Затока Дніпра біля Кременчука.
Фото з листівки поч. ХХ ст.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Фото з листівки поч. ХХ ст.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
@history_krm
Старі фото, цікаві факти з історії, арефакти і старожитності Кременчука та його околиць
Кременчуцькі старожитності (Ukrainian)
Шановні любителі історії та археології! Хочемо представити вам наш канал "Кременчуцькі старожитності" (@history_krm). Тут ви знайдете унікальні старі фотографії, цікаві факти з історії міста Кременчука та його околиць, артефакти та старожитності, які розповідають нам про минуле цього чудового місця
Наш канал створений для всіх, хто цікавиться минулим нашого міста та хоче дізнатися більше про його історію. Ми регулярно публікуємо унікальний контент, який допомагає краще зрозуміти та оцінити спадщину минулих поколінь
Ознайомтеся зі старими фотографіями вулиць та будівель, дізнайтеся про цікаві події, які відбувалися в минулому, та роздивіться різноманітні артефакти, які розкажуть вам багато цікавого про життя в Кременчуці в різні епохи. Приєднуйтесь до нас, щоб поринути в захопливий світ історії та археології Кременчука разом з нами!
Кременчуцькі старожитності
21 Jan, 11:14
Колгоспні рибалки на Кременчуцькому водосховищі.
Фото з листівки 1969 року.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Фото з листівки 1969 року.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
18 Jan, 10:33
Церква у с. Кривуші Кременчуцького району. Фото 1940-х років.
Джерело: ФБ-група Краєзнавчі сторінки Полтавщини
Джерело: ФБ-група Краєзнавчі сторінки Полтавщини
Кременчуцькі старожитності
12 Jan, 09:17
Козацька гармата XVII століття
Цей зразок козацької артилерії зберігається у Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Вона виготовлена з чавуну, має довжину 75 см, діаметри отворів - 5 см.
Можливо, використовувалася при обороні Кременчуцької фортеці, або була у складі військ Богдана Хмельницького. Точне місце виявлення гармати невідоме, її передали до музею 1995 року як «випадкову знахідку».
За матеріалами Центру охорони та досліджень пам'яток археології
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Цей зразок козацької артилерії зберігається у Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Вона виготовлена з чавуну, має довжину 75 см, діаметри отворів - 5 см.
Можливо, використовувалася при обороні Кременчуцької фортеці, або була у складі військ Богдана Хмельницького. Точне місце виявлення гармати невідоме, її передали до музею 1995 року як «випадкову знахідку».
За матеріалами Центру охорони та досліджень пам'яток археології
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
08 Jan, 09:28
8 січня 1635 року король Владислав IV надав Кременчуку маґдебурзьке право.
Це було засвідчено у «привілеї священного королівського маєстату».
Згідно з документом, Кременчук отримав право на самоврядування (усі міські урядники – війт, бурмистр та семеро райців – повинні були призначатися державцем міста). У місті могли проводити щотижневі торги (щоп’ятниці) та щорічні ярмарки (двічі на рік – в день Івана Хрестителя та на Стрітення). Місто отримало також можливість встановлення колегій купців, ремісничих цехів, а його мешканці звільнялися від мит на 20 років. Натомість містяни були зобов’язані в разі нападу на Кременчук збиратися у замку та захищати його.
Більше про королівський привілей читайте за посиланням.
На фото: портрет Владислава IV
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Це було засвідчено у «привілеї священного королівського маєстату».
Згідно з документом, Кременчук отримав право на самоврядування (усі міські урядники – війт, бурмистр та семеро райців – повинні були призначатися державцем міста). У місті могли проводити щотижневі торги (щоп’ятниці) та щорічні ярмарки (двічі на рік – в день Івана Хрестителя та на Стрітення). Місто отримало також можливість встановлення колегій купців, ремісничих цехів, а його мешканці звільнялися від мит на 20 років. Натомість містяни були зобов’язані в разі нападу на Кременчук збиратися у замку та захищати його.
Більше про королівський привілей читайте за посиланням.
На фото: портрет Владислава IV
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
06 Jan, 10:04
Рисова плантація у селі Млини на Полтавщині, 1933 рік.
Чи знаєте ви, що раніше писали не «рис», а «риж»? Це слово прийшло до нас з грецької, бо саме грецькі купці були одними з перших, хто торгував цим товаром на українських землях у ранньомодерний час. Зокрема. у "Енеїді" Івана Котляревського греки "везли з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини".
