ГО "Студенти без кордонів".

Новий рік, нові можливості. 🦌

Наша організація вітає всіх з прийдешнім святом. 🎆

Хай Новий рік принесе в кожному сім'ю мир та злагоду, а в кожну голову мудрість та спокій. 👼

З новим, 2025-м роком! 🤭

Наша організація в цей день вітає всіх християн зі святом Різдва Христового.

Хай цей день буде для нас символом безумної любові , поваги та жертовності, а весь наступний рік добрі сили оберігають вас , ваших рідних та близьких.

Зі святом!

Виїзд студентів в 2024-му році можливий?

В інтернеті з'явилася інформація у виданні "Фокус" за словами Михайла Винницького, студенти іноземних ВНЗ мають право та можливість виїзду за кордон на навчання, а згідно процедури їм потрібен тільки дозвіл від МОН.

Виникає дуже багато запитань відносно цієї інформації, зокрема зі слів самого Винницького під час процедури перетину кордону потрібен лист від МОН до ДПСУ з "проханням розглянути можливість перетину кордону", жодним нормативно-правовим актом прохання міністерства не є обов'язковим до виконання, тож МОН може просто не надати такий лист, або ж ДПСУ може розглянути прохання та відхилити його.

Також, він додав, що з 1 січня 2024 року до 1 квітня 2024 року 561 студент українських вишів отримав дозвіл на виїзд для навчання за кордоном.
Усі вони без винятку повернулися. В МОН назвали це дуже хорошою статистикою.

Це дійсно хороша статистика, але чомусь з практичного досвіду, серед студентів які все таки різними способами змогли поїхати закордон - лише одиниці планують повернутися, звідки в міністерства така статистика та чи довіряти їй це на розсуд кожного.

До прикладу, міністер культури в інтерв'ю офіційно заявив що серед діячів культури кожен 5-й не повернувся з-за кордону, не дивлячись на підписане зобов'язання вчасно повернутися.

Що стосується студентів то згідно відповіді МОН , яку ми отримали на свій запит - мова йде виключно про студентів, які з 1-го січня по 1-е квітня виїжджали закордон для участі в програмах академічної мобільності, про студентів іноземних закладів освіти інформації не надано.

Поряд з тим, від імені організації відправлено декілька звернення для роз'яснення щодо цієї ситуації, зокрема в МОН, ДПСУ та до команди юристів за юридичною консультацією, пізніше відповіді на наші звернення будуть опубліковані в наших соціальних мережах.

Якщо серед підписників є учасники програми академічної мобільності, які виїжджали закордон - прохання відгукнутися.

Фейкова сторінка що носить назву нашої організації знову пише маячню відірвану від реальності.

Вкотре наголошуємо - за попередні два роки, зборів організації та прийняття кадрових рішень не було.

Людина яка веде дану сторінку - маніпулятор та лицемір, що намагається привласнити собі нашу назву.

Вкотре також наголошуємо на тому що дані люди не мають відношення ні до нашої організації ні до нашої діяльності, втікачі які закордоном дискредитують обличчя українського студентства - це ганебна явище , яке тільки плюндрує нашу назву.

Тож, жодних створень нових організацій не було і не планується.

Майбутні кадрові рішення та питання щодо діяльності організації будуть опрацьовуватися згідно статуту організації, регламенту та чинного законодавства.

Причиною такої реакції стало те що, організація та її активісти, які в тому числі перебувають закордоном мають бажання продовжувати свою діяльність та всебічно розвиватися, проте окрема група людей яка паразитує на нашому імені намагається викривити реальність.

Ба більше, цю сторінку ведуть люди яких немає ні в списку керівного складу, ні в списку членів організації.

Станом на сьогоднішній день є єдиний керівник організації це Руслан та його заступники Павло та Дмитро.

Що стосується Дениса, він є нашим адміністратором, якого всі добре знають.

Закиди про відсутність роботи за попередні два роки - це флюгавство та лицемірство, оскільки наш адмін попередні два роки проходив службу в Збройних Силах України і мав поранення.

Тож, ми закликаємо людей які паразитують на нашому імені та викривлюють нашу діяльність - припинити цей фарс!

З повагою, ГО "Студенти без кордонів".

ГО "Студенти без кордонів". pinned «Чи маєте бажання бути присутніми на зборах організації (онлайн) та офлайн у Києві?»

