Верховний Суд

​​КЦС ВС вказав на умови та підстави одночасного задоволення вимог про припинення права на частку в майні та визнання права власності на неї

Для уникнення правової невизначеності судам доцільно одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні задовольняти й вимогу про визнання права власності на таку частку за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки.

Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики.

Детальніше – https://is.gd/PjsQ8i.

​​Пропонуємо до вашої уваги дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду у справах про перегляд судових рішень у зв’язку із встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справ судом – https://is.gd/EDO61P.

У дайджесті узагальнено основні правові висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справ про перегляд судових рішень у зв’язку із встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань при їх вирішенні судами, зокрема:
у справах, розглянутих у порядку адміністративного судочинства;

✅ у справах, розглянутих у порядку господарського судочинства;

✅ у справах, розглянутих у порядку цивільного судочинства;

✅ у справах, розглянутих у порядку кримінального судочинства;

✅ у справах, розглянутих у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення;

✅ щодо процесуальних питань, пов’язаних з відкриттям провадження з перегляду судових рішень з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справ судом.

Для зручності користування у змісті дайджесту є активні посилання на судові рішення, у яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала ці правові висновки, а також на відповідні рішення ЄСПЛ.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 14 по 20 жовтня 2024 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 4 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку Верховного Суду України (шляхом конкретизації) щодо підстав припинення права власності на земельну ділянку (частку в праві на неї) у зв’язку з набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на такій земельній ділянці, за рішенням суду у справах про поділ спільного майна подружжя (визнання права на частку в праві спільної власності подружжя без вимог щодо поділу майна в натурі).

Ухвалою КЦС ВС від 4 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків ВСУ і КГС ВС щодо застосування статей 1281, 1282 ЦК України до правовідносин кредитора та спадкоємців іпотекодавця (майнового поручителя), який не був основним боржником.

Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

Ухвалою ККС ВС від 26 вересня 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС, відповідно до якого, якщо обвинувальний акт був скерований до суду в межах строку досудового розслідування, то його фактичне надходження до місцевого суду поза межами цього строку не має братися судом до уваги при застосуванні положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 25 вересня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що заборгованість зі сплати аліментів не є підставою для відступу від засад рівності часток подружжя при вирішенні спору про поділ спільного сумісного майна.

Ухвалою КЦС ВС від 9 жовтня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що наявність у суду статусу третьої особи не свідчить про обґрунтовані побоювання щодо неупередженості суддів цього суду та не є підставою для визначення підсудності судом вищої інстанції згідно зі ст. 26 ЦПК України.

Ухвалою КЦС ВС від 9 жовтня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновків КЦС ВС щодо застосування статей 447, 451 ЦПК України в контексті забезпечення права на оскарження рішень, дій (бездіяльності) державних (приватних) виконавців, пов’язаних з реалізацією арештованого майна, яке на момент розгляду скарги реалізовано або передано стягувачу, проте які не можуть бути вирішені в порядку позовного провадження (не є способами захисту цивільних прав).

​​ВП ВС визначила, чи застосовується порядок предʼявлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців боржника відповідно до ст. 1281 ЦК України, якщо боржник помер під час розгляду справи

Якщо смерть позичальника настала під час розгляду судової справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості, до таких правовідносин застосовуються правила про загальний порядок пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, визначені у ст. 1281 ЦК України, а спадкоємці, які прийняли спадщину, підлягають залученню до участі у справі як правонаступники відповідного учасника справи на підставі ст. 55 ЦПК України.

У разі пропуску кредитором строків пред’явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, передбачених ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов’язанням, так і за додатковим зобов’язанням — порукою, що не може існувати окремо від основного зобов’язання.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення кредитної заборгованості.

Детальніше — https://is.gd/XpyjOu.

​​ОП ККС ВС зробила висновок щодо повноважень прокурора на продовження строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року

У кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у тих провадженнях, що були об’єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня. 