Ще рис називали «сорочинським просом», але назва пішла не від Сорочинців. Це перекручене «сарацинське просо», від слова «сарацини» - так у нас називали східні народи, а згодом усіх мусульман, хоч поняття спершу стосувалося бедуїнів.
У 18-му столітті рис коштував утричі дорожче за м’ясо. Так, 1746 року один фунт (410 грамів) рису на ярмарку в Ромнах коштував 6 копійок. Фунт свинячого м’яса - 2 копійки, а фунт сала — 3 копійки.
У 1930-х роках, саме під час Голодомору, почалися спроби вирощування рису на полях України.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Чи знаєте ви, що раніше писали не «рис», а «риж»? Це слово прийшло до нас з грецької, бо саме грецькі купці були одними з перших, хто торгував цим товаром на українських землях у ранньомодерний час. Зокрема. у "Енеїді" Івана Котляревського греки "везли з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини".
Ще рис називали «сорочинським просом», але назва пішла не від Сорочинців. Це перекручене «сарацинське просо», від слова «сарацини» - так у нас називали східні народи, а згодом усіх мусульман, хоч поняття спершу стосувалося бедуїнів.
У 18-му столітті рис коштував утричі дорожче за м’ясо. Так, 1746 року один фунт (410 грамів) рису на ярмарку в Ромнах коштував 6 копійок. Фунт свинячого м’яса - 2 копійки, а фунт сала — 3 копійки.
У 1930-х роках, саме під час Голодомору, почалися спроби вирощування рису на полях України.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
05 Jan, 10:01
Кременчук. Роз'їзд електричного трамваю на Соборній площі.
Фото з листівки поч. ХХ ст. Зараз це територія площі Перемоги.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Фото з листівки поч. ХХ ст. Зараз це територія площі Перемоги.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
28 Dec, 11:17
Родина козака Антонія Сулими. Кременчук, 1892 рік.
Судячи з підпису на звороті, світлина зроблена з нагоди річниці хрестин сина Дмитра. На фото, окрім дружини Антонія Єфросинії, навпевне, присутні родини хрещених маленького Дмитрика - козакa Митрофана Дмитренка та Дарії Варакутіної.
Вказано також, що хрестив малого козака протоієрей Іван (Севрашов?).
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Судячи з підпису на звороті, світлина зроблена з нагоди річниці хрестин сина Дмитра. На фото, окрім дружини Антонія Єфросинії, навпевне, присутні родини хрещених маленького Дмитрика - козакa Митрофана Дмитренка та Дарії Варакутіної.
Вказано також, що хрестив малого козака протоієрей Іван (Севрашов?).
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
22 Dec, 08:01
Оживили старі фото Кременчука
Автори каналу Videochannel Kremenchug за допомогою штучного інтелекту оживили кілька фотографій кінця ХІХ - початку ХХ століть і створили з них невеличке відео. Чудова робота!
Автори каналу Videochannel Kremenchug за допомогою штучного інтелекту оживили кілька фотографій кінця ХІХ - початку ХХ століть і створили з них невеличке відео. Чудова робота!
Кременчуцькі старожитності
21 Dec, 09:26
75 років тому, 21 грудня 1949-го, відкрили двоярусний Крюківський міст.
Він був збудований на опорах старого мосту, відкритого у 1872 році. Під час Другої світової війни міст двічі руйнували, тому після її завернення вирішено було провести реконструкцію переходу через Дніпро.
Будівництво проводив Мостозагін № 1 Міністерства шляхів сполучення. Керували роботами начальник загону В.С. Коваленко та головний інженер С.Ю. Зубач.
Начальником дільниці руслових прольотів був В.С. Мірошниченко, дільниці правого і лівого берегів очолювали Х.Б. Бунатян і М.М. Гутман.
Техніки було обмаль. Так, на лівому березі – тільки локомобіль, паровий молот і чотири пари волів.
На будові трудилися висококваліфіковані спеціалісти. Це клепальник ІІ. Трус, газорізальник П.С.Онисько, коваль І.А.Бондаренко, начальник виробничо-технічного відділу Й.С.Львов, лікар Т.Л. Квятковська та інші.
За матеріалами Кременчуцького краєзнавчого музею.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Він був збудований на опорах старого мосту, відкритого у 1872 році. Під час Другої світової війни міст двічі руйнували, тому після її завернення вирішено було провести реконструкцію переходу через Дніпро.
