважаючи на нерівну боротьбу з багатим вельможею, домогтися часткового успіху – повернути те, що залишалося від викраденого, а саме важливіше - повернути у святу лавру чудотворну ікону Пресвятої Богородиці.
а що готують для нас сучасні вельможі 👇
Коли скрутно, коли зневіра переповнює серце, звертайтеся в молитві до цього святого угодника Божого.
Внучатий племінник Анни Гойської, Андрій Фірлей намався різними шляхами вигнати монахів з Почаївської обителі, хоча він зазнавав постійних невдач, але зупинитися не міг і вирішив посягнути на святе.
В 1623 він нацькував на обитель орду своїх буйних слуг, які, пограбувавши монастир, викрали і чудотворну ікону. "Бо, думав він: якщо візьму чудотворну ікону, монахи розійдуться".
Після цього пограбування преподобному Іову 25 років довелося позиватися до Фірлея, неодноразово бувати у Кременецькому та Луцькому судах, подавати різні позови та скарги, і, зрештою, незважаючи на нерівну боротьбу з багатим вельможею, домогтися часткового успіху – повернути те, що залишалося від викраденого, а саме важливіше - повернути у святу лавру чудотворну ікону Пресвятої Богородиці.
а що готують для нас сучасні вельможі 👇
ПОЧАЇВСЬКИЙ ЛИСТОК
28 Aug, 12:09
Хресний хід після Літургії на свято Успіння з плащаницею Пресвятої Богородиці.
3,210
subscribers
514
photos
367
videos
