Архітектурний Гід України

Замок Річарда Левове Серце в Києві – поетична назва будинку на Андріївському узвозі, унікальної пам’ятки архітектури у стилі британської неоготики початку 20 століття. Дім має вигляд старовинного замку, розташований він на схилі історичної гори Уздихальниці, неподалік від Андріївської церкви. Ліву частину споруди прикрашає висока вежа фортечного типу, а фасади оздоблені численними готичними елементами – баштами, шпилями, зубцями тощо.

Готичний будинок Річарда Левове Серце швидко здобув популярність як споруда, населена нечистою силою і привидами. Щоразу, коли здіймався сильний вітер, із пічних труб до помешкання долітали звуки моторошного виття, а мешканці відчували паралізуючий страх.

Проблему нечистої сили вирішив професор Київської духовної Академії Степан Голубєв. Провівши ревізію димоходу, він витягнув з труби яєчну шкарлупу, дірки в якій слугували резонатором і були джерелом потойбічних зітхань та виття.

Архітектурний Гід

Будинок «Слово»
Харків

На початку 20-х років ХХ ст. харківські письменники жили в складних побутових умовах. Так виникла ідея кооперативного будинку для літераторів. Однак він не врятував письменників, а перетворився на «Будинок попереднього ув'язнення», як назвав його Іван Багряний. Більшість мешканців будинку «Слово» належать до покоління «Розстріляного відродження» — їх репресували в 30-х роках.

Архітектурний Гід

Каплиця Боїмів
Львів

«Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє», – саме такі слова написані у підніжжя статуї скорботного Ісуса на каплиці Боїмів. Збудована вона у 1609–1615 роках на міському цвинтарі, який на той час був біля Латинського кафедрального собору.

Георгій Боїм був протестантом, а коли переїхав до Львова, прийняв католицизм. Він й замовив будівництво родинної усипальниці, а закінчив будівництво вже його син Павло Боїм. У каплиці знайшли вічний спокій 14 членів родини Боїмів.

У другій половині 18 століття за розпорядженням австро-угорської влади всі поховання з центру міста було перенесено на нові цвинтарі, а ключі, за заповітом Георгія Боїма, передали на зберігання до катедри (Латинського собору).

Каплиця збудована у стилі нідерландського маньєризму. Цікавим та загадковим є інтер'єр каплиці: розп'яття Ісуса і Таємна вечеря зображена не у центрі каплиці. Напевно, коли створювали композицію інтер'єру, то вкладали у це глибокий зміст.

Архітектурний Гід

Монастир у Бердичеві

Візитівкою Бердичева на Волині досі залишаються масивні мури католицького монастиря Кармелітів Босих. Заснований майже 400 років тому, він був могутньою фортецею та великим економічним центром. Монастир (або кляштор) продовжує приваблювати паломників із різних країн.

Архітектурний Гід

Палац Потоцьких
Тульчин

Це була резиденція графа Станіслава Щенського-Потоцького, яку почали будувати 1782 року, а завершили у 1785 році.

«Тульчинський Версаль» – так називали його маєток. Навіть польський король Станіслав-Август, який гостював у Потоцького, був вражений багатством графа.

Стіни прикрашали прекрасні картини всесвітньо відомих митців: Рафаеля; Рембрандта; Тиціана; Рубенса; Ван-Дейка. Граф пишався своєю багатою колекцією нумізматики, живопису і порцеляни. У палаці була величезна бібліотека, де зберігалися найцінніші шедеври світової класики.

Багатство Потоцького, за деякими історичними джерелами, не поступалося імператорському. Нікому не вдавалось пояснити походження цих скарбів. За однією версією, палац мав підземні ходи, у яких ченці-алхіміки робили золото для графа. Кажуть, що одне із підземель з’єднувало палац і розташований на пагорбі костел. Тунель був настільки просторим, що Станіслав їздив ним до храму своєю каретою.

Архітектурний Гід

Палац Грохольських-Можайських

У селищі Вороновиця на Поділлі знаходиться палац Грохольських-Можайських, зведений у XVIII ст. Ця велична споруда у стилі класицизму оздоблена красивими колонами й ліпнинами.

Архітектурний Гід

Палац Даховських
село Леськове, Черкаська область

Створений вихідцем із Польші, палац загубився у глухому селі і потихеньку руйнується. Ландшафтно-архітектурний комплекс займає досить велику площу. Цей комплекс створювали протягом сторіччя чотири покоління сімейства Даховських.

