Ігор Чайка, Ковель

29 січня — день пам’яті Героїв Крут. Студентів, які ціною власного життя призупинили наступ більшовицьких військ у 1918 році. Книга нашої нації, нашої історії продовжує писатися кров’ю відомих та безіменних героїв, які гинуть за Україну. Звитяга молодих бійців передалася нам у спадок.

Пам’ятаймо мужність людей, які боролися за сильну незалежну державу: Героїв Крут, Героїв Небесної Сотні, Героїв АТО та ООС, Героїв повномасштабної війни.

Перемога буде нашою!

Слава Україні!
Героям Слава! 🇺🇦

Територію міського кладовища буде розширено: Кабінет Міністрів України погодив зміну цільового призначення суміжних земельних ділянок з лісогосподарських на рекреаційні. Відповідний документ підписав Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль (розпорядження від 24.01.2025 р. № 63-р).

Йдеться про земельну ділянку державної власності площею 9,9418 гектара (кадастровий номер 0722184600:03:006:0431), яка перебуває у постійному користуванні Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства «Тур» і розташована на території Ковельського району Волинської області. Ця ділянка буде відведена під місця поховання та у подальшому передана в постійне користування КП «Добробут» для облаштування (розширення) міського кладовища, що майже вдвічі збільшить його ресурс.

Маємо забезпечити достойні умови поховання нашим рідним та близьким, яких ми втрачаємо, зокрема й нашим Героям.

Сьогодні, з 17:00 год. буде призупинено водопостачання для мешканців Ковеля (як показано на схемі), а також частково – села Воля-Ковельська. Це необхідно для оперативного виконання ремонтних робіт на вулиці Театральній.

Відновити послугу планують 29 січня з 08:00 год. ранку.

КП “Ковельводоканал” просить подбати про запаси питної води та з розумінням поставитись до тимчасових незручностей.

Ще одне молоде життя забрала війна. Надійшла звістка про загибель Станіслава Васильовича Вакуліча (24.02.2002 р.н.). Сержант військової служби за контрактом, старший стрілець Національної гвардії України, загинув 25.01.2025 р. під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новотроїцьке Донецької області.

У жалобі — дві громади: Велимченська та Ковельська, де в різні роки проживав Станіслав.

Про дату прощання з воїном повідомимо згодом.

Вічна пам'ять і слава Герою! 🇺🇦

Депутат Ковельської міської ради восьмого скликання Сергій Дружинович достроково склав свої повноваження.

Щиро дякую Сергію за принциповість та професіоналізм, виважену політичну й громадянську позицію. Його ініціативи та підтримка важливих рішень сприяли зміцненню і розвитку громади. Він завжди стояв на захисті інтересів ковельчан та усієї України. Вдячний за можливість працювати разом.

Переконаний, що його професійний та військовий досвід буде корисним нашій громаді.

Бажаю міцного здоров’я та сил, аби і надалі залишатися на високому рівні громадської активності.

Посилюємо міжнародну співпрацю для розвитку прикордонної інфраструктури 🚧

У рамках Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 делегація Волинської області відвідала Варшаву. Спільно з першим заступником Тарасом Яковлевим представили пропозиції для великих інфраструктурних проєктів, зокрема реконструкції дороги М-19 через Ковель (вул. Брестська, С. Тимошенка, Я. Мудрого, О. Ольжича, Луцька).

Що це дасть громаді?
✔️ Безпека дорожнього руху
✔️ Розвиток туризму й торгівлі
✔️ Нові об’єкти: освітлення, парковки, тротуари
✔️ Екологічні переваги: менше CO₂, водовідведення, шумозахист

Проєкт має стратегічне значення для транзитних можливостей України та економіки регіону. Розробка концепції триває. Працюємо на благо громади й рухаємося до європейських стандартів!

Ковельчанину, майстру спорту України Віталію Вячеславовичу Тимофєєву присвоєно звання Заслуженого тренера України з кікбоксингу WAKO. Сьогодні відбулася дуже хвилююча подія: на початку сесії міської ради вручили посвідчення та нагрудний знак його дружині Інні.

Це визнання є надзвичайно важливим не лише для його родини, але й для всієї спортивної спільноти, яка знає його як видатного тренера, наставника та друга. Це важливо для усієї Ковельської громади.

Дякую ініціативній групі спортсменів за незламну наполегливість. Вашими зусиллями вшановано людину, яка була і є справжнім прикладом відданості спорту та Україні. Ви стали тією рушійною силою, завдяки якій вагомий внесок Віталія Вячеславовича у розвиток кікбоксингу та спорту в цілому гідно оцінений нашою державою.

Для своїх вихованців Віталій Тимофєєв є прикладом професіоналізму та патріотизму. Він не тільки виховав цілу плеяду талановитих спортсменів, але й став Героєм, присвятивши своє життя захисту нашої держави.

У футбол не грають, ним – живуть! Саме це мені спало на думку під час урочистого заходу, присвяченого підсумкам минулого сезону ФЦ «Ковель». Хочеться ще раз пережити ці емоційні миті і поділитись враженнями.