Будівництво проводив Мостозагін № 1 Міністерства шляхів сполучення. Керували роботами начальник загону В.С. Коваленко та головний інженер С.Ю. Зубач.
Начальником дільниці руслових прольотів був В.С. Мірошниченко, дільниці правого і лівого берегів очолювали Х.Б. Бунатян і М.М. Гутман.
Техніки було обмаль. Так, на лівому березі – тільки локомобіль, паровий молот і чотири пари волів.
На будові трудилися висококваліфіковані спеціалісти. Це клепальник ІІ. Трус, газорізальник П.С.Онисько, коваль І.А.Бондаренко, начальник виробничо-технічного відділу Й.С.Львов, лікар Т.Л. Квятковська та інші.
За матеріалами Кременчуцького краєзнавчого музею.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
14 Dec, 10:32
Кременчук. Вокзальна площа. Фото з листівки поч. ХХ ст.
Регулярний залізничний рух через місто почався 1870 року. На Вокзальній площі закінчувалася Олександрівська вулиця (нині — Лейтенанта Кагала і Університетська). Олександрівська вулиця вела через базар на пароплавні пристані, тому тут завжди було багато приїжджих. Тому в кінці ХІХ століття тут будувалися готелі та гостьові двори: «Бель-Вю», «Варшава», «Ромни», «Швейцарія», «Оріон» та інші..
Регулярний залізничний рух через місто почався 1870 року. На Вокзальній площі закінчувалася Олександрівська вулиця (нині — Лейтенанта Кагала і Університетська). Олександрівська вулиця вела через базар на пароплавні пристані, тому тут завжди було багато приїжджих. Тому в кінці ХІХ століття тут будувалися готелі та гостьові двори: «Бель-Вю», «Варшава», «Ромни», «Швейцарія», «Оріон» та інші..
Кременчуцькі старожитності
08 Dec, 09:56
Кременчук. Скелястий берег Дніпра. Фото з листівки поч. ХХ ст.
Виходи граніту науковою мовою, це відслонення сірих біотит-плагіоклазових середньозернистих мігматитів докембрійського періоду віком близько 3 млрд. років.
Мешканцям Кременчука гранітна скеля відома, передусім, відмітками про повені 1845, 1877, 1888, 1889, 1895 та 1942 років. Саме тому вона має назву "Скеля-реєстр" та має статус геологічної пам'ятки природи.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Виходи граніту науковою мовою, це відслонення сірих біотит-плагіоклазових середньозернистих мігматитів докембрійського періоду віком близько 3 млрд. років.
Мешканцям Кременчука гранітна скеля відома, передусім, відмітками про повені 1845, 1877, 1888, 1889, 1895 та 1942 років. Саме тому вона має назву "Скеля-реєстр" та має статус геологічної пам'ятки природи.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
25 Nov, 11:34
Шість років тому, 25 листопада 2018 року, росіяни у Керченській протоці напали та захопили три українські кораблі: два броньовані артилерійські катери (МБАК) "Бердянськ", "Нікополь" та один рейдовий буксир "Яни Капу".
Також окупанти захопили у полон екіпажі — 24 моряків. Серед них був і кременчуківець, випускник Кременчуцького військового ліцею Богдан Головаш.
Це був перший випадок збройної агресії проти України, під час якого рф діяла відкрито, під своїм державним прапором. Раніше говорили про «зелених чоловічків» та «їхтамнєт».
У травні 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав росію негайно звільнити українські судна і моряків, але москва звільнила моряків лише у вересні.
Катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу» росія повернула лише через рік після захоплення у повністю розграбованому стані.
Цей інцидент засвідчив, що москва використовувала мінські угоди не для справжнього мирного врегулювання, а для підготовки нового витка агресії проти України.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Також окупанти захопили у полон екіпажі — 24 моряків. Серед них був і кременчуківець, випускник Кременчуцького військового ліцею Богдан Головаш.
Це був перший випадок збройної агресії проти України, під час якого рф діяла відкрито, під своїм державним прапором. Раніше говорили про «зелених чоловічків» та «їхтамнєт».
У травні 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав росію негайно звільнити українські судна і моряків, але москва звільнила моряків лише у вересні.
Катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу» росія повернула лише через рік після захоплення у повністю розграбованому стані.
