Київ, жива iсторiя

1980 рік. Атомний реактор у Інституті ядерних досліджень АН УРСР на проспекті Науки. Використовується для досліджень у галузі нейтронної фізики, фізики твердого тіла, радіаційного матеріалознавства, радіобіології та медицини.
Остання світлина це будівництво корпусу інституту у 1960 році.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вулиця Пролетарська, (зараз - Антоновича, 50).

1930-й / 2018 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Миколаївський ланцюговий міст — перший капітальний міст через Дніпро у Києві, що існував у 1853 - 1920 роках.

Сьогодні, коли вода в Дніпрі сильно опускається, з моста Метро до сих пір можна побачити залишки його опор. 

👉ПІДПИСАТИСЯ

1960-ті. Вгадаймо мiсце?

👉ПІДПИСАТИСЯ

24 травня 1997 року. Перший в Києві та в Україні ресторан McDonald`s на вулиці Юрія Іллєнка (тоді ще Мельникова) 3, у день відкриття.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Хрещатик 1976 і 2018 років.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Клініка Маковського — яскравий зразок архітектури доби сецесії і київського модерну.

Слугував приватною хірургічною клінікою. Фасад будівлі прикрашають барельєфи із зображенням напівголих жінок-птиць, які, за легендою, захищають від лих і додають сили. Знаходиться він за адресою: вул. Олеся Гончара, 33-б.

Архітектор Ігнатій Ледоховський спорудив цю клініку у 1907-1908 роках на замовлення доктора медичних наук Петра Качковського. Качковський відкрив тут свою приватну хірургічну клініку, але в 1909 році він помер після невдалої операції. Клініка перейшла до його колеги Ігнатія Маковського, який осучаснив заклад і перейменував його на «Хірургічну лікарню доктора медицини Маковського». Це ім'я досі збереглося на фасаді.

Особняк мав окремий вхід для власника, а всередині розміщувалися приймальня, операційна, перев'язувальна і палати різного рівня комфорту. У дворі також були житло для прислуги, стайня, гараж, комори та інші господарські приміщення.

У 1911 році під час відвідування Київської опери прем'єр-міністра росії Петра Столипіна було поранено революціонером Дмитром Богровим. Столипіна доставили до клініки Маковського, де за його життя боролися найкращі хірурги Києва. На честь Столипіна тоді перейменували вулицю.

Під час Першої світової війни у клініці функціонував військовий шпиталь для офіцерського штабу. За радянських часів будівля слугувала офтальмологічною клінікою та іншими медичними установами.

Після реставрації будинок став центральним офісом Народного Руху України. Нині тут розташовані Музей шістдесятництва та Український малий драматичний театр.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вул. Прорізна.

1987 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Ресторан «Прага» на ВДНГ – 1960ті та наші дні.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Кафе "Води Морозиво" на Хрещатику.
1959 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Житловий будинок 1908 року по вул. Лютеранській (Фрідріха Енгельса), № 15.

Фото: 1976 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

3 листопада 1941 року — Києво-Печерська Лавра опинилася під купою уламків: мозаїки, фрески, різьблені елементи та цегла вкрили святу землю після потужного вибуху.

У повітря злетів головний монастирський храм — Успенський собор, збудований ще у XI столітті.

Сила вибуху була настільки руйнівною, що весь монастир став зоною катастрофи. Уламки мозаїк, фресок та інших елементів лежали всюди, а також зайнялися трапезна церква, бібліотеки, архіви, музеї та навіть дзвіниця.

За дві години до вибуху собор відвідували представники німецької окупаційної влади разом зі словацьким диктатором Йозефом Тісо. Того ж дня вибух і подальша пожежа призвели до загибелі близько 300 німців і ще невідомої кількості місцевих мешканців.

Ця трагедія сталася через два місяці після захоплення Києва нацистами. Їм було відомо, що радянські сапери замінували собор, проте дії для розмінування не були здійснені.

Серед співробітників окупаційної влади особливу роль відіграв оперативний штаб райхсляйтера Альфреда Розенберга, що заздалегідь евакуював музейні колекції з Лаври. Перед тим загін Кюнсберга, відомий своїми операціями з вилучення культурних цінностей, вивіз найважливіші артефакти до Берліна.

Успенський собор було відновлено тільки у 2000 році.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Масив Лівобережний. Вул. Ованеса Туманяна. 

1980-ті роки.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Фонтан на площі Жовтневої революції (Майдан).

1987 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Київ — місто храмів і спокус: історія червоних ліхтарів ХІХ століття.

Наприкінці ХІХ століття Київ славився не лише численними церквами, але й «будинками терпимості» — легальними борделями.

Перші з них з'явились на Подолі, зокрема на Андріївському узвозі та Спаській вулиці, де сусідили з храмами. Церква швидко домоглася їх перенесення, і незабаром найбільш відомі борделі опинилися поблизу Київської Думи, через що дівчат прозвали «думськими».

Це було зручно для заможних і впливових клієнтів, які гуляли по Хрещатику й знаходили «компанію» серед дівчат.