Споруда, виконана із червоної цегли, нагадує англійський замок епохи Середньовіччя. Будівельні матеріали для палацу Даховські випускали на власному заводі.

Всередині палац вражав не менше, ніж зовні. Там було близько 20 залів для прийому гостей, балів та ігор, ванна, зимовий сад, величезні підвали, численні господарські споруди, підземні переходи і багато інших цікавинок.

Споруда встояла у буремні післяреволюційні роки, селяни не дозволили зруйнувати маєток. У палаці в радянські часи працював табір для піонерів, а потім санаторій для заможних людей, лікарня для людей із розладами психіки, тубдиспансер, склад...

Архітектурний Гід

Кафедральний собор Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії
Тернопіль

Існують відомості, що на місці сучасного собору колись стояла православна Марійська церква. Це підтверджено документом 1652 року, де й було вказано, що існувала така святиня. Однак вона не зуміла вистояти під час татарських набігів на українські землі. Тогочасний дідич Юзеф Потоцький заборонив відбудовувати церкву, тож 1749 року на цій землі звели римо-католицький монастир, яким опікувалися 12 ченців домініканського ордену.

Будівництво тривало 30 років. Новостворений храм нарекли на честь святого з Валенсії – Вінсента Феррера.

У 1944-ому костел зазнав значних руйнувань внаслідок боїв за Тернопіль. Уже після війни 1959 року, відбулася реставрація. 1989 року храм отримав нову назву.

Архітектурний Гід

Свято-Преображенський кафедральний собор
Вінниця

Побудовано у 18 столітті за проектом Паоло Фонтана. Споруда не одразу стала собором, і саме приміщення, яке він сьогодні займає, колись мало інший вигляд.

Спочатку це був католицький костел із дерева у стилі бароко. Пізніше, 1758 року, собор перебудували, у результаті чого утворилась масивна кам’яна споруда. Перетворення католицького костелу в православний храм відбулося 1832 року. Цю подію було ознаменовано установленням куполів на даху, бічних веж, які знесли після революції 1917 року. Уже 1855 року тут відбулася перша реконструкція, в результаті якої створили нижню церкву, освячену на честь Козьми і Даміана.

Прихід радянської влади на терени Вінничини для храму означав пограбування, руйнацію, закриття.

У 1980х роках у приміщенні облаштували зал органної та камерної музики, тут проводили концерти. Зокрема, незадовго до смерті у соборі виступив Святослав Ріхтер.

1990 року собор передали православній церкві.

Архітектурний Гід

Свято-Михайлівський собор
Черкаси

Собор є одним з найбільших православних храмів у світі. Його розміри просто вражають: висота становить 72 метри, ширина – 53, а довжина – 58 метрів. До цього списку можна додати ще й храмову дзвіницю, заввишки 134 метри. Святиня здатна одночасно вмістити 12 тисяч вірян. Всередині погляд притягують майстерно розписані відомим черкаським художником Миколою Дзвоником стелі, стіни, колони. Ілюзію чарівного сяйва створює світло, яке проникає крізь вікна у верхньому ярусі собору.

Головною святинею Свято-Михайлівського собору вважаються мощі мученика Макарія Овруцького і Канівського, який у 17 столітті прийняв мученицьку смерть від турків, що напали на Канів.

Поблизу встановлено пам'ятник у вигляді ченця, який стоїть на колінах біля розбитого дзвону. Він символізує спомин про зруйнування всіх міських храмів у 20-30-ті роки минулого століття, а також про жертви сталінських репресій, зокрема черкаського духовенства.

Архітектурний Гід

Печерний монастир
Розгірче, Львівська область

Біля підніжжя гірського хребта знаходиться печерний монастир в Розгірчі. Перші згадки про нього датуються 1460 та 1469 роками. З 14 по 17 століття монастир належав отцям-василіанам. Більшість монахів дали обітницю мовчання та не спілкувались між собою. З їхнього дозволу на свята до печерного монастиря могли приходити місцеві жителі. Також відомо, що ці монахи заробляли собі на життя тим, що продавали мед із власної пасіки. Зайдіть всередину храму. Там ви побачите висічені на камені написи, різні символи і лики святих.

Хоча перші згадки про печерний монастир в Розгірчі датуються 15 століттям, існує версія, що ці скелі використовувались ще у язичницькі часи. Під час археологічної експедиції 1990 року біля храму у скелі виявили землеробське поселення 8–7 століття до нашої ери.

Від скельного монастиря до гори веде стежка, біля якої стоять дві скелі, які служать «воротами» храму.

