Чи знаєте ви про українця, який став зіркою виноробства у штаті Нью Йорк, Костянтина Франка?
Зараз розповім вам про зустріч з Меган Франк, яку я чекав ще з моменту написання книги «Нерозказана історія українського виноробства» (підніміть руку, хто читав?) і яка відбулася завдяки особистим контактам нашого імпортера українських вин в США і мого хорошого товариша Брюса Шнайдера.
Меган Франк, пра-праонучка легендарного українця, який зробив Фінгер Лейкс унікальним місцем на виноробній мапі США і про якого у моїй книзі є окрема сторінка.
І це не просто гучні заяви. Буквально кожна людина в Фінгер Лейкс, з яким я спілкувався казали приблизно наступне «Без Костянтина нас сьогодні би тут не було».
Костянтин Франк походив з сімʼї етнічних німців. Народжений в Одесі мав освіту у виноградарстві, працював на виноробні Князя Трубецького та чудово розумівся на виноробній справі.
Під час Другої світової війни посилилися репресії, депортації та арешти етнічних німців. У 1944 році Костянтин з дружиною Євгенією вирішили забрати своїх дітей і покинути Україну. Маючи лише одну валізу та достатню кількість їжі на 3 дні, вони благополучно прибули до Австрії. Після війни уряд Сталіна назвав всю сім'ю Франків "персонами нон-грата", і їхні імена були вилучені з публічних записів.
У 1951 році Франк потрапив у США. На той момент у штаті Нью Йорк (північ США) вирощували лише гібридні та аборигенні форми винограду, які годились тільки на сік.
Костянтин зміг довести, що у Фінгер Лейкс зможуть чудово прижитися і міжнародні сорти, якщо використовувати методи, які він вивчив на теренах України.
Маючи великий досвід вирощування європейського винограду при температурі нижче нуля в Україні, Франк знав, що це буде можливо за допомогою методів щеплення, які він розробив. На початку ідеї Френка висміювали. Ніхто не думав, що Vitis vinifera буде рости на холодній півночі штату Нью-Йорк. Тому в 1958 році Френк купив ділянку землі на західній стороні озера Кеука, приблизно в шести милях від Хаммондспорта, штат Нью-Йорк. Перший урожай був випущений в 1962 році з Trockenbeerenauslese Johannisberg Riesling, виготовленим з ботритизованого винограду. Франк посадив понад шістдесят різних сортів, щоб довести світові, що східні Сполучені Штати можуть вирощувати благородні європейські сорти винограду.
Його напрацюваннями по сортам винограду користуються усі винороби в окрузі і до сьогодні. А найбільш популярним тут є сорт Рислінг (а стилістика просто як в найкращих винах Мозеля!).
У наступних постах розповім про стилістику вин виноробні Франка, їхні Ркацителі та Сапераві, підтримку України та багато іншого.
Ця історія точно потрапить у мою другу книгу про українське виноробство, яка саме в процесі. Вона буде побудована на базі історій людей, які творили і творять виноробство нашої країни в середині країни та за кордоном.
Фото та відео (у сторіз) шуйкате в моєму Instagram.
Зараз розповім вам про зустріч з Меган Франк, яку я чекав ще з моменту написання книги «Нерозказана історія українського виноробства» (підніміть руку, хто читав?) і яка відбулася завдяки особистим контактам нашого імпортера українських вин в США і мого хорошого товариша Брюса Шнайдера.
Меган Франк, пра-праонучка легендарного українця, який зробив Фінгер Лейкс унікальним місцем на виноробній мапі США і про якого у моїй книзі є окрема сторінка.
І це не просто гучні заяви. Буквально кожна людина в Фінгер Лейкс, з яким я спілкувався казали приблизно наступне «Без Костянтина нас сьогодні би тут не було».
Костянтин Франк походив з сімʼї етнічних німців. Народжений в Одесі мав освіту у виноградарстві, працював на виноробні Князя Трубецького та чудово розумівся на виноробній справі.
Під час Другої світової війни посилилися репресії, депортації та арешти етнічних німців. У 1944 році Костянтин з дружиною Євгенією вирішили забрати своїх дітей і покинути Україну. Маючи лише одну валізу та достатню кількість їжі на 3 дні, вони благополучно прибули до Австрії. Після війни уряд Сталіна назвав всю сім'ю Франків "персонами нон-грата", і їхні імена були вилучені з публічних записів.
У 1951 році Франк потрапив у США. На той момент у штаті Нью Йорк (північ США) вирощували лише гібридні та аборигенні форми винограду, які годились тільки на сік.
Костянтин зміг довести, що у Фінгер Лейкс зможуть чудово прижитися і міжнародні сорти, якщо використовувати методи, які він вивчив на теренах України.
Маючи великий досвід вирощування європейського винограду при температурі нижче нуля в Україні, Франк знав, що це буде можливо за допомогою методів щеплення, які він розробив. На початку ідеї Френка висміювали. Ніхто не думав, що Vitis vinifera буде рости на холодній півночі штату Нью-Йорк. Тому в 1958 році Френк купив ділянку землі на західній стороні озера Кеука, приблизно в шести милях від Хаммондспорта, штат Нью-Йорк. Перший урожай був випущений в 1962 році з Trockenbeerenauslese Johannisberg Riesling, виготовленим з ботритизованого винограду. Франк посадив понад шістдесят різних сортів, щоб довести світові, що східні Сполучені Штати можуть вирощувати благородні європейські сорти винограду.
Його напрацюваннями по сортам винограду користуються усі винороби в окрузі і до сьогодні. А найбільш популярним тут є сорт Рислінг (а стилістика просто як в найкращих винах Мозеля!).
У наступних постах розповім про стилістику вин виноробні Франка, їхні Ркацителі та Сапераві, підтримку України та багато іншого.
Ця історія точно потрапить у мою другу книгу про українське виноробство, яка саме в процесі. Вона буде побудована на базі історій людей, які творили і творять виноробство нашої країни в середині країни та за кордоном.
Фото та відео (у сторіз) шуйкате в моєму Instagram.