Атмосфера зустрічі нагадувала родинну. Особлива увага - найменшим футболістам. Кожен матч для них - новий виклик, кожна перемога - нова вершина, а поразка – мотивація ставати кращими. Вони вчаться підтримувати один одного, відчувати себе в команді.

Переможцям вручили медалі, кубки та грамоти. Кращим гравцям 2024 року – відзнаки «Golden boy».

Від голови асоціації футболу Волині Віталія Кварцяного мав честь отримати нагороду за підтримку і розвиток футболу. Це відзнака великої когорти людей, причетних до спільної справи, і ми присвячуємо її нашим захисникам!

Дякую спортсменам за чудові емоції, батькам - за підтримку, ветеранам футболу - за досвід, тренерам - за професійну роботу! Нехай цей рік стане роком нових рекордів, розкритих талантів та справжньої командної єдності!

У перші дні нового року Ковель відвідали делегації міст-партнерів із Німеччини, які передали гуманітарну допомогу для громади.

Депутат міської ради Саарбрюкена Івона Брюк та засновник фонду “Help 4 Ukraine e.V” Олександр Солов’янчук передали 15 зарядних станцій Outikel P2001, медикаменти та шоколад. Місто Саарбрюкен підтримує Ковельську громаду з перших днів війни. Зокрема, від його мешканців громада отримала генератор потужністю 320кВт і три пожежні автомобілі. Завдяки проєктам GIZ Ковель також отримав мікроавтобус Ford Transit і екскаватор JCB.

Делегація з Вальсроде на чолі з Почесним громадянином Ковеля Міхаелем Хааке привезла два генератори NWK33 Plus 24 кВт, солодощі та понад тисячу окопних свічок, виготовлених спільно з українцями в Німеччині. Незабаром із Вальсроде прибуде 8-тонний вантаж обладнання для спортивних майданчиків завдяки партнерству з GIZ.

Гості з Німеччини мали зустрічі та ознайомчі візити, краще пізнаючи наше місто.

Щиро вдячний за підтримку Ковеля та України у цей складний час! 💙💛

У п’ятницю, 3 січня, у Ковельській філії ПрАТ "Волиньобленерго" запланували ремонтні роботи на енергетичному об’єкті. У зв’язку з цим з 10:00 до 16:00 години без електропостачання перебуватиме значна частина вулиць Ковеля.

Зокрема, без світла опиняться будинки мікрорайону «Сільмаш», а також, ті, що на вулицях Володимира Осіюка, Глібова, Володимирській, Героїв України, Тараса Шевченка, Брестській, Модеста Левицького, Патріарха Мстислава, Окружній, Старицьких, Холмській, Данила Галицького, Софії Перовської, Кришталевій, Володимира Мономаха, Івана Підкови, Київській, Набережній, Соборній, Сагайдачного і чимало будинків на прилеглих вулицях.

Цього ж дня перерви в електропостачанні можуть виникнути у мешканців сіл Клевецьк, Ружин і Зелена Ковельської ТГ.

Адміністрація Ковельської філії ПрАТ «Волиньобленерго» просить з розумінням поставитись до тимчасових незручностей, пов’язаних із перебоями в електропостачанні. Це вимушені заходи, які підвищать надійність енергосистеми.

Новий рік для кожного з нас розпочався із вдячності, нових надій, найпотаємніших бажань та віри у їх здійснення…
Вдячність усім, завдяки кому ми перегорнули чергову сторінку календаря і, я впевнений, перегорнемо ще безліч! Дякую нашим захисникам та захисницям, які роблять для нас найщедріші подарунки: можливість зустрічати новий день, жити, працювати, будувати плани та втілювати їх у реальність, боротися та допомагати у праведній боротьбі за нашу державу!
Щиро бажаю, аби здійснилася наша спільна велика мрія про Перемогу та мир у нашій Україні! Тоді ми знову зможемо дихати на повні груди, відбудовувати, розвивати та втілювати амбітні плани для розвитку нашого спільного дому.
Нехай у кожній оселі панують затишок, мир, любов і добробут! Міцного здоров’я, щастя, радості, якнайменше важких розлук і якнайбільше радісних зустрічей, приємних новин, світлих доріг у новому році, надії на щасливе майбутнє. Віри та впевненості в тому, що завтра неодмінно буде!
Із Новим, 2025-м, роком!

Сьогодні віддали останню шану нашому Герою — солдату Олексію Віталійовичу Крижановському, оператору-радіотелефоністу розвідувальної роти в/ч А1994.

Олексій народився 18 серпня 1986 року в Норильську, але в 1998 році разом із родиною переїхав в Україну. У Ковелі навчався в ЗОШ №1, здобув юридичну освіту у філії МАУП. Працював у суді, займався підприємництвом.

Він був любителем риболовлі, захоплення, яке стало його спортивною пристрастю та принесло чимало нагород. Його армійський позивний — “Риба” — відображав це хобі.

У 2019 році Олексій отримав перший військовий досвід, а з лютого 2023 року — захищав Україну на фронті. У січні зазнав важкого поранення, але після лікування та реабілітації знову повернувся до побратимів.

Свій останній бій прийняв 24 грудня в Часовому Яру на Донеччині, загинувши від артилерійського обстрілу.

