Сьогодні минає рік, як наш Захисник Петро Рудовський віддав своє життя за свободу та мир в Україні. Його відвага та самопожертва назавжди залишаться в наших серцях. Він був справжнім патріотом, який не побоявся стати на захист Батьківщини.
Рудовський Петро Олександрович народився 24.06.1987 у селі Двірці, Червоноградського р-н, Львівської обл. Після закінчення середньої школи у рідному селі, пішов навчатися в Червоноградський професійний гірничо-будівельний ліцей за спеціальністю слюсар-ремонтник / електрогазозварник.
У листопаді 2006 року був призваний до лав ЗСУ у в/ч ТО500 міста Червоноград, де 1,5 роки служив строкову службу. Після повернення з служби, пішов працювати на шахті за спеціальністю. На початку 2009 року отримав роботу в Києві. Там жив і працював декілька років.
Восени 2020 року повертається знову у рідне село. Купив машину, мотоцикл, який давно хотів та насолоджувався поверненням додому. У 2021 році отримав ще одну пропозицію роботи від данської лісопилки, тільки вже в польський філіал у місті Радом, що під Варшавою. За рік роботи, він вподобав собі країну та місто і облаштував проживання. Але часто приїжджав в батьківський дім, завжди казав, що вдома - найкраще. Там жив і працював до повномасштабного вторгнення.
24 лютого 2022 року прийняв рішення залишити мирне життя в Польщі та повернутися на рідну землю і йти захищати Батьківщину добровольцем. З 6 березня 2022 року Петро перебував на передових позиціях у складі 68ї єгерської бригади на службі у військовій частині А4056, навідник з позивним “Джура”. До 21 червня 2023 року воював у зоні проведення бойових дій Донецької обл. 21 червня отримав бойове поранення та проходив лікування в Львівському військовому госпіталі. Через місяць повернувся до служби і вже з серпня 2023 року перебував на передових позиціях Луганської обл.
За час військової служби був нагороджений відзнаками:
- відзнакою МО України меделлю “За поранення”, 21.03.2023,
- “За жертву крові в боях за волю Україну”,
- “Ветеран війни”.
Загинув 15 жовтня 2023 року внаслідок мінно-вибухової травми під час участі в наступі на супротивника з мотивами повернення Україні окуповані ворогом території в районі н.п. Райгородка, Сватівського району, Луганської області.
Неодружений, у воїна залишилася мати, рідна сестра з сім'єю та рідний брат з сім'єю.
Вічна пам'ять та слава Герою, який поклав своє життя заради нашого майбутнього. Нехай його душа знайде спокій, а ми завжди будемо пам'ятати його подвиг і шанувати пам'ять про нього.