храм Аполлона

щось є настільки інтимним в тому, щоб мати серію книг на поличці. не одну єдину книгу, що не має продовження, а історію в схожих обкладинках, що стають пліч о пліч. мої постійні коханці, мій секрет поміж сторінок.

не памʼятаю, коли в останній раз відкривала книгу та читала її (або хоча б робила вигляд, що намагаюся). тепер моя письменницька діяльність скотилася комом на край мого язика, утворюючи щось брудне та заплутане, наче я не чистила свій язик роками, і тепер, щоб написати щось гідне, мені треба виривати його з коренем, здерти з себе шкіру і подивитися, що залишиться від мене, щоб прийняти рішення, яке ліплення з глини провести над собою далі.

поцілунок це початок канібалізму.

я: залишаюся вдома, щоб не витрачати дуже багато грошей на імпульсивні покупки.

також я: годинами сиджу та проводжу терапевтичний онлайн шопінг, тому що стресую, що не витрачаю гроші.

мрія дівчат це мати довге волосся, щоб робити чарівні, ельфійські зачіски, які роблять головні героїні з фентезі книг та всі принцеси з роду Таргарієнів.

впевнена, що ностальгія зруйнує мене колись зсередини - зʼїсть і не залишить нічого. що люди мають на увазі, коли говорять, що коли щось закінчується, я вже не зможу повернутися до цього? я ніколи не поговорю з людьми, яких раніше бачила кожного дня. я не переживу ці моменти ще раз. і все, що я мала, тепер маю лише у спогадах.

не думаю, що я була створена для побачень. моя душа бажає глибоко і безстрашно кохати єдиного справжнього чоловіка. він — той, кого я справді бажаю.

кожного разу, коли ти відкриваєш книгу та читаєш її, дерево посміхається, знаючи, що існує життя після смерті.

я розсипаю слова у написання історій зі своєї голови, розплутуючи вузли, та псую зір ночами.

не можу вирішити, чи мені краще почитати книгу, чи почати вивчати мертву мову, чи подивитися фільм, чи поприбирати на книжкових полицях, тому вирішую не робити нічого.

я впевнена, що оскар уайльд був вампіром свого часу, тому що ніяк не можна пояснити цю sassy brat поведінку, окрім як його впевненості, що він безсмертний.

немає нічого кращого, ніж прокидатися у дощовий ранок, вмикати класику на фоні та розливати краплі чорного чаю по обкладинках книг.

я:

хотіла б одягнути в слова мої почуття до тебе, але боюсь, що ти злякаєшся такого повороту подій.