46 оаембр. Резерв.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо Дональду Трампу вдасться посадити Україну і Росію за стіл переговорів, він запропонує лідеру Кремля Володимиру Путіну обмін територіями - окупованими українськими землями на частині Курської області, що перебувають під контролем українських військових - УП.

У світлі просування русні до Дніпропетровської області така заява може набути дуже причудливих форматів.

Об'єктивно- контратаки з приходом Драптого на ЛБЗ збільшилися кратно. Поки вони мають тактичний характер, але частина - вже більш високого рівня. Зауважу, що це за дефіциту засобів ураження і особового складу. Тобто воюємо вмінням, якістю, а не кількістю.

Частина 3. Початок тут та тут.

"А тепер підходимо до найочевиднішого та найцікавішого висновку. Якщо система почала вимивати боєздатних тиловиків, а обмежено придатних не чіпають, то це відкриває ідеальні умови для корупційного ринку («обмежену придатність» можна купити за десь плюс-мінус 7К$). Якщо це відповідає реальності, то ми бачимо формування чорного ринку «порятунку від піхоти».

Нікого вже не здивуєш корумпованістю цієї ланки, «послугами» отримання фіктивних медичних висновків тощо. Але ж тепер ринок ще ширший. Військові, які мають гроші - відкуповуються. В тилу залишаються ті, хто не може заплатити. 
І заробити на цьому питанні можуть не тільки «медики» (ВЛК, МСЕК, військові госпіталі), а й кадровики в/ч, воєнкомати, посередники (куди ж без них). Якщо треба «загубити» документи про придатність – це робиться через стройову. Воєнкомати теж можуть брати участь у схемі, впливаючи на первинну мобілізаційну категорію.

Якщо практика перекидання тиловиків на нуль набере обертів, можуть з’явитися «офіційні» канали через керівництво в/ч. Шось типу «не хочеш в піхоту – плати, і тебе залишимо в тилу». Це може перерости у масову схему продажу «безпечних» посад у тилу. Це ідеальний корупційний механізм, бо є попит, можливість впливу та лазєйки в бюрократії. Якщо його не зупинити, він зруйнує довіру до армії, тил ослабне, а система мобілізації стане ще більше «платною».

Але головне – це навіть не приховується. Всі мовчки погоджуються, що система працює так. Але якщо питання вирішується не на полі бою, а у кабінетах ВЛК, то можливо, варто чесно сказати, що це не кадрова оптимізація, а ще один спосіб заробітку на війні?
Якщо ця схема працює – скоро можна буде купить не тільки «обмежену придатність», а й «хороші посади в тилу». І не факт, що це ініціатива на місцях, а не система, яка тихенько толерується нагорі. Питання не в тому, що хтось відкуповується – це було завжди. Питання в тому, що це вже настільки системний процес, що має свою ринкову вартість.
І шо з цим робити – питання відкрите"

Початок тут. Частина 2.

"Окей, логіка проста. Придатних – у піхоту. Обмежено придатні та жінки – залишаються тримати тил. Що в цій схемі бентежить:

Перше, з чим стикнуться бойові в/ч, куди переводять тиловиків – їх непідготовленість. Шо ми маємо: де-юре тиловики мають БЗВП, але де-факто вона часто або номінальна, або взагалі відсутня. На папері – людина готова до бойових дій, по факту – не вміє тримать в руках зброю. І це проблема як бійця, шо не має навичок виживання та ведення бою, так і підрозділу, в який його закинули. Навіть якщо бійці вмотивовані (що сумнівно, бо від війни виснажені всі - і фронт, і тил) – бойовий досвід нульовий. Якщо ти майже три роки воюєш на нулі, а тебе «посилюють» свіжим тилом – це не підсилення, це проблема.  Від такого «поповнення» більше мороки, ніж користі.
Можна спитати, що взагалі в армії роблять люди, які не мають БЗВП? Все просто. 2022 рік: хаотична мобілізація. Багато тиловиків – це ті, кого взяли в перші хвилі без жорсткого відбору. Це сильні фінансисти, бухгалтери, діловоди, механіки тощо. Навчання було скорочене, багато хто взагалі не проходив повноцінних курсів. Їх записали як «придатних», але ніхто не перевіряв реальну готовність. Більшість таких військових не мають досвіду служби у бойових умовах, не були біля ЛБЗ навіть десь ото поряд. І це логічно, бо штаби не мають бути на передку. Знаєте, на мене дивилися як на дурня, коли я регулярно, за свій кошт холостился мотался на полігони, тренувал такмєд (ще раз уточнюю – платно). Ще й відпрошуватися зі служби мусив, вихідних у мене немає. От дарма ви зі мною не їздили хлопці, ну) Але це лірика. І думки для «подумати, спланувати поки є час».

Друга прям дуже гостра проблема – ми послаблюємо логістику. В армії немає зайвих людей. Якщо ти забираєш когось із тилу, ти оголюєш інший напрям. 
Тил не є «запасом кадрів», звідки можна брати людей у бойові підрозділи. Це механізм, без якого фронт працювати не буде. На кожного піхотинця, штурмовика працює штат людей, які розрулюють процеси забезпечення, організаціі, фінансування тощо.
Зараз тилові підрозділи зменшують. Від цього автоматично зростає навантаження на тих, хто залишається. Обмежено придатні та жінки фізично не можуть закрити всі функції тилу. Вони можуть працювати з документами, фінансами, адміністративними процесами. Але логістика, водіння та ремонт (!) автомобілів, важкої техніки, складання боєприпасів, розгрузка продовольчого, речового тощо забезпечення– це вже проблема. В одному з моїх батів в піхоту забрали дуже крутого механіка. В людини в цивільному житті – свої СТО, він може полагодити що завгодно, і він мав не просто оперативно лагодити техніку, а налагоджувати службу та працювати в системі. Його забрали в стрілецьку роту. ККД цієї окремої бойової одиниці – просто улетіло вниз.
Це дуже деморалізуючий фактор.

Третє. Чоловіки-придатні пішли в піхоту, в тилу залишаються жінки та обмежено придатні. Змінюється внутрішня динаміка взаємодії в частинах: командири, які звикли до «чоловічої» армійської системи, починають відчувати дискомфорт. Так, жінки в армії зараз є, ми ефективно працюємо. Але баланс – зміститься. І може зрости рівень гендерної напруги та конфліктів.
Стабільність тилу = стабільність фронту.
Що буде, якщо обвалиться тил?"

Далі буде. Частина третя.

Переведення з тилових підрозділів на фронт. Остаточна стратегія чи тимчасовий захід?
Частина перша.