Згодом повій переселили на околиці міста — на Ямську вулицю, яка перетворилася на своєрідний квартал червоних ліхтарів. Саме там життя стало особливо жвавим: відкривалися магазини, ремонтувалися дороги, і бідний район набув нового вигляду.

Так Київ намагався балансувати між моральними цінностями та зростаючим попитом на розваги.

👉ПІДПИСАТИСЯ

На залізничній станції Караваєві Дачі.

1970-ті роки.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Перший поїзд до станції Олімпійська (Республіканський стадіон).

1981 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Голосіївський ставок з номеру готелю Мир.
Зліва на світлині ще йде будівництво поліклініки.
1991 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вид на Республіканський стадіон та готель «Русь».

1980-ті.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Позняки. Початок 1920-х. Тепер тут пролягає вул. Урлівська.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Таким був Київ 1993 року 🙌

👉ПІДПИСАТИСЯ

Трамвайна диспетчерська на Львівській площі.

1982 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вид на Гiдропарк, Березняки та Русанiвку.

1970-ті роки.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вул. Льва Толстого (зараз Павла Скоропадського) зліва вхід до Ботанічного саду.

1987 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Ярославів Вал.

1980-ті роки.

👉ПІДПИСАТИСЯ

⌛️ Архітектурні розкоші і їхня доля після революції: історія прибуткового дому Слинька

Будинок № 34 на Андріївському узвозі, відомий як «Дім-терем», збудували у 1890 році за проектом М. Вишневського для купця Андрія Слинька. Ця споруда в псевдоросійському стилі мала два сріблясті куполи, що стали символом архітектурної розкоші того часу. Шестиповерховий прибутковий будинок із двома під'їздами служив місцем проживання багатьох культурних діячів.

Після Жовтневої революції Слинько, відомий меценат і театрал, був розстріляний, а куполи будинку були демонтовані владою як "архітектурні надмірності".

Тут мешкали видатні особистості, такі як Павло Житецький, Анатолій Совенко та Григорій Тютюнник. Нині в будинку розміщені художній салон і театр «Академія».

📍 Андріївський узвіз, 34

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вольєр з жирафами у Київському зоопарку.

1981 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

ВДНХ. Павільйон технічних культур.
1967 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Проспект Берестейський (на той час - Брест-Литовське шосе, пізніше просп. Перемоги).

1968 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Кріпосний провулок.

1985 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вул. Гончарна на Подолі. Наприкінці 80-х років стару забудову на вулиці було знесено.

1981 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

1950-ті роки. Відомий колись ресторан «Поплавок»

👉ПІДПИСАТИСЯ

Німецьким солдатам дають їжу та гарячі напої місцеві жителі на вулиці в Києві, 1918 рік

👉ПІДПИСАТИСЯ

Затока Оболонь.

Початок 2000-х років

👉ПІДПИСАТИСЯ

Софійська площа.

1960-ті роки.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Що було на місці Київського моря?

Будівництво Київського водосховища почалося в 1959 році і йшло «ударними» темпами. У вересні 1964 року Київську ГЕС урочисто відкрили, а через три місяці вона дала першу електроенергію.

Щоб створити Київське море було затоплено 92 тисячі га землі, а це 52 населених пункти, в яких проживало 33 тисячі людей.

Люди самі розбирали свої будинки і перевозили на нові місця. Тим, хто погоджувався на переселення – виплачували хоч і мізерну, але компенсацію. Будинки тих, хто протестував проти переїзду, просто знесли бульдозером.

У Нових Петрівцях виросло ціле селище переселенців із затоплених сіл. Місцеві жителі називають його Ватутіне.

Переселенці згадують, що на місці Київського моря були дуже родючі землі, луги, поля, сади і велика кількість озер і ставків.

З початком будівництва ГЕС дерева вирубали, що залишилися будинки та господарські споруди знесли. Ті, хто встиг – перепоховали своїх родичів в іншому місці. За словами киян, в перший час після будівництва по Київському морю часто спливали труни.

👉ПІДПИСАТИСЯ

🎞️ Дощовий Київ у 1968 році.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Міст Патона, 1980 рік

👉ПІДПИСАТИСЯ

1996 рік. Кінотеатр ім. Гагаріна (вулиця Щусєва, 5).

👉ПІДПИСАТИСЯ

Так виглядав Київ сто років тому...

На відео представлені унікальні архівні фотографії:

🛡 Набережна біля Поштової площі, 19 ст.
🛡 Андріївська церква, 1852 рік
🛡 Десятинна церква, 1910 рік
🛡 Оперний театр, початок 20 ст.
🛡 Вид на Старокиївську гору з Труханового острова, 1917 рік
🛡 Колона Магдебурзького права, 1862 рік
🛡 Будинок на вул. Симона Петлюри, 2/4, 1930 рік

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вул. Богатирська.

1984 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Щойно зібраний літак Ан-225 «Мрія» викочують із ангару.

1988 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вул. Лаврська біля Києво-Печерської лаври.

1990-ті роки.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Новий критий ринок «Сінний» у відеохроніці 1958-го року.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Вул. Саксаганського, 122 (площа Перемоги, зараз Галицька)

2015 рік / 1999 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ

Осінь, вул. Ентузіастів.

1973 рік.

👉ПІДПИСАТИСЯ