А ось що він написав за 5 місяців до побиття. Нікчемні слуги чорного добра. Невже можна краще підібрати слова до всіх цих нікчемних слуг?
Ви чуєте народні віщі думи,
Його тривоги берете в серця,
Коли потієте у черзі за костюмом,
Затиснувши в долоні гаманця.
Ні, ви не блазні, ви не лицеміри —
Нікчемного презирства не убить,
І свій народ ви любите без міри,
Коли у міру вигідно любить.
Цей вірш я зачитав 5 років тому як пролог до своєї програми на 4 каналі. Симоненко – пророчий діагностик блазнів і лицемірів. Тому й актуальний саме зараз…