Сьогодні українці відзначають день гідності та свободи.

В цей ми згадуємо героїв небесної сотні, полеглих в бою військових та всіх тих хто боровся за справжню незалежність та гідність.

За ті Європейські цінності , права людини та гідне майбутнє.

І сьогодні це як ніколи актуально, коли наша держава бороться за своє існування в умовах війни.

Хай цей день для кожного буде днем єдності, гідності та не зламаної віри в краще майбутнє з демократичними цінностями та повагою до конституційних прав людини!

З моменту написання поста, вже 75 не байдужих студентів та молоді, заповнили свої анкети.

Тим часом в фейсбук групі, яка немає жодного відношення до нашої організації, окрім вкраденої назви, вийшов черговий пост.

Нічого нового, окрім того що немає перспектив та не потрібно продовжувати діяльність організації, там немає.

Так само як і немає елементарного розуміння процесів та напрямків діяльності організації.

Статут організації не змінювався, так само як і не змінювалося керівництво, а набір нових людей, навпаки тільки сприятиме подальшому розвитку.

Вся подальша інформація в тій групі, немає жодного відношення ні до нашої організації, ні до нашої діяльності, тому не варта уваги.

Привіт. 🙋

Вже зовсім скоро всі хто стежить за нашою діяльністю, зможе ознайомитися з новою стратегією розвитку організації. 👸

Основними напрямками діяльності залишаються:

Вирішення питання виїзду студентів на навчання закордон;

Допомога в отриманні бронювання та відстрочки студентам українських та іноземних вишів;

Підтримка та комунікація між українськими студентами що навчаються в Україні та за її межами;

Юридична допомога та супровід;

Запуск молодіжного, студентського медійного порталу.

І багато, багато іншого.

Поки концепція та стратегія подальшого розвитку організації залишається на стадії доопрацювання , за цим посиланням кожен бажаючий може заповнити анкети та поділитися своїми ідеями.

https://forms.gle/KPPdf3vNywHkmLcv5

Після опрацювання анкет, з вами зв'яжеться один із наших рекрутерів. 🤝

Очікувано, бажання працювати є не у всіх, тому з'явилася маніпулятивна інформація, автором якої є людина, що немає жодного відношення до організації.

Всі процеси, по оновленню організації, відбуваються відкрито та прозоро, з залученням всіх бажаючих та вже знайомих людей, що стосується тих "хто не бачить перспектив в даний час", то навпаки було б дивно, щоб люди, які втекли з України та ніколи навіть не були ні членами правління, ні рядовими членами організації, а про своє існування згадали тоді , коли організація вирішила продовжити свою роботу, могли бути зацікавленими у роботі організації.

Тому, Олександр Каринський, який переховується закордоном, та пише пости від імені організації - не є, та ніколи не був, ні одним з керівників, ні навіть активістом.

Організація, просить не асоціювати нашу діяльність із цим непорозумінням.

Попередній пост очікувано викликав не однозначні реакції, тому буде правильно внести ясність. 🙌

Отже, велика кількість запитів що надходить від різних студентів та організацій, говорить про наявність проблем серед студентської молоді, які ніхто реально не вирішує. 🥱

Позиція лідерів нашої організації проста:

Ми волонтеримо;

Ми розробляємо проекти для вирішення проблем студентів;

Збираємо усі звернення та аналізуємо;

Готуємось відновити медійну діяльність;

Хочемо присвятити увагу всім проблемам студентів, від тарганів у гуртожитку могилянки до загубленого паспорта українського студента в Німеччині.

Наявність проблем в студентському середовищі та відсутність дієвих органів та організацій, основна причина майбутнього реюрендінгу організації та розширення її діяльності. 😐

Основне питання щодо виїзду закордон нікуди не зникає, оскільки залишається не вирішеним, але, ми додатково звертаємо увагу на всі інші питання що турбують молодь. 😥

Тому, слідкуйте за новинами на каналі. 😎

Проблема виїзду студентів за кордон залишилася не вирішеною.

За роки повномасштабної війни можна було знайти рішення, ба більше ми як громадська організація зі своєї сторони готові були посприяти, це були різні пропозиції, від збору підписів та закликів проведення зустрічей з представниками влади, до реальних механізмів створення єдиного реєстру студентів, перевірка документів, верефикація через "Дію", підтвердження статусу студента від закордонних ВНЗ та багато багато іншого.

