Кожен з нас хоче халяви, або Принцип Парето...
Знаю, знаю, я прямо зараз можу почати вас бісити. Але як то кажуть, hear me out.
Принцип Парето — це одна з тих концепцій, які всі люблять. Ну звісно, хто ж не хоче, щоб 20% зусиль дали 80% результату?
Звучить, як магія: мінімум роботи — максимум вигоди.
Згадаймо, звідки це все взялося. Вільфредо Парето помітив, що 80% багатства в Італії зосереджено у руках 20% населення, і з того часу всі почали цей принцип застосовувати де тільки можна.
Якимось чином його приплели до економіки, бізнесу, та де завгодно. Але чи є якісь наукові докази, чи дослідження, які підтверджують що він завжди працює?
Немає.
У бізнесі, продуктах, командах — це лише евристика, зручне правило, яке зводить складне до простого. Але реальність значно більш хаотична.
І ось тут починаються проблеми. Фаундери та продакти стають буквально одержимими пошуком цих 20%.
Шукають той ідеальний набір дій, фіч чи клієнтів, які начебто повинні принести левову частку результатів.
Але поки ти ганяєшся за цими міфічними 20 відсотками, решта системи починає розвалюватися. Продукт потребує постійної уваги, підтримки, балансування — і якщо ти ігноруєш інші 80%, готуйся до нескінченних пожеж і файрфайтінгу.
І ось тут виникає парадокс: ти не знаєш, що саме становить ці 20%.
І інколи, якщо трохи пригальмувати, ти можеш побачити що насправді поки ти шукаєш "А що ж у мене працює за принципом Парето?" загальні результати можуть просідати.
Класичне протистояння:
Зробити один муншот з 100 разу.
Чи зробити 100 маленьких покращень.
Висновок? Можете мене хейтити, але не шукайте легких шляхів.
Розумні продакти кажуть щось типу "Але не існує срібної кулі" коли від них просять придумати якесь рішення для складної багатовимірної проблеми.
І ці самі розумні продакти на співбесідах і в команді пушать принцип Парето як найпростіший low hanging fruit.
п.с. Але якщо ви протягом купи тестів і ітерацій все ж намацали свої 20% які дають найбільше результату — то як то кажуть, good luck with that - витисніть з цього все що зможете 😉
