Ікони нашого дурдома найканонічніші
Горовий
@gorovyi
Горовий (Ukrainian)
Канал "Горовий" - це місце, де ви знайдете найсвіжіші новини про культуру, мистецтво, технології та багато іншого. Цей канал створений для всіх, хто цікавиться розвитком сучасного світу і хоче бути в курсі подій. Група адміністраторів каналу постійно працює над тим, щоб кожен підписник отримав корисну та цікаву інформацію. Якщо ви шукаєте джерело надійної і актуальної інформації, то канал "Горовий" - саме те, що вам потрібно. Підписуйтеся вже сьогодні, щоб не пропустити жодної важливої події!
Горовий
28 Jan, 09:36
ця пісня точно заслуговує на більшу кількість переглядів https://www.youtube.com/watch?v=VISXlYF3FhA
Горовий
27 Jan, 20:29
Говорив з дружиною Катьою, тож офіційно.
На фронті загинув Андрій Січкар, мій двоюрідний брат. Колись він розмінував Карачун, потім як ВСП боровся з клофелінщиками, які чатували на військових на київському вокзалі. Потім закінчив сержантський курси, чи як там вони правильно зараз називається. Був бойовим медиком. Всі подробиці згодом. І про поховання в тому числі.
Обіймаю братику, дуже шкода.
На фото ми в 14 році в Краматорську
На фронті загинув Андрій Січкар, мій двоюрідний брат. Колись він розмінував Карачун, потім як ВСП боровся з клофелінщиками, які чатували на військових на київському вокзалі. Потім закінчив сержантський курси, чи як там вони правильно зараз називається. Був бойовим медиком. Всі подробиці згодом. І про поховання в тому числі.
Обіймаю братику, дуже шкода.
На фото ми в 14 році в Краматорську
Горовий
27 Jan, 16:38
❗️ПОТРІБЕН ТЕРМІНОВИЙ
РОЗГОЛОС !!
Третю добу шукають 13-річну Вероніку Каликіну з Кривого Рогу. Дівчинка пішла до школи 23 січня і досі не повернулася додому. Телефон вимкнений.
Якщо вам відомо бодай щось про Вероніку, повідомте до Служби розшуку дітей Магнолія за номером 116 000.
РОЗГОЛОС !!
Третю добу шукають 13-річну Вероніку Каликіну з Кривого Рогу. Дівчинка пішла до школи 23 січня і досі не повернулася додому. Телефон вимкнений.
Якщо вам відомо бодай щось про Вероніку, повідомте до Служби розшуку дітей Магнолія за номером 116 000.
Горовий
26 Jan, 13:25
Сьогодні день Австралії.
Так сталося, що цього року я двічі був там. Я побував у Новому Південному Вельсі, Квінсленді, Південній Австралії, Західній Австралії, Тасманії та Вікторії.
Я зустрів безліч прекрасних людей і набув нових друзів. На згадку про Австралію я маю дві тату і автомобільеі номери з тьох штатів, зокрема з Тасманії.
Зі святом австралійці і українці Австралії. Обіймаю вас. Побачимося ще.
Так сталося, що цього року я двічі був там. Я побував у Новому Південному Вельсі, Квінсленді, Південній Австралії, Західній Австралії, Тасманії та Вікторії.
Я зустрів безліч прекрасних людей і набув нових друзів. На згадку про Австралію я маю дві тату і автомобільеі номери з тьох штатів, зокрема з Тасманії.
Зі святом австралійці і українці Австралії. Обіймаю вас. Побачимося ще.
Горовий
25 Jan, 11:33
Пішов на суботній базар, що розкладається біля хати. Став у чергу за хлібом, який дуже люблю. Вистояв вісім людей, переді мною закінчився.
- Ну, буває, - зітхнув продавець.
Вирішив купити кров’янки. Люблю її ще з совкового дитинства і беру часом трошки.
- Є кров’янка?
- Є. Один кусочок лишився, - відповідає продавець.
Вистояв чергу, людей сім. Жінка переді мною бере щось і раптом видає.
- І кров’янку теж заберу.
- Так чоловік же за нею стоїть, ви ж чули, - дивується продавець.
- Ну мені тоже нада.
Хотів сказать щось, потім подумав, що може вона тільки чекає щоб іі хтось зачепив. Махнув рукою, пішов.
- А я вас по телевізору бачив, - посміхається знайомий дідусь продавець.
- Та не може бути!
- Було, десь місяць тому.
- Ото раз зогрішив і весь базар знає.
Сміємося.
- Давайте щось у вас куплю?
- Та нема вже нічого, збираюся.
Пішов я додому без нічого. Зате гроші всі цілі. Поставив каву, буду нею снідать. Чипинога вчив, цей вже час вінця бахнуть, ну то ж знов в магазин треба йти.
- Ну, буває, - зітхнув продавець.
Вирішив купити кров’янки. Люблю її ще з совкового дитинства і беру часом трошки.
- Є кров’янка?
- Є. Один кусочок лишився, - відповідає продавець.
Вистояв чергу, людей сім. Жінка переді мною бере щось і раптом видає.
- І кров’янку теж заберу.
- Так чоловік же за нею стоїть, ви ж чули, - дивується продавець.
- Ну мені тоже нада.
Хотів сказать щось, потім подумав, що може вона тільки чекає щоб іі хтось зачепив. Махнув рукою, пішов.
- А я вас по телевізору бачив, - посміхається знайомий дідусь продавець.
- Та не може бути!
- Було, десь місяць тому.
- Ото раз зогрішив і весь базар знає.
Сміємося.
- Давайте щось у вас куплю?
- Та нема вже нічого, збираюся.
Пішов я додому без нічого. Зате гроші всі цілі. Поставив каву, буду нею снідать. Чипинога вчив, цей вже час вінця бахнуть, ну то ж знов в магазин треба йти.
Горовий
24 Jan, 14:26
Сьогодні свій 92-й день народження святкує Євген Дудар. Я щиро вдячний долі та Ользі Дубовик, яка колись нас познайомила, за те, що тепер можу називати його другом.
В мене є невеличкий борг перед паном Євгеном. Вже два роки як я відзняв документальний фільм про нього, однак через війну і циганщину руки так і не дійшли до монтажу. Але я, звісно, його зроблю рано чи пізно.
Євген Михайлович непересічний оптиміст і життєлюб з відміним почуттям гумору.
– Тільки ти мої фотографії у Facebook не викладай.
– Чому?
– Та ще дівчата якісь побачать, а я не вбраний нормально, нечесаний.
– А можна я відео викладу, де ви про Симоненка розповідали?
– Те, що минулого року знімав? Те можна, там мені ще 91, я молодий і красивий.
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/k9-noqDD_tw
В мене є невеличкий борг перед паном Євгеном. Вже два роки як я відзняв документальний фільм про нього, однак через війну і циганщину руки так і не дійшли до монтажу. Але я, звісно, його зроблю рано чи пізно.
Євген Михайлович непересічний оптиміст і життєлюб з відміним почуттям гумору.
– Тільки ти мої фотографії у Facebook не викладай.
– Чому?
– Та ще дівчата якісь побачать, а я не вбраний нормально, нечесаний.
– А можна я відео викладу, де ви про Симоненка розповідали?
– Те, що минулого року знімав? Те можна, там мені ще 91, я молодий і красивий.
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/k9-noqDD_tw
Горовий
24 Jan, 10:30
❗️❕❗️Розшукуються 10-річна Ксенія Єрмонова та 12-річна Софія Мазурець. Вони не були знайомі й не є родичками, але їх об’єднала спільна трагедія — на початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в охопленому війною Маріуполі і обидві зникли в лютому 2022 року.
Відтоді про долю Ксенії Єрмонової та Софійки Мазурець нічого невідомо. Якщо ви знаєте будь-яку інформацію про дівчаток, одразу повідомте на гарячу лінію Служби розшуку дітей Магнолія за номером 116 000.
➡️Більше тут - https://missingchildren.org.ua/uk/dopomozhit-znayty-dvokh-znyklykh-divchatok-z-mariupolya-video
Відтоді про долю Ксенії Єрмонової та Софійки Мазурець нічого невідомо. Якщо ви знаєте будь-яку інформацію про дівчаток, одразу повідомте на гарячу лінію Служби розшуку дітей Магнолія за номером 116 000.
➡️Більше тут - https://missingchildren.org.ua/uk/dopomozhit-znayty-dvokh-znyklykh-divchatok-z-mariupolya-video
Горовий
24 Jan, 06:37
Про Альошку.
Альоша усе життя почувався білою вороною. Із самого дитинства. Він дійсно виділявся як серед своїх однолітків, так і серед старших. Не те щоб його дуже шпиняли, однак бути весь час на видноті – це мало кому подобається.
– Який ти в мене все ж таки… – час від часу зітхала мати.
– Не такий, як всі? – продовжував фразу Альоша.
– Та я не те мала на увазі.
– А я те.
Містечко, де він жив, було сіре. Просто купа пʼятиповерхівок, побудованих серед поля навколо цегельного заводу. Плюс магазин, заправка, школа і дитсадок. Нічого цікавого. Альошка разом з друзями вештався подвірʼями або забирався в альтанки дитячого садка, щоб потеревенити.
– Я люблю осінь, – розповідав він меншим пацанам, які в прямому розумінні заглядали йому в рота, – бо восени в поле виходить техніка, трактори сіють жито й озимину.
– І що?
– Тоді можна вийти в поле, вдихнути запах свіжої землі, і навіть знайти в ній кілька зернинок.
Молодші слухали Альошу з недовірою, бо знали, що він не такий, як всі, але не перебивали.
Аж якось він з друзями тинявся біля заправки на дорозі. В якийсь момент приїхала машина, з якої вийшла родина: мама, тато і малюк, може, років 6 на вигляд.
– Диви, тату, – вказав рукою на Альошу малюк, – біла ворона! Мамо, ти бачиш?
Дорослі подивилась на Альошку і посміхнулись.
– Де ж ти бачиш ворону? – присів біля малюка батько.
– Так от же, дивись!
- Та яка ж то ворона? Це голуб. Білий голуб. Просто грязний.
Ворони, почувши це, замахали крилами, сахаючись Альошки, піднялися в небо та зникли за дахами будинків. А він стояв, як німий, і дивився на родину.
– На, – батько дістав з кишені дрібку насіння, – погодуй пташку.
– Гулі, гулі, – промовив малий і кинув Альошці кілька насінин.
Опиратися долі не було сенсу. Альошка підійшов ближче і почав дзьобати і одразу покакав.
⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️
Якщо є можливість, киньте трохи в підтримку Лелеки
🎯Ціль: 50 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/jpipdhjjY
💳Номер картки банки
4441 1111 2088 2638
Альоша усе життя почувався білою вороною. Із самого дитинства. Він дійсно виділявся як серед своїх однолітків, так і серед старших. Не те щоб його дуже шпиняли, однак бути весь час на видноті – це мало кому подобається.
– Який ти в мене все ж таки… – час від часу зітхала мати.
– Не такий, як всі? – продовжував фразу Альоша.
– Та я не те мала на увазі.
– А я те.
Містечко, де він жив, було сіре. Просто купа пʼятиповерхівок, побудованих серед поля навколо цегельного заводу. Плюс магазин, заправка, школа і дитсадок. Нічого цікавого. Альошка разом з друзями вештався подвірʼями або забирався в альтанки дитячого садка, щоб потеревенити.
– Я люблю осінь, – розповідав він меншим пацанам, які в прямому розумінні заглядали йому в рота, – бо восени в поле виходить техніка, трактори сіють жито й озимину.
– І що?
– Тоді можна вийти в поле, вдихнути запах свіжої землі, і навіть знайти в ній кілька зернинок.
Молодші слухали Альошу з недовірою, бо знали, що він не такий, як всі, але не перебивали.
Аж якось він з друзями тинявся біля заправки на дорозі. В якийсь момент приїхала машина, з якої вийшла родина: мама, тато і малюк, може, років 6 на вигляд.
– Диви, тату, – вказав рукою на Альошу малюк, – біла ворона! Мамо, ти бачиш?
Дорослі подивилась на Альошку і посміхнулись.
– Де ж ти бачиш ворону? – присів біля малюка батько.
– Так от же, дивись!
- Та яка ж то ворона? Це голуб. Білий голуб. Просто грязний.
Ворони, почувши це, замахали крилами, сахаючись Альошки, піднялися в небо та зникли за дахами будинків. А він стояв, як німий, і дивився на родину.
– На, – батько дістав з кишені дрібку насіння, – погодуй пташку.
– Гулі, гулі, – промовив малий і кинув Альошці кілька насінин.
Опиратися долі не було сенсу. Альошка підійшов ближче і почав дзьобати і одразу покакав.
⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️
Якщо є можливість, киньте трохи в підтримку Лелеки
🎯Ціль: 50 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/jpipdhjjY
💳Номер картки банки
4441 1111 2088 2638
Горовий
23 Jan, 20:33
От мені цікаво, чи є такі серед вимушених українських мігрантів, не важливо якою мовою вони в принципі розмовляють, ті, які за кордоном слухають вузьколобі радіо ну тобто радіо російською?
