KADREX — кадровий експерт

Увага❗️ Внесено зміни до постанови № 76.

Постановою КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 22.11.2024 р. № 1332 внесено зміни до постанови КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 р. № 76.

Зокрема, установлено, що:

✅ відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки та засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 р.;

✅ до загальної кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не враховуються військовозобов’язані жінки;

✅ до Єдиного переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з метою бронювання військовозобов’язаних вносяться, крім юридичної особи, дані відокремленого структурного підрозділу юридичної особи (у разі наявності);

✅ зарахування військовозобов’язаного працівника на спецоблік відбувається в разі уточнення ним персональних даних;

✅ військовозобов’язаний працівник зараховується на спецоблік в разі нарахування та виплати йому заробітної плати за кожний місяць останнього звітного періоду (квартал) у розмірі, не нижчому за розмір мінімальної заробітної плати по країні помноженої на коефіцієнт 2,5 (не менше 20 000 грн);

✅ зарахування військовозобов’язаного працівника на спецоблік відбувається за умови, що він не перебуває в розшуку.

Ця постанова набирає чинності 1 грудня 2024 р., крім пп. 1–3, 5 п. 2, п. 7 цієї постанови та п. 3 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з дня опублікування цієї постанови.

KadrEX

Кабінет Міністрів України
Постанова
від 22 листопада 2024 р. № 1332
Київ

Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час

https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-chas-i221124-1332

— якщо російському е в корені відповідає в аналогічних українських словах і: Бєлінський (бо білий), Звєрєв (звір), Пєшковський (пішки), Рєпін (ріпа);

— після приголосних (крім шиплячих, р, ц) у суфіксах: Матвєєв, Лаптєв, Голубєв, Горєв, Князєв (але Лужев, Писарева, Малишев, Якушев, Рязанцев).

ІІ. російська літера ё передається:

1. Звукосполученням йо:

— на початку слова: Йолкін, Йонін, Йофін;

— у середині слова після голосного: Бугайов, Майоров;

— після б, п, в, м, ф: Соловйов, Воробйов, Муравйов.

2. Буквосполученням ьо після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о: Корольов, Пльонкін, Верьовкін, Дьомін, Журавльов.

російські прізвища Артёмов, Семёнов, Фёдоров передаються як Артемов, Семенов, Федоров, бо утворені від імен, спільних для української і російської мов.

3. Літерою о під наголосом після шиплячих ч, ш, щ: Горбачов, Грачов, Лобачов, Щербачов, Пугачов, Хрущов, Єршов.

ІІІ. російська літера э передається через е: Еткін, Епов, Естрін.

IV. російська літера и передається:

1. Літерою і:

— на початку слова: Ісаєв, Ігнатов, Ізмайлов;

— після приголосних (крім шиплячих та ц): Мічурін, Гагарін, Філатов, Шаляпін, Пушкін (але Жижка);

— у кінці невідмінюваних слів: Росіні,Борутті.

2. Літерою ї після голосного та в разі роздільної вимови після приголосних (після ь або апострофа): Воїнов, Гур’їн, Ільїн, Захар’їн, Таїров.

3. Літерою и:

— після дж, ч, ж, ш, щ, та ц перед приголосними: Гаршин, Жилін, Чичиков, Шилов, Щиглов (це стосується й прізвищ інших народів: Цицерон);

— у прізвищах, утворених від власних імен, спільних для української та російської мов: Архипов, Борисов, Кирилов, Максимов, Миронов, Михайлов (але Нікітін, Ніколаєв, Філіппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських);

— у прізвищах, утворених від коренів, спільних для української та російської мов: Виноградов (виноград), Кисельов (кисіль), Лихачов (лихо), Мишкін (миша), Писарєв (писар);

— у суфіксах -ик, -ич, -иц, -ищ, -ник, -ович, -євич та закінченнях -их (-ых): Рудич, Голик, Радищев, Антонович, Бєлих, Куликовських, Шацьких, Черних;

— у префіксі при-: Привалов, Прилуков, Пришвін.