Йому назавжди 38... Щирі співчуття родині й усім, хто знав Героя. Вічна пам’ять! 🇺🇦

На щиті повернувся додому солдат, оператор-радіотелефоніст розвідувальної роти військової частини А1994 Олексій Віталійович Крижановський (1986 р.н.). Він загинув 24 грудня під час артилерійського обстрілу позицій наших воїнів у населеному пункті Часів Яр Донецької області.

Прощання з Героєм відбудеться завтра, 31 грудня, за таким порядком:
• 11.00 – служба у Благовіщенському соборі, після завершення – хода до центру міста;
• 12.00 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану (біля міської ради).

Останнім місцем спочинку Олексія Крижановського стане Алея почесних поховань міського цвинтаря.

🇺🇦 Вічна пам'ять і слава Герою!

Сьогодні Ковель провів у засвіти двох своїх Героїв — молодших сержантів Віктора Кулика (100 ОМБр) та Олександра Скорука (14 ОМБр ім. князя Романа Великого).

Віктор Кулик, 33 роки, закінчив СПТУ №7, мав талант до техніки, мріяв про власну вантажівку. У перший день війни вступив до лав тероборони. Служив у ремонтній роті, допомагав побратимам. Загинув 19 грудня на Донеччині під час обстрілу. Залишив дружину Оксану та 8-річного сина Артема.

Олександр Скорук, 45 років, випускник КНУ ім. Шевченка. У 2022 році добровільно пішов захищати Україну, став оператором ПТРК. Загинув 18 грудня на Куп’янському напрямку. Залишив дружину Ірину, 14-річного сина Романа та 12-річну доньку Марійку.

🇺🇦 Вічна пам’ять і слава Героям, які віддали життя за свободу України! Щирі співчуття родинам.

Завтра у Ковелі — день жалоби за загиблими воїнами: командиром відділення ремонтно-відновлювального батальйону в/ч А7028 Волинської 100-ої окремої механізованої бригади, молодшим сержантом Віктором Ярославовичем Куликом та оператором відділення протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, молодшим сержантом Олександром Володимировичем Скоруком. Обоє захищали Україну з перших днів повномасштабного вторгнення, пройшли на війні найгарячіші напрямки фронту.
Героїв-захисників проведемо в останню земну дорогу.

Прощання відбудеться за таким порядком:
• 13.00 – служба у Благовіщенському соборі, після завершення – хода до центру міста;
• 14.00 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану (біля міської ради).

Останнім місцем спочинку Воїнів стане Алея почесних поховань міського цвинтаря.

🇺🇦 Вічна пам'ять і слава Героям!

На жаль, знову маємо сумні новини з фронту: внаслідок ворожого обстрілу на полі бою обірвалося життя оператора відділення протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Олександра Володимировича Скорука (1979 р.н.). Він був на війні з перших днів повномасштабного вторгнення. Вірний військовій присязі, молодший сержант Олександр Скорук загинув 18 грудня поблизу населеного пункту Першотравневе Харківської області.

Про дату та чин похорону Олександра Скорука повідомимо згодом.
Поховають Воїна на Алеї почесних поховань міського кладовища.

Вічна шана та пам’ять Герою! 🇺🇦

“На щиті” повертається у рідне місто командир відділення ремонтно-відновлювального батальйону в/ч А7028 Волинської 100-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, молодший сержант Віктор Ярославович Кулик (1991 р.н.). Він став на захист України ще 25 лютого 2022 року і разом зі “сталевою соткою” пройшов найгарячіші точки фронту.

Молодший сержант Віктор Кулик загинув 19 грудня внаслідок обстрілу ворожої авіації на Бахмутському напрямку Донецької області.

Про дату та чин похорону Віктора Кулика повідомимо пізніше.
Поховають Воїна на Алеї почесних поховань міського кладовища.

Вічна та світла пам'ять і шана Герою! 🇺🇦

Сьогодні Ковель попрощався з двома воїнами: головним сержантом Миколою Бобром і штаб-сержантом Євгенієм Куколом.

Микола Бобер, народжений у Ковелі, закінчив школу №5 та училище №7. Служив у Президентському полку, працював у міліції, брав участь в АТО. Активіст ГО ветеранів та волонтерів АТО/ООС, він із перших днів повномасштабного вторгнення пішов на фронт. Побратими називали його "людиною-скелею" за витривалість і силу. Загинув 17 грудня біля Смородьківки на Харківщині. Йому було 49...

Євгеній Кукол народився на Вінниччині. Після школи й технікуму пов’язав своє життя з армією. З 2004 року служив у Ковелі як технік – начальник зміни командного пункту. Він загинув 17 грудня біля Гусинки на Харківщині.

Щирі співчуття родинам загиблих.
Вічна шана і пам’ять! 🇺🇦

‼️За офіційною інформацією Ковельської філії ПрАТ "Волиньобленерго", завтра, 5 грудня, з 10:00 до 15:00 год. буде відсутнє електропостачання у Ковелі та селах громади, крім мікрорайону Ковель-2, вулиці Володимира Кияна, сіл Тойкут, Доротище, Лапні, Заріччя, Білин, Колодниця.