Горовий
23 Jan, 09:45
На потреби цивільних, які про страждали від окупантів, я не збираю, намагаюся заробити і закрити все самостійно. З війною так виходить не завжди, бо війна справа дорога і висмоктує все.
Мої друзі із фонду «Лелека», який забезпечує бойових медиків такмедом і спорядженням, мають купити та укомплектувати 280 тактичних медичних наплічників і 200 пластикових нош-волокуш.
Тож відкрив допоміжну банку.
Щось я спробую заробити для допомоги їм, а чимсь моʼ допоможете й ви?
Якщо маєте натхнення і трошки грошей - банка ось
https://send.monobank.ua/jar/jpipdhjjY
І ще. Не так важлива сума донату, як бажання. Хоч трошки, але на важливий напрямок. Робімо добро разом, в там побачимо.
Мої друзі із фонду «Лелека», який забезпечує бойових медиків такмедом і спорядженням, мають купити та укомплектувати 280 тактичних медичних наплічників і 200 пластикових нош-волокуш.
Тож відкрив допоміжну банку.
Щось я спробую заробити для допомоги їм, а чимсь моʼ допоможете й ви?
Якщо маєте натхнення і трошки грошей - банка ось
https://send.monobank.ua/jar/jpipdhjjY
І ще. Не так важлива сума донату, як бажання. Хоч трошки, але на важливий напрямок. Робімо добро разом, в там побачимо.
Горовий
22 Jan, 18:41
В принципі Ілон Олексійович Гагарін мені навіть симпатичний. Я люблю по-справжньому йобнутих людей, які зациклені на чомусь і рухають суспільство вперед.
Однак не у випадку коли від подібної людини залежить життя великої кількості людей, в тому числі і моїх рідних.
Такі люди при реальній владі це біда людства.
Однак не у випадку коли від подібної людини залежить життя великої кількості людей, в тому числі і моїх рідних.
Такі люди при реальній владі це біда людства.
Горовий
22 Jan, 16:39
Ми не були близькими друзями. Щоправда добре знали одне одного бо часто перетиналися на різних акціях… Я навіть впевнений що в його фотоархіві залишилося кілька знімків моєї мармизи. Коли він попросив написати пару слів про свою книжку віршів я радо це зробив, бо він дійсно крутий поет.
І крута людина
І крутий воїн.
Дуже шкода. Нереально шкода. І з кожним днем твоєі відсутності все більше розумієш яку мистецьку фігуру втрачено. Наглядай за нами, Максим Кривцов.
І крута людина
І крутий воїн.
Дуже шкода. Нереально шкода. І з кожним днем твоєі відсутності все більше розумієш яку мистецьку фігуру втрачено. Наглядай за нами, Максим Кривцов.
Горовий
21 Jan, 07:29
- Русь, всім по… чекають, шо Трамп прийде і порядок наведе.
- Та не видумуй, Мати Драконів, купимо тобі мавіки.
Підтримайте по можливості.
Матері Драконів
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5JJxuwNNEq
💳Номер картки банки
4441 1111 2092 8589
- Та не видумуй, Мати Драконів, купимо тобі мавіки.
Підтримайте по можливості.
Матері Драконів
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5JJxuwNNEq
💳Номер картки банки
4441 1111 2092 8589
Горовий
20 Jan, 17:33
Підкиньте на мавік Матері Драконів
🔗Посилання на банку
send.monobank.ua/jar/5JJxuwNNEq
💳Номер картки банки
4441 1111 2092 8589
🔗Посилання на банку
send.monobank.ua/jar/5JJxuwNNEq
💳Номер картки банки
4441 1111 2092 8589
Горовий
20 Jan, 11:43
24 роки тому у мене народилося моє перше пташеня. Настуня. Тоді, дивлячись на малю ляльку важко уявлялася яким буде її майбутнє. Однак все добре, навіть попри все, що з нами відбувається.
Вона жива здорова, розумна. А далі просто жити. Люблю тебе, доню.
Вона жива здорова, розумна. А далі просто жити. Люблю тебе, доню.
Горовий
20 Jan, 07:38
Життя як качелі. Часом мені хочеться бути миротворцем, і помирити всіх опонентів які насправді на одній стороні, однак не чують одне одного.
А часом не хочеться нічого робити. Можливо ми маємо пережити всі ці срачі, гори всього цього гівна, взаємні образи, недовіру і зради.
Пережити, щоб народилося щось справді цінне, те, що з рештою обєднає наших нащадків… Хуйзна, як треба.
А часом не хочеться нічого робити. Можливо ми маємо пережити всі ці срачі, гори всього цього гівна, взаємні образи, недовіру і зради.
Пережити, щоб народилося щось справді цінне, те, що з рештою обєднає наших нащадків… Хуйзна, як треба.
Горовий
20 Jan, 05:49
Подорож на Миколаївщину вдалася. 1108 км, чотири виступи - В Первомайську, Миколаєві, Вознесенську та Новоукраїнську.
Заробили 42600 грн. і оплатили ремонт трьох автівок. Ну правда тут ще друзі з-за кордону допомогли, за що кожному подяка.
Видавництво "ТаТиШо" нагадує: українська література - захищає.
Заробили 42600 грн. і оплатили ремонт трьох автівок. Ну правда тут ще друзі з-за кордону допомогли, за що кожному подяка.
Видавництво "ТаТиШо" нагадує: українська література - захищає.
Горовий
19 Jan, 20:44
нате вам колібрі, проти ночі… знімав восени.
Каліфорнія. Гілрой. Колібрі
https://youtu.be/3UQe_Hn9C7Q
Каліфорнія. Гілрой. Колібрі
https://youtu.be/3UQe_Hn9C7Q
Горовий
18 Jan, 19:20
Друзі, які мають мій пейпал. Тут треба трошки на ремонти машин військовим. У мене шось є, тож без фанатизму. Якщо басите цей допис і маєте можливість, по 10$, не більше. Цьом всім.
На фото захід сонця на Миколаївщині. Україна прекрасна.
На фото захід сонця на Миколаївщині. Україна прекрасна.
Горовий
17 Jan, 21:18
Південноукраїнськ, АЗС.
Нас обслуговує передпенсійного віку чоловік.
- Залийте нам газу так, щоб до Миколаєва вистачило, – командує Надійка.
- Та ну, не видумуйте. Нащо вам стільки? – підʼєднуючи пістолет, посміхається чоловік. – Тут трошки залили, там трошки залиєте. Там людям теж треба. Хіба тільки нам добре жити?
Стоїмо і сміємося, так приємно на душі стало.
Нас обслуговує передпенсійного віку чоловік.
- Залийте нам газу так, щоб до Миколаєва вистачило, – командує Надійка.
- Та ну, не видумуйте. Нащо вам стільки? – підʼєднуючи пістолет, посміхається чоловік. – Тут трошки залили, там трошки залиєте. Там людям теж треба. Хіба тільки нам добре жити?
Стоїмо і сміємося, так приємно на душі стало.
Горовий
16 Jan, 18:05
Ще влітку цього року я знав, що цей пост обов’язково буде. Ще не було нічого, ані точного графіку зустрічей, ані квитків на літаки, потяги та автобуси, ані афіш. Ще не їхали по світові книжки у валізах друзів, не пересилалися лоти. Однак я точно знав що цей пост буде.
Вірив у це. І віра моя була міцна.
Якщо відверто, я дуже сподівався, що він буде трохи раніше, ще минулого року, однак сталося як сталося. На сьогодні 100 машин дров розвезені по обійстях нужденних в чотирьох областях України.
Я щиро дякую усім друзям, які які допомогли організувати навколосвітню подорож по дрова, щиро вдячний кожному хто приходив на наші з Liudmyla Gorova зустрічі, купував книжки, лоти на аукціонах чи просто донатив. Наразі оплачено навіть більше ста машин та зараз ми говоримо про круглу цифру.
Отже, доставлено чергові пʼять машин і тепер 100 обійсть українців, постраждалих від «руccкoгo мipa», в теплі завдяки усім нам. Ще раз дякую кожному причетному, зустрінемося на дорогах які ведуть до перемоги.
Вірив у це. І віра моя була міцна.
Якщо відверто, я дуже сподівався, що він буде трохи раніше, ще минулого року, однак сталося як сталося. На сьогодні 100 машин дров розвезені по обійстях нужденних в чотирьох областях України.
Я щиро дякую усім друзям, які які допомогли організувати навколосвітню подорож по дрова, щиро вдячний кожному хто приходив на наші з Liudmyla Gorova зустрічі, купував книжки, лоти на аукціонах чи просто донатив. Наразі оплачено навіть більше ста машин та зараз ми говоримо про круглу цифру.
Отже, доставлено чергові пʼять машин і тепер 100 обійсть українців, постраждалих від «руccкoгo мipa», в теплі завдяки усім нам. Ще раз дякую кожному причетному, зустрінемося на дорогах які ведуть до перемоги.
Горовий
16 Jan, 10:28
Виходжу з туалета на роботі. Бачу сидять дівчата в коридорі.
- Що сталося? - питаю.
- Та вроді Шахед збили.
- Та ні, дівчата то я громко тойвой.
Ржем.
- Що сталося? - питаю.
- Та вроді Шахед збили.
- Та ні, дівчата то я громко тойвой.
Ржем.
Горовий
16 Jan, 09:04
Я вже понад десять років не спілкуюся російською. Жодним чином. Просто поставив собі свідому заборону. І уявіть, час від часу ловлю себе на тому, що в голові крутиться якась пісня російською з того, іншого життя.
Звісно, зрозумівши це я відразу починаю мугикати щось українське, перебиваючи її. Але ж наскільки це все глибоко сидить в кожному, і мені також?
Наголошую для любителів читати дупцею, пост не про те якою мовою вам спілкуватися, пост про мої власні спостереження.
Фото з іншого життя. Мишка вже немає… Лишився лише на фото та в моїх книжках.
Звісно, зрозумівши це я відразу починаю мугикати щось українське, перебиваючи її. Але ж наскільки це все глибоко сидить в кожному, і мені також?
Наголошую для любителів читати дупцею, пост не про те якою мовою вам спілкуватися, пост про мої власні спостереження.
Фото з іншого життя. Мишка вже немає… Лишився лише на фото та в моїх книжках.
Горовий
15 Jan, 17:18
Тримайте прекрасне. Кішка Зірочка з Козаровичів
https://youtu.be/kWlsz6lf33w
https://youtu.be/kWlsz6lf33w
Горовий
15 Jan, 13:43
Завертаю в центр села до магазину. Тут на мене чекає Юра, який свого часу жив у підвалі на зруйнованому подвір’ї, а потім у модульному будиночку. Наразі він живе у брата.
– Як ти?
– Та як? – кліпає очима, – кончаюсь. Мене ж вигнали з модуля.
– Та я знаю, я ж туди приїхав, шукав тебе, поговорив з людьми.
– Та, може, і правильно, – гірко посміхається. – Воно як побити, то вже не склеїш.
Весь час дивуюся, як в цьому знищеному алкоголем тілі стільки щирості і мудрості. Купую йому цигарок, віддаю продукти.
– Хоч щось в хату принесу, – посміхається, – добичик.
Прощаємось. На душі важко, розумію, що з таким розкладом Юрка до весни може і не дотягнути. Однак допомогти йому ще чимось я не в силах.
Вирушаю назад. Дорога в Козаровичах встелена хвоєю і квітами, обабіч прапори. Щойно привезли і поховали загиблого героя. Настрій паскудний, проте саме цього, тобто зневіри, і намагається досягти вороги. Беру себе в руки, бо роботи вистачає. Побачимося на дорогах, які ведуть до перемоги.
– Як ти?
– Та як? – кліпає очима, – кончаюсь. Мене ж вигнали з модуля.
– Та я знаю, я ж туди приїхав, шукав тебе, поговорив з людьми.
– Та, може, і правильно, – гірко посміхається. – Воно як побити, то вже не склеїш.
Весь час дивуюся, як в цьому знищеному алкоголем тілі стільки щирості і мудрості. Купую йому цигарок, віддаю продукти.
– Хоч щось в хату принесу, – посміхається, – добичик.
Прощаємось. На душі важко, розумію, що з таким розкладом Юрка до весни може і не дотягнути. Однак допомогти йому ще чимось я не в силах.
Вирушаю назад. Дорога в Козаровичах встелена хвоєю і квітами, обабіч прапори. Щойно привезли і поховали загиблого героя. Настрій паскудний, проте саме цього, тобто зневіри, і намагається досягти вороги. Беру себе в руки, бо роботи вистачає. Побачимося на дорогах, які ведуть до перемоги.
Горовий
15 Jan, 13:42
Козаровичі. Перше подвір’я Миколи «Гоголя», яке своє часу зруйнував російський гелікоптер.
– Як справи?
– Да нормально, зимуємо. Аж дрова ви привезли, то топлю. Здоров’я немає, але ти ж його не купиш.
Доки ми говоримо, біля нас крутиться кішка.
– Це Зірочка, єдина з котів, яка пережила окупацію. І двойко її дітей, які вже пізніше народилися.
– Гарнюня.
– Як справи?