На прикладі ТрО від нашого підписника.

"Служу у штабу однієї з бригад ТрО. І якщо раніше логістика була тилом – то зараз все більше людей із тилу отримують «цікаві пропозиції». Ну, як «пропозиції» - відбір комісією і прямий наказ на переведення в інші бригади. Сухопутка, ДШВ –активно поповнюємо ряди бойових бригад. Піхота потребує людей, а мобілізація не дає достатніх темпів - це факт. Але якщо рішення – просто перекидати тих, хто працював у штабах чи логістиці батальйонів тощо, тоді треба чесно сказати: ми не маємо іншого плану, окрім латання дірок.

Все трошечки глибше. По-перше, ми дотягнули до стану, коли по всіх напрямках фронту не вистачає людей, і при цьому всьому, ресурс, що є – виснажений. Зараз переміщення з тилу на нуль подають як “тимчасовий вимушений крок”, але в реальності я спостерігаю ознаки системного зсуву. Тобто це не просто реакція на нестачу бійців. Це може бути тестовий запуск нової моделі управління мобілізаційним ресурсом. Це припущення та версія.

Але відбір вже має систему:
-Переводять не хаотично, а за конкретними критеріями (чоловіки, придатні, пріоритетно - всі шо без УБД, тиловики).
- Це відбувається не тільки у бригадах ТРО, а й у Повітряних Силах та навчальних центрах.
- Переводи йдуть прямими наказами та дуже оперативно, тому очевидно, що рішення централізоване.
- Я спостерігал тенденцію до переформування окремих батів, та використання їх як донорів (наприклад з зенітно-кулементного бату, що відбивав шахедів – в піхоту, по різних бригадах) поступово протягом 2024 року. Активніше – починаючи з літа. Зараз це вже система.

Найцікавіше: процес іде паралельно з новою ініціативою про залучення на контракт молоді 18-24р. Збіг – не думаю. Ці ініціативи ніби не пов’язані, але разом вони – спроба заткнути дірки на фронті та,можливо, – тестувати нові схеми мобілізації. Залучаємо дітей 18-ти років та робимо кадрові переміщення з тилу людей, в більшості з яких БЗВП – формальне. (Геніально)
В будь-якому випадку, чи це тестова схема, чи тиловики – це просто вимушена міра і костиль – що нас чекає далі? Які наслідки?"

Далі буде. Частина друга. Частина третя.

А русня тим часом на курському напрямку відійшла з лісопосадок до н.п. Уланок.

Щодо Торецька і його «захоплення».
Звісно заяви росіян про повне захоплення міста не відповідають дійсності. На околицях міста на півночі, заході та сході є цілі квартали та вулиці, які перебувають у сірій зоні і не перебувають ні під чиїм контролем. Ні ЗСУ, ні росіяни не можуть там закріпитися.

Вихід росіян до юридичних кордонів міста - це питання часу, через те, що як укріпрайон, з'єднаний єдиним задумом на оборону, місто перестало бути ще в середині січня. Але кожна бригада у своїй зоні відповідальності на околицях міста продовжує робити все можливе для стримування окупантів.

Примітно те, що опротестувати заяви міноборони росіяни довелося Дипстейту. Що там повідомив офіційний спікер, на жаль, мало кого цікавить. Причини ті самі - в офіційних заявах досі бої йдуть у Великій Новосілці, а про залишення Курахового ще навіть не повідомили.

А як у противника? Усе теж саме. Різниця лише в тому, що ворог наступає і брехня і передчасність про взяття населених пунктів нівелюється хоча б фактом його взяття. При цьому є преценденти зняття комбригів за доповіді, що не відповідають обстановці. Унаслідок прориву ЗСУ на курському напрямку знято комбрига 11 бригади дшв вс рф. Причина - приховування реальної обстановки, що ввело в оману командування угруповання.

Чи можна виправити? Важко. Заміна спікера на спікера на відміну від математики не дає плюс. Можна Євлаша міняти на Гната, Череватого на Волошина, Маляра на Гуменюк і навпаки, але одного разу підірваний рівень довіри не відновити. Ось і залишається заповнювати ефір тільки лише тому, що не заповниш його ти, заповнить противник.
А суть того, що відбувається, виражена в цитати, яку підслухали на одній із нарад: «Якщо реальність розходиться з доповіддю наверх, тим гірше для реальності».

За інформацією побратимів із курського напрямку.
Порівняно зі спробою 5 січня нинішній наступ виявився більш успішним. Наші взяли Черкаську Конопельку. Просунулися за н.п. Фанасіївка в бік Уланок. Відбили і зайняли кілька позицій росіян у лісопосадках. Поки що пауза.
Діпи підтверджують цю інформацію.

Будуть позитивні новини з курського напрямку.

Пишуть, про відсутність фортифікаційних споруд на новопавлівському напрямку.
Це трохи не так.
1. Від Слов'янки, уздовж Межової і до Новопавлівки йде мережа інженерно фортифікаційних споруд. Пишу, тому що це є в мережі в русні (Ось про їхній стан уже писати не буду).
2. А ось далі цього оборонного рубежу вузли оборони побудовані тільки навколо великих населених пунктів. Це теж є у відкритих джерелах.

Деякі тези з інтерв'ю генерала В.Назарова, радника генерала Залужного.
Про початок війни:
🔺на початок вторгнення противника не було рішення про застосування Збройних сил і не було рішення про проведення мобілізації, не було рішення про введення правового режиму воєнного стану;
🔺якби цих заходів було вжито заздалегідь, ситуація з відсіччю або відбиттям збройної агресії противника, як на південному напрямку - це Херсонщина і Запоріжжя, - так і на північному напрямку, - Київська, Чернігівська область – могла бути значно кращою. Тобто противник навряд чи б мав такий же успіх, який він отримав, виходячи з ситуації нашої фактичної оперативної неготовності до відбиття такого вторгнення.
🔺з 24-х бригад ЗСУ, сухопутних військ, які на той час були в бойовому складі – половина була залучена до виконання завдань на фронті – Східному, тобто в рамках Операції об'єднаних сил. Для оборони всієї іншої території було лише 12 бригад, які були розподілені, як-то кажуть, "тонким шаром" чи червоною тоненькою смужкою по всьому периметру кордону. І при цій концентрації сил та засобів і при обранні противником тих напрямків, про які ми вже потім дізналися – це і Північ через Київську область, через територію Білорусі і Чернігів, і Південний напрямок – вони не залишали шансів воєнному керівництву держави впоратися в цій конкретній ситуації.
Про Чонгар:
🔺...ви на цій землі без правового режиму воєнного стану не маєте ніякого права щось робити взагалі. Ні окопи там рити, ні тим більше влаштовувати загородження будь-які, інженерні, фортифікаційні. Я вже не кажу про мінно-вибухові загородження. Ви на це не маєте ніякого права.
🔺...Якщо немає правового режиму воєнного стану, якщо не введені в дію оперативні плани застосування військ і сил – ніхто нічого не може робити в мирний час. Бо це питання потім до цих командирів щодо адміністративної або навіть кримінальної відповідальності: чому вони зробили те, що вони не мають робити? До речі, у нас такі були приклади.
🔺….мінні поля не мають ніякої цінності самі по собі, якщо вони не прикриті військами.
🔺...А якщо ми маємо мінні поля гіпотетично, десь там, на Кримському чи будь-якому напрямку, на перешийку будь-якому, але у нас немає укомплектованих в повному обсязі сил і засобів для того, щоб їх прикрити – то ці мінні поля, вони долаються дуже швидко. Це не проблема.