Архітектурний Гід

Кругла площа
Полтава

Колись вона називалась Олександрівською. Її будували у 1805–1811 роках. Автором проекту був зодчий Михайло Амвросимов. Тоді часто практикували радіальне будівництво, тож і площу вирішили зробити круглої форми. Будинки по периметру майдану звели переважно у 1806–1811 роках. Споруди мають однакове планування, наприклад, приймальні та парадні зали були розташовані у бельетажі.

1811 року у центрі площі відкрили монумент Слави, до якого сходились усі вісім радіальних вулиць. У 1820-тих роках, щоб урівноважити висоту забудови та розмір майдану, у центрі доріжки розбили на чотири сектори та облаштували палісадники з клумбами. Пізніше звели будівлю пошти і Кадетський корпус. 1842 року Петровському кадетському корпусу передали сад і його почали називати Корпусним парком.

У роки Другої світової війни майдан зруйнували. Архітектори Лев Вайнгорт і Дмитро Литвинцев запропонували проект реставрації усього класичного ансамблю Круглої площі, який і втілили у 1945–1963 роках.

Архітектурний Гід

Палац Онуфрія Головинського
Київ

Збудований у 1798 році, він був першим кам’яним будинком на Хрещатику, головній вулиці Києва.

Це двоповерхова будівля стала знаковою для історії міста, і з 1849 року в її стінах розміщувалась Поштова контора.

З часом будівля зазнала численних змін і зруйнована під час реконструкції в середині XX століття.

Сучасне місце її розташування займає Головпоштамт.

Фото: 1890-ті роки.

Маєток барона фон Мекка
село Копилов Київської області

Прикрашена різьбою дерев'яна садиба фон Мекків у стилі "дачний модерн" побудована у 1881 році має два поверхи, невелику терасу та мансарди.

Колись маєток належав барону Миколі фон Мекку, вихідцю зі старовинного німецького дворянського роду, одному з перших автомобілістів та спадкоємцю залізничного магната Карла фон Мекка.

Схильний до інновацій, барон фон Мекк проклав першу автомобільну дорогу в Копилові від залізничної станції до своєї садиби, а також відкрив перший у місцевості банк.

Романтичний маєток фон Мекків досить часто відвідували музиканти, поети та художники. Серед найвідоміших – Михайло Врубель та Петро Чайковський. Обидва мали дружні стосунки із сімейством фон Мекків, а останнього навіть пов’язували романтичні відносини із дружиною залізничного магната.

Архітектурний Гід

Заповідник «Поле Берестецької битви»
Пляшева, Рівненська область

Це меморіальний заповідник у селі Пляшева Рівненської області. Це територія пам'яті козаків, які загинули у відомій баталії. Берестецька битва 1651 року – одна із найтрагічніших сторінок історії Визвольної війни Богдана Хмельницького. Поразка у ній стала тяжким ударом для Української держави.

Архітектурний Гід

Палац Браницьких
Руде Село, Київська область

Перші згадки про Руде Село датуються 1616 роком, проте саме тут були знайдені ознаки поселення черняхівської (пізньоримської) культури, що існувала на територіях України, Молдови й Румунії ще у II-IV століттях.

Колись Руде Село та багато селищ навколо були заселені поляками і, відповідно, належали польським магнатам.

На пагорбі, у центрі Рудого Села, знаходиться зруйнований панський маєток, відомий як літній палац сім’ї Браницьких, зведений наприкінці XVIII століття.

Сам Францішек Ксаверій Браницький був графом Священної Римської імперії, видатним військовим і державним діячем Речі Посполитої, великим гетьманом коронним Польщі, а пізніше генерал-аншефом російської імперії.

Браницький був одружений на Олександрі Енгельгардт, племінниці графа Григорія Потьомкіна. Вважається, що саме на її честь Браницький створив неймовірно мальовничий парк "Олександрія" у м. Біла Церква.

Архітектурний Гід

Острозька академія
Острог, Рівненська область

Національний університет «Острозька академія» розташований у місті Острог у Рівненській області. Це один з найдавніших навчальних закладів у Східній Європі.

Університет колись був академією. Її створив князь Костянтин-Василь Острозький у 1576 році. Її меценатом також була Гальшка Острозька. Керівником закладу став Г. Смотрицький. Її викладачами і вихованцями були відомі постаті.

У 16 столітті тут діяв друкарський заклад Івана Федорова. Ним були надруковані відомі книги: перший підручник «Буквар» (1578 рік), «Новий Завіт» (1580 рік), твір Андрія Римші «Хронологія», а також відома «Острозька Біблія» (1581 рік).

