Всесвіт у кишені @universeinthepocket Channel on Telegram

Всесвіт у кишені

@universeinthepocket


Тримаємо руку на пульсі Всесвіту і розповідаємо про цікаві астрономічні факти, наукові відкриття та новітні досягнення!

Канал адмініструється товариством популяризаторів астрономії «Шлях до Всесвіту».

Адміни: @Proto_star, @MasalovychNataliia

Всесвіт у кишені (Ukrainian)

🔥 Найякісніший україномовний канал про Всесвіт! Цікаві факти, наукові відкриття та новітні досягнення у космічній області!
Канал "Всесвіт у кишені" є одним з найпопулярніших та найінформативніших україномовних каналів, присвячених Всесвіту. Тут ви знайдете цікаві та захоплюючі факти про космос, наукові відкриття та новітні досягнення у галузі астрономії

Канал адмініструється товариством популяризаторів астрономії "Шлях до Всесвіту", які дбають про те, щоб кожен підписник був поінформований та зацікавлений у темі космосу

Не пропустіть можливість долучитися до спільноти любителів астрономії, де ви зможете ділитися своїми враженнями та задавати питання висококваліфікованим адміністраторам каналу. Підпишіться на "Всесвіт у кишені" прямо зараз!
Адміни каналу: @Proto_star, @MasalovychNataliia

Всесвіт у кишені

11 Jan, 15:21


🔭 Одеса-а-а!!! Прямо зараз! 🌟
У нашому вечірньому «меню»:
Венера
Сатурн
Юпітер
Місяць
Де? Міський Сад / Дерибасівська.
Приєднуйтеся! ❤️

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

11 Jan, 14:12


😱 Залишила подругу чорній дірі на розтерзання, але й сама потрапила в цей капкан.

Коли зоря підходить занадто близько до надмасивної чорної діри, відбувається те, що в астрофізиці називають подією припливного руйнування - TDE (Tidal Disruption Event). Ця подія супроводжується яскравим спалахом, який зокрема можна відстежити і в оптичному діапазоні. Так сталося, наприклад, в галактиці WISEA J122045.05+493304.7: у 2022 році спостерігався спалах (позначений ASASSN-22ci), що був результатом руйнування зорі центральною чорною дірою.

Яким же було здивування вчених, коли через 2 роки подібний же спалах в цій галактиці відбувся знову! Автори відкриття припускають, що чорна діра розірвала спочатку одну зорю подвійної системи (при цьому іншу дещо відкинуло), а потім через 720 днів «закусила» і другою.

Насправді спалахи TDE іноді можуть проявлятися більше ніж один раз, але це величезна рідкість. Альтернативна гіпотеза у даному випадку - чорна діра «відкушує» від зорі по шматочку. Якщо це дійсно так, вчені очікують побачити наступний спалах на початку лютого 2026 року.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

11 Jan, 10:06


Яскрава комета C/2024 G3 (ATLAS) з орбіти!

Цими знімками поділився астронавт Don Pettit: перший - від 9 січня, а другий був опублікований кілька годин тому, тож, скоріш за все, зовсім свіжий. Комета явно швидко набирає обертів.

Наразі «хвостата» розташована занадто близько до Сонця, тому останні дні даних спостережень з Землі практично немає. А от на орбіті відкривається видовище з перших рядів!

Ми з Андрієм Ніколенко пробували упіймати C/2024 G3 позавчора вранці, але не пощастило з погодою - схоже, комету приховала вузька хмара низько над горизонтом. Сподіваємося спробувати ще.

Післязавтра, 13 січня, C/2024 G3 пройде перигелій, а вже сьогодні входить у поле зору коронографу SOHO LASCO C3. Наближається момент істини, коли ми дізнаємося чи переживе комета близьку зустріч із Сонцем.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

11 Jan, 07:07


Дехто з вас вже чув, що кілька днів тому один з найкращих YouTube-каналів на астрономічну тематику Всесвіт UA був зламаний.

Але після багатьох зусиль його роботу вдалося відновити! 🥳


Хто ще не чув про канал - радимо підписатися, бо ролики на ньому справді достойні.

А тих, кому ліньки було почитати вчорашній наш пост про сумніви щодо існування темної енергії, відразу перенаправляємо на відповідне відео на Всесвіт UA - подивіться/послухайте 😉

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

10 Jan, 19:58


Темної енергії не існує? 🤨

Близько 25 років тому астрономи виявили, що Всесвіт не просто розширюється, а розширюється прискорено. Аби оцінити відстані до далеких галактик, у якості «стандартних свічок» використовувалися наднові типу Ia, що спалахували в них. Типова пікова яскравість таких наднових - відома, що дозволяє визначити відстань до всієї галактики.

Не в змозі пояснити прискорене розширення, вчені «списали» його на новий загадковий тип енергії, що рівномірно пронизує увесь Всесвіт - так звану «темну енергію». Так сформувалася найбільш популярна на сьогодні космологічна модель ΛCDM (читається «лямбда-сі-ді-ем»).

У 2007 році була запропонована альтернативна модель, яку назвали Timescape. На відміну від ΛCDM, вона не потребує введення темної енергії, відмовляється від постульованої однорідності Всесвіту, а прискорене розширення інтерпретує як «ефект часу», що залежить від положення спостерігача у неоднорідному Всесвіті.

В дослідженні, що вийшло минулого місяця, автори спробували вирішити цю «космічну суперечку». Вони використали дані про більше ніж 1700 наднових, що містяться в базі Pantheon+, та протестували обидві космологічні гіпотези.

Наш Всесвіт дійсно не є однорідним - в ньому існують «згустки» та «пробіли». Автори дослідження вважають, що знайшли переконливі докази нерівномірного розширення Всесвіту: порожнечі розширюються швидше, ніж області з більш щільним розподілом матерії. Ба більше, навіть час йде по-різному - швидше у порожнечах, і повільніше у скупченнях галактик. Відтак, саме наше положення у неоднорідному Всесвіті, на думку науковців, може створювати видимий ефект прискореного розширення Всесвіту.

Ці результати насправді ще потребують перевірки. Але якщо вчені праві у своїх висновках, то на усю космологію чекають драматичні зміни…

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

10 Jan, 15:51


😰 Астрономічне небо у небезпеці!

Компанія AES Andes (дочірня американської енергетичної компанії AES Corporation) представила проєкт великого промислового комплексу, який планують розташувати лише за 5-11 км від телескопів обсерваторії Paranal у чилійській пустелі Атакама. Таке сусідство повністю вбʼє темне, позбавлене світлового забруднення, небо, під яким працюють численні телескопи. Там же розташований і славнозвісний VLT (Very Large Telescope) - четвірка телескопів діаметром 8,2 м, за допомогою яких здійснюють неймовірні спостереження. Там же неподалік прямо зараз будується «головний калібр» планети - 39-метровий телескоп ELT.

Пустеля Атакама - одне з небагатьох недоторканих місць на планеті, до того ж з дуже сприятливим посушливим кліматом. Вже навіть будівництво промислового комплексу збільшить кількість пилу та світлове забруднення і фактично знищить шанси на реалізацію більшості наукових проєктів.

Наразі астрономи бʼють на сполох та просять розглянути варіант переміщення комплексу, аби зберегти чисте темне небо над обсерваторією.

📷 ESO/P. Horálek

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

10 Jan, 06:57


🌟Особливий день Венери!

Напевно більшість з вас вже звернули увагу на надзвичайно яскраву «зірку», що вечорами спостерігається на південно-західному небі. Ця золотиста красуня - Венера.

Сьогодні Венера досягає максимальної східної елонгації, тобто знаходиться на найбільшій кутовій відстані (47°) від Сонця на вечірньому небі. І це гарний час для спостереження планети.
Формально, найбільшої східної елонгаціі вона досягає 10 січня о 10:31, але, з точки зору спостережень, точний час не принциповий.

👀 У 2024 році Венера жодного разу не перебувала у максимальній елонгації. А поточна конфігурація - найбільш вдала для спостережень у 2025 р. На початку літа на нас очікує ще одна максимальна елонгація, цього разу - західна (планета зʼявиться на сході перед сходом Сонця), але вона буде менш комфортною.

🔭 Якщо у вас є телескоп, віддайте належне Венері на ще світлому небі. Так вам буде простіше роздивитися її фазу. Планета зараз виглядає як крихітний МІсяць, освітлений на 51%.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

09 Jan, 19:24


😍 Ця туманність виглядає настільки неймовірно, що важко повірити в те, що знімалася вона не на професійному телескопі.

Видовищний знімок - робота майстерного астрофотографа Andrew McCarthy.
NGC 6888, більше відома аматорам астрономії як Туманність Півмісяць (Crescent Nebula), знаходиться приблизно у 5000 світлових років від нас в сузір’ї Лебедя.

Своєю чудернацькою формою вона здебільшого зобовʼязана яскравій центральній зорі WR 136. Приблизно 250-400 тисяч років тому ця зоря роздулася, стала червоним надгігантом, і скинула частину речовини. Тепер же туманність підживлюється інтенсивним зоряним вітром, який стикається з більш повільною речовиною. Результатом зіткнення є тендітна оболонка та дві ударні хвилі, одна з яких рухається назовні, а інша - всередину.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

09 Jan, 16:23


Вашій увазі - небесний «Дипротодон». Саме так група вчених охрестила туманність, що виявилася одним з найбільших залишків наднових нашої Галактики.

Дипротодон – це тваринка така з роду великих ссавців, що мешкала в Австралії та вимерла більше 25 тисяч років тому. На першій ілюстрації вона зображена не в масштабі 😅, на відміну від Місяця.

Офіційно позначений як G278.94+1.35, цей залишок був відкритий ще у 1988 році. Нещодавно його повторно випадково виявила наукова група, яка проводила спостереження на радіотелескопі ASKAP (Australian Square Kilometer Array Pathfinder). Але результати вимірювань розміру та відстані до залишку сильно не співпали зі вже відомими: на першому зображенні відомий раніше розмір позначений зеленою лінією, а визначений у рамках дослідження - жовтою.

Кутовий розмір «Дипротодона» виявився величезним! Майже у 7 разів більшим за діаметр повного Місяця! А з новою оцінкою відстані до туманності (~3200 світлових років), її лінійний розмір сягає майже 190 світлових років, і залишок продовжує розширюватися! Для порівняння: найближча до Сонця зоря (Проксима Центавра) знаходиться лише у 4,24 св. років.

Так-с, а тепер зізнайтеся, ви теж бачите на другому зображенні червоний ковпак з помпоном? 🎅🏻

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

09 Jan, 11:58


А ось і обіцяні знімки Меркурія з близького прольоту BepiColombo! 👏

Приблизно через 7 хвилин після максимального наближення апарат пройшов прямо над північним полюсом планети та зазирнув у вічно затінені кратери, де може існувати водяний лід.

Меркурій дуже темний; найяскравіші деталі його рельєфу - більш молоді. Вони здебільшого є результатами зіткнення Меркурія з іншими тілами, через що світлий матеріал був оголений.

У коментарях - ті ж знімки, але з підписами основних деталей рельєфу.
Традиційно кратери Меркурія називають на честь видатних діячів мистецтва та культури. Так, наприклад, на одному зі знімків є кратер Толкін (Tolkien), названий на честь видатного письменника Джона Рональда Роуела Толкіна.

Таким чином, останній гравітаційний маневр успішно завершився, і у листопаді 2026 року BepiColombo має вийти на орбіту навколо Меркурія та розпочати заплановані наукові дослідження.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

09 Jan, 07:19


🥳 Зранку - гарна новина! Знімки космічної сонячної обсерваторії SDO знову доступні - майже в режимі реального часу! 🥂🍾

Проблеми виникли наприкінці листопада у зв’язку з підтопленням серверної, куди потрапляли дані SDO. Деякі системи зазнали непоправної шкоди та потребували заміни.
На щастя, схоже що усі дані вдалося зберегти. Та й взагалі роботу серверної відновили швидше ніж ми очікували.

Тому ось вам ролик нашого Сонечка майже за увесь 2025 рік 🤣 Із усіма потужними спалахами 🔥

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

08 Jan, 19:12


🌋 Масивне вулканічне виверження в Кримських горах!

Спокійно, це не на Землі. Мова йде про виверження в однойменних горах… на Іо - вулканічному супутнику Юпітера. Про це повідомляє Британська астрономічна асоціація.

27 грудня відбувся черговий, 68-й, проліт космічного апарату Juno повз один з найцікавіших супутників Сонячної системи. Зонд пройшов у 75000 км від поверхні Іо (доволі далеко), відтак роздільна здатність знімків не надто висока. Але навіть за цих умов вдалося помітити масивне виверження поруч із Crimea Mons.

Старі карти показують слабкі сліди можливих потоків лави в цій області, але тепер їх вигляд змінився, у порівнянні з тим що було видно на знімках з минулих прольотів Juno.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

08 Jan, 16:20


👾 Місія нездійсненна: як повернути зразки марсіанського ґрунту на Землю?

Подорожуючи Червоною Планетою, марсохід Perseverance залишає отакі «закладки», в яких запечатані зразки різноманітних порід. NASA планує доставити їх на Землю - для детального аналізу в лабораторіях і пошуку відповіді на питання «Чи існувало колись на Марсі життя?».

Вартість початкового плану місії Mars Sample Return повернення 30 зразків вже сягнула $11 млрд, тому NASA шукає альтернативи з очікуваною вартістю до $7 млрд. У вересні 2024 р. агентство прийняло до розгляду 11 проектів. Ровер, що збиратиме зразки, планують оснастити джерелом ядерної енергії (ура!) замість сонячних панелей, аби він витримав пилові бурі. Поки що основним варіантом мʼякої посадки цього апарату, є система Sky Crane, яка опускала на тросах марсоходи Curiosity та Perseverance. Але розглядаються і альтернативні рішення та нові підходи від приватних компаній.

Нагадаємо, що на сьогоднішній день жоден апарат ще не злітав з поверхні Марса.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

31 Dec, 19:25


🥂 Друзі, це наш останній допис 2024 року.

🔥 І ми традиційно хочемо побажати вам усього найкращого у 2025 - хай здійснюються заповітні мрії, хай втілюються ваші задуми, хай збуваються найбожевільніші бажання!

Але головне - щоб родини і друзі тих, кому зараз найважче, змогли нарешті у 2025 році обійняти своїх близьких.

Мирного зоряного неба над головою - кожному з вас! ❤️

📹 Joakim Nygård

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

31 Dec, 17:17


🎄 На черзі - астрономічні підсумки року! 🥂
В наш топ увійшли як видовищні події, так і найбільш значущі відкриття. Як і у минулому випадку, вони відсортовані приблизно у хронологічному порядку.

• Виявлено новий клас об'єктів - JUMBO - подвійні планети з масами у кілька разів більшими за Юпітер. "Мешкають" у Туманності Оріона.

• У крижаних гігантів Сонячної системи підтверджено нові супутники: S/2023 U1 - у Урана, S/2021 N1 та S/2002 N5 - у Нептуна.

• Видовищні полярні сяйва по всій Україні та Європі - у зв'язку з максимумом сонячної активності.

• Вчені зазирнули глибше у чорну діру ніж коли-небудь та проаналізували рентгенівське випромінювання з найбільш внутрішньої орбіти.

• Перші достатньо надійні підтвердження чорних дір проміжної маси всередині скупчень Омега Центавра та IRS 13 (поруч із центром Галактики).

• Відкрито чорну діру "забороненої" маси - G3425. Вона більш масивна за нейтронні зорі, але не дотягує до класичних чорних дір зоряних мас, і, теоретично, взагалі не може існувати.

Яскрава комета C/2023 A3 (Tsuchinshan-ATLAS) - найкрутіша за останні 27 років.

Розгадана загадка аномально масивного коричневого карлика Gliese 229B, що бентежила вчених вже 30 років. Насправді там не один, а два коричневих карлика.

• За допомогою "Джеймса Вебба" відкрито найвіддаленішу галактику - JADES-GS-z14-0, що існувала вже через 290 млн років після Великого Вибуху. Ще більш віддалені галактики очікують на підтвердження.

• Вперше отримано детальне зображення зорі-надгіганта (WOH G64), що знаходиться в іншій галактиці.