– Да нормально, зимуємо. Аж дрова ви привезли, то топлю. Здоров’я немає, але ти ж його не купиш.
Доки ми говоримо, біля нас крутиться кішка.
– Це Зірочка, єдина з котів, яка пережила окупацію. І двойко її дітей, які вже пізніше народилися.
– Гарнюня.
Горовий
15 Jan, 13:42
Наступна зупинка ближче до центру, на вулиці Бударіна. Спочатку прямую до «нєвєсти», неповносправної дівчини, яка живе разом таким самим братом. Їх цигани підтримують з першого дня знайомства після звільнення села.
– Як справи?
– Нормально!
– Скучила?
– Нє!
– Значить, все добре, – посміхаюся, проговоривши відомий відпочатку обом діалог.
Ще одна обовʼязкова точка – хата бабусі Саші. Крім усього, тут треба ліки. Ціна питання близько тисячі гривень на місяць, втім їх у неї просто немає фізично. Тож вже другий рік цигани це питання закривають. Добре, що хоч є така можливість
– Як твої дівчатка? – питає баба.
– За місяць будуть вдома.
– То добре, сім’я має бути разом, – посміхається.
– Приїдемо до вас в гості.
– Дай Боже.
– Як справи?
– Нормально!
– Скучила?
– Нє!
– Значить, все добре, – посміхаюся, проговоривши відомий відпочатку обом діалог.
Ще одна обовʼязкова точка – хата бабусі Саші. Крім усього, тут треба ліки. Ціна питання близько тисячі гривень на місяць, втім їх у неї просто немає фізично. Тож вже другий рік цигани це питання закривають. Добре, що хоч є така можливість
– Як твої дівчатка? – питає баба.
– За місяць будуть вдома.
– То добре, сім’я має бути разом, – посміхається.
– Приїдемо до вас в гості.
– Дай Боже.
Горовий
15 Jan, 13:41
Кибитка знову мандрує Київщиною.
Цього разу зовсім небагато адрес, близько десятка.
Напрямок – північ. Димер, Козаровичі.
Цього разу їду сам. Може, трохи і відклав би, але в однієї з бабусь закінчилися ліки, а грошей в неї нема. Тож без варіантів.
За містом прохолодніше ніж в Києві, однак все одно зима дуже тепла і я щиро цьому радію.
Спочатку на «дальній кордон», в Димер, до невеличкого будиночка, де живуть Едвард і Репсіме.
– Відчиняйте! – гупаю у двері.
Достукатись не виходить, набираю на мобільний.
– Виходжу, – нарешті лунає в апараті.
Стоїмо теривенимо за життя.
– Спимо днями, а що нам робити? То й не відчинямо. До нас ніхто не ходить.
Цього разу зовсім небагато адрес, близько десятка.
Напрямок – північ. Димер, Козаровичі.
Цього разу їду сам. Може, трохи і відклав би, але в однієї з бабусь закінчилися ліки, а грошей в неї нема. Тож без варіантів.
За містом прохолодніше ніж в Києві, однак все одно зима дуже тепла і я щиро цьому радію.
Спочатку на «дальній кордон», в Димер, до невеличкого будиночка, де живуть Едвард і Репсіме.
– Відчиняйте! – гупаю у двері.
Достукатись не виходить, набираю на мобільний.
– Виходжу, – нарешті лунає в апараті.
Стоїмо теривенимо за життя.
– Спимо днями, а що нам робити? То й не відчинямо. До нас ніхто не ходить.
Горовий
10 Jan, 13:08
В цей день в 2016 році я вперше потрапив Америку. В Нью-Йорк. Я вийшов на Манґеттені і побачив, що він весь в цитатах Девіда Боуї з пісні «Heroes».
В цей день Девід пішов до зірок.
R.I.P., superstar! We can be heroes, just for one day
В цей день Девід пішов до зірок.
R.I.P., superstar! We can be heroes, just for one day
Горовий
10 Jan, 09:15
Київ, Велика Васильківська.
Порожній бар. Лише двоє сумних офіціантів.
- В какомта фільмє била… женщінє цвєти, дєтям мароженає, - намагається козирнути знаннями молодюсінький бармен, - в савєцкам фільмє.
- Може, - знизує плечима дівчина.
- Бріліантавая рукв, - клаціє в повітрі пальцами юнак, - ну чьто, в точку?
- Та я там знаю? Я що то старьйо дивлюся? - відбиває дівчинка.
#КиєвеМій
Порожній бар. Лише двоє сумних офіціантів.
- В какомта фільмє била… женщінє цвєти, дєтям мароженає, - намагається козирнути знаннями молодюсінький бармен, - в савєцкам фільмє.
- Може, - знизує плечима дівчина.
- Бріліантавая рукв, - клаціє в повітрі пальцами юнак, - ну чьто, в точку?
- Та я там знаю? Я що то старьйо дивлюся? - відбиває дівчинка.
#КиєвеМій
Горовий
10 Jan, 08:36
Кияни, агов. Це вже завтра..
Трохи інсайду
….
7. Вода (Горовий + Куми)
8. Дон (Горовий)
9. S.O.S.U.T (Горовий)
10. З.Й.Б (Горовий)
11. Хуйло (Куми)
….
https://docker.com.ua/afisha/uki-john-amp-amp-the-kum-band-uki-show-2025-01-11/?
Трохи інсайду
….
7. Вода (Горовий + Куми)
8. Дон (Горовий)
9. S.O.S.U.T (Горовий)
10. З.Й.Б (Горовий)
11. Хуйло (Куми)
….
https://docker.com.ua/afisha/uki-john-amp-amp-the-kum-band-uki-show-2025-01-11/?
Горовий
09 Jan, 13:23
На жаль, цієі краси вже не і існує…
Коли я фотографувався на фоні будиночку, який купив голова родини Янгів у Сіднеі, і де виросли, почали грати і створили AC/DC Малькольм та Енгус, вже йшли розмови про побудова офісного центру.
На жаль все трапилось дуже швидко…. Все знесли.
Подробиці в посиланні
⬇️⬇️⬇️
https://www.abc.net.au/news/2025-01-08/acdc-home-demolished-sydney-developers-angus-malcolm-young/104794802?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR0BzqkaAOz0nT0XoprncocIWIKvxUwgr2xxRZWKCAAIjrsJR1oCp1AnoGI_aem_bce74JA7St7ja6ORnFEJdw
Коли я фотографувався на фоні будиночку, який купив голова родини Янгів у Сіднеі, і де виросли, почали грати і створили AC/DC Малькольм та Енгус, вже йшли розмови про побудова офісного центру.
На жаль все трапилось дуже швидко…. Все знесли.
Подробиці в посиланні
⬇️⬇️⬇️
https://www.abc.net.au/news/2025-01-08/acdc-home-demolished-sydney-developers-angus-malcolm-young/104794802?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR0BzqkaAOz0nT0XoprncocIWIKvxUwgr2xxRZWKCAAIjrsJR1oCp1AnoGI_aem_bce74JA7St7ja6ORnFEJdw
Горовий
08 Jan, 12:06
Ранок середи, кибитка знову рухається на села. Цього разу — дальній кордон, Іванківщина.
Вперше за довгий час вся «циганська родина» разом. Їдемо втрьох: я, Роман і Оленка.
– Багато в нас сьогодні?
– Та ні, до Світлани, та, може, ще пару адрес.
У Світлани, яка опікується старенькими в Зарудді, вже давно закінчилися підгузки, а отже, відкладати не було куди. Навколо справжня весна, здається, ще трохи і люди підуть на пікнік у ліс.
– Треба по гриби сходить, – розглядає Оленка краєвид навколо.
– Головне, щоб мороз не вдарив, бо померзне озимина, – курить у віконце Роман.
Ось і Заруддя. Село неначе спить, кибитка повільно котиться вулицею до знайомого подвірʼя на кутку.
– Привіт, цигани, – вибігає Світлана.
Вивантажуємо потроху привезене, зокрема їжу для стареньких. Дістаю підгузки, на які Світлана дуже чекала.
– А які розміри?
– Тут різні, однак дуже великих немає.
– Та шось мої баби поправилися, – сміється Світлана.
– Гарно годуєш, значить.
Потроху заносимо привезене. Кокос, Світланин кіт, бігом застрибує в машину.
– Ти, гамно мале, – сміюся, – вирішив перевірку влаштувать?
Розпитуємо Світлану, чи всі живі і здорові.
– Слава богу, всі живі. Діда Арсенія памʼятаєте? Того, що в нього музей?
– Ну?
– Вчора було девʼяносто чотири. Зварила вдома картоплі. Принесла. В нього шматок сельодки був. То празнували. А він питає, а сто грамів?
Домовляємося, що я пошукаю підгузки більших розмірів і маякну.
– Бувайте!
– Бувай, Свєт, побачимося.
Ще одне важливе завдання – відвідати трьох жінок у Тетерівському, яким завозили дрова. Позашляховик продирається повз випалені вулиці на околиці села.
– Отут, – спиняю, – пішли.
Баба Маша пересувається погано, здебільшого спираючись на табурет. Але впізнає мене і радіє як дитина.
– Як ви?
– Та як? Як всі. Небіж оно дрова порубав, бачили?
– Бачили. Ну добре, що тепло.
Наступна хата баби Олі. Теж все порубане і поскладене.
– Чим же вас вгостить? – переживає господиня.
– Та не переживайте, ми просто провідати на хвильку.
Ще одна пані – Галина, живе на іншому кутку. Вона теж погано пересуваєттся. В хаті до неї тулиться кіт, а біля пічки дрімає старенький собачка.
– Є у нас тут один в селі хлопець. Малий такий, дрібний. Випивоха. Побачив, коли вивантажували, то сказав, порубає. На ранок, правда, чухав голову, мовляв, нашо я тобі то наплів? Но задню не дав, порубав.
На сьогодні все. Кибитка вертає домів через знищені села. А у мене перед очима історія ще однієї соцпрацівниці з цих країв, яка обʼїздить підопічних на коні. Розпитує кому шо треба – їде в інше село в магазин, а потім знову ж коником розвозить куплене. Дике поле… І це менше ніж в ста кілометрах від Києва...
Фото тут
⬇️⬇️
https://www.patreon.com/posts/119560761?utm_campaign=postshare_creator
Вперше за довгий час вся «циганська родина» разом. Їдемо втрьох: я, Роман і Оленка.
– Багато в нас сьогодні?
– Та ні, до Світлани, та, може, ще пару адрес.
У Світлани, яка опікується старенькими в Зарудді, вже давно закінчилися підгузки, а отже, відкладати не було куди. Навколо справжня весна, здається, ще трохи і люди підуть на пікнік у ліс.
– Треба по гриби сходить, – розглядає Оленка краєвид навколо.
– Головне, щоб мороз не вдарив, бо померзне озимина, – курить у віконце Роман.
Ось і Заруддя. Село неначе спить, кибитка повільно котиться вулицею до знайомого подвірʼя на кутку.
– Привіт, цигани, – вибігає Світлана.
Вивантажуємо потроху привезене, зокрема їжу для стареньких. Дістаю підгузки, на які Світлана дуже чекала.
– А які розміри?
– Тут різні, однак дуже великих немає.
– Та шось мої баби поправилися, – сміється Світлана.
– Гарно годуєш, значить.
Потроху заносимо привезене. Кокос, Світланин кіт, бігом застрибує в машину.
– Ти, гамно мале, – сміюся, – вирішив перевірку влаштувать?
Розпитуємо Світлану, чи всі живі і здорові.
– Слава богу, всі живі. Діда Арсенія памʼятаєте? Того, що в нього музей?
– Ну?
– Вчора було девʼяносто чотири. Зварила вдома картоплі. Принесла. В нього шматок сельодки був. То празнували. А він питає, а сто грамів?
Домовляємося, що я пошукаю підгузки більших розмірів і маякну.
– Бувайте!
– Бувай, Свєт, побачимося.
Ще одне важливе завдання – відвідати трьох жінок у Тетерівському, яким завозили дрова. Позашляховик продирається повз випалені вулиці на околиці села.
– Отут, – спиняю, – пішли.
Баба Маша пересувається погано, здебільшого спираючись на табурет. Але впізнає мене і радіє як дитина.
– Як ви?
– Та як? Як всі. Небіж оно дрова порубав, бачили?
– Бачили. Ну добре, що тепло.
Наступна хата баби Олі. Теж все порубане і поскладене.
– Чим же вас вгостить? – переживає господиня.
– Та не переживайте, ми просто провідати на хвильку.
Ще одна пані – Галина, живе на іншому кутку. Вона теж погано пересуваєттся. В хаті до неї тулиться кіт, а біля пічки дрімає старенький собачка.
– Є у нас тут один в селі хлопець. Малий такий, дрібний. Випивоха. Побачив, коли вивантажували, то сказав, порубає. На ранок, правда, чухав голову, мовляв, нашо я тобі то наплів? Но задню не дав, порубав.
На сьогодні все. Кибитка вертає домів через знищені села. А у мене перед очима історія ще однієї соцпрацівниці з цих країв, яка обʼїздить підопічних на коні. Розпитує кому шо треба – їде в інше село в магазин, а потім знову ж коником розвозить куплене. Дике поле… І це менше ніж в ста кілометрах від Києва...