Якщо строк досудового розслідування в таких провадженнях було продовжено слідчим суддею, то таке продовження відповідає гарантіям, визначеним кримінальним процесуальним законом, оскільки судовий контроль на етапі досудового розслідування є підвищеною гарантією контролю за дотриманням прав і свобод учасників кримінального провадження.

Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №755/6898/21.

Детальніше – https://is.gd/dbpdmk

​​Виключна компетенція загальних зборів учасників ТОВ на затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства та неприпустимість втручання суду в господарсько-управлінську діяльність товариства – позиція КГС ВС

За обставинами справи № 922/2145/21 учасник ТОВ на виконання рішення загальних зборів учасників цього товариства вніс додатковий вклад до статутного капіталу цього товариства. Однак всупереч ч. 9 ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» результати внесення позивачем додаткового вкладу, розміри часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесеного позивачем додаткового вкладу, а також збільшення розміру статутного капіталу товариства не були затверджені загальними зборами учасників ТОВ.

З огляду на викладене позивач просив у судовому порядку прийняти рішення про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників у статутному капіталі товариства з урахуванням фактично внесеного позивачем додаткового вкладу.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, якими позовні вимоги задоволено, КГС ВС дійшов такого висновку.

Детальніше – https://is.gd/m71FD6.

​​При вирішенні спорів за позовом власника про захист його права власності, обтяженого на користь особи, з якою він не перебуває у зобов’язальних відносинах, має враховуватися добросовісність іпотекодержателя – ОП КЦС ВС

Добросовісність / недобросовісність іпотекодержателя повинна враховуватися для того, щоб вирішити питання про набуття ним права іпотеки та/або при визнанні договору іпотеки недійсним. Водночас добра совість «лікує» таку ваду набуття права іпотеки, як укладення договору невласником.

Власник, який за допомогою віндикаційного позову чи реституції повернув майно від неуповноваженого іпотекодавця, «займає» місце останнього у відносинах іпотеки. Очевидно, що до власника, який задовольнив вимоги іпотекодержателя, переходить у порядку суброгації (ч. 3 ст. 528 ЦК України) право вимагати з боржника виконання зобов’язання, яке було забезпечене іпотекою.

Такі висновки зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики, у справі про визнання недійсним договору іпотеки та скасування заборони на відчуження переданої  в іпотеку квартири.

Детальніше – https://is.gd/8ht78F

​​Обмеження в ЄДР повноважень особи, яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи – ОП КАС ВС

Обмеження повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (зокрема, щодо права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг тощо) особи (працівника), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не спростовує можливості діяти такій особі в порядку самопредставництва від імені юридичної особи (суб’єкта владних повноважень).

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду.

Детальніше – https://is.gd/CWtuj2.

​​Постанова виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства – ВП ВС

Скарги на дії виконавця щодо винесення постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, а також визнання протиправною та скасування відповідної постанови належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Детальніше – https://is.gd/Hb0hTQ.

​​Друзі, ми продовжуємо розширювати канали комунікації: відтепер унікальний контент Верховного Суду доступний і у WhatsApp!

Найсвіжіші новини про діяльність Суду, огляди та дайджести судової практики, актуальні правові висновки ВС – з усім цим ви можете оперативно ознайомитися на офіційному каналі Верховного Суду у WhatsApp.

Приєднуйтеся до WhatsApp-каналу ВС за посиланням – https://is.gd/0v46Sh.

​​ОП ККС ВС зробила висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки

Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з’ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв’язку з набуттям чинності Законом № 3886IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Детальніше – https://is.gd/Gkll3a.

​​Боржник не може вимагати солідарної відповідальності іншого боржника перед кредитором, якщо цього не вимагає сам кредитор – КЦС ВС

ЦК України, як основний регулятор приватних відносин, не передбачає такої конструкції, як встановлення для кредитора правового режиму солідарності поза його волею, а за бажанням боржника.

Боржник не може оскаржити рішення суду про відмову в задоволенні позову кредитора до іншого боржника про солідарне стягнення заборгованості, якщо кредитор не скористався правом на оскарження такого рішення.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Детальніше – https://is.gd/O5sCiC.