P.S.: А якщо ви раптом ще не дивилися ТОП року від Альфа Центавра - завітайте ось сюди 🙃

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

31 Dec, 11:46


🌟 Honourable mention: зоря, що так і не вибухнула у 2024.

Перед тим, як ми розповімо вам які астрономічні події та відкриття цього року привернули нашу увагу, хочеться згадати ще дещо.
Для астрономів, безперечно, найбільш очікуваною подією цього року був спалах зорі T Північної Корони (T Coronae Borealis або скорочено T CrB).
Диво дивне: зоря, видима лише в телескоп, мала спалахнути новою і стати настільки ж яскравою як Полярна!

Про цю незвичайну зорю (точніше, систему з двох зір) у нас тут на каналі було доволі багато, все доступно за тегом #T_CrB.

Спалах прогнозувався на квітень-вересень 2024 року. Але, очевидно, не завжди в астрономії можна застосовувати індуктивний підхід та екстраполяцію 🤷 За готовність системи до спалаху відповідає ціла низка процесів, про які ми поки що доволі мало знаємо.

Так чи інакше, хто робив ставку на «спалахне до кінця року» - ваша ставка не «зіграла».

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

31 Dec, 07:51


🎄В останній день року ми, як завжди, підбиваємо підсумки, окремо приділяючи увагу космічним подіям (важливі запуски та успіхи різних місій), і окремо - астрономічним подіям та відкриттям.

🚀 Отже, що увійшло до нашого топу космічних подій? Ми поставили акценти здебільшого на важливих досягненнях дослідницьких місій, але не обмежилися ними, і представили їх у хронологічному порядку:

• Японія стала 5-ю країною, що мʼяко посадила апарат (SLIM) на Місяць, який до того ж пережив кілька суворих ночей

Nova-C Odysseus від Intuitive Machines - перша в історії мʼяка посадка місячного модуля приватної компанії.

Chang’e 6 - перша в історії місія, що повернула на Землю зразки зі зворотного боку Місяця.

• Марсохід Curiosity знайшов поле камінчиків з майже чистої сірки.

• Перший подвійний гравітаційний маневр - навколо Місяця та навколо Землі - апарату JUICE, що прямує до Юпітера.

Polaris Dawn - перша комерційна місія з виходом у відкритий космос.

• Запуск Hera - місія, що вивчатиме наслідки зіткнення апарату DART з астероїдом Діморф

• Серія випробувань Starship, і головне - ловля бустера Super Heavy лапами Mechazilla

• Запуск місії Europa Clipper, що вивчатиме околиці Європи - супутника Юпітера - на предмет придатності для життя підповерхневого океану

• Марсохід Perseverance нарешті вибрався на край кратера Єзеро, в якому провів 3,5 роки

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

30 Dec, 19:37


Небо січня: купа цікавинок!🔭

Перший місяць 2025 року порадує численними астро-подіями. Сподіваємося, погода дозволить побачити хоч щось з цього.

🌟🌒3 січня - сполучення Венери з Місяцем

☄️3 січня - максимум метеорного потоку Квадрантиди

🌒🪐4 січня - покриття Сатурна Місяцем

🪐 7 січня - транзит тіні Титана по диску Сатурна

🌟10 січня - Венера у найбільшій східній елонгації (вечірня видимість)

☄️ 13 січня - комета C/2024 G3 (ATLAS) у перигелії

🌕 14 січня - повня

💫 16 січня - Марс у протистоянні

18 січня - сполучення Венери і Сатурна

🪐 23 січня - транзит тіні Титана по диску Сатурна

🌑 29 січня - молодик


📹 покриття Сатурна Місяцем - Engelbert Vollmer


Підтримати канал (Моно)

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

30 Dec, 13:11


☄️ Як там справи у комети, що через 2 тижні наблизиться до Сонця?

Насправді, доволі непогано.
C/2024 G3 (ATLAS), відкрита у квітні цього року, стрімко мчить до Сонця та швидко яскравішає. Наразі вона спостерігається на світанку у південній півкулі, і її вже навіть показують на пейзажних знімках. За останніми даними, блиск комети досяг ~5,6 зоряної величини, тобто, теоретично, вона вже доступна для малих телескопів та біноклів. Але варто зазначити, що комета знаходиться відносно близько до Сонця, і тому розчиняється у передсвітанкових сутінках.

Найбільш яскравою C/2024 G3 (ATLAS) стане 13 січня під час проходження перигелію - найближчої до Сонця точки орбіти - коли наблизиться до нього на 13,3 млн км. Для порівняння, рекорд сонячного зонду Parker - 6,1 млн км.

🔭 Тепер щодо спостережень у північній півкулі. Хоча 13 січня комета опиниться на північному небі, і їй прогнозують яскравість до ~ -4m (майже як Венера), розташується «хвостата» надто близько до сонця. Якщо ви все ж таки хочете її ловити, то найкращий час - перед світанком 11-12 січня, або відразу після заходу сонця 13-15 січня.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

30 Dec, 10:38


💥Три потужних сонячних спалахи впродовж доби!🔥

Перший з них, категорії X1.1 відбувся вчора вранці, о 09:17 за Києвом в активному регіоні AR3936. Другий - X1.59 - сьогодні вранці, о 06:14, в тій же самій групі плям. Майже відразу його підтримав «колега»: о 06:29 спалах в групі AR3932, хоча і менш видовищний, довів сумарне випромінювання до X1.1.

Крім того, за цей же час спостерігалося близько 20 М-спалахів (середньої потужності). Але жоден з них не супроводжувався сильним викидом корональної маси Сонця, спрямованим у наш бік.

На 31 грудня прогнозується помірна геомагнітна активність G2-G3, але навіть це може бути перебільшенням.
Чи варто очікувати полярні сяйва у новорічну ніч? Майже напевно що ні. Принаймні поточна активність в наших широтах нічого примітного не покаже.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

30 Dec, 06:55


🤩 Фантастичної краси глибокий знімок фрагменту сузір’я Оріона!

Питаннячко до знавців: хто що тут впізнає? 😉

📷 Dustin Haertel

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

29 Dec, 18:57


🔥Відкриття найвіддаленішого блазару підтверджує аномально швидке формування чорних дір раннього Всесвіту.

💫 Надзвичайно яскраві ядра далеких галактик відомі як квазари. Їх світність перевищує світність усієї галактики завдяки потужному гарячому (акреційному) диску речовини, що обертається навколо надмасивної чорної діри. Частина цієї речовини поглинається, а частина - вилітає перпендикулярно до диску, причому ледь не зі швидкістю світла! Якщо такий струмінь спрямований на нас, то виникає ефект, подібний до того, коли в очі світять ліхтариком - обʼєкт виглядає неймовірно яскравим, як тисячі галактик! І саме такі обʼєкти і називають блазарами.

Найвіддаленіші відомі блазари світили вже тоді, коли Всесвіту було 0,9 - 1 млрд років. Але в нещодавно опублікованій роботі автори анонсують ще більш юний блазар VLASS J0410-0139 - лише 750 млн років від Великого Вибуху!

Незважаючи на доволі малий вік, надмасивна чорна діра, що спостерігається як блазар, якимось чином доросла до ~700 мільйонів мас Сонця! 🤯
Але вчені вважають, що подібних обʼєктів має бути ще тисячі. А от яким саме чином чорні діри так швидко наростили масу - поки залишається загадкою.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

29 Dec, 12:41


Понеслася… тепер у нас «Чорний Місяць», який «зійде над Києвом напередодні Нового Року» 🤦 І якогось ляда посилання на EarthSky - американський науково-популярний ресурс. Угу, вони прям про Київ пишуть…

🌑 Що таке Чорний Місяць?
Перш за все, треба розуміти, що це НЕ астрономічне поняття. Схоже, його розповсюдження розпочалося лише у 2016 р., зі статті у TimeAndDate. В ній, вже як факт, наводиться визначення Чорного Місяця як другого за календарний місяць молодика, або третього молодика в астрономічному сезоні, якщо в ньому 4 молодика. Тобто все за аналогією із Блакитним Місяцем.

Період зміни фаз Місяця ~29,5 діб, у той час як більшість календарних місяців містять 30-31 день. Тому час від часу на один календарний місяць припадає два молодика - на початку місяця та наприкінці. І справді: молодик був 1 грудня о 08:21, а також буде у ніч з 30 на 31 грудня, о 00:27. Та й дійсно, як будь-який молодик, побачити його неможливо. Але нічим особливим саме цей молодик вирізнятися не буде.

З нетерпінням очікуємо на статті по типу «чого неможна робити під сяйвом Чорного Місяця» 🙄

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

29 Dec, 07:05


А у вас які плани? Будете святкувати завершення чергового оберту планети навколо її зорі?

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

28 Dec, 19:02


Смугастик Юпітер може залишитися без однієї зі своїх найбільш виразних смуг.

Схоже що процес, про початок якого ми повідомляли в листопаді, продовжується. Парочку потужних штормів світлого кольору у південному (нижньому) екваторіальному поясі чітко видно і на грудневих знімках. Астроном Джон Роджерс з Британської астрономічної асоціації пояснює, що ці шторми можуть відносно швидко розповсюджуватися, в результаті чого оранжево-коричнева смуга стане більш блідою.

Справа тут в тому, що світлі вихри виносять з глибин щільні хмари, багаті на аміак та водяну пару. Хмари, що містять аміачний лід, мають високе альбедо, і тому виглядають майже білими. Вони ж зумовлюють і колір світлих смуг Юпітера, які називаються зонами.

Як раз у грудні було протистояння Юпітера, відтак триває сприятливий час для його спостережень, тож ми зможемо бачити зміни «в прямому ефірі».

📷 Michael Karrer 30.11-01.12.2024
📷 Makrem Larnaout, 17.12.2024
📹 @ bfn42, 24-25.12.2024

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

28 Dec, 16:39


🌀Дуже далека, ідеально структурована та аномально масивна: астрономи знайшли виняткову галактику в глибинах Всесвіту 🤯

В рамках проєкту PANORAMIC, що реалізується на космічному інфрачервоному телескопі ім. Джеймса Вебба, вчені неочікувано виявили (верхня панель) акуратно впорядковану спіральну галактику доволі раннього Всесвіту. Автори відкриття назвали її «Чжулон» (Zhúlóng), на честь гігантського червоного сонячного дракона китайської міфології.

Такі галактики як ця, з чітко структурованими рукавами, називають grand design spiral galaxy, і прикладом подібної галактики може слугувати значно ближча до нас M100 (нижня панель). Червоний зсув «Чжулона» z = 5,2 вказує на те, що ми бачимо цю галактику такою, якою вона була через 1,1 млрд років після Великого Вибуху. Відомі до цього найбільш далекі галактики є приблизно удвічі старшими, що робить «Чжулон» найвідаленішою спіральною галактикою. До того ж вона, як для свого віку, надзвичайно велика: маса приблизно дорівнює масі Чумацього Шляху, а спіральні рукави простягаються на 62000 світлових років.

Достеменно невідомо, наскільки швидко від початку Всесвіту сформувалися спіральні галактики, але схоже що вони могли "визріти" значно швидше, ніж вважалося раніше.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

28 Dec, 08:57


Оновлення щодо Астро-Календарів 🎄

Вчора вони мали б надійти з друкарні, а сьогодні вже розлітатися до вас. Але, через високу передноворічну завантаженість друкарні та епізодичні відключення світла, очікуємо на Календарі у понеділок. І якомога швидше розпочнемо відправку.

Додаткове замовлення, яке формується зараз, будемо робити вже в січні.

І, тим не менш, цікавинки січневого неба (а їх таки доволі багато) ви не пропустите! Перелік буде, як завжди, в закріпленому повідомленні.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

27 Dec, 18:28


🥳 Сонячний зонд Parker, після «гарячого поцілунку» із Сонцем, сьогодні «подзвонив» додому, аби повідомити що в нього все гаразд.

Нагадаємо, 24-го грудня космічний апарат побив власний рекорд та підійшов до Сонця на відстань лише 6,1 млн км, що у 7,56 разів ближче ніж перигелій Меркурія. Таке занурення у розігріту до мільйонів градусів сонячну корону змусило інженерів затамувати подих, бо під час проходження перигелію Parker вимикає засоби звʼязку.

Сьогодні вранці NASA повідомило, що Parker Solar Probe передав на Землю сигнал, який свідчить про нормальний стан апарату і його повну функціональність. А на самому початку 2025 року очікується пакет детальних телеметричних даних. Вчені сподіваються дізнатися з них більше про те, чому сонячна корона є настільки гарячою.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

27 Dec, 06:58


🎅🏻 Осьо вам парочка кльових «шпалер» від Andrew McCarthy🎄

1️⃣ «Транзит оленів по диску Місяця» 🦌
Якщо вам здається, що санчата Санти і олені трохи не в фокусі, то це виключно через швидкий рух. Тут як раз нещодавно одна вчена оцінила з якою швидкістю вони мають рухатись, аби усі подарунки доставити вчасно - вийшло 0,8% швидкості світла.

2️⃣ «Краще ніж у Хаббла»
Майже 30 років тому, коли «Хаббл» вперше показав «Стовпи Творіння», які знаходяться у туманності «Орел» (вона ж - M16), ми й гадки не мали, що астрофотографи зможуть ОТАК коли-небудь з Землі знімати 🤯

А більшу колекцію кльових знімків від Ендрю ви знайдете отут, і завітайте у коментарі!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

26 Dec, 19:15


😲 Дивовижна мінлива туманність розкривається у новому світлі!

Так сталося, що про туманність NGC 2261, відому також як Змінна Туманність Хаббла (Hubble’s Variable Nebula), ми розповідали рівно рік тому. Ця химерної форми хмаринка газу та пилу підсвічується змінною зорею R Єдинорога, розташованою в «носику» туманності. І, скоріш за все, мінливість форми та яскравості туманності повʼязана саме зі змінами у зорі чи навколо неї.

А от чого ми тоді НЕ бачили - так це протяжного червонуватого «хвоста», що на цьому кадрі спрямований ліворуч вгору. Ймовірно, він складається з водню. Цілком можливо, що цей хвіст і не повʼязаний напряму з NGC 2261, і просто випадково опинився на фоні неї.

📷 Roberto Marinoni

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

26 Dec, 11:55


💫 Унікальна знахідка: вперше виявлено пульсар у розсіяному зоряному скупченні.

Фізично, пульсар являє собою нейтронну зорю - дуже щільний і компактний залишок звичайної достатньо масивної зорі, який утворюється в результаті вибуху наднової. Пульсарам притаманне потужне магнітне поле та швидке обертання - з частотою до сотень разів на секунду.

Наразі відомо близько 300 пульсарів у кулястих зоряних скупченнях, але анонсований у нещодавній публікації PSR J1922+37 (якщо підтвердиться) стане першим, що входить до складу розсіяного зоряного скупчення. Якщо точніше - на околицях скупчення NGC 6791 (у сузір’ї Ліра), яке ви бачите на знімку. В розсіяних зоряних скупченнях щільність зір менша, відтак менша і ймовірність знайти пульсари.

Але навіть і без урахування розташування, PSR J1922+37 є доволі нетиповим. У той час як більшість пульсарів мають періоди обертання у долі секунди, цей витрачає аж 1,9 с.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

26 Dec, 06:57


🌀 Космічна випадковість від японського телескопа «Субару».

На знімку не одна галактика, як здається на перший погляд, а дві. Ядро більшої з них, NGC 4496 A, знаходиться в центрі кадру, а меншої - NGC 4496 B - дещо нижче та лівіше.

Логічно припустити, що ми тут бачимо процес злиття галактик. Однак, насправді вони не повʼязані гравітаційно: більша розташована у 47 млн., а менша - у 212 млн. світлових років від нас, тож їх видима близькість - суто випадкова.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Dec, 19:06


🤯 Воу! Зацініть сьогоднішній «Різдвяний Болід»! ☄️

Ним поділився вже відомий вам дослідник метеорів - Юрій Гарачко. Оскільки болід пролетів на ще світлому небі, то важко точно сказати наскільки яскравим він був. За оцінкою Юрія - наближався до повного Місяця! Програма, що використовувалася для автоматичної обробки, дає -9,9m, але на яскравих болідах вона схильна занижувати результат. Що можна сказати точно - це результат згорання в атмосфері природного тіло - метеороїда. Хоча, Юрій пропонує іншу гіпотезу - санчата Санти. Сподіваємося, це не так 🤭

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Dec, 16:55


💫 Вчені розкривають загадку екзотичних обʼєктів в глибинах Туманності Оріона.

