Коли війна прийшла в наше місто, ЦНАПи Харкова були вимушені зупинити роботу. У лютому 22го здавалося, що життя зупинилося. Але навіть у найтемніші дні не припиняли бути поруч із людьми. Ми працювали онлайн, 24/7 надаючи консультації. Бо розуміли: це потрібно.
Завдяки силі наших захисників було прийняте важливе рішення: 18.05.22 центри відкрили свої двері для відвідувачів. Це було нелегко. Почали не з прийому громадян, а з прибирання розбитих вікон, скла і пилу після обстрілів. Страх змішувався з надією, але вірили: це перший крок до відновлення.
Викликів було чимало. Починаючи з підключення до державних реєстрів і завершуючи одним із найважливіших питань — кількістю адміністраторів, які залишилися в місті та були готові приступити до роботи. Та ми впоралися. І коли до нас прийшли перші мешканці, їхні слова вдячності довели, наскільки важлива наша робота.
Ці 1000 днів війни стали для всіх випробуванням. Кожен робив і робить свій внесок у те, щоб Харків вистояв та продовжував жити. Ми є — невід’ємною частиною цього процесу.
Продовжуємо працювати, щоб кожен харків’янин знав: ЦНАПи поруч і готові допомогти. До речі на зараз вже 1,8 млн. мешканців отримали адмінпослуги.
Дякуємо нашим захисникам і всім мешканцям Харкова, які підтримують нас своєю довірою.