​​Пропонуємо до вашої уваги дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за серпень – вересень 2024 року) – https://is.gd/uvWORZ.

У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема щодо:

✅ порядку встановлення факту самостійного виховання дитини у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов’язків з виховання дитини;

✅ суб’єкта, який наділений повноваженнями оспорювати правочин на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України та застосування двосторонньої реституції в разі недійсності правочину;

✅ неможливості припинення повноважень посадових осіб публічного права на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України;

✅ умов надання адвокату статусу безробітного;

✅ зобов’язання роботодавця запропонувати всі вакантні посади працівникові, який подав заяву про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 7 по 13 жовтня 2024 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 2 жовтня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо застосування процесуальних норм ГПК України, КАС України та ЦПК України в частині можливості касаційних судів ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд рішення суду першої чи апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами й самостійно його вирішувати.

Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

Ухвалою ККС ВС від 1 жовтня 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС щодо впливу на кримінально-правову оцінку вчиненого за ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) встановлення факту домовленостей між службовою особою та вигодонабувачем, який отримав у результаті зловживання будь-яку неправомірну вигоду.

Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 2 жовтня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо неможливості передачі справи за підсудністю до належного суду в разі об’єднання у справі кількох вимог, що підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Справи, передані на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС:

Ухвалою КАС ВС від 10 жовтня 2024 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновків КАС ВС щодо зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, відповідно до ст. 117 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX.

​​Особисте зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, подане особою після виявлення такого правоохоронними органами чи іншими особами та усвідомлення пов’язаних із цим ризиків, не вважається з’явленням із зізнанням – ККС ВС

У цьому провадженні логіста товариства засуджено за частинами 1, 2 ст. 332 КК України. Місцевий суд, вирок якого апеляційний суд залишив без зміни, звільнив логіста від відбування призначеного покарання з випробуванням, обґрунтувавши своє рішення тим, що засуджений особисто зізнався у правопорушенні, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину. 

ВС зазначив, що у цій справі досудове розслідування розпочато за заявою директора товариства, а не у зв’язку зі зверненням засудженого. Вказане не може вважатися з’явленням із зізнанням, оскільки зізнання подано засудженим після усвідомлення пов’язаних із цим ризиків та виявлення такого правоохоронними органами чи іншими особами.

Детальніше – https://is.gd/rpK02l.

​​Вирішення питання щодо реєстрації торговельної марки, яка складається виключно з одного кольору – позиція КГС ВС

Компанія звернулася до НОІВ щодо реєстрації зазначеного нею рожевого кольору як торговельної марки для відповідних послуг 39 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків «повітряне пасажирське перевезення, послуги авіакомпаній з перевезення».

За висновком кваліфікаційної експертизи, який набув статусу рішення, та рішенням, прийнятим Апеляційною палатою НОІВ у результаті розгляду заперечення компанії, у реєстрації торговельної марки було відмовлено з тих підстав, що надані матеріали не доводять набуття заявленим до реєстрації кольором як таким розрізняльної здатності стосовно компанії.

Не погоджуючись із цими рішеннями, компанія звернулася до господарського суду про визнання їх недійсними. Місцевий господарський суд своїм рішенням позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції вказане рішення скасував та ухвалив постанову, якою відмовив у задоволенні позову.

Детальніше – https://is.gd/IAp2Q3.

​​У разі стягнення судом заборгованості за зобов’язанням в грошовому еквіваленті в іноземній валюті сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом НБУ на день виконання судового рішення – ВП ВС

Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/OzcsnX.

​​Продовжуємо поширювати знання про право Європейського Союзу, зокрема про практику Суду справедливості Європейського Союзу.