Наприкінці 2023 р. група вчених виявила на знімках «Вебба» в Туманності Оріона новий тип обʼєктів - JuMBO (Jupiter Mass Binary Objects). Це пари обʼєктів у декілька мас Юпітера, дуже схожі на коричневі карлики, тобто вони є проміжними обʼєктами між планетами та зорями.

🤔 Проблема з JuMBO в тому, що сценарій їх формування не зрозумілий. Якби вони формувалися як (подвійні) зорі, то набрали б з оточуючої туманності достатньо речовини, аби в надрах розпочалися термоядерні реакції. А якби вони формувалися за сценарієм утворення планет навколо зір, то залишилися б на їх орбітах.

Автори опублікованого у минулому місяці дослідження вважають, що JuMBO спочатку формувалися як нормальні подвійні зорі (а таких значно більше аніж одинаків). Але інтенсивне випромінювання великих молодих зір неподалік зірвало з них частину речовини, залишивши фактично оголені ядра. Так це чи ні - може показати глибоке дослідження інших подібних туманностей, а поки що JuMBO залишаються ексклюзивними обʼєктами саме Туманності Оріона.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Dec, 11:58


Японський астро-аматор Даїчі Фуджі упіймав цієї ночі вельми рідкісне явище - покриття Місяцем яскравої зорі Спіки (сузір’я Діви).

Видимі на небі зорі здебільшого настільки далекі, що їх можна вважати точковими джерелами світла. Тобто можна очікувати, що зорю або видно, або вона прихована за Місяцем. Але подивіться що тут відбувається! З-за неосвітленого боку Місяця спочатку зʼявляється якесь невеличке джерело, а потім воно поступово яскравішає!

Справа в тому, що Спіка - це не одна зоря, а система принаймні з 2 зір, що обертаються навколо спільного центру мас з періодом ~4 доби. До того ж дуже близько на небі є іще щонайменше одна зоря, але невідомо, чи повʼязана вона гравітаційно зі Спікою. Схоже що тут спочатку ми бачимо появу саме цієї зорі, а вже потім поступово виходять компоненти подвійної системи Спіки.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Dec, 08:13


🌟 Різдво - і телескоп, що змінив наше уявлення про Всесвіт.

🎄Усіх, хто сьогодні відзначає Різдво - вітаємо, і бажаємо світлих чарівних свят! ☃️

Мабуть, іноді на Різдво і справді здійснюються бажання… Так, наприклад, 3 роки тому, 25 грудня 2021 року, здійснилося заповітне бажання тисяч астрономів - відбувся запуск космічного телескопа ім. Джеймса Вебба! 🚀

Інфрачервоний «зір» JWST дозволив вченим зазирнути глибше у Всесвіт ніж будь-коли раніше, роздивитися настільки далекі і юні галактики, що сучасна космологія потребує внесення суттєвих змін у моделі. Але і в нашій Галактиці, і навіть у Сонячній системі, він знімає обʼєкти з такою деталізацією, про яку науковці ніколи навіть не мріяли.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Dec, 19:14


😊 Гарна новина про Астро-Календарі, якими ви так зацікавилися!

Отримали першу партію з друкарні, виглядають справді чудово - висока якість друку підкреслює стильний дизайн 🙃
Знімки у більшості випадків добиралися з певним сенсом. Так, наприклад, серпень ілюстрований метеорним потоком Персеїди, а жовтень - кометою C/2023 A3, яку ми бачили в жовтні цього року.
Вживу виглядає значно красивіше ніж на цих знімках (бо фотограф криворукий 🤣), але можете оцінити як виглядатиме на стіні.

Якщо у когось ще є бажання замовити - пишіть 👇
Часу є до завтра (25.12.2024) 14:00, далі замовлення здається в друк.


Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Dec, 17:33


👾 Хірон - незвичайна химера з незвичайною сумішшю льодів.

Хірон однозначно дуже дивний обʼєкт, хоча офіційно відноситься до цілого класу малих тіл - Кентаврів, які обертаються між орбітами Юпітера та Нептуна. Перш за все, він зареєстрований і як астероїд (2060 Chiron), і як комета (95P/Chiron). По-друге, це один з 7 об’єктів Сонячної системи, що має кільця. Крім того, він рухається по доволі видовженій орбіті, але проявляє кометну активність не лише у найближчій до Сонця частині орбіти.

🤔 У нещодавно опублікованій роботі автори дослідили Хірон за допомогою космічного телескопа ім. Джеймса Вебба, та виявили доволі дивний набір сполук, нестандартний для Кентаврів. Так, наприклад, у тонкій комі (розрідженій кометній атмосфері) є метан, хоча температура Хірона недостатня для його сублімації. На поверхні виявлені аморфний водяний лід та льоди оксиду і діоксиду вуглецю. А завдяки метану, під дією сонячного випромінювання, ці льоди продукують органічні сполуки - ацетилен, етан та пропан, що вперше виявлені на Хіроні.

Схоже що наявність гіпер-летких сполук пов’язана з виходом відповідних молекул з аморфного льоду.
Вчені сподіваються, що подальші дослідження дадуть ключ до розуміння формування та активності як Хірона, так і Кентаврів вцілому.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Dec, 06:57


🛰️ Ближче до зорі, ніж будь-який апарат, створений людством: сьогодні Parker Solar Probe підійде до Сонця на рекордно малу відстань 🔥

О 13:53 сонячний зонд Parker перевищить сам себе, підійшовши до фотосфери на відстань 6,1 млн км та здійснивши тим самим найближчий (22-й з 26) із запланованих прольотів. Зонд зануриться у сонячну корону, розігріту до мільйонів градусів. Але теплозахисні щити, що досягнуть 930°С, мають витримати та зберегти температуру електроніки не вище 30°С.

☄️ Між іншим, by-product цього зонда - відкриття нових навколосонячних комет, в його колекції налічується вже 20 «хвостатих».

P.S.: У 2018 р. Юджин Паркер став першою у світі людиною, присутньою на запуску космічного апарату, названого на свою честь.

📹 Відео

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

23 Dec, 19:25


🤔 Надмасивна чорна діра, що «лежить на боці».

Нещодавно американська група астрономів повідомила про аномальну орієнтацію центральної чорної діри галактики NGC 5084. Загалом для галактик типово обертатися приблизно у тій же площині, що і надмасивна чорна діра. Але тут не той випадок: акреційний газо-пиловий диск навколо неї розташований майже перпендикулярно до площини галактики 🤯

І це не єдине дивацтво NGC 5084. Застосувавши новий метод обробки старих даних рентгенівської космічної обсерваторії Chandra, вчені виявили 4 шлейфи гарячого газу, що тягнуться на 17 кілопарсек. Зазвичай вдається знайти не більше 1-2, а 4 - величезна рідкість. До того ж два з них розташовані майже паралельно площині галактики. Щось незвичайне відбувалося з цим «зоряним острівцем».

Науковці припускають, що дивна орієнтація чорної діри повʼязана із зіткненням з іншою галактикою. Такий сценарій виглядає цілком реалістичним, з урахуванням численних супутників NGC 5084.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

01 Dec, 18:44


🛰️Перше відео з сьогоднішнього прольоту BepiColombo повз Меркурій вже опубліковано!

Це поки що - складене з необроблених зображень з селфі-камери, накопичених між 12:26 та 13:18, коли космічний апарат мчав повз планету зі швидкістю 3 км/с.

Скоріш за все, трохи пізніше будуть і інші фото/відео. Як зʼявляться - ми з вами поділимося!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

01 Dec, 15:06


Незвичайна подвійна система під пильним поглядом нового рентгенівського телескопа.

Японський космічний телескоп XRISM, що навесні увійшов в робочий режим, дослідив вельми цікаве джерело - Лебідь X-3 (Cyg X-3, вона ж V1521 Cyg), що у 32000 світлових роках від нас. Один з компонентів цієї системи є компактним - ймовірно, чорною дірою. А от інший - рідкісна дуже масивна зоря типу Вольфа-Райє, що швидко скидає речовину у вигляді інтенсивного зоряного вітру. Компактний компаньйон «змітає» та розігріває частину цього газу, змушуючи його випромінювати X-промені.

Спектри XRISM високої роздільної здатності виявилися вельми заплутаними. Вони включали як лінії випромінювання, так і лінії поглинання, з домінуванням останніх. Причому газ, що випромінює, рухається суттєво швидше, ніж той що поглинає. Вчені дійшли до висновку, що зоряний вітер розпадається на великомасштабну складову та більш щільну турбулентну, що знаходиться близько до компактного обʼєкта. Автори сподіваються, що подальші дослідження допоможуть надійно встановити, чи є тим обʼєктом дійсно чорна діра.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

01 Dec, 11:11


🛰️Сьогодні апарат BepiColombo здійснить черговий гравітаційний маневр навколо Меркурія. Найбільш тісне наближення очікується приблизно о 16:23.

Під час минулого прольоту на початку вересня ми побачили дуже круті знімки, з них як раз і складено відео. Цього разу BepiColombo опиниться приблизно у 200 разів далі від планети ніж у вересні, але під час прольоту вперше увімкне інструмент MERTIS - MErcury Radiometer and Thermal Infrared Spectrometer, що надасть інформацію про мінералогічний склад поверхні планети.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

01 Dec, 07:10


Коли намагаєшся приховати від дружини скільки реально коштувала твоя нова астро-камера 😂

P.S.: тут, між іншим, і музичка гарно підібрана ))

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

30 Nov, 19:13


😍 Оріон - літнє сузірʼя. «ЩОООО?» - скаже будь-хто, хоч трошки знайомий з зоряним небом 😅

Для нас, у Північній півкулі, Оріон - найбільш примітне зимове сузірʼя, але для жителів Південної півкулі все навпаки. В той час як «Мисливець» починає зʼявлятися у другій половині ночі, у антиподів теплішає - приходить весна.

Окрім Оріона, який (для нашого зору) висить догори дригом у лівій частині кадру, через все поле зору розкинувся Чумацький Шлях, що перетинається величезною рожевою Туманністю Гама (Gum Nebula). А праворуч примітними плямочками височіють Велика і Мала Магелланові Хмари.
📷 @max.nti, Нова Зеландія.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

30 Nov, 12:14


❄️🔭 Небо грудня - що буде цікавого?

В цьому місяці буде можливість побачити усі планети: Меркурій зранку (~19-27 грудня), а всі інші - звечора.
А от найпотужніший метеорний потік року - Гемініди - зіпсується повним Місяцем.
На нас очікують ще два транзити тіні Титану по диску Сатурна. А крім того - аж двічі Місяць буде у фазі молодика.

🌑 1 грудня - молодик

🌒🌟 5 грудня - Місяць у сполученні з Венерою (спостерігається увечері низько на півдні)

🪐 6 грудня - транзит тіні Титана по диску Сатурна

💫 7 грудня - Юпітер у протистоянні, спостерігаються усю ніч

🌓🪐 8 грудня - Місяць поруч із Сатурном (о 10:20 - сполучення)

☄️13-14 грудня - максимум найпотужнішого метеорного потоку Гемініди, але спостереженням завадить майже повний Місяць

🌕 15 грудня - місячна повня

🌖17-18 грудня - Місяць поруч з Марсом

❄️ 21 грудня - зимове сонцестояння та початок астрономічної зими

🪐 22 грудня - транзит тіні Титана по диску Сатурна

⭐️ 25 грудня - Меркурій у найбільшій західній елонгації, доволі вдалій для ранкових спостережень за ~50 хвилин до сходу Сонця

🌑 31 грудня - другий молодик за календарний місяць

Підтримати канал (Моно)

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

30 Nov, 07:14


🤩 Сатурн з тінню Титана на ньому!!! Нарешті!!!

Автор знімку Tom Williams розповідає, що умови зйомки були далекі від ідеальних, але навіть через тонкі високі хмари йому все ж вдалося зафіксувати транзит тіні Титана по диску Сатурна 👏

🪐 Цей транзит 20 листопада був перший в серії, коли тінь супутника повністю потрапила на планету. Сам Титан - найбільший компаньйон Сатурна - ви можете побачити трохи нижче і праворуч.

А поки що нагадаємо: серія подібних рідкісних транзитів, що відбуваються лише раз на 15 років, ще триває, і наступний відбудеться вже за тиждень - увечері 6 грудня.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

29 Nov, 19:57


🌀 Як формуються спіральні рукави галактик?

Очевидно, що галактика, до складу якої входять окремі зорі, їх системи, газо-пилові хмари і вільний газ, не може демонструвати твердотільне обертання. В цьому випадку у всіх тіл галактики повинна бути однакова кутова швидкість, а лінійна швидкість на периферії має бути просто шаленою.

Якщо ж припустити, що обертання рукавів галактик є кеплерівським, то центральні частини галактики оберталися б набагато швидше, і ми би бачили безліч галактик з дуже щільно закрученими спіралями. На практиці ж, ще з досліджень Вери Рубін у 1970-х, ми знаємо, що починаючи з певної відстані від центру, швидкості зір та газу в спіральних галактиках залишаються майже сталими. То як же можуть існувати стабільні спіралі?

На сьогоднішній день домінує гіпотеза, що спіральні рукави є хвилями щільності, на манер гребнів, які ви спостерігаєте у вирі, зливаючи ванну води. В ролику показано як орбіти зір та газових хмар в галактиці спочатку були круговими, але згодом під зовнішнім впливом (або гравітаційної взаємодії всередині галактики) деформувалися в еліпси. Поступово еліпси розсинхронізувалися, створюючи ті самі хвилі щільності. Хоча насправді у цієї гіпотези є низка проблем.

Так чи інакше, ці хвилі щільності рухаються набагато повільніше ніж зорі, а тому зазвичай не мають постійних мешканців: більшість зір влітають в них та пролітають наскрізь. Але в щільних газо-пилових хмарах частіше народжуються масивні зорі, що підсвічують їх, завдяки чому рукави виглядають більш яскравими.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

29 Nov, 15:17


🤩 Розкішний Юпітер та транзит Ганімеда - крута робота астрофотографа Даміана Піча (Damian Peach).

Ці знімки були зроблені 14 вересня, але опубліковані лише кілька днів тому. 14-дюймовий телескоп системи Шмідта-Кассегрена, вкупі із майстерною обробкою, зробили своє діло: тут видно навіть кратер на Ганімеді!!! 🤯 Так, яскрава плямочка на супутнику - ніщо інше як ударний кратер Осіріс (Osiris) діаметром 109 км та розкидана навколо нього світла речовина.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

29 Nov, 11:47


🤔 Вчені пропонують пояснення «неможливих» чорних дір раннього Всесвіту.

Завдяки «Веббу» ми знаємо, що в дуже ранньому Всесвіті вже були сформовані галактики, в центрах яких містяться надмасивні чорні діри. Велике питання сучасної космології: "Як взагалі вони могли так швидко сформуватися"? Класичний механізм формування чорних дір - коллапс (невпинне стискання) масивних зір, з подальшим їх злиттям у надмасивні. Проблема лише в тому, що дуже масивні чорні діри вже існували ДО перших зір.

У 1970-х Стівен Хокінг запропонував гіпотезу крихітних первинних чорних дір (хоча авторство ідеї залишається спірним), що народилися майже відразу після Великого Вибуху в надзвичайно щільному Всесвіті. З іншого боку, він же припустив що чорні діри можуть випаровуватися - механізм, який сьогодні відомий як випромінювання Хокінга. Причому первинні чорні діри мали б випаруватися надзвичайно швидко.

Хоча обидві ідеї залишаються гіпотетичними, автори статті, опублікованої цього місяця, грунтуються саме на первинних чорних дірах. Вони припускають, що первинні чорні діри народжувалися кластерами (скупченнями) у найбільш щільних згустках матерії. Навіть якщо лише невелика частина цих "зародків" вижила, то вони швидко зливалися та нарощували масу завдяки оточуючій речовині, зростаючи паралельно із формуванням перших зір. Науковці припускають, що за таким сценарієм вже в перші 100 млн років могли сформуватися надмасивні чорні діри.

