Пасторський щоденник @pastormykola Channel on Telegram

Пасторський щоденник

Пасторський щоденник
Думки, спостереження, коментарі, розмірковування над Святим Письмом і життям, проповіді та всяка всячина баптистського пастора Миколи Романюка.
3,341 Subscribers
389 Photos
60 Videos
Last Updated 15.03.2025 01:38

Пасторський щоденник: Роздуми над Святим Письмом та Життям

Пасторський щоденник, написаний Миколою Романюком, є унікальним джерелом духовних роздумів та коментарів, що охоплюють як питання віри, так і повсякденного життя. Пастор Микола, представник баптистської церкви, ділиться своїми спостереженнями, які стали результатом його глибоких роздумів над текстами Святого Письма та їхнім відображенням у сучасному світі. У ньому він порушує етичні, моральні та соціальні дилеми, з якими зіштовхуються віруючі люди в наш час. Грунтуючись на своїх знаннях і досвіді, пастор Микола заохочує читачів до глибшого розуміння Біблії та її значення у житті щоденної людини. Щоденник також містить проповіді, які здатні надихнути та спрямувати вірян у їхньому духовному шляху. В цій статті ми розглянемо ключові теми, які піднімає пастор у своєму щоденнику, а також відповімо на популярні питання, що виникають у вірян та тих, хто цікавиться християнськими цінностями.

Які основні теми порушує пастор Микола Романюк у своєму щоденнику?

Пастор Микола акцентує увагу на кількох ключових темах, серед яких найважливішими є любов до ближнього, прощення, віра та надія. Він вважає, що любов до ближнього є однією з основних заповідей, що відображає суть християнства. У своїх роздумах він прагне пояснити, як ця любов може проявлятися у щоденному житті, зокрема, через допомогу тим, хто її потребує.

Ще однією важливою темою є прощення. Пастор зазначає важливість вміння прощати, як для духовного зростання, так і для особистого спокою. Він наводить приклади з Біблії, щоб показати, як прощення є зв'язком, який з'єднує людей і відновлює стосунки між ними.

Як пастор Микола ставиться до сучасних соціальних проблем?

Пастор Микола активно порушує питання, які стосуються сучасних соціальних проблем, таких як бідність, нерівність та недостатня увага до маргіналізованих груп. Він закликає віруючих дбати про своїх ближніх, особливо тих, хто опинився у скрутних обставинах, і наголошує на важливості соціальної справедливості.

Він вважає, що церква повинна бути активним учасником у боротьбі з соціальними негараздами. Пастор наголошує на ролі християнських цінностей в побудові суспільства, де панують рівність і повага до кожної особистості, незалежно від її соціального статусу.

Чим може бути корисний щоденник для молодих віруючих?

Щоденник пастора Миколи може стати цінним джерелом для молодих віруючих, оскільки він містить багато практичних порад та вказівок, які допомагають у духовному зростанні. Читачі можуть знайти в ньому відповіді на запитання, які їх турбують, та натхнення для подальшого розвитку віри.

Крім того, розділи з проповідями дають можливість молодим людям краще зрозуміти основи християнського віровчення та навчитися застосовувати біблійні принципи у своєму повсякденному житті.

Яка роль Святого Письма у щоденнику пастора Миколи?

Святе Письмо займає центральне місце у щоденнику пастора Миколи. Його думки та роздуми спираються на біблійні тексти, які він аналізує та переосмислює у світлі сучасних викликів. Це дозволяє читачам побачити, як Біблія може бути застосована до різних аспектів життя.

Пастор використовує вірші з Біблії, щоб підкріпити свої аргументи та навести приклади з історії впливових біблійних персонажів. Він вважає, що Святе Письмо має безпосередній вплив на духовність і моральність людини, а його правильне розуміння і застосування може змінити життя.

Які практичні поради можна знайти у щоденнику?

У щоденнику пастора Миколи містяться численні практичні поради, які стосуються ведення християнського життя. Він рекомендує регулярно читати Біблію, молитися та брати участь у церковних заходах. Ці прості, але дієві кроки можуть допомогти віруючим глибше пізнати свою віру та зміцнити духовне життя.

Крім того, пастор Микола підкреслює важливість спільноти та взаємодії з одновірцями. Він радить молодим людям знайти групу однодумців, де можна обговорювати питання віри, ділитися досвідом та підтримувати один одного у благочестивому житті.