Фото тут
⬇️⬇️
https://www.patreon.com/posts/119560761?utm_campaign=postshare_creator
Горовий
07 Jan, 19:15
Попросив в «Х» штучного інтелекту щоб намалював мене… він намалював Жадана і бородатого Зеленського…
Горовий
07 Jan, 15:59
Початок січня тепер назавжди для мене пов’язаний з двома іменами. Віка Рей і Макс Кривцов.
6 січня минулого року пішла Віка. За кілька тижнів до того всі друзі й рідні намагалися щось зробити, хоча було очевидно, що побороти хворобу ми не в силах. Я приходив до Віки в лікарню, ми говорили, згадували Донбас, вбитого Саню. Намагалися навіть жартувати. Віка була справжнім бійцем – билася за Україну до останнього.
Через цю біганину я не встиг зустрітися з Максом, коли він приїздив з війни. Свою книжку з підписом він відправив мені поштою. До речі, книжку я ледь не провтикав, усе не було часу забрати. Забрав уже, сплативши за зберігання напередодні похорону Вікторії. В цей же день написав Максу, що обов’язково зроблю допис. Та Макса вже не було…
Отак, навіть нема чого додати. Кілька днів збирався написати про це і відкладав, та все ж таки наважився.
Сиджу, слухаю Танго-Харків. Сльози течуть. «Завтра побачимось, давай доживемо до завтра…», хрипить Жадан.
6 січня минулого року пішла Віка. За кілька тижнів до того всі друзі й рідні намагалися щось зробити, хоча було очевидно, що побороти хворобу ми не в силах. Я приходив до Віки в лікарню, ми говорили, згадували Донбас, вбитого Саню. Намагалися навіть жартувати. Віка була справжнім бійцем – билася за Україну до останнього.
Через цю біганину я не встиг зустрітися з Максом, коли він приїздив з війни. Свою книжку з підписом він відправив мені поштою. До речі, книжку я ледь не провтикав, усе не було часу забрати. Забрав уже, сплативши за зберігання напередодні похорону Вікторії. В цей же день написав Максу, що обов’язково зроблю допис. Та Макса вже не було…
Отак, навіть нема чого додати. Кілька днів збирався написати про це і відкладав, та все ж таки наважився.
Сиджу, слухаю Танго-Харків. Сльози течуть. «Завтра побачимось, давай доживемо до завтра…», хрипить Жадан.
Горовий
07 Jan, 07:06
Ще пʼять машин. Загалом вже 95.
Дякую природі за теплу подовину зими, а також всім, зто приходив на зустрічі під час дровʼяного туру.
Нам разом вдалося зробити трохи теплішим цей світ. Робімо добро, а там прбачимо.
Зустрінемося на дорогах, що ведуть до перемоги.
Дякую природі за теплу подовину зими, а також всім, зто приходив на зустрічі під час дровʼяного туру.
Нам разом вдалося зробити трохи теплішим цей світ. Робімо добро, а там прбачимо.
Зустрінемося на дорогах, що ведуть до перемоги.
Горовий
06 Jan, 21:19
Дякую кожному, хто підписався на мій патреон. Це єдині гроші, на які я можу розраховувати щомісяця. Історія з дровами іде далі… якщо заявив, маю купляти. Як і інші необхідні речі. Тож приєднуйтеся, якщо є можливість і бажання.
П.С. Запит на скріні закрию полюбе. Та є інші.
П.С. Запит на скріні закрию полюбе. Та є інші.
Горовий
01 Jan, 10:00
- Давай зробимо спільну фотку?
- Та давай вже може завтра?
завтра
- Ми шо мед з вулика крали?
- Та давай вже може завтра?
завтра
- Ми шо мед з вулика крали?
Горовий
31 Dec, 06:40
Ну що? 90 машин розвезено. Уявіть: 90 обійсть тепер з теплом. Зовсім скоро розвезуть ще десять і можна буде поставити крапку в цій історії.
Вкотре дякую всім причетним. Всім; хто купував крижки під час дровʼяного навколосвітнього туру, хто донатив, допомагав з логістикою і всім іншим.
Робімо добро, а там побачимо. З прийдешнім. Цигани завжди в русі. Побачимося на дорогах які ведуть до перемоги. Mordor must die.
Вкотре дякую всім причетним. Всім; хто купував крижки під час дровʼяного навколосвітнього туру, хто донатив, допомагав з логістикою і всім іншим.
Робімо добро, а там побачимо. З прийдешнім. Цигани завжди в русі. Побачимося на дорогах які ведуть до перемоги. Mordor must die.
Горовий
30 Dec, 13:08
Сьогодні свято навіть луччє за новий рік. Сьогодні дунь народження у прекрасної Ірма Вітовська-Ванца.
Якщо вам треба пояснювати хтоо це, то або ви народилися приблизно позввчора, або все життя дивилися ковьор.
Біжіть вітати! Меогая літа!
Якщо вам треба пояснювати хтоо це, то або ви народилися приблизно позввчора, або все життя дивилися ковьор.
Біжіть вітати! Меогая літа!
Горовий
29 Dec, 19:05
Не пропустіть це відео
Свєтлий празнік новийгод.
https://youtu.be/PbFCiC2J-3s
Свєтлий празнік новийгод.
https://youtu.be/PbFCiC2J-3s
Горовий
29 Dec, 07:18
Я помню трагедію, коли мав бути зайцем у садіку, а кішка відірвала заячого хвоста від шортів з костюма, шо висів вночі на ручці дверей. Відірвала і кудись затягнула. Або навіть зʼїла.
Мені було страшно обідно, бо який заяць без хвоста? Добре хоч косоокий. Шо саме цікаве - родичі цей випадок не памятають. Ну бо не їхнього хвоста кицька вкрала ж?
А тут травма на всю жизнь. В пубертаті не міг плейбоя дивитися, боявся побачити зайчика без хвоста.
Мені було страшно обідно, бо який заяць без хвоста? Добре хоч косоокий. Шо саме цікаве - родичі цей випадок не памятають. Ну бо не їхнього хвоста кицька вкрала ж?
А тут травма на всю жизнь. В пубертаті не міг плейбоя дивитися, боявся побачити зайчика без хвоста.
Горовий
28 Dec, 22:15
Хоп
Сни весни. Live with The Кум in Boryspil 28.12.24
https://youtu.be/C6d1_nKGXJQ
Сни весни. Live with The Кум in Boryspil 28.12.24
https://youtu.be/C6d1_nKGXJQ
Горовий
28 Dec, 15:34
Как ясьєлсабаку
Новини суджанщини
https://youtube.com/shorts/xgwwu_6Sdns?feature=share
Новини суджанщини
https://youtube.com/shorts/xgwwu_6Sdns?feature=share
Горовий
27 Dec, 14:43
Кажуть єбанати зняли кліп де дєдмароз збиває Санту над Москвою. … ну і русскіє возбуділісь
Горовий
27 Dec, 10:27
Був днями а одному секретному місці, записав кілька відео… буду вас мучати русскім духом.
https://youtu.be/SN0xW_lLM2k
https://youtu.be/SN0xW_lLM2k
Горовий
26 Dec, 14:55
Це було цікаво, змістовно й по-родинному тепло!
Руслан Горовий в черговому епізоді "Накипіло з Кирилом Лукашем"
📹 ДИВИТИСЯ подкаст📹
Руслан Горовий в черговому епізоді "Накипіло з Кирилом Лукашем"
Горовий
26 Dec, 05:30
Різдво в Харкові з рідними людьми. З усіма спецефектами від недолугих. Харків стоїть, як і вся Україна.
Найбільше ці свята запамʼятаються мемом:
- Здавайтеся, я знищив ваші електростанції!
- Галя, посвіти фонариком, здається колядники прийшли.
Будьте уважні і бережіть одне одного.
Найбільше ці свята запамʼятаються мемом:
- Здавайтеся, я знищив ваші електростанції!
- Галя, посвіти фонариком, здається колядники прийшли.
Будьте уважні і бережіть одне одного.
Горовий
25 Dec, 15:06
В Україні на Різдво
Працювала ППО
Бо кацапів-підарасів
В голові саме гімно.
Працювала ППО
Бо кацапів-підарасів
В голові саме гімно.
Горовий
24 Dec, 18:42
Дуже хочу, щоб ця зима була теплою. Якомога теплішою. Тоді українцям буле легше її пережити. Коден теплий день це монетка в скарбничку життя.
З Різдвом. Тепла нам усім. Допомагайте людям піднятися на ноги, бо впасти вони модуть і без вас.
Фото сьогоднішнє, прифронтове.
З Різдвом. Тепла нам усім. Допомагайте людям піднятися на ноги, бо впасти вони модуть і без вас.
Фото сьогоднішнє, прифронтове.
Горовий
24 Dec, 15:00
Мав прекрасну розмову з Кирилом Лукашем на радіо «Накіпіло».
Якщо є час і натхнення, почилання ось
Слухати тут
⬇️⬇️⬇️
https://radio.nakypilo.ua/podcast/ruslan-gorovyj-u-harkovi-odnochasno-bachysh-pershu-drugu-svitovu-j-suchasnu-vijnu/
Дивитися тут
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/2b7ektgFxis
Якщо є час і натхнення, почилання ось
Слухати тут
⬇️⬇️⬇️
https://radio.nakypilo.ua/podcast/ruslan-gorovyj-u-harkovi-odnochasno-bachysh-pershu-drugu-svitovu-j-suchasnu-vijnu/
Дивитися тут
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/2b7ektgFxis
Горовий
24 Dec, 07:42
Святкове.
Сільський магазин в пʼятдесяти кілометрах від війни… у кого є імпортнозамєщьонні москвічі, які вважають, що ми тут з голоду пухнем. Перекиньте фото, хай жаба задусить в обєймах!
Сільський магазин в пʼятдесяти кілометрах від війни… у кого є імпортнозамєщьонні москвічі, які вважають, що ми тут з голоду пухнем. Перекиньте фото, хай жаба задусить в обєймах!
Горовий
06 Dec, 11:12
Видавництво «ТаТиШо»,
їде дєлать хорошо!
Житомир 6 грудня. СЬОГОДНІ!
⬇️⬇️⬇️
https://www.facebook.com/share/15abqsZw7j/?mibextid=9l3rBW
Вінниця 7 грудня.
⬇️⬇️⬇️
https://www.facebook.com/share/1B4j4XnfpH/?mibextid=9l3rBW
Бердичів 8 грудня.
⬇️⬇️ ⬇️
https://www.facebook.com/share/1DXiQmwX5z/?mibextid=9l3rBW
їде дєлать хорошо!
Житомир 6 грудня. СЬОГОДНІ!
⬇️⬇️⬇️
https://www.facebook.com/share/15abqsZw7j/?mibextid=9l3rBW
Вінниця 7 грудня.
⬇️⬇️⬇️
https://www.facebook.com/share/1B4j4XnfpH/?mibextid=9l3rBW
Бердичів 8 грудня.
⬇️⬇️ ⬇️
https://www.facebook.com/share/1DXiQmwX5z/?mibextid=9l3rBW
Горовий
06 Dec, 07:00
Людина, їдучи в метрі
Читає книжку. А ти - ні!
Книжки тут
https://tatysho-publisher.com.ua/
Читає книжку. А ти - ні!
Книжки тут
https://tatysho-publisher.com.ua/
Горовий
05 Dec, 20:31
І це я ще дуже толерантний з огляду на історію
Кухарі. Pyccкій мір. Такого ви точно не бачили і не чули.
https://youtu.be/C4C2Qa3ztUw
Кухарі. Pyccкій мір. Такого ви точно не бачили і не чули.
https://youtu.be/C4C2Qa3ztUw
Горовий
05 Dec, 14:43
Святкова циганська говоряща поштівка до дня небайдужих людей.
https://youtu.be/YLHCCVndDAU
https://youtu.be/YLHCCVndDAU
Горовий
05 Dec, 06:11
В мене є патреон. Я зробив його ще до великої війни аби мати трохи грошей на творчість. Однак які часи така і творчість — це єдині гроші на які я можу стовідсотково розраховувати щомісяця для циганських справ.
Тож якщо ви плануєте якось підтримувати цей двіж, найправильніше - стати патроном. Тоді я буду бачити на що можу розраховувати наступного місяця.
Дякую кожному хто підтримує циганську кибітку в будь-який спосіб. А там побачимо.
⬇️⬇️⬇️
https://www.patreon.com/user?u=68451814&utm_campaign=creatorshare_creator
Тож якщо ви плануєте якось підтримувати цей двіж, найправильніше - стати патроном. Тоді я буду бачити на що можу розраховувати наступного місяця.
Дякую кожному хто підтримує циганську кибітку в будь-який спосіб. А там побачимо.
⬇️⬇️⬇️
https://www.patreon.com/user?u=68451814&utm_campaign=creatorshare_creator
Горовий
04 Dec, 15:02
Окрім усього, заводжу підгузки і знеболювальне для однієї з родин, де господиня має інвалідність. Паралельно розпитую, чи не знає, де купить пару мішків картоплі.