Тим не менш, до цієї роботи варто відноситися з певною обережністю, пам'ятаючи що це лише гіпотези та моделі.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

29 Nov, 06:56


🔥 «Ельфи»!!! Якщо точніше, то ELVES - надзвичайно рідкісне та короткочасне атмосферне явище. І цієї ночі його вдалося зафіксувати Даїчі Фудзі.

Насправді тут у нас відразу два дуже швидкоплинних явища - ельфи та спрайти. Спрайти - яскраві вертикальні червоні блискавки, про них можна почитати тут. А ELVES - червоні кільця, що виникають під час грози в іоносфері на висоті близько 100 км і мають діаметр до 400 км.

ELVES (Emissions of Light and Very low-frequency perturbations due to Electromagnetic pulse Source) тривають кілька мілісекунд, і нерідко як раз повʼязані зі спрайтами. Вважається що вони виникають завдяки електромагнітним імпульсам від потужних розрядів блискавок у нижніх шарах атмосфери. Імпульс взаємодіє з іоносферою, збуджуючи молекули азоту, від них і походить червоне світіння.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

26 Nov, 06:57


🚀 NASA обрало SpaceX Falcon Heavy для запуску октокоптера Dragonfly до Титана.

Це насправді не дуже близьке майбутнє - дрон планують запустити у 2028 році, а Титана (супутника Сатурна) апарат досягне аж у 2036.

Унікальність місії зумовлюється унікальністю самого Титана: це найбільший супутник Сатурна, і єдиний супутник Сонячної системи, що має потужну атмосферу. Причому вона багата на азот, а тиск біля поверхні у 1,5 рази перевищує земний.

Літаючий дрон розвідає десятки локацій цікавих для планетологів та астробіологів.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Nov, 19:02


Друга половина цього відео вельми запаморочна 😵‍💫 Як то кажуть, радимо не дивитися людям зі слабким вестибулярним апаратом 😅

Насправді ж це не просто прикольний ролик, знятий на МКС астронавтом Доном Петтітом (Don Pettit). Це відео наочно демонструє ефект Джанібекова.

Фотоапарат є дуже асиметричним, але його обертання на певний час фіксується навколо (умовно) найбільшої осі. За цим слідує складний «фліп», і наступна тимчасова фіксація навколо цієї ж осі.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Nov, 16:25


😱 «Джеймс Вебб» роздягнув галактику «Сомбреро»!

В сьогоднішньому релізі - галактика, відома ще як Месьє 104 (M104), яка є однією з найбільш впізнаваних в аматорській астрономії.

Геть позбавлена свого нетипово великого балджу, що приховував яскраве ядро, галактика більше схожа на диск для метання.
Багате на пил зовнішнє кільце є домівкою для ~2000 кулястих скупчень, що складаються із сотень тисяч старих зір. А от нових зір тут народжується мало - на зореутворення в цій галактиці йде менше 1 сонячної маси на рік, що у кілька разів менше ніж для нашої Галактики.

Доречі, півтора роки тому ми розповідали що поруч із «Сомбреро» була знайдена галактика з активним ядром. Тут на знімках вона теж є.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Nov, 11:17


💥 Сучасний спектрограф зафіксував потужну ударну хвилю у відомій групі галактик.

«Квінтет Стефана» - компактна група з 5 галактик, хоча насправді взаємодіє 4 з них, а пʼята (NGC 7320) лише випадково опинилася на тій самій лінії зору. Це скупчення стало першою ціллю для нового спектрографу WEAVE, яким оснащений 4,2 м Телескоп Вільяма Гершеля (William Herschel Telescope Enhanced Area Velocity Explorer).

Група вчених обʼєднала дані WEAVE із радіо- та інфрачервоними спостереженнями з інших інструментів, і виявила потужну ударну хвилю. Взаємодія галактик призвела до вивільнення великої кількості газу у міжгалактичний простір. В цей газ ~14 млн років тому влетіла галактика NGC 7318b, завдяки чому і утворився ударний фронт. Щільність частинок тут сягає шалених для міжгалактичного середовища 480 шт. на кубічний сантиметр. Ця ж ударна хвиля призвела до іонізації водню та розігріву приблизно до 25000 К.

А ось тут ви можете побачити як цю новину висвітлюють у ЗМІ 🤦

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Nov, 06:58


Туманність «Пузир» або «Бульбашка» (Bubble Nebula) в сузір’ї Кассіопея - класика від «Хаббла».

Ця туманність є дивовижно асиметричною. її «роздула» дуже масивна зоря, що знаходиться суттєво лівіше та вище геометричного центру (яскрава, фіолетового кольору). Початкова її маса перевищувала сонячну у 60 разів, але приблизно чверть була втрачена у вигляді зоряного вітру.

Речовина покидала масивну зорю доволі симетрично. А нерівномірне розповсюдження фронту ударної хвилі повʼязане з неоднорідністю міжзоряного середовища. Вгору ліворуч від зорі речовина виявилася найбільш щільна, а тому газ туманності не встиг відлетіти так далеко як у інших напрямках.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Nov, 19:18


😍 Шматочок неземної краси вам на ніч!

Поруч із популярною у астрофотографів туманністю «Серце» причаївся насправді величезний (і маловідомий) залишок наднової SNR G132.7+1.3 (або HB3). На небі його розмір складає 1,5° х 2°, тобто як 3х4 діаметри Місяця.

Космічна катастрофа, що породила ці тендітні блакитні волокна, сталася 30-50 тисяч років тому. Туманність настільки слабка, що астрофотографи сумарно накопичили близько 140 годин експозицій із застосуванням різних фільтрів, аби проявилася її структура.

📷 Louis Leroux, Nicolas Martino, Adrien Soto

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Nov, 17:15


🌖 Тимчасовий міні-супутник Землі може походити з Місяця

Невеличкий навколоземний астероїд 2024 PT5 розміром лише близько 11 метрів з кінця вересня ніби обертається навколо Землі, описуючи своєрідну петлю відносно нашої планети. Завтра він вже покине зону її гравітаційного впливу (~4,5 млн км). Цей астероїд походить з групи Арджунів - тіл, що мають характеристики орбіт близькі до земних.

Група науковців дослідила динаміку та хімічний склад цього маленького тіла і припускає, що 2024 PT5 міг бути вибитим з Місяця в результаті давнього зіткнення з іншим масивними небесним тілом. Ба більше: не виключено що таке ж походження має вся група Арджунів.

На першу половину січня заплановані спостереження 2024 PT5 за допомогою радару Goldstone. Якщо вони таки відбудуться, цікаво буде подивитися на його форму.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Nov, 14:32


☄️ Отже, що сталося із маленькою кометою, відкритою 21-го листопада на знімках космічної сонячної обсерваторії SOHO?

Вона виявилася значно більш живучою, аніж ми припускали спочатку: її можна було спостерігати в полі зору коронографів LASCO C3, а потім і C2 аж до 23-го листопада. Але ще до перигелію комета все ж таки повністю випарувалася.

Тож, хто робив ставку на «Випарується ближче до перигелію» - вітаємо! Ви таки вгадали! 👏🥳

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Nov, 11:08


😲 Вперше відкрито надзвичайно молоду екзопланету транзитним методом

Коли далека екзопланета проходить точнісінько між своєю зорею та нами, ми можемо зафіксувати крихітне падіння блиску. Цей метод відкриття екзопланет і називається транзитним. І до цього часу таким методом виявляли планети навколо зір віком щонайменше 10-40 млн років, та й то їх відомо лише з дюжину. Загальноприйнятою є думка, що за менший час планета ще не може сформуватися.

Авторам дослідження, опублікованого кілька днів тому, неймовірно пощастило знайти таким методом екзопланету IRAS 04125+2902 b, не старшу ніж 3 млн років. Планета вельми пухка: при радіусі у 96% від радіуса Юпітера, її маса не перевищує 30% від маси нашого газового гіганта.

А от що ще більше дивує - так ще те, що зовнішній протопланетний диск навколо юної зорі лежить не в тій же площині що планета: кут між ними становить близько 30°. Як так могло статися - 🤷

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Nov, 07:12


Зі стовідсотковою гарантією від виробника! 😎

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

23 Nov, 19:07


🤦 Земні бактерії вже пробралися на зразки астероїда Рюгу. Незважаючи на суворий контроль…

Група науковців з Великобританії та Японії дослідила маленьке зернятко (1 мм х 0,8 мм) астероїда (162173) Ryugu, зразки якого були доставлені апаратом «Хаябуса-2» у 2020 р. На поверхні зразка вчені знайшли органічні «стрижні» та «нитки», причому їх численність змінювалася з часом. Автори дослідження інтерпретували знахідку як земні ниткоподібні мікроорганізми.

Зразки транспортувалися на Землю в герметичній камері, що була розкрита в азоті в чистій кімнаті, окремі частинки збирали стерилізованими інструментами, і зберігали також під азотом в герметичних контейнерах. І все одно життя знайшло свій шлях.

Отже, вжитих заходів безпеки було недостатньо, аби зразки залишилися чистими. А ще з цього випливає, що для земних мікроорганізмів позаземна органічна матерія цілком підходить у якості джерела енергії.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

23 Nov, 16:41


🤔 Еліптичні галактики орієнтовані певним чином відносно своїх центральних надмасивних чорних дір.

В результаті злиття масивних спіральних галактик утворюються еліптичні, що мають форму тривісного еліпсоїда, тобто схожі на мʼяч для регбі.
Процес злиття провокує активність квазару в центрі такого монстра, але як саме - не до кінця зрозуміло.

Надмасивна чорна діра спостерігається як квазар у тому випадку, коли навколо неї вирує щільний акреційний диск гарячої речовини. Ця речовина частково поглинається чорною дірою, а частково «випльовується» у вигляді перегрітих струменів заряджених частинок - релятивістких джетів - перпендикулярно до площини обертання акреційного диску.

У новому дослідженні автори зіставили напрямки джетів з орієнтаціями тривісних еліпсоїдів тисяч галактик. Виявилося, що напрямок джету здебільшого майже співпадає з найменшою віссю галактики.

Вчені очікували побачити кореляцію між джетом та локальним оточенням чорної діри, але не з усією галактикою. Знайдена кореляція дивовижна, оскільки на центральну чорну діру приходиться лише ~1% маси галактики.
Цей результат може бути цікавим з космологічної точки зору, оскільки в останні роки «Вебб» відкрив надзвичайно багато квазарів у ранньому Всесвіті.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

23 Nov, 11:22


😍 Розкішний знімок комети C/2023 A3 (Tsuchinshan - ATLAS) від Андрія Ніколенко! Знято під Одесою 19 листопада.

Так, комета, за якою у вересні-жовтні спостерігав ледь не увесь світ, зараз знаходиться у мальовничому «куточку» Чумацького Шляху - на тлі темної ділянки, оточеної міріадами зір нашої Галактики. Із блиском ~8,5m вона ще доступна для середніх та великих аматорських телескопів на темному вечірньому небі.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

23 Nov, 07:05


🚀🔥Уххх! Оце так зйомка!!!🤯 Крутезне відео з 6-го тестового польоту Starship!

Andrew McCarthy відвідав Бока-Чика, аби стати свідком цього видовищного запуску. В ролику на півтори хвилини він зібрав усі ключові моменти старту, що були доступні з даху його готелю.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

22 Nov, 18:50


«Хаббл» розкриває приголомшливі подробиці про оточення молодої зорі FU Оріона.

Ми тут вже колись торкалися цієї дивовижної зорі: близько 88 років тому, впродовж 4 місяців, її блиск раптово збільшився у 250 разів (з ~16m до ~10m). Трошки схоже на якусь надзвичайно повільну нову. Але після цього яскравість зорі зменшувалася дуже і дуже повільно, і навіть в наші дні ще не досягла початкового рівня.

Група астрономів спостерігала FU Оріона в ультрафіолетовому діапазоні, аби вивчити особливості акреційного диску навколо молодої зорі. І тут на них очікувала несподіванка: внутрішня частина диску виявилася надзвичайно гарячою, що не узгоджується із загальноприйнятою моделлю.

Акреційний диск навколо FU Ori, з якого на зорю випадає речовина, надзвичайно масивний і нестабільний. Швидкість газу у внутрішній частині диску сильно перевищує швидкість обертання зорі. При цьому диск майже торкається її. В цій області речовина гальмується і суттєво розігрівається. Вчені наміряли там аж 16000 К, а це удвічі більше за модельне значення.

Науковці припускають, що під час зіткнення речовини диску із зорею, утворюється гаряча ударна хвиля, яка і продукує надлишок ультрафіолетового випромінювання.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

22 Nov, 10:54


🤯 Вперше вдалося зробити детальний знімок зорі в іншій галактиці!

WOH G64 - справжній монстр на околицях Великої Магелланової Хмари. Червоного надгіганта знімали за допомогою VLT (Дуже Великого Телескопу), четвірка 8,2-метрових телескопів злагоджено працюють як інтерферометр.

Вчені виявили, що «зоря-бегемот», яка у 2000 разів більша за наше Сонце, оточена коконом газу та пилу. Ці потоки матеріалу вказують на те, що зоря знаходиться на останніх етапах свого життя, за яким має невдовзі слідувати потужний вибух наднової.

💥 Чи варто розраховувати на видовище впродовж двох-трьох тижнів найближчим часом? Скоріше ні, ніж так. Хоча за останні десятиліття вигляд зорі зазнав суттєвих змін, процес скидання зовнішніх шарів може тривати тисячі років.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

22 Nov, 07:01


🔥 Жодних потужних сонячних спалахів не видно, але справді вражаючі викиди корональноі маси та протонний шторм - є.

На першому відео з коронографів SOHO ви бачите щось на кшталт «снігу» - оце як раз заряджені частинки (протони та іони) на сенсорі. Шторм середньої потужності категорії S2 розпочався вчора приблизно о 19:55 (за Києвом) «без видимих причин».

Спеціалісти вважають, що він повʼязаний із групою плям AR3889, яка вже знаходиться у ~30° за західним лімбом - на зворотньому боці Сонця.
Частково зворотній бік бачить космічний сонячний телескоп STEREO-A, і на одному з його знімків стрілочкою позначений «винуватець».

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

21 Nov, 19:18


☄️ Маленька кометка-одноденок, відкрита буквально сьогодні, грає з вогнем…

Карл Беттемс кілька годин тому повідомив про сьогоднішнє відкриття навколосонячної комети на знімках коронографу SOHO. Честь відкриття належить волонтеру - Zesheng Yang. Хоча це не очевидно, за мірками SOHO це доволі-таки яскрава комета 🤷

І ось що цікаво: вона зʼявляється начебто з нізвідки, а не впливає поступово в поле зору. З цього можна припустити, що ядро комети дуже маленьке, може кілька метрів, а саме відкриття стало можливим виключно завдяки спалаху, що був наслідком розпаду комети. Цілком імовірно, що ще до перигелію вона повністю випарується, як це було з кометою C/2024 S1.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

21 Nov, 11:17


🥶 Уран стає холоднішим. Але не весь.

Уран - дивовижна планета: він обертається навколо Сонця «лежачи на боці», що вважається наслідком дуже давнього зіткнення. Але ще більш дивовижна його особливість - гаряча термосфера («атмосферна корона»): на висоті до 50000 км температура сягає сотень градусів. Причому з часів вивчення планети «Вояджером-2» (1986 р) до 2018 року температура знизилася з ~700 К до ~450 К 🤯 Хоча температура більш глибоких шарів не змінюється.

Автори нещодавно опублікованого дослідження спробували пояснити цей феномен. Ніякого зв’язку ані зі зміною сезонів на планеті, ані з 11-річним сонячним циклом не було виявлено. Але вчені виявили, що надходження енергії в магнітне поле Урану від слабкого високошвидкісного потоку заряджених частинок від Сонця схожим чином зменшувалася впродовж десятиліть. Науковці вважають, що саме цей потік є причиною розігріву термосфери.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

21 Nov, 06:56


🎸 Воу! «Гітара-вогнемет» в космосі! 😎

Структуру, повʼязану із пульсаром PSR B2224+65 астрономи прозвали «Туманність Гітара» (Guitar Nebula) за її певну схожість з цим музичним інструментом. Там, де у справжньої гітари знаходиться голівка грифу, як раз і «мешкає» пульсар - нейтронна зоря, що залишилася після колапсу масивної зорі. Характерна форма туманності зумовлена бульбашками, які видуваються частинками зоряного вітру пульсару, прискореними його магнітним полем.