Віктор Назаров, радник, потім - головний консультант Залужного дав інтерв'ю BBC.
Великий час приділено двом темам.
Перше. Підготовка до війни, точніше її відсутність. Друге - оборона півдня України. Особливо докладно, хто винен у проблемі незамінованого Чонгара.

Загалом зрозуміло, що це меседжі суспільству не Назарова, а Залужного. У них досить чітко позначено, хто винен в обох проблемах - політичне керівництво, а ніяк не військове.
На тлі інформації, що Залужного хочуть вимкнути з майбутніх президентських виборів, зокрема й шляхом покладання провини за втрату півдня України, можна сказати, що Валерій Федорович пішов у контрнаступ.

Коротко, інформативно і по суті того, що зробили росіяни в Суджі.

У бот нам надіслали приклади військових, які досить успішно керували державами
Шарль де Голль – генерал і лідер французького Опору в Другій світовій війні, президент у 1959–1969.
Мустафа Кемаль Ататюрк – генерал Османської армії, засновник і перший президент Туреччини (1923–1938)
Іцхак Рабін – начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю, прем'єр-міністр у 1974–1977 і 1992–1995.

Ще раз. ЗСУ кров'ю довели своє право на повноцінну участь у житті держави. Можливо зараз про це говорити беззаперечно, але після закінчення війни - треба говорити про це відкрито і негайно.
Хоча, є і приклад завчасного підходу, коли військових уже зараз починають вбудовувати у вертикаль влади. Але, на жаль, це приклад з іншого боку фронту.

Почався прогрів проти «військової диктатури». Читай - проти кандидата від ЗСУ, а точніше - проти Залужного. Це єдиний кандидат в армії, хто користується максимально можливим авторитетом. Ось результати опитування.
Основний аргумент - «щоб не було як в Африці або Латинській Америці», і ресурсно багаті країни стали розвиватися тільки після того, як цивільні отримали владу над військовими. З допущенням, що військовий може бути кандидатом у владу, якщо зніме форму.
Чомусь статистика про цивільних президентів у країнах, що не входять до розвинених економік або стоять на межі виживання, не наводиться. Немає ні прикладу південнокорейської стабільності цивільного президента, немає прикладів країн із найбільшим зовнішнім боргом на чолі з цивільними главами урядів.

Україні потрібен сильний лідер. Який припинить міжкланові війни, приборкає корупцію й олігархат. Який не заграє з натовпом, як із глядачами телешоу. Який не грає в демократію, а робить її. Потрібна людина з яйцями. Буде вона у формі чи в цивільному костюмі тут не важливо. Але відразу відкидати кандидата від армії - контрпродуктивно.

https://focus.ua/uk/opinions/690694-diktatura-viyskovih-ne-dopomozhe-chomu-ukrajini-slid-vivchiti-dosvid-hunti-v-africi

Останньою війною, де на фронті воювали діти лідерів протиборчих країн, була Друга світова війна. Члени британської королівської сім'ї, діти радянських вождів, сини Черчилля, Ейзенхауера, Де Голля.
Останньою країною, де служать в армії всі нащадки керівництва країни до одного - Ізраїль.

Наші еліти собі таке не дозволяють. Наша еліта складається з не дурних людей. І в глибині душі ніхто з них життя в цій війні за країну віддавати не готовий. Тому що прекрасно розуміють, що і ця війна принципово нічим не відрізняється від інших воєн. Вона врешті-решт закінчиться так само, як і всі інші війни. Миром. І далі буде мир, який нічим не відрізняється від миру після будь-якої іншої війни.
Можна заперечити, що виживання еліти залежить від виживання країни. Але еліти Німеччини Другої світової війни, за винятком «нюрнбержців», прекрасно влаштувалися у ФРН та Аргентині і зайняли ключові посади в політиці, бізнесі. Японський великий бізнес так званий «дзайбацу» (Мітцубісі та ін.), який спонсорував загарбницьку політику країни в Азії, перейменувався на «кейрацу» і зараз торгує по всьому світу. А політичний істеблішмент прекрасно пережив Токійський трибунал і навіть зберіг імператора. Італійська влада підвісила дуче з дружиною на бензоколонці і без проблем влилася назад у європейську сім'ю.

Якщо нічого не змінюється, тоді навіщо жертвувати собою і тим більше своїм чадом, «бубочкою». Тому завдання еліти зараз одне - вижити і зберегти свій рід.
А з противником еліта домовитися завжди. Бізнес України не знайде собі партнерів у Росії? Знайде. Наступного ж дня після укладення мирної угоди.
Тому що, що в усі часи війна була якоюсь акцією, де незнайомі один одному люди вбивають один одного за інтереси людей, які добре один одного знають.

Я не даватиму порад Україні, але в Ізраїлі не може бути такого, що діти чиновників чи міністрів не служать в армії. Це, мабуть, дивно чути українцям, — посол Ізраїлю в Україні Бродський

Велика частина втрат наших військових через неякісні боєприпаси та СВП.
В кращому випадку людям відриває руки, обпалює обличчя, сліпнуть.

Цікаво було б посадити Міністра оборони і кілька людей з його команди крутити СВП. Хоча б на кілька годин.

Впевнена, що тоді якість боєприпасів одразу підвищиться.

США змусили ЗСУ дозволити спокійно відступити з Херсону 30-ти тисячному угрупуванню рф — Боб Вудворд після спілкування з чиновниками США у книзі «Війна».

Автор книги пише, що коли українська армія звільняла Херсон, американська розвідка попередила, що ризик ядерного удару підвищиться, якщо росіяни втратять основні сили при відступі з міста.