✅ У зв’язку з цим КП «Ковельводоканал» просить ковельчан подбати про запаси води. На підприємстві наголошують, щоб продовжувати забезпечувати водопостачання та водовідведення у місті, потрібно буде переключитися на роботу від альтернативних джерел живлення, а це займає певний час.

Сьогодні я мав честь бути серед людей, сильних духом.
Тих, хто не відкладає життя "на потім", хоч іноді умови й не надто сприятливі. З багатьма знайомий особисто й бачив їхній непростий, але натхненний шлях.

Люди з інвалідністю…
Наполегливі, талановиті, успішні у спорті, мистецтві, волонтерстві. Вони представляють організації, що змінюють наше місто: клуб "Спарта", "Реабілітаційний центр", "Добродія в дії", УТОГ, УТОС. Всі вони прагнуть зробити Ковель комфортним і доступним.

Знаю, роботи ще багато, але разом ми створимо місто, де кожен матиме рівні можливості. Люди з інвалідністю — не окрема частина суспільства. Ви поруч і такі ж, як усі.

Водночас, ви — надзвичайні!
Бажаю вам здоров’я, сил, натхнення та жаги до життя. Дякую за вашу віру, яка надихає!

❗️Чергова масована атака ворога.

💥Постраждала й Волинь.

⚡️Укренерго застосовує екстрені відключення.

🔦🔋Подбайте про усе необхідне. Бережіть себе й рідних.

Продовжуємо виконувати запити, які надходять від наших захисників. Сьогодні передав представнику військової частини А4788 супутниковий модем «Starlink», портативну зарядну станцію та FPV – дрони, закуплені за кошти громади. Це уже не перша партія допомоги для цього підрозділу, де служать ковельчани. Чимало необхідного на фронті відправляємо поштою. У відповідь від військових приходять фотозвіти, листи вдячності та подяки для усієї Ковельської громади.

Зокрема, в листопаді надіслали:

✅Для аеромобільного батальйону в/ч А2120, 81-ї аеромобільної бригади ДШВ:
▫️ супутниковий модем «Starlink»;
▫️ зарядний пристрій Eco Flow;
▫️ БпЛА DJI Mavic 3 FLY Combo.

✅54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи:
▫️ три FPV – дрони.

✅37-ї окремої бригади морської піхоти:
▫️ РЕБ «Шелтер-5».

✅15 мобільного прикордонного загону:
▫️ квадрокоптер DJI Mavic 3Т;
▫️ супутниковий модем «Starlink»;
▫️ п’ять FPV – дронів.

✅Військової частини А4030:
▫️ портативну зарядну станцію Growatt INFINITY 1500.

✅Військової частини А1008:
▫️ два супутникових модеми «Starlink»;
▫️ дві портативних зарядних станції Growatt INFINITY 1500.

✅Військової частини 3057 Національної гвардії України:
▫️ супутниковий модем «Starlink»;
▫️ портативну зарядну станцію Growatt INFINITY 1500.

✅Військової частини А4007:
▫️ портативну зарядну станцію Growatt INFINITY 1500;
▫️ п’ять FPV – дронів.

❗️Загалом у 2024 році на підтримку Сил оборони країни з бюджету Ковельської міської територіальної громади вже виділено понад 67 млн грн.

🤝Дякую всім платникам податків нашої громади, за кошти яких допомагаємо фронту! Працюємо далі...

Сьогодні Ковель попрощався із солдатом стрілецької роти в/ч 1141 Національної гвардії України Богданом Миколайовичем Степанюком (позивний Карамба).

Богдан народився 9 січня 1995 року у Ковелі. Навчався в ЗОШ №13, здобув професію автослюсаря в Луківському профтехучилищі. Працював на будівництві за кордоном, а згодом завідувачем складу в Ковелі. Попри проблеми зі здоров’ям, не залишився осторонь війни: у жовтні 2023, після проходження ВЛК, його мобілізували.

Військову службу розпочав на Волині, згодом був направлений на Запорізький напрямок. Облаштуватися на новому місці допомагав молодший брат Назар.

10 листопада стрілецька рота Богдана отримала наказ замінити гвардійців на позиціях. Він добровільно вирушив на завдання, але група потрапила під мінометний обстріл біля Новоданилівки Запорізької області. Шансів вижити не було: серце Богдана зупинилося...

Сьогодні ми у жалобі разом із рідними, та немає таких слів, якими б можна було загоїти їх зранені серця…

🇺🇦 Вічна шана і пам’ять Герою!

🌾 Сьогодні, у четверту суботу листопада, Україна згадує мільйони жертв Голодоморів, спричинених тоталітарним радянським режимом.

Біля Хреста пам'яті жертв більшовицького терору молитвою та скорботним словом згадали безневинно убієнних, закатованих голодом жертв одного з найбільших злочинів тоталітарного сталінського режиму і чи не найбільшої трагедії українців в історії минулого століття.

🕯Наша свічка пам‘яті сьогодні - за упокій мільйонів душ, заморених штучним голодом українців. Найкращих у світі господарів...

Вічна пам‘ять!