Перша анімація складається зі знімків, отриманих космічним телескопом Chandra у 2000-2021 рр. Динамічні червоні волокна, що простяглися на відстань до 2 світлових років - потоки частинок та античастинок.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

20 Nov, 19:13


🌀 Точно з ребра!

У фокусі «Хаббла» - спіральна галактика UGC 10043, розташована у 150 млн світлових років від нас, і орієнтована до нас дивовижно чітко ребром, що трапляється доволі-таки рідко.

Диск галактики надзвичайно багатий пилом, але що ще цікавіше - його краєчки трошки загнуті у протилежних напрямках. І, звичайно, привертає увагу центральне потовщення - так званий балдж (загалом характерна структура для спіральних галактик), який за іншої орієнтації «розчинився» би в структурі галактики. Незвичайно великий розмір балджа може свідчити про перекачування речовини із сусідньої карликової галактики.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

20 Nov, 14:17


🚀 6-й політ Starship і до чого тут банан

Цієї ночі відбувся вже 6-й випробувальний політ Starship Super Heavy - «монстра» SpaceX, який має доставити людей на Місяць, а в найсміливіших планах - і на Марс.

Якщо ви не змогли підключитися до стріму, його можна переглянути в запису, він був справді кльовий! 🔥

А поки що - кілька видовищних моментів:
🚀 Старт
🚀 Розділення ступенів
🚀 Приводнення бустеру Super Heavy у Мексиканській затоці
🚀 Приводнення Starship в Індійському океані

Загалом програму польоту було майже повністю виконано. Єдине що - видовищної ловлі прискорювача турботливими лапками Mechazilla ми так і не побачили. Маневр був скасований: автоматичні перевірки працездатності критичного обладнання на вежі призвели до переривання спроби посадки. Тому прискорювач сів на воду. На трансляції цього не показали, але після приводнення він епічно вибухнув, що зафіксували очевидці - напр. Andrew McCarthy.

🍌 А що ж банан? Навколо нього вирувало багато гіпотез, жартів та мемів. Але…банан був не справжнім, це просто зафіксована тросами у порожньому вантажному відсіку мʼяка іграшка - перший в історії Starship індикатор невагомості.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

20 Nov, 10:14


🪐 Рідкісна подія в системі Сатурна вже сьогодні!

О 21:44 розпочнеться транзит тіні Титана (найбільшого супутника Сатурна) по його диску. Оскільки Титан обертається аж у 1,2 млн км від центру Сатурна, він відкидає тінь на планету доволі рідко - виключно поблизу сатурніанського рівнодення. Такі події відбуваються серіями - декілька разів впродовж кількох місяців з періодичністю раз на ~15 років.

Ми підготували для вас повний перелік транзитів поточного сезону, які (теоретично) можна спостерігати в Україні, допоки Сатурн не розтане у сонячних променях. Але сьогоднішній транзит можна вважати найбільш сприятливим. По-перше, нарешті тінь Титана увійде повністю на диск Сатурна. По-друге, Сатурн зараз поволі віддаляється від Землі, і шанси упіймати крихітну цяточку тіні знижуються.

Теоретично, для спостережень підійде телескоп діаметром 120-150 см, але і з трохи меншим інструментом можна спробувати.

Почитати про зйомку планет можна ось тут у нашій спеціальній рубриці.

А у нас… хмари-шмари… 😒

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

20 Nov, 06:52


🥳 Астроном, який розсунув межі Всесвіту: сьогодні 135 років з дня народження Едвіна Хаббла!

Важко повірити, але ще близько 100 років тому домінуючою гіпотезою було що наша Галактика - це і є увесь Всесвіт. А те, що ми зараз знаємо як далекі галактики, вважалося туманностями в межах нашої.

Едвін Хаббл здійснив неймовірний прорив, дослідивши 12 цефеїд у Галактиці Андромеди (M31), що дозволило йому визначити відстань до них - близько 900000 світлових років. Так, він помилився у 2,8 разів. Але принаймні це свідчило про те, що M31 знаходиться далеко за межами нашої Галактики.

Невдовзі після цього (скоріш за все, таки незалежно від Жоржа Леметра) він відкрив розбігання галактик, і сформулював закон, відомий нам сьогодні як закон Хаббла, або закон Хаббла-Леметра.

Хабблу ж належить і перша феноменологічна класифікація галактик, в наші дні суттєво доповнена і уточнена.

Окрім телескопа «Хаббл», імʼям славетного вченого названий кратер на Місяці та астероїд (2069) Hubble.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Nov, 19:30


🚀 6-й політ Starship має відбутися вже за пару годин! Опівночі відкриється 30-хвилинне вікно запуску.

Звичайно, як завжди, запрошуємо вас дивитися трансляцію з коментарями українською від експертів Alpha Centauri. Стрім планують розпочати о 23:40 за Києвом.

Можна також подивитися трансляцію від SpaceX. Тут збираються почати за 40 хвилин до запуску.

Чого очікуємо від польоту?
🔸Повтор успіху з Mechazilla, що має упіймати прискорювач Super Heavy
🔸Запуск одного з 6 двигунів Raptor в космосі
🔸Політ під більшим кутом під час останньої фази зниження
🔸Трансляція приводнення Starship в Індійському океані

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Nov, 16:55


🛰️ Як Parker Solar Probe розкриває таємниці сонячної корони.

Сонячний зонд Parker рухається по дуже витягнутій траєкторії, періодично наближаючись до Сонця на швидкості до 700000 км/год (0,06% від світлової). Його основна мета - вивчення сонячної корони, що у сотні разів гарячіша за фотосферу. Температура в короні сягає мільйонів градусів, тоді як на поверхні - лише близько 5770 К.

За допомогою зонду вдалося виявити, що ключову роль у нагріванні корони відіграють так звані зворотні перемикання в магнітному полі зорі. У турбулентній фотосфері утворюються області інтенсивної магнітної енергії, де лінії переплітаються. Деякі з них спрямовані від Сонця, а деякі - закручені у формі підкови. Коли ці два типи магнітних полів стикаються, лінії перемикаються, утворюючи S-подібний вигин (зворотній перехід), що уходить вглиб корони. Коли він розчиняється, то віддає свою енергію короні, розігріваючи її.

Приблизно через місяць, 24 грудня, Parker має підійти до Сонця на рекордну за увесь час місії відстань, що складатиме менше 10 сонячних радіусів. Для порівняння: Меркурій, в середньому, у 83 сон. радіусах.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Nov, 13:39


Сонце повертається до нас вельми активною групою плям - AR 3901

Останнім часом сонечко відносно спокійне, але за 18 листопада в активному регіоні AR 3901 відбулося 7 спалахів класу M (не надто потужні). І щонайменше один з них супроводжувався викидом корональної маси.

Приблизно через 5-6 днів AR 3901 виявиться у геоефективній позиції, тобто викиди з цієї області можуть бути спрямовані на Землю. Важко зараз щось прогнозувати відносно полярних сяйв, але поки що стежимо за розвитком подій.

📹 2 відео - знімки SDO в обробці Jorge Álvarez

P.S.: Женя (@ukrspotter) 🤝

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Nov, 11:21


😰 До третини сонцеподібних зір поглинули деякі зі своїх планет.

Лише позавчора ми розповідали про планету із надзвичайно коротким періодом (21 год.) та екстремально великою густиною. Цілком ймовірно, що вона доволі скоро стане «перекусом» для своєї зорі.

У нещодавньому дослідженні автори розглядають питання чому зорі, народжені в одній гігантській молекулярній хмарі, можуть мати суттєво різний хімічний склад. Вони припускають, що «забруднення» важкими елементами відбулося через поглинання зорею близької планети. Науковці провели моделювання різних сценаріїв того, як планета могла опинитися у небезпечній близькості від зорі, зокрема - через міграцію під впливом інших планет системи.

З огляду на те, яка кількість сонцеподібних зір мають планети з ультракоротким періодом, а також - скільки зір показують надлишок важких елементів, вчені дійшли до висновку, що 3-30% з них в минулому поглинули камʼянисту планету масою 1-10 мас Землі.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Nov, 06:56


🤔 Дуже незвичайний обʼєкт - LDN 1471

Найяскравіше джерело на цьому знімку «Хаббла» є протозорею - зорею, яка ще не закінчила процес формування, і її випромінювання зумовлене не термоядерними реакціями, а гравітаційним стисненням.

Параболічна структура - одна з двох порожнин, що являють собою виток «зайвої» речовини і формуються зоряним вітром. Вважається що симетрично їй існує ще одна порожнина, але вона прихована темною пиловою хмарою.

А ще тут можна роздивитися обʼєкти Гербіка-Аро - швидкі викиди з полярних областей зорі, що взаємодіють з оточуючою речовиною. За астрономічними мірками, вони існують дуже недовго - кілька десятків тисяч років.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

18 Nov, 19:03


🤩 Розмаїття галактик в одному полі зору «Вебба».

Тут є і еліптичні, і неправильні, і спіральні різного ступеня закрученості рукавів, і галактика із зовнішнім кільцем, і «щасливі власниці» активного ядра, і такі що починають взаємодіяти, і ті що явно є результатом злиття… на будь-який смак! А от із зір нашої Галактики, схоже, на знімок потрапила лише одна.

Нам, адмінам, дуже подобається виразна спіральна галактика майже в центрі поля. А яка галактика запала в душу Вам? 😉

📷 Обробка «сирих» знімків «Вебба»: Thomas Carpentier

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

18 Nov, 16:22


🌌 Через 2 години має розпочатися вельми цікавий космологічний стрім.

Час від часу ми наголошуємо на тому, що за допомогою космічного телескопу ім. Джеймса Вебба за останні роки було відкрито доволі багато галактик дуже юного Всесвіту. Причому різні незалежні наукові групи сходяться на тому, що ці галактики є занадто зрілими для їх віку. Існуючі гіпотези не в змозі повною мірою пояснити «надлишок» галактик. Тому зараз астрономи працюють над вирішенням цієї проблеми.

EarthSky.org запросили астронома Stacy McGaugh, який обіцяє поділитися свіжими гіпотезами його наукової групи щодо утворення Всесвіту та його ранньої еволюції. Досвід показує, що EarthSky.org зазвичай запрошує дуже кльових гостей, а дискусії виходять жвавими та цікавими. Тож, запрошуємо в вас долучитися до стріму о 20:15!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

14 Nov, 19:12


🚀🍌Аби сповна відчути наскільки ж гігантським є Starship, ось вам класичний «Banana for scale» 😆

Наразі Starship готується до 6-го випробувального польоту, що має відбутися 18-го листопада.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

14 Nov, 17:39


Оцей метеорит 👆містить свідчення того, що на Марсі була рідка вода 742 млн років тому.

☄️ Приблизно 11 млн років тому в Марс врізався астероїд, що вибив шматочки планети з її поверхні, які розлетілися по Сонячній системі. Врешті решт, один з них врізався в Землю десь неподалік від міста Вест-Лафайет (Індіана, США), і якимось чином (ніхто вже не знає як саме) потрапив в Університет Пердью в тому ж місті. У 1931 р. метеорит випадково знайшли в засіках університету, назвали метеоритом Лафайета та почали вивчати. Наразі це один з небагатьох метеоритів, щодо яких достеменно встановлено марсіанське походження.

💦 Ще під час ранніх досліджень стало зрозуміло, що за часів перебування на Марсі цей камінчик взаємодіяв з рідкою водою. А аналіз, проведений у нещодавній роботі, дозволив достатньо точно встановити, що це відбувалося 742 млн роки тому. Вчені припускають, що в той час на Марсі не було багато рідкої води. Скоріше вона зʼявилася в результаті танення підповерхневого льоду, що могло бути викликано магматичною активністю Марса.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

14 Nov, 11:48


🤔 Надзвичайно далекі галактики вказують на альтернативу темній матерії?

Велика кількість масивних яскравих галактик в дуже ранньому Всесвіті, які в останні роки побачив телескоп ім. Джеймса Вебба, погано узгоджується з найбільш популярними космологічними уявленнями. Тому астрофізики шукають альтернативу.

Сучасна стандартна космологічна модель - ΛCDM (читається «лямбда-сі-ді-ем») - включає, окрім звичної нам баріонної матерії, також і холодну темну матерію, і темну енергію. Серед іншого, темна матерія пояснює чому у зовнішніх частинах галактики швидкості зір майже однакові, незалежно від відстані до центру. Цей ефект - один із тих, що приписують «прихованій масі».

Але ще у 1983 р. була запропонована гіпотеза модифікованої ньютонівської динаміки - MOND. І вона нібито дозволяє пояснити рух галактик і без залучення темної матерії, припускаючи що на малих прискореннях (на великих масштабах) ньютонівська динаміка працює по-іншому. Тим не менш, MOND теж не може пояснити усі відомі космологічні явища.

Отже, автори нового дослідження «дістали з шухлядки» MOND. На їх думку, ця теорія здатна пояснити раннє формування масивних галактик, що не пояснює ΛCDM-модель. Хоча поки що не ясно як побудувати космологічну теорію на її основі.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

14 Nov, 06:57


Марсіанські хроніки: Perseverance показав загадкове поле білих камінчиків

Дряпаючись крутим схилом кратеру Єзеро, марсохід вже не вперше натрапляє на різні дивини, такі як, наприклад, смугастий «Замок Фреї». Тепер же на знімку навігаційної камери - ділянка у кілька квадратних метрів, по якій розкидані невеличкі світлі камені.

На Землі камінці білого кольору є вельми розповсюдженими. Але на Марсі, за відсутності тектоніки плит, та наявності базальтової кори, в якій переважають темні мінерали (олівін, піроксен), білі камені - рідкісна знахідка. Вчені сподіваються вивчити їх за допомогою мультиспектрального аналізу.

Наукова група, що займається аналізом даних Perseverance, охрестила цю ділянку «Парком туману» - можливо, під впливом Хелловіну, бо білі камінчики були виявлені 27 жовтня.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

13 Nov, 19:08


🔥 Крутезна фоторобота! Доволі популярна у астрофотографів галактика NGC 6946, відома також як «Феєрверк».

Виявляється, у цієї галактики значно більш довгі рукави, ніж ті що відображаються на більшості її знімків 🤔

📷 Dirk Eberhardt

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

13 Nov, 12:11


Перед вами гігантська міжзоряна Молекулярна Хмара Тельця - одне з найближчих до нас «зоряних ясел». І саме тут вчені нещодавно виявили доволі складні органічні молекули, що містять нітрили - малононітрил та малеонітрил.

На думку науковців, ця знахідка свідчить про те, що в космосі відбуваються напрочуд складні хімічні процеси, які можуть дати певні підказки щодо появи життя на Землі.
Справа в тому, що молекули, які містять нітрили, вважаються «попередниками» у синтезі інших молекул - пуринів та піримідинів. А вони, у свою чергу, є основою РНК та ДНК.

Поки що не зовсім зрозуміло як такі молекули могли утворитися в холодній міжзоряній хмарі, тож поки що астрохіміки продовжують роботу в цьому напрямку.

📷 Інфрачервоний телескоп «Гершель»

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

13 Nov, 06:52


😳 На Юпітері відбувається якась дичина…

Вчора ввечері японський вчитель фізики та астроном-ентузіаст Куніхіко Сузукі помітив яскраву білу пляму в південній приекваторіальній смузі Юпітера (вгорі). Ознаки появи цієї плями були ще позавчора увечері, але вчора Сузукі більш детально спостерігав її розвиток. У ролику, який дещо раніше опублікував Shun-Chia Yang, показане обертання Юпітера 9 листопада, і цієї особливості там ще нема.

Подібні світлі викиди - доволі рідкісні і погано вивчені. Схоже що останній раз це явище спостерігалося у 2016 р. Зазвичай воно призводить до потемніння як південної приекваторіальної смуги, так і Великої Червоної Плями поруч із нею. Ця смуга час від часу щезає на 1-3 роки, занурюючись під шар світлих хмар, які складаються переважно з аміаку. В такому випадку світлий викид (або спалах) знаменує початок появи смуги. Цікаво було б побачити до яких змін призведе поточний спалах.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

12 Nov, 18:58


Як сформувалася унікальна популяція подвійних планет-гігантів в Туманності Оріона?