Згідно з планом української армії, ЗСУ мали переслідувати відступаючих росіян і завдати масованих ударів, але цього не сталося — росіяни відступили без значних втрат.

Виявилося, що перед відходом російського ворога американці попередили Байдена, що обстріл ЗСУ по рф може призвести до 50% ймовірності ядерного удару з боку путіна.

Американці зателефонували Герасімову, який пообіцяв Мілі, що при великих втратах під час відступу з Херсону буде застосовано ядерну зброю.

Після цього росіяни отримали свого роду гарантію безпеки і вийшли на лівий беріг, переправивши всю свою техніку та особовий склад.

Страх американців перед ядерною зброєю змусив ЗСУ утриматися від атак, внаслідок чого росіяни спокійно відійшли, зберігши 30 тисяч солдатів і техніку.

Автор книги стверджує, що страх американців перед ядерною зброєю змусив ЗСУ просто чекати, що дозволило рф зберегти сили, перегрупуватися та захоплювати великі території України.

🚀 Приєднатися до ZN.UA

Це звичайно дуже погана тенденція. Але очікувана.
Фізичний вихід з траси Покровськ-Костянтинівка повністю припиняє «південну» логістику агломерацій Слов'янська і Краматорська.

💬⚔️ На фронті критична ситуація, є ризик обвалу оборони, – екс-командир 53 ОМБр

Колишній командир 53 ОМБр Анатолій Козел (Купол), якого свого часу зняли з посади за інтерв'ю Washington Post про реалії на фронті, заявив, що Дніпро вже зараз треба готувати до оборони, як Москву в 1941-му чи Берлін в 1945-му.

Він впевнений, що за нинішніх тенденцій є загроза обвалу нашої оборони і у 2025 році ворог спробує взяти під свій контроль Херсон та Запоріжжя, а може і дійде до Дніпра чи Харкова – ресурси у нього на це є.

Ми ж на початку війни мали 1-1,5 мільйони готових воювати патріотів, але наш генералітет в бездарних лобових атаках втратив найбільш вмотивованих українців, мобілізованих у 2022–2023 роках. А тепер в армії багато "бусифікованих", що здаються у полон або тікають в СЗЧ.

Тому на фронті ми програємо на всіх напрямках і якщо ситуація не зміниться, в кращому випадку будемо втрачати територію тактично 20 км за добу, в гіршому – оперативно до 100 км на добу.

Повне інтерв'ю опального офіцера дивіться тут 👈

Останній тиждень був дуже важким (Курахове-все), але підсумки року і нашого Фронтового прогнозу на 2024 рік обов'язково підведемо.

Тиск на DeepState почався відразу після їхньої публікації про оточення в Успенівці. В ОСУВ спочатку це спростували, а потім поскаржилися спочатку в медійку ГШ, потім у МО. Звідти вже Сирському. Кілька днів розбиралися, у цей час (3 дні) Діпам заборонили публікувати обстановку.

Україна на сьогодні має лазерну зброю, її назва – "Тризуб" — командувач Силами безпілотних систем ЗСУ Сухаревський.

"Армія рф ставить собі за мету на 2025 рік захоплення всієї території чотирьох українських областей, про анексію яких москва оголосила восени 2022 року, - Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької", - міністр оборони рф білоусов.

Як розцінювати ці заяви з військової точки зору.

Це стратегічні цілі ворога на кампанію 2025-2026 року і переговорна позиція.

Значить без широкомасштабного наступу в Запорізькій області не обійтися. У цьому контексті наступ у напрямку логістичного вузла Андріївка-Костянтинопіль від рубежу Зоря-Сонцівка-Старі Терни з :
а) виходом у фланг запорізькому оборонному рубежу
б) вихід до кордонів Дніпропетровської області
якраз укладається в цю канву.

Війна 20 січня після інавгурації Трампа не закінчиться 21 січня. Це буде дуже довгий процес, під час якого навряд чи будуть «мовчати гармати».

Щодо ситуації з оточенням на південь від Курахового.

На жаль, такі ситуації будуть повторюватися.
Яка була військова доцільність утримання позицій біля н.п. Успенівка?
Не йдеться про те, що треба віддавати ворогу землю просто так. Мова про ті ситуації, коли конкретна ділянка вже не має військової цінності. У чому сенс утримання опорників біля Успенівки до останнього? З моменту початку боїв за Константинопольське ніякого: логістика в «кишеню» припинилася. Точніше вона припинилася в середині листопада - після взяття Дальнього фізично закінчилася логістика через Курахове. І одночасно з півдня ворог увійшов у Трудове. Дороги просто взяли під вогневий контроль. З цього моменту припинилося постачання у фізичному сенсі цього слова, а це БК, їжа, вода, ротація. Навіщо було доводити до чергового напівоточення і потім виводити підрозділи під кинджальним вогнем усіх видів зброї ворога? Завдати шкоди ворогові? Але ми, починаючи з Соледара, на виході з оточення часто втрачаємо людей більше, ніж на піку боїв в оточенні.

А ось політична доцільність утримання таких кишень є і буде.
Попереду надскладний етап переговорів. І перед ними ніхто покращувати позиції русні «на землі» не буде. Тому й тримають кожну «кишеню» до останнього. Тому Луценка і не зняли з посади. А пішов на підвищення. Тому що в політичного керівництва до нього претензій немає. Мавр зробив свою справу, мавр може йти на підвищення. І така ситуація буде повторюватися. Усі «кишені», «мішки», «котли» триматимуться до останнього.

На тлі цього офіційна комунікація із суспільством нагадує «Все добре, 12 армія генерала Вальтера Венка ось-ось прорветься в Берлін або Ситуація складна, але контрольована».

Росіяни зайшли у Сумську область, кажуть у DeepState. В ДПСУ спростовують.

Кому вірити вибирайте самі. Ми - однозначно DeepState

За останні кілька діб ворог активізувався біля Пушкіне-Сонцівка-Зоря. Не виключено, що противник планує завдати ударів із завданням ширшим, ніж просто оточення Курахового і ставить собі більш амбітні цілі:
Перше (червоне). Вийти до кордону Дніпропетровської області ударом з вищевказаних н.п. уздовж оборонних рубежів Шевченко-Андріївка-Олексіївка (попутно осідлавши панівні висоти вздовж цих н.п.). У разі успіху отримує інформаційно-психологічний ефект («вихід до Дніпропетровської області»). А також вогневий контроль за багатокілометровою ділянкою дороги Дачне-Багатир.
Друге (синє). Ширшим фронтом з рубежів Пушкіне - Зоря вдарити загальним напрямком на Богатир і зустрічним ударом з Роздольного «остаточно вирішити курахівське питання». На користь цього свідчить недавнє введення в бій на е
тому напрямку рухомого резерву у вигляді 5 окремої танкової бригади 36 армії вс рф.