Пасторський щоденник Telegram Channel

Шановні читачі! Хочемо представити вам наш канал "Пасторський щоденник", що звучить під нікнеймом @pastormykola. Цей канал присвячений думкам, спостереженням, коментарям та розмірковуванням над Святим Письмом і життям. Тут ви знайдете проповіді та всяку всячину від баптистського пастора Миколи Романюка

Пастор Микола Романюк - це досвідчений служитель, який присвятив своє життя проповідуванню Слова Божого та допомозі людям знайти шлях до спасіння. На нашому каналі він ділиться своїми думками та спостереженнями, допомагаючи нам краще зрозуміти Біблію та її уроки для нашого повсякденного життя

Якщо ви шукаєте духовне натхнення, мудрі поради та розмірковування над вічними питаннями, то канал "Пасторський щоденник" стане вашим надійним супутником у цьому духовному подорожі. Підписуйтесь на наш канал, щоб отримувати щоденну дозу мудрості та натхнення! Бажаємо вам духовного збагачення та миру у вашій душі!

Пасторський щоденник Latest Posts

Post image

«Чи можливе пасторування на відстані? У жодному разі! Пасти — означає бути буквально поряд.»
Irv Busenitz, пастор, професор Старого Заповіту


Наряд чи можна відповісти ясніше і зрозуміліше…
І як боляче, що залишається чимало українських християн в розсіянні, які і через роки вважають себе членами своїх церков в Україні — не дуріть себе друзі, це самообман... Новозаповітна приналежність до громади можлива лише вживу, разом з іншими.

ЩО РОБИТИ ВІРУЮЧІЙ ЛЮДИНІ, ЯКА ВИЇХАЛА І НЕ ЗНАЄ СВОГО МАЙБУТНЬОГО?
1. Не важливо, що майбутнє невідоме, що немає такої хорошої церкви, як була ваша — але та, яка є у вас зараз, краще як ваша на екрані («церква в екрані» — це як БАДи замість обіду. Порівняння не досконале, суть очевидна).

2. Не важливо, що у новій для вас і єдиній в окрузі громаді немає фіксованого членства як у вас було — присвятіть себе цій громаді регулярним відвідуванням і служінням: це і буде ваш варіант членства не просто по букві, а по євангельському духу.

3. Вас є дві, три, чотири родини в окрузі? — збирайтеся в домашню групу, це вже варіант домашньої церкви, регулярні зустрічі якої є незрівнянно краще, яка ваша на екрані.

4. Ви з родиною опинилися у загубленому по європах містечку без жодної церкви? Переїжджайте звідти туди, де вже є віруючі, де вже є церква. Або вивчивши мову, благовістіть і формуйте з новонаверненими біблійну групу.

5. Ви не в церкві і вам байдужі попередні чотири пропозиції, бо себе заспокоїли чи то трансляцією, чи що вас не викреслили з членства в Україні, вам, швидше за все, потрібне відродження або духовне оновлення — бо якби у вас жив Дух Святий, Який є магнітом до живої спільності, то ви б уже давно приєдналися до групи відроджених людей.

Живий християнин рахується з працею Духа Святого.

11 Mar, 20:21
1,936
Post image

#ДякаБогуНеділя
🔺Кожна людина за задумом Творця потребує день спокою. Найспокійніший у нашому календарі день так і називається — бездіяльним, тобто «неділя». Через те, що у багатьох цей день повʼязаний з законним вихідним, церква від початку закликає віруючих на зібрання. Бо для відпочинку людині важливо побути на одинці з собою, з Господом Богом, а ще з родиною і друзями.

💒 Церковне богослужіння в неділю як правило зачіпає (або мало б зачіпати) всі ці сфери: допомогти подумати про Бога і поклонитися Йому, за допомогою дзеркала Божого Слова поглянути на себе - подивитись/проаналізувати/покаятись/присвятити. І природньо подарувати собі зустріч з родиною та друзями.

🔺Християни не мають тих заборон щодо свого вихідного дня, як мали юдеї і через це, на превеликий жаль, заповнюють його так, що після такого вихідного бракує ще дня, щоб відпочити.
А божественний задум для такого дня неймовірно простий: поміркуй про Бога більше, про себе і своє життя, проведи час з рідними і, якщо дозволяє час, друзями (П.З. 5,12-15; Лев. 23,3; Ів. 15,1-11).

