💔 «Краще я, ніж молоді хлопці!»
🇺🇦 🕯 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що обірвалося життя нашого Героя, відважного захисника, справжнього патріота, учасника Революції Гідності, учасника бойових дій, штаб-сержанта, водія відділення кулеметного взводу стрілецької роти 58-річного Івана БАНАШКА із села Іванків.
🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 5 листопада 2024 року у селі Іванків.
🕯 О 09:15 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.
Прощання з Героєм відбудеться біля будинку, де проживав захисник, та біля каплиці.
🕯 А опісля – поховання на сільському кладовищі.
❗ Громадо! Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде вулицями його рідного села. Тож вийдіть та всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!
🇺🇦 Іван Іванович Банашко народився 21 квітня 1966 року у селі Рідкодуби, що на Хмельниччині, де промайнуло щасливе дитинство і юність. Після проходження строкової служби у ракетних військах закінчив школу прапорщиків у м. Алмати (Казахстан).
🇺🇦 У 2000 році переїхав до села Іванків Бориспільського району, яке стало його маленькою батьківщиною і яке тепер прийме в обійми останнього спочинку…
Добрий, відповідальний, комунікабельний, працьовитий, веселий, життєрадісний Іван ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, тому мав багато друзів та хороших знайомих. «Таких, як він, називають «щедра душа». Останнє віддасть, але допоможе!», – розповідають рідні.
🇺🇦 Як щирий патріот, не міг стояти осторонь подій, які відбувалися в Україні. Відтак був активним учасником Революції Гідності, завжди прагнув справедливості у всьому і для всіх.
🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію суверенної України, не міг залишатися осторонь і в перший ж день прийняв добровільне, добре зважене і обдумане рішення вступити до лав Збройних Сил України. І приєднався до 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
«Краще я, ніж молоді хлопці!» – пояснював своє рішення Герой.
🇺🇦 Разом з побратимами пліч-о-пліч пройшов всю Київщину, виганяючи окупантів, а потім – відважні бойові дії у найпекельніших напрямках: Донецький, Харківський, Сумський… Страшні бої за кожен клаптик рідної землі… Крок за кроком виганяли рашистську нечисть…
А разом з ним у думках були найрідніші – його родина, яка неначе янголи-охоронці тримали його на цій землі та оберігали від ворожої кулі. І зберегли – на полі бою Іван не отримав жодного поранення. Дружина навіть на карті України відзначала кожен куточок, де перебував її чоловік, і молила-вимолювала…
🇺🇦 Як один зі старших за віком, опікувався молодшими побратимами, хвилювався за їх долю, постійно навчався сам і залюбки передавав досвід. І з неймовірною гордістю зберігав прапор України з підписами кожного з них.
Іван вірив, що наближає Перемогу України і пообіцяв, що обов’язково повернення додому. «Я обов’язково прийду з Перемогою і зберу всіх-всіх односельців, щоб відсвяткувати!»
🕯 Та не судилося… 29 жовтня 2024 року життя нашого Героя обірвалося…
💔Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його родини, друзів, земляків та бойових побратимів!
У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...🇺🇦 🕯
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
Джерело: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради
