- Мені хоч болить за Берислав ї за розбите родинне гніздо, - схлипує Людмила, - а сітки я плести буду!
- У моїй рідній Чаплинці ми завжди зі старшокласниками готували Вертеп з цілим театральним дійством і колядками. Коли збиралася, то лише схопила 2 незакінчених вишиванки бісером для дітей, і ікону з маминим вишитим рушником. Рашист на блок-посту не посмів забрати, а може не зрозумів.. Ото повернемося, і все відродимо, і вертепи, і традиції і вишиванки!, - з оптимізмом каже пані Тетяна.
- Ми отримали потужну прививку ще у 2014 році, - розповідає Володимир Павлович, - коли сепаратисти намагалися зайти в Херсон. Ми тоді зрозуміли добре, звідкиля біди чекати, і як цій наволочі по зубам давати.
- А я не можу забути мамині шулики, а ще молочний кисіль, а пиріжки з горохом, а бабусина кабакова каша, коли ми, маленькі, з ложками шикувалися навколо, - надує пані Вікторія - Ото повернемося, і знову наваримо!
За розмовою час спливав непомітно, але бажання обмінюватися душевним теплом не вичерпувалося. То ж «Херсонським посиденькам»бути! Так само, як і Мандрам Україною! А приводів для енергообміну в нас чимало! То ж слідкуймо за анонсами хабу, любі херсонці і херсонечки! Разом до Перемоги!
Наталя Юрчак