У лютому цього року ми розповідали про дивовижну знахідку: на деталізованих знімках Туманності Оріона, зроблених космічним телескопом «Джеймс Вебб», вченим вдалося виявити 40 обʼєктів нового типу - подвійних масивних планет. Науковці охрестили їх JuMBO. Проблема в тому, що існуючі теорії взагалі не передбачають формування таких обʼєктів.

Але буквально вчора вийшла стаття, автори якої пропонують вельми реалістичне пояснення. На їх думку, JuMBO починають формуватися як звичайні подвійні зорі. Але згодом оточуючі гарячі гіганти виривають водень з їх зовнішніх шарів. Цей процес відомий як фотоерозія, і він зупиняє зростання JuMBO.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

12 Nov, 16:08


😱 Повторюваний акт насильства над зіронькою з боку безжалісної чорної діри.

Існує такий сценарій «передчасної» гибелі зорі: при необережному наближенні до чорної діри, остання може «відкусити» від зорі шматочок. А потім іще. І ще. І так допоки від зорі геть нічого не залишиться.

Саме це спостерігали вчені у 2022 та 2024 рр. в галактиці SDSS J122045.04+493304.6. Перша подія - AT 2022dbl - виглядала як спалах у загалом спокійній галактиці. А коли у січні 2024 такий спалах там же повторився, вчені оперативно залучили до спостережень орбітальну обсерваторію Swift та наземну обсерваторію Las Cumbres. Отримавши спектри спалаху, науковці зробили висновок, що його причиною було часткове припливне руйнування зорі, яка обертається навколо надмасивної чорної діри дуже витягнутою орбітою.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

12 Nov, 12:40


🤔 Розгадка давньої загадки Урана може критися у космічній погоді.

В 1986 р., коли Voyager 2 відвідав Уран, дані магнітометру поставили вчених у глухий кут. Магнітосфера планети виявилася напрочуд асиметричною, майже не містила плазми (притаманної магнітосферам інших планет), але при цьому фіксувався жорсткий радіаційний пояс високоенергетичних електронів.

Нове дослідження показує, що причиною неочікуваних аномальних показників міг бути потужний сонячний вітер. В цьому випадку Voyager 2 спостерігав магнітосферу Урана в нетиповому сильно стиснутому стані, в якому вона перебуває лише ~5% часу. Якби проліт «Вояджера» відбувся на кілька днів раніше чи пізніше, показники могли б бути геть іншими. Загалом, на думку авторів, ця гіпотеза пояснює увесь комплекс явищ, що фіксувався на той момент.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

12 Nov, 09:32


🥂Уявляєте, на Марсі сьогодні Новий Рік! 🎅🏻🎄🎁

Прямо зараз, 12 листопада в 09:32 UTC (11:32 за Києвом) Марс розпочинає новий виток по орбіті - 38-й від початку літочислення землянами.

Хоча Марс як планета був відомий з давних давен, відлік марсіанських років астрономи розпочали відносно нещодавно - у 1955 році, починаючи приблизно від великої пилової бурі, що у 1966 р. охопила усю планету.

На відміну від земного Нового Року, що наступає невдовзі після сонцестояння, точкою відліку року на Марсі було обране рівнодення, коли у його північній півкулі розпочинається весна.

Рік на Марсі триває ~687 земних днів (або ~668 марсіанських солів), тобто в 1,88 разів довше ніж на Землі. Тож, вживання алкоголю та інші марсіанські розбещення вам будуть доступні тільки якщо за земними мірками вам вже виповнилося 34 рочки 😉

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

12 Nov, 06:54


🥳 Сьогодні 10 років з посадки апарату Philae зонду Rosetta на поверхню комети 67P/Чурюмова-Герасименко. Унікальна місія, подібних якій наразі навіть не планується.

Я добре пам’ятаю як ми слідкували за трансляцією, і як хвилювалися, чи вдасться посадка. Для Клима Івановича Чурюмова це була дуже визначна подія, він неодноразово розповідав про комету і «Розетту» на астрономічних фестивалях та конференціях. Звичайно, і він, і Світлана Іванівна Герасименко були почесними гостями в операційному центрі ESA.

Перебуваючи на орбіті комети, апарат Rosetta ретельно картографував поверхню. Не тільки заради збору наукових даних. А ще й для того, аби обрати місце посадки Philae. Вчені та інженери очікували, що ядро матиме форму картоплини. Натомість при наближенні до комети побачили що воно є контактним подвійним - немов два тіла злиплися.

Деякі ділянки комети виглядали «мертвими», а інші викидали струмені води та газу. При наближенні до Сонця загальне виділення мало сягати 300 кг на секунду! Що стане з апаратом, який сяде на таку активну область?

Посадка не була простою. За 10 років космічної подорожі механізми гарпунів, що мали вистрелити та зафіксувати Philae на поверхні комети, вийшли з ладу. Зонд відскочив кілька разів, а коли нарешті сів, то виявився у западині, куди майже не потрапляло сонячне світло. Не маючи змоги повноцінно живити батареї, Philae заснув 15 листопада. Дивовижно, але під час наближення комети до Сонця, 14 червня 2015 року апарат прокинувся, і за 85-секундний сеанс звʼязку передав 300 пакетів дорогоцінних даних!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

11 Nov, 18:52


🤯 25 років спостережень однієї з найбільших зір - однією людиною, на одних і тих самих телескопах!

Кілька днів тому зʼявилася стаття, автор якої, Richard Wasatonic, з 1997 по 2022 р. стежив за нерегулярно пульсуючою змінною зорею TV Близнят на телескопах діаметром 20 см та 27,5 см. Із середнім блиском 3,9m цей надгігант доступний для спостережень навіть в місті. Як не парадоксально, блиск зорі є проблемою: для сучасних камер вона занадто яскрава. Тому автор вів спостереження за допомогою так званого електрофотометра - пристрою (привіт з минулого століття), що здатен дуже точно вимірювати яскравість зір.

🌟 Астроном виявив, що зоря пульсує із середнім періодом ~460 днів, а також демонструє додаткові коливання з періодичністю близько 2525 днів.

А що ще цікавіше - він визначив розмір цієї зорі. Так от: з радіусом до 1230 сонячних TV Близнят посідає 15 місце серед найбільших відомих зір. А якби вона раптом опинилася на місці Сонця, то поглинула б усі планети аж до Юпітера!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

11 Nov, 12:32


🪐У «сатурна на стероїдах» кільця обертаються в протилежному напрямку?

Дисклеймер: це цікава історія, але у ній купа невизначеностей.

Колись давно-давно ми розповідали про екзопланету 1SWASP J1407 b. Її відкрили ще у 2011 році, коли виявилося що в 2007 році вона пройшла перед молодою зорею V1400 Центавра. Окрім основного «затемнення» спостерігалися ще серії менших, загалом впродовж 56 днів. Цю обставину вчені інтерпретували як наявність навколо планети кілець у 200 разів більших, ніж у Сатурна.

Нещодавно з’явилася робота, автор якої проводить моделювання гідродинаміки кілець. Він робить висновок, що такі кільця можуть бути стабільними навколо планети з витягнутою орбітою виключно якщо кільця обертаються ретроградно - у протилежному напрямку відносно обертання планети. Якщо ж планета та кільця обертаються в одному напрямку, то вони будуть зруйновані гравітацією зорі за кілька обертів.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

09 Nov, 16:13


🌍 Чи можуть мати атмосферу землеподібні планети відомої системи TRAPPIST-1? І чи можуть вони підтримувати життя?

7 екзопланет в системі TRAPPIST-1 були відкриті у 2016-17 рр., і з того часу привертають увагу вчених. Камʼянисті планети, розмір яких близький до земного, обертаються навколо червоного карлика з температурою лише 2500 К. Причому щонайменше 3 із них знаходяться у потенційно населеній зоні - на такій відстані від зорі, де (теоретично) може існувати рідка вода.

Серед усіх типів зір саме навколо червоних карликів найлегше виявити планету. Проте ці зорі доволі часто є вельми активними і спалахують, що небезпечно для потенційних життєвих форм. Дослідження, проведені за допомогою «Вебба», показали що дві найближчі до зорі планети (майже) втратили атмосферу.

Але автори статті, опублікованої наприкінці вересня, змоделювали еволюцію атмосфер планет системи TRAPPIST-1. Так от: вони переконані, що для планет d, e та f, що знаходяться у потенційно населеній зоні, атмосфера цілком могла зберегтися, а на поверхні можливе існування рідкої води. Праві вони чи ні - покажуть подальші дослідження.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

09 Nov, 11:41


😱 Місяць теж під атакою! ☄️

Японський астроном-аматор Даїчі Фудзі, який регулярно відстежує тіньовий бік Місяця на предмет зіткнення з метеороїдами, зафіксував аж два таких епізоди впродовж доби.

Перший стався 7 листопада о 19:00:39 за місцевим часом. Розрахунки Даїчі показують, що тіло, яке зіткнулося з Місяцем, мало масу ~300 г, і утворило кратер діаметром 4 м.
Друге зіткнення сталося 8 листопада о 18:01:00 за місцевим часом. Сам Даїчі подробиць не наводить, але схоже що цей другий спалах дещо менш яскравий.

Цілком можливо, що усі ці явища (те що зафіксував SOHO та зіткнення метеороїдів з Місяцем) повʼязані з метеорними потоками Тауридів. Їх існує дві «гілки»: Південні Тауриди, що спостерігаються з 20 вересня по 20 листопада, і дають максимум 5 листопада, а також Північні Тауриди, активні з 20 жовтня по 10 грудня із піком 11-12 листопада.

Але це припущення - чистої води спекуляція, насправді подібні висновки потребують додаткових даних та ретельного моделювання.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

09 Nov, 07:04


😳 Що це за… на знімках SOHO?! 🤯

Позавчора вночі на знімках космічного сонячного телескопа SOHO на короткий час зʼявилися отакі загадкові смужки.

EarthSky.org звернулися за розʼясненнями до геліофізика Алекса Янга (Alex Young). За його словами, це міг бути потік пилу та сміття, що утворилося в результаті зіткнення SOHO з невеличким метеороїдом. Космічний камінчик пошкодив багатошарову ізоляційну «ковдру», якою обгорнутий апарат.

Явище було дуже короткочасним: о 02:12 на кадрі «внутрішнього» коронографа LASCO C2 та о 02:18 на кадрі «зовнішнього» коронографа LASCO C3 нічого такого ЩЕ нема. А на знімках LASCO C2 від 02:36 та LASCO C3 о 02:42 цих смуг ВЖЕ нема. Ми бачимо їх на перших двох зображеннях, а третє виглядає вже цілком звичним.

Що думаєте з приводу цього? 🤔

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

08 Nov, 17:11


💫 Дуже рідкісна галактика з трьома кільцями

Цей знімок був отриманий за допомогою японського телескопу Subaru діаметром 8,2 м, розташованого в обсерваторії Мауна-Кеа на Гавайях.

Зазвичай для морфологічної класифікації використовують розширений варіант схеми Едвіна Хаббла. В ній сновними типами є спіральні, еліптичні, лінзоподібні та неправильні галактики. Але та, що в центрі знімку, не підпадає під жодну з категорій.

Галактики з кільцями є вельми рідкісними, і їх важко виявити. А у цієї виділяють аж три кільця, що робить її дуже цінною для науковців. Як бачите, галактики розташована у «густонаселеному райончику», тож, на думку науковців, така структура повʼязана із взаємодією з іншими галактиками скупчення.

Щоправда, назва та положення галактики не розкривається. Ймовірно, по ній готується наукова публікація.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

08 Nov, 14:32


🔭 А тепер - погляд на Марс з Землі!

Всесвітньо відомий астрофотограф Tom Williams поділився знімком Марса, який він зробив тиждень тому. Окрім шаленої (як для зйомки з Землі) деталізації, він зміг зафіксувати також і маленькі супутники планети: ближчий до Марса Фобос та більш слабкий і далекий Деймос.

Із блиском 11,8m та 12,9m ці супутники неможна назвати геть недоступними. Але техніка планетної зйомки (про яку ми з вами поговоримо зовсім скоро) зазвичай не дозволяє зафіксувати слабкі обʼєкти навколо яскравих планет. Тим не менш, Тому це таки вдалося! 👏

P.S.: дякуємо Aram за корисне посилання 🤝

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

08 Nov, 12:09


🧊 Текуча марсіанська вода могла бути захищена шарами вуглекислого газу

Наразі вважається, що нині суха та холодна планета могла колись бути вологою та теплою. Скоріш за все, зміна клімату не була різкою, а відбувалася поступово. Нове дослідження показує, що шар змерзлого вуглекислого газу міг певний час підтримувати існування річок, озер та навіть моря розміром зі Середземне.

3,6 млрд років тому більша частина поверхневої води Марса була змерзлою. Вуглекислий газ з атмосфери випадав здебільшого на крижану полярну шапку та утворював шар товщиною до 650 метрів.

Провівши моделювання, автор статті П. Б. Бюлер показав, що «ковпак» СО2 діяв як теплова ковдра, але випускав величезну кількість води зі змерзлого полюса у вигляді річок. Він вважає, що таким чином міг заповнитися басейн Аргір - один з найбільших ударних басейнів Марса, що сягає розміру 1800 км. На підтримку цієї гіпотези говорять навколополярні ескери - довгі гряди піску та камінців, що на Землі зустрічаються там, де раніше були льодовики.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

08 Nov, 07:04


🫴🏼 «Рука допомоги» - під такою поетичною назвою відомий цей примітний темний пиловий комплекс. Форма темної туманності справді чимось нагадує протягнуту руку, хоча, звісно, це лише прояв парейдолії.

Туманність “Helping Hand” (насправді в ній виділяють 3 частини: LDN 1357, 1355 та 1358) розташована у 3000 світлових роках в сузір’ї Кассіопея, тобто у площині диску нашої Галактики. А диск багатий на подібні структури, і в них нерідко народжуються нові зорі.

Доречі, яскрава зоря прямо під «рукою» - SU Кассіопеї - є змінною, вона пульсує з періодом приблизно 1,95 діб.

📷 Jiang Wu

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

07 Nov, 19:29


☄️ Як українці метеорні потоки відкривають 🔥

Кілька днів тому в журналі eMeteorNews вийшла стаття про виявлення нового метеорного потоку з радіантом у сузір’ї Малої Ведмедиці. Серед авторів - і наш одеський метеорщик-ентузіаст Олександр Ангельський 👏

Разом із колегами приблизно впродовж доби (24-25 вересня) вони зареєстрували 4 метеори з вельми схожими орбітами. Начебто небагато, але ці результати підтверджуються спостереженнями Глобальної метеорної мережі, де в період з 23 по 25 вересня було зареєстровано 31 метеор нового потоку! Наразі потік отримав тимчасове позначення M2024-S1 та чекає на підтвердження.

Ще одне цікаве відкриття опубліковане у 2022 році, коли з напрямку близькому до анти-сонячної точки був зареєстрований сплеск метеорної активності. Цей результат, знову ж таки, був отриманий зокрема завдяки нашим аматорам - О. Ангельському та О. Давидову. Ймовірно, тоді збільшення кількості метеорів було повʼязано з тим, що Земля перетнула орбіту комети 45P/Honda-Mrkos-Pajdusakova.

Розбудова любительської української метеорної мережі руками таких от ентузіастів почалася ще у 2010-х. З того часу суттєво оновилося як обладнання, так і програмне забезпечення. Зокрема майже рівно 3 роки тому спостережна станція у сел. Маяки вийшла на новий рівень. Зараз спостереження ведуться регулярно, а звіти про деякі з них ви можете почитати ось тут.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

07 Nov, 16:40


🤔 Чи можуть бути чорні діри джерелом темної енергії?

Темна енергія - загадковий рушій, що зумовлює прискорене розширення Всесвіту. Вважається що темна енергія рівномірно заповнює увесь простір, і саме з неї Всесвіт складається на 70-74%. Незважаючи на домінування, темна енергія залишається величезною загадкою космології.

Автори нещодавно опублікованого дослідження висунули доволі цікаву гіпотезу: під час колапсу (невпинного стиснення) масивної зорі у чорну діру продукується темна енергія.