Але віз і нині там, тому що комусь це просто не цікаво, комусь це завадить вести бізнес з виїздом в обхід контрольно-пропускних пунктів, а комусь немає діла до проблем інших.

В ході нашої діяльності, ми помітили незліченну кількість проблем, починаючи від скарг на корупцію , закінчуючи умовами проживання в гуртожитках, від проблем насильницької реорганізації навчальних закладів до схем вступу на навчання з метою тримання відстрочки.

В рамках нашої ГО, вирішувати всі проблеми комплексно можливості не було, дехто з активу все ж виїхав закордон, хтось мобілізувався, хтось зайнявся волонтерством чи взагалі змінив напрям основної діяльності.

Але як результат ми опинилися в ситуації, де є студенти, їхні проблеми, відсутність допомоги та механізмів щоб їх вирішити.

Цим постом ми не просто пишемо як все погано, навпаки - усвідомлюючи скільки поступає запитів, ми можемо взяти на себе ту відповідальність що не беруть інші, в кінці кінців ми були весь час єдиною дієвою силою, хто стояв на кордоні , хто влаштовував робочі наради, ми єдині хто піднімали питання на ефірах, звертали увагу міжнародних організацій та робили заклики до влади.

Прийшов час, повертатися до роботи.

Знову в строю!

Students Without Borders вітає усіх дівчат та жінок з 8 березня!

"Students without borders" поздравляет женщин с 8 марта!
(а у нас тут много девушек, сестер и матерей студентов)

Всім гарного вечора!

Сьогодні ввечері деякі пабліки облетіла новина про можливість випуску студентів закордон, про що повідомив Зеленський під час конференції в Маріупольському університеті.

Також, не забарився і міністр освіти Оксен Лісовий у Facebook щодо свого посту. Посилання.

Я би хотів попросити підписників подивитись на цей пост, підтримати коментарі (адекватні коментарі!), не порушувати етики спілкування, та висловити свою думку щодо цього.

Особисто моя позиція та думка щодо цього:

В пості використовується фраза «академічна мобільність». Говорячи простими словами, це - програми обміну студентів. Проблема цієї мобільності в тому, що до них інколи бувають вимоги, або навіть корупційна складова.
Серед вимог, можна привести, наприклад, фінансову здатність студента вчитись закордоном, адже не усі програми покривають усі витрати. До цього також можна віднести сертифікати знання мови, а деякі мовні центри, які видають офіційні сертифікати (окрім IELTS, TOEFEL) не працюють в Україні зараз. Не скажу, що мова є проблемою, але може принести клопоту.

Ну і як не без корупції у вишах.

Висловлюйте свою думку в коментарях тут, а також під постом Оксена Лісового.

Поговоримо?

Сьогодні я би хотів зачепити тему перспектив майбутнього в молоді в Україні, та перспективи їхнього життя. Спойлер: не дуже райдужні.

Почнемо з того, що дуже багато людей серед нас, хто народився в період з 1995 по 2005 рік. І багато кого серед нас, хто вчився в українському виші.

Скажіть будь ласка, чи знадобився вам ваш диплом після університету? Чи змогли ви за його допомогою знайти собі роботу по спеціальності, або, принаймні, гідно оплачувану? Сумніваюсь. А завдяки чому? Завдяки 2 рокам ковіду та дистанційного навчання, та майже 2м рокам війни.

З урахуванням того, які у вишах бази практики (зараз я беру до уваги лабораторії, адже я за фахом - хімік-інженер, і практика для мене важлива), знайти собі роботу після закінчення навчання за фахом - неможливо. А чому?

Роботодавці вимагають досить високі критерії до навичок, яких не дають українські виші. Якість нашої освіти - низька (можливо, на деяких спеціальностях, але наврядчи це як мінімум 50% від загальної кількості спеціальностей).

Задайте собі наступні питання:
- Чи хочете ви роками шукати роботу за фахом?
- Яка цінність освіти в Україні?
- І чи оцінюєте потенційну можливість бути безробітним, або роками жити (не працювати, а саме жити) на низькооплачуваній роботі?

Львів.
Центральна площа.
8 серпня 2022 року.

Через декілька днів цей білборд прибрали. Співпадіння?

Окремим постом хочу додати від себе:

Я не одноразово бачу військових, їхні відео, тощо, де вони висміюють «Державні послуги», як мінімум - в питанні отриманні статусу УБД. Так, можливо зараз ситуація інакша.