Оберіть правильне написання російського прізвища:

Белов;
Білов;
Бєлов.

Якщо ви уважно читали статтю, то легко оберете правильну відповідь, а саме Бєлов.

Продовжуємо п'ятничну рубрику в нашому телеграм-каналі: "ПИТАННЯ ПРАВОПИСУ". 🧐

Особливості написання «складних» прізвищ і імен

Зазвичай, ведучи документацію, кадровики керуються написанням прізвища у паспорті. Це правильно, адже саме цього вимагає закон. Але що робити, наприклад, тоді, коли людина називає своє прізвище по телефону або в усній формі, а його варто записати для подальшої роботи? В такому випадку необхідно знати основні правила написання «нестандартних» прізвищ, щоб не припускатися помилок, які можуть образити людину або призвести до плутанини.

Загальні правила

Зазвичай, написання власних імен (до яких номінально належать і прізвища) підпорядковується загальним правилам, але, як завжди, є свої специфічні моменти та винятки. Передусім варто зазначити, що на відміну від прізвищ, які все ж підпорядковуються загальним мовним правилам, імена мають варіативне написання.

Тобто, звичайно ж, до документів ми вносимо те ім’я, яке зазначено в паспорті, точніше, ту його форму. Але «правильного» та «неправильного» написання саме імен зазвичай не існує. Наприклад, однаково правильн6им будуть імена Анастасія та Настасія, Антін та Антон, Дарина та Дарія, Дар’я, Костянтин і Кость, Наталія та Наталя, Олексій і Олекса, Панас і Опанас, Афанасій, Уляна і Оляна та ін.

Українські прізвища передаються на письмі за загальними нормами правопису українських слів. Але ще досить часто зустрічається написання типу Іваніщенко (замість Іванищенко), Кіріченко (замість Кириченко), Чередніченко (замість Чередниченко), Кісляк (замість Кисляк), Беспалько (замість Безпалько), Лифарь (замість Лифар) та ін. Це спричинено тим, що в радянські часи намагалися якомога сильніше «підігнати» норми української мови під правила російської.

Основні правила правопису українських прізвищ

1. Літеру и слід писати:

— у коренях (здебільшого за етимологією слова, від якого походить прізвище): Даниленко (Данило), Якименко (Яким), Калита (калита), Малик (малий) та ін.;

— у більшості прізвищ и пишеться після к: Кияшко, Скирда, Кислій, Кириленко;

— у суфіксах: -ич, -евич, -ович, -ик, -ика, -ишин, -ило, -ина, -иця, -ичко, -исько, -ище, -иха, -инськ(ий), -ицьк(ий): Герич, Зінкевич, Базилевич, Якубович, Дудник, Федорика, Гринчишин, Степанишин, Закусило, Шарпило, Грицина, Перепелиця, Павличко, Павлище, Костиха, Макушинський, Вербицький;

— у префіксі при-: Пристай, Приймак, Прищепа.

2. Літеру і слід писати:

— у прізвищах, утворених від слів, де і чергується з о або е: Ведмідь (Ведмедя), Грім (Грома), Леміш (Лемеша);

— у прізвищах, де українському і відповідає російське е: Сірий, Лісний, Ніжний;

— у суфіксі -ій: Багрій, Журбій, Яцій.

3. Літерою ї слід передавати звукосполучення й + і на початку слова або складу, після голосного: Їжакевич, Грицаїшин, Троїцький.

4. Апостроф та м’який знак у прізвищах пишеться за загальними правилами.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

— після губних приголосних (б, п, в, м, ф): Дем’яненко, Дерев’янко, Хом’як, П’явка, Стеф’юк;

— після твердого р: Бур’ян, Кир’ян, Мар’яненко;

— після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янець;

— після префіксів, що закінчуються на приголосний: Під’ярний, З’явин.