Використовуючи дані DESI - Спектроскопічного приладу темної енергії - науковці дослідили рух десятків мільйонів далеких галактик, у мільярдах світлових років від нас. Вчені встановили, що збільшення щільності темної енергії з часом узгоджується зі збільшенням кількості та загальної маси чорних дір. Головна ідея в тому, що чорні діри можуть «конвертувати» звичайну (баріонну) матерію у темну енергію, що призвело до домінування темної енергії ~4 млрд років тому.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

07 Nov, 08:47


🔥Дуже-дуже майстерна робота астрофотографа! Виглядає як щось за межами можливого…

🪐 Придивіться до анімації: по диску Сатурна повзе супутничок, а прямо над кільцями - його тінь. Так от, супутник - це Тефія, і на момент зйомки 4 листопада його кутовий розмір складав лише 0,2”!

🔭 Автор ролику, австралієць Con Kolivas, вів зйомку через телескоп діаметром 16 дюймів (~40 см), що допомогло розрізнити дрібні деталі: супутник, тінь від нього та щілину Кассіні у кільцях.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Oct, 18:15


Вчені намагаються зрозуміти загадкові особливості «потоків» у безповітряних середовищах - наприклад, як астероїд Веста.

Експерименти в астрономії - не така вже і часта річ, але цей випадок - один з них. Заінтриговані виглядом схилів ударних кратерів на Європі, Юноні та Весті, вчені вирішили в лабораторних умовах перевірити як в них виникають вигнуті яри та віялоподібні структури з уламків.

Випробувальна камера Лабораторії реактивного руху була модифікована таким чином, щоб імітувати різке падіння тиску, яке виникає після зіткнення невеличкого астероїда з безповітряним тілом. Гіпотеза полягала в тому, що підповерхневий лід може бути розкопаний та розтоплений ударом, і текти вниз по схилах кратерів, утворюючи характерні особливості.

Виявилося, що чиста вода занадто швидко замерзала. А от розсоли залишалися достатньо довго рідкими. Вони дестабілізували схили на стінках кратерів, викликаючи ерозію та зсуви. Це дослідження зокрема може допомогти виявити підповерхневі льодовики на різних, здавалося б непримітних, тілах Сонячної системи.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Oct, 15:53


☄️«Секрети астрофотографії» Сьогодні про…. ☄️!

Частина 4.

Ви ще не знімали комету? Тоді ми йдемо до Вас!
Пост трішки с запізненням, комета C/2023 A3 (Tsuchinshan-ATLAS) вже втратила яскравість, але стала більш зручною для зйомки та спостережень. Навіть якщо ви ніколи не фотографували небо - у вас є можливість зробити фото цієї комети навіть за допомогою смартфона. Здається це неймовірно? Ніт! Все можливо! Давайте ближче до діла.

По перше ми повинні знати де її шукати і коли. Найкращий час для зйомки та спостережень - з 18:30 до 20:30. Часу не так багато, отже треба все підготувати заздалегідь, щоб не марнувати час.

Бажано вибрати місцевість, де буде відкритий горизонт на заході (може трошки лівіше на декілька градусів). В ідеалі щоб цей напрямок був без засвітки від великого міста. Висота комети над горизонтом буде в межах 25-55 градусів (чим пізніше, тим нижче). Рекомендую завантажити на смартфон планетарій, який у реальному часі при наведенні смартфона на небо, буде показувати розташування зір і комети. З планетарієм пошуки будуть дуже швидкими. Рекомендую встановити Стеларіум. Він є як для андроїда так і айфона.

По друге це штатив. Це обов'язково. З рук нічого зняти не вийде, бо навіть 2-3 секунди неможливо тримати смартфон рівно, щоб зображення залишилось чітким. Штатив підійде будь який, аби в нього було кріплення для смартфону.

Тепер до налаштувань. Для айфону треба вибрати режим нічної зйомки. Максимум він зможе 30 секунд. Цього буде більш чим достатньо для отримання бажаного результату. На останніх моделях комету видно на екрані ще до початку зйомки. У андроїдів теж є нічний режим. Але якщо ви технічно підковані - можна для вашої моделі завантажити окремий софт (гугл камера) і він дозволить робити витримки до 4 хвилин. Цього софту немає у гугл плей. Треба шукати apk файл у мережі (якщо не впевнені - краще не встановлювати).

Після того як ви навели смартфон на потрібну ділянку неба - тиснемо на кнопку зйомки і чекаємо. Через декілька секунд комета буде на екрані. Якщо вона десь у кутку кадра - трошки підкоректуємо положення смартфону і робимо ще один знімок.
Ну а свої спроби публікуйте у коментарях - залюбки подивимось на результати.

Усім ясного та зоряного неба! 🌘

Юрій Рибак

#astrophoto_secrets

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Oct, 11:05


🤔 Чорна діра в системі трьох тіл змінює уявлення про сценарії формування чорних дір зоряних мас.

У 1938 році в сузір’ї Лебедя спалахнула нова, яка зараз відома як V404 Cyg (Cygnus - Лебідь). Подальші дослідження виявили, що фізично вона являє собою систему з чорної діри та близького червоного гіганта, які обертаються навколо спільного центру мас з періодом ~6,5 діб. Окрім першого спалаху, ця парочка показувала збільшення яскравості ще у 1956 та 1979 рр, а також низку спалахів у мʼякому рентгені. Ця остання обставина дозволяє класифікувати систему як мікроквазар.

І от у нещодавно опублікованому дослідженні автори анонсують ще одну зорю в системі V404 Cyg! Дивно те, що ця зоря знаходиться принаймні у 3500 астрономічних одиницях від основної системи, але пережила формування чорної діри.

Зазвичай такий катастрофічний процес як колапс масивної зорі у чорну діру розриває подібну слабко звʼязану систему, відправляючи далекий компонент у вільний політ. Але схоже що в даному випадку був «тихий колапс», з настільки малим додатковим імпульсом, що швидкість чорної діри змінилася лише на 5 км/с.

Насправді подібний гіпотетичний сценарій вже розглядався для парочки обʼєктів в інших галактиках. І ми згодом обов’язково про них поговоримо.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

25 Oct, 05:58


🔥 Неймовірна зйомка Юпітера та МКС!

Відомий астрофотограф Tom Williams ретельно спланував спостереження, і 22 жовтня о 05:58:03 UTC зміг зловити МКС, що пройшла надзвичайно близько повз Юпітер. Можна роздивитися навіть найбільші супутники планети, а також два пристикованих Crew Dragon - для 8 та 9 екіпажів.

Напевно ви помітили, що на колажі Юпітер виглядає значно яскравішим ніж на одиночному фото. Оскільки планета більш тьмяна ніж космічна станція, на колажі яскравість була штучно «витягнута».

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Oct, 16:13


NASA представило прототип телескопа для обсерваторії гравітаційних хвиль

Він розроблений для місії LISA, яка досліджуватиме динаміку чорних дір і злиття масивних об’єктів через спостереження гравітаційних хвиль із високою точністю в космічному просторі.

https://thealphacentauri.net/150589/

Всесвіт у кишені

24 Oct, 15:09


Новенький коронограф!!! 🥳
Як ми на нього очікували! Ще з червня, коли був запущений апарат GOES-19, який згодом вийшов на геостаціонарну орбіту. Цей супутник несе на борту компактний коронограф CCOR-1.

Коронограф - специфічний та важливий інструмент для вивчення сонячної корони (високої атмосфери) та навколосонячного простору. Зокрема саме коронограф допомагає остаточно спрогнозувати наслідки викидів корональної маси Сонця, які нерідко супроводжують спалахи.

Що з коронографів працює зараз? Є старенький STEREO-A, що був запущений аж у 2006 р., і обертається приблизно орбітою Землі. Є, звичайно, SOHO, але він ще старіший - працює поблизу внутрішньої точки Лагранжа L1 вже майже 29 років, хоча був розрахований на 2.

Основна перевага CCOR-1 в тому, що він зніматиме сонячну корону кожні 15 хвилин, і затримка даних складатиме не більше 30 хв. Іншою перевагою, за словами спеціаліста з космічної погоди Олексія Парновського, є стійкість апарату до радіації, і може працювати навіть під час найсильніших викидів.

«Перше світло» апарат побачив ще 19 вересня, а відео було відзняте 29-го. Поки що оперативні дані не доступні для широкого кола, але будуть з весни, коли апарат остаточно увійде в робочий режим.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Oct, 10:56


😮 Астероїд підкрався непомітно: 22-го жовтня в земну атмосферу увійшло невеличке космічне тіло, і сталося це менше ніж через 2 години після його відкриття.

22 жовтня за допомогою системи ATLAS був виявлений маленький астероїд розміром 1,2 - 1,5 м, який швидко наближався до Землі. Інші обсерваторії оперативно підключилися до спостережень нового обʼєкту A11dc6D та підтвердили, що він перетинає нашу орбіту, і має увійти в атмосферу над Тихим Океаном.

У даному випадку система ATLAS на 100% виправдала свою назву - Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System. Вже через ~1 год 45 хв (рекордно малий термін!) після підтвердження, о 13:54 (за Києвом), астероїд згорів в атмосфері Землі як болід. Оскільки падіння відбулося далеко в океані, його зафіксувала лише камера супутника GOES-West (на фото).

А вчора ввечері астероїду A11dc6D дали постійне позначення 2024 UQ (так би мовити, «посмертно»). Це лише 10-й випадок коли астероїд був помічений безпосередньо перед зіткненням, і місце й час входу в атмосферу були точно розраховані. За 2024 рік то вже третій такий астероїд, про минулі два ми писали тут і тут.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

24 Oct, 06:14


💥Потужний спалах класу X3.33 на Сонці сьогодні вранці! Максимум був зафіксований о 06:57 за Києвом, і супроводжувався викидом корональної маси, щоправда навряд чи якась істотна його частина досягне Землі.

Схоже що отак «з помпою» повертається група плям AR 3842, яка на початку місяця показала одні з найпотужніших спалахів поточного циклу сонячної активності, зокрема - X9. При повторній появі плямам присвоюють новий номер, в даному випадку - AR 3869.

Поки що цей активний регіон знаходиться на східному лімбі, і десь через 5-6 днів буде орієнтований на нас. З нашого досвіду, при повторній появі активність регіону зазвичай вже не настільки яскрава, але тут можуть бути сюрпризи.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

23 Oct, 18:38


☄️ Ми її втрачаємо 😢
Комета
C/2024 S1 (ATLAS) сильно зменшила яскравість після спалаху.

Орієнтовно у період з 16 по 18 жовтня комета різко наростила блиск щонайменше на 2 зоряні величини. Але, на жаль, спалах означав подальшу фрагментацію ядра.

На першій четвірці знімків досвідчений спостерігач комет Martin Mašek
порівнює яскравість C/2024 S1 за 20 (верхня панель) та 22 жовтня. Як бачите, картина зовсім невтішна. І свіжі спостереження, які зробив Michael Mattiazzo (2 зображення) підтверджують розпад ядра: воно виглядає дещо видовженим.

Схоже, на C/2024 S1 очікує така ж доля яка була у C/2019 Y4 (ATLAS). Їй пророкували блиск як у Веги, але комета розпалася ще до перигелію. Ще більш сумною була звістка про іншу навколосонячну комету - C/2012 S1 (ISON): вона мала стати «Кометою Століття», не гірше за славетну C/1965 S1 (Ікея-Секі), але почала спалахувати ще до перигелію, і її фінал ви бачите на відео.

Загалом крихке ядро - не рідкість у комет сімейства Крейца. Але ж завжди сподіваєшся на краще.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

23 Oct, 11:36


💫 Багатий улов метеорного потоку Оріоніди цієї ночі. Як вам оцей яскравий красень? 😉

Астроном-аматор Олександр Ангельський, один з найбільш завзятих метеорщиків в Україні, поділився сьогодні комбінованим зображенням «падаючих зір» з потоку Оріоніди, що зафіксувала його моніторингова камера. Окрім цього вражаючого, що ледь не дотягнув до боліда, тут іще щонайменше 40 метеорів різної яскравості.

Як бачите, потік все ще доволі активний, і як раз у ці дні «небесна канцелярія» розщедрилася на ясні ночі з прозорою атмосферою.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

23 Oct, 05:56


Цей розкішний «галактичний архіпелаг» - фрагмент гігантського Скупчення Персея, знятий телескопом Gemini North діаметром 8,1 м.

Домінує тут еліптична галактика NGC 1270, відкрита Генріхом Луї ДʼАррестом ще у 1863 році. На той момент ніхто не знав, що цей «зоряний острівець» - один з тисяч членів скупчення. Та й взагалі природа подібних обʼєктів залишалася загадкою. Наразі ж відомо, що NGC 1270 відноситься до тих 10% галактик, в серці яких знаходиться активна надмасивна чорна діра.

Сумарної спостережуваної маси галактик насправді недостатньо аби утримувати їх разом - ці світи мають бути розсіяні у просторі більш рівномірно. А отже повинна існувати деяка додаткова маса, прихована від гострого зору великого телескопу.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

22 Oct, 17:54


🤩 І знову спеціальна рубрика «Секрети астрофотографії: від перших знімків до наших днів»!

Частина 3.

В окуляр телескопа небо виглядає неймовірно! Неможливо передати ніякими світлинами відчуття, коли ти власними очима бачиш космічні об'єкти. Але у сучасного астрофото є дуже приємний бонус, який приваблює величезну армію астрофотографів усього світу - камера може показати те, що людина оком ніколи не зможе побачити навіть у самий величезний телескоп у світі. Чому це так - давайте розберемось.

Коли ми дивимось оком на будь що - це дуже схоже на роботу відеокамери. Наш мозок фіксує все навколо не статичними картинками а чимось схожим на відеоряд. Звичайно, око - то не кінокамера, і там процеси набагато складніші. Отже ми дивимось у телескоп оком, і в нього потрапляють фотони від галактик, зір, туманностей. Одразу ж сигнал від ока летить до мозку і мозок з цього набора фотонів малює перший кадр відеоряду. Якщо Вам у кінотеатрі комфортно дивитись фільми, то будемо вважати що за секунду до мозку потрапляють 24 таких кадри (24 кадри це стандарт у кінематографі). Але для побудови кожного такого кадру нашому мозку потрібні нові свіженькі порції фотонів. Якщо об'єкт дуже яскравий і фотонів достатньо - все чудово! Але що як ми дивимось на дуже далеку та тьмяну галактику, від якої фотони потраплять у телескоп дуже рідко? Наш мозок не може створити красиву картинку бо кожному "кадру" не вистачає інформації. А мозок, на жаль, не накопичує фотони. Але дякуючи прогресу ми маємо камери.

Після відкриття затвору матриця камери буде накопичувати сигнал стільки, скільки нам буде потрібно. І чим більше накопичувати той сигнал - тим більше слабких деталей проявиться на світлині. Цей факт дозволяє робити аматорам і професіоналам неймовірні знімки зоряного неба. І ми з Вами обов'язково розкриємо цю тему більш детально.

Усім ясного та зоряного неба! 🌘

Юрій Рибак

#astrophoto_secrets

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

22 Oct, 14:07


🤔 Чи могло давнє зіткнення з величезним метеоритом сприяти розвитку життя на Землі? Парадоксально, але теоретично це можливо.

🦠 Вважається що перші примітивні мікроорганізми зʼявилися на Землі ~3,9 млрд років тому. Як раз на той час (4,1 - 3,8 млрд років тому) приходиться так званий період пізнього важкого бомбардування, коли на Землю падало доволі багато різноманітних космічних каменів. Відтак, в одній з гіпотез появи життєвих форм на планеті визначна роль відводиться саме метеоритам.

☄️ Автори нового дослідження відправилися у Південну Африку, аби вивчити наслідки метеоритного удару S2, що відбувся трохи пізніше - 3,26 млрд років тому. Тіло, яке зіткнулося тоді із Землею, у 50-200 разів перевищувало метеорит, що (за однією з гіпотез) сприяв вимиранню динозаврів. Але ця катастрофа могла у певному сенсі позитивно вплинути на розвиток первісних життєвих форм. В результаті удару з глибин океану було піднято залізо, а також із самого метеориту вивільнився фосфор. Це сприяло процвітанню організмів, які у своєму метаболізмі використовували залізо.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

22 Oct, 05:57


🌀 Галактика, що дивно схожа на кулю.