– Я попитаю, Руслане, і подзвоню, номер же ваш у мене є.
– Добре, тьоть Саш, домовились, бо треба допомогти, там реально біда.
Ще одна хата, яку я ніколи не минаю. Ну, як хата? Вагончик на згарищі, де живе бабуся Галя. Та сама активістка, яка познаходила всіх нужденних у селі. Та сама, яку збила машина в Києві і яка досі відновлюється після аварії.
– О, мій любимий циганОк приїхав.
– Та да, – обіймаються, – ще три родини будемо брать під опіку. А я вам книжку привіз.
– Нову?
– Нову. «Срав пес, переділи гуси» називається. Буде вам з чого посміятися, як сидітимете без світла.
– Та світло – то не найстрашніше, аби на фронті все було добре.
Розібравшись з усім, вирушаю назад. Хотів скупнутися, але озеро вже вкрила крига і досить міцно. Ну, що зробиш? Будемо чекати потепління.
– Я попитаю, Руслане, і подзвоню, номер же ваш у мене є.
– Добре, тьоть Саш, домовились, бо треба допомогти, там реально біда.
Ще одна хата, яку я ніколи не минаю. Ну, як хата? Вагончик на згарищі, де живе бабуся Галя. Та сама активістка, яка познаходила всіх нужденних у селі. Та сама, яку збила машина в Києві і яка досі відновлюється після аварії.
– О, мій любимий циганОк приїхав.
– Та да, – обіймаються, – ще три родини будемо брать під опіку. А я вам книжку привіз.
– Нову?
– Нову. «Срав пес, переділи гуси» називається. Буде вам з чого посміятися, як сидітимете без світла.
– Та світло – то не найстрашніше, аби на фронті все було добре.
Розібравшись з усім, вирушаю назад. Хотів скупнутися, але озеро вже вкрила крига і досить міцно. Ну, що зробиш? Будемо чекати потепління.
Горовий
04 Dec, 15:01
– А де у вас вулиця Шевченка? – питаю дядька на центрвльній вулиці.
– За магазином приїдете прямо і перший поворот наліво.
Тут в будинку мешкають аж дві родини. Дві жінки і, якщо я не помилився, восьмеро дітей. Вони приїхали сюди з Сумщини, бо жити біля кордону з дітьми не варіант.
– Племінниці немає вдома, – розповідає господиня, поїхала на похорон. А ми тут з дітьми «воюємо».
– А скільки у вас дітей?
– У мене троє.
– А інші?
– То племінниці. Найменшій шість місяців. Однак ми всі тут одна сім’я.
Заносимо їжу, теплий одяг та інші речі, які я взяв з собою. Дуже тішуся, що старшій дівчинці підійшла куртка і костюм.
– Давайте буду записувати всі ваші розміри.
Всі по черзі диктують свої параметри і що потрібно.
– Добре, мені час рухатися. Бувайте!
– Приїжджайте ще. О! А у вас картоплі немає?
– Картоплі?
– Так, картоплі. Ми ж приїхали пізно, город не садили, купуємо трохи, а ротів багато.
– Порішаємо.
– За магазином приїдете прямо і перший поворот наліво.
Тут в будинку мешкають аж дві родини. Дві жінки і, якщо я не помилився, восьмеро дітей. Вони приїхали сюди з Сумщини, бо жити біля кордону з дітьми не варіант.
– Племінниці немає вдома, – розповідає господиня, поїхала на похорон. А ми тут з дітьми «воюємо».
– А скільки у вас дітей?
– У мене троє.
– А інші?
– То племінниці. Найменшій шість місяців. Однак ми всі тут одна сім’я.
Заносимо їжу, теплий одяг та інші речі, які я взяв з собою. Дуже тішуся, що старшій дівчинці підійшла куртка і костюм.
– Давайте буду записувати всі ваші розміри.
Всі по черзі диктують свої параметри і що потрібно.
– Добре, мені час рухатися. Бувайте!
– Приїжджайте ще. О! А у вас картоплі немає?
– Картоплі?
– Так, картоплі. Ми ж приїхали пізно, город не садили, купуємо трохи, а ротів багато.
– Порішаємо.
Горовий
04 Dec, 15:01
За кілька хвилин вже розмовляємо за життя і розпаковуємо привезене.
– А де діти?
– В школі сьогодні, нема тривоги, то пішли.
– Ну, це добре.
– Та да, хай вчаться.
Саме для Нелі та її дітей я нещодавно просив одяг у Фейсбуці. І прислали мені його чимало. Неля дивиться на привезене. Фактично все прислане підійшло.
– То нічого, що вони в школі. Я добре їхні розміри знаю, бо все ж сама купую.
В деяких коробках, які я не відкривав, забравши з почти, окрім одягу і взуття, бачу гостинці дітям. Щиро дякую кожному, хто поклав цукерки, шоколадку, олівці або інші дрібнички.
– А де діти?
– В школі сьогодні, нема тривоги, то пішли.
– Ну, це добре.
– Та да, хай вчаться.
Саме для Нелі та її дітей я нещодавно просив одяг у Фейсбуці. І прислали мені його чимало. Неля дивиться на привезене. Фактично все прислане підійшло.
– То нічого, що вони в школі. Я добре їхні розміри знаю, бо все ж сама купую.
В деяких коробках, які я не відкривав, забравши з почти, окрім одягу і взуття, бачу гостинці дітям. Щиро дякую кожному, хто поклав цукерки, шоколадку, олівці або інші дрібнички.
Горовий
04 Dec, 15:01
Циганська кибитка знову рушає по селах. На відміну від Києва, де посто мрячка, за містом вже зима. В лобове скло летить дрібна крупа. До того ж на дорозі досить слизько.
З’їхавши з траси, зупиняюся в одному з сіл на каву. Біля магазину батьки з дітьми чекають на шкільний автобус.
– Завдання дали малому, – розповідвє одна з жінок іншій. – Знайти площу прямокутника, але рівнянням. А я там знаю, як то рівнянням? Но слава богу дали свєт, то подивилася шо і як.
– Як ми колись без інтернету ту школу закінчили? – сміється інша.
– І не кажи.
Небо низьке, все навколо сіре. В полях бачу складені патики з огорож вибухотехніків. Наразі роботи не проводяться. Чи то тимчасово, чи то вже до тепла – незрозуміло. Аж ось і Королівка.
Сьогодні я маю провідати нові родини, які, можливо, доведеться взяти під опіку. Першу адресу знаходжу швидко, бо колись був на цій вудиці.
– Привіт, Нелю! – махаю постаті за парканом.
– Почекайте, я собаку припну.
– Та вона мала, що вона мені зробить?
– Мале, а кусається.
З’їхавши з траси, зупиняюся в одному з сіл на каву. Біля магазину батьки з дітьми чекають на шкільний автобус.
– Завдання дали малому, – розповідвє одна з жінок іншій. – Знайти площу прямокутника, але рівнянням. А я там знаю, як то рівнянням? Но слава богу дали свєт, то подивилася шо і як.
– Як ми колись без інтернету ту школу закінчили? – сміється інша.
– І не кажи.
Небо низьке, все навколо сіре. В полях бачу складені патики з огорож вибухотехніків. Наразі роботи не проводяться. Чи то тимчасово, чи то вже до тепла – незрозуміло. Аж ось і Королівка.
Сьогодні я маю провідати нові родини, які, можливо, доведеться взяти під опіку. Першу адресу знаходжу швидко, бо колись був на цій вудиці.
– Привіт, Нелю! – махаю постаті за парканом.
– Почекайте, я собаку припну.
– Та вона мала, що вона мені зробить?
– Мале, а кусається.
Горовий
03 Dec, 05:18
Сьогодні у Ксюши, яка робила грим на моїй мармизі у кліпі - днюха!
Вітаймо!
Ну і ось кліп, раптом пропустили?
⬇️⬇️⬇️
Руслан Горовий - Мотанка
https://youtu.be/sFkkRemOeVM
Вітаймо!
Ну і ось кліп, раптом пропустили?
⬇️⬇️⬇️
Руслан Горовий - Мотанка
https://youtu.be/sFkkRemOeVM
Горовий
02 Dec, 20:53
Добраніч… давайте ви або просто накидаєте на банку для СВОЇ
⬇️⬇️⬇️
https://send.monobank.ua/jar/9cRamVb8YJ
або візьмете участь в розіграші тут
⬇️⬇️⬇️
https://www.facebook.com/share/p/1GaEo8GxR3/?mibextid=WC7FNe
А ярозповім, що відбулося на фото?
⬇️⬇️⬇️
https://send.monobank.ua/jar/9cRamVb8YJ
або візьмете участь в розіграші тут
⬇️⬇️⬇️
https://www.facebook.com/share/p/1GaEo8GxR3/?mibextid=WC7FNe
А ярозповім, що відбулося на фото?
Горовий
02 Dec, 07:09
Зробив допоміжну банку для «СВОЇ», які проплачують кісткові імпланти для поранених.
Долучайтеся якщо є можливість.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9cRamVb8YJ
💳Номер картки банки
4441 1111 2801 6726
Долучайтеся якщо є можливість.
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9cRamVb8YJ
💳Номер картки банки
4441 1111 2801 6726
Горовий
01 Dec, 18:10
Цигани отримали новий мерч. Ну і звісно починаємо робити добро. Про роботу СВОЇ не чув мабуть тільки глухий. Робити стільки добра, як вони, це треба мати серце розміром з атомну станцію.
Далі в ФБ
⬇️⬇️⬇️
https://www.facebook.com/share/p/15keDgFYkN/?mibextid=WC7FNe
Далі в ФБ
⬇️⬇️⬇️
https://www.facebook.com/share/p/15keDgFYkN/?mibextid=WC7FNe
Горовий
01 Dec, 17:44
Сьогодні подивився «Редакцію».
Склалося враження, що «плив, плив, а на березі втопився». Попри знайомі краєвиди, дуже непоганий сюжет і купу знайомих облич.
Одні актори напрочуд органічні. В тому числі і по мові. Інші - абсолютно кортонні, неначе з поганого драмгуртка. Остання сцена вбила все остаточно. Так, я розумію, що хотів донести режисер. Однак воно так не робе. Сатира і буфонада це різні жанри.
Ще з неприємного. На фільмі був я один, не було з ким навіть то все розділити, тож нате тут. І останнє. Афіша до фільма зроблега ніби навмисно відігнати гдядача. Бабак на весь плакат і то спрцював би краще.
Склалося враження, що «плив, плив, а на березі втопився». Попри знайомі краєвиди, дуже непоганий сюжет і купу знайомих облич.
Одні актори напрочуд органічні. В тому числі і по мові. Інші - абсолютно кортонні, неначе з поганого драмгуртка. Остання сцена вбила все остаточно. Так, я розумію, що хотів донести режисер. Однак воно так не робе. Сатира і буфонада це різні жанри.
Ще з неприємного. На фільмі був я один, не було з ким навіть то все розділити, тож нате тут. І останнє. Афіша до фільма зроблега ніби навмисно відігнати гдядача. Бабак на весь плакат і то спрцював би краще.
Горовий
01 Dec, 10:44
Є завжди дивувала реакція російськомовних українців коли їм кажеш, що не хочеш спілкуватися російською, бо тобі не комфортно.
Причому ти не робиш зауважень, не намагаєшся в чомусь переконати, просто пояснюєш власну позицію.
«Та шо ти начинаєш?» це зазвичай ще досить пристойна реакція від людини яка сама до тебе звернулася і після відповіді її попердолило.
Наївні. Може мені теж хочеться сказати «ідінахуй», однак я ж знаходжу сили на «вибачте, я не хочу спілкуватися російькою, мені не комфортно….»
Причому ти не робиш зауважень, не намагаєшся в чомусь переконати, просто пояснюєш власну позицію.
«Та шо ти начинаєш?» це зазвичай ще досить пристойна реакція від людини яка сама до тебе звернулася і після відповіді її попердолило.
Наївні. Може мені теж хочеться сказати «ідінахуй», однак я ж знаходжу сили на «вибачте, я не хочу спілкуватися російькою, мені не комфортно….»
Горовий
01 Dec, 07:55
- У вас правда немає жодних нагород?
- Правда. Останній гріх «державних нагород» мав ще при Ющенку»
- А як ваші онуки знатимуть, що ви були корисним Україні?
- Головне, щоб вони жили не в мордорі, а в своїй країні. Це для мене, як би пафосно не звучало, і є нагорода. А період коли мене цікавили цяцьки і грамоти вже давно минув.
(Скоро буле інтервʼю…а мо й ні)
- Правда. Останній гріх «державних нагород» мав ще при Ющенку»
- А як ваші онуки знатимуть, що ви були корисним Україні?
- Головне, щоб вони жили не в мордорі, а в своїй країні. Це для мене, як би пафосно не звучало, і є нагорода. А період коли мене цікавили цяцьки і грамоти вже давно минув.
(Скоро буле інтервʼю…а мо й ні)
Горовий
01 Dec, 06:48
Маршрутка іде на війну.
У салоні тринададцять. Всі різні
Кожен з нас має власну біду,
Кожен щось має у своїй валізі.
Переважно всі у цивільному. У формі двоє.