Основні правила відтворення російських прізвищ українською мовою

Більшість російських прізвищ має закінчення –ов (-ёв, -ев), -ин (-ын), -ский (-ской), -цкий (-цкой), -их (-ых), -ово, -аго: Александров, Клюев, Бородин, Черницын, Ямской, Трубецкой, Гнедых, Кудреватых, Хитрово, Живаго та ін.

російські прізвища передаються українською мовою переважно за їх звучанням.

І. російська літера е передається:

1. Літерою е:

— після приголосних: Бестужев, Лермонтов, Озеров, Петров, Сенкевич;

— у префіксах без-, пре-, пере-, через-, меж-, не- та ін.: Безухов, Межрядов, Перевалов, Престаров.

2. Літерою є:

— на початку слова: Єгорова, Єжов, Єсенін, Єфремов;

— у середині слова після голосного й при роздільній вимові: Воєводін, Грибоєдов, Зинов’єв, Аляб’єв, Григор’єв;

💼 Пропозиція працівнику щодо переведення на іншу роботу у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров'я

Оприлюднено альбом форм та календар подання статистичної звітності на 2025 рік

На сайті Держстату оприлюднено:

✅ альбом форм державних статистичних спостережень на 2025 рік. У ньому представлено бланки форм державних статистичних спостережень на 2025 рік за розділами по галузях економіки.

✅ календар подання форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності на 2025 рік. У ньому помісячно зазначено граничні терміни подання форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності у 2025 році.

Нагадаємо, що раніше також було оприлюднено Загальний табель (перелік) форм державних статистичних спостережень на 2025 рік. Традиційно перелік містить назви форм статзвітності, які потрібно подавати наступного року, реквізити наказів, якими вони затверджені, строк та періодичність подання, а також хто повинен подавати кожен з цих звітів.

Також Держстат раніше опублікував зміни у поданні форм державних статистичних спостережень до органів державної статистики на 2025 рік. Так, для подання 75 звітів змінено форми, 2 форми скасовано та затверджено подання 6 форм державних статистичних спостережень.

Різниця між е-лікарняним та медичним висновком про тимчасову непрацездатність

Читайте на KadrEX ➡️➡️➡️

Наказ про припинення трудового договору у зв'язку зі смертю працівника (п. 8-2 ст. 36 КЗпП)


[1] Оскільки ст. 47 КЗпП зобов’язує роботодавця в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, копію наказу про припинення трудового договору потрібно видати незалежно від підстави звільнення. Тому копію наказу доцільно видати родичам померлого працівника, а факт її отримання засвідчується власним підписом таких осіб.

💼 Акт про відмову працівника від переведення на іншу роботу внаслідок попередження про звільнення (п. 2 ст. 40 КЗпП)

❓ Як сформувати витяг з е-трудової онлайн: інфографіка

Українці можуть отримати витяг з електронної трудової книжки за кілька хвилин. Потрібно лише зайти на портал Пенсійного фонду, авторизуватися і подати запит.

Детальніше – в інфографіці. ⤴️⤴️⤴️

❓ Як зміниться система бронювання працівників


Читайте на KadrEX

📝 Етапи складання та затвердження графіка відпусток
Нотатка у вільному доступі — реєструйтесь і скачуйте!
На KadrEX — тут 👇
http://surl.li/ynpprj

Суд підкреслює, що відповідач не виконує рішення Мінекономіки про бронювання особи. Так, на відміну від відстрочок, які підтверджуються центрами комплектування та соціальної підтримки та щодо яких саме останніми видаються відповідні посвідчення, заброньовані особи мають відстрочку вже в силу факту їх бронювання, центр комплектування та соціальної підтримки лише сприймає цей факт та здійснює облік особи відповідним чином, не приймаючи при цьому жодних рішень щодо права особи на відстрочку. Це очевидно вбачається з положень п. 11 Порядку №76, відповідно до яких факт надання відстрочки (а не право на відстрочку) підтверджується витягом з наказу Мінекономіки.