Нещодавній випадок з "експертом" Коваленком показав справжню його сутність.

Дядько хоч і доволі ерудований, тому вважає себе найрозумнішим, але далекий від реальності, сидячи на своєму геймерському кріслі. В 2023 спростовував нашу інформацію про провив ворога біля Новоєгорівки.

Тіп називав нас "експерти-самоуки" та ідіотами, бо він же не знає про рухи ворога, а значить їх там нема 🤷🏻‍♂️

Влітку на одній із зустрічей, де було багато різних медійних осіб, намагався тягнути руки щоб привітатися 😀

Ну і загалом, щоб виглядати обізнаним і експертним треба до кожної тези казати "згідно військової науки", а слово "батальйон" на гучності х2.

З приводу вчорашніх призначень.

Бажаємо їм удачі на новій посаді і нагадуємо, що Залужний мав колосальний авторитет після початку війни, а звільнення Херсона і Харкова стали для нього своєрідним «Тулоном». Але багато хто відвернувся від нього одразу після контрнаступу-2023, Бахмута і Кринок.

У Сирського не було свого особистого «Херсона» і «Харкова» як у Головкома ЗСУ. Зате були Авдіївка, Харків і Мар'їнка. Зараз ще Курахове і росіяни за кілька кілометрів від Дніпропетровської області. Курська операція «Тулоном» уже не стане, скоріше навпаки. А про те, що він відстояв Київ і вигнав окупантів з Харківської області вже мало хто згадує. Тому він піддасться щоденній критиці.

Якщо у новопризначених не вийде зробити свій «Тулон» то не мине й кількох місяців, і Драпатого, і Апостола, і Палісу будуть хейтити так само. В армії, що відступає, не заробляють авторитет, але дуже швидко його втрачають.

А зараз нам потрібна піхота в опорниках і посадках. Нам потрібна навчена піхота. Нам треба, щоб люди йшли на фронт, а не ховалися від нього. Нам треба, щоб люди відпочили. Нам потрібна системна робота з причинами проблем, а не «потужні» медійні призначення під ефектні кадри з стрибаючим БМП 10-річної давності.

За останні кілька днів противник двічі продемонстрував, що може кардинально змінювати свої плани на тактичному рівні і переводити їх в оперативний успіх.

Перший раз, 17 листопада ударом на Роздольне, змінив напрямок своїх активних дій на південь від Курахового і замість атаки на Костянтинопільське для виходу в тил курахівському гарнізону повернув на захід у бік Великої Новосілки. Тим самим, вийшовши в тил підрозділам СОУ біля н.п. Благодатне, Нескучне і Макарівка, різко погіршивши їхнє тактичне становище. Удар благополучно проморгала розвідка ОТУ, доповіла в ОСУВ і далі, далі наверх. (До речі, де цим відразу скористалися антагоністи Сирського і через низку ОПшних каналів повідомили «про прорив орків у Великій Новосілці», зваливши всю провину одразу на головкома. По суті того, що відбувається - вірно частково, а за формою доведення інформації до громадськості - не вірно взагалі).

Вдруге, в ніч на 24 листопада проривом біля невеликого села Жовте на південь від Покровська. Цей прорив має на меті вихід до Новотроїцького, а от потім з високою часткою вірогідності, почне перетворюватися на «південне охоплення фортеці Покровськ». Першим привернув увагу і позначив напрямок цього удару тільки Мучной, а відзначив на карті -Deep State. При цьому прорив у районі Жовтого може мати і політичну мету - до кордону з Дніпропетровською областю близько 15 кілометрів, і вихід до нього додасть нові ввідні в рівняння закінчення війни. Цієї ж мети дотримуються і війська росіян у районі Новодарівки та Рівнопіля (7 км кордону області).

Висновок. Противник постійно змінює напрямок свого головного удару і діє варіативно. При цьому ворог може собі дозволити не слідувати очікуванням «експертів», які, не приходячи до тями, ще навесні позначили Покровськ головною ціллю і чекали, доки він почне його штурмувати в лоб. Крім того, окупанти пов'язують політичні цілі війни з військовими і діють в довгу, що в принципі є основою стратегії. Ми, у відповідь на це, демонструємо медійну злагодженість у відстоюванні інтересів різних політичних груп, уміння в «Гру престолів», а також черговий шедевр у вигляді «Контрнаступ-2025».

Судячи з усього, наступальні дії біля Новодарівки та Великої Новосілки мають також політико-психологічну мету - увійти на територію Дніпропетровської області.
У разі успіху це може стати передумовою також для початку обходу всього оборонного рубежу в Запорізькій області.

Просимо підтримати акцію!🫡🇺🇦

Bloomberg вже написали, що Сили оборони сьогодні вночі уперше завдали удару по території РФ системами ATACMs. Ціллю був 67-й арсенал ГРАУ у Карачеві (Брянська область)

In Factum | Support channel | Чат

Зеленський представив «план стійкості» у Верховній Раді: включає 10 пунктів.

Генштаб ЗСУ пояснив необхідність створення нових бригад замість поповнення особового складу наявних

Речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій роз'яснив необхідність створення у Збройних силах України нових бригад і посилення районів оборони бригад батальйонами з інших військових частин.

"З цього приводу треба зробити такі роз'яснення. Останнім часом ворог збільшив кількість полків, бригад і дивізій та чисельність свого особового складу майже на 100 тисяч людей. Також збільшилася протяжність лінії фронту. Для того щоб закривати фронт, у складі ЗС України й треба створювати нові бригади", - сказав речник.

Лиховій наголосив, що іншого дієвого способу протидіяти противнику, який переважає, просто немає, оскільки на сьогодні є 1300 км протяжності фронту з активними бойовими зіткненнями.

У Генштабі також зазначили, що на лінії бойового зіткнення російські окупанти мають значну перевагу, іноді п’ятиразову.

"Тому, коли під час бойових дій виникає загроза втрати позицій і рубежів оборони певних бригад, задіюють передислокацію сюди окремих батальйонів інших військових частин. Це логічний і унормований статутом спосіб дій для посилення оборони: коли на проблемних ділянках фронту є загроза прориву, на нього переводять підрозділи з неатакованих ділянок", - розповів Лиховій.