Один заснув, інший дивиться фото рідні в телефоні:
Мама з двома дітьми, старший вдягнутий ковбоєм,
Мала обіймає щось мʼяке і рожеве – Одноріжку чи поні.
На півдороги виходить жінка, їй далі не треба.
Чоловік у шпиталі, тож далі інша маршрутка.
«Сергій, забери на заправці жінку. Дякую до неба.
Зараз вас підбере колега», – каже водій жінці і кладе трубку.
За годину в селі на зупинці виходить пара.
На роздоріжжі їх зустрічає старенька жінка.
Роздивляюсь, намагаюсь вгадати, чия це мама.
Його вона хрестить, а її обіймає міцно.
Наступні сто кілометрів пригальмовуємо без упину.
Якось швидко і поспіхом люди виходять, ніби тікають.
Водій голосно й чітко розказує час прибуття на кожну зупинку,
Бо ж розуміє, що кожного там зустрічають.
На заправці зі старих динаміків співає Хливнюк.
Біле сонце таки пробивається крізь сніг і хмари.
Я годую хот-догом собаку. Він їсть із рук.
І не йде поївши, хоче, щоб я його гладив.
До кінцевої приїхали троє. Двоє в формі і я.
Я їх трохи дивую, але запитань тут не ставлять.
Перед тим, як піти у сутінки, чую від водія:
«Будьте уважні, бо гандони тут без попереджень валять».
(С) Горовий
https://www.patreon.com/posts/117059691?utm_campaign=postshare_creator
У салоні тринададцять. Всі різні
Кожен з нас має власну біду,
Кожен щось має у своїй валізі.
Переважно всі у цивільному. У формі двоє.
Один заснув, інший дивиться фото рідні в телефоні:
Мама з двома дітьми, старший вдягнутий ковбоєм,
Мала обіймає щось мʼяке і рожеве – Одноріжку чи поні.
На півдороги виходить жінка, їй далі не треба.
Чоловік у шпиталі, тож далі інша маршрутка.
«Сергій, забери на заправці жінку. Дякую до неба.
Зараз вас підбере колега», – каже водій жінці і кладе трубку.
За годину в селі на зупинці виходить пара.
На роздоріжжі їх зустрічає старенька жінка.
Роздивляюсь, намагаюсь вгадати, чия це мама.
Його вона хрестить, а її обіймає міцно.
Наступні сто кілометрів пригальмовуємо без упину.
Якось швидко і поспіхом люди виходять, ніби тікають.
Водій голосно й чітко розказує час прибуття на кожну зупинку,
Бо ж розуміє, що кожного там зустрічають.
На заправці зі старих динаміків співає Хливнюк.
Біле сонце таки пробивається крізь сніг і хмари.
Я годую хот-догом собаку. Він їсть із рук.
І не йде поївши, хоче, щоб я його гладив.
До кінцевої приїхали троє. Двоє в формі і я.
Я їх трохи дивую, але запитань тут не ставлять.
Перед тим, як піти у сутінки, чую від водія:
«Будьте уважні, бо гандони тут без попереджень валять».
(С) Горовий
https://www.patreon.com/posts/117059691?utm_campaign=postshare_creator
Горовий
11 Nov, 14:51
«Сто тисяч» не Карпенко-Карого.
Навесні минулого року після виступів з Liudmyla Gorova в США, ми купили кілька машин. Зокрема «Зосю».
Від початку машина призначалася одному воїну, та, на жаль, він загинув. Тож машина поїхала воювати в інший підрозділ. І воювала. Цілий рік. А тепер потребує ремонту. Навіть не так. Відремонтована хлопцям в борг.
Звісно, я вийняв поки з дров і заплатив. Без варіантів. Однак таку дірку в бюджеті швидко не закрию.
Тож друзі які мають мій Paypal. Киньте пліз по 10-15 баксів. Цього точно вистачить трохи перекритися, а далі я розберуся.
Обіймаю всіх. Mordor must die.
Навесні минулого року після виступів з Liudmyla Gorova в США, ми купили кілька машин. Зокрема «Зосю».
Від початку машина призначалася одному воїну, та, на жаль, він загинув. Тож машина поїхала воювати в інший підрозділ. І воювала. Цілий рік. А тепер потребує ремонту. Навіть не так. Відремонтована хлопцям в борг.
Звісно, я вийняв поки з дров і заплатив. Без варіантів. Однак таку дірку в бюджеті швидко не закрию.
Тож друзі які мають мій Paypal. Киньте пліз по 10-15 баксів. Цього точно вистачить трохи перекритися, а далі я розберуся.
Обіймаю всіх. Mordor must die.
Горовий
11 Nov, 14:28
Блядь, вінда на компі офіційна, кацвпсткоі навіть в розкладці немає… якого хуя приходять від українських компаній отакі повідомлення, я не знаю… хуй на вас, шо ви кацапську не видалили… то ви її ще й пхаєте як основну
Горовий
11 Nov, 08:34
Зайдіть в фб, допоможіть з охопленням. Підарка не стосується
https://www.facebook.com/share/p/1XpdRiB71m/?mibextid=WC7FNe
https://www.facebook.com/share/p/1XpdRiB71m/?mibextid=WC7FNe
Горовий
10 Nov, 22:05
Так цікаво, що єдиними спільними мовами для всіх є сміх і плач…сподіваюся ви розумієте звідки несуть плач.
Горовий
10 Nov, 19:16
Якби я знімав кіно на тему конотопських відьом, я б півтори години показував як неясно хто в напівтемряві і тумані ріже одне одного три години… а в режисерській версії сім годин… І всі б оскари взяв би. А не ото все шо тойво ото
Горовий
10 Nov, 13:16
Нате гарних новин. Чергові пʼять машин дров в обійстях. Отже пʼятдесят хат з дровами. Половина справи зроблена.
Однак половина, це на ціле, тож цигани продовжують працювати, щоб до справжніх холодів всі сто обійсть, які заплановані, отримали тепло. Ще раз дяка кожному, хто допомагав в дровʼяному турі.
Робімо добро, а там побачимо.
Однак половина, це на ціле, тож цигани продовжують працювати, щоб до справжніх холодів всі сто обійсть, які заплановані, отримали тепло. Ще раз дяка кожному, хто допомагав в дровʼяному турі.
Робімо добро, а там побачимо.
Горовий
10 Nov, 07:52
Битва народів. Ця битва добре відома в Німеччині, і зокрема в Саксонії. Мова про часи Наполеона який отримав в ній по сраці і зрештою зрікся посади.
До першої світової вона вважалася однією з наймасштабніших битв у світі. А меморіал, який зробили до її сторіччя, після падіння третього рейху хотіли навіть знести. Чому?
Всі подробиці у відео
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/FlJxNsHVbgk
Енджой.
До першої світової вона вважалася однією з наймасштабніших битв у світі. А меморіал, який зробили до її сторіччя, після падіння третього рейху хотіли навіть знести. Чому?
Всі подробиці у відео
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/FlJxNsHVbgk
Енджой.
Горовий
09 Nov, 21:05
На ніч колискова
Руслан Горовий - Якби не ка-ца-пи
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
Руслан Горовий - Якби не ка-ца-пи
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
Горовий
09 Nov, 07:56
Ну, все, «Навколосвітня подорож по дрова» завершена.
7 країн.
45 днів.
17 перельотів.
48441 кілометр.
Весна південної півкулі і осінь північної.
Два маленькі землетруси.
Одні зношені шорти й одні штани.
Одні подаровані мені в Сінгапурі й забуті в Сіднеї купальні труси.
Розпаровані шкарпетки – одна залишилася десь в Каліфорнії, іншу відпустив на волю вже в Чикаго.
21 виступ, плюс один спільний з Liudmyla Gorova та її сольний виступ в дитячій школі.
11 водойм, враховуючи чотири океани і три моря.
Однак головне – це 100 машин дров. Гроші на них зароблені. 50 вже розвезено і про 45 навіть прозвітовано. Решту буду потроху розвозити впродовж листопада. Я дякую і міцно обіймаю кожного, хто приходив на зустрічі та купував книжки.
Окрема дяка всім друзям, які допомагали доставити книжки до далеких країн, допомагали з квитками, логістикою. Повторюся, я лише верхівка того людського айсберга, який доклався до навколосвітньої мандрівки власними грошима, часом, ресурсом і вміннями. Разом ми зробили добру справу.
7 країн.
45 днів.
17 перельотів.
48441 кілометр.
Весна південної півкулі і осінь північної.
Два маленькі землетруси.
Одні зношені шорти й одні штани.
Одні подаровані мені в Сінгапурі й забуті в Сіднеї купальні труси.
Розпаровані шкарпетки – одна залишилася десь в Каліфорнії, іншу відпустив на волю вже в Чикаго.
21 виступ, плюс один спільний з Liudmyla Gorova та її сольний виступ в дитячій школі.
11 водойм, враховуючи чотири океани і три моря.
Однак головне – це 100 машин дров. Гроші на них зароблені. 50 вже розвезено і про 45 навіть прозвітовано. Решту буду потроху розвозити впродовж листопада. Я дякую і міцно обіймаю кожного, хто приходив на зустрічі та купував книжки.
Окрема дяка всім друзям, які допомагали доставити книжки до далеких країн, допомагали з квитками, логістикою. Повторюся, я лише верхівка того людського айсберга, який доклався до навколосвітньої мандрівки власними грошима, часом, ресурсом і вміннями. Разом ми зробили добру справу.
Горовий
08 Nov, 09:04
А наша дровʼяноорієнтована рубрика «пєроєпісь з насєлєнієм» дякує соцмережам зокрема і за повсякчасну підтримку.
Горовий
08 Nov, 07:19
По обличчях видно, що ці двоє щось замислили…
А ви готові зустрітися в Києві 22 листопада на «Чуваках 2.0»?
Квитки
https://kontramarka.ua/uk/cuvaki-20-97946.html
А ви готові зустрітися в Києві 22 листопада на «Чуваках 2.0»?
Квитки
https://kontramarka.ua/uk/cuvaki-20-97946.html
Горовий
07 Nov, 11:48
Тут в фб дещо цікаве
https://www.facebook.com/share/15Q3284GkK/?mibextid=WC7FNe
https://www.facebook.com/share/15Q3284GkK/?mibextid=WC7FNe
Горовий
07 Nov, 07:57
Для особливо переживатєльних. Заїхав в Україну. Погнав по справах.
Бережіть одне одного, оминайте довбойобів і не забувайте хто хуйло.
І пісню послухайте
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
Бережіть одне одного, оминайте довбойобів і не забувайте хто хуйло.
І пісню послухайте
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
Горовий
07 Nov, 06:12
Колись давно, десь трохи пізніше спалення Джордано Бруно і раптової смерті на болотах бориски годунова та його сина, в Саксонії, в місті Баутсен сталася пригода, яка мала для міста дуже серйозне значення навіть через роки….
Одним словом настав час страшних історій.
Подробиці в відео.Не пропустіть.
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/QZj563QsZCA
Одним словом настав час страшних історій.
Подробиці в відео.Не пропустіть.
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/QZj563QsZCA
Горовий
07 Nov, 00:00
Вроцлав.
Сідаю в напівпорожній бус, який їде до Львова і йду на задні, шість сидінь щоб лягти.
- Ой, пращьолкала, - чую ззаду голос пані яка дивиться мені в спину.
- власне, - кажу, - причому як мінімум в 91 році…
Сідаю в напівпорожній бус, який їде до Львова і йду на задні, шість сидінь щоб лягти.
- Ой, пращьолкала, - чую ззаду голос пані яка дивиться мені в спину.
- власне, - кажу, - причому як мінімум в 91 році…
Горовий
06 Nov, 11:43
Три роки тому Uki John вже все знав… далі буде як в пісні… вривайтеся в третю світову))))
UKI JOHN - «Trump-pump song»
https://youtu.be/fjEUrI3lD8A
UKI JOHN - «Trump-pump song»
https://youtu.be/fjEUrI3lD8A
Горовий
06 Nov, 07:14
Лейпциг, це було чудово. Дякую кожному, хто знайшов час і сили на цю зустріч в будній день. Окрема тема Mykhailo Gumirov, який мотався містом за мікрофоном бо в бібліотеці були інші заходи і німці віддали свою апаратуру туди.
А ще на зустрі приїхала мама. Тож цього разу все було особливе. Сьогодні ввечері видавництво вирулює в бік України. Бо роботи не початий край.
А ще на зустрі приїхала мама. Тож цього разу все було особливе. Сьогодні ввечері видавництво вирулює в бік України. Бо роботи не початий край.
Горовий
05 Nov, 20:42
100 000 переглядів. Дякую всім, хто подивився. Дякую всім, хто ще подивиться….
https://youtu.be/sFkkRemOeVM?si=zqKR2F5itXnbLtBp
https://youtu.be/sFkkRemOeVM?si=zqKR2F5itXnbLtBp
Горовий
05 Nov, 11:17
Безумовно: Лейпциг це Бах. Він пропрацював двадцять сім років в Томас-кірхе органістом, і бавився оперетками, які, щоправда не підписував власним імʼям.