Це має значення також в аспекті заявлених позовних вимог, адже позивач фактично оспорював ненадання йому відстрочки, хоча така відстрочка у позивача наявна в силу факту його бронювання, а не надається відповідачем.

Також суд звертає увагу на те, що позиція позивача в цій справі зводиться до надання переваги листу Генерального штабу Збройних Сил України, яким запропоновано діяти певним чином, над системою правового регулювання, яка визначена законами України та постановами Кабінету Міністрів України, що мають вищу юридичну силу та обов`язковий характер (не пропонують поводитись певним чином, а визначають зміст правила поведінки). Це має значення в т.ч. згідно принципу законності, закріпленого вст. 19 Конституції України.

Суд звертає увагу, що обставини статусу у позивача резервіста могли б бути предметом звернення відповідача до Мінекономіки для прийняття останнім юридично значущих рішень, однак в будь-якому випадку не є підставою для заперечення відповідного правового статусу позивача, який йому надано Мінекономіки. Такі дії відповідача не мають правових підстав та є необґрунтованими.

Узагальнюючи вищевказане суд констатує протиправність бездіяльності відповідача щодо незарахування позивача на спеціальний військовий облік.

🔗Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122033972

Чи можливе бронювання резервіста❓

Відповідь підготувала адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі також Закон №2232-XII), щодо військового обовязку громадяни України поділяються на такі категорії:

✅ військовозобовязані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

✅ резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Особливості ведення військового обліку резервістів в органах військового управління, військових частинах, у відповідних міських (районних) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки встановлюються Генеральним штабом Збройних Сил України. Згідно з ч. 1, 8 ст. 39-1 Закону №2232-ХІІ, для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 р. у справі №160/16490/24 розглядалося питання про бронювання працівника, який в статусі резервіста (при звільненні був зарахований до оперативного резерву) був заброньований, що відповідач визначає підставою для незарахування позивача на спеціальний облік.

Згідно п. 1 наданого відповідачем розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України, доведеного листом Генерального штабу Збройних Сил України від 09.04.2024 року №300/1/С/2527/ДСК, визначено порядок поводження центрів комплектування та соціальної підтримки з документами на підтвердження бронювання осіб. В свою чергу за п. 3 цього розпорядження запропоновано не здійснювати зарахування на спеціальний військовий облік військовозобовязаних після проведення звірення у випадках, якщо громадянин включений до військового оперативного резерву.

Суд констатує відсутність імперативної заборони для бронювання осіб, які перебувають в оперативному резерві, сам відповідач такого нормативного положення не навів.

Також суд зазначає, що п. 11 Порядку №76 передбачає імперативний обовязок відповідача у строк не більше ніж пять робочих днів з дня отримання рішення про бронювання військовозобов`язаного зарахувати його на спеціальний військовий облік. В цьому відношенні наявність у позивача статусу резервіста не змінює зміст рішення про бронювання позивача та не впливає на юридичні властивості та правові наслідки такого рішення. Відповідно, єдиним правомірним варіантом поведінки відповідача після отримання відомостей про бронювання позивача, було зарахування позивача на спеціальний облік.

Суд наголошує, що відповідач як центр комплектування та соціальної підтримки не має повноважень для прийняття рішення про зарахування чи незарахування особи на спеціальний військовий облік. Наявна система правового врегулювання спірних правовідносин передбачає узгодженість факту бронювання з фактом перебування на спеціальному військовому обліку, розвивання та відокремлення цих обставин щодо однієї особи нівелює наявну систему законодавчого врегулювання спірних правовідносин, за якої центри комплектування та соціальної підтримки мають відокремити заброньованих осіб від інших осіб, які перебувають на обліку в такому центрі комплектування, шляхом зарахування заброньованих осіб на спеціальний військовий облік.

Також суд зазначає, що у відповідача відсутні повноваження щодо визнання рішення Мінекономіки про бронювання особи нікчемним.

⤵️⤵️⤵️