Цей інцидент засвідчив, що москва використовувала мінські угоди не для справжнього мирного врегулювання, а для підготовки нового витка агресії проти України.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
23 Nov, 10:52
65 років тому, 23 листопада 1959 року, було здійснено пробний пуск першого гідроагрегату Кременчуцької ГЕС. Через кілька днів, 5 грудня, о 4:07 перший гідроагрегат було увімкнено в енергосистему «Дніпроенерго».
Кременчуцькі старожитності
23 Nov, 07:39
У четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Хоча в містах ситуація була трохи кращою, Кременчук теж дуже постраждав від Голодомору. Померлих ховали на Вознесенському цвинтарі на вул. Бетонній. Щоденно в місті помирали від голоду до 150 людей.
Сьогодні о 16:00 запаліть свічку пам'яті за жертвами Голодоморів.
Хоча в містах ситуація була трохи кращою, Кременчук теж дуже постраждав від Голодомору. Померлих ховали на Вознесенському цвинтарі на вул. Бетонній. Щоденно в місті помирали від голоду до 150 людей.
Сьогодні о 16:00 запаліть свічку пам'яті за жертвами Голодоморів.
Кременчуцькі старожитності
20 Nov, 09:49
Головна хоральна синагога в Кременчуці. Фото з листівки поч. ХХ століття.
Синагога була відкрита 1854 року, збудована на кошти єврейської громади міста. Знаходилася на місці теперішнього спортивного майданчика школи №20.
Наприкінці ХІХ століття євреї складали майже половину всього населення Кременчука (47%), українців було 30%, росіян - 19%. Це стало наслідком сегрегації в російській імперії: з 1791 року євреям заборонялося жити поза "межею осідлості". Кременчук перебував якраз в цій межі (зоні).
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Синагога була відкрита 1854 року, збудована на кошти єврейської громади міста. Знаходилася на місці теперішнього спортивного майданчика школи №20.
Наприкінці ХІХ століття євреї складали майже половину всього населення Кременчука (47%), українців було 30%, росіян - 19%. Це стало наслідком сегрегації в російській імперії: з 1791 року євреям заборонялося жити поза "межею осідлості". Кременчук перебував якраз в цій межі (зоні).
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
04 Nov, 11:31
Поштова листівка "1000 привітів" з фотографією Базарної площі в Кременчуці. Початок ХХ ст.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
02 Nov, 09:54
Борошняні пристані на Дніпрі у Кременчуці. Фото з листівки поч. ХХ ст.
На початку ХХ століття річний рух вантажу на кременчуцькій пристані доходив до 21,4 млн. пудів, з них 18,2 млн. пудів припадало на лісні матеріали, 1,8 млн. пудів – на дрова, 0,7 млн. пудів – на хліб, 0,1 млн. пудів – на сіль, 0,6 млн. пудів – на решту товарів.
То ж мав підстави професор Ю.Янсон так оцінити торгове значення Кременчука: «На всьому Дніпрі між порогами та гирлом Прип’яті немає місця більш важливого в торговому плані, ніж Кременчук».
Джерело: А.Лушакова, стаття «Містобудівні фактори розвитку Кременчука в епоху капіталізму»
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
На початку ХХ століття річний рух вантажу на кременчуцькій пристані доходив до 21,4 млн. пудів, з них 18,2 млн. пудів припадало на лісні матеріали, 1,8 млн. пудів – на дрова, 0,7 млн. пудів – на хліб, 0,1 млн. пудів – на сіль, 0,6 млн. пудів – на решту товарів.
То ж мав підстави професор Ю.Янсон так оцінити торгове значення Кременчука: «На всьому Дніпрі між порогами та гирлом Прип’яті немає місця більш важливого в торговому плані, ніж Кременчук».
Джерело: А.Лушакова, стаття «Містобудівні фактори розвитку Кременчука в епоху капіталізму»
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
29 Oct, 11:26
Зруйнований автомобільний міст через Псел в районі Щербаків, вересень 1941 року.
Міст був підірваний 4 вересня радянськими саперами 297-ї стрілецької дивізії після захоплення німцями станції Потоки. Після війни міст був частково відновлений і функціонував до побудови, трохи нижче за течією, нового автомобільного мосту через Псел, Залишки конструкцій старого мосту збереглися до сьогодні.
Джерело: Сергій Кардаш, "Околиці Кременчука".
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Міст був підірваний 4 вересня радянськими саперами 297-ї стрілецької дивізії після захоплення німцями станції Потоки. Після війни міст був частково відновлений і функціонував до побудови, трохи нижче за течією, нового автомобільного мосту через Псел, Залишки конструкцій старого мосту збереглися до сьогодні.