21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи. Ця дата – символ пам’яті про дві знаменні події в новітній українській історії: Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013-14 років.

За ці основоположні для українців цінності – Гідність та Свободу – 11-й рік поспіль триває велика війна. Найкращі доньки й сини України виборюють наше право мати власну незалежну державу, жити у вільній країні, можливість із честю та гідністю називатися українцями! Сьогодні на мітингу ордени “За мужність” ІІІ ступеня посмертно вручили родинам Володимира Лучиновича, Марка Данилюка, Андрія Лукашука та Андрія Шпилюка. Дмитра Кондратовича посмертно відзначено орденом “Полеглого воїна” в/ч А 4447.

Незламний дух єдності та свободи, переданий нам поколіннями, нині підтримують сучасні Герої.

Ми вдячні кожному, хто захищає Україну, і схиляємо голови перед тими, хто поклав своє життя за нашу державу.

Гідно живемо сьогодні, виборюємо свободу та мирне європейське майбутнє.

🇺🇦 Вічна пам’ять Героям! Слава Україні!

Сьогодні Ковель попрощався із солдатом, стрільцем-санітаром в/ч 1141 Національної гвардії України Ігорем Івановичем Кобишом.

Ігор народився 12 листопада 1974 року в Голобах, навчався у ЗОШ №3 та машинобудівному технікумі, здобув диплом механіка. Його пристрастю була музика: закінчив музичну школу, грав на акордеоні й гітарі, стояв біля витоків культового для Ковеля 90-х років музичного гурту “Тиха думка”.

Він був учасником Помаранчевої революції, працював на ремонтно-монтажному комбінаті, займався меблевим бізнесом, підробляв водієм. У червні цього року був мобілізований до лав Нацгвардії, де став надійним і відважним воїном.

10 листопада, за два дні до 50-річчя, загинув під мінометним обстрілом поблизу Нестерянки Запорізької області.
Сьогодні Ігор востаннє повернувся у рідне місто.

Щирі співчуття родині: мамі, татові, брату та всім, хто знав і любив Ігоря.

🇺🇦 Вічна пам’ять і слава Герою!

“На щиті” повернувся додому в рідний Ковель ще один наш Герой — гранатометник стрілецького батальйону військової частини А4674, сержант Олег Михайлович Богдадюк (1978 р.н.).

З квітня 2022 року він пройшов дорогами війни багато “гарячих” точок, а свій останній бій прийняв 11 листопада на Покровському напрямку, біля населеного пункту Петрівка Донецької області.

Прощання з воїном відбудеться завтра, 18 листопада, в такому порядку:
• 11.00 — служба в соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці, після завершення — хода до центру міста;
• 12.00 — громадянська панахида на площі Героїв Майдану.

Поховають Олега Богдадюка на Алеї Героїв міського кладовища.

Щирі співчуття дружині загиблого Анні та синочку Назару, синам від першого шлюбу — Назарію та Вадиму, братам Ігорю, Сергію та Михайлу, сестрі Ірині, усім, хто знав і любив Олега Богдадюка.

🇺🇦 Вічна слава і пам’ять Герою!

‼️У зв’язку із складною оперативною ситуацією в енергетичному секторі розгортаємо пункти незламності по місту, де можна підзарядити мобільні пристрої:

✅ міська рада (вул. Незалежності, 73);

✅ пожежні частини (на вулицях Міцкевича та Відродження);

✅ залізничний вокзал;

✅ намет біля дитячої бібліотеки у парку культури і відпочинку імені Лесі Українки;

✅ намет поблизу котельні на вул. Заводській, 27а.

⚡💪 Енергетики працюють, аби повернути світло ковельчанам.

Інформацію будемо оновлювати.

Маємо тривожний ранок: ворог атакує нашу енергетичну інфраструктуру.
Наразі усі відповідні служби міста працюють, триває ліквідація наслідків надзвичайної ситуації.
З 10-ої до 11-ої години водоканал тимчасово відновить подачу води. Прохання зробити запаси питної води.

Повернувся з Варшави, де разом із депутатом міської ради Андрієм Мілінчуком мав честь представляти Ковельську громаду на міжнародній виставці та конференції “Rebuild Ukraine: Construction and Energy 2024” («Відбудова України: Будівництво та енергетика»). Захід об’єднав близько 600 компаній з понад 40 країн, очільників профільних міністерств іноземних держав та представників міжнародних установ. Основна мета форуму — залучення українського та міжнародного бізнесу для відбудови України.

Плідно попрацювали на норвезькому майданчику Expo XXI. У рамках форуму підписав меморандуми про співпрацю Ковельської громади з американською компанією Aries та норвезькими TSCHUDI Logistics — у сфері транспортно-логістичних послуг та з енергетичною компанією з Норвегії. Подякував партнерам за підтримку України та готовність інвестувати в розвиток енергетичного сектору та інфраструктури.

Захід пройшов під патронатом Міністерства енергетики України за підтримки міністерств відновлення та економіки.

