Bite the Byte टेलीग्राम पोस्ट

Якось думав, що з часом завдяки тому, що в машинах все більше і більше софта, вони повинні ставати все більш схожими: не так вже й складно в дешевих моделях повторювать софтварні фічі дорогих машин, правда? Типу фізичні матеріали авжеж не заміниш, але стеження за полосою може працювати однаково що в машині за 80к, що в машині за 15к. Тим більше що весь інфотеймент заміняє Карплей з айфоном.

Але довелося мені посидіти за кермом новесенького Citroën C4, і шось він мені відкрив очі (база для порівняння: XC60 2017-го року). Скажімо, в ньому є стеження за полосою — тільки верещить воно не в момент, коли наїжджаєш на розмітку, а коли просто починаєш наближатися до неї, за півметра рілі. 😁 І пищить прям неприємно!

Зате адаптивний круїз вміє підрулювати. Тільки він на деяких різких поворотах відмовляється це робити і тоді ти повинен швидко очехлитися і повернути сам. 🤣 Трошки налякав мене, чесно кажучи.

І багато ще таких дрібниць, авжеж (треба було одразу писать, а то зараз в голові тільки думка “та все таке”) — правда, wireless Carplay хапає швидко і достатньо надійно. Це, авжеж, я не згадую фізичну зручність машини, тут мене нове покоління навіть відносно попередніх С4 засмутило.

Так от про шо це я. Так, бренди у мас-маркеті мають змогу найняти більше спеціалістів, аніж дорожчі і менші компанії. Але, схоже, смак в них розвивати не вдається. 🤷‍♂️

Прочитав тут у Вікіпедії, що переклад російською «Кінця Вічності», який я читав у дитинстві — дуже поредагований, щоби прибрати інтимні сцени — звісна річ, тре берегти від цього розуми радянських громадян!

Ці знання мене змотивували і я швиденько запхав собі на телефон оригінал. 😁 Чесно кажучи, розчарований: сцени нічим не краще, аніж у мене в пам’яті, але! Ендрю — головний герой — використовує диктофон із 55 сторіччя. І от це передбачення — чим диктофон з майбутнього краще диктофонів із 50-х (коли книга була написана) — якось ну дуже показовим вийшло.

Диктофон цей вміє записувати на три дорожки по 20 мільйонів слов. Це, уявімо, дуже високоякісний звук, по мегабайту-два на хвилину, то це 200-300 гб на доріжку (якщо брати ~140 слов на хвилину). Найбільша SD-картка зараз — 8 терабайт, але навіть цікавіше про 3 дорожки: очевидно уявлення пана Айзека грає в обмеженнях механічних апаратів, де множення сутностей дається дорого.

Тобто нескінчена кількість файлів в голову не прийшла. :) Зате якість запису неймовірна: можна окремо почути, що кажуть різні люди. Цього в нашому житті і близько немає, якщо тіки не роздати кожному по мікрофону. :)

Де твоя фантазія грає — обмеження фізики заважають, а де реально інновації відбуваються — то обмеження свідомості. :)

Нам треба про це поговорити: українські програмісти не вміють проходити співбесіди. В середньому, авжеж, виключення бувають — але загалом ви, панове, занадто розслаблені.

Ринок розробки в Україні ріс шо дурний — і в людях, і в грошах — так багато років поспіль, що вже більшість людей вважає цю ситуацію нормальною. І від співбесід очікує шось типу “ось моє резюме — а шо складно було на попередньому місці? — ой старався дуже! — ви прийняті!” Відповідно, вважає лайв-кодінг червоним прапорцем.

Але ж це тупня! Знаєте, хто хороший програміст? Той, хто добре програмує! Вміння поговорити за верхньорівневі речі це, авжеж, добре, але доки тобі заважає швидкість написання коду — хороший програміст не ти. 😁 Це, доречі, ще помітно зараз буде вилазити, у епоху ллмів: вони генерують код, який провтикує у нюансах. І час на виправлення у людини, яка бачить код наскрізь і може швидко руками виправити, значно менший, аніж воювання із запитом до ЛЛМа, щоб він знайшов сам в себе баг.

