🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР

🟥23.11.2024.
Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 18:30.

▪️За день ворог запустив два дрони-камікадзе по Нікопольщині.

Цілили по одному з сіл Марганецької громади. На щастя, ніхто не постраждав.

▪️В інших громадах області день минув без атак.

Тихої ночі 🇺🇦

🚀Підписатися / Facebook / Акаунт Х

Що таке справжня, реальна перемога у цій війні?

Подальший хід війни в Україні та її фінал багато в чому залежать від позиції наших партнерів. Їхня позиція наразі залишається розрізненою і не має єдності. Загальна картина вже більш-менш зрозуміла, але для нас вона поки що не дуже оптимістична.

Сьогодні українське суспільство ще не визначилося, що для нього означає справжня перемога. Немає чіткого визначення, яке б влаштовувало всіх.

Яким має бути справедливий мир, якщо зараз поки що вихід на кордони 1991 року військовим шляхом неможливий? І навіть вихід на ці кордони не вирішує всіх питань. Це не призводить до автоматичного закінчення війни, адже Росія залишається нашим ворожим сусідом.

Як досягти того результату, який задовольнить усе українське суспільство?

Нам усім потрібен суспільний діалог для формування спільного бачення, що таке перемога України.

Саме завершення війни насправді змінить нашу націю.

Перемога для мене – це збереження України, її державності. Бути справді суверенною країною у своїй внутрішній та зовнішній політиці, не перетворитися на чийсь сателіт.
Мати власний ВПК та сильну економіку, щоб країна стала сильнішою у військовому плані та інституційно, ніж до початку повномасштабної війни.

Потрібно мати візію розвитку країни на багато років уперед, стратегію для післявоєнного відновлення. Потрібне відновлення міжнародного права та як наслідок – відновлення територіальної цілісності

Те, як закінчиться війна, визначить життя та долі людей, майбутнє України на десятиліття, вплинувши на її внутрішню та зовнішню політику.

Чотири громади Дніпропетровщини — Троїцька, Покровська, Зеленодольська та Слобожанська — стали фіналістами другого етапу конкурсу «Громада на всі 100» серед понад 260 учасників.

Вони представили інноваційні проєкти для розвитку та стійкості в умовах війни: впровадження екзопротезування, облаштування фізіотерапевтичного кабінету, покращення системи вивезення відходів і розвиток спортивної інфраструктури.

Конкурс проводиться Starlight Media та Українським кризовим медіа-центром за підтримки USAID DOBRE. Головний приз — 100 тисяч доларів на реалізацію проєкту переможця.

Дякую організаторам та нашим громадам за ініціативність і наполегливу роботу. Бажаю успіхів у наступному етапі!

Голодомор 1932–1933: трагедія, яка стерла життя і зламала долі

Голодомор 1932–1933 років – спланований акт геноциду для знищення українського національного руху та економічного підкорення України.

Одним із найбільш постраждалих регіонів була Дніпропетровщина, яка тоді охоплювала частини сучасних Запорізької, Херсонської та Донецької областей. Наш регіон зазнавав надзвичайно жорсткого тиску через високі плани хлібозаготівель. Забирали все: зерно, овочі, навіть насіння. Села блокували, а людей прирікали на голодну смерть.

Жахливим ударом стала постанова Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів СРСР від 7 серпня 1932 року, відома як “закон про п’ять колосків”. За зрізані на полі кілька колосків людей могли розстріляти або відправити до таборів на 10 років ув’язнення.

Особливо трагічною стала практика «чорних дошок». Це були списки сіл, які не виконували нереальні плани хлібозаготівель. Потрапити на «чорну дошку» означало повне блокування села: зупинялася торгівля, забороняли будь-які поставки товарів. Люди залишалися повністю ізольованими, без жодної можливості вижити.

6 грудня 1932 року на «чорну дошку» потрапили села Вербки Павлоградського району і Гаврилівка Межівського району. До кінця грудня Дніпропетровський обком додав до списку ще 23 колгоспи області. Це рішення стало фактичним вироком для тисяч мешканців, які опинилися в умовах ізоляції.

Взимку 1932–1933 років для українського села настали нелюдські умови. У грудні 1932 року до України було направлено спеціальну комісію на чолі з Лазарем Кагановичем і Павлом Постишевим. Її завданням був корінний перелом у хлібозаготівлях на Дніпропетровщині та інших регіонах. Але навіть ці заходи не дали результату.