Джерело: Сергій Кардаш, "Околиці Кременчука".
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
27 Oct, 03:43
У Кременчуці скасували заплановане на 27 жовтня, о 9.00 богослужіння в Успенському соборі, яке мала провести Православна Церква України (ПЦУ). Рішення про скасування було прийнято щойно через загрозу можливих заворушень між прихильниками двох конфесій — ПЦУ та Української Православної Церкви (УПЦ), які ведуть спір за право користування храмом. При цьому офіційно храм належить ПЦУ.
Кременчуцькі старожитності
26 Oct, 08:19
У неділю, 27 жовтня, о 9:00, у Кременчуці відбудеться справді історична подія. Вперше відбудеться богослужіння українською мовою у Свято-Успенській церкві в Крюкові (вул. Драгоманова, 107).
Свято-Успенська церква почала будуватися як цвинтарний храм 1863 року. 1877 року церкву освятили. У 1897 році поряд звели церковно-приходську школу.
1929 року за наказом більшовиків церкву закрили. Розібрали дзвіницю та купол храму, демонтували і знищили внутрішнє оздоблення, дзвони розбили і переплавили.
Відновили богослужіння в церкві 1942 року з дозволу німецької окупаційної адміністрації. Після вигнання німців радянська влада храму не зачіпала аж до 60-х років, коли пройшла нова хвиля закриття церков. Але єдиний в місті храм вдалося відстояти громадськості.
До 2024 року церква перебувала в УПЦ (московського патріархату). У вересні цього року громада прийняла рішення про перехід до помісної Православної церкви України.
Свято-Успенська церква почала будуватися як цвинтарний храм 1863 року. 1877 року церкву освятили. У 1897 році поряд звели церковно-приходську школу.
1929 року за наказом більшовиків церкву закрили. Розібрали дзвіницю та купол храму, демонтували і знищили внутрішнє оздоблення, дзвони розбили і переплавили.
Відновили богослужіння в церкві 1942 року з дозволу німецької окупаційної адміністрації. Після вигнання німців радянська влада храму не зачіпала аж до 60-х років, коли пройшла нова хвиля закриття церков. Але єдиний в місті храм вдалося відстояти громадськості.
До 2024 року церква перебувала в УПЦ (московського патріархату). У вересні цього року громада прийняла рішення про перехід до помісної Православної церкви України.
Кременчуцькі старожитності
19 Oct, 10:17
Богоявленська церква в селі Обознівка, фото 1941 року та сучасний вигляд.
Церква будувалася у 1896-1901 роках, архітектор Микола Ніконов. Храм орієнтований з півдня на північ, а не зі сходу на захід, як прийнято в православ'ї. Для цього замовник (місцевий землевласник О. Панайотов) отримав спеціальний дозвіл у керівництва єпархїї. Незвичне орієнтування було потрібне для того, щоб церква мала гарний вигляд з маєтку Панайотова.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Церква будувалася у 1896-1901 роках, архітектор Микола Ніконов. Храм орієнтований з півдня на північ, а не зі сходу на захід, як прийнято в православ'ї. Для цього замовник (місцевий землевласник О. Панайотов) отримав спеціальний дозвіл у керівництва єпархїї. Незвичне орієнтування було потрібне для того, щоб церква мала гарний вигляд з маєтку Панайотова.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
16 Oct, 12:50
Рідкісну знахідку доби Середньовіччя виявили археологи на Полтавщині
Про це 15 жовтня повідомили у заповіднику «Більськ».
Знахідку виявили в околицях Глинського археологічного комплексу.
Це льодохідний шип, який вставляли у передні копита коней для безпечного пересування в зимову пору року.
На територію Русі ці вироби потрапляли разом із вікінгами не раніше 9 століття. Шипи подібної форми добре відомі в похованнях дружинників раннього періоду історії Русі.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Про це 15 жовтня повідомили у заповіднику «Більськ».
Знахідку виявили в околицях Глинського археологічного комплексу.
Це льодохідний шип, який вставляли у передні копита коней для безпечного пересування в зимову пору року.
На територію Русі ці вироби потрапляли разом із вікінгами не раніше 9 століття. Шипи подібної форми добре відомі в похованнях дружинників раннього періоду історії Русі.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
12 Oct, 09:27
Після того, як німецьких нацистів 29 вересня 1943 року вигнали з Кременчука, майже два місяці точилися важкі бої за Крюків.