Він зазначив, що в умовах недостатності сил і засобів це оптимальний спосіб протидії силам противника, які переважають, у такий спосіб зменшується ризик прориву. Також, за словами речника, треба враховувати, що на сьогодні у Збройних силах немає можливості оперативно поповнювати бригади особовим складом.

Така потреба розписана на місяць наперед. Також треба розуміти, що люди, які поповнюють підрозділ, мають пройти в ньому адаптацію та злагодження, а на це потрібен час. Саме тому для посилення ділянки фронту, де виникає загроза прориву, задіюють уже сформований підрозділ, який готовий виконати завдання в стислі терміни", - пояснили в ЗСУ.

Крім того, Лиховій наголосив, що для ротації та заміни вже наявних бригад також потрібні бригади.

"Простим поповненням бригад, які зазнали значних втрат, теж не можна обмежитися - бо вони потребують бойового злагодження. Для їх заміни й виведення з району бойових дій потрібні нові бригади", - додав речник.

Початок тут
"...1. Постійна зміна постачальників, договорів, збільшення обсягу документообігу, некомпетентність бухгалтерів ДОТу – це треш. Деяким з моїх батів ДОТ не повернув підписані документи ще за весняні періоди (документи «курсують» тепер не між постачальником-військовою частиною, а між постачальником-в/ч-ДОТ-в/ч). Армія – це сувора звітність. Це певна специфіка ведення документації. Це злагодженість роботи фінансової, продовольчої, логістичної, стройової служб, в яких траблів і так багато. Зараз кінці з кінцями взагалі не звести.
2. Програми «ZSUProd_2022/2024»(S_FAS) та ІКС Dot-Chain сирі і мають безліч прогалин.
3. Комунікація ведеться, як і до цього, з постачальниками. Постачальники, як і раніше, можуть спокійно «не довезти», привезти «згнивше» або взагалі не по замовленню. А ще, у постачальника є підрядник, наприклад, «Глобино» у «ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ». А у того «Глобино» ще свій підрядник. Уловлюєте? Ланка тягнеться кудись у далечінь.
4. Вишенька на тортику від продслужби. Знаєте, скільки вартує прод.комплект військовослужбовця наразі? Трохи більше, ніж 106 грн. Це в тилу, коефіцієнт 1,0. На фронті - коефіцієнт 1.2. Трохи є різниця у вартості в залежності від договору і постачальника. Ну ок, може бути 118 грн. Для прикладу, на початку 2023 року вартість була 145,80 грн. Норма за військовим законодавством на добу – 3.500-6000ККал. Уявіть собі, як воно, змогти нагодувати бійця повноцінно на 106 грн. А як постачальникам – забезпечити продукти за такими цінами? Замкнуте коло.
Начпрод одного с батів моєї бригади, що знаходиться на Кураховському напрямку, вимушений видавати продукти в полі під мінометним обстрілом. Бо по прод.складу прилетіло. А інший склад – зайняли вже підари. Будем чесними – це взагалі супер, коли є змога хлопцям на позиції доставити їжу та воду. Його нач. складу разом з ним (обидва бойові хлопці, з проблемами зі здоров`ям через поранення) видають, розвозять, грузять величезні об’єми продукції (о, так, серед якої, вірогідно, виявиться цвілий хліб). Людей катастрофічно не вистачає. Коли нач. складу має електронним підписом підписувать накладні? А начпрод писати прокламаціюна гнилу картоплю, пліснявий хліб, недовезене м’ясо, щоб ДОТ розглянув проблему з постачальником? (не усунув, а розглянув, якщо набереться достатньо прокламацій). Думаю, між підарською мінометкою і артою. Але до КАБів. Так, пане Жумаділов?)"

До чергової проблеми з ДОТ попросили нашого підписника - тиловика однієї з бригад на курахівському напрямку розповісти про свій досвід взаємодії з ДОТом:
"Жодне військо не буде функціонувати без тилового забезпечення. В тому числі – без продовольчого забезпечення. Хто не в курсі, може подумати, що продслужба – «найсмачніша», найлегша. Ні. В тиловиках розгільдяїв вистачає, але ті, хто тягнуть цей пласт роботи, підтвердять обсяг геморою через специфіку служби. І в розпал війни ми робимо шо? Правильно – нововведення. ДОТ. Можна довго сперечатись, нащо насправді той Державний оператор тилу. В теорії ідея прогресивна - ДОТ героїчно вигриз у старих (звичайно ж, корумпованих) постачальників право збирати замовлення з військових частин. Корупційний ланцюг мав розірватись, недобросовісні начпроди та постачальники згортають свої «мутні схеми» з фіктивними поставками тощо. Впроваджується систематизація, ДОТ налагоджує своїми силами логістику поставок, відбувається цифровізація, автоматизація, оптимізація (далі придумайте самі) процесів. Перехід від «паперової армії» до світлого майбутнього.
По факту – маємо додатковий прошарок, ланку між постачальниками, державою та в/ч. Здогадатися, чим і кому це фінансово вигідно – неважко. В співробітників ДОТу абсолютно відсутнє розуміння задач складнощів продовольчих служб армії, особливо, в умовах активної фази війни. Онлайн бріфінги, відеоконференції, «як підписати накладні онлайн спеціальною печаткою без реєстрації та смс».
Про корупційні схеми, вибірковість до постачальників, абсолютну відсутність контролю за ЯКІСТЮ продукції, умовами її зберігання, відсутність відповідальності за зірвані строки поставки, знайдені голки в сирому м’ясі тощо писати не буду – то довго. Почитати можна тут і тут.
Розкажу лиш трошки спостережень з досвіду роботи:..."
Продовження тут