Верховний Суд підготував огляди практики Суду справедливості ЄС (рішення за березень та квітень 2024 року) із зазначенням описів ключових обставин справ та обґрунтування Суду, зокрема, рішення Суду справедливості ЄС від 7 березня 2024 року, ІAB Europe, C-604/22, ухваленого за зверненням за попереднім рішенням Апеляційного суду міста Брюсселя, Бельгія щодо тлумачення ст. 4(1) і (7) та ст. 24(1) Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв'язку з опрацюванням персональних даних та про вільний рух таких даних і скасування Директиви 95/46/ЄC (Загальний регламент про захист даних). 

У цій справі Орган з питань захисту даних (Gegevensbeschermingsautoriteit) зобов'язав неприбуткову асоціацію IAB Europe, яка представляє підприємства в секторі цифрової реклами та маркетингу, привести спосіб опрацювання персональних даних користувачів вебсайтів або додатків, який дає змогу розшифрувати їх уподобання з метою донесення до потенційних продавців і досягнення різних цілей опрацювання, включаючи пропозицію персоналізованої реклами, у відповідність до положень Регламенту 2016/679. 

IAB Europe подала позов проти цього рішення до запитуючого суду.

Суд справедливості ЄС роз'яснив у цій справі, по-перше, що інформація, якою оперувала IAB Europe, становила «персональні дані» в розумінні ст. 4(1) Регламенту 2016/679 і, по-друге, що IAB Europe мала вплив на визначення цілей та засобів  опрацювання такої інформації, а тому її слід класифікувати як «спільного контролера».

Огляд практики Суду за квітень містить, серед іншого, опис рішення Загального Суду від 24 квітня 2024 року, Kneipp v EUIPO – Patou («Joyful by nature»), T-157/23 щодо питання про тягар доказування стосовно репутації знака.

Так, у листопаді 2019 року заявник – компанія Kneipp GmbH, подав заявку на реєстрацію торговельної марки ЄС до EUIPO (Європейської агенції інтелектуальної власності).

Компанія Jean Patou подала повідомлення про заперечення проти реєстрації цього знака, яке підтримав Відділ розгляду заперечень EUIPO, оскільки існувала ймовірність змішування та заподіяння шкоди репутації кількох його більш ранніх прав. 

Апеляційна палата EUIPO відхилила подану заявником апеляцію щодо інших товарів і послуг, встановивши, зокрема, що Jean Patou продемонструвала, що більш ранній знак має високу репутацію у відповідній сфері (парфумерія та аромати), а також зауваживши, що саме заявник повинен був довести різку втрату репутації попереднього знака станом на дату подання заявки на знак, що заявляється.

Вказане рішення заявник оскаржив до Суду справедливості ЄС, який, серед іншого, погодився з висновками Апеляційної палати EUIPO про те, що втрата репутації рідко становить одномоментну подію, а ймовірніше є безперервним процесом упродовж тривалого періоду часу, оскільки репутація зазвичай формується протягом багатьох років і не може просто виникати та зникати, і що, крім того, таку різку втрату репутації за короткий проміжок часу повинен буде довести заявник. Суд також зауважив, що за відсутності конкретних доказів того, що репутація попереднього знака раптово зникла упродовж останнього року експертизи, колегія Апеляційної палати EUIPO мала право зробити висновок, що попередній знак все ще мав репутацію станом на дату подання заявником заявки на реєстрацію торговельної марки.  
  
Огляди доступні за посиланнями:

https://is.gd/fGUP6O

https://is.gd/bnWb64

​​За вчинення правопорушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору для ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, застосовується штраф – КАС ВС

За вчинення правопорушення у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку першої – третьої груп, несуть відповідальність у вигляді попередження (абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України). Водночас для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, за вчинення такого правопорушення законом передбачена санкція у вигляді штрафу.

Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом фізичної особи – підприємця до Держпраці про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення штрафу.

Детальніше – https://is.gd/LbUVsh.

​​Процесуальний документ має бути підписаний особою після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності) – ВП ВС

Графічне відображення підпису, розташоване, зокрема, в лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом документа, а не наприкінці документа після викладу його тексту, не можна вважати належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання процесуального документа.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/i7or6n.