У свіжому релізі космічного телескопа «Хаббл» - спіральна галактика IC 3225 вельми незвичної форми. Вона знаходиться в 100 млн світлових років від нас - у Скупченні Діви. Висока щільність галактик скупчення забезпечує міжгалактичне середовище гарячим газом. Рухаючись крізь цей газ, IC 3225 змушена пробивати собі шлях немов таран, через що вона і втрачає частину своєї речовини.

P.S.: Якщо придивитися до фото - там купа дрібних різноманітних галактик. Вам щось запало в душу?

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

21 Oct, 18:06


Квазари знову «плутають сліди» 🙄

Надійно встановлено, що квазари - надзвичайно яскраві та компактні джерела юного Всесвіту - являють собою активні надмасивні чорні діри. Вони поглинають оточуючу речовину «своєї» галактики, і випромінюють гігантську кількість енергії.

Далі ми вступаємо на хисткий ґрунт припущень. На думку вчених, ранні квазари виникли у найбільш щільних областях первинної матерії, з якої в той же час формувалися більш мілкі галактики навколо. За допомогою «Джеймса Вебба» група вчених простежила «назад у часі» на 13 млрд років 5 полів з дуже віддаленими квазарами. Виявилося, що деякі справді оточені десятками менших галактик, а деякі - напрочуд самотні. При цьому інших суттєвих відмінностей (у віці, розмірі, яскравості) між ними нема.

Ця знахідка кидає виклик існуючому розумінню раннього росту надмасивних чорних дір. Порожнеча навколо квазару означає, що він швидко виріс там, де доволі мало матерії для формування зір та галактик. Але як?.. 🤔

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

21 Oct, 11:56


☄️ Кілька видовищних метеорів останніх двох ночей, що упіймалися на оглядові камери японського астронома-аматора Даїчі Фуджі.

Особливо круте перше відео, де один за одним слідують два метеори. І вони, і яскравий метеор наступного відео, що так видовищно спалахує в кінці, походять з потоку Оріонід, максимум якого спостерігається у ці дні.

На третьому відео - дуже довгий - може навіть грейзер. Увійшов в земну атмосферу під кутом лише 6,9°. Хоча цей метеор і спостерігався під час активності Оріонід, він не відносився до потоку, бо мав замалу швидкість (32,4 км/с), не характерну для цих метеорів.

Що справді дивує - так це розмір частинок, які породжують ці яскраві розчерки. Метеороїд розміром з піщинку (до 1 мм) при згоранні в атмосфері виглядатиме таким же яскравим як Вега!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

21 Oct, 05:51


Просто щоб трошки підняти вам настрій у понеділок вранці 😉

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

20 Oct, 18:22


⚡️Червоні спрайти над Центральною Африкою - з борту МКС!

Астронавт Меттью Домінік планував зняти Каїр, але побачив грозу, і в якийсь момент над звичайними блискавками зʼявилися спрайти.

Ці короткочасні явища тривають близько 0,1 с, виникають високо над грозами, і тому справді легше фіксуються з орбіти. Але упіймати спрайт - рідкісна вдача. Зокрема серед ~800 фото, що відзняв Меттью, лише на одному виявився червоний розряд.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

20 Oct, 16:10


🤩 Побачити як згорають в атмосфері уламочки комети Галлея…

На 21 жовтня прогнозується максимум метеорного потоку Оріоніди: Земля буде проходить крізь потік крихітних частинок комети 1Р/Галлея. Це потік середньої потужності, його ZHR сягає ~20. Максимум потоку не дуже чітко виражений - активність не надто відрізняється в найближчі ночі. Вже 19-го жовтня на камеру одеського «метеорного мисливця» Олександра Ангельського попалося аж 28 метеорів потоку (третє зображення).

Цього року, на жаль, заважатиме Місяць, але потік іноді дає доволі довгі та яскраві метеори - як на відео від Олександра Аітова. Спостереження краще розпочинати приблизно о 22:30 - 23:00, коли радіант достатньо підніметься над горизонтом. Точку спостережень варто обирати так, аби сховатися від яскравого Місяця. Дивитися можна у будь-який бік - метеори зʼявлятимуться по всьому небу. Не забудьте про теплий одяг та гарячі напої! 🍷 🍺 ☕️

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

20 Oct, 11:52


Мабуть, ви зустрічали у ЗМІ, що комета C/2023 A3 (Tsuchinshan-ATLAS) «востаннє прилітала 80000 років тому, коли на Землі панували динозаври». John Castillo відтворив як це могло виглядати 😂 Насправді ж це неперіодична комета, вона наблизилася до Сонця вперше, і більше ніколи не повернеться.
Другий знімок 16 жовтня отримав Tom Harnish (Каліфорнія), кльова вийшла композиція.
Ну а останній - свіжа (19 жовтня) робота всесвітньо відомого астрофотографа Bray Falls.
Наразі C/2023 A3 вже недоступна для спостережень неозброєним оком, але її легко упіймати у бінокль чи телескоп.

А тому!

🔥 Одеський планетарій запрошує сьогодні на лекцію «Комети - застиглі у часі». А якщо пощастить з погодою, то на вас чекають спостереження у раритетний англійський ХІХ ст.

Комети найчастіше це брили льоду, що рухаються в темних глибинах космосу.
Наближаючись до Сонця, вони тануть, іноді розпадаються. Кілька років тому біля поверхні Сонця одна комета буквально перетворилася на хмару газу та пилу.
Комети недовговічні. Тоді, звідки приходять нові комети? Десь має існувати «джерело комет»?
Таке джерело є. Далеко в темряві космосу, на півдороги до найближчих зір, Сонце оточує невидима хмара замерзлих комет.


🗓️ 20 жовтня (неділя) о 18:00
🏛️ Астрономічна обсерваторія, парк Шевченко
💵 150 грн - дорослий, 100 грн - дитячий
📞 097-50-98-256, Олександр

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Oct, 18:24


🤩 Ух яка краса!!! Не-офіційний реліз знімку космічного телескопа ім. Джеймса Вебба області відомої як Barnard 335 (LDN-663).

У нижній частині кадру домінує схожа на метелика туманність, яку формує протозоря. Сама протозоря ховається від нас за щільним пиловим диском, що розділяє «крила метелика».

Як завжди, за привабливим знімком стоїть складна наука. У даному випадку вчені мають на меті вивчити еволюцію крижаних мантій на порошинках туманності, що відіграють важливу роль у процесі формування юної зорі. Для цього планується дослідити лінії поглинання у спектрах зір, що знаходяться за туманністю.

📷 Обробка: Thomas Carpentier

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Oct, 16:32


Масивні зорі тікають з гігантського скупчення

Зоряне скупчення R136, що розташоване у Великій Магеллановій Хмарі, відоме своїми надзвичайно масивними гарячими зорями. Нещодавно міжнародна група астрономів виявила 55 високошвидкісних зір, які були викинуті з цього скупчення. І, схоже, що подібна доля спіткала приблизно третину його зір.

При формуванні зір з величезної газової хмари, вони набувають випадкових швидкостей, і за певних умов можуть покинути скупчення. Зокрема у цьому випадку зорі «тікають» зі скупчення з швидкостями до 100 тисяч км/год! Але схоже що цей процес не є безперервним, а повʼязаний з певними «стресовими» подіями. Так, перша така подія відбулася 1,8 млн років тому, коли скупчення було ще зовсім молодим. А друга - близько 200 тис років тому. Причому в першому випадку напрямок руху зір-втікачок був випадковим, а от в другому зорі рухалися приблизно в один бік. Автори припускають, що другий відтік членів R136 повʼязаний із його взаємодією з іншим скупченням. Не виключено навіть що вони колись зіллються.

📷 James Webb Space Telescope

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Oct, 11:31


☄️ Наступна комета радує!

Комета C/2024 S1 (ATLAS), яку ми так необачно передчасно «поховали» (та вже «відкопали», все нормально), нарощує яскравість, демонструє зеленувату кому, та іонний хвостик, який тягнеться щонайменше на 1°.
На свіжому знімку її блиск становить ~7.5m, тобто вона ще недоступна для спостережень неозброєним оком, але її вже можна побачити у бінокль чи малий телескоп. Дуже схоже що ця комета 17-18 жовтня пережила спалах. Що робить її ще більш цікавою та непередбачуваною.

C/2024 S1 (ATLAS) відноситься до сімейства комет Крейца, що в перігелії дуже близько підходять до Сонця, і стають вельми вражаючими. Уся розкіш дістанеться південній півкулі. Вживу ми майже напевно її не побачимо, але красивих фоток тут накидаємо 😊

📷 Gerald Rhemann, Michael Jäger

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

19 Oct, 06:08


☀️ Сонце досягло максимуму своєї активності в поточному циклі.

Основним показником сонячної активності є кількість плям, що спостерігаються на його видимій поверхні (якщо точніше - число Вольфа).
Наразі відомо декілька різних сонячних циклів, але основний триває, в середньому, 11 років. Потужні спалахи та часті викиди корональної маси цього року, що призводили до полярних сяйв у наших широтах, як раз свідчать про наближенні максимуму активності.

І от 15 жовтня NASA та NOAA (National Oceanic and Atmospheric Agency) вже офіційно повідомили про максимум. Максимум сонячної активності - не одномоментне явище. Воно може тривати до 2-3 років.

🤔 Парочка цікавих речей.
Якщо ви придивитеся до графіку останніх циклів, то побачите, що кожен максимум є бімодальним - має два піки. Повʼязано це з тим, що південна та північна півкулі Сонця досягали максимуму не одночасно.
У 2022 році вийшла стаття, автори якої прогнозували пік активності на жовтень 2024 року (точнісінько попали!), а також що він буде унімодальним (один «горб»).

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

18 Oct, 20:25


SpaceX опублікувала момент переходу Starship у вертикальне положення та подальшого приводнення (так-так, той самий момент, знятий з буйків в океані)! Видовище просто 🚬🚬🚬

Плюс чітко видно, що зниження було контрольованим та неймовірном точним.

Тим часом завтрашній дайджест новин вже декілька годин як доступний нашим спонсорам у всіх чотирьох платформах:
Donatello
Patreon
YouTube
Buy me a Coffee

@alphacentaurichannel

Всесвіт у кишені

18 Oct, 18:49


💫 Усього лише три сімейства астероїдів породжують більшість метеоритів, що потрапляють на Землю.

Хтось ще памʼятає яскраві боліди, що спостерігалися у лютому минулого року? Подібно тим випадкам, близько 17000 разів на рік «небесні камінчики» не повністю згорають в атмосфері, а випадають метеоритами, що дуже відрізняються за структурою та хімічним складом. Десь 6% метеоритів вдається однозначно звʼязати з їх джерелами: вони були вибиті з Місяця, Марса або астероїда Веста.

Буквально позавчора вийшло дві публікації (ось тут і тут), з яких випливає, що близько 70% метеоритів походять з трьох нещодавніх розпадів астероїдів діаметром більше 30 км. Космічні катастрофи відбулися, відповідно, 5.8, 7.6 та ~40 млн років тому. Велика частина астероїдів знаходиться у Головному поясі між Марсом та Юпітером. Збурення від планети-гіганта порушують орбіти та викликають зіткнення, що руйнують астероїди.

Вченим вдалося встановити, що 85% метеоритів, які відносяться до хондритів (камʼянисті, містять маленькі силікатні включення), походять з сімейств Короніди, Каріни та Массалія. Причому остання група є джерелом приблизно 37% відомих метеоритів.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

18 Oct, 14:13


☄️ Чи можна ще сьогодні спостерігати комету?

Комета C/2023 A3 (Tsuchinshan-ATLAS) слабшає кожного дня, і сьогодні майже напевно не буде спостерігатися неозброєним оком, принаймні у великих містах. Останні оцінки блиску варіюються навколо +3,5m - +3,7m. На приміському чи сільському небі її все ще можна буде помітити як трохи розмиту зірочку, зі слабеньким хвостиком. Тим не менш, її буде легко упіймати в бінокль чи телескоп, а також сфотографувати.

Надана на першому зображенні карта побудована для Києва, на 18:40. Комета змістилася південніше та вище, і сьогодні буде розташована майже точно над Венерою.
І, звичайно, запрошуємо ділитися тут 👇 вашими знімками та враженнями!

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

18 Oct, 11:07


🔥Свіженьке відкриття! Команда астрономів-аматорів виявила надзвичайно протяжний залишок вибуху наднової, до того ж в доволі неочікуваному місці.

Натяк на туманність команда вперше побачила на знімках ультрафіолетового супутника GALEX. У південному сузір’ї Мікроскоп, далеко від галактичної площини, де дуже рідко можна знайти залишки наднових, розташувалися слабкі волокнисті структури - рештки давньої катастрофи. Інші огляди вказують на гігантське «розірване» еліптичне утворення розміром до 15°!

Зйомка цього дивовижного обʼєкту розпочалася більше року тому з трьох різних місць у південній півкулі. Туманність надзвичайно слабка: загалом команда накопичила більше 400 годин сумарної експозиції! 🤯 Червоні волокна водню та блакитні «крила» кисню вказують на ударні хвилі, характерні для залишків наднових.

На додачу до формального позначення G009.7-42.3, автори дали цій туманності назву LAMASSU - на честь крилатого духа-охоронця у вигляді бика із людською головою з месопотамської міфології.

Першовідкривачі та автори фото: Marcel Drechsler, Bray Falls, Aygen Erkaslan

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

18 Oct, 05:58


👏 Розкішна майстерна робота італійського астрофотографа Emanuele Chiapparelli!

🪐 21 вересня йому вдалося зняти транзит тіні супутника Сатурна - Тефії - по диску планети. І супутник, і його тінь ви добре бачите на винесеному фрагменті. І це насправді результат, який заслуговує на глибоку повагу, оскільки кутові розміри супутника та тіні - надзвичайно малі, близько 0,3”.

Доречі, наближається сезон подібних транзитів тіні найбільшого супутника Сатурна - Титана. Їх більш детальний анонс випустимо ближче до подій.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

17 Oct, 18:25


🥺 Колеса марсохода Curiosity вже аж настільки пошкоджені…

Час від часу Curiosity знімає селфі, аби інженери могли оцінити його стан. За 12 років подорожей по бездоріжжю Марса колеса зазнали суттєвих пошкоджень, але все ще виконують свою функцію.

Наразі Curiosity продовжує вивчати кратер Гейла. Завдяки його даним вчені можуть у певному сенсі відновлювати історію еволюції Марса. Можна вважати достатньо надійно встановленим, що колись на планеті було доволі багато рідкої води. Знайдені ровером важкі ізотопи у складі карбонатів вказують або на чергування вологих та сухих сезонів, або на наявність дуже солоної води в далекому минулому.

Цікаво, чи застанемо ми час, коли вдасться остаточно відповісти на питання «чи були колись на Марсі життєві форми»? 🤔

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

Всесвіт у кишені

17 Oct, 14:26


🌕 Найяскравіша місячна повня року?
Напевно ви вже бачили у ЗМІ та пабліках, що цієї ночі буде спостерігатися найбільша/найяскравіша місячна повня. Розберемося: фейк чи правда.

Уважний спостерігач помітить, що розмір Місяця під час повней трошки відрізняється. Це повʼязано з тим, що наш супутник рухається дещо видовженою (еліптичною) орбітою, і період обертання навколо Землі (27,3 доби) не співпадає з середнім циклом зміни фаз (29,5 діб). До того ж, сама орбіта потрошку обертається. Якщо під час повні Місяць знаходиться поблизу перигею (найближчої до Землі точки орбіти), то таку повню називають супермісяцем. Кожного року існує «сезон супермісяців» - 3 або 4 повні поспіль.

Під час супермісяця видимий розмір нашого супутника перевищує середній на 7-8%, а яскравість - на 15-16%.
Сьогодні - найближча до перигею повня у 2024 році. Місяць пройшов перигей о 05:46, а максимальна фаза спостерігалася о 14:26. І це справді означає, що кутові розміри та яскравість Місяця в той момент були найбільшими у 2024 р. Але у нас Місяць зʼявиться над горизонтом лише приблизно о 18:00, і, технічно, його фаза буде вже не 100%, а приблизно 99,9%. Тим не менш, любителям місячних пейзажів радимо ловити гарні види як тільки жовтогарячий «млинець» зʼявиться над обрієм.

Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

3,474

subscribers

3,963

photos

759

videos