Але!

Ви не замислювались, що будуть робити ці люди після війни? Як мінімум, статус УБД надає право їздити на УЗ, як пільгова категорія, тобто - це додаткові витрати для бюджету. Де брати гроші? Друкувати? Матимемо інфляцію.
Займати кредити? Поколіннями віддаватимемо. Або їх розкрадуть. Ви скажете: «Нам Західний світ запропонує свій «План Маршала», який був в історії», але я б на це не розраховував: треба розраховувати на власні сили.
Репарації? Смішно. Смішно, бо за спиною зараз деякі країни домовляються з диктатором.

До чого я веду?
Я неодноразово бачу, коли військові купують наркотики, алкоголь тощо. Цілком легально. Я розумію, що вони могли перенести дуже серйозну травму, не лише фізичну, але і моральну. Як вони «гасять» цю біль? Відповідь можете знайти у питанні.

Підсумовуючи, хочу завершити цей пост відкритою фразою, яку можете доповнити: «… не на часі».

Моє доповнення: майбутнє. А ваше?

Це не «зрадництво». Це констатація фактів.

Рік з моменту закриття можливості навчатись студентам закордоном офіційно.

В українських вишах - 80% - дистанційне навчання.
Яких спеціалістів ми отримаємо, після ковіду-19 та війни?
Які будуть хірурги? Стоматологи?
Які будуть в нас здобутки в області фармакології? Відповідь очевидна.

Час і історія виховувала суспільство, молодь, як патріотів. Держава, в деяких випадках, отримала лиш ненависть та гнів, по відношенню до себе. І не лише молодь: суспільство в цілому. Деякі медійні особи вже публічно виловлюють свою думку, але їм затикають рота, «бо війна, не на часі».

В такому випадку, для людей, які не хочуть жити від зарплати до зарплати, молодь, яка хоче реалізувати себе та знайти себе в цьому житті, держава також буде «не на часі».

Написано листа до Незалежної міжнародної комісії ООН:
https://www.ohchr.org/en/hr-bodies/hrc/iicihr-ukraine/call-for-submission

Див. наші новини у групі ФБ:
https://www.facebook.com/studentsabroad.ua

У Главкомі вийшла стаття про нас від Богдана Боднарука:
https://glavcom.ua/country/science/osvita-za-zaliznoju-zavisoju-jak-ukrajinski-studenti-vojujut-za-pravo-jikhati-vchitisja-za-kordon-953191.html
По можливості, прохання репостів.

Останнім часом не дуже багато постів, або як мінімум - якихось позитивних. Ситуація зі студентами, та і в цілому - перетворилась в суто політичну - бо гроші. Виші пустують, утримувати їх потрібно, гроші пиляти (ой, тобто виділяти) треба.

Нещодавно Веніславський повідомив про те, хто може дозволити проводити вибори в Україні, бо всі як ми знаємо - наступного року - мають відбуватись вибори президента України. Ось посилання на статтю.

Але що нам кажуть? Під час дії військового стану проведення виборів неможливо…. Через безпекові норми. Навіть не враховуючи обʼєктивність виборів (адже, багато громадян можуть мати проукраїнські погляди, але знаходитись на окупованих територіях, і не даючи їм права участі на виборах - ми лише дискримінуємо їх, та відповідно - не визнаємо їх, як наших громадян). Але нам кажуть, що… небезпечно проводити вибори, бо ракети літають! А чим відрізняється майже кожен день від дня виборів? Нічим майже.

Що я хочу цим сказати? Мені прикро визнавати, але мені максимально соромно за всю ситуацію, адже тепер є лише зневіра та недовіра. Бо коли відкрито і нахабно в лице брешуть, маніпулюють кожним поняттям, прикриваються війною - це гидко. Мені ще ніколи не було так соромно. Якщо в березні 2022 року можна було з гордістю сказати «Я українець», тепер ця фраза звучить вже як шепіт…

Всім привіт!
Є можливість долучити іноземних журналістів до проблеми студентів. Цікава ваша думка. Пишіть у коментарях.

Велике прохання: без песимізму та негативу. Це ніяк не додає мотивації робити якісь кроки, лише підтверджує підсвідому думку того, що студентство в Україні - гниле. Не в плані що ніхто нічого не хоче робити, а в тому що всі хочуть, але ніхто навіть пальцем не може поворухнути.