Мав одинадцять дітей, за обідом один зʼїдав стільки, що можна було б нагодувати цілу родину.
Похований в цій же ж кірсі. Більше подробиць, зокрема про памʼятник - у відео
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/lavJnt-R99w
#поДрова
Мав одинадцять дітей, за обідом один зʼїдав стільки, що можна було б нагодувати цілу родину.
Похований в цій же ж кірсі. Більше подробиць, зокрема про памʼятник - у відео
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/lavJnt-R99w
#поДрова
Горовий
05 Nov, 07:29
Яку красу мені прислали. Переклад пісні англійською.
A small silhouette crouching here by the roadside –
Gaze fixed on the east, it seems frozen in time.
If not for the katsaps, relentless and cock-eyed,
If not for the katsaps, we would have been just fine.
Daytime turns to dusk because of explosions
The enemy brings to our land and our skies.
If not for the katsaps, we would have been closer
To living our best and full-colored lives.
Our parents could not – even in their nightmares –
Envision us being destined for battlefields.
If not for the katsaps, the batshit invaders,
Our wishes, goals, and dreams would be fulfilled.
The wind tosses dust over unburied bones –
Those who come to seize won’t ever rest in peace.
If not for the katsaps, the terrorist zombies,
We could have been living and breathing with ease.
My fellow singers, we’ll sing our way to winning –
Let all the vermin agonize at the sound.
The age-old lyrics wouldn’t have a new meaning
If not for the katsaps coming next time around.
Пісня тут
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
A small silhouette crouching here by the roadside –
Gaze fixed on the east, it seems frozen in time.
If not for the katsaps, relentless and cock-eyed,
If not for the katsaps, we would have been just fine.
Daytime turns to dusk because of explosions
The enemy brings to our land and our skies.
If not for the katsaps, we would have been closer
To living our best and full-colored lives.
Our parents could not – even in their nightmares –
Envision us being destined for battlefields.
If not for the katsaps, the batshit invaders,
Our wishes, goals, and dreams would be fulfilled.
The wind tosses dust over unburied bones –
Those who come to seize won’t ever rest in peace.
If not for the katsaps, the terrorist zombies,
We could have been living and breathing with ease.
My fellow singers, we’ll sing our way to winning –
Let all the vermin agonize at the sound.
The age-old lyrics wouldn’t have a new meaning
If not for the katsaps coming next time around.
Пісня тут
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
Горовий
04 Nov, 19:13
Поробив документи людям, бо ви вже тут всі на пси зійшли з тим законопроєктом.
Горовий
04 Nov, 12:24
Найстрашніше відео про цей Геловін… Тільки дітям не показуйте.
⬇️⬇️⬇️
Трик о тріт по-німецьки
https://youtu.be/qOjHswdgrsw
⬇️⬇️⬇️
Трик о тріт по-німецьки
https://youtu.be/qOjHswdgrsw
Горовий
04 Nov, 07:43
Дрова. Ще пʼять обійсть. Наразі це вже сорок пʼять родин матимуть тепло завдяки вам, мої небайдужі друзі.
Я знову дякую кожному, хто приходив на зустрічі і купував книжки. Разом можливо все.
П.С. Зараз мені чи не кожен пише про закон, який наголосувала Рада. Скажу так: поживемо побачимо. По-перше, чому ви вирішили, що дрова не офіційні? По-друге, закон ще не підписаний гарантом і може статися так як з переводом часу)))). Спокійно, одним словом. Владі своє робить, а нам своє.
Всім цьом. Робімо добро, а там побачимо.
Я знову дякую кожному, хто приходив на зустрічі і купував книжки. Разом можливо все.
П.С. Зараз мені чи не кожен пише про закон, який наголосувала Рада. Скажу так: поживемо побачимо. По-перше, чому ви вирішили, що дрова не офіційні? По-друге, закон ще не підписаний гарантом і може статися так як з переводом часу)))). Спокійно, одним словом. Владі своє робить, а нам своє.
Всім цьом. Робімо добро, а там побачимо.
Горовий
03 Nov, 11:30
Німеччина. Багато спілкуюся з людьми. Дуже прикро чути, що переважна більшість українців, які виїхали сюди, опинилися під впливом «інтернаціональних» громад чи товариств, якими насправді керують кацапи
Я не знаю чому так сталося. Чи то комусь ліньки розібратися, чи то дійсно все одно. Однак ворог однією рукою вбиває нас в Україні, а іншою розпрошує в вимушеній міграції.
Дорогенькі, думайте, що робите. Тренуйте зір щоб не попасти в ментальну халепу.
#поДрова
Я не знаю чому так сталося. Чи то комусь ліньки розібратися, чи то дійсно все одно. Однак ворог однією рукою вбиває нас в Україні, а іншою розпрошує в вимушеній міграції.
Дорогенькі, думайте, що робите. Тренуйте зір щоб не попасти в ментальну халепу.
#поДрова
Горовий
03 Nov, 08:20
У мене в ютубі знову нашестя кацапів… знесли одне відео, на жалілися на інше…
Я в коментах дам посилання на пісні, які мають чимало переглядів та тримають канал і на деякі відео. Якщо є час в вихідний, кляшьте, прокоментуйте. Підставте дружнє плече
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
Руслан Горовий - Мотанка
https://youtu.be/sFkkRemOeVM
ЗЙБ - Горовий, Турчинов, Колмен Жадан і Собаки
https://youtu.be/gZltd4WRP-g
Кухарі. Pyccкій мір. Такого ви точно не бачили і не чули.
https://youtu.be/C4C2Qa3ztUw
Я в коментах дам посилання на пісні, які мають чимало переглядів та тримають канал і на деякі відео. Якщо є час в вихідний, кляшьте, прокоментуйте. Підставте дружнє плече
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
Руслан Горовий - Мотанка
https://youtu.be/sFkkRemOeVM
ЗЙБ - Горовий, Турчинов, Колмен Жадан і Собаки
https://youtu.be/gZltd4WRP-g
Кухарі. Pyccкій мір. Такого ви точно не бачили і не чули.
https://youtu.be/C4C2Qa3ztUw
Горовий
02 Nov, 20:55
Баутсен, дяка. Люди, ви круті. Marina Kuraptseva ти крута, що змогла все це організувати. Люблю тебе і всю родину, будьте крепкі.
Ми знову додали грошей в скарбничку на дрова для постраждалих від окупанта. Робімо добро, а там побачимо.
Завтра - Кемніц
Ми знову додали грошей в скарбничку на дрова для постраждалих від окупанта. Робімо добро, а там побачимо.
Завтра - Кемніц
Горовий
02 Nov, 09:33
Дрезден, це було круто! Побачимося ще!
Сьогодні - Баутцен.
Руслан Горовий у Баутцені
Сьогодні - Баутцен.
Руслан Горовий у Баутцені
Горовий
01 Nov, 14:36
Король Август Сильний, який жив в Дрездені, вирішив обʼєднати в королівстві німецькі і польські землі. Через це мав стати католиком, що на сподобалося місцевим євангелістам. Тоді, щоб не збурювати містян і він збудував балконний перехід зі свого палацу до церкви… І другий перехід до полюбовниці. Так і жив, той Август, доки не вмер.
#поДрова
#поДрова
Горовий
29 Oct, 07:38
Чергові пʼять машин. Це вже сорок обійсть матимуть тепло на зиму.
Дякую кожному, хто приходить на зустрічі, купує книжки чи лоти на аукціонах. Вчасно підставлене плече постраждалим варте всього золота світу.
Ірландська частина туру завершена. Ще день на владнання справ і перебираюся в Німеччину.
31.10 - Берлін
01.11 - Дрезден
02.11 - Баутцен
03.11 - Кемніц
05.11 - Лейпциг
Приходьте. І друзів тягніть. Будемо робити добро разом.
Дякую кожному, хто приходить на зустрічі, купує книжки чи лоти на аукціонах. Вчасно підставлене плече постраждалим варте всього золота світу.
Ірландська частина туру завершена. Ще день на владнання справ і перебираюся в Німеччину.
31.10 - Берлін
01.11 - Дрезден
02.11 - Баутцен
03.11 - Кемніц
05.11 - Лейпциг
Приходьте. І друзів тягніть. Будемо робити добро разом.
Горовий
28 Oct, 21:31
Каван, я у вас вже майже як вдома. Ви вкотре прийшли підтримати мій двіж. Цього разу двіж по дрова.
Дякую кожному з вас! Ви круті. Ми разом збільшили кількість обійсть які тепер матимуть тепло на зиму.
Робімо добро, а там побачимо. І не забуваймо хто хуйло.
Дякую кожному з вас! Ви круті. Ми разом збільшили кількість обійсть які тепер матимуть тепло на зиму.
Робімо добро, а там побачимо. І не забуваймо хто хуйло.
Горовий
27 Oct, 21:01
Дякую, Вексфорд, дякую, люди. Попри негоду, дорогу та логістику, все вдалося і навіть дуже добре вдалося.
Емоції залишаться надовго. Тримайтеся купи, бережіть одне одного. Було приємно спостерігати як ззаду з вулиці зупинялися і роздивлялися «що це коїться» місцеві.
Ми з вами зробили добру справу. Ще додалося грошей в скарбничку на дрова, для плстраждадих від окупанта. Рухаємося далі. Завтра Каван.
Емоції залишаться надовго. Тримайтеся купи, бережіть одне одного. Було приємно спостерігати як ззаду з вулиці зупинялися і роздивлялися «що це коїться» місцеві.
Ми з вами зробили добру справу. Ще додалося грошей в скарбничку на дрова, для плстраждадих від окупанта. Рухаємося далі. Завтра Каван.
Горовий
27 Oct, 16:47
Віклоу, це було незабутньо. Хоча і закоротко. Місто подивився з вікна машини.
У вас дуже гарне місце збору, якому позаздрило б чимало громад. «Веселка» - one love! Особливо приємно було зустріти земляків з Конотопу.
Я сподіваюся наша зустріч ще раз нагадає, що нас багато і імʼя нам легіон. Ми поплакали і посміялися. А під кінець обійнялися як велика родина. З рештою так воно і є, всі ми, українці, якім болить Батьківщина - Рідні одне одному.
Сьогодні ми зігріли ще кілька родин наших співвітчизників. Гроші ще не рахували, вирушили на наступний виступ у Вексфорт.
Залишайтеся на звʼязку. Невсеремось.
У вас дуже гарне місце збору, якому позаздрило б чимало громад. «Веселка» - one love! Особливо приємно було зустріти земляків з Конотопу.
Я сподіваюся наша зустріч ще раз нагадає, що нас багато і імʼя нам легіон. Ми поплакали і посміялися. А під кінець обійнялися як велика родина. З рештою так воно і є, всі ми, українці, якім болить Батьківщина - Рідні одне одному.
Сьогодні ми зігріли ще кілька родин наших співвітчизників. Гроші ще не рахували, вирушили на наступний виступ у Вексфорт.
Залишайтеся на звʼязку. Невсеремось.
Горовий
27 Oct, 16:32
Випивать за день автомобіліста, це все одно, що робить салют в хаті на честь рятувальника….
Горовий
27 Oct, 12:28
Ще Микола Лукаш підмітив суттєві відмінності між українською і російською.
Фраза «Цікаво, куди це такі гарні жіночки квапляться?», російською перекладається як «Куда вьі, бляді, прьотєсь?».
Фраза «Цікаво, куди це такі гарні жіночки квапляться?», російською перекладається як «Куда вьі, бляді, прьотєсь?».
Горовий
27 Oct, 10:40
Важливе для розуміння Українсько-Ірландської схожісті відео
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/Z0GKTosOsTU
⬇️⬇️⬇️
https://youtu.be/Z0GKTosOsTU
Горовий
26 Oct, 22:19
Дублін, дякую! Люди, ви прекрасні. Було даже тепло і щемко.
Michael Baskin ти просто бомбічно все зорганізував. Ukrainian Crisis Centre in Ireland - you are the best.
Горло від крику ще хрипить, однак то мине, головне емоція.
Наступні зустрічі.
27/10 Wicklow Payanitsa hub 14:00
27/10 Wexford Sunflower hub 18:00
28/10 Cavan The Orchard inn 18:00
Michael Baskin ти просто бомбічно все зорганізував. Ukrainian Crisis Centre in Ireland - you are the best.
Горло від крику ще хрипить, однак то мине, головне емоція.
Наступні зустрічі.
27/10 Wicklow Payanitsa hub 14:00
27/10 Wexford Sunflower hub 18:00
28/10 Cavan The Orchard inn 18:00
Горовий
25 Oct, 15:42
Мав надію, що до відлету з Ісландії покажу вам північне сяйво і китів. Однак з сяйвом ніяк - чимбарить дощ, а щодо кита… ходіть у відео.
Обіцяв же пробувать усе, що незвичне. Доводиться виконувати. Ледь знайшов те китяче мʼясо в лавці.
П. С. Не забувайте коментувати відео. Бо в мій ютуб знову прийшли зомбі з країни помилки і гадять…
https://youtu.be/WK4nJ8oVThs
Обіцяв же пробувать усе, що незвичне. Доводиться виконувати. Ледь знайшов те китяче мʼясо в лавці.