29 грудня 1932 року Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення депортувати на Північ 700 селянських сімей з районів, які “відставали” у виконанні плану. Дніпропетровському обкому наказали виставити на продаж майно 500 господарств так званих «куркулів» і «злісних одноосібників».

Селяни, приречені на голод, намагалися залишити свої села, але це стало неможливим. 27 грудня 1932 року в СРСР запровадили паспортну систему, яка прив’язала людей до місця проживання. Колгоспникам паспорти не видавали, закріплюючи їх за колгоспами як безправних державних найманців. Цей статус вони зберігали аж до 1956 року.

Україну фактично перетворили на резервацію. Військові загони НКВС оточували села й чатували на залізничних станціях, щоб затримувати селян, які намагалися виїхати. Тих, кого ловили без довідки від сільради, повертали назад, прирікаючи на голодну смерть.

Голодомори – це страшна сторінка нашої історії, яка навчила цінувати свободу. Пам’ятаймо мільйони жертв, щоб подібне ніколи не повторилося. Запалімо свічку пам’яті за загиблими.

🟥23.11.2024.
Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 07:30.

▪️Вчора ввечері окупанти двічі атакували Нікополь дронами-камікадзе. На щастя, обійшлося без постраждалих.

▪️В інших громадах області ніч минула без обстрілів.

Мирної суботи 🇺🇦

🚀Підписатися / Facebook / Акаунт Х

Що стосується нашого реагування тут, в Україні, на ці російські удари, на різні інформації про загрози. Сьогодні вже 1003-й день цієї війни. Всі протоколи безпеки зараз такі ж, як і раніше. Якщо лунає сигнал повітряної тривоги, треба реагувати, берегти себе та йти в укриття. Якою б не була російська ракетна загроза, її не можна ігнорувати.

Але коли немає повітряної тривоги, держава, виробництва, посольства – усі мають працювати однаково. І сприймати інформацію, зокрема, від розвідок саме як інформацію, а не дозвіл на вихідний. Це стосується всіх – від Верховної Ради України та інших структур і гілок влади до органів управління в областях і громадах. Сирена звучить – йдемо в укриття. Коли немає сирени – працюємо та служимо. У війні інакше не буває.

Маємо бути свідомі того, що «товарищ» Путін буде й надалі залякувати нас. Він на цьому всю свою владу побудував. Важливо вміти правильно реагувати й робити все, щоб ця війна поверталась додому, у Росію, і щоб там відчували, що таке війна.

Дніпровський вальс – музичний подарунок, створений композитором Валерієм Антонюком спеціально для Дніпра.

Як сказав диригент: Київ – це серце України, а Дніпро – її душа.

І, слухаючи цю музику, дійсно відчуваєш, що душа нашої країни – сильна, красива та глибока, як Дніпро.

Музика, що об’єднує та надихає 🇺🇦

🟥22.11.2024.
Безпекова ситуація на Дніпропетровщині станом на 18:30.

❗️За день ворог більше десятка разів атакував Нікопольщину. Били з артилерії та дронами-камікадзе.

▪️Окупанти цілили по райцентру, Марганецькій, Мирівській та Покровській громадах.

Пошкоджені 9 дачний будинків, 4 приватних, нежитлова будівля, 2 автівки та лінії електропередачі.

▪️В інших громадах області день минув без обстрілів.

Тихої ночі 🇺🇦

🚀Підписатися / Facebook / Акаунт Х

Розширюємо міжнародну співпрацю у галузі медицини: нові можливості для Дніпропетровщини.

Представники провідних медичних закладів області – лікарні ім. Мечникова та Центру родинного здоров’я – взяли участь у медичному форумі, який відбувся у Нижньосілезькому воєводстві Польщі.

Форум об’єднав ключових гравців галузі: керівників регіональної влади, депутатів Сейміку, очільників медичних установ, представників провідних компаній-виробників медобладнання та медичних організацій.

Під час заходу наші лікарі провели результативні зустрічі з Ярославом Рабченком, заступником маршала з питань охорони здоров’я, Ярославом Дуда-Латошевським, директором Вроцлавського медцентру “DOLMED”, та Гражиною Рубіш, директоркою у східній Європі компанії «GE HealthCare».

Обговорили важливі питання: посилення співпраці у сфері реабілітації, радіології та діагностики, підтримка медичних закладів Дніпропетровщини в умовах війни, обмін досвідом між польськими та українськими лікарями.

Дякую нашим медикам за їхню надважливу працю у ці складні часи та польським партнерам за постійну підтримку України!

Ця взаємодія є ще одним кроком до покращення медичних послуг для наших людей.