Посты канала BOOK hub

п.с. вчора був день народження Василя Симоненка, тому його постити можна безкінечно 🌝

Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Я б не викручував Твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.

Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Я б побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе люблю!

Василь Симоненко

BOOK hub

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім'ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім'ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Василь Симоненко

BOOK hub

По безмежних просторах знайома путь
Не втомила землю і досі,
Бо ось знову дощі ідуть,
Осінь.
І коли повз кавʼярні, де теплі огні,
В черевиках іду подертих,
Чогось раптом спокійно-спокійно мені —
Чи то жити, чи то вмерти…
Ах, ця осінь!
Це з нею постійно так:
Стисне серце в малий кавалок, —
І ось дні —
Наче сірий тифозний барак,
А за вікнами плями галок.

Євген Плужник

BOOK hub

дякую усім за сьогодні 🤍

для наступного тижня також пишіть за всіма питаннями до @actuallytory 🌝

#BOOKhubвашатворчість

Ми збиралися
Та сварка згасла
І всохша кров мов шмат неякісного масла
Уже по кухні не тече
Твоя сукенка не прекрасна
Моя любов бо тебе згасла
Та я зізнаюся
Уже всеодно на твої благання, захоплення, наряди
Це лише пуста трата мого часу і психіки
Думаєш не знаю?
Знаю...
І на прощання я зведу тебе в кіно
Не з радісним кінцем
Бо навіть якщо б я був кіноматографом - він прекрасно описує нас
Романтика спочатку - далі трилер
Це все лише про тебе - я лише свіча що догораж
І так легенько
Тускне, тускне, тускне
Боже, от чому саме вона
Я би хотів заплакати він ненависті, але з солоного у мене лише попкорн
І я надалі надіюся що ти ним вдавишся, в той час коли і нажахаєшя
Як
Так
Можна
Зраджувати по тупому щоб навіть зізнатися про це і сказати: я не винна, то все книжки із психології
У цей момент хочеться облити когось гарячою кавою
І зробити йому опік на все життя
Я йду зводити татуху
Як же ж добре, що вона маленька,
Заб'ю туди всохше серце- так чи інакше все одно будь що на тому місці нагадуватиме твої підставні несправжні сльози та брудну кров
Не щадить мене любов
В кіно у тебе течуть сльози до колін
Але вони не варті цих відносин
Попкорн летить в твої коліна
І ти немов скоро втратиш свідомість, розумієш мій погляд і кажеш: чудовисько
Ти дістаєш розкладний ніж
А я закриваю вуха
Ти кричиш, немов у фільмі
І помираєш теж
Любов до мене нещадна
А нещадність немає меж.

Арт

#BOOKhubвашатворчість

164. Напишемо «Куріння вас вбиває»
І неприємне фото трохи нижче.
Ми робим вигляд нібито не знаєм,
Що є проблеми набагато ближче.

І жалюгідний надпис на папері
Не потривожить совість аж ніяк.
Це ніби величезні білі двері
Крізь які пройти кожен мастак.

«Ну що ти, знову закохався, друже?»
Чи «Знову все робив даремно, так?».
Бо змусить це задуматися дуже
Чому твоє життя з лайна й гілляк.

А на кінець залишилось зізнання
І нехай це буде наш малий секрет.
Тебе вбиває, друже, лиш кохання,
А не пачки твоїх білих сигарет.

12.11.23
Бу

#BOOKhubвашатворчість

Чому?

Безкінечність не кінчалась
У очах твоїх глибоких.
Якби з смертю не вінчався,
Я пожив би іще трохи.

Ти отруйна, мов троянда,
Що в саду цвіте роками.
Любиш серце моє рвати
І вечеряти зірками.

П'єш вино тільки зимою,
Посміхаючись, говориш
"Чом ти, милий, не зі мною,
А з квітками танок водиш?"


30.08
просто поля