Війська Вермахта побудували потужну лінію оборони на високому правому березі Дніпра і здолати її було дуже важко. Червона армія не стала бити в лоб і вдалася до обхідних маневрів, Дніпро форсували в районі Табурища і нинішньої Білецьківки. Радянські війська скористувалися, у першу чергу, чисельною перевагою, фактично завалюючи ворога трупами…
На фото: укріплені вогневі точки німців на правому березі; відхід німецьких військ з Кременчука до Крюкова через міст Рунштедта (він буде підірваний після виходу Вермахта з міста).
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Війська Вермахта побудували потужну лінію оборони на високому правому березі Дніпра і здолати її було дуже важко. Червона армія не стала бити в лоб і вдалася до обхідних маневрів, Дніпро форсували в районі Табурища і нинішньої Білецьківки. Радянські війська скористувалися, у першу чергу, чисельною перевагою, фактично завалюючи ворога трупами…
На фото: укріплені вогневі точки німців на правому березі; відхід німецьких військ з Кременчука до Крюкова через міст Рунштедта (він буде підірваний після виходу Вермахта з міста).
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцькі старожитності
09 Oct, 13:53
На Полтавщині під час археологічних розкопок було знайдено ручку амфори віком 2400 років, з клеймом майстра
Цей артефакт виявили учасники експедиції на поселенні Старий кар'єр, що знаходиться на північно-східній околиці Більського городища.
Амфора виготовлена на острові Фасос і датується серединою IV століття до нашої ери.
Цей артефакт виявили учасники експедиції на поселенні Старий кар'єр, що знаходиться на північно-східній околиці Більського городища.
Амфора виготовлена на острові Фасос і датується серединою IV століття до нашої ери.
Кременчуцькі старожитності
07 Oct, 12:49
Дніпро в районі Кам'яних Потоків, вересень 1941 року.
На німецькому самохідному паромі - тягач Sd.Kfz.7 з 88-мм зенітною гарматою Flak 18/36/37. Фото зроблено з правого берега між Кам'яними Потоками і Чикалівкою. На дальньому плані - лівий берег Дніпра в районі хутора Воровського (зараз це район кар'єру, поруч з Редутами). Ліворуч видно німецький понтонний міст, який звели 3-4 вересня 1941 року.
Джерело: Сергій Кардаш, "Околиці Кременчука".
На німецькому самохідному паромі - тягач Sd.Kfz.7 з 88-мм зенітною гарматою Flak 18/36/37. Фото зроблено з правого берега між Кам'яними Потоками і Чикалівкою. На дальньому плані - лівий берег Дніпра в районі хутора Воровського (зараз це район кар'єру, поруч з Редутами). Ліворуч видно німецький понтонний міст, який звели 3-4 вересня 1941 року.
Джерело: Сергій Кардаш, "Околиці Кременчука".
Кременчуцькі старожитності
27 Sep, 09:27
Кременчуцькі старожитності
21 Sep, 08:08
Олексіївське комерційне училище в Кременчуці, фото поч. ХХ ст.
Кременчуцьке комерційне училище Міністерства торгівлі і промисловості було відкрите 1905 року. Воно розміщалося у будівлі колишнього технічного залізничного училише, розташованій вздовж Харчової вулиці (нині — Шевченка), на перехресті з Миколаївською вулицею.
В училищі викладалася математика, комерційна арифметика і кореспонденція, бухгалтерія, політична економія, законознавство, фізика, хімія і товарознавство, закон Божий, російська мова і словесність, каліграфія, креслення, малювання, космографія, французька мова, німецька мова, історія і географія, гігієна, а також гімнастика.
Будівля училища була зруйнована у роки Другої світової війни.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
Кременчуцьке комерційне училище Міністерства торгівлі і промисловості було відкрите 1905 року. Воно розміщалося у будівлі колишнього технічного залізничного училише, розташованій вздовж Харчової вулиці (нині — Шевченка), на перехресті з Миколаївською вулицею.
В училищі викладалася математика, комерційна арифметика і кореспонденція, бухгалтерія, політична економія, законознавство, фізика, хімія і товарознавство, закон Божий, російська мова і словесність, каліграфія, креслення, малювання, космографія, французька мова, німецька мова, історія і географія, гігієна, а також гімнастика.
Будівля училища була зруйнована у роки Другої світової війни.
🔸 Підпишіться на канал | Історичний сайт
1,148
subscribers
345
photos
4
videos