Основне з інтерв'ю військовослужбовців бригад, що обороняють Курахове, для іспанського видання El Paso.
1. Про причини відступу:
«Чому ми йдемо назад? Тому що у нас немає ротацій, ми не відпочиваємо, ми деморалізовані» - “Шкода”, офіцер 46 бригади.
2. Про причини СЗЧ:
«У мене був друг, ми звали його Англія. Він усю війну воював на нулі, у Роботині, Соледарі, Херсоні... Він був виснажений, не міг більше, а командири не давали йому відпочинку. Кілька днів тому він пішов, ось так просто» - Шкода.
3. Про відсутність ротації:
«Бійці можуть проводити на своїх позиціях до трьох місяців без відпочинку і ротації, тоді як рік тому максимальний термін становив один місяць. У перший рік війни основна ротація відбувалася кожні чотири дні» - сержант Чурбанов, 46 бригада. (Середній час перебування солдатів на позиціях у Кураховому становить 25 днів, за словами військових, з якими проводилися консультації).
4. Про нестачу особового складу:
«Росіяни мають перевагу в піхоті три до одного. Слава богу, у них немає точної інформації про те, як погано ми себе почуваємо в певних місцях» - “Бізон”, боєць 119 бригади ТРО.
5. Про силові дії ТЦК:
«На кожного, якого вони набирають таким чином, ми втрачаємо 40 осіб, які могли б до нас приєднатися»- “Дімсон”, військовослужбовець однієї з бригад у Кураховому.
6. Про відсутність мотивації у набраних силою мобілізованих:
«Мобілізація проходить погано, тому що люди налякані. Вони бачать, що вас силоміць забирають з вулиці і відправляють на фронт без жодної підготовки. Я не хочу, щоб поруч зі мною були такі люди, невмотивовані, тому що від цього залежить моє життя"- “Шкода”. «Дімсон» стверджує, що двоє з його товаришів по полону були недосвідченими і перебували на фронті лише три дні.
7. Про проблему з особовим складом від представників Міноборони:
«Зараз проблема не в зброї, а в людях. Ніхто не хоче йти в армію. Бригади кажуть нам, що вони не можуть ротувати, що вони виснажені. Скоро не буде достатньо людей, щоб воювати» - глава місії МО, з яким спілкувалися журналісти, попросив не називати його імені.
8. Про відсутність ротації на нулі:
"Є ще одна причина, через яку ротації відбуваються рідше, - це масована присутність безпілотних літальних апаратів, які ускладнюють пересування солдатів".
9. Про складнощі боїв БПЛА в Кураховому
«Спроба вести війну за допомогою дронів має недолік у міській обороні: цими безпілотними апаратами складніше маневрувати між будівлями, ніж на відкритій місцевості»
10. Про перспективи:
«Якщо ситуація не зміниться, росію не зупинити, якщо ситуація не зміниться, нашим онукам теж доведеться продовжувати воювати» - сержант Чурбанов, 46 бригада.

Абсолютно вірно. Прогрів.
Тим більше, коли основні «спонсори» бюджету країни вже про це прямо натякали.

Для продовження війни, якщо вона затягнеться, потрібна піхота. Так, обічна проста піхота. Потрібні ті, хто триматиме опорники, позиції, будівлі, посадки.
А їх зараз катастрофічно не вистачає. Коли кілька кілометрів тримає піввзводу, це не справа. Якщо ширина фронту не зменшується, а ще більше розширюється за рахунок нових плацдармів і напрямків, і замість ущільнення підрозділів, ми навпаки фронт розтягуємо, то питання укомплектування «старих» бригад стає стратегічним. Штампуванням «нових» бригад, це питання не вирішити.

З приводу сьогоднішньої заяви Рютте про те, що Україна стане 33 або 34 країною НАТО:

"Якось падишах видав указ, в якому повідомив про те, що хто навчить його віслюка розмовляти, отримає половину його багатства та житиме при палаці з щомісячним заробітком. Проте, якщо віслюк не стане розмовляти, вчителю відрубають голову.

Ходжа Насреддін погодився навчити його розмовляти за 20 років. Люди, які зустрічали його говорили про те, що дарма він погодився, оскільки мине час і йому відрубають голову. На це Ходжа відповів:

“Нічого вічного немає — за цей час або я помру, або падишах помре, або віслюк здохне!“.

Давно не було хороших новин із цього напрямку. Можливо це не тільки одиничний успіх, а початок певної тенденції...

⚔️ ГУР вибив ворога в лісі північніше Липців

🦉 Успіх забезпечили підрозділи «Артан», “Kraken” та Міжнародного легіону. До того ж, у боях брали участь наші друзі з підрозділу ТГр "Реванш".

📍 deepstatemap.live/#13/50.2321084/36.4551229

Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат

Про нові бригади дискусія триває і в основному зводиться до питання «навіщо нові, якщо недостатньо укомплектовані старі».
Але є низка питань, не менш, а може і більш важливих, ніж факт простого недоукомплектування бригади. Це питання створення якісного та ефективного вертикального управління на рівні ОСУВ/ОТУВ/ОТУ. І тут знову розгорнулася дискусія на тему створення з'єднань дивізійного рівня, замість бригадного. А також проблема ефективності та неефективності новостворених армійських корпусів.
Досить компетентно про це висловився «Тавр». Є й трохи інша думка.
Тут на цю тему досить широко висловився Легіон. Ось думка Sternenko. З одного боку все це схоже на якусь кампанію, але загалом думки заслуговують на увагу. Рекомендуємо до ознайомлення.
І пропонуємо висловитися в боті небайдужих. Найцікавіші думки опублікуємо.

"Росія перекинула близько 50 тисяч військових до Курської області, послабивши свої позиції на інших напрямках фронту в Україні Такі дії РФ призвели до ослаблення російських угруповань на інших напрямках, зокрема в Запорізькій, Херсонській областях та Краматорському напрямку"- Сирський.

Можна посперечатися, що в планах ГШ під час формування мети і завдань Курської операції на першому місці був покровський напрямок, можливо, - курахівський. До чого тут херсонський, запорізький і краматорський? Жодної активності на зазначених напрямках росіяни протягом року не демонстрували, за винятком Часів Яру.

На херсонському напрямку - всі бойові дії зведені до боротьби на островах і дуелей дроноводів. Цей напрямок - тупикова гілка для обох сторін для будь-якого наступу.
На запорізькому - метушня на роботинському виступі.
Краматорський напрямок - орки якраз під час курського наступу перейшли канал Сіверський Донець-Донбас, який вони не могли форсувати кілька місяців. Зараз бої йдуть уже в мікрорайоні Жовтневий.

Навіщо головкому лукавити в загальновідомих і вже неприхованих навіть не фахівцям речах - питання риторичне.

Ситуація на полі бою створює серйозну можливість покласти кінець війні у 2025 році, — Зеленський

А ось це ось ваша можливість, вона зараз із вами в одній кімнаті, пане Президенте?
А яку конкретно ділянку фронту ви маєте на увазі?
На жаль, горизонт відповідальності чиновників будь-якого рівня за свої слова у нас у країні вимірюється не роками, не місяцями, і не тижнями, а одним ...інтерв'ю. Виплеснув у народ, а хто там потім згадає, що ти збирався і в Крим увійти, і Бахмут звільнити. Головне, що ОПшна сітка твої цитати рознесе, а народ отримає чергову надію до наступного...інтерв'ю. Завтра вже все це забудуть.