🔺Найважче правило хорошої неділі — більше технічних речей, як їжа, прибирання, покупки, тощо, зробити заздалегідь. Так само ми категорично потребуємо дня, щоб відмовитись від перерівки пошти, новин, соцмереж — з цим мені найважче, визнаю.

🔺Друге найважче правило хорошої неділі — це зменшити благальних молитов, якими наповнений робочий тиждень і категорично збільшити молитов вдячності, хвали і поклоніння Суверенному Богові. Бо Він повний милосердя, добродії щодо нас — огляд тижня мав би наповнити нас хвалою. Власне спільне Богослужіння є найперше актом споглядання Бога, а тому хвали і поклоніння — бо лише тоді ми думаємо на справді про Всевишнього. Ні, молитву благальну не можна залишати, бо ми насправді залежні від Творця, але всім розумом розумію, що коли ми вихідні і оглядаємось назад і ще й разом, то це мали б бути надихаючі зустрічі поклонників, а не жебраків. Ну хоча б раз на тиждень — бо це моєму розуму потрібне таке натхненне спільнотне поклоніння, яке помандрує зі мною у тяжкий, робочий тиждень.

🔺Ісусове правило хорошої неділі — це послужити ближньому своїм духовним даром, доброчинністю, гостинністю. А тому неабияк вдячний усім, хто служить церковному і потребуючому народу у свій вихідний — ви є благословенням Божим для Його народу.

🔺Це про такий день осмислення і відпочинку, спільнотності і хвали захоплено пише Давид, пророчо оспівуючи Грядущого Месію: «Цей день особливим зробив ГОСПОДЬ, — радіймо та веселімося в ньому!» Пс. 118:24.

09 Mar, 04:40
1,447
Post image

Скільки можна говорити про мову? — можете запитати ви. Стільки, скільки буде необхідно, щоб кожен мешканець України зрозумів, що він не може не говорити українською.

Яке це має відношення до церкви? Пряме, бо євангельська церква сьогодні — це духовна родина і те, що в ній відбувається, закладає життєві патерни.

Чому не говорити українською я вважаю гріхом? А хто створив мови? Не приймати цей факт значить грішити. А ще ігнорувати мову країни в якій мешкає людина — це гріх проти людяності і любові, що є базовим для кожного віруючого (справжнього). Ігнорувати мову країни в якій живеш ще є гріхом, бо зменшує, а часом і нівелює місійну можливість.

Чи хочу заставити всіх перейти? Це не моїй владі, і я знаю, що це тривалий, еволюційний процес. А от спробувати заохотити, аргументувати чому це варто і що вартує зробити — хочу.

07 Mar, 22:25
4,364
Post image

«Стокдейл (американський генерал, який був у вʼєтнамському полоні) кульгав і трохи волочив ногу, вона у нього не згиналася, так повністю і не відновившись після постійних тортур. Зрештою, коли ми мовчки пройшли декілька сотень метрів, я запитав: «А хто все ж таки не виживав?».
— О, це просте запитання, — сказав він. — Оптимісти.
— Оптимісти? Не розумію, — я був повністю спантеличений, тим більше враховуючи сказане ним за сотню метрів до цього.
— Оптимісти. Це ті, хто говорив: «Так, ми вийдемо звідси до Різдва». А Різдво приходило і відходило. Тоді вони говорили: «Ми обов’язково вийдемо звідси до Великодня». Та Великдень також приходив і відходив ні з чим. А тоді був День Подяки, потім — знову Різдво. І вони помирали з розбитим серцем.
Ми знову йшли мовчки. Потім він повернувся до мене і сказав: «Це дуже важливий урок. Ви не маєте права плутати віру в те, що зрештою ви переможете, — і ви не можете дозволити собі втратити цю віру — з необхідністю подивитися в обличчя найсуворішим фактам вашої теперішньої реальності, якими б вони не були».
До цього дня у мене залишився у пам’яті образ Стокдейла, який переконує оптимістів: «Ми не виберемося звідси до Різдва. Майте це на увазі!» ( Джим Коллінз. Від хорошого до величного.)

Який висновок для тих, хто в Україні?
Нам категорично важливо дивитися в обличчя суворій реальності розуміючи, що ворог сильніший, багатший і більший, а також жорстокіший і підступніший. І водночас ми не можемо втрачати віри у перемогу і справедливий мир. Втрата віри забирає силу жити і боротись.

03 Mar, 10:22
2,137