П. С. Не забувайте коментувати відео. Бо в мій ютуб знову прийшли зомбі з країни помилки і гадять…
https://youtu.be/WK4nJ8oVThs
Горовий
25 Oct, 04:50
Отже, Ісландія. Першими людьми, про кого відомо, були ірландські монахи, які тікали сюди і жили відлюдниками в печерах. Ну, а потім прийшли вікінги. Щоправда, переселилися далеко не одразу. Першими справжніми переселенцями були представники норвезької опозиції до тодішнього короля, які втікали від розправи.
Цікава деталь. Коли вікінги припливали на незнайому землю, вони кидали у воду спеціальну колоду, дивилися, де її прибʼє до берега, і там приставали. З Ісландією так не вийшло. Хвилі розбивали колоду об берег, вікінгам це не подобалося, вони пливли все далі на захід доки колода не показала більш затишну бухту. Її назвали Димчаста бухта, або Рейкʼявік. Так зʼявилося перше поселення на острові.
До речі, коли вікінги оселилися тут, острів повністю був вкритий лісом… Його вирубали, щоб грітися і ладнати дракари, і природа так ніколи і не оговталася від цього – лишилося тільки кілька відсотків від колишньої краси.
Ще цікава деталь. Попри те, що вікінги багато плавали і грабували всіх навколо, археологи знайшли не так і багато цікавих артефактів. А все тому, що місцеві не дуже цінували привезене і переплавляли на збрую та зброю.
Як відомо, чоловіки вдень билися і гинули. А вночі ті, хто вижив, пиячили разом в «головному офісі» села, щоб на ранок знову битися на смерть. Вже за церкви за серйозну провину чоловікам рубали голови, а жінок чомусь топили. Причому не просто топили, а вдягали мотузку на шию на одному березі озера, затоки чи річки і тягнули на інший… Пізніше вже палили згідно з європейською модою.
До речі. Роздивившись різні знаряддя і зброю, дійшов висновку, що попри розповіді вікінги були невеличкі на зріст.
– Чому? – питаю у Кості, який живе тут з юних літ.
– Ну, як чому? Жерти не було шо. Виживали найменші.
Також про жерти, вірніше про місцеву акулу, яка живе біля берега і відома тим, що отруйна, бо немає виводу жовчі з організму. Коли вікінги поприпливали сюди, то, звісно, почали бити акул. Потім їли і помирали від отруєння аміаком. Хто саме і як виявив, що акулу треба викинути на берег, щоб почала гнисти під сонцем, і потім можна їсти – невідомо. Можливо, побачили, як цю субстанцію їв пес і лишився живий. Словом, тепер «хакарл», або гнила акула – національне надбання. Не те щоб акулу їли скрізь, однак на свята, та за пращурів, та під чарочку – саме те.
Рейк'явік дуже домашній і зручний. Купа будиночків по 2-4 поверхи. Рідше 9. Ще рідше 16. Кафе, сувенірні, ресторани, бари – все, як має бути у столиці. А ще старе кладовище, кірхи, собори, музеї і порт.
Знайшов магазин, який торгує нашими товарами. Господиня україномовна. Господар їсть гівно і радіє з того. Громада чимала, проте разом збирається рідко. «Все, як у людей». Якщо буде можливість – не минайте, бо тут ще купа вулканів, гейзерів, водоспадів, китів і тупиків. А я збираюся в Ірландію.
#поДрова
Фото тут
⬇️⬇️⬇️
https://www.buymeacoffee.com/ukrainew/24-3153801
Цікава деталь. Коли вікінги припливали на незнайому землю, вони кидали у воду спеціальну колоду, дивилися, де її прибʼє до берега, і там приставали. З Ісландією так не вийшло. Хвилі розбивали колоду об берег, вікінгам це не подобалося, вони пливли все далі на захід доки колода не показала більш затишну бухту. Її назвали Димчаста бухта, або Рейкʼявік. Так зʼявилося перше поселення на острові.
До речі, коли вікінги оселилися тут, острів повністю був вкритий лісом… Його вирубали, щоб грітися і ладнати дракари, і природа так ніколи і не оговталася від цього – лишилося тільки кілька відсотків від колишньої краси.
Ще цікава деталь. Попри те, що вікінги багато плавали і грабували всіх навколо, археологи знайшли не так і багато цікавих артефактів. А все тому, що місцеві не дуже цінували привезене і переплавляли на збрую та зброю.
Як відомо, чоловіки вдень билися і гинули. А вночі ті, хто вижив, пиячили разом в «головному офісі» села, щоб на ранок знову битися на смерть. Вже за церкви за серйозну провину чоловікам рубали голови, а жінок чомусь топили. Причому не просто топили, а вдягали мотузку на шию на одному березі озера, затоки чи річки і тягнули на інший… Пізніше вже палили згідно з європейською модою.
До речі. Роздивившись різні знаряддя і зброю, дійшов висновку, що попри розповіді вікінги були невеличкі на зріст.
– Чому? – питаю у Кості, який живе тут з юних літ.
– Ну, як чому? Жерти не було шо. Виживали найменші.
Також про жерти, вірніше про місцеву акулу, яка живе біля берега і відома тим, що отруйна, бо немає виводу жовчі з організму. Коли вікінги поприпливали сюди, то, звісно, почали бити акул. Потім їли і помирали від отруєння аміаком. Хто саме і як виявив, що акулу треба викинути на берег, щоб почала гнисти під сонцем, і потім можна їсти – невідомо. Можливо, побачили, як цю субстанцію їв пес і лишився живий. Словом, тепер «хакарл», або гнила акула – національне надбання. Не те щоб акулу їли скрізь, однак на свята, та за пращурів, та під чарочку – саме те.
Рейк'явік дуже домашній і зручний. Купа будиночків по 2-4 поверхи. Рідше 9. Ще рідше 16. Кафе, сувенірні, ресторани, бари – все, як має бути у столиці. А ще старе кладовище, кірхи, собори, музеї і порт.
Знайшов магазин, який торгує нашими товарами. Господиня україномовна. Господар їсть гівно і радіє з того. Громада чимала, проте разом збирається рідко. «Все, як у людей». Якщо буде можливість – не минайте, бо тут ще купа вулканів, гейзерів, водоспадів, китів і тупиків. А я збираюся в Ірландію.
#поДрова
Фото тут
⬇️⬇️⬇️
https://www.buymeacoffee.com/ukrainew/24-3153801
Горовий
25 Oct, 04:19
Ми пенсії берем не для піару
Берем в держави щоби дать донат
Бо із зарплати то донатів пару
А з пенсії то вже конєшно пʼять
(прокурори-інваліди)
Ruslan Gorovyi
Берем в держави щоби дать донат
Бо із зарплати то донатів пару
А з пенсії то вже конєшно пʼять
(прокурори-інваліди)
Ruslan Gorovyi
Горовий
24 Oct, 19:04
У мене тут як мінімум один хуєсос-кацап в підписниках. Агов, животне, вгадай, шо за будівля?
Горовий
24 Oct, 17:11
Чергові пʼять машин вже в людей. Отож наразі 35 обійсть мають тепло на зиму.
Спробуйте уявити вулицю з такої кількості будинків і зрозумієте, як це круто. А проплачено ще більше, тож чекайте нових звітів.
Я дякую кожному, хто приходить на зустрічі, купує книжки і лоти на аукціонах. Маленькі краплинки наповнюють океан, а про силу останнього казати мабуть зайве.
Всім цьом. Робімо добро, а там побачимо.
Спробуйте уявити вулицю з такої кількості будинків і зрозумієте, як це круто. А проплачено ще більше, тож чекайте нових звітів.
Я дякую кожному, хто приходить на зустрічі, купує книжки і лоти на аукціонах. Маленькі краплинки наповнюють океан, а про силу останнього казати мабуть зайве.
Всім цьом. Робімо добро, а там побачимо.
Горовий
24 Oct, 05:31
Як докричатися про них світові? Як докричатися про військових, яким потрібна підтримка, про тих, хто від нападу недоумків втратив оселі, майно, хто отримав каліцтва. Як розповісти світові, що тисячі українців ніколи не побачать навіть могил рідних людей, бо вони в окупації або взагалі зникли разом з містами і селами…
Часом думаю, що повністю осягнути нашу біду здатні тільки ми самі. А отже, треба рухатися. Допомагати одне одному, нужденним, війську.
Даю розклад наступних зустрічей в Європі.
26/10 Dublin F2 18:00
27/10 Wicklow Payanitsa hub 14:00
27/10 Wexford Sunflower hub 18:00
28/10 Cavan The Orchard inn 18:00
31/10 Берлін
1/11 Дрезден
2/11 Баутсен
3/11 Хемніц
5/11 Ляйпциг
Часом думаю, що повністю осягнути нашу біду здатні тільки ми самі. А отже, треба рухатися. Допомагати одне одному, нужденним, війську.
Даю розклад наступних зустрічей в Європі.
26/10 Dublin F2 18:00
27/10 Wicklow Payanitsa hub 14:00
27/10 Wexford Sunflower hub 18:00
28/10 Cavan The Orchard inn 18:00
31/10 Берлін
1/11 Дрезден
2/11 Баутсен
3/11 Хемніц
5/11 Ляйпциг
Горовий
24 Oct, 05:30
Ранкові сутінки.
Я сиджу в Рейкʼявіку в теплій квартирі і дивлюся з вікна на океан і острови Кодла Фьйорд. Велика дощова хмара наповзає на острів Енгней і густою мрякою опускається на воду.
У квартирі тепло. Ісландці добре вміють використовувати енергію, зокрема термальну. Це добре видно, коли під час ремонтів зірвано вуличний асфальт, а з-під нього визирають теплі труби, які гріють тротуари.
Я дивлюся на всю красу навколо, на неспішних місцевих і метушливих туристів, і мій мозок не може адекватно осягнути те, що саме в цей момент в моїй країні окупант знищує цілі міста.
Я заходжу в телефон і поринаю в іншу реальність. Прийшли нові фотозвіти з обійсть, які вже отримали дрова. Я вдивляюся в обличчя людей, що зазнали страшної чорної біди.
Я сиджу в Рейкʼявіку в теплій квартирі і дивлюся з вікна на океан і острови Кодла Фьйорд. Велика дощова хмара наповзає на острів Енгней і густою мрякою опускається на воду.
У квартирі тепло. Ісландці добре вміють використовувати енергію, зокрема термальну. Це добре видно, коли під час ремонтів зірвано вуличний асфальт, а з-під нього визирають теплі труби, які гріють тротуари.
Я дивлюся на всю красу навколо, на неспішних місцевих і метушливих туристів, і мій мозок не може адекватно осягнути те, що саме в цей момент в моїй країні окупант знищує цілі міста.
Я заходжу в телефон і поринаю в іншу реальність. Прийшли нові фотозвіти з обійсть, які вже отримали дрова. Я вдивляюся в обличчя людей, що зазнали страшної чорної біди.
Горовий
22 Oct, 23:06
Майже добу на Чикагщині провели з дівчатами як сімʼя. Провели Дарусю в школу, пробіглися по магазинах, зустріли автобус зі школи, поїли і я рвонув в аеропорт.
Оці короткі моменти щастя, це те, що перепадає мені і ним під час мандрівок світом в пошуках грошей на допомогу нужденним.
Коли летів в бік дівчат через пів світу, морально було легше, бо попереду була зустріч. Зараз тоскно, бо рухаюся вже від них.
Однак без варіантів. Жовто-блакитні кеди рухаються далі, назустріч десяти творчим зустрічам в Європі. Сто машин дров мають бути зароблені, закуплені і розвезені людям до справжніх холодів.
#подрова
Оці короткі моменти щастя, це те, що перепадає мені і ним під час мандрівок світом в пошуках грошей на допомогу нужденним.
Коли летів в бік дівчат через пів світу, морально було легше, бо попереду була зустріч. Зараз тоскно, бо рухаюся вже від них.
Однак без варіантів. Жовто-блакитні кеди рухаються далі, назустріч десяти творчим зустрічам в Європі. Сто машин дров мають бути зароблені, закуплені і розвезені людям до справжніх холодів.
#подрова
Горовий
22 Oct, 14:01
Пʼять виступів в США. В тому числі один крутий спільний з Liudmyla Gorova. Ввечері починаю шлях на Європу. Загалом дванадцять зустрічей позаду, і десять попереду. Дякую всім друзям, які допомагають втілити задумане.
Сто машин дров має бути зароблено. І я певен, що буде саме так, як заплановано. Наступна зупинка Рейкявік.
І скоро черговий звіт. Робімо добро, а там побачимо.
#поДрова
Сто машин дров має бути зароблено. І я певен, що буде саме так, як заплановано. Наступна зупинка Рейкявік.
І скоро черговий звіт. Робімо добро, а там побачимо.
#поДрова
Горовий
20 Oct, 18:39
Як же заєбали недоумки
Та пісня живе
Руслан Горовий - Якби не ка-ца-пи
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
Та пісня живе
Руслан Горовий - Якби не ка-ца-пи
https://youtu.be/dn5q_yXAL90
8,283
subscribers
3,290
photos
186
videos