1. Про брак особового складу стали нарешті говорити.
2. Вирішення питання з поповненням бригад - на поверхні. І воно дуже непопулярне.
І такі відео - це звичайний прогрів перед цими самими непопулярними заходами.
З урахуванням нинішніх проблем із набором особового складу рішення криється в діапазоні «18-25». І інших варіантів немає.
Рішення про це ухвалюватимуть після листопадових відомих подій.

Тільки люди, які максимально далекі від війни і абсолютно нічого не розуміють про реальну ситуацію в армії з озброєнням, можуть ляпати, що нам треба експортувати безпілотники. Або ж ті, хто хоче рубати бабки, а не воювати.

Українській армії критично не вистачає дронів! Всі підрозділи постійно самостійно шукають можливості, аби забезпечити себе дронами. Величезна частина потреб лягає на плечі волонтерів, громад та бізнесу, що поставляють в бойові підрозділи дрони.

Як держава, ми не вийшли навіть і на половину від того, що потрібно сьогодні на фронті. Україна - перша у світі, хто зараз потребує безпілотники. Який може бути експорт в таких умовах?!

@MaksymZhorin 👊🏻

Важливість знищення цього складу буде відчутною одразу, особливо для оперативної групи "Північ", оскільки це вже 3-й підірваний впродовж місяця великий склад боєприпасів, який забезпечує дану оперативну групу.

✅ Червоними позначками відмічені три склади, уражені українськими дронами/ракетами.

✅ Червоні лінії - закриті залізничні колії через Курську наступальну операцію.

In Factum | Support channel | Чат

Вугледар. Підполковник Ігор Гриб. Червона іржа.

Гриб. Комбат 186 окремого батальйону 123 окремої бригади ТрО.

Проходив військову службу за контрактом з 2014 року, брав участь у боях на Савур-Могилі, в Іловайську, в обороні Мар’їнки та Красногорівки.

Лицар ордену ордену «Богдана Хмельницького» та кавалер ордену «За мужність».

186 бат відмовився заходити в Угледар на підтримку бійців 72 бригади.

В результаті - більше сотні бійців 186 батальйону в СЗЧ.

А чорні запорожці не отримали підкріплення, виходили дуже важко, понесли великі втрати.

Підполковник Гриб застрелився.

…

На білборді - самозакохана пика лівака Сергія Гнезділова. Видавав себе в інтервʼю «командир аеророзвідки», але завжди був лише солдатом. Надували як фігуру, закликав на службу, а потім «закладка» вибухнула. Завдяки лівим медіа став героєм, бо «добровільно демобілізувався» у СЗЧ.

СЗЧ - це не проблема генералів. Це проблема всіх. Це біда не так твоя, як суміжників.

СЗЧ - це конкретика - коли сто бійців не заходять на підтримку іншого підрозділу. Замість втратити частину бійців через хаос, паніку, відсутність підтримки, втратиш в три рази більше. І рикошетом стане ще більше утікачів, бо ніхто не знатиме, хто знову підведе в бою.

Публічні дезертири не застреляться, аби привернути увагу до проблеми.

Стануть героями лівих медіа, бо перекидають відповідальність на абстрактне знеособлене «все у нас погано, давайте щось хтось якось робити».

В росіян проблема СЗЧ - «500-х» одна з найгостріших починаючи з 2022-го. Але на відміну від нас - платять за це не своїми територіями.

Листопад - місяць, коли у росіян форсований забіг піхотою, який зараз дає результати, вичерпає їхні стратегічні резерви.

Маємо триматися попри проблеми, помилки і не опускати руки. Інакше вороги банально досягнуть свого.

Від побратима з лиманського напрямку:
« Якщо вже ви пишете про інші напрямки, то чому тоді мало звертаєте увагу на інші напрямки, окрім Покровська і Вугледара?
А тим часом підори вже форсували Жеребець у двох місцях біля Макіївки і Невського, взяли під вогневий контроль трасу Куп'янськ-Вузловий-Борова, до річки Оскіл їм 3 км, і до кінця року вони мають на меті не тільки Покровськ, а й вихід до адміністративних кордонів Луганської області, щоб повністю, як вони кажуть, «звільнити лнр».

Важко не погодитися.

"Із 350 по штату залишилось людей на один взвод — до 30. Це з механіками, водіями, останнім часом піхотинців у підрозділі, які утримували передній край — смугу із 2-3-х кілометрів, було 14-18 людей"- представник штабу батальйону 72-ї бригади про вихід з Вугледару.

Така ситуація плюс мінус не тільки в 72 омбр.

Джерело

"Ротація була зірвана": аналітик пояснив "роль" Безуглої у ситуації з Вугледаром.

За словами Віталія Кононученка, у той день, коли народна депутатка оприлюднила свій допис про майбутню ротацію у Вугледарі, у наступ на українські позиції пішли посилені підрозділи ЗС РФ.

Сама народна депутатка Мар'яна Безугла поки що на такі заяви в свій бік не відреагувала.

Сайт | Facebook | Надіслати новину Фокусу.

Вугледар.
Російські «Кринки».
ЗСУ змушені були залишити Вугледар. 2 роки наполегливої боротьби і демонстрації окупантам, що таке український дух і характер ЗСУ.
Під час штурму міста 2022 року орки поклали на його лобові атаки практично весь цвіт своєї морської піхоти. І, на жаль, зробили з цього висновок. У 2023 році, змінивши совкових генералів, які зробили кар'єру до війни, на тих, хто знав, що укріпрайони можна штурмувати з флангів, знову розпочали його атаки. На відміну від... Знову ж таки, на жаль, взявши за зразок Бахмутську й Авдіївську операції з опорою на «флангову хворобу», яка стала вже фірмовим стилем багатьох ОТУ і ОСУВ.

Що далі.
Всупереч дуже поширеній думці, що Вугледар стане плацдармом для штурму Курахового з півдня, його використовуватимуть орки ширше. Загальним напрямком стане стик між Великою Новосілкою і Кураховим за дирекцією Новоукраїнка-Багатір із виходом на трасу Запоріжжя-Донецьк, а потім до адміністративного кордону Донецької області.
За Вугледаром є кілька рядів фортифікаційних споруд і легкою прогулянкою для вс рф це навряд чи стане.
При цьому всупереч авдіївському «досвіду» 72-гу не стали тримати до останнього і дали наказ на вихід практично відразу, як ситуація утримання Вугледара з політичної стала знову військовою.

Знищення механізованої колони росіян з 50+ одиниць техніки на Куп'янському напрямку (район Піщаного) з ракурсу операторів 🪓 77-ї аеромобільної бригади

📍 geo by moklasen

In Factum | Support channel | Чат