Спільний біль втрати зібрав ковельчан на центральній площі міста, щоб вшанувати пам'ять Героя, воїна та земляка — Ростислава Вікторовича Кривчука. Гранатометник 1-го стрілецького відділення 3-ої роти військової частини А7093 народився 3 січня 1983 року на Рівненщині. З дитинства жив у Ковелі, де навчався у ліцеї №10, працював, створив сім’ю та став батьком.

Ростислав захоплювався фізикою, електрикою, працював за кордоном, але завжди повертався додому. Останнім часом працював у Ковельському МТМО. Його знали як комунікабельного, працьовитого майстра. Він був турботливим чоловіком, який підтримував дружину Ірину, і найкращим татом для 5-річної донечки Вероніки. Любив риболовлю та мріяв про подорожі з родиною.

Життя Ростислава обірвалося 9 листопада під час виконання бойового завдання у Вовчанську на Харківщині. Йому назавжди 41...

Щирі співчуття дружині Ірині, донечці Вероніці, рідним і всім, хто його знав. Свічка пам'яті про подвиг Ростислава горітиме вічно.

🇺🇦 Герою слава!

Шановна громадо!
На жаль, знову маємо гірку звістку з війни. У боротьбі за нашу державу і кожного з нас загинув ковельчанин Ростислав Вікторович Кривчук, гранатометник 1 стрілецького відділення 3 взводу 3 стрілецької роти військової частини А7093 (03.01.1983 р.н.).
Свій останній бій Ростислав прийняв 9 листопада на Харківщині, у місті Вовчанськ.

Прощання з воїном відбудеться завтра, 14 листопада, в такому порядку:
• 11.00 - служба в соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці, після завершення - хода до центру міста;
• 12.00 - громадянська панахида на площі Героїв Майдану.

Поховають Ростислава Кривчука на Алеї Героїв міського кладовища.

Висловлюємо щирі співчуття дружині загиблого Ірині, донечці Вероніці, усім рідним, близьким і тим, хто знав та любив Ростислава Кривчука.

🇺🇦 Вічна пам’ять і шана Герою!

https://youtu.be/XpLUpH3k1xk

Сьогодні Ковель попрощався зі старшим сержантом ремонтної роти в/ч А1048 Сергієм Голядинцем — воїном і патріотом.

Сергій народився 15 лютого 1981 року в Ковелі. Навчався у школах №2 та №12, здобув професію менеджера в Брацлавському сільськогосподарському технікумі. Працював на різних роботах, зокрема на будівництві в Києві. Був активістом Революції Гідності, де зустрів майбутню дружину Ірину. У 2014 році долучився до батальйону «Айдар» і захищав Україну під час АТО.

Згодом уклав контракт із ЗСУ та служив інструктором у «Десні». З Іриною виховував її доньку Марію, а пізніше народився син Вітовт. Хоч мешкали у Києві, Сергій часто відвідував Ковель, допомагав мамі та зустрічався з друзями.

Під час повномасштабного вторгнення захищав Київ, потім повернувся у «Десну». Нещодавно його, разом із групою інструкторів, відправили на фронт.

4 листопада Сергій загинув у бою біля Максимівки Донецької області. Мріяв про вільну Україну та Перемогу.

Дякуємо тобі, воїне, за мужність і честь.
🇺🇦 Вічна пам’ять Герою!

На жаль, знову маємо сумні новини...

На війні загинув наш земляк, майстер з ремонту та зарядки акумуляторних батарей взводу спеціальних робіт ремонтної роти військової частини А1048, старший сержант ГОЛЯДИНЕЦЬ Сергій Олександрович (15.02.1981 р.н.).

Сергій — справжній патріот України, учасник Революції Гідності. Після Майдану доєднався до добровольчого батальйону «Айдар», брав участь в АТО. Довгий час служив у навчальному центрі «Десна». У перші дні повномасштабної війни тримав оборону Києва.

Свій останній бій Сергій Голядинець прийняв 4 листопада в н.п. Максимівка Донецької області.

Прощання з воїном відбудеться завтра, 10 листопада:
• 12:00 - служба в соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці, після завершення — хода до центру міста;
• 13:00 - громадянська панахида на площі Героїв Майдану.
 
Поховають Сергія Голядинця на Алеї Героїв міського кладовища.

Висловлюю щирі співчуття родині та усім, хто знав, любив і поважав нашого захисника.

🇺🇦 Вічна пам'ять і слава Герою!

Народний аматорський експериментальний театр-студія "10 ряд 10 місце" презентує нову прем'єру — химерно-містичну притчу "Готель між двох світів". Глядачів очікує захоплива вистава з неординарними режисерськими рішеннями, за яку театр вже отримав диплом за кращу сценографію на фестивалі FrancoFest у Коломиї.

Прем'єра відбудеться 5, 9 та 14 листопада у Народному домі "Просвіта" (вул. Міцкевича, 10). Довідки за телефоном: 066-793-75-64.

Вхід — благодійний донат від 100 грн. Усі зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку військових ЗСУ.

Ще одне молоде життя забрала війна. Сьогодні ковельчани провели в останню путь бойового медика 1-ої штурмової роти в/ч А7400, молодшого сержанта Максима Хацера.