У 1624 році у місті створили Єзуїтську колегію. Відтоді Острозька академія почала занепадати. Ганна-Алоїза Ходкевич зменшила фінансування і намагалася знизити її рівень до прицерковної школи. У 1636 році її закрили.

У 1994 році почалося відродження Острозької академії. Тоді створили університет «Острозька академія».

Архітектурний Гід

Садиба роду Остен-Сакенів
Київська область

Представники княжого роду Остен-Сакенів, яким було подаровано маєток у Немішаєві разом із прилеглими селами, займали високі керівні пости в Курляндії, Польщі, Швеції, Данії й Росії.

У 1873 році садибу в Сакенів купує дружина київського купця Євдокія Астахова, а згодом вона переходить у власність сім’ї графа Воронцова-Дашкова, тодішнього міністра Російської імперії.

У 1904 році маєток разом із палацом і парком придбав Андрій Кулик, місцевий заможній селянин, а згодом, під час революції, його було націоналізовано і доведено до руйнації.

Архітектурний Гід

Джерело Святої Анни
Онишківці, Рівненська область

Джерело, а точніше територія, на якій воно розташоване, належить місцевому жіночому монастирю.

Оздоровчі властивості води з цього джерела були відомі ще у 16 столітті.

• 1853 року у селі побудували каплицю.
• 1887 року біля джерела звели кам’яну стіну. Тут встановили ікону Богородиці.
• У роки Першої світової війни каплицю розібрали для потреб військових. Тоді ж зник образ Богоматері.
• 1930 року тут збудували нову каплицю. Під нею створили арковий фундамент, де протікала вода від джерела. 1959 року каплицю закрили, а джерело засипали.
• 1991 року струмок розчистили і збудували басейн, який наповнювався водою. Тоді ж тут звели невелику церкву на честь Святої Анни.
• 2000 року на території біля джерела створили скит жіночого монастиря, який розташовано у селі Городок Рівненської області.

Архітектурний Гід

Маєток Фредра-Шептицького
Львівська область

Біля містечка Рудки, у селі Вишня, є палацовий комплекс із озером, фонтаном та великим парком, – це маєток польського графа. Іноді, туристи натрапляють на це місце і дивуються його красі: воно є маловідомим на туристичній мапі області.

Онуком графа Александра Фредро – польського комедіографа та ад’ютанта Наполеона є Андрей Шептицький.

Для українців більшої особи у ХХ-му сторіччі, ніж митрополит Андрей Шептицький, мабуть, і немає. Адже, він був монархом у Галичині,, фактично в час, коли української влади не було, держави не було, а політичні партії не мали такого впливу, як сам Шептицький. Цей палацовий комплекс, значною мірою, пов’язаний із ним: Андрей Шептицький є онуком графа Александра Фредро – польського комедіографа та ад’ютанта Наполеона.

Цей маєток в селі Вишня, де виросла мати митрополита Софія, є важливим. Він у порівняно доброму стані, і є, практично, останньою пам’яткою про родину митрополита.

Архітектурний Гід

Манявський скит
Манява, Івано-Франківська область

Історія Манявського скиту розпочалася на зорі 17 століття, коли до цієї затишної і мальовничої місцини прибув смиренний чоловік Йов Княгиницький. Його шлях до Маняви пролягав від сусідньої Тисмениці через далекий Афон. Прослуживши на Святій Горі ченцем 12 років, він змушений був повернутися через прикрий стан православ’я на Галичині. Проживши довгий час в Уневі, Угорницькому та Дерманському монастирях, чернець вирішив покинути братію, учнів і шукав місця для молитви. Врешті знайшов його там, де до Манявки впадає річка Батерс (нині Скитець), і залишився вести аскетичний спосіб життя.

Незабаром його знайшли «осиротілі» угорницькі учні, до яких поступово приєднувалися й інші послідовники та прихильники чернечого життя.

1611 рік, коли була збудована перша келія Великоскитської обителі, вважають часом заснування монастиря. За рік тут уже з’явилася нова церква, яку освятили у день Воздвиження Чесного Хреста.

Архітектурний Гід

5 таємниць Андріївської церкви у Києві

Архітектурний Гід

Палац Голіцина
Тростянець

Розкішний садибний будинок, зведений у стилі неокласицизму з елементами бароко, був побудований спадкоємцями Тимофія Надаржинського у 1762 році.