Більше того, лайв-кодінг на співбесіді кльовий ще тим, що він показує, що з тобою буде, коли помре прод: чи ти попливеш від стресу, чи мобілізуєшся?..

Коли мені прийшов інвайт від Метабейза, де написано було “лайв-кодінг”, знаєте, що я зробив? Пішов і витратив години 4 на літкод, просто щоби натренувати пальці. І інтро-задачу (яку ті з вас, хто подавався в Метабейз, бачили) зробив за 7 хвилин.

Так що хочеш бути хорошим програмістом — точи свої скіли, а не жалійся, що рекурсія то складно. 😁

Знаєте які новини? Нові бети Сигналу зможуть синхронізувати історію повідомлень з телефона! Неймовірно, всього лише тиждень з того поста пройшов, дуже оперативно, молодці. 😁

На що б ще поскаржитися? Якого біса Москва досі не згоріла к чортям собачим, я цього не розумію!

Discuss. 😁

Я не знаю, чи Моксі сам придумував UX для Сигналу, чи там поруч був якийсь бог дизайну, але це такий трешаковий софт, шо нема сил. У мене там є чат один, і сьогодні в ньому сталася активність, під сотню повідомлень. Я, авжеж, відкриваю десктопну апку, бо який сенс в телефон тупити.

А вона мені й каже людським голосом: тре переприєднатися до телефона! 🙄 А після переприєднання — через считання qr-коду, і якусь вакханалію віконечок на телефоні, які хочуть то пін-код, то фейс-айді, але не встигають нічо і їх перекриває шось наступне — каже “все, є, тіки історії в тебе не буде”.

Неймовірно сек’юрно. Якщо всі повідомлення, які мені приходять, не розшифровувать, а одразу редирект із мережевого трафіка на /dev/null поставити — то буде ще секурніше, ніхто ніколи нічого не дізнається.

Мені авжеж ліньки топтать клаву на телефоні — бо синхронізувати історію схоже що взагалі нема як — і тому я якось в’яло відповів на одне повідомлення і все. Але там була пара повідомлень із цікавими посиланнями. Знаєте як я їх переправив на комп? Скопіював і відправив у Телеграм, у Збережене. 🤦‍♂️

Отак Тікток завойовує світ. Бо автори хороших речей не хочуть їх робити приємними. Здорова їжа не може буть смачною і все таке.

Хоча може буть смачною. Ніхто не заважає Сигналу прислать на телефон повідомлення і сказать “хочеш поділитися історією з новим інстансом?” Або не показать 10 віконечок під час додавання нового інстансу. Але ні, сенс Сигналу не в тому, щоб буть зручним, а в тому, щоби стояти в позі.

Я закругляю свій забіг по Advent of Code, але всі відео залишилися на ютубі (окрім першого на твічі, яке загинуло від твічових гнусних налаштувань), і я їх всі зібрав у плейліст. Окрім того, два шматка я вирізав окремо: в одному я пояснюю, як ми порішали другу частину 17 дня — та що про інтерпретацію кода, дуже цікава задача, прям раджу подивитися. А в іншому експромтом трохи розповідаю про свій сетап Emacs’а — але я частини передивлявся, поки вирізав, і воно нажаль доволі сумбурне. :-)

Доречі, якщо вам цікаво ще щось почитати на тему, пан Сергій у своєму каналі Сіпласпластик намагався вирішити кожну задачу новою мовою, ледве не на кожну задачу окрему. :-)

P.S. Робити нормальні тамбнейли ніяких сил нема. 😁

Хто не знає, так виглядає програмування насправді 😁

ну точно як я більшість часу 😁😁😁

нагадаю, що через пару хвилин стрім, так шо заходьте

дітей відпустіть у ванній покупатися чи шо 😁

Завтра субота, а знаєте, що це значить? Що замість Advent of Code ми з Олексієм Орєшко ввечері (о 20:00 за Києвом) зробимо стрім про AI і поточний стан речей у нашому світі. Якщо хтось пам’ятає, майже два роки тому рівно про це вже розмовляли, але змінилося достатньо багато всього — тож є сенс повторити.

Кароч, готуйте вільний вечір на завтра, от шо. :-) А також share/RT, як кажуть у твіттері.