Максим народився 6 серпня 1992 року в Ковелі. Рано залишився без батька, і його мама, Тетяна Василівна, самотужки виховала трьох синів. Старший брат Сергій підтримував матір, а середній, Юрій, нині воює на фронті.

Максим навчався у ЗОШ №11, здобув спеціальність «верстатник широкого профілю» та працював у компанії «ЮКОН», де його цінували за доброту й товариськість. Він захоплювався спортом, риболовлею, туризмом, часто подорожував. Через це мав позивний «Турист».

У липні 2024 року його мобілізували. Після навчання він став бойовим медиком 1-ої штурмової роти. Востаннє подзвонив мамі, сказавши, що вирушає на завдання. У бою під Новоіванівкою Курської області молодший сержант Максим Хацер загинув 28 жовтня 2024 року. Йому було лише 32…

Дякуємо тобі, Воїне, за мужність і за вільну Україну. Вічна пам’ять Герою. 🇺🇦

Маємо ще одну сумну звістку з фронту: на війні з російськими окупантами загинув ковельчанин, бойовий медик першої штурмової роти в/ч А7400 Максим Хацер. Життя молодшого сержанта обірвалось 28 жовтня, під час виконання бойового завдання поблизу села Новоіванівка Курської області.

Попрощаємось з воїном завтра, 4 листопада, у такому порядку:
• 12.00 — служба в соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці, після завершення — хода до центру міста;
• 13.00 — громадянська панахида на площі Героїв Майдану (біля міської ради).

Поховають Максима Хацера на Алеї почесних поховань міського кладовища.

🇺🇦 Вічна пам’ять і шана Герою!

https://youtu.be/9GFjFhQJx3w

Спільний біль непоправної втрати вкотре зібрав нас на центральній площі Ковеля. Ми віддали останню шану незламним землякам, воїнам духу – офіцерові та солдату – заступнику командира 3-ої механізованої роти в/ч А 0296, старшому лейтенантові Олегу Олександровичу Подліпінському та стрільцеві-санітару, солдатові в/ч А 4053 Роману Олександровичу Рибчуку.
Вони заплатили найвищу ціну за майбутнє своєї країни, своїх родин, свого міста. Пам’ять про них житиме вічно...
Олег ПОДЛІПІНСЬКИЙ народився 18 листопада 1971 року в Ковелі. Навчався в загальноосвітній школі №8. Здобувати фах інженера-механіка у Львівському сільськогосподарському інституті. Як один із кращих студентів Олег поїхав на стажування до Чехії, де міг лишитися жити, та вибрав Україну, рідний Ковель.
Разом із дружиною – Оксаною виховали двох синів – Вадима та Романа, для яких тато був прикладом у всьому. Родина була його Всесвітом: Олег багато читав і привчав до книги дітей. Любив музику. Тримав себе у відмінній спортивній формі: навіть на фронті, після трьох своїх поранень і перелому хребта, щоденні 100 віджимань від підлоги були для нього
нормою. На війні старший лейтенант (офіцерське звання отримав на військовій кафедрі в інституті) Олег Подліпінський – з березня 2022-го.
Пішов до військкомату в перший день повномасштабного вторгнення зі словами: «Як офіцер, я маю захищати свою країну...».
Відкритий до спілкування. Чесний і справедливий, швидко здобув авторитет у солдатів. Для них він був не просто командиром, а справжнім наставником, другом і побратимом.
Життя простого солдата було для старшого лейтенанта Олега Подліпінського найвищою цінністю.
Його хлопці три місяці тривали оборону під Бахмутом – і він був поруч, а не просто командував на відстані. За мужність та героїзм отримав почесний хрест «Честь і слава». Саме ці слова найкраще характеризують бойовий шлях Олега Подліпінського. Після трьох поранень і перелому хребта він пішов на перекомісію, аби полишити службу за станом здоров’я. Але коли побачив у черзі до лікаря хлопця без ніг – повернувся на фронт.
«Я мушу воювати, щоб мої сини не бачили війни», – казав Олег рідним.
Свій останній бій офіцер Олег Подліпінський прийняв 29 жовтня поблизу села Діброва Сєвєродонецького району Луганської області. Тепер йому навіки 52.
Солдат Роман РИБЧУК народився 17 липня 1988 року в Ковелі. Його батьки – Світлана та Олександр Рибчуки – виховували троє дітей. Роман був середнім сином. Вчився у ЗОШ №11, а після 9 класу пішов здобувати фах автослюсаря в Ковельському СПТУ №7. Відслужив строкову службу в армії та повернувся в рідне місто.
Працював майстром по ремонту машин. Техніка була його стихією. Коли хтось просив Романа допомогти – ніколи не відмовляв. Своєї родини чоловік не мав, тому всю любов і сердечне тепло віддавав племінникам.
Роман був учасником АТО, мав бойовий досвід. Тож, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, одразу пішов у військкомат і в червні 2022-го його мобілізували.
Воював на різних ділянках фронту. Торік у жовтні під Куп’янськом був поранений, але навіть тоді рідні не чули від нього жодних нарікань на долю. «У мене все добре!, – звучало в телефоні завжди, коли Роман дзвонив із фронту. – Краще розкажіть як ви там, вдома?».
В жовтні Роман приїжджав до Ковеля у короткотермінову відпустку. Привіз подяку від командування і розповів, як із хлопцями тримали оборону на Лиманському напрямку, як йому тиснув руку високопоставлений генерал...
Рідні помітили: Роман став спокійним та впевненим у собі. 25 жовтня він повернувся на фронт, а через 5 днів – 30 жовтня, солдат Роман Рибчук загинув у бою з ворогом біля села Серебрянка Донецької області.
Йому навіки 36.
Вічна пам’ять і шана Героям!
Щирі співчуття родинам загиблих Воїнів, усім, хто знав і любив Олега Подліпінського та Романа Рибчука.
Героям слава!

На черговій п’ятдесят п’ятій сесії Ковельської міської ради прийняли зміни до бюджету громади 2024 року. Майже половину коштів, які вдалось отримати понад план бюджетних надходжень — 770 тисяч гривень, спрямували на підтримку Сил безпеки та оборони.

Ще раніше закупили і найближчим часом відправимо за запитами військових частин:
• 10 зарядних станцій
• 10 супутникових модемів Старлінк
• 5 квадрокоптерів DJI Mavic 3 Fly More Combo
• 25 FPV дронів 7 дюймів та 10 FPV дронів 10 дюймів

Загалом же з початку року на потреби Сил безпеки та оборони України Ковельська територіальна громада спрямувала вже понад 66 млн. гривень бюджетних асигнувань.

Працюємо далі... Разом — до Перемоги! 🇺🇦

Провели в останню земну дорогу ковельчанина, старшого механіка-водія 3-ої окремої танкової бригади Валерія Івановича Степанюка.
Родина була головною цінністю у його житті: разом з дружиною збудували будинок у Ковелі, виростили дітей - Марію та Софію. Тато завжди піклувався про своїх дівчаток, привозив для них подарунки, коли повертався додому з поїздок. Прагнув, щоб його донечки завжди були в гарному настрої, посміхалися.

Вдома майже щомісяця збирали і передавали Валерію передачі. Останню він так і не встиг забрати - і вже тоді Оксана серцем відчула, що з її коханим щось не так...
Валерій Степанюк загинув ще 19 лютого цього року поблизусела Садовод Куп'янського району Харківської області. Танк накрило  КАБом - керованою авіаційною бомбою. Разом із командиром екіпажу та навідником загинув і старший механік-водій Валерій Степанюк.

Десь там на Харківщині, на місці загибелі танкістів, одиноко видніється могила українським воїнам. Її облаштували побратими.

Вічна пам’ять і шана Герою!

Шановна Ковельська громадо!

З сумом повідомляю, що завтра, 24 жовтня попрощаємося та проведемо в останню земну дорогу нашого воїна, ковельчанина Валерія Івановича Степанюка.

Прощання із Героєм-захисником відбудеться за таким порядком:
• 11:00 – служба у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці на вул. Модеста Левицького, після завершення – хода до центру міста;
• 12:20 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану (біля міської ради).

Останнім місцем спочинку Воїна стане Алея почесних поховань міського цвинтаря.

🇺🇦 Вічна пам'ять і слава Герою!

“На щиті” додому назавжди повертається ще один ковельчанин — Валерій Іванович Степанюк.

Воїн загинув 19 лютого цього року, проте лише нещодавно його тіло ідентифікували за результатами ДНК-експертизи. Увесь цей час його вважали зниклим безвісти, хоча сім'я майже відразу знала про загибель чоловіка та батька. Старший механік-водій 3-ої окремої танкової бригади загинув поблизу села Садовод на Харківщині: їхній танк накрило КАБом.

Валерію Степанюку назавжди 48 років. Через довгих 8 місяців його душа та тіло нарешті знайдуть спокій у рідному Ковелі.

Деталі щодо прощання повідомимо, як тільки буде відомо, коли кортеж місії «На щиті» привезе тіло Героя на Волинь.

Щирі співчуття дружині Оксані Миколаївні, донькам Марії, Софії та усім, хто знав і любив Валерія.

Вічна та світла пам'ять і шана Герою!

Разом із заступником Тарасом Яковлевим зустрілись із делегацією Представництва Європейського Союзу в Україні.
 
Подивились відремонтовані будівлі для вимушених переселенців на вул. Драгоманова, 17. У двох будинках тут мешкає 24 сім'ї, які змушені були залишити свої домівки через війну. Проєкт був реалізований за кошти ЄС в рамках програми Північної екологічної фінансової корпорації  НЕФКО «Підтримка ЄС для нагальних потреб розміщення внутрішньо переміщених осіб в Україні».
 
Також гості оглянули будівництво багатоквартирного будинку на вулиці Володимира Кияна, 49 а. У ньому буде 70 квартир, де проживатимуть більше двохсот людей з категорії внутрішньо переміщених осіб. Наразі на об’єкті завершують зведення самої будівлі, розпочинають оздоблювальні роботи. Крім того, монтують комунікації.

Окрім Ковеля, подібні проєкти також реалізовують в Чернівцях, Дубно, Львові, Житомирі, Нововолинську та Макарові.