Рід Голіциних отримав садибу в якості приданого. Вони володіли будівлею до 1874 року, згодом продали землі купцю Марку, а той перепродав Леопольду Кенігу. У другій половині 19 століття середню частину будівлі розібрали і збудували заново. Також змінили планування, головну частину будівлі з'єднали з флігелями.

В інтер'єрі чудового палацу збереглися парадні сходи, що ведуть на другий поверх, дверні портали і танцювальний зал, оздоблений ліпниною і скульптурою. Палац розташовується в оточенні розкішного парку з озером і чудовими парковими скульптурами.

Архітектурний Гід

Підгорецький замок
Львівська область

Архітектурний Гід

Кременецький замок – залишки оборонної споруди на горі Боні, яка підноситься над містом Кременцем на Тернопільщині. Його споруда належить до найдавніших та найнеприступніших фортець Західної України. На початку 20 століття руїни замку хотіли розібрати, а камінь використати для будівництва доріг. На щастя, цього не сталося, але те, що не зруйнувала радянська влада, донищив час. Нині від твердині зосталися лише частина стін з уламками бійниць, два яруси надбрамної вежі, а також залишки від колодязя.

Архітектурний Гід

Легенда про Немирівський палац княгині Щербатової

Архітектурний Гід

Свято-Вознесенський кафедральний собор
Ізюм, Харківська область

Свято-Вознесенський кафедральний собор був зведений та освячений 1826 року. Рішення про будівництво ухвалили після того, як старий храм під дією води почав руйнуватися. Саме в цій церкві, розташованій на лівому березі річки Сіверський Донець, 1754 року Бєлгородському єпископу – святителю Іоасафу – явилася ікона Божої Матері Піщанської.

Із 1983 до 2008 року, зусиллями протоієрея Іосифа Романчака, Свято-Вознесенський кафедральний собор був повністю оновлений. У 2006–2007 роках замінили іконостаси, а також кіоти у всьому храмі, розписали стіни, відкрили готель для паломників, облаштували джерело. У листопаді 2007 року тут встановили новий дзвін вагою у 3,7 тонни. Виготовлений він за спеціальною технологією, завдяки чому має особливе звучання.

Архітектурний Гід

Палац Шувалова
місто Тальне

Палац Шувалова на Наддніпрянщині збудований 1903 року як мисливський замок у стилі французького ренесансу. Будинок складається з житлової та господарської частин, кути головного фасаду прикрашають башти. Біля палацу на початку XIX ст. заклали Тальнівський парк.

Архітектурний Гід

Свято-Катерининський собор
Херсон

У Свято-Катерининському соборі знайшов свій останній притулок фаворит російської імператриці – Катерини II.

Князь Потьомкін, один із засновників Херсона, особисто курирував будівництво храму. З його ініціативи велична споруда була названа на честь святої, ім`я якої носила імператриця. Перший православний храм Тавриди зводився 5 років. Він увійшов в архітектурний ансамбль Херсонської фортеці і був завершений в 1786 році.

Архітектурний Гід

Палац Орловських на Хмельниччині

Високопосадовцю Польщі 18 століття приглянувся краєвид на крутому схилі у Хмельницькій області. Там він заклав палац — один з прикладів європейського класицизму в Україні.

Ян Онуфрій Орловський купив Маліївці — сучасне село неподалік міста Дунаївці на Хмельниччині - у 1785 році.

Протягом трьох років він спорудив палац над яром з річкою та водоспадом.
Поляк був великим коронним ловчим. У середньовіччі ці урядовці організовували полювання для монарха, а пізніше їхні обов’язки були номінальними.

Протягом 20 століття у Маліївському палацово-парковому комплексі працювали медичні заклади - лікарня, санаторій. Це й допомогло зберегти пам’ятку.

Архітектурний Гід

Костел Святого Мартина
Мукачево, Закарпатська область

Кафедральний костел Святого Мартина в Мукачеві – одна з визначних пам’яток міста. Сьогодні собор належить римсько-католицькій церкві. У його дворику збереглася одна з найдревніших пам’яток церковно-храмового зодчества Закарпаття – каплиця Святого Йосипа, яка зведена у 14 столітті.

У 1896 році за ініціативи графа Шенборна було вирішено звести новий костел. Храм споруджений у 1904 році та названий на честь покровителя Мукачева – святого Мартина. Споруда зведена на місці старого католицького храму, який був однієї з перших культових будівель у місті.

Новий готичний храм докорінно перебудували на початку 20 століття у стилі романтичної неоготики за проектом будапештського архітектора Ціглера. Освячення новозбудованого храму відбулося 24 вересня 1905 